Бізнес

Кожному, хто шукає місце роботи у Польщі, варто заручитися певними навичками, взяти на озброєння з десяток негласних правил, аби якомога виграшніше виглядати на польському ринку праці.

Своїми спостереженнями і порадами щодо пошуку роботи в Польщі ділиться Святослава Никорович-Мендель, співзасновниця Фонду Empowerment Український Центр Розвитку і Співпраці, експертка з ринку праці та відкриття бізнесу в Польщі.

Перед пошуком роботи

Насамперед треба визначитися, яку роботу ви хочете знайти в Польщі. Друге: проштудіювати юридичні основи. Необхідно знати, чим трудовий договір (Umowa o pracę), норми і дія якого регулюються Трудовим кодексом Польщі, відрізняється від цивільно-правного договору (Umowa zlecenia), норми і дія якого регулюються Цивільним кодексом Польщі (ст. 734–751), тощо.

Трудовий договір (Umowa o pracę) передбачає постійне виконання певного виду робіт під наглядом керівництва, натомість цивільно-правний (Umowa zlecenia) — виконання конкретного завдання.

На підставі трудового договору працівники отримують законодавчо встановлену мінімальну заробітну плату, мають оплачувану відпустку, лікарняні тощо. Щодо цивільно-правного договору (Umowa zlecenia) законодавчо встановлена мінімальна погодинна ставка, ця форма співпраці забезпечує медичне страхування, проте не передбачає жодної вихідної допомоги, оплачуваної відпустки й лікарняних.

Що більше такої інформації знає українець, то простіше йому зрозуміти, на яких умовах доведеться працювати.

Важливо дізнатися, які оклади існують в Польщі. Як правило, у договорі під час працевлаштування зазначається сума брутто — до віднімання податків і зборів. Зарплата нетто — сума, яку отримує працівник «на руки» після сплати податків та соціальних внесків. Нехай різниця не стане для вас прикрою несподіванкою.

Варто також зрозуміти: хочете починати з меншої ставки, але з перспективою кар’єрного росту чи ні. Матимете час подумати про це, адже на пошуки роботи поляки закладають щонайменше два місяці.

Де шукають роботу поляки

У великих містах роботу шукають переважно в мережі: на сайтах Pracuj.pl, Indeed, у мережі LinkedIn, на офіційній сторінці Управління зайнятості. Частина з цих ресурсів має також українську версію. Утім, роботу няні або домашньої помічниці найкраще шукати на спеціалізованих платформах, як-от Niania.pl, або в соцмережах.

У Польщі проводять чимало ярмарків праці, які відбуваються у різних містах. Це хороша можливість познайомитися з потенційними працедавцями, налагодити контакти і знайти бажану роботу, отож варто слідкувати за оголошеннями відповідних управлінь зайнятості (Urząd pracy).

Перш ніж розміщувати оголошення на відповідних порталах, компанії пишуть про вакансії на власних сторінках. Якщо хочете працювати у конкретній компанії, корпорації чи фонді, стежте за публікаціями свіжих оголошень на їхніх сторінках.

Рекомендація свого знайомого на вакантну посаду — хороша ініціатива, за яку в окремих компаніях навіть преміюють. Утім, тоді доведеться розділити відповідальність за роботу нового гравця команди. Проте ви, звісно, завжди можете запитати, чи немає відповідної вакансії у компанії, де працює ваш приятель. Часто саме так знаходиться цікава робота.

Резюме і перша співбесіда

Резюме — це ваша візитна картка. Надіслане у форматі pdf із робочої скриньки, із грамотно складеним супровідним листом додасть вам балів в очах польського працедавця. 

Не варто хитрувати при створенні резюме — наприклад, вписувати мови, якими не володієте, бо за нагоди це обов’язково перевірять.

Варто пам’ятати, що працедавець сприйматиме резюме дуже буквально і безпристрасно. Навіть якщо воно складене бездоганною польською, але ви забули вписати, що володієте нею — для працедавця ви людина, яка не знає польської. В кінці резюме треба написати, що даєте згоду на обробку ваших персональних даних.

Не забувайте впорядкувати соцмережі. У Польщі LinkedIn відіграє значно більшу роль, аніж в Україні. Майте на увазі, що ваш профіль швидше за все переглянуть, особливо якщо шукаєте роботу в міжнародній корпорації.

Налаштовуючись на співбесіду, пам’ятайте, що є теми-табу, які роботодавець не має права з вами обговорювати. Йдеться про справи сімейні, планування родини, дітей, переїзд.

Українки на співбесіді бувають занадто відвертими — з власної ініціативи розповідають про кількість дітей і плани на майбутнє. Однак навіть якщо на час співбесіди ви вагітна й це для всіх очевидно, працедавець не може бути ініціатором розмови про ваш стан. Якщо ж таке сталося, кажіть, що здивовані таким питанням і добре подумайте, чи варто вам працювати у компанії, де закон порушується уже «на вході».

Іноді табу-питання загортають у привабливішу обгортку — приміром, запитують, чи подобається вам у Польщі, чи плануєте залишатися і на який час. Якщо хочете отримати роботу, варто продемонструвати готовність працювати, а нетактовні питання відтинати.

Правило двох тижнів

Отримавши роботу, перші два тижні ви будете вважатися новачком. На цьому етапі вам охоче допомагатимуть, відповідатимуть на всі питання. Та якщо проґавите можливість опанувати основне протягом двох тижнів і потребуватимете допомоги і через місяць — це може вплинути на оцінку ваших можливостей.

Перш ніж братися до роботи, сформуйте список найголовніших питань і домовтеся з керівником про зустріч, аби він усе вам пояснив за одним разом.

Чи можна запізнюватися на роботу? Залежить від компанії. У деяких усе ліберально — і працівник сам розпоряджається часом, в інших запізнення карається.

Якщо ви раптом зрозуміли, що вам не підходить місце праці — не зникайте раптово, просто не вийшовши на роботу наступного дня: варто хоча б написати мейл.

Переваги українців на ринку праці

Нестандартні рішення, знання мов, креативність і швидкість розв’язування проблем — риси, які вирізняють українців на ринку праці в Польщі. Українці стабільні на роботі за їхньою кваліфікацією. Якщо місце праці відповідає освіті, досвіду, влаштовує зарплата, то українці цінують свою роботу і намагаються у ній реалізуватися.

Поляки цінують хорошу роботу, але також дбають про такий стиль життя, за якого людина максимально реалізує свої інтереси й цінності на роботі і в сім’ї, без зайвих перегинів.

Польські працівники більше залежать від процедур і дотримуються інструкцій. Українці міркують, як зробити процеси ефективнішими і творчими, більше прикипають до робочого місця і, буває, трактують роботу як власну справу. Утім, це має і плюси, і мінуси.

Чи закон захищає?

Перш ніж погоджуватися на роботу, обов’язково з’ясуйте не лише свої обов’язки, а й права.

Важливо розуміти, що закон у Польщі захищає лише тих працівників, які працюють легально. Найкращий захист забезпечує трудовий кодекс і трудовий договір (Umowa o pracę), у якому зазначено, що працівник наймається на невизначений строк (czas nieokreślony). Це варіант, який гарантує найбільше захисту і стабільності для працівника.

Натомість з цивільно-правним договором (Umowa zlecenia) усе залежить від того, на які умови ви погодилися. Утім, навіть якщо ви погодилися на штрафи, є інструменти, які можуть їх обмежити.

Українці, які працюють за відрядною системою (так званий akordowy system wynagradzania), виробляючи певну кількість продукції, повинні знати, що заслуговують на мінімальну робочу платню щомісяця. І якщо вона зростає, то ви маєте отримати і цю різницю. Якщо ж вам не виплатили того, що гарантовано законом, — варто проконсультуватися в юриста або експертів із праці.

Якщо зазнаєте мобінгу і знущань на роботі, якщо вас дискримінують за походженням або ж виплачують менші гроші, аніж полякам на аналогічних посадах, — це привід скаржитися і захищати себе. Поради із працевлаштування і щодо робочих моментів українцям безоплатно нададуть у Фонді «Наш Вибір» (який провадить Український Дім у Варшаві), Варшавському університеті, Фонді Empowerment Український Центр Розвитку і Співпраці, Фонді «Ocalenie», Фонді «Польський міграційний форум» або інших організаціях, які захищають і консультують українців.

Для тих, хто починає пошук

Найперша рекомендація для тих, хто шукає хорошу роботу в Польщі, — усвідомити, що це тривалий процес. Ви можете бути найкращим претендентом серед решти, але не отримаєте роботу, бо за час довгих пошуків втратили віру в себе. Працедавець одразу зчитає, що у вас немає необхідної заангажованості й енергії.

Важливо зосередитися на ваших перевагах. Не треба казати, що ви працювали у фірмі N, — краще розкажіть, які контракти вам вдалося отримати, налаштувати сторінку в інтернеті або залучити нових клієнтів.

Якщо це ваша перша робота — наголошуйте на тому, що університет, який ви закінчили, найкращий в Україні, доведіть це його рейтингом. Навіть незручні питання, як от «чому ви так часто змінювали роботу?», можуть стати для вас плюсом, за умови, що добре обґрунтуєте відповідь, насамперед для себе.

Інна Скаржинська — педагогиня і багатодітна мама. Майже вісім років тому почала виготовляти натуральну косметику, бо не могла підібрати засоби догляду для сина, у якого діагностували атопічний дерматит. Так з’явився бренд косметики «Vesna». Його співзасновниці, Інна Скаржинська та її донька Вікторія Маслова, розповіли «Сестрам» про порятунок із Бучі, трансформацію бізнесу, знищені мрії та їх друге народження.

‍

«Був страх, нерозуміння, чи взагалі буде країна»

Родина Інни жила неподалік Гостомельського аеропорту. Вже на світанку 24 лютого, у перший день великої війни і наступу російських загарбників, почули вибухи. Миттєво зібралися, взяли найнеобхідніше і виїхали з міста. 

«Ніхто не думав тоді про бізнес. Думали як вижити. Бензин і тривожні валізи вже були. Розуміли, що російські окупанти не пожаліють нікого, вони не мають жодних моральних норм. Ми знали, що війна буде страшною»,— пригадує Інна Скаржинська.

Навіть зранку, у перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну, виїхати з Бучі вже було важко. Шалені черги на заправках, відчуття сильного страху, повне нерозуміння, як жити далі.

«Поїхали на Львівщину, але і там нас застали вибухи. Ми разом з молодшими братиками поїхали закордон», — згадує Вікторія Маслова.

Спочатку до Польщі, потім — до Чехії. За кордоном були 42 дні і весь час думали над тим, як відновити справу. Не сумнівалися, що повернуться додому. 

«Навіть не сподівалися, що наша лабораторія у Бучі вціліє. У нас на той час частково працював магазин у Львові та франшиза у Мукачеві. Оскільки мали певні запаси у цих двох магазинах, то купували сировину і тару. Перебуваючи в Чехії, вже щось замовляли, щоб відновити виробництво», —розповідає Вікторія Маслова.

До України повернулися відразу після деокупації Бучі. 

«Після росіян усюди відчувався сморід і ненависть»

Вже 8 квітня минулого року Інна Скаржинська повернуласядо Бучі, яку не впізнавала. Заміновані узбіччя, залишки танків, снарядів, техніки, обгорілі машини. Свіжі могили у дворах.

«Було дуже боляче бачити те все, моя психіка не витримувала. Це було зовсім інше місто. Два наші приміщення пограбували, а те, що окупанти не змогли винести — знищили. Побили мікроскопи, покрали скляні колби і мензурки, навіть стільці забрали. Збитків було щонайменше на 5 мільйонів гривень. Але, знаєте, не так було шкода того вкраденого: просто огидно, бо після росіян усюди відчувався сморід і ненависть. Ми дізналися, що деякі наші клієнти загинули», — розповідає Інна Скаржинська.

Жінка зізнається: боялися зайти до лабораторії, бо невідомо, чи не заміноване приміщення. Вирішили негайно перевозити вціліле майно до Львова, туди релокували бізнес.

«Можна сказати, що я сама «розміновувала» свою лабораторію. Щоб безпечно зайти всередину, я вирішила кидати на метр вперед палку і так просуватися. Перевіряла наявність вибухівки. На щастя, її не було», — пригадує пані Інна. 

«Ми почали відправляти косметику на фронт»

Переїхали до Львова, бо ще до великої війни мали там два магазини. Знайшли приміщення під лабораторію. І вже на другий день почали працювати. Спочатку робили загоювальні мазі для захисників і захисниць. Щойно переїхали, як почали писати жінки з фронту. Було літо, дівчата потребували захисту від сонячних опіків. Просили щось натуральне та дієве.

«Почали відправляти на фронт косметику для захисту шкіри від сонця та загоювальну мазь. Бо їм було боляче стріляти через мозолі. У складі мазей є інгредієнти, які допомагають швидше загоювати тріщини та рани», — розповідає Інна.

Вже надіслали на фронт, безоплатно, понад дві тисячі засобів. Взялися за відновлення і звичного асортименту. 

«Рослинною косметикою почали займатися не заради бізнесу, а щоб допомогти молодшому братику і собі. У нього з місячного віку — атопічний дерматит. Рекомендації лікарів не допомагали. У мене було акне, а у мами після чотирьох пологів виникла пігментація шкіри. Спочатку вдома створювали косметичні засоби, дарували знайомим, згодом почали продавати через соцмережі», — розповідає Вікторія Маслова.

Уся косметика рослинна, виробництво залежить від якісної сировини. До повномасштабної війни трави збирали на своїй ділянці.

«Наша продукція не містить консервантів, жодної хімії. Клієнти знають, що їх треба зберігати у холодильнику. Це косметика з маленьким терміном придатності, але з приємним трав’яним запахом. Було дуже важливо знайти надійних постачальників сировини, аби відновити виробництво косметики», — розповідає Інна Скаржинська. 

Зараз сімейний бізнес відроджується. Замовлення відправляють не лише по Україні, а й до Польщі, Чехії, Німеччини та навіть США. Проходять європейську сертифікацію, планують виходити на європейський ринок. У колективі 16 працівників, з них 4 працюють на виробництві. З початком повномасштабної війни більшість команди роз’їхалася, тож раді новим працівникам. 

«Зараз шукаємо хіміка-технолога. Його дуже важко знайти на косметичне виробництво. Також потрібен менеджер з продажів, операційний менеджер і маркетолог», — розповідає Вікторія. 

«Надихає, коли іноземці підтримують нас, нашу країну» 

«До нас якось приїжджав журналіст з Австралії і казав, що слідкує за подіями в Україні, всім дарує малюнки про підтримку України і пише, щоб підтримували українців. Мене вражає, що людина, яка живе за тисячі кілометрів від війни у світі, де немає тривог, ракет, хвилюється за нашу країну. Це мотивує», — каже Інна Скаржинська. 

«Допомагає триматися це чітке усвідомлення і відповіді на три базові людські питання: хто я? де я зараз? чим можу допомогти? Якщо зосереджуватися на цьому, то стає набагато легше працювати. Нещодавно ми пережили дуже важку втрату і певний час не могли працювати: на фронті під час контрнаступу загинув мій двоюрідний брат. Я розумію, що росіяни саме цього і домагаються: щоб люди перестали працювати, постійно тримати їх в напрузі, виснажувати. Зосереджуємося на тому, що можемо зробити зараз. І це не через жалість, а через повагу до бійців і вдячність їм. Ми зараз платимо велику ціну за те, що живемо у вільній Україні», — переконана Вікторія Маслова.

«Коли ми переможемо, я не піду святкувати і танцювати»

«Наші плани — пришвидшити перемогу України. Тобто ми робимо все від нас залежне. Коли ми переможемо, я точно не піду святкувати і танцювати. Бо це великий біль. У кожній сім’ї обов’язково варто згадати всіх, хто загинув за нашу незалежну країну. Я хочу, щоб діти жили у мирі — це найбільша радість для мами», — каже Інна Скаржинська.

«Мій чоловік — військовий, і я хотіла б після перемоги поїхати з ним кудись на відпочинок. Я дуже сумую за нашим мирним життям. Тож спочатку на море, а потім далі працювати на відновлення країни», — каже Вікторія Маслова.

Фото з архіву героїнь публікації

Малий і середній бізнес у Польщі досить розвинутий та успішно функціонує. Утім, напрямків, де можна себе реалізувати, ще дуже багато. Це довели українці, які з початком повномасштабного вторгнення переїхали у Варшаву, Краків, Ґданськ та інші міста і містечка, й дуже активно відкривають власні кав’ярні, салони краси, клінінгові бюро і навіть медичні клініки. Про це каже засновниця та керівниця консалтингової компанії MV Company в Польщі Мілітіна Велика, яка чимало років консультує український бізнес за кордоном.

Щоб не лише легко відкрити у Польщі власну справу, а й упевнено провадити її протягом років, отримувати прибуток і зростати, важливо розуміти тонкощі ринку і проштудіювати місцеве законодавство. Та це ще не все.

Дослідження ринку

Українці люблять нове й охоче підтримують нові ініціативи: зайдуть до нового салону або кафе, скористаються цікавими пропозиціями, оцінять креативні вивіски, цікаві підходи, нові послуги на ринку. Натомість поляки надають перевагу традиціям — обирають перевірених спеціалістів, «передаватимуть» їх від матері до доньки, а з асортименту вибиратимуть звичні товари і послуги. Щоб зробити їх постійними клієнтами, треба докласти неабияких зусиль. 

Фокус на маркетингу і стратегії

Перш ніж заявляти про себе на польському ринку, важливо провести невеличке маркетингове дослідження або самостійно проаналізувати ринок, виявити гравців з аналогічними пропозиціями, підрахувати, скільки їх. Якщо впевненості бракує, іноді може допомогти стратегія «працюємо для українців» з тим, аби потім органічно і без поспіху адаптуватися на ринку. На щастя, величезна кількість українських емігрантів, переселенців і заробітчан у цьому вам допоможуть.

Чітко дотримуватися законів

Податківці у Польщі — не працівники карального органу, а люди, які допомагатимуть вам заробляти. Якщо ретельно дотримуватися букви закону, вчасно сплачувати податки і звітувати, бізнесу вдасться уникнути більшості проблем. Кожен бізнесмен знає: сплачувати податки у Польщі значно дешевше, аніж штрафи.

Фізична особа-підприємець у Польщі

Форм власності у Польщі чимало — трохи більше, ніж в Україні. Утім, найчастіше підприємці обирають звичну нам форму «фізична особа-підприємець» (jednoosobowa dzialalność gospodarcza) або засновують товариство з обмеженою відповідальністю (społkа z ograniczoną odpowiedzialnością). 

Українців у першій формі підприємницької діяльності приваблює найперше простота реєстрації. Стати підприємцем за такою схемою можна досить легко і швидко, зареєструвавши документи в електронному або паперовому вигляді. 

У Польщі потім доведеться дотримуватися цього першочергового рішення — вносити надалі зміни у статус лише онлайн або ж особисто в адміністрації міста. Тож найкраще, оминувши можливу бюрократію, реєструватися одразу онлайн. Аби зареєструвати компанію, варто мати електронний підпис, але краще довірений профіль (profil zaufany). Його може отримати кожен, хто має ідентифікаційний номер PESEL. 

При виборі ФОП перевагами є також свобода вибору форм оподаткування, відсутність статутного капіталу і статуту, а також порівняно нижчі витрати на бухгалтерію і ведення справ. 

Такий вид підприємницької діяльності включає необхідність щомісяця сплачувати внесок до Закладу соціального страхування (ZUS). 

У Польщі сума податку залежить від обраної системи оподаткування. Тим часом підприємці в Україні сплачують фіксовану суму — 22% від мінімальної заробітної плати. Якщо ви обслуговуєте фірму самостійно, важливо добре орієнтуватися в особливостях польського законодавства. 

Віртуальне місце роботи

Переваги ТзОВ — невисокий поріг статутного капіталу (від 5000 злотих) та великі можливості для розвитку і ведення діяльності. Утім, це складно назвати швидким стартом. Серед мінусів — необхідність реєстрації у судовому реєстрі, що є доволі довгою процедурою, обов’язкове залучення бухгалтера та подання фінансової звітності. Важливим пунктом тут є подвійне оподаткування, коли підприємець сплачує податок на прибуток (9% або 19%, залежно від суми прибутку) а також податок на дивіденди (19%). Процес ліквідації ТзОВ — доволі тривалий і дорогий.

Щоб не сплачувати додаткові нарахування у ZUS, ТзОВ повинно мати щонайменше двох засновників. Комерційна адреса за таким видом діяльності не може бути вашим місцем проживання, інакше за це доведеться сплачувати додаткові суми. У Польщі для цього використовують віртуальні робочі адреси. 

А що з податками?

У Польщі для ФОП найчастіше використовуються три системи оподаткування. За загальною системою оподаткування, фіксований податок становить фіксовані 12% поміж доходами і витратами. Витрати вираховуються із загальної суми, а відсоток сплачується лише з різниці. Усе це — лише за умови обігу 120 тисяч злотих на рік, по 10 тисяч злотих щомісячно. 

Якщо ж дохід становить від 11 тисяч злотих на місяць, доведеться сплачувати уже 32% податку поміж різницею доходів і витрат. (Звичайно, ці 32% почнуть нараховуватись лише з моменту, коли сума доходу перевищить зазначені 120 тисяч злотих, а на перші 120 тисяч злотих ставка доходу залишиться 12%). До того ж перші 30 тисяч злотих доходу для новоствореного ФОП не підлягають оподаткуванню податком на доходи. 

Лінійний податок — це фіксована ставка 19% різниці між доходами і витратами. Ця сума не залежить від того, який у вас обіг — підприємець платить із суми, яку заробив. Цей вид податку вам підійде, якщо ви маєте вагомі витрати.

Прототип єдиного податку в Україні — польська система ричалт (ryczałt). В Україні податок третьої групи — це фіксовані 5% або ж 3% із застосуванням ПДВ, 2% — на період воєнного стану. У Польщі ж фіксована ставка може становити від 2% до 17%, залежно від обраного виду діяльності. Приміром, людина, яка займається продажами в інтернеті, сплачує 3%, гастрономія — 8,5%, програмісти — 12%, маркетологи і туроператори — 15%, бухгалтерські послуги — 17%. 

Початкова пільга надається підприємцям, які вперше ведуть бізнес, розпочинають його знову після закриття попередньої діяльності або перерви у п’ять років. 

Оподаткування ТзОВ — 9% першого року діяльності від різниці між доходами і витратами, й обігом до 2 мільйонів злотих. Якщо сума більша — ставка податку складає уже 19%. Не забуваймо про подвійне оподаткування! Податок на дивіденди, який виплачується раз на рік, складе ще 19%. 

Увага: хай яку б систему оподаткування обрали, вам, по досягненню 200 тисяч злотих обігу на рік обов’язково треба реєструватися платником ВАТ.

І кілька слів про відповідальність, прописану у законі. Фізична особа-підприємець у Польщі відповідає усім своїм майном, а засновник товариства з обмеженою відповідальністю відповідає лише майном товариства. 

Всебічне сприяння для українців

Наразі одноосібна діяльність для українців у Польщі доступна до реєстрації навіть без Карти перебування (Karta Pobytu). Для підтримки біженців запроваджені дотації для започаткування власної справи, а для деяких видів діяльності (як-от відкриття дитячого садка) навіть можливе державне дофінансування.

Щоб отримати грант на підприємницьку діяльність до 40 тисяч злотих, треба стати на облік Центру зайнятості у Польщі як безробітному. Важливо до цього часу не отримувати грошей на бізнес у країнах ЄС і не займатися підприємницькою діяльністю протягом останніх 12 місяців. 

За умовами дофінансування на започаткування власної справи, ви повинні будете вести бізнес протягом щонайменше наступного року і не претендувати на інші бюджетні гроші для бізнесу. 

В аплікацію подання треба вписати цілі на найближче майбутнє протягом 3 років. Напишіть, чи найматимете співробітників, яке обладнання купуватимете.

Справу розглядають довго: від місяця-трьох — і до пів року. Та щойно рішення буде ухвалено, підприємець має лише 30 днів для освоєння коштів. В іншому разі їх доведеться повернути.

Гроші найкраще витрачати на матеріальне забезпечення діяльності: техніку, товари, столи, ноутбуки. На оплату оренди або інші послуги гранти видають неохоче, бо ці гроші буде складно повернути у разі невдачі підприємця. Усе, що ви придбаєте за рахунок грантових грошей, не можна передавати іншим особам і продавати. 

Найвигідніше подаватися на дофінансування на початку року, коли бюджети центрів зайнятості ще не витрачені — це збільшить шанси на отримання. Подбайте про хороше обґрунтування і захист свого проєкту.

Вихід у Європу

Однією з переваг виходу на польський ринок є те, що він відкриває можливість працювати з усією Європою, розвивати власну справу на невідомих досі майданчиках. І це за умови, що податки у Польщі на порядок нижчі, ніж у решті країн Європейського Союзу. Зважаючи на всі ці фактори, можна з упевненістю заявляти, що кращої точки для старту годі й бажати.