Ексклюзив
20
хв

Залягти з книгою в Брюгге. Українські бібліотеки, відкриті в Європі під час війни

Період адаптації і навіть інтеграції українських біженців у різних країнах світу позаду. Переселенці зрозуміли, що війна може тривати довго. І на цьому тлі посилилась туга за рідним, одним з проявів якої є голод за українським словом. Так у містах Європи, навіть маленьких і найвіддаленіших, стали з'являтися українські бібліотеки

Тетяна Виговська

Те, що завжди користується попитом серед українців за кордоном, — це дитяча література. Приватний архів

No items found.

«Де можна взяти українську книжку? Чи є тут якісь книгарні, бібліотеки з україномовною літературою?» Такі питання я часто зустрічала в тематичних групах соцмереж на кшталт «Наші в Польщі», і це підштовхнуло мене створити наприкінці 2022 року український книжковий простір у центрі Сілезького воєводства.

На той час я займалась збором волонтерської допомоги для ЗСУ, ми закуповували в Європі автомобілі, наповнювали гуманітаркою і переганяли в Україну на фронт. Тепер волонтерська допомога почала прибувати в зворотньому напрямку — в Україні ми збирали книжки для українських біженців у Європі. Спочатку я створила українську бібліотеку в Катовіцах і була вражена попитом та увагою до ініціативи з боку місцевих ЗМІ. Про бібліотеку знімали телесюжети й писали статті, а читачі записувалися не лише з Катовіце, а й з навколишніх міст — Сосновець, Домброва-Гурнича, Хожув, Мисловіце, Тихи тощо.

Найчастіше запитують українську класику та сучасних українських авторів — Стуса, Винниченка, Багряного, «Розстріляне Відродження», а також Жадана, Забужко, Куркова, Кокотюху, Люко Дашвар, — а також психологію та книжки для розвитку.

Матусі зі східних та південних регіонів України беруть книжки для своїх дітей, бідкаючись, що в Україні вони їх не навчили української мови, а в Польщі діти швидко полонізуються, тож потреба в українській дитячій літературі є гострою

Книжки продовжували прибувати, а місць на полицях вже бракувало, тож я стала знайомитися з іншими українськими осередками в Європі та доставляти книжки їм. Так пакунки поїхали в Німеччину, Нідерланди, а на книжковому ярмарку в Брюсселі я познайомилася з такими ж книжковими волонтерами, як сама, — вони створили українські бібліотеки в містах Бельгії та в Люксембурзі.

Їхня робота мене вразила, адже відстань до Бельгії вдвічі більша, ніж до Польщі, і книжкові вантажі доставляти складніше й дорожче. Але ці ініціативи потужні і заслуговують уваги.

Книжкові волонтери Костянтин Климчук, Світлана Мусіна, Тетяна Виговська. Фото Всеволода Климчука

Брюгге: українська книга як терапія для емігранта

Бельгійський Брюгге зачаровує мальовничими каналам й вуличками. На одній з них, неподалік основних туристичних маршрутів, причаївся український дитячий освітнього-творчий центр «Крила». Два роки тому тут було започатковано бібліотеку для українців.

— Спочатку книжки купувались на зібрані волонтерами кошти для підтримки дітей з України, — розповідає голова громадської організації Український освітньо-творчий центр «Крила» (KRYLA) Світлана Мусіна. — Потім до поповнення бібліотечних фондів стали долучатися й самі українці, які приносили власні книги чи спеціально купували для книгозбірні нові. Ще одним каналом поповнення стала співпраця активних українців Бельгії з неурядовими організаціями в Україні. Ці ГО та різноманітні гуманітарні проєкти ставили за мету поділитися з біженцями українською книгою. Потреба в книзі була надзвичайно гострою. У читанні люди знаходять розраду у вимушеній розлуці з Україною. Зараз в бібліотеці вже понад 500 титулів книжок.

Понад рік бібліотека в Брюгге працювала без бібліотекаря, але фонди невпинно розширялися й потрібно було їх впорядковувати. За цю нелегку справу взялася Тетяна Білоус зі своєю донькою Єлизаветою. Книгозбірнею користуються мешканці не лише Брюгге, а й навколишніх міст.

Щасливі відвідувачки Української бібліотеки в Брюгге

Брюссель: попит не тільки на книги, але і на їхнє обговорення

Про центр «Ukrainian Voices RC» я дізналась на Брюссельському книжковому ярмарку. Він організував фестиваль та мініярмарок книг тих країн, з яких люди були змушені виїхати через війни чи інші небезпеки. Це були українські видавництва, а також автори з Камеруну, Сенегалу, Малі, Кот-д’Івуару. Після закінчення фестивалю наше видавництво подарувало брюссельській бібліотеці книги, які ми випускаємо, щоб поповнити їхні фонди українською літературою.

Українці біля стенду української книги на фестивалі в Брюсселі. Фото Павла Кошки

— Все почалося з 20 книг українською мовою, яку нам передала бельгійська організація «Бібліотека без кордонів», — розповідає Павло Кошка, координатор комʼюніті центру «Ukrainian Voices RC». — Далі понад 50 примірників подарувала Волинська юнацька бібліотека міста Луцька, багато привезла письменниця Оксана Садова. Стали надсилати свої книги українські автори. Так наша невелика бібліотека збагатилася до 244 україномовних книг — як для дітей, так і для дорослих. Зараз у нас вже 58 постійних читачів, які регулярно приходять за новими книгами. Десь 25 з них відвідують бібліотеку щомісяця. А ще нам подарували багато настільних ігор і щоп'ятниці у нас проводяться ігрові турніри.

На цьому ж книжковому ярмарку в Брюсселі знайомлюсь із поетесою та прозаїкинею Анною Лупинос — організаторкою багатьох заходів Запорізької та Маріупольської книжкових толок та членкинею оргкомітету поетичного конкурсу для молоді імені Марини Брацило. Вона була змушена покинути рідне Запоріжжя і тепер мешкає в передмісті Брюсселю разом з літньою мамою.

— Шукаючи допомоги, щоб повести мою 84-річну маму до кардіолога, через соцмережі я знайшла організацію Ukrainian Voices, — розповідає Анна Лупинос. — Вони допомогли записатися до лікаря. Мені теж захотілося якось допомогти українцям, які змушені були виїхати через війну. Як письменниця я тривалий час вела літоб'єднання в Україні, тож запропонувала ідею літературних зустрічей Ukrainian Voices. Зараз до моєї студії ходять ті, хто щиро цікавиться літературними процесами і приїхав до Бельгії після 24.02.2022.

На кожній зустрічі ми вивчаємо історію літератури, а потім читаємо власні твори

Робимо аналіз. Спілкуємось про улюблені книжки. Учасниці розповідають про мистецькі події, на яких бувають, про свої мистецькі захоплення. Дуже хочу провести заходи для знайомства бельгійців з українською культурою, тому вчу місцеву мову.

— Мовне питання в Бельгії стоїть гостро. Бельгія ділиться на регіони — Фландрію з офіційною нідерландською мовою, Валлонію з французькою, Брюссель — з обома цими мовами, а також Східну Бельгію з німецькою мовою. Це ускладнює інтеграцію українців в суспільне життя та комунікацію з офіційними органами. І в такій ситуації нам ще й треба зберегти власну мову.

Влада Люксембургу безкоштовно надала українцям приміщення під бібліотеку

Князівство Люксембург донедавна було справжньою екзотикою для українців. Нині тут мешкає чимала українська громада. Чисельність тих, хто перебуває в Люксембурзі під тимчасовим захистом, оцінюється в понад 4200 осіб.

Ідея створення української бібліотеки в Люксембурзі виношувалась давно, але приплив українських біженців став остаточним аргументом на користь реалізації задуму. Влада князівської столиці вирішила найбільш болюче питання — безкоштовно надала приміщення під книгозбірню. Не в центрі міста, але для відвідувачів бібліотеки це не є перепоною: громадський транспорт в країні безкоштовний, тож приїхати за книжковою новинкою може собі дозволити кожен з українських біженців. Ініціатори створення бібліотеки кажуть, що їхній книжковий простір відвідують не лише українці Люксембургу, а й книголюби з Бельгії та німецького міста Трір.

— У будинку, який надано в користування українцям Люксембургу, відбуваються зустрічі з письменниками, презентації книг, виставки, — розповідає одна з ініціаторок створення бібліотеки, амбасадорка «Бібліотечної країни» Ольга Александрова.

— Понад 500 читачів постійно відвідують бібліотеку, яка налічує вже 2500 українських книг

— У нас активні читачі. Зараз проєкт підтримується волонтерськими зусиллями. Для бібліотеки ми закуповуємо тільки нові книги і вважаємо, що українцям за кордоном дуже важливо мати такі осередки, які нагадують нам, хто ми є. Дуже важливо знати, що і сьогодні попри атаки на бібліотеки і видавництва ми залишаємося країною, що читає, мріє, створює нову реальність.

Літературний захід в українській бібліотеці в Люксембурзі. Фото зі сторінки бібліотеки в FB

— На початку ми орієнтувалися на дитячу літературу, — додає бібліотекарка Анжела Домасова, — бо в Люксембург приїхало дуже багато дітей. Але згодом з’ясувалося, що дорослі потребують книг не менше, а може, навіть більше, ніж малеча. Далі ми сіли і впорядкували великий перелік книг, які будуть потрібні учням, бо діти продовжують навчатися онлайн. Тобто у нас є все — художня, навчальна, популярна література тощо. Міністерство освіти Люксембургу надало нам засоби, завдяки яким ми змогли зробити каталогізацію. Частина книг була отримана в подарунок від українців волонтерів, але більшість книг було придбано за кошти, надані люксембуржцями.

В європейському суспільстві, де майже стерті національні кордони, є місце маленьким острівцям української культури, а саме бібліотекам. Вони стають справжнім центром тяжіння для українців за кордоном, де можна не лише взяти книгу, а й поспілкуватися зі своїми, долучитися до цікавих заходів, присвятити вільний час волонтерству. І ніби про нас сказав німецький філософ і математик Готфрід Ляйбніц: «Книга — казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя, а бібліотеки — скарбниці багатств людського духу».

Щасливі відвідувачі української бібліотеки в Люксембурзі. Фото зі сторінки бібліотеки в FB

Де знайти українські книжки в Польщі, Німеччині, Франції, Італії, Великій Британії? Список бібліотек:

Польща

Кельце

ul. Sienkiewicza 78a

Українська бібліотека ім.Шевченка

Пн-пт 8.00 - 16.00.

Kaтовіце

ul. Młyńska 5

Українська бібліотека в Катовіце

Четвер: 12:00 - 17:00

Люблін

ul. Krakowskie Przedmieście 39b

Бібліотека багатокультурна Баобаб

Вівторок-пʼятниця 12.00-17.00. субота 12.00-15.00

Варшава

1) ul. Ludwika Zamenhofa 1

Бібліотека Фонду «Український дім».

Вівторок і четвер. 12.00-19.00

2) ul. Marszałkowska 55 \73

Wypożyczalnia dla Dorosłych i Młodzieży nr 7

Standardowe godziny otwarcia

пн, ср, чт, пт: 10:00-19:00

вт: 10:00-20:00

Краків

1) ul. Konfederacka 4

Biblioteka Foundation Dębniki + Salam Lab Ukraińska

Понеділок-п'ятниця 9:00-17:00.

2) os. Ogrodowe 15

Fundacja Freedom Space

Пн-Пт: 9.00 - 17.00

Гданськ

ul. Wita Stwosza 23

Biblioteka Ukraińska w Gdańsku

Понеділок-п'ятниця, з 9.00-16.00

Вроцлав

ul. Sztabowa 98

Найбільший вибір є у Філії 12 Міської Бібліотеки Публічної (бібліотека на вокзалі).

Ця полиця називається Bookstation UA

Перемишль

ul. Kościuszki 5

Бібліотека «Народного дому»;

Пн-Пт: 12:00 - 17:00

Лодзь

ul. Gdanska 8

Філія №32. Пн-пт: 8:30 - 15:00

Познань

Pl. Wolnosci 19

Бібліотека Рачинських

Пн-пт: 9:00 - 20:00

Німеччина:

Берлін

1) Zentral- und Landesbibliothek Berlin / KiJuBi (Blücherplatz 1, 10961 Berlin);

2) Bettina-von-Arnim-Bibliothek (Schönhauser Allee 75 10439 Berlin);

3) Stadtbibliothek Friedrichshain-Kreuzberg (Bezirkszentralbibliothek Pablo Neruda |

Kinderbibliothek Frankfurter Allee 14 A 10247 Berlin).

Гамбург

1) Bücherhallen Hamburg (Hühnerposten 1, 20097 Hamburg);

2) Schulbibliothek an der Winterhuder Reformschule / Stadtteilschule Winterhude

(Meerweinstraße 26-28 22303 Hamburg);

3) Lesehaus Dulsberg (Alter Teichweg 200 22049 Hamburg).

Кельн

Stadtbibliothek Köln / Erwerbung (Josef-Haubrich-Hof 1 50676 KölnAnke Jording).

Штутгарт

Stadtbibliothek Stuttgart (Ebene Kinder Mailänder Platz 1 70173 Stuttgart).

Дюссельдорф

Stadtbüchereien Düsseldorf (Konrad-Adenauer-Platz 1 40210 Düsseldorf).

Лейпциг

1) Leipziger Städtische Bibliotheken (Sprachenzimmer Wilhelm-Leuschner-Platz 10 ·

04107 Leipzig);

2) Stadtteilbibliothek Paunsdorf (Platanenstr. 37 04329 Leipzig).

Дортмунд

Stadt- und Landesbibliothek Dortmund (Max-von-der-Grün-Platz 1-3 44137

Dortmund).

Ессен

Stadtbibliothek Essen (Hollestr. 3 45127 Essen).

Бремен

Stadtbibliothek Bremen (Am Wall 201 28195 Bremen).

Франція

Париж

Українська бібліотека у Культурно-інформаційний центр при Посольстві України у Франції.

Графік роботи: по середах з 14:00 до 18:00.

Centre Culturel d'Ukraine en France

22 avenue de Messine, 75008, Paris

Італія

Мілан

Via Maria Drago 3

Графік роботи: від 15.00 до 19.00 – щоденно по буднях; від 12.00 до18.00 – по суботах і неділях.

Велика Британія

Лондон

AUGB LTD, 49 LINDEN GARDENS, LONDON, W2 4HG

Шевченківська бібліотека

Пн-пт: 11:00 - 17:00

Тел. 0207 229 8392

No items found.

Засновниця та головна редакторка видавництва "Час Змін Інформ", співзасновниця благодійного фонду "Час Змін", фронтова волонтерка, журналістка, друкувалася в українських та польських газетах, зокрема, "Dziennik Zachodni" та "Gazeta Wyborcza". Членкиня Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, організаторка культурних подій, фестивалів, білоцерківських "Парадів Вишиванок".

У Катовіце створила українську бібліотеку, проводить літературні читання, організовує зустрічі з українськими письменниками. Лауреатка Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. М.Вінграновського. Отримала медаль «За сприяння Збройним Силам України», а також нагороду Visa Everywhere Pioneer 20 — відзнаку за досягнення жінок-біженок, які мешкають в Європі та мають значний вплив у своїх нових спільнотах.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Цьогоріч Премію Станіслава Вінценза отримав режисер, актор, генеральний директор та художній керівник Івано-Франківського національного драмтеатру Ростислав Держипільський. 

— Ми прагнемо передати майбутнім поколінням усе те, що робить з нас українців, що робить нас сильнішими, що робить нас незламними. Станіслав Вінценз пережив дві війни — Першу і Другу світові.

На нашу долю випало жити в часі третьої страшної війни, і від кожного з нас залежить зробити все, аби якомога швидше прийшла перемога
Ростислав Держипільський, лауреат премії Вінценза

Ростислав Держипільський вміє творити мистецтво, яке розповідає про українське коріння і місце України у спільній Європі, — наголосив народний депутат України, засновник громадської організації «Демократичний форум» Микола Княжицький: 

— Творчість Держипільського — це не просто високе мистецтво, але і глибоке гуманістичне прагнення, близьке кожному, хто відчуває зв’язок з нашою культурою. Саме тому капітула обрала його лауреатом: за любов до людей, яку Ростислав дарує своїми творами, і за неповторність мистецтва, яке стало символом нашої національної ідентичності

Народний депутат України, засновник громадської організації «Демократичний форум» Микола Княжицький

Три дні поспіль у Києві всьоме відбувався форум Via Carpatia. Він став майданчиком для багатьох дискусій. Вперше у рамках форуму відбулась українсько-польська зустріч, де говорили про інвестиційні проєкти, енергетику, подолання ворожої дезінформації. 

— Ми можемо врахувати інтереси одне одного, щоб разом перемогти й бути великою потугою в Європейському Союзі, — зазначив народний депутат Микола Княжицький. 

Депутат польського Сейму, голова польсько-української парламентської групи Марцін Босацький, підкреслив, що немає у світі ближчого партнера для України, аніж Польща:

— Медовий місяць у польсько-українських відносинах закінчився, але це не означає, що підтримка України з боку поляків зникла. Ми бачимо проблеми між нами, але, як і раніше, більшість поляків хоче перемоги України у війні і прагне, щоб Польща допомогла їй перемогти.

Є внутрішні сили, але, на жаль, і зовнішні, як-от російська пропаганда, що розпалюють ворожнечу

Окрема дискусія була присвячена російській дезінформації. У Польщі, як і в Україні, російські пропагандисти намагаються розсварити суспільство різними маніпуляціями — і цього треба уникнути. 

— Важливо сказати, що між Україною та Польщею немає ніякої інформаційної війни, але є різноманітні «партизани», які час від часу десь з боку «підгавкують». На жаль, їхня діяльність дуже перешкоджає нашій співпраці. Мені здається, що ті старі історії, які колись нас розділяли й сьогодні продовжують впливати на наше співробітництво, слід залишити історикам та усунути з порядку денного. Партнери мають діяти на прозорій ідеологічній базі, — наголосив директор та головний редактор TVP World Міхал Бронятовський. 

Директор та головний редактор TVP World Міхал Бронятовський

Ідейний засновник Sestry.eu та багаторічний видавець Gazeta Wyborcza Єжи Вуйцік наголосив, що ЗМІ зараз є легким знаряддям для впливу російської пропаганди, зокрема, через тотальну кризу довіри та втрату економічної стабільності:

— Я вважаю, що найкраща відповідь на пропагаду та брехню — не спростовувати їх. Це лише виснажує наші ресурси і показує опоненту його важливість. Найефективніше — писати правду. Це покликання всіх журналістів, хоч це й складно і дорого.

Часто це також не дуже подобається аудиторії і загалом незручно для багатьох політиків
Ідейний засновник Sestry.eu та багаторічний видавець Gazeta Wyborcza Єжи Вуйцік

Однією із тем розмов на форумі Via Carpatia була відбудова України. Заступник міністра розвитку громад і територій України Олексій Рябикін повідомив, що масштаби руйнувань в Україні сягають близько $ 500 млрд:

— Це величезна сума і вона щодня зростає. Ворог не відступає від своїх намірів знищити Україну, знищити інфраструктуру, але ми маємо вистояти. Однак основні ресурси державного бюджету витрачаються якраз на ведення війни, на забезпечення потреб Збройних сил України. Зараз Україна дуже залежить від підтримки, від солідарності наших євроатлантичних партнерів.

Яцек Карновські, депутат Сейму Республіки Польща, державний секретар Міністерства фінансів та регіональної політики наголосив, що Україна не має чекати закінчення війни, аби розпочати відбудову:

— Зараз безумовно треба розробити всі можливі плани та проєкти відбудови. Але чекати не треба, критична інфраструктура потрібна зараз. Треба діяти у новому стилі, взявши найкращі технології з Європи, з Польщі.

Не потрібно чекати, треба вже налагодити співпрацю, ми готові до неї, щоб разом з вами приготувати всі проєкти й провести відбудову

У рамках сьомого форуму Via Carpatia також відбулась українська прем’єра вистави «Дзяди» — за твором Адама Міцкевича, створеної у співпраці українських і польських театральних митців

— Для поляків — це, напевно, найважливіший твір авторства Міцкевича, і саме завдяки Івано-Франківському театру та українцям ми зрозуміли суть твору. Виставу неодноразово демонстрували в польських театрах, і вона здобула велику популярність, — розповіла режисерка Майя Клечевська.

Ростислав Держипільський, художній керівник Івано-Франківського національного драмтеат зазначив, що сила і сенси твору є актуальними і сьогодні. В оригіналі — це польські студенти, які на той час скніли в російських тюрмах, а в постановці — українські полонені, які зараз сотнями перебувають у московитських тюрмах.

— Нашим основним меседжем є те, що сьогодні все російське вбиває. У виставі звучить багато російської мови, і це свідомий режисерський хід, щоб підсилити негативний ефект, адже ми розуміємо, що сьогодні мова є теж надпотужною зброєю, — наголосив режисер. 

Усі заходи форуму Via Carpatia 2024 наживо транслювались телеканалами «Еспресо» та TVP World. Sestry.eu став одним із медіапартнерів. 

Всі фото: Василь Чуріков та Кирило Авраменко

20
хв

Лауреатом Премії Станіслава Вінценза став режисер Ростислав Держипільський

Sestry
соціальне житло краків варшава

Вісім відремонтованих квартир для біженців передала Кракову організація Habitat for Humanity Poland. Вона реалізує проєкт «Агенція соціальної оренди», в межах якого квартири будуть передані тим, хто найбільше потребує підтримки. 

На ремонт восьми квартир пішло близько 900 000 злотих. Витрати покриті урядом Швейцарії та Агентством ООН у справах біженців (UNHCR) у межах проєкту «Заходи з соціальної та економічної інтеграції, зміцнення та забезпечення доступу до соціального житла для біженців». У результаті співпраці чотири квартири отримають мешканці Кракова, інші чотири — біженці з України. Вартість такої оренди значно менша за середню ціну на ринку житла. 

Так виглядає одна з квартир, в якій незабаром зможуть оселитися малозабезпчені українські переселенці

Заступниця президента Кракова Марія Кламан розповіла, що квартири будуть передані на умовах комунальної оренди:

— Житловий фонд Кракова невеликий: частка квартир, що належать місту, становить лише 3%. Це найменший показник серед великих міст Польщі. Ціни на оренду житла в Кракові зростають і поступаються лише Варшаві. Тому з соціальним житлом досить складно. 

Рішення про створення у Кракові Агентства соціальної оренди очікується наступного року, але я хочу запевнити вас, що ми будемо всіляко підтримувати житлову політику в Кракові за допомогою соціальних програм. 

Філіп Леклерк, генеральний директор UNHCR у Європі, вважає, що такі поєкти є особливо важливими для українських біженців зараз. Тому що перше питання, яке постає перед людьми, які тікають від війни в Україні, це питання житла: 

— Саме тому ми вирішили долучитися до цього проєкту. Програма працює в деяких країнах Європи. Вона адаптована під кожну країну, тому що всюди своя специфіка. Важливо комунікувати всередині суспільства, а також уряду із суспільством. Розуміти запити та виклики. Тільки в єднанні можливе покращення життя. Ми бачимо, що таке єднання працює — сьогодні Краків отримав 8 відремонтованих квартир для людей, які цього так потребують. 

Гендиректор UNHCR у Європі Філіп Леклерк, заступниця президента Кракова Марія Кламан і програмний директор Habitat for Humanity Poland Марчін Марил

Як взяти участь у програмі й отримати соціальне житло?

Марчін Марил, програмний директор фундації Habitat for Humanity Poland вважає, що Агентства соціальної оренди є особливо важливими ініціативами в нових реаліях життя. 

— Ми працюємо з темою соціального житла понад 10 років. Перший проєкт з’явився у Варшаві. Вартість житла зараз досить висока, чимало людей не можуть потягнути такі суми. Агентства соціальної оренди допомагають людині в новій країні.

Правила участі у програмі соціального житла визначає уряд конкретного міста, і в Кракові умови поки не прописані. Сподіваюся, вже до кінця року це стане відкритою інформацією. 

У Варшаві для того, щоб стати учасником програми, ви повинні відповідати наступним критеріям:

  1. Підтвердження перетину кордону після 24 лютого 2022 року.
  2. Проживання заявника перед приїздом до Польщі у зоні бойових дій. Карта зон бойових дій оновлюється на основі інформації з відкритих джерел.

Також заявники повинні належати до однієї з наступних груп:

  1. одинокий батько/мати/опікун з дитиною або дітьми, який може і хоче працювати або влаштувався на роботу;
  2. багатодітна сім’я, в якій хоча б один дорослий може і бажає працювати або влаштувався на роботу;
  3. домогосподарство, в якому проживає особа з інвалідністю разом з непрацездатним опікуном;
  4. домогосподарство, котре складається з непрацездатних осіб пенсійного віку (60+).

Фотографії: Bogusław Świerkowski & Habitat for Humanity

20
хв

У Кракові з'явиться соціальне житло для українських біженців

Ксенія Мінчук

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

У Кракові з'явиться соціальне житло для українських біженців

Ексклюзив
20
хв

Що робити, коли близька людина померла в Польщі? Алгоритм дій і ціни

Ексклюзив
20
хв

«У Батумі російських товарів більше, ніж грузинських, і це пов’язано з політикою правлячої партії». Як живуть українці в Грузії?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress