Ексклюзив
20
хв

Чи є у вас план Б? Терміновий пошук офіційної роботи в Польщі, аби зберегти виплату 800+

Польський уряд під час президентської виборчої кампанії стверджує, що незабаром українські матері без офіційного доходу втратять виплату на дітей 800+. В Європі заговорили про ймовірність скасування тимчасового захисту, якщо буде оголошене навіть формальне перемир’я. Чи є у вас план Б, коли це стане реальністю? Де і як знайти офіційну роботу, яка дозволить податися на карту побиту, а також не втратити виплати на дітей?

Галина Халимоник

Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Невизначеність: жінки-біженки знову шукають опори

Sestry говорили з різними українками, які перебувають у Польщі під тимчасовим захистом, — всі вони схвильовані і пригнічені. Частина з них працювала в гуманітарних проєктах, які підтримувалися через міжнародну агенцію USAID — в фундаціях, на соціальних підприємствах, в службах надання психологічної допомоги та підтримки іншим жінкам-біженкам. Їх вже попередили про скорочення, бо робота USAID призупинена рішенням Дональда Трампа на невизначений термін. Частина жінок працювала на посадах, які мають тимчасовий характер, наприклад, міжкультурного асистента для дітей з України. Є діти, освітній процес — є робота, немає — ти вільна. Ще частина жінок працює на «умові о дзело» і хвилюється, чи дасть така форма праці можливість отримувати виплати 800+ на дітей.

Разом з тим у багатьох жінок просто немає, куди повертатися — їхні рідні міста зруйновані, окуповані. Та й переконливих гарантій безпеки навіть у разі перемир'я поки немає, а тому жінки попросту бояться.  

— Мого дому в Україну більше немає, а отже, повернення для мене означає, що історію з біженством доведеться знову починати з нуля: шукати житло, роботу, школи для дітей, коло знайомих, — розповідає 37-річна Олександра, мама двох дітей. — Мінімальна зарплата в Україні зараз 8000 гривень (765,58 pl ), тоді як у Польщі — понад 37 тисяч гривень (3511 злотих нетто). А ціни в магазинах майже однакові. Можливості виростити дітей тут наразі набагато більше. Тим паче, що я — єдина опора й захист для своїх дітей. 

Олександра зараз активно шукає роботу, щоб легалізувати своє перебування в Польщі не через статус тимчасового захисту, а через офіційне працевлаштування за трудовим договором (umowa o pracę), або хоча б договором на виконання послуг (umowa zlecenie). Жінка працювала психологом у кількох фундаціях, але вони неочікувано припинили роботу через закриття програм міжнародної агенції USAID. 

Як терміново знайти роботу з офіційним працевлаштуванням? Як зробити це швидко та без зайвих ризиків? Ось покроковий план дій.

Підписуйте договори, тільки якщо ваші головні вимоги до роботи задоволені

Зробіть ревізію своїх талантів, умінь і дипломів 

Саме з цього радить почати пошуки фінансова консультантка, коуч зі збільшення доходів Світлана Малежик: виділіть кілька годин, щоб описати свої вміння, таланти, зібрати докупи всі дипломи, свідоцтва й сертифікати про закінчення курсів. Варто також проаналізувати, які професії затребувані на ринку праці конкретно у вашому воєводстві, скориставшись барометром попиту на працівників. Там можна ввести будь-яку професію та подивитися, чи затребувана вона на ринку праці у вашій місцевості. 

— Працювала вчителькою, але добре вмієте готувати — зверніть увагу на сферу громадського харчування, — радить Світлана. — Маєте добрі навички з організації процесів — можливо, ваше місце праці — логістика, продажі. Не погоджуйтеся на найгірші позиції на ринку праці. Ми володіємо великими навичками й здібностями — як твердими (знання мов, вміння працювати руками, водіння автомобіля, випікання тортів тощо), так і м’якими (комунікабельність, організаторські можливості, відповідальність тощо). Це можна ефективно монетизувати. 

Якщо у вас є дипломи, які можуть бути корисними, але ви досі їх не використали на повну, зараз — ідеальний час це змінити. Перевірте, коли був виданий ваш диплом. Якщо він виданий в одній з республік колишнього СРСР до 30 вересня 2005 року, то такі дипломи визнаються рівноцінними польським (виняток становлять дипломи лікаря, стоматолога, фармацевта, медсестри, акушерки, ветеринара та архітектора). Якщо виданий в Україні до 20 червня 2006 року, то може бути визнаний рівноцінним відповідному польському диплому, але краще перевірити це онлайн. А от якщо він виданий пізніше, то диплом необхідно підтвердити шляхом нострифікації.

— Я просто завантажила на сайт всі документи (диплом, додатки, атестат з додатками, паспорт, інформацію про зміну прізвища) українською мовою окремими файлами, — розповідає українка Ніна Король, яка працює в одній з польських шкіл, — і через два місяці забрала завірений диплом. Однак, він дозволяє працювати лише за спеціальністю. Тому зараз ще вчуся на курсах від центру зайнятості на перекладача з польської мови. 

Чимало жінок зустріли цю кризу, каже Світлана Малежик, в ситуації, коли у них немає накопичень, а нерідко ще й є борги. Це питання не лише до заробітків, а й до фінансової грамотності, впевнена фахівчиня. Тож паралельно треба вчитися планувати видатки, доходи, поступово закривати борги, робити накопичення, щоб у вас був час на пошук гідної праці. 

Якщо у вас є відповідний диплом і знання польської на рівні B2 і вище, можна влаштуватися вчителем або помічником вихователя

Нетворкінг: шукайте роботу через знайомих

Безліч українок говорять, що знайшли роботу завдяки нетворкінгу — професійним і особистим контактам. До речі, це шанс знайти працю саме в тій галузі, яка вам потрібна.

— Обидві свої роботи я знайшла через знайомих, — розповідає Катерина Черната, за освітою психолог і педагог для дітей дошкільного віку.  — Перша була в проєкті UNICEF. Порадила її дівчина, з якою я ходила на мовні курси. Заповнила анкету, пройшла співбесіду й почала працювати у дитячому садочку помічником вихователя. Другу роботу — в центрі опіки над людьми похилого віку — знайшла через маму однокласниці моєї дитини. 

Польща тяжіє до горизонтальних зв'язків. Рекомендації від знайомих поляків грають неабияку роль. Більшість хороших вакансій просто може не дійти до оголошень на сайтах з працевлаштування. 

— За два роки, які я стою на біржі праці, мені запропонували лише одну роботу — прибиральницею, — говорить українка Ольга Шатко. — Тож роботу я знайшла за допомогою сусідки-польки. 

Важливо також будувати контакти в своєму професійному середовищі: цілеспрямовано відвідувати майстеркласи, воркшопи, виставки, ярмарки вакансій, програми менторства. 

— Я знайшла роботу за фахом (графічний дизайн) у великій корпорації через нетворкінг, — ділиться досвідом художниця та ілюстраторка Олена Мишанська, — кілька місяців цілеспрямовано його розбудовувала: ходила на професійні заходи, знайомилась з колегами через знайомих, писала людям в лінкедіні. Знайшла роботу через менторську програму: прийшла туди, щоб краще розібратися, як працює ринок праці і нетворкінг в Польщі. Після закінчення програми мій ментор запропонував мені працювати в його відділі.

Варто бути підписаними на місцеві групи з ваших професійних інтересів або пропозиціями з роботою. Так, найчастіше там виставляють оголошення щодо тимчасової роботи. Але, показавши себе з кращого боку, можна затриматися на цих роботах на більш тривалий час. 

— Наприклад, у нас власниця стайні, — говорить українка Анна, яка займається розведенням коней, — дає об'яви в місцевій групі, коли шукає персонал. Можна шукати у фейсбуці за назвою професії, галузі і воєводства. Це теж часто допомагає в пошуках роботи. 

У Польщі цінують наших кодитерів. Чимало українських жінок пройшли курси і готують торти, тістечка, морозиво

Не відкидайте допомогу держави 

Повністю відкидати допомогу місцевих центрів з працевлаштування все ж не варто. Адже вони дають доступ до програм для навчання, перекваліфікації, грантів на відкриття бізнесу. Реєстрація в службі зайнятості як безробітної чи особи, яка шукає роботу, дає вам доступ до багатьох пропозицій. 

Знайдіть адресу Бюро праці в своєму населеному пункті. Ви також можете скористатися Центральною базою даних пропозицій роботи, доступною за адресою oferty.praca.gov.pl , яка збирає пропозиції роботи з усієї Польщі. 

Розгляньте можливість перекваліфікації та власної справи

Міністерство освіти Польщі оприлюднило перелік професій, які будуть затребувані найбільше в Польщі у 2025 році. Однією з нових тенденцій на ринку праці є зростання попиту на спеціалістів з догляду за людьми похилого віку, що є результатом демографічних прогнозів, згідно з якими до 2050 року люди старші 65 років становитимуть 32,7% робочої сили населення. 

Тому вперше до прогнозу увійшли такі професії, як доглядальниця за людьми похилого віку й доглядальниця в будинку соціального захисту. Решта професій — професійно-технічного спрямування: столяр, бетонщик та арматурник, електромеханік, електрик, монтажник будівельний, технік будівництва доріг, технік-електрик залізничного транспорту тощо. 

Фахівчиня з надання послуг з легалізації Віта Луцишин впевнена, що можна знайти офісну роботу, якщо перевчитися. Зараз вона проводить курси для жінок, які хочуть спробувати себе в її справі. В Україні жінка працювала юристкою, до Польщі переїхала з дітьми через війну. Деякий час працювала в Раді міста Катовіце, допомагала біженцям з оформленням документів. Здавалося б, чим це погане місце праці? Але вона вирішила працювати на себе — і не помилилася. Це дозволяє бути мобільною, мати змогу їздити додому до рідних, при цьому заробляти кошти. Вона так само пройшла навчання, отримала грант на відкриття власної справи — і вже майже три роки працює в статусі підприємниці з легалізації. 

—  На курсі є багато жінок, які наважилися щось змінити у своєму житті й почати нову справу з нуля, — розповідає Віта Луцишин. — У мене вийшло, і у них вийде. Зараз ми поки що на початку курсу: вчимося вести соцмережі, позиціонувати себе, розповідати про свої послуги. Поступово будемо переходити до практичної частини з роботи з документами. 

Дедалі частіше українки відкривають у Польщі власні малі бізнеси: квіткові крамнички, салони краси, кафе тощо

Де шукати роботу в інтернеті 

Коли немає часу та фінансової подушки для повільного грунтовного пошуку, а робота треба «на вчора», то залишаються найпростіші способи пошуку роботи. 

Перший — через кадрові агенції з працевлаштування. Це організація, яка офіційно наймає працівників на тимчасовій основі та направляє їх до компаній-партнерів. 

Фактично агентство виступає юридичним роботодавцем для працівника, тоді самі як трудові обов'язки він виконує на підприємстві, яке називається роботодавцем-користувачем. Деякі мережі не набирають працівників напряму, лише через агенції. 

Тут важливо знати: не всі вони однаково відповідальні та добропорядні. Важливо почитати відгуки про агенцію в інтернеті, в групах з працевлаштування, а також перекласти й дуже уважно прочитати договір, який вам пропонують підписати.

Другий швидкий варіант пошуку роботи в Польщі  — це портали вакансій і мобільні додатки. Там все просто: місце, бажана професія і — пошук.  

Pracuj.pl 

Indeed

 LinkedIn

RocketJobs.pl

No Fluff Jobs 

InfoPraca

 Jobs.pl

Adzuna

Соціальні мережі: Facebook , Twitter, Instagram  — компанії часто публікують пропозиції роботи у своїх профілях, тож варто приєднатися до робочих, галузевих і місцевих груп (наприклад, пропозиції роботи в певному місті чи регіоні).

Веб-сайти компаній: якщо ви стежите за конкретними компаніями, регулярно відвідуйте їхні вебсайти. Вкладки «Кар’єра» часто містять поточні оголошення про роботу та дозволяють подати заявку безпосередньо. Також варто відправити заявку-пропозицію, навіть якщо на даний момент немає відкритого набору.

Ярмарки вакансій: відвідати ярмарки вакансій — це чудова нагода безпосередньо поспілкуватися з працедавцями. Підготуйте своє резюме, поспілкуйтеся з рекрутерами й налагодьте цінні контакти. Регулярно перевіряйте календар галузевих подій у вашому регіоні. 

Портали віртуального резюме: створіть профіль на LinkedIn або GoldenLine. Добре заповнені профілі приваблюють рекрутерів, які можуть запропонувати вам роботу прямо через портал. Регулярно оновлюйте свої профілі та беріть активну участь у галузевих обговореннях.

Фрілансерські платформи: якщо вас цікавить креативна фрілансерська робота, варто зареєструватися на таких платформах, як Upwork , Freelancer або Fiverr. Одноразове замовлення може перетворитися на постійну роботу та розширити ваш професійний досвід.

Влаштуватися на польську фабрику — непоганий спосіб швидко отримати «умову о працє»

Пошук роботи «біля дому»

Ще один варіант — просто пройтися сусідніми закладами, залишаючи свої контакти і повідомляючи, що ви в пошуках роботи. Інколи це дійсно спрацьовує, і тоді до роботи не потрібно довго добиратися (що може бути пріоритетом, якщо у вас малі діти). 

— Першу роботу знайшла біля дому, це була маленька шоколадна фабрика, далі була робота за рекомендацією, а на початку минулого року, коли довелося шукати роботу, то знову ходила й питала про роботу в найближчі місця, — розповідає українка Анна. — І так зустріла знайому польку, яка порекомендувала мене для роботи на фабриці. Робота не важка: виготовляємо автомобільні килимки. Єдине, що праця в три зміни, але це офіційне працевлаштування, всі свята, вихідні передбачені, колеги-поляки добре ставляться. Я задоволена. 

Так само знайшла роботу 19-річна Євгенія: в літній сезон вона ходила по сусіднім кав'ярня, запитувала, чи немає місця для неї. Знайшла майже в сусідньому домі — продавала морозиво. 

Роботу в Польщі знайти можна. Європейська статистика показує, що рівень безробіття у Польщі становить лише 3% — це другий найнижчий показник серед країн Євросоюзу. Тобто вакансій має вистачити на всіх. Головне підійдіть до вибору спокійно й зважено, пробуючи різні варіанти з працевлаштування, з вірою в себе та не знецінюючи свої здібності й таланти. 

Фотографії Shutterstock

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редакторка та журналістка, авторка текстів про місцеве самоврядування, екологію, людські історії, амбасадорка журналістики рішення, пояснювальної журналістики та соціальних кампаній у ЗМІ. У 2006 році створила міську комунальну газету «Вісті Біляївки». Видання успішно пройшло роздержавлення у 2017 році, перетворившись у інформаційну агенцію з двома сайтами Біляївка.City та Open.Дністер, великою кількістю офлайнових проєктів та соціальних кампаній. Сайт Біляївка.City пише про громаду у 20 тисяч мешканців, але має мільйонні перегляди та близько 200 тисяч щомісячних читачів. Працювала в проєктах ЮНІСЕФ, НСЖУ, Internews Ukraine, Internews.Network, Волинського пресклубу, Українського кризового медіацентру, Media Development Foundation, Deutsche Welle Akademie, була тренеркою з медіаменеджменту для проєктів Львівського медіафоруму. Від початку повномасштабної війни живе і працює у Катовіцах, у виданні Gazeta Wyborcza.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
народити по-людськи

«Почути голос болю» — нова кампанія фонду «Народити по-людськи», яка має на меті підвищити доступність епідуральної анестезії. У 2024 році її отримали лише 23% жінок. «Я думала, що помру», — каже одна з жінок, якій не пощастило. Виявляється, у польських пологових будинках все ще доводиться розраховувати на удачу. Йоанна Пьотрусевич з фонду підкреслює: «Нашою кампанією ми говоримо: “Досить”!»

«У нас з донькою забрали чудовий момент народження». Лише чверть жінок отримують епідуральну анестезію під час пологів

Епідуральна анестезія, яка допомагає зменшити біль під час пологів, є оплачуваною послугою, а це означає, що — принаймні в теорії — вона повинна бути доступною для всіх пацієнток, які народжують. Разом з тим на практиці на неї може розраховувати лише чверть жінок (у 2023 році ситуація була ще гіршою: вона була доступна лише 17 відсоткам). У чому причина? У лікарнях це пояснюють браком анестезіологів. Проте представники фонду «Народити по-людськи» вказують, що таке пояснення є неприйнятним — у випадку інших процедур чи операцій, під час яких пацієнтам потрібен наркоз, ніхто не пояснює їм, що «це має бути боляче» чи «немає вільного анестезіолога».

— Це системне пригнічення, система, в якій до жінок, які народжують, ставляться як до неповноцінних пацієнтів. Це має змінитися, саме тому ми розпочали кампанію «Почуй голос болю», — каже Йоанна Пьотрусевич.

Доступ до анестезії залежить від регіону та організації надання допомоги, що призводить до системної несправедливості. Ситуація хоч і повільно покращується, все ще залишається драматичною і не повинна мати місця в сучасній системі охорони здоров'я


«В інших сферах медицини анестезія є стандартною, і пацієнти не повинні просити про неї. То чому ж до пологів, одного з найскладніших переживань у житті жінки, ставляться інакше?» Ось чому настав час для справжніх змін: доступ до анестезіолога 24 години на добу, сім днів на тиждень. Це питання організації роботи закладів, а отже, і доброї волі тих, хто ними керує. У фондах наголошують, що покращення обізнаності громадськості щодо цього питання є вкрай важливим, адже це допоможе позбутися глибоко вкорінених стереотипів і упереджень, які лежать в основі проблем.

Жінки розповідають:

«Я б хотіла, щоб іншим майбутнім мамам не доводилося так страждати. Хотілося б, щоб на пологах були присутні акушерки. Вони б підтримували, підказували, давали настанови, а не тільки ліки. Хотілося б, щоб анестезія була доступна в кожній лікарні. Щоб анестезіологи не затягували ці фази пологів, кажучи, що «більше не можна». Таких історій, як моя, багато. Існує велика кількість болю, який міг би бути набагато меншим або коротшим за тривалістю».

«Я народила вперше у травні 2024 року. Я свідомо обрала пологовий будинок, де була доступна епідуральна анестезія. Мої пологи були індуковані і описані персоналом як медикаментозні. Біль від переймів, викликаних внутрішньовенним введенням окситоцину, був нестерпним, пологи протікали дуже повільно. Я знала, що попереду ще багато годин агонії, тому попросила викликати анестезіолога для введення знеболювального. Акушерка категорично не рекомендувала мені робити цей крок».

Таких історій тисячі. Дані фонду «Народити по-людськи» показують, що досі — незважаючи на позитивні зміни, які відбулися в Польщі за останні роки, передусім запровадження стандартів перинатальної допомоги — до 50 відсотків жінок зазнають різних видів насильства в пологових будинках, а 40 відсотків пологів відбуваються штучно. Йоанна Пьотрусевич пояснює, що введення синтетичного окситоцину викликає сильніші та болючіші перейми. Жінки настільки бояться пологів, що до половини з них обирають кесарів розтин. Тим часом Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує, щоб відсоток кесаревих розтинів не перевищував 10-15%».

Для 9% жінок пологи є «найгіршим досвідом у їхньому житті

Понад три десятиліття фонд «Народити по-людськи» бореться за те, щоб жінки були авторками власних пологів. Щоб до них ставилися з гідністю, з повагою, з шаною до інтимності. Кампанія «Почуй голос болю» — черговий етап цієї боротьби.

20
хв

«Почуй голос болю» — нова кампанія за доступність епідуральної анастезії при пологах в Польщі

Анна Й. Дудек
українські біженці німеччина чи приймає тимчасовий захист перспективи робота

Влада Німеччини прогнозує нову хвилю українських біженців. Таке повідомлення з'явилось у німецькому виданні Welt. Невтішний прогноз директора Асоціації північнонімецьких житлових компаній (VNW) Андреаса Брайтнера пов'язаний з рішенням Дональда Трампа призупинити військову допомогу Україні, що вже в найближчому майбутньому спричинило б брак ракет для систем ППО й наразило б цивільне населення України на ще більшу небезпеку. І хоча військову допомогу Україні Трамп відновив, ризик, що Німеччині (як і іншим країнам Європи) ще доведеться приймати нових українських біженців, залишається — ніхто не може бути впевнений, до яких саме наслідків може призвести непередбачувана політика нового президента США.

За словами Брайтнера, влада німецьких земель Мекленбург-Передня Померанія і Гамбург вирішила про всяк випадок підготувати місця для розміщення українців. 

Це в інтерв'ю Sestry підтверджує Оксана Шоорлеммер, засновниця організації Nord Haus UA, яка допомагає Україні й українським біженцям. Оксана — українка, яка багато років живе у німецькому місті Шверін. З початком повномасштабного російського вторгнення вона запустила декілька проєктів допомоги українцям, які прибувають до Німеччини. Також Оксана є директоркою журналу Business Woman — видання для успішних українок у Німеччині.

Sestry Оксана Шоорлеммер розповіла, які проблеми, перспективи й можливості зараз є в Німеччині для українських біженців і як вони цими можливостями користуються. 

Оксана Шоорлеммер. Приватний архів

«Німеччина велика, місце завжди знайдеться»

— Питання про нову хвилю біженців з України справді обговорюється владою, — розповідає Оксана Шоорлеммер. — Ніхто не знає, чого чекати — і Міністерство внутрішніх справ розглядає різні сценарії.

На нашій землі Мекленбург-Передня Померанія є порожні приміщення, які зарезервовані владою на випадок нової хвилі людей з України

Так було і після першої хвилі у 2022 році: влада готувалася, що у разі загострення ситуації сюди знов почнуть масово прибувати біженці. На жаль, так і сталося. 

Це завжди залежить від подій в Україні. Наприклад, коли восени 2024 року Росія посилила бомбардування Харкова, до нашої організації почали звертатися саме з цього регіону. Багато дзвінків було і після скандалу в Овальному кабінеті. Люди злякалися, що стане ще гірше.

— Українців приймають на тих самих умовах, що й у 2022 році?

— Так, але у багатьох землях вже може не бути місць. Це не розповсюджується на людей, які їдуть до близьких родичів. Наприклад, якщо після початку війни сюди приїхала жінка, а зараз вона хоче забрати з України своїх батьків чи дітей, вона може це зробити навіть якщо на землі, де вона знаходиться, не залишилося місць. З тими, у кого близьких родичів тут немає, ситуація інша. Якщо людина приїхала до певного міста, але з'ясувалося, що ця федеративна земля вже не приймає, її відправлять на іншу землю. Ситуація із місцями швидко змінюється.

— А якщо місць не буде на жодній землі?

— Поки що такого не було: Німеччина велика, десь місце завжди знаходиться. Але вибору у людини в такому разі немає: якщо кажуть їхати, наприклад, до Берліна, ти не можеш сказати, що хотів би до Мюнхена.

— Знаю, що більшість українців у Німеччині самі шукають квартири під оренду. Чи є шанс, що з цим допоможе влада?

— Так, але пошук може зайняти багато часу, бо вільного житла майже немає. 2022 року все було інакше: у перші тижні повномасштабної війни мені дзвонили сотні німців (зокрема й дуже забезпечені люди) і пропонували свої квартири та будинки для українців — безоплатно. Моя подруга віддала свій п'ятизірковий готель… 

Пізніше з'явилася програма: тим, хто розміщував українців, держава компенсувала орендну плату. Програма діє і зараз, але ті, хто хотів здати квартири за такою схемою, вже це зробили. До того ж у Німеччині є певні норми: мінімум 12 квадратних метрів житлової площі на людину. Відповідно, у сім'ї з двома-трьома дітьми має бути велика квартира, знайти яку складно.

— А де мешкають люди, які не знайшли постійне житло?

— У нас їх спершу приймає готель «Європа». Після першого дня в готелі українець подає запит до мерії — і якщо підтверджується, що земля, на яку він приїхав, приймає біженців, починається оформлення документів. Поки і сама людина, і координатори (це може бути Червоний Хрест чи, наприклад, наша організація) шукають житло, її можуть розмістити у гуртожитку чи іншому спеціально обладнаному для українців приміщенні. 2022 року це були і школи, і актові зали з наметами…

За час повномасштабної війни Німеччина прийняла найбільшу кількість українців — понад 1 110 600. Фото: AP/Associated Press/East News

Правила для українських біженців стали жорсткішими

— Поширена думка, що в Німеччині українці можуть «вічно ходити до школи й отримувати соціальну допомогу». Під школою маються на увазі інтеграційні мовні курси. Статистика працевлаштування українців у Німеччині поки що не дуже вражаюча. Чи є у цьому частка правди?

— На жаль, є — деякі люди справді не хочуть працювати.

Німеччина — єдина країна в ЄС, де українцям досі у повному обсязі виплачують бенефіти: це і виплати на життя (450 євро на місяць на дорослу, 250 на дитину), і житло, оренду якого повністю покриває держава

Частина біженців вважає, що їхня зарплата (а якщо не знаєш німецької, то, швидше за все, це буде саме мінімальна зарплата) практично дорівнює виплатам, і тому не поспішає шукати роботу. Але здебільшого так поводяться ті, хто і в Україні шукав можливості нічого не робити. А ті, хто працював, розвивався, і в Німеччині роблять те саме. Тому хтось за рік з нуля вивчив німецьку до рівня В2, а хтось ось уже три роки не може скласти іспит на А2 чи В1.

Нині правила для українських біженців стали жорсткішими — «ходити до школи» вічно тепер не вийде. Раніше, склавши німецьку на В1, людина могла бути впевненою, що зможе вчитися далі на В2. Зараз держава оплачує курс В2, тільки якщо переконаєш джоб центр, що тобі це дійсно необхідно. Наприклад, доведеш, що твоя спеціальність дуже потрібна, а ще краще — покажеш запрошення на роботу чи практику. У такому разі, найімовірніше, дадуть довчитися. Якщо ж довести потребу не вдалося, — відправлятимуть на роботу.

Тому для активних людей, які виконують усі вимоги інтеграційної програми, джоб центр — це допомога, а для тих, хто шукає можливість нічого не робити — стрес, адже постійно потрібно приходити та звітувати, як відбуваються пошуки роботи

— У якій сфері українець з рівнем німецької В1 може знайти роботу у Німеччині?

— Це може бути ресторан, кафе, готель. У місті Шверін є два Макдональдси, і практично весь персонал там — українці. Наших хочуть брати, бо працюють швидко, ефективно і не виставляють додаткових умов (біженці із Сирії, наприклад, не можуть торкатися свинини). З В1 це може бути й робота в офісі або волонтерській організації. Якщо рівень мови нижче, це — клінінг, склади, кухні в готелях.

Але якщо людина вчить мову, вона має всі шанси знайти хорошу роботу. Можливості в Німеччині є. Наприклад, вища школа, в яку можна піти, маючи В2. Це безкоштовно. Там є багато різних спеціальностей (зокрема, бізнес, економіка). Вступивши до вищої школи, людина один тиждень навчається, а другий — працює, отримуючи практичні навички. Якщо працює добре, є шанс на цій роботі залишитися, отримавши паралельно диплом європейського зразка. У такій школі зазвичай навчаються чотири роки (якщо успішність дуже хороша, можливо і менше). Це можливість, наприклад, для тих, хто в Україні був юристом чи економістом, — і тут за допомогою вищої школи може стати фінансовим радником. У Німеччині це зараз дуже популярна професія. Можна вивчитися і на медсестру — на це також завжди є попит.

Українські біженки працюють на кухні одного з німецьких ресторанів, 2024. Фото: Uwe Anspach / DPA / dpa Picture-Alliance via AFP/ East News

— Як німецькі роботодавці ставляться до українських дипломів?

— Добре, якщо диплом підтверджено у Німеччині. Зробити це можна. Потрібно скласти іспит з німецької на В2 та подати заяву на визнання свого диплома до Центрального регістру Європейського Союзу. Допомагаючи з цим українцям як держрадник із визнання іноземних дипломів, я запустила проєкт, який ми назвали «Шанс для землі Мекленбург-Передня Померанія». Суть проєкту в тому, що ми не лише допомагаємо людині підтвердити диплом, а й одразу шукаємо для неї роботу. Ми створили цілі каталоги українців різних спеціальностей та підшукували для них вакансії. Допомагали їм писати резюме, супроводжували на співбесіді. Німців, до речі, шокує, що в деяких українців є по три-чотири дипломи. Особливо після біженців із Сирії, багато з яких навіть не закінчили школу.

Проєкт допоміг знайти роботу сотням українців — серед них багато лікарів та вчителів. Оскільки до Німеччини приїхала величезна кількість дітей, вчителі зі знанням української мови були затребувані. Щоправда, згодом стало зрозуміло, що українські інтеграційні класи були помилкою, бо інтеграції саме і не відбувалося. Навчання проходило українською, і діти між собою спілкувалися лише українською — відповідно, у німецькій не було жодного прогресу. Коли батьки почали це розуміти, вони стали самі просити перевести їхніх дітей до звичайних німецьких класів, адже іспити вони потім складатимуть нарівні з німецькими дітьми.

Багатьом українцям необхідна психологічна допомога

— Повертаючись до спеціальностей, можу сказати, що ще потрібні україномовні психологи, які можуть працювати як з дорослими, так і з підлітками. Багатьом українцям потрібна психологічна допомога. На початку повномасштабного вторгнення у нас на всю землю, де проживає понад мільйон людей, знайшлося лише шість україно- чи російськомовних психологів. Це була величезна проблема, адже були випадки, коли діти кидалися з ножем на батьків, одна українка взагалі повісилася… 

Стрес стає причиною тяжких хвороб і несвоєчасного лікування. За час війни ми вже поховали шість українок, які померли від раку. Жінки не звертали уваги на тривожні симптоми, не обстежувались, а потім вже було надто пізно. Страшно згадати, як ми потім відправляли їхніх дітей назад до України, бо родичі залишилися тільки там…

Зараз завдяки програмі Міністерства соцполітики чимало українок, які приїхали сюди з дипломами педагогів, закінчили спеціальний курс і стали коучами. Ще один приклад того, як люди змогли влаштуватися за фахом і зараз допомагають іншим.

— Яким категоріям українців, за вашими спостереженнями, швидше вдається знайти роботу й влаштувати своє життя?

— Тим, хто в Україні втратив все. Вони розуміють: назад шляху немає і роблять усе, щоб побудувати життя заново. Є неймовірні історії. Наприклад, Наталя, яка приїхала сюди з двома дітьми. Її чоловік загинув на війні, у неї невдовзі після цього виявили рак. Вона не здалася, і, проходячи хіміотерапію, паралельно активно вивчала німецьку. Склала іспит на В2 і після того, як лікування було завершено, знайшла роботу в компанії з догляду за людьми похилого віку. Зараз Наталя вже стала завідувачкою відділення. Такі приклади вражають і нас, і німців. Останні знову ж таки порівнюють українців із сирійцями:

Якщо із Сирії приїжджають здебільшого молоді чоловіки із сім'ями (там у небезпеці, скоріше, залишаться літні, тоді як молодих чоловіків вивезуть, щоб вони продовжували рід), то з України приїжджають переважно жінки з дітьми — і багато хто з них за три роки встиг більше, ніж чоловіки з інших країн за десять.

Ще я щиро захоплююсь нашими підприємицями. Наприклад, жінки, які працювали в Україні в сфері краси, тут ані дня не сидять на виплатах — відразу знаходять клієнтів, багато хто відкриває свої салони.

Федеральний міністр праці Губертус Хайль (праворуч) вітається з Альоною Каменюк, біженкою з України, під час візиту до дитячого садка. Позаду — посол України в Німеччині Олексій Макеєві Карл-Йозеф Лауманн, міністр праці, охорони здоров'я та соціальних справ землі Північна Рейн-Вестфалія. Фото: Rolf Vennenbernd / DPA / dpa Picture-Alliance via AFP/East News

Німецький паспорт можна отримати вже після трьох років безперервної роботи в Німеччині

— Напевно, місцевим подобається український сервіс…

— Подобається. Але й конкуренція серед наших вже велика. Тут є один не дуже приємний момент. Ті ж сирійці теж відкривають салони й нормально співіснують одне з одним — вони вважають, що заробітку всім вистачить. А от українці (особливо ті, хто приїхав до Німеччини до війни), не завжди раді появі своїх земляків на ринку. Доходить навіть до того, що пишуть на своїх же скарги.

Я завжди в таких випадках кажу, що ми не можемо просити країну бути до нас толерантною доти, доки наші співвітчизники їдять одне одного

Загалом українцям на німецькому ринку праці раді. Усі ці інтеграційні програми існують не просто так — населення Німеччини старіє. Розрахунки показують, що вже у 2036 році понад вісімдесят відсотків населення буде у віці 60+. Німеччині дуже потрібні люди працездатного віку.

— Разом з тим наразі українці перебувають у Німеччині в статусі тимчасового захисту, який не є одним з іміграційних маршрутів. Чи мають ті, хто хоче залишитися в Німеччині, шанс це зробити?

— Варіанти є. Наприклад, поки що діє закон, за яким німецький паспорт можна отримати вже після трьох років безперервної роботи в Німеччині. Якщо всі три роки ти справно сплачував податки й разом з цим знаєш німецьку на В2, плюс складеш іспит з політології, можна стати громадянином цієї країни. Що буде з тими, хто не працює, поки не відомо. Я говорю «поки», бо з приходом нової влади міграційне законодавство може змінитися.

На жаль, зараз у країні дуже сильні праві настрої, а це впливає і на ставлення до мігрантів загалом, і на їхні подальші перспективи

— Як німці реагують на останні події у світі? У країнах Балтії серйозно обговорюють підготовку до можливої війни.

— Нещодавно мій 14-річний син прийшов зі школи і сказав: «Мамо, ми маємо готуватися до війни»

Їм оголосили, що у школах з 14 років розпочнеться військова підготовка. Уряд збільшує витрати на обороноздатність, про це зараз справді багато говорять. При цьому відсотків 60 німців і чути не хочуть про війну. Вони «втомилися» від війни в Україні і поготів не готові думати про те, що війна може прийти до їхнього дому. На жаль, багато людей не вчили історію і не хочуть думати. Тому ультраправа проросійська AfD (партія «Альтернатива для Німеччини») і набирає популярності. Якщо подивитися, як на останніх виборах голосували люди, можна побачити, що поділ проходить за колишнім кордоном між НДР та ФРН — східна Німеччина підтримала AfD. Ось така сумна, навіть страшна тенденція.

20
хв

Оксана Шоорлеммер: «Німців шокує, що в українців може бути три-чотири дипломи. Особливо на тлі інших біженців»

Катерина Копанєва

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

30 ідей, куди піти і що робити в Катовіце з дітьми й без

Ексклюзив
20
хв

Де і як у Польщі стрибнути з парашутом?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress