Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
«Українські біженці спричинили епідемію ВІЛ у Польщі», а у Франції — «нашестя клопів». Це лише деякі вкиди, за допомогою яких Росія намагається дискредитувати наших співвітчизників за кордоном. Дезінформація шириться не лише у соцмережах, а її жертвами стають навіть поважні європейські політики, — йдеться у новому аналітичному звіті Центру протидії дезінформації (ЦПД). Яким чином РФ просуває свої наративи у Європі та як це впливає на імідж і життя українських біженців? Пояснює старший аналітик ЦПД Аліна Юрій в ексклюзивному інтерв’ю Sestry
Марина Степаненко: Пані Аліно, розпочати розмову пропоную одразу з конкретних прикладів. Польща прихистила близько мільйона українців і обіймає друге місце у Європі за кількістю українських біженців. Які наймасштабніші кампанії інформаційного впливу щодо українських біженців розгорнула там Росія від початку вторгнення?
Аліна Юрій: Ми аналізуємо не лише український, а й російський та іншомовний інформаційні простори. Відповідно, у нашому звіті є декілька кейсів, які стосувалися Польщі.
Ми спостерігали наступні тенденції. По-перше, це — поширення наративу, що через наплив українських біженців в Польщі зріс рівень захворювань на ВІЛ-інфекцію. Також були повідомлення про те, що через наплив українських біженців в Польщі «зріс рівень злочинності».
До того ж, ми зафіксували кейси, коли російська пропаганда, поширюючи фейкові відео, намагалась сформувати думку, буцімто українці поводяться у Польщі не зовсім доброчинно. Так, варто згадати, наприклад, вкид про примусове виселення українських біженців через несплату рахунків.
Якою була реакція поляків на цю брехню? Чи відгукнулися їм ці російські наративи?
Оскільки ці вкиди поширювали насамперед в російських телеграм-каналах, потім — у польському та англомовному сегменті соцмережі Х, ми не зафіксували якийсь позитивний відгук відносно тих чи інших фейків, тому що в Польщі ефективно працюють стратегічні комунікації на рівні громадянського суспільства.
І коли, наприклад, в інформаційному просторі з’являвся певний негативний матеріал щодо українських біженців в Польщі, то він відразу був нівельований заявами посадових осіб або розвінчувався громадськими організаціями
У дослідженні ЦПД йдеться не лише про дискредитацію українських біженців за кордоном. Росія також намагається очорнити країни ЄС в очах української та російської аудиторій. Чи була у цьому переліку Польща? Та які наративи проти неї використовував Кремль?
Часто першоджерелом дискредитаційних тез стосовно українських біженців і демонізації Європи через призму наших співвітчизників є заяви саме високопосадовців Росії. Серед них міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров і директорка Департаменту інформації і преси російського МЗС Марія Захарова.
Що вони роблять? По-перше, вони просувають тезу про те, що в Європі, зокрема в Польщі, в українських біженців буцімто забирають дітей. По-друге, було багато інформації на тему того, що українські жінки (як ви знаєте, серед українських біженців у Європі найбільше саме жінок і дітей, — Авт.) зазнають сексуального насилля. Також було поширено меседж про те, що «поляки підтримують екстрадицію українських біженців».
А втім, напевно, наймасштабніший вектор в цьому питанні — поширення дезінформації, яка стосувалася українських дітей. Буцімто їх позбавляють батьків, що вони стають жертвами торгівлі, а також чорної трансплантології в країнах Європи
Якщо брати конкретно кейс про дітей, з якою метою ці меседжі розповсюджувалися Росією?
Росія завжди використовує протиставлення своїх «цінностей» цінностям Заходу. Завдяки цьому вони намагаються впливати на українську аудиторію, щоб дискредитувати наших європейських партнерів. Не виключаємо, що їхньою аудиторією є також українці, які потрапили до Росії під час повномасштабного вторгнення.
Крім цього, це також робиться з метою впливу на міжнародну аудиторію. Росія досі представлена на різних міжнародних майданчиках, зокрема в ООН. Відповідно, цю тематику вони намагаються використовувати у власних цілях, щоб змістити акцент зі своєї злочинної діяльності щодо українських дітей — адже те, що роблять вони, є абсолютно очевидним і цьому є чимало доказів.
Так вони намагаються переключити увагу на країни Європи і показати, що «це не ми, а вони так погано ставляться до українських дітей»
Тобто тут дуже широка аудиторія. І для української, і для європейської аудиторії вони обирають різні методи поширення дезінформації у цьому напрямку.
Які саме методи і платформи Росія успішно використовує для поширення фейків про Україну та її біженців?
Для проведення кампанії інформаційного впливу щодо українських біженців держава-агресорка використовує заяви офіційних облич, пропагандистські медіа та соціальні мережі. Для посилення ефекту від деструктивних наративів та меседжів, провокування конфліктів між українцями, а також дискредитації українського та європейських урядів активно застосовуються мережі координованої неавтентичної поведінки.
Якщо ми говоримо про українців і вплив на них, то тут найпоширенішою платформою є саме телеграм-канали. Якщо ми говоримо про міжнародну аудиторію, то це використання фейкових сторінок медіа, які мімікрують під міжнародні медіа. А також вони використовують мережу Х. Також активно використовуються саме іншомовні медіа Російської Федерації.
У звіті ЦПД проаналізовані фейки, які ширилися усією Європою. А втім, чи є такі регіони й країни, де російська дезінформація особливо поширена? З чим ви це пов’язуєте?
Росія найбільше спрямовує свій інформаційний вплив в контексті українських біженців на ті країни, де найвищий рівень їхньої присутності. А це Польща і Німеччина.
Для просування власних наративів РФ також використовує іспаномовні матеріали. Тут можна зробити такий висновок:
Продукуючи іспаномовні матеріали, Росія може просувати їх не лише серед іспанської аудиторії, але також в деяких країнах Латинської Америки
Це якщо говорити глобально. До того ж Центр регулярно фіксує здійснення Росією шкідливого інформаційного впливу, спрямованого на дискредитацію України та її вищого військово-політичного керівництва в країнах Африки.
Це пов’язано з тим, що РФ хоче нівелювати дипломатичні зусилля України у напрямку розвитку відносин з країнами Глобального Півдня.
Центр протидії дезінформації — серед організацій, які аналізують та спростовують російську дезінформацію. Брехня розлітається мережею швидко. А як щодо меседжів, які її спростовують? Як би ви оцінили успіх з просування відповідних публікацій за кордоном?
Для того, щоб досягнути міжнародної аудиторії Центр працює у двох напрямках. По-перше, це комунікація через англомовні джерела — це наш сайт, сторінки в X та Telegram, а також ми співпрацюємо з міжнародними партнерами, яким презентуємо наші комунікації у цьому напрямку. Це, напевно, два основних аспекти.
Відповідно, якщо ми бачимо якісь вкиди, наприклад, у Польщі, ми бачимо, що вони поширюються саме польською мовою, в польськомовному сегменті соцмереж, можливо, це якісь російські джерела, які мімікрують під польські, то, відповідно, ми також надсилаємо ці матеріали нашим представництвам за кордоном для того, щоб збільшити рівень ефективності роботи в цьому напрямку.
Але якщо зараз подивитись на ситуацію і на ставлення до українських біженців, то з боку наших міжнародних партнерів ведеться така комунікація, що вони готові людей підтримувати. Відповідно, ми можемо говорити про те, що кампанії Росії не є особливо ефективними.
Важливо розуміти, що кампанія Росії з дискредитації українських біженців несе серйозну потенційну загрозу, тому що її мета — дискредитувати не лише українців, а й загалом імідж України на міжнародній арені
Станом на зараз, які тенденції ви спостерігаєте у поширенні російської пропаганди за кордоном? Які приклади можете навести?
Що Росія начебто готова та хоче переговорів, і що це буцімто Україна та наші західні партнери не хочуть перемовин і зупинити війну. Основний наратив — саме Захід провокує продовження війни.
Також фіксуємо поширення матеріалів, спрямованих проти європейської та євроатлантичної інтеграції України. Особливо ця тенденція була помітна під час саміту НАТО у Вашингтоні, на якому обговорювалися багато українських питань — це і надання зброї, і вступ України до Альянсу. Росія активно працює в цьому напрямку.
Також це дискредитація української політики. Яка особливо загострилася під час Саміту миру (який відбувся у Швейцарії 15-16 червня, — Ред.). І зараз ми прогнозуємо те, що почнеться нова хвиля дискредитації Саміту миру, який можливо, відбудеться в подальшому. Це те, що ми очікуємо і прогнозуємо.
Також після обстрілу Російською Федерацією 8-го липня, коли було влучання у дитячу лікарню «Охматдит», російські ресурси і пропагандисти почали активну кампанію з перекладання відповідальності саме на Україну і на країни Заходу за вчинення злочину проти цивільних.
Які поради ви могли б дати українським біженцям для захисту від дезінформації?
Ми живемо в епоху розвитку соціальних мереж, коли кожен може бути почутим, і у випадку, коли люди за кордоном бачать якусь кампанію або інформацію, яка налаштована проти них, можна рекомендувати активну комунікацію через соціальні мережі.
Якщо люди піддаються такому інформаційному впливу, ми ж можемо говорити не лише про дезінформацію через медіа чи соціальні мережі, а й, наприклад, якщо людям на телефони можуть надходити різні загрозливі повідомлення, то, відповідно, про це також потрібно повідомляти і не замовчувати.
Як подолати російську дезінформацію у довгостроковій перспективі? Що може цьому посприяти?
Ми маємо розуміти, що до повномасштабного вторгнення рівень присутності України в міжнародному інформаційному просторі був дуже низький. Зараз присутність України зросла. Відповідно, в подальшому потрібно проводити активну комунікацію на найвищому рівні держави. До цього також необхідно залучати суспільство, громадські організації тощо. Необхідно продовжувати підвищувати рівень своєї присутності в інформаційному просторі різних країн світу.
Ми маємо також розвивати навички протидії дезінформації не лише на рівні органів, які цим займаються. Варто активно розвивати державні програми щодо підвищення медіаграмотності населення.
Тому що після війни постане проблема «травмованого суспільства», вразливого до ворожих комунікацій і дезінформації
І Центр протидії дезінформації, і чимало інших громадських організацій вже працюють у напрямку підвищення медіаграмотності українського населення.
Отже, в цьому питанні на рівні внутрішньої політики України найважливішим є розвиток медіаграмотності населення, а на рівні міжнародного інформаційного простору — розширення присутності нашої країни у медіаплощинах різних країн світу.
Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
.jpg)
.jpg)
