Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Вибух повномасштабної війни в Україні дав поштовх до нової хвилі економічної міграції у країнах ЄС. Тимчасовий захист із можливістю проживати і працювати у Європі, наданий Євросоюзом у зв’язку з російською агресією і масовим напливом воєнних біженців з України, спровокував останніх до активних пошуків працевлаштування. Найбільше біженців прийняла у себе Німеччина — йдеться у дослідженні, проведеному міграційною платформою EWL разом із Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету. Станом на травень 2024 року 67 громадян України в Німеччині працюють або проходять підготовчі курси для працевлаштування.
Про те, як нині виглядає працевлаштування у ЄС і на що можуть розраховувати українські біженці, — в інтерв’ю з Маргаритою Нестеренко, керівницею відділу міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL.
Де найбільше працевлаштованих українців?
Ольга Гембік: Що зараз відбувається на європейському ринку праці?
Маргарита Нестеренко: Останні десять років у Польщі і загалом в Європі ми спостерігаємо нестачу працівників. Промисловість швидко розвивається, виробляється усе більше продукції — це все вимагає нових промислових потужностей і, звісно, працівників.
Відчувається нестача некваліфікованих працівників на промисловості чи логістичних складах, а також більш кваліфікованих, наприклад, операторів промислових машин, електриків, операторів вилочних навантажувачів, водіїв вантажівок тощо.
До того ж, Європа швидко старіє. Тому проблема із нестачею працівників буде лише посилюватися
До яких країн після початку війни посилилися економічні міграції українців?
Міграція посилилася до всіх європейських країн. На першому місці — Німеччина, де на умовах тимчасового захисту нині перебуває більше мільйона українців. На другому місці — Польща із 900 тисячами. Інші напрямки — Чехія (350 тисяч), Словаччина (трохи менше за 300 тисяч), Нідерланди (більш за 100 тисяч), Литва (більш як 80 тисяч).
У Німеччині кожен п'ятий українець працює. У Нідерландах 46% українських біженців знайшли роботу. У Литві — 53%, у Чехії — 51%
У Литві кількість працівників з України стрімко росте, хоч раніше українці не розглядали країну як місце для економічної міграції. Прогнозую, що найближчим часом ця країна посуне навіть Нідерланди і ще нас здивує.
Потік українців з Польщі до Німеччини відбувався із самого початку й досі кількість тих, хто виїжджає, зростає. Це стабільний тренд. У Німеччину їдуть влаштовувати життя. Тим паче, країна пропонує доплати і субсидії, безкоштовну німецьку освіту дітям.
Ті, хто хочуть працювати, вибирають країни, де немає вимог знання мови і можна працевлаштуватися швидше, — Польщу, Чехію, Литву і Словаччину
Як нині виглядає працевлаштування українців за кордоном?
Зараз українці в ЄС працюють на умовах тимчасового захисту. Це дає можливість перебувати у країні й працювати. Це тимчасове рішення, але директивою ЄС воно щороку продовжується до моменту, поки війна в Україні не закінчиться.
Тимчасовий захист отримати дуже просто. Наприклад, у Польщі, Литві, Чехії, Словаччині й Румунії можна це зробити за один день — і вже наступного виходити на роботу. Звісно, тут є свої нюанси. Люди, які від початку повномасштабного вторгнення вже перебували за кордоном більш як один місяць, отримати тимчасовий захист у Чехії не зможуть.
Українців на роботу приймають охоче, усі процеси максимально спрощені. Може, хіба, за винятком Нідерландів і Німеччини, де бюрократія перемагає над бажанням допомогти і зробити життя біженців трохи простішим у цей складний період.
Пропозиції для українців
На що може розраховувати український працівник на ринках праці у Європі?
Наприклад, у Німеччині більше як 70% українців, що отримали тимчасовий захист, мають вищу освіту і прагнуть займати подібні посади до того, що мали в Україні, або хоча б наближені. Дуже багато людей шукають роботу в офісах, а не фізичну роботу. І це наразі дуже великий бар’єр. Бо якщо я в Польщі була бухгалтером і переїжджаю, приміром, у Литву, то в мене дуже мало шансів.
Попри те, що це країни ЄС, існують різні правила і закони. Досвід, який людина здобула в одній країні, навіть в Європейському союзі, дуже часто не береться до уваги в іншій
Але є й позитивні приклади працевлаштування. Наприклад, жінка працювала на молочному виробництві в Україні, на доволі високій посаді у відділі тестування, мала під собою цілу команду. Вона запитала, як може влаштуватися на аналогічну посаду. Я порекомендувала почати із посади рядового працівника на продукційній лінії такого роду підприємства у Німеччині. Зараз вона уже працює як тімлід, має підлеглих й можливість потрапити до відділу, в якому працювала раніше.
Це дуже часта історія у Польщі — люди, котрі приїжджали ще до війни, спочатку працювали на заводах, на складах, пізніше отримували підвищення до керівника, координатора, а з часом переходили у компанії на посади відповідно до своєї української освіти.
Специфіка працевлаштування у різних країнах
Які особливості працевлаштування у найближчих до нас Польщі, Чехії, Литві, Румунії?
Працевлаштування у Польщі має дуже багато плюсів — це близько, просто, зрозуміло. Більшість працедавців, які беруть на роботу українців, мають чимало років досвіду співпраці. Тож знають, що для нас важливо. Перевага — відсутність мовного бар’єру. Я не бачила у Польщі жодного закладу, в якому не було б хоча б одного працівника з України. Тож працівники потрапляють у свою сферу, розмовляють рідною мовою, підтримують традиції, святкують свята. Ще один плюс — завжди є чимало вакансій.
У Польщі за останній час кілька разів підвищували мінімальну зарплату. За базову кількість робочих годин працівник може заробляти й до 1200 євро нетто. До Чехії українці так само їхали на роботу задовго до повномасштабного вторгнення. Вакансії тут дуже схожі до польських — це харчова промисловість, автомобільна галузь. Чеські працедавці не вимагають, щоб українці говорили чеською або англійською. Тут працівник так само потрапляє у зрозуміле для себе середовище і це — плюс.
У Литві теж не буде проблеми порозумітися із працедавцем. Роботу тут можна знайти на підприємствах автомобільної та харчової промисловості: м’ясному і рибному виробництвах. Зарплати коливаються від 1000-1300 євро нетто. При цьому литовські працедавці забезпечують безкоштовне проживання у комфортних кімнатах по 2-3 людини. На відміну від Чехії, за бажанням працівника тут є можливість працювати понаднормово — й до 10-20 годин на місяць.
Румунія програє іншим країнам за рівнем зарплати, але великою перевагою є те, що тут охоче беруть на роботу жінок із дітьми і людей у віці 60-65+ років, які в інших країнах, і в Україні також, мають проблеми із працевлаштуванням
Робота у Румунії є навіть у невисокий зимовий сезон, тоді як у решті європейських країн вакансій меншає. До того ж, українцям з південних регіонів країни легше приїхати у Румунію, аніж у Польщу.
Яка ситуація із працевлаштуванням у Нідерландах та Німеччині?
Найскладніше у цих країнах — легалізація. Причому Нідерланди у рейтингу «складних країн» перебувають на першому місці, бо тут треба чекати довше на оформлення тимчасового захисту. Буває, що чекають від 2-ох до 6-ти місяців і до цього моменту не можуть працювати. Якщо ти жінка більше 45 років, не володієш англійською і не маєш водійський прав, то знайти роботу в Нідерландах буде важко. У країні проблема з доступністю житла і цінами на нього, тож люди часто живуть за 20-30 км від місця роботи, дістатися без автомобіля складно.
Один із найбільших плюсів — зарплата у 1800-2000 євро нетто, із вирахуванням вартості житла і доїзду. Ще одна перевага — можливість кар’єрного росту
Якщо у Німеччині на офісну роботу мігрантів приймають неохоче, то у Нідерландах такої проблеми немає. Тут є можливість почати роботу на більш низькій посаді й отримати підвищення. Однак, щоб отримати прихисток у Нідерландах, людина не повинна мати його в інших країн.
Німеччина, натомість, приймає українців, які мали статус тимчасового захисту в інших країнах. Утім, якщо попередній захист ви, наприклад, мали у Нідерландах, де довідку про це вклеюють у паспорт, то рішення може залежати від волі конкретного працівника міграційної служби. Ми знаємо й такі ситуації.
Для того, щоб податися на тимчасовий захист і почати працювати у Німеччині, потрібно один-два тижні. Треба зареєструватися на біржі праці, у ДжобЦентрі, звідти уже направляють на мовні курси — це одна із вимог на отримання соціальної допомоги. І тільки після цього можна активно шукати роботу.
Більшість працедавців усе ж таки хочуть працівників, які розмовляють німецькою. Навіть ті, хто добре знає англійську, мають тут труднощі із працевлаштуванням
Напрямки, за якими набирають українських працівників у цих країнах: сільське господарство, харчова промисловість (м’ясна і рибна переробка), автомобільна галузь, сезонні роботи, пов’язані зі збором овочів і фруктів. У Німеччині ще популярний такий напрямок, як сортування скляних пляшок.
Без українських чоловіків
Як на ринки праці сусідніх країн вплинула війна і відсутність українських чоловіків? Якими чином намагаються це компенсувати?
Проблем з відсутністю працівників-чоловіків була і до початку повномасштабної війни. Єдина можливість компенсувати українських чоловіків у Польщі — набір працівників з Азії або Південної Америки, наприклад, із Колумбії. В інших країнах ЄС частіше погоджуються на те, щоб брати на «чоловічі» позиції жінок.
Наприклад, у Литві у EWL майже немає наборів для чоловіків, у Чехії теж набирають переважно жінок. Насправді, коли працедавець каже, що хоче набирати чоловіків, то це не тому, що жінкам не пасує ця робота. Працедавцеві здається, що чоловіки будуть справлятися краще.
Але насправді навпаки — чоловіки менш стабільні, вони шукають краще оплачувану роботу, що логічно, бо найчастіше саме вони мають утримувати усю родину
Справді, жінки не працюють на будівництві, на логістичних складах, де треба завантажувати машини, які приїздять з товаром. Але дуже багато типово «чоловічих» процесів, наприклад, в автомобільній галузі, де є робота з інструментами, скручування деталі, опанували жінки.
Які тенденції спостерігатимемо на ринках Європи у найближчій перспективі?
Кількість вакансій для українців у Європі лише зростатиме. Від початку повномасштабної війни й до сьогодні ми спостерігаємо, що битва європейських працедавців за українського працівника продовжується. Працедавці цікавляться, які умови праці пропонують в інших країнах і які зарплати варто пропонувати їм, аби зацікавити українців. І це буде посилюватися, бо дуже багато країн, які не мали доступу до українських працівників, — Литва, Словаччина — зараз зрозуміли, що це відповідальні люди, які готові виходити і на додаткові години.
Думаю, що цей дефіцит буде загострюватися, адже багато галузей розвиваються дуже стрімко, зводяться нові заклади і склади
Беручи до уваги те, що в українців дуже великий досвід роботи за кордоном, вони мотивовані працювати, я думаю, що на європейських ринках для нас з’являтиметься все більше вакансій. І ще більше європейських країн будуть відкриватися для українців — навіть ті, які зараз не дуже активно інтегрують їх у локальний ринок праці.
Редакторка і журналістка, письменниця, колумністка, авторка текстів про бізнес, філософію, науку і літературу. Вивчала полоністику у Волинському національному університеті імені Лесі Українки і тюркологію в Інституті імені Юнуса Емре (Туреччина). Була редакторкою і колумністкою «Газети по-українськи» і журналу «Країна», працювала для української діаспори на Radio Olsztyn, друкувалася у виданнях Forbes, Leadership Journey, Huxley, Landlord та інших. Дипломована спеціалістка Міжнародного сертифікованого курсу Thomas PPA (Велика Британія) з експертизою у human resources. Перша книга «Жінкам ніззя» вийшла у видавництві «Нора-друк» 2016 року, над другою працювала за сприяння Інституту Літератури у Кракові вже під час повномасштабного вторгнення.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
