Як отримати статус безробітного та фінансову допомогу в Польщі?

Що Польща експортує в Україну: основні групи товарів

Відповідно до даних Євростату, у порівняльній таблиці експорту основних груп товарів з Польщі до України у 2021–2023 роках найвищі показники експорту в Україну мали такі групи товарів:

• Мінеральні продукти (переважно паливо) — у 2023 році обсяг експорту сягає 2,18 мільярдів євро, що перевищує показники 2021 і 2022 років.
• Електричне та електронне обладнання — збільшення з 1,13 мільярдів євро у 2021 році до 1,42 мільярдів євро у 2023 році .
• Транспортні засоби та обладнання — зростання експорту з 0,74 мільярдів євро у 2021 році до 1,40 мільярдів євро у 2023 році.
• Зброя та боєприпаси — у 2021 році експорт становив лише 0,02 мільярдів євро , а в 2023 році зріс до 1,28 мільярдів євро.
• Хімічна продукція, пластмаси, текстильні матеріали й продукти харчування демонструють стабільне зростання.
• Металеві вироби, продукція рослинного та тваринного походження — незначне зростання.

У 2024 році ситуація суттєво не змінилася, детально ми писали про це тут. Як бачимо, більша частина товарів, які експортує Польща, відноситься до оборонної промисловості або до підтримки стратегічних галузей під час війни. Варто зазначити, що навіть після вирахування категорій, пов’язаних з війною, експорт залишається на рівні 30 відсотків і вище, ніж до російського вторгнення. 

У 2024 році польський експорт в Україну (окрім ключових категорій, зазначених вище) також зріс у категорії споживчих товарів. Серед них найбільше зростання демонструють:

алкогольні та тютюнові вироби (збільшення експорту на 128,8 відсотків);  

• готові харчові продукти (напівфабрикати, випічка, борошняні вироби);
• хімічна та косметична продукція (миючі засоби, косметика);
• одяг і взуття.

Як свідчать дані Держмитслужби, основу продуктів польського виробництва в Україні становить корм для котів та собак. Далі в переліку — молочна продукція, насамперед сир, а також печиво, соуси, заморожені та консервовані овочі. До умовної десятки найпоширеніших польських продуктів в Україні можна також віднести шоколад, воду, свинину й каву.

Варто зазначити, що, незважаючи на міграцію (з початку війни з України виїхало близько 7,7 млн осіб), побутові потреби українців залишаються високими. Експорт польського одягу та взуття в Україну в першому кварталі 2024 року вищий, ніж до війни.

Що Україна імпортує в Польщу 

Російсько-українська війна суттєво вплинула на зовнішньоекономічну діяльність України. У найбільш кризовому 2022 році на перше місце за обсягом експорту з України вийшла Польща (понад 5,6 мільярдів доларів або 15,4 відсотків від обороту). 

А вже в 2024 році експорт з України становив 20,5 мільярди злотих. Серед того, що ввозиться до Польщі з України, домінує агропродовольча продукція. Водночас експорт основних зернових культур у Польщу припинився в серпні 2023 року через “зернове ембарго”. Товар йшов транзитом через територію Польщі в умовах блокування Росією українських портів. Завдяки відкриттю Чорноморського коридору в останні місяці 2024 року понад 95 відсотків експорту пшениці й кукурудзи та близько 90 відсотків закордонних продажів ріпаку відбувалися через порти, як до початку війни.

Польща залишається одним з найважливіших покупців української продукції. Польща закуповує українську олію, корми для свійських тварин, макуху, зерно й насіння. У менших обсягах — молочну продукцію, консервацію, льодяники, соки, дріжджі та морозиво.

Основні тенденції торговельних відносин між Польщею і Україною:

•  Позиція співпраці у стратегічних галузях — особливо у постачанні енергоресурсів, транспорту та військової продукції.
• Логістична перевага Польщі — завдяки географічному розташуванню Польща є одним з ключових торговельних партнерів України.
• Транзитна роль Польщі — країна виступає головним каналом для перевезення товарів з ЄС до України, зокрема в паливному секторі.
• Збільшення експорту з Польщі в Україну в усіх ключових секторах, що збільшує зростаючий попит на польську продукцію.

Загалом, експорт з Польщі в Україну й навпаки — з України в Польщу — демонструє позитивну динаміку, підтверджуючи важливість торговельного партнерства між країнами та його стратегічне значення для обох країн.

Невизначеність: жінки-біженки знову шукають опори

Sestry говорили з різними українками, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом, — всі вони схвильовані і пригнічені. Частина з них працювала в гуманітарних проєктах, які підтримувалися через міжнародну агенцію USAID — в фундаціях, на соціальних підприємствах, в службах надання психологічної допомоги та підтримки іншим жінкам-біженкам. Їх вже попередили про скорочення, бо робота USAID призупинена рішенням Дональда Трампа на невизначений термін. Частина жінок працювала на посадах, які мають тимчасовий характер, наприклад, міжкультурного асистента для дітей з України. Є діти, освітній процес — є робота, немає — ти вільна. Ще частина жінок працює на «умові о дзело» і хвилюється, чи дасть така форма праці можливість отримувати виплати 800+ на дітей.

Разом з тим у багатьох жінок просто немає, куди повертатися — їхні рідні міста зруйновані, окуповані. Та й переконливих гарантій безпеки навіть у разі перемир'я поки немає, а тому жінки попросту бояться.  

— Мого дому в Україну більше немає, а отже, повернення для мене означає, що історію з біженством доведеться знову починати з нуля: шукати житло, роботу, школи для дітей, коло знайомих, — розповідає 37-річна Олександра, мама двох дітей. — Мінімальна зарплата в Україні зараз 8000 гривень (765,58 pl ), тоді як у Польщі — понад 37 тисяч гривень (3511 злотих нетто). А ціни в магазинах майже однакові. Можливості виростити дітей тут наразі набагато більше. Тим паче, що я — єдина опора й захист для своїх дітей. 

Олександра зараз активно шукає роботу, щоб легалізувати своє перебування в Польщі не через статус тимчасового захисту, а через офіційне працевлаштування за трудовим договором (umowa o pracę), або хоча б договором на виконання послуг (umowa zlecenie). Жінка працювала психологом у кількох фундаціях, але вони неочікувано припинили роботу через закриття програм міжнародної агенції USAID. 

Як терміново знайти роботу з офіційним працевлаштуванням? Як зробити це швидко та без зайвих ризиків? Ось покроковий план дій.

Зробіть ревізію своїх талантів, умінь і дипломів 

Саме з цього радить почати пошуки фінансова консультантка, коуч зі збільшення доходів Світлана Малежик: виділіть кілька годин, щоб описати свої вміння, таланти, зібрати докупи всі дипломи, свідоцтва й сертифікати про закінчення курсів. Варто також проаналізувати, які професії затребувані на ринку праці конкретно у вашому воєводстві, скориставшись барометром попиту на працівників. Там можна ввести будь-яку професію та подивитися, чи затребувана вона на ринку праці у вашій місцевості. 

— Працювала вчителькою, але добре вмієте готувати — зверніть увагу на сферу громадського харчування, — радить Світлана. — Маєте добрі навички з організації процесів — можливо, ваше місце праці — логістика, продажі. Не погоджуйтеся на найгірші позиції на ринку праці. Ми володіємо великими навичками й здібностями — як твердими (знання мов, вміння працювати руками, водіння автомобіля, випікання тортів тощо), так і м’якими (комунікабельність, організаторські можливості, відповідальність тощо). Це можна ефективно монетизувати. 

Якщо у вас є дипломи, які можуть бути корисними, але ви досі їх не використали на повну, зараз — ідеальний час це змінити. Перевірте, коли був виданий ваш диплом. Якщо він виданий в одній з республік колишнього СРСР до 30 вересня 2005 року, то такі дипломи визнаються рівноцінними польським (виняток становлять дипломи лікаря, стоматолога, фармацевта, медсестри, акушерки, ветеринара та архітектора). Якщо виданий в Україні до 20 червня 2006 року, то може бути визнаний рівноцінним відповідному польському диплому, але краще перевірити це онлайн. А от якщо він виданий пізніше, то диплом необхідно підтвердити шляхом нострифікації.

— Я просто завантажила на сайт всі документи (диплом, додатки, атестат з додатками, паспорт, інформацію про зміну прізвища) українською мовою окремими файлами, — розповідає українка Ніна Король, яка працює в одній з польських шкіл, — і через два місяці забрала завірений диплом. Однак, він дозволяє працювати лише за спеціальністю. Тому зараз ще вчуся на курсах від центру зайнятості на перекладача з польської мови. 

Чимало жінок зустріли цю кризу, каже Світлана Малежик, в ситуації, коли у них немає накопичень, а нерідко ще й є борги. Це питання не лише до заробітків, а й до фінансової грамотності, впевнена фахівчиня. Тож паралельно треба вчитися планувати видатки, доходи, поступово закривати борги, робити накопичення, щоб у вас був час на пошук гідної праці. 

Нетворкінг: шукайте роботу через знайомих

Безліч українок говорять, що знайшли роботу завдяки нетворкінгу — професійним і особистим контактам. До речі, це шанс знайти працю саме в тій галузі, яка вам потрібна.

— Обидві свої роботи я знайшла через знайомих, — розповідає Катерина Черната, за освітою психолог і педагог для дітей дошкільного віку.  — Перша була в проєкті UNICEF. Порадила її дівчина, з якою я ходила на мовні курси. Заповнила анкету, пройшла співбесіду й почала працювати у дитячому садочку помічником вихователя. Другу роботу — в центрі опіки над людьми похилого віку — знайшла через маму однокласниці моєї дитини. 

Польща тяжіє до горизонтальних зв'язків. Рекомендації від знайомих поляків грають неабияку роль. Більшість хороших вакансій просто може не дійти до оголошень на сайтах з працевлаштування. 

— За два роки, які я стою на біржі праці, мені запропонували лише одну роботу — прибиральницею, — говорить українка Ольга Шатко. — Тож роботу я знайшла за допомогою сусідки-польки. 

Важливо також будувати контакти в своєму професійному середовищі: цілеспрямовано відвідувати майстеркласи, воркшопи, виставки, ярмарки вакансій, програми менторства. 

— Я знайшла роботу за фахом (графічний дизайн) у великій корпорації через нетворкінг, — ділиться досвідом художниця та ілюстраторка Олена Мишанська, — кілька місяців цілеспрямовано його розбудовувала: ходила на професійні заходи, знайомилась з колегами через знайомих, писала людям в лінкедіні. Знайшла роботу через менторську програму: прийшла туди, щоб краще розібратися, як працює ринок праці і нетворкінг в Польщі. Після закінчення програми мій ментор запропонував мені працювати в його відділі.

Варто бути підписаними на місцеві групи з ваших професійних інтересів або пропозиціями з роботою. Так, найчастіше там виставляють оголошення щодо тимчасової роботи. Але, показавши себе з кращого боку, можна затриматися на цих роботах на більш тривалий час. 

— Наприклад, у нас власниця стайні, — говорить українка Анна, яка займається розведенням коней, — дає об'яви в місцевій групі, коли шукає персонал. Можна шукати у фейсбуці за назвою професії, галузі і воєводства. Це теж часто допомагає в пошуках роботи. 

Не відкидайте допомогу держави 

Повністю відкидати допомогу місцевих центрів з працевлаштування все ж не варто. Адже вони дають доступ до програм для навчання, перекваліфікації, грантів на відкриття бізнесу. Реєстрація в службі зайнятості як безробітної чи особи, яка шукає роботу, дає вам доступ до багатьох пропозицій. 

Знайдіть адресу Бюро праці в своєму населеному пункті. Ви також можете скористатися Центральною базою даних пропозицій роботи, доступною за адресою oferty.praca.gov.pl , яка збирає пропозиції роботи з усієї Польщі. 

Розгляньте можливість перекваліфікації та власної справи

Міністерство освіти Польщі оприлюднило перелік професій, які будуть затребувані найбільше в Польщі у 2025 році. Однією з нових тенденцій на ринку праці є зростання попиту на спеціалістів з догляду за людьми похилого віку, що є результатом демографічних прогнозів, згідно з якими до 2050 року люди старші 65 років становитимуть 32,7% робочої сили населення. 

Тому вперше до прогнозу увійшли такі професії, як доглядальниця за людьми похилого віку й доглядальниця в будинку соціального захисту. Решта професій — професійно-технічного спрямування: столяр, бетонщик та арматурник, електромеханік, електрик, монтажник будівельний, технік будівництва доріг, технік-електрик залізничного транспорту тощо. 

Фахівчиня з надання послуг з легалізації Віта Луцишин впевнена, що можна знайти офісну роботу, якщо перевчитися. Зараз вона проводить курси для жінок, які хочуть спробувати себе в її справі. В Україні жінка працювала юристкою, до Польщі переїхала з дітьми через війну. Деякий час працювала в Раді міста Катовіце, допомагала біженцям з оформленням документів. Здавалося б, чим це погане місце праці? Але вона вирішила працювати на себе — і не помилилася. Це дозволяє бути мобільною, мати змогу їздити додому до рідних, при цьому заробляти кошти. Вона так само пройшла навчання, отримала грант на відкриття власної справи — і вже майже три роки працює в статусі підприємниці з легалізації. 

—  На курсі є багато жінок, які наважилися щось змінити у своєму житті й почати нову справу з нуля, — розповідає Віта Луцишин. — У мене вийшло, і у них вийде. Зараз ми поки що на початку курсу: вчимося вести соцмережі, позиціонувати себе, розповідати про свої послуги. Поступово будемо переходити до практичної частини з роботи з документами. 

Де шукати роботу в інтернеті 

Коли немає часу та фінансової подушки для повільного грунтовного пошуку, а робота треба «на вчора», то залишаються найпростіші способи пошуку роботи. 

Перший — через кадрові агенції з працевлаштування. Це організація, яка офіційно наймає працівників на тимчасовій основі та направляє їх до компаній-партнерів. 

Фактично агентство виступає юридичним роботодавцем для працівника, тоді самі як трудові обов'язки він виконує на підприємстві, яке називається роботодавцем-користувачем. Деякі мережі не набирають працівників напряму, лише через агенції. 

Тут важливо знати: не всі вони однаково відповідальні та добропорядні. Важливо почитати відгуки про агенцію в інтернеті, в групах з працевлаштування, а також перекласти й дуже уважно прочитати договір, який вам пропонують підписати.

Другий швидкий варіант пошуку роботи в Польщі  — це портали вакансій і мобільні додатки. Там все просто: місце, бажана професія і — пошук.  

Pracuj.pl 

Indeed

 LinkedIn

RocketJobs.pl

No Fluff Jobs 

InfoPraca

 Jobs.pl

Adzuna

Соціальні мережі: Facebook , Twitter, Instagram  — компанії часто публікують пропозиції роботи у своїх профілях, тож варто приєднатися до робочих, галузевих і місцевих груп (наприклад, пропозиції роботи в певному місті чи регіоні).

Веб-сайти компаній: якщо ви стежите за конкретними компаніями, регулярно відвідуйте їхні вебсайти. Вкладки «Кар’єра» часто містять поточні оголошення про роботу та дозволяють подати заявку безпосередньо. Також варто відправити заявку-пропозицію, навіть якщо на даний момент немає відкритого набору.

Ярмарки вакансій: відвідати ярмарки вакансій — це чудова нагода безпосередньо поспілкуватися з працедавцями. Підготуйте своє резюме, поспілкуйтеся з рекрутерами й налагодьте цінні контакти. Регулярно перевіряйте календар галузевих подій у вашому регіоні. 

Портали віртуального резюме: створіть профіль на LinkedIn або GoldenLine. Добре заповнені профілі приваблюють рекрутерів, які можуть запропонувати вам роботу прямо через портал. Регулярно оновлюйте свої профілі та беріть активну участь у галузевих обговореннях.

Фрілансерські платформи: якщо вас цікавить креативна фрілансерська робота, варто зареєструватися на таких платформах, як Upwork , Freelancer або Fiverr. Одноразове замовлення може перетворитися на постійну роботу та розширити ваш професійний досвід.

Пошук роботи «біля дому»

Ще один варіант — просто пройтися сусідніми закладами, залишаючи свої контакти і повідомляючи, що ви в пошуках роботи. Інколи це дійсно спрацьовує, і тоді до роботи не потрібно довго добиратися (що може бути пріоритетом, якщо у вас малі діти). 

— Першу роботу знайшла біля дому, це була маленька шоколадна фабрика, далі була робота за рекомендацією, а на початку минулого року, коли довелося шукати роботу, то знову ходила й питала про роботу в найближчі місця, — розповідає українка Анна. — І так зустріла знайому польку, яка порекомендувала мене для роботи на фабриці. Робота не важка: виготовляємо автомобільні килимки. Єдине, що праця в три зміни, але це офіційне працевлаштування, всі свята, вихідні передбачені, колеги-поляки добре ставляться. Я задоволена. 

Так само знайшла роботу 19-річна Євгенія: в літній сезон вона ходила по сусіднім кав'ярня, запитувала, чи немає місця для неї. Знайшла майже в сусідньому домі — продавала морозиво. 

Роботу в Польщі знайти можна. Європейська статистика показує, що рівень безробіття у Польщі становить лише 3% — це другий найнижчий показник серед країн Євросоюзу. Тобто вакансій має вистачити на всіх. Головне підійдіть до вибору спокійно й зважено, пробуючи різні варіанти з працевлаштування, з вірою в себе та не знецінюючи свої здібності й таланти. 

Фотографії Shutterstock

Вибух повномасштабної війни в Україні дав поштовх до нової хвилі економічної міграції у країнах ЄС. Тимчасовий захист із можливістю проживати і працювати у Європі, наданий Євросоюзом у зв’язку з російською агресією і масовим напливом воєнних біженців з України, спровокував останніх до активних пошуків працевлаштування. Найбільше біженців прийняла у себе Німеччина — йдеться у дослідженні, проведеному міграційною платформою EWL разом із Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету. Станом на травень 2024 року 67 громадян України в Німеччині працюють або проходять підготовчі курси для працевлаштування. 

Про те, як нині виглядає працевлаштування у ЄС і на що можуть розраховувати українські біженці, — в інтерв’ю з Маргаритою Нестеренко, керівницею відділу міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL.

Де найбільше працевлаштованих українців?

Ольга Гембік: Що зараз відбувається на європейському ринку праці?

Маргарита Нестеренко: Останні десять років у Польщі і загалом в Європі ми спостерігаємо нестачу працівників. Промисловість швидко розвивається, виробляється усе більше продукції — це все вимагає нових промислових потужностей і, звісно, працівників.

Відчувається нестача некваліфікованих працівників на промисловості чи логістичних складах, а також більш кваліфікованих, наприклад, операторів промислових машин, електриків, операторів вилочних навантажувачів, водіїв вантажівок тощо.

До того ж, Європа швидко старіє. Тому проблема із нестачею працівників буде лише посилюватися

До яких країн після початку війни посилилися економічні міграції українців?

Міграція посилилася до всіх європейських країн. На першому місці — Німеччина, де на умовах тимчасового захисту нині перебуває більше мільйона українців. На другому місці — Польща із 900 тисячами. Інші напрямки — Чехія (350 тисяч), Словаччина (трохи менше за 300 тисяч), Нідерланди (більш за 100 тисяч), Литва (більш як 80 тисяч).  

У Німеччині кожен п'ятий українець працює. У Нідерландах 46% українських біженців знайшли роботу. У Литві — 53%, у Чехії — 51%

У Литві кількість працівників з України стрімко росте, хоч раніше українці не розглядали країну як місце для економічної міграції. Прогнозую, що найближчим часом ця країна посуне навіть Нідерланди і ще нас здивує. 

Потік українців з Польщі до Німеччини відбувався із самого початку й досі кількість тих, хто виїжджає, зростає. Це стабільний тренд. У Німеччину їдуть влаштовувати життя. Тим паче, країна пропонує доплати і субсидії, безкоштовну німецьку освіту дітям. 

Ті, хто хочуть працювати, вибирають країни, де немає вимог знання мови і можна працевлаштуватися швидше, — Польщу, Чехію, Литву і Словаччину 

Як нині виглядає працевлаштування українців за кордоном? 

Зараз українці в ЄС працюють на умовах тимчасового захисту. Це дає можливість перебувати у країні й працювати. Це тимчасове рішення, але директивою ЄС воно щороку продовжується до моменту, поки війна в Україні не закінчиться. 

Тимчасовий захист отримати дуже просто. Наприклад, у Польщі, Литві, Чехії, Словаччині й Румунії можна це зробити  за один день — і вже наступного виходити на роботу. Звісно, тут є свої нюанси. Люди, які від початку повномасштабного вторгнення вже перебували за кордоном більш як один місяць, отримати тимчасовий захист у Чехії не зможуть. 

Українців на роботу приймають охоче, усі процеси максимально спрощені. Може, хіба, за винятком Нідерландів і Німеччини, де бюрократія перемагає над бажанням допомогти і зробити життя біженців трохи простішим у цей складний період. 

Пропозиції для українців

На що може розраховувати український працівник на ринках праці у Європі?

Наприклад, у Німеччині більше як 70% українців, що отримали тимчасовий захист, мають вищу освіту і прагнуть займати подібні посади до того, що мали в Україні, або хоча б наближені. Дуже багато людей шукають роботу в офісах, а не фізичну роботу. І це наразі дуже великий бар’єр. Бо якщо я в Польщі була бухгалтером і переїжджаю, приміром, у Литву, то в мене дуже мало шансів.

Попри те, що це країни ЄС, існують різні правила і закони. Досвід, який людина здобула в одній країні, навіть в Європейському союзі, дуже часто не береться до уваги в іншій

Але є й позитивні приклади працевлаштування. Наприклад, жінка працювала на молочному виробництві в Україні, на доволі високій посаді у відділі тестування, мала під собою цілу команду. Вона запитала, як може влаштуватися на аналогічну посаду. Я порекомендувала почати із посади рядового працівника на продукційній лінії такого роду підприємства у Німеччині. Зараз вона уже працює як тімлід, має підлеглих й можливість потрапити до відділу, в якому працювала раніше.  

Це дуже часта історія у Польщі — люди, котрі приїжджали ще до війни, спочатку працювали на заводах, на складах, пізніше отримували підвищення до керівника, координатора, а з часом переходили у компанії на посади відповідно до своєї української освіти. 

Специфіка працевлаштування у різних країнах

Які особливості працевлаштування у найближчих до нас Польщі, Чехії, Литві, Румунії?

Працевлаштування у Польщі має дуже багато плюсів — це близько, просто, зрозуміло. Більшість працедавців, які беруть на роботу українців, мають чимало років досвіду співпраці. Тож знають, що для нас важливо. Перевага — відсутність мовного бар’єру. Я не бачила у Польщі жодного закладу, в якому не було б хоча б одного працівника з України. Тож працівники потрапляють у свою сферу, розмовляють рідною мовою, підтримують традиції, святкують свята. Ще один плюс — завжди є чимало вакансій. 

У Польщі за останній час кілька разів підвищували мінімальну зарплату. За базову кількість робочих годин працівник може заробляти й до 1200 євро нетто. До Чехії українці так само їхали на роботу задовго до повномасштабного вторгнення. Вакансії тут дуже схожі до польських — це харчова промисловість, автомобільна галузь. Чеські працедавці не вимагають, щоб українці говорили чеською або англійською. Тут працівник так само потрапляє у зрозуміле для себе середовище і це — плюс.

У Литві теж не буде проблеми порозумітися із працедавцем. Роботу тут можна знайти на підприємствах автомобільної та харчової промисловості: м’ясному і рибному виробництвах. Зарплати коливаються від 1000-1300 євро нетто. При цьому литовські працедавці забезпечують безкоштовне проживання у комфортних кімнатах по 2-3 людини. На відміну від Чехії, за бажанням працівника тут є можливість працювати понаднормово — й до 10-20 годин на місяць. 

Румунія програє іншим країнам за рівнем зарплати, але великою перевагою є те, що тут охоче беруть на роботу жінок із дітьми і людей у віці 60-65+ років, які в інших країнах, і в Україні також, мають проблеми із працевлаштуванням

Робота у Румунії є навіть у невисокий зимовий сезон, тоді як у решті європейських країн вакансій меншає. До того ж, українцям з південних регіонів країни легше приїхати у Румунію, аніж у Польщу. 

Яка ситуація із працевлаштуванням у Нідерландах та Німеччині? 

Найскладніше у цих країнах — легалізація. Причому Нідерланди у рейтингу «складних країн» перебувають на першому місці, бо тут треба чекати довше на оформлення тимчасового захисту. Буває, що чекають від 2-ох до 6-ти місяців і до цього моменту не можуть працювати. Якщо ти жінка більше 45 років, не володієш англійською і не маєш водійський прав, то знайти роботу в Нідерландах буде важко. У країні проблема з доступністю житла і цінами на нього, тож люди часто живуть за 20-30 км від місця роботи, дістатися без автомобіля складно. 

Один із найбільших плюсів — зарплата у 1800-2000 євро нетто, із вирахуванням вартості житла і доїзду. Ще одна перевага — можливість кар’єрного росту

Якщо у Німеччині на офісну роботу мігрантів приймають неохоче, то у Нідерландах такої проблеми немає. Тут є можливість почати роботу на більш низькій посаді й отримати підвищення. Однак, щоб отримати прихисток у Нідерландах, людина не повинна мати його в інших країн.

Німеччина, натомість, приймає українців, які мали статус тимчасового захисту в інших країнах. Утім, якщо попередній захист ви, наприклад, мали у Нідерландах, де довідку про це вклеюють у паспорт, то рішення може залежати від волі конкретного працівника міграційної служби. Ми знаємо й такі ситуації.

Для того, щоб податися на тимчасовий захист і почати працювати у Німеччині, потрібно один-два тижні. Треба зареєструватися на біржі праці, у ДжобЦентрі, звідти уже направляють на мовні курси — це одна із вимог на отримання соціальної допомоги. І тільки після цього можна активно шукати роботу.

Більшість працедавців усе ж таки хочуть працівників, які розмовляють німецькою. Навіть ті, хто добре знає англійську, мають тут труднощі із працевлаштуванням

Напрямки, за якими набирають українських працівників у цих країнах: сільське господарство, харчова промисловість (м’ясна і рибна переробка), автомобільна галузь, сезонні роботи, пов’язані зі збором овочів і фруктів. У Німеччині ще популярний такий напрямок, як сортування скляних пляшок. 

Без українських чоловіків

Як на ринки праці сусідніх країн вплинула війна і відсутність українських чоловіків? Якими чином намагаються це компенсувати?

Проблем з відсутністю працівників-чоловіків була і до початку повномасштабної війни. Єдина можливість компенсувати українських чоловіків у Польщі — набір працівників з Азії або Південної Америки, наприклад, із Колумбії. В інших країнах ЄС частіше погоджуються на те, щоб брати на «чоловічі» позиції жінок. 

Наприклад, у Литві у EWL майже немає наборів для чоловіків, у Чехії теж набирають переважно жінок. Насправді, коли працедавець каже, що хоче набирати чоловіків, то це не тому, що жінкам не пасує ця робота. Працедавцеві здається, що чоловіки будуть справлятися краще.

Але насправді навпаки —  чоловіки менш стабільні, вони шукають краще оплачувану роботу, що логічно, бо найчастіше саме вони мають утримувати усю родину

Справді, жінки не працюють на будівництві, на логістичних складах, де треба завантажувати машини, які приїздять з товаром. Але дуже багато типово «чоловічих» процесів, наприклад, в автомобільній галузі, де є робота з інструментами, скручування деталі, опанували жінки.  

Які тенденції спостерігатимемо на ринках Європи у найближчій перспективі?

Кількість вакансій для українців у Європі лише зростатиме. Від початку повномасштабної війни й до сьогодні ми спостерігаємо, що битва європейських працедавців за українського працівника продовжується. Працедавці цікавляться, які умови праці пропонують в інших країнах і які зарплати варто пропонувати їм, аби зацікавити українців. І це буде посилюватися, бо дуже багато країн, які не мали доступу до українських працівників, — Литва, Словаччина — зараз зрозуміли, що це відповідальні люди, які готові виходити і на додаткові години.

Думаю, що цей дефіцит буде загострюватися, адже багато галузей розвиваються дуже стрімко, зводяться нові заклади і склади

Беручи до уваги те, що в українців дуже великий досвід роботи за кордоном, вони мотивовані працювати, я думаю, що на європейських ринках для нас з’являтиметься все більше вакансій. І ще більше європейських країн будуть відкриватися для українців — навіть ті, які зараз не дуже активно інтегрують їх у локальний ринок праці.