У січні 2021 року в Польщі набула чинності майже повна заборона проводити штучне переривання вагітності. Такі дії дозволені лише у двох випадках: якщо вагітність настала внаслідок зґвалтування та у випадку загрози життю або здоров’ю жінки. Навіть якщо на етапі вагітності у плода виявлено серйозні відхилення від норми — аборт все одно заборонений. Жінка мусить народити хворого малюка. Усі польські закони поширюються й на українок, які перебувають на території Польщі.
Вимушені переселенки з України, які пережили зґвалтування під час окупації, також мають труднощі з тим, аби перервати небажану вагітність. Польський уряд вимагає, щоб факт зґвалтування був офіційно підтверджений в рамках кримінального розслідування. А це зробити під час війни — непросто. Як польські, так і українські жінки у Польщі з різних життєвих обставин шукають шляхи та способи перервати небажану вагітність.
«Не приводь у світ дитину, якої не хочеш»
Ми зустрілися з Олесею в офісі у Варшаві, ще до початку робочого дня: вікна щільно закриті ролетами, двері — на замок. На столі – букет свіжих троянд і дві чашки ароматної кави з домашніми пряниками. Вона не любить про це говорити. Не хоче переживати все заново. Погодилася дати інтерв’ю лише анонімно. Це та історія, яку вона не розповідає нікому, навіть найближчим.
Олеся народила двох дітей і вирішила на цьому зупинитись. Коли завагітніла втретє, запанікувала: вони з чоловіком не були готові фінансово. Жінка гнівалася на чоловіка, звинувачувала його в тому, що трапилося. Щоночі плакала.
«Я була не готова народжувати знову. Через це почалась депресія. Я вважала, що не можна приводити у світ дитину, якщо ти її не хочеш. Мої перші пологи були дуже важкими. Друга вагітність — не запланована, теж проходила складно. Але на той час ми жили вдома, в Україні, і все одно було легше, аніж зараз. У Польщі я розуміла, що весь вибір замість жінки робить держава. А кожна ситуація — індивідуальна, випадки бувають різні», — розповідає жінка.
Чоловік був проти аборту, намагався заспокоїти дружину. Але Олеся почувала себе дуже погано і фізично, і психічно. І, врешті-решт, відшукала служби допомоги жінкам, що опинились в Польщі в таких ситуаціях. «Добровільний внесок» становив 70 євро — і з Голландії пообіцяли вислати таблетки для медикаментозного аборту. Перед тим з жінкою провели консультацію, розпитали про наявні захворювання та можливі протипоказання, а також дали інструкцію для застосування препарату.
Жахливо, коли ти позбавлена права вибору
«Закон стосується всіх громадян, але ж у кожного — індивідуальні обставини життя, різні фінансові можливості. Є жінки, які пережили насильство, у когось може народитись неповноцінне немовля через якісь патології, хтось просто не готовий стати мамою. Чому хтось інший має право вирішувати твою долю?», — вважає Олеся.
Довгі дні очікування на таблетки Олесі здавалися вічністю. Були навіть суїцидальні думки, зверталася до психологів. Коли до крайнього терміну, в який можна штучно перервати вагітність, залишився всього тиждень — таблеток все ще не доставили, і Олеся забронювала квиток на автобус в Україну. Посилка з Голландії прийшла у день виїзду на Батьківщину. «Я вибирала: прийняти таблетки чи поїхати в Україну, бо вже мала оплачений квиток. Обрала другий варіант», — каже Олеся. Після аборту жінка почувалася добре, жодних ускладнень не виникло, і вона повернулася до сім’ї в Польщу. Але, як зізнається, це був дуже важкий період в її житті.
Аборт у Польщі: в яких випадках дозволений?
Як пояснює польський адвокат Лукаш Ямшол, згідно з законом від 7 січня 1993 року «Про планування сім'ї, захист людського плоду та умови допустимості переривання вагітності» та змінами, внесеними двома рішеннями Конституційного трибуналу: рішенням від 28 травня 1997 року та рішенням від 22 жовтня 2020 року, аборт наразі дозволений лише у двох випадках:
1. Якщо вагітність становить загрозу життю або здоров'ю вагітної (без обмежень за віком плода);
2. Якщо є обґрунтована підозра, що вагітність настала внаслідок заборонених дій (до 12 тижнів від початку вагітності).
Стан загрози життю або здоров'ю жінки повинен діагностувати лікар, який не проводитиме процедуру штучного переривання вагітності, за винятком випадків, коли вагітність становить пряму загрозу життю жінки. Обґрунтована підозра, що вагітність є наслідком заборонених дій, висувається прокурором. У випадках, коли йдеться про неповнолітню або повністю недієздатну жінку, для проведення аборту необхідна згода її батьків або законних опікунів, а якщо вони не можуть прийняти рішення або вагітній ще не виповнилося 13 років, — рішення приймає суд.
Закони про аборти в Польщі та світі
Згідно з даними опитування, проведеного у листопаді 2020 року інститутом IPSOS, лише 8% громадян Польщі підтримали повну заборону абортів. Більшість респондентів переконані, що право приймати рішення чи народжувати дитину — має належати жінці.
Законодавчі зміни у Польщі викликали значну хвилю обурення та протестів у країні та за її межами. Демонстрації відбувалися в багатьох містах, а учасники акцій висловлювали свою незгоду із забороною абортів та вимагали зберегти право свободи вибору жінки. У цьому контексті суспільство також гостро реагувало на втручання держави в особисті справи громадян та обмеження свобод. Багато міжнародних організацій висловили занепокоєння щодо таких рішень.
На думку правозахисників, заборона абортів обмежує права жінок на власне репродуктивне здоров'я та свободу вибору, порушує принципи рівності, що, в результаті, може призвести до негативних соціальних наслідків. Окрім того, жінки будуть змушені шукати нелегальні шляхи для штучного переривання вагітності, що може становити загрозу їхньому здоров'ю та життю. Також повна заборона абортів акцентує на релігійних та консервативних цінностях і, таким чином, обмежує свободу віросповідання та вираження особистих переконань. У травні 2022 року представники ООН, посилаючись на повідомлення про сексуальне насильство в Україні, закликали уряд Польщі дозволити проведення абортів українським вимушеним переселенкам. Однак наразі зустрічних кроків в цьому питанні не було зроблено.
За словами адвоката Лукаша Ямшола, Польща має одне з найбільш суворих законодавств щодо переривання вагітності.
Юридично польське законодавство дозволяє аборти після сексуального насильства або коли життю чи здоров’ю жінки загрожує небезпека. Однак на практиці — це важко зробити навіть у зазначених випадках
«У деяких європейських країнах аборти дозволені, але лише за визначених умов. Зокрема, у Греції, Норвегії, Словаччині, Швеції та Великобританії ця процедура проводиться до певного терміну вагітності без пояснення причини. Законодавство деяких європейських країн дозволяє робити аборти у випадку важкого матеріального та соціального становища вагітної жінки. Однак, є країни, де аборти повністю заборонені законом, наприклад, на Мальті чи у Ватикані», — додає Ямшол.
У результаті рішення, винесеного 22 жовтня 2020 року Конституційним трибуналом, законодавство щодо абортів в Польщі стало суворішим. Положення про можливість вилучення ембріона або плоду, якщо пренатальні аналізи або медичні причини вказують на серйозне, незворотне порушення розвитку плода або невиліковну хворобу, було вилучено з каталогу винятків, коли аборт дозволений законом. На практиці це означає, що аборт заборонений законодавством у разі важких вад плоду.
Дослідження відмов
Юлія Онухова — гештальт-терапевтка, членкиня Спілки психологів та психотерапевтів України, — зазначає, що згідно з дослідженнями Turnaway study [«Дослідження відмов» щодо довгострокових наслідків аборту. — Ред.], проведених Каліфорнійським університетом у Сан-Франциско, жінки, яким відмовили у допомозі зробити аборт, з більшою ймовірністю будуть відчувати вищий рівень тривоги та незадоволеність життям порівняно з тими, у кого така можливість є. Людина, у якої відібрали право вибору, потрапляє у залежність від рішень інших. А це, своєю чергою, може призвести до відчуття безвиході, тривоги, спустошеності чи навіть депресії, як це сталося з Олесею.
«Часто ззовні може бути не помітно, як сильно обтяжує вагітність жінку і з якими психологічними труднощами вона стикається. Через додатковий тиск соціуму та відсутність підтримки вагітна може відчувати абсолютну самотність, можуть з’являтись думки про суїцид. Слід зазначити, що на нервову систему вагітної мають суттєвий вплив і гормональні чинники. З психологічної точки зору, для людини вкрай важливо відчувати себе господарем власної долі, особливо у ситуаціях, коли треба прийняти життєво важливе рішення», — пояснює психологиня Юлія Онухова.
Олександр Кузьмич, лікар акушер-гінеколог з 20-річним стажем роботи переконаний, що рішення щодо аборту — особиста справа кожної жінки. За його спостереженнями, основна причина — неготовність стати мамою саме у даний період життя. Лікар зазначає, що до війни багато польок приїздило в Україну, щоб зробити аборт [в Україні немає такої суворої заборони на аборти, як у Польщі. — Ред.] з різних причин. З іншого боку, для українок, які живуть в Польщі, головною перешкодою для материнства є відсутність стабільності, матеріальні труднощі, невизначеність. Нерідко трапляються й випадки, коли жінка стала жертвою насильства.
Куди звернутись за допомогою в Польщі
У Польщі діє кілька організацій, які надають допомогу та підтримку жінкам, що хочуть перервати вагітність. Зокрема, найбільш популярні — Kobiety W Sieci та Abortion Dream Team. Обидві організації є частиною великої мережі «Аборти без кордонів» (Abortion Without Borders). Це спільна ініціатива шести організацій з різних країн, яка має на меті зробити так, аби у людей був доступ до абортів – медикаментозних вдома або закордоном в клініках.
Організації надають консультації щодо варіантів дій у випадку небажаної вагітності, об’єктивну та обґрунтовану інформацію, назви перевірених організацій, що надсилають таблетки. Також можуть надавати додаткову фінансову допомогу та покрити витрати на дорогу в іншу країну.
Покарання за небажану вагітність
У Польщі за нелегальне виконання абортів передбачена кримінальна відповідальність. За словами адвоката Лукаша Ямшола, це питання регулює стаття 152 Кримінального кодексу. Якщо за згодою жінки інша особа перериває вагітність з порушенням положень закону, їй загрожує позбавлення волі на строк до 3 років. Те ж саме буде застосовано до будь-кого, хто допомагає або спонукає вагітну жінку перервати вагітність з порушенням положень Закону. Якщо, з іншого боку, дана особа зробить аборт за згодою жінки, то коли зачата дитина досягне 12-го тижня внутрішньоутробного життя, їй загрожує тюремне ув'язнення на строк від 6 місяців до 8 років.
Зокрема, у 2022 році районний суд у Варшаві засудив активістку організації «Abortion Dream Team» Юстину Віджиньську, яка понад 15 років допомагає жінкам у Польщі з доступом до абортів. Віджинська передала медикаменти для переривання вагітності жінці, що стала жертвою домашнього насильства. Віджиньскій загрожувало до трьох років в’язниці. Десятки депутатів Європарламенту, Міжнародна федерація акушерів-гінекологів, правозахисна організація Amnesty International закликали владу Польщі зняти з неї звинувачення. Суд у підсумку покарав Віджинську вісьмома місяцями обмеження волі шляхом виконання неоплачуваних громадських робіт по 30 годин на місяць.
Поточна ситуація
Зміна влади у Польщі дала суспільству надію на зміну законодавства щодо заборони переривання вагітності. Зокрема, правляча Громадянська коаліція планує представити законопроєкт, який дозволить виконання безпечного для здоров’я жінки аборту до 12-го тижня вагітності. Також обіцяють надати доступ до засобів екстреної контрацепції, які можна буде купити без рецепта. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск допустив ймовірність проведення референдуму щодо цього питання, якщо інші шляхи лібералізації аборційного законодавства виявляться неможливими. Водночас він зазначив, що таке рішення повинно враховувати передусім думки жінок.
Згідно з даними CRR, станом на липень 2023 року наразі повна заборона на аборти діє у 22 країнах або залежних територіях. Серед них: Андорра, Конго, Домініканська Республіка, Єгипет, Філіппіни, Гаїті, Гондурас, Ірак, Ямайка, Лаос, Мадагаскар, Мавританія, Нікарагуа, Палау, Сальвадор, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Сурінам, Тонга. У країнах, де заборонене штучне переривання вагітності, загалом проживає близько 91 мільйона жінок репродуктивного віку.
Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
