Ексклюзив
20
хв

ТОП-10 локацій Варшави для чудових осінніх фото

Осінь у столиці Польщі чудова, неможливо встояти перед її дивовижним шармом

Юлія Ладнова

Варшавa, Фото: Julia Filirovska/Pexels

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

На вулицях з'являються сезонні квіти. Біля музею-в'язниці Пав'як, чагарник Calocephalus із сріблястими пагонами. Новий Свят і Краківське Передмістя прикрашають жоржини, ехінацея, квітки з романтичною назвою «Крила ангела», але головні акценти - це жовті, червоні листя дерев, особлива атмосфера осіннього міста, яку хочеться залишити собі на памʼять у виразних фото, в якій приємно пити каву та надихатися.

Sestry підготували для вас must visit у категорії «Осінь у Варшаві».

1. Pumpkin Farm у Варшаві – одна з найвідоміших гарбузових ферм у всій Польщі. Знаходиться в маєтку Powsin в районі Wilanów на вулиці Drewny, 17. Всюдисущі гарбузи різних сортів, розмірів і кольорів на кількох гектарах землі, солом'яні піраміди, кукурудзяний лабіринт, альпаки, кролики, тарзанка і частування з гарбуза – це улюблена локація варшавян та туристів, працює вона лише восени.  

Гарбузова ферма. Фото авторки


2. Коли бетонний пейзаж міста прикрашає жовте, оранжеве та червоне листя, він стає суперестетичним і ніби проситься у кадр. У Варшаві є чимало будівель, покритих пишною рослинністю, що в'ється на фасадах, і одну з таких будівель може спостерігати на вулиці Chocimska, 24, це будівля Національного інституту охорони здоров'я (Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego PZH). Варто прогулятися вулицею Krzywickiego, там декілька таких будинків в листях. А також цікаві рослинні локації знайдете неподалік фуд-кортів Browary Warszawskie.

Будівля Narodowy Instytut Zdrowia Publicznego PZH. Фото авторки

3. Від вулиці Krzywe Koło до вулиці Brzozowej є місце, яке називають Вулицею кам'яних сходів. Воно восени набуває просто неймовірного шарму. Це прихована, вузька та крута вулиця у центрі міста поєднує верхню частину Старого міста з районами вздовж річки Вісли. Цей район розташований на горі і має крутий схил, тут відкриваються чудові види. Про цю локацію знають не багато людей, і вона точно варта уваги.

Вулиця камʼяних сходів. Фото: srodmiescie.um.warszawa.pl

4. Кожен мешканець столиці знає про парк та музей Łazienki Królewskie, алеї якого восени виглядають неймовірно. Також Ogród Saski у стилі бароко недалеко від Старого міста біля Placu Pilsudskiego сповнений старих каштанів, мальовничих алей та затишних лавочок.

Ogród Saski. Фото: istockphoto.com/pl

Парк з фонтаном та дивовижною водонапірною баштою польського архітектора, італійця за походженням Енріко Марконі, мальовниче озеро, оточене плакучими вербами, симетричні доріжки з газонами та квітниками,Скульптури Муз та Доброчесності, що прикрашають сад, створюють неповторну осінню атмосферу.

Парк Лазенки. Фото: lazienki-krolewskie.pl

5. Сад на даху Бібліотеки Варшавського університету на вулиці Dobra 56/66 восени просто заворожує своїм центральним куполом, вкритим криваво-червоним плющем. Це один із найбільших садів на даху в Європі. Сад відкритий для відвідування до пізньої осені та розділений на чотири частини, кожна з яких вкрита різними видами рослин. Тут можна відпочивати з пледом на траві, пити чай із термоса та милуватися панорамою Варшави з мостів та оглядового майданчика.

Сад на даху Бібліотеки Варшавського університету. Фото: warszawa.naszemiasto.pl

6. Кав'ярня Deseo на вулиці Burakowska, 5/7 розташована у мальовничому дворику на межі столичних районів Воля та Жолібож. Кав'ярня та кілька інших ресторанчиків розташовані на території старої мереживної фабрики. Будинки зі старої цегли обплітає густий плющ, їм товаришують мінігарбузи, верески, а стара бруківка під ногами додає колориту.

Обок Deseo. Фото авторки

7. Osiedle Przyjaźń переносить в атмосферу осені, яку не побачиш у мегаполісі. Локація  відрізняється від усіх інших варшавських пейзажів і нагадує музей просто неба. Дерев'яні будинки різних кольорів в стилі заміських садиб побудовані в 1952 році. Тут панує спокій, характерний для лінивих передмість. Це одне з улюблених місць прогулянок мешканців Бемово. А розташований житловий масив на вулицях Marii Grzegorzewskiej та Konarskiego.

Osiedle Przyjaźń. Фото: http://spacer-po-warszawie.blogspot.com/

8. Park Skaryszewski викликає спогади про дитинство, де була гонитва за білками, стрибки по каменях річки, печера на вкритому ялинами пагорбі, схованки серед дерев та перші побачення. Осінь забарвлює локацію в неймовірні кольори. Парк величезний, білки наполегливо випрошують частування. 

Park Skaryszewski. Фото: Tomasz Jastrzebowski/REPORTER

9. Zamek Ujazdowski і парк теж варто відвідати. Тут знаходиться королівський палац польського короля Августа II, розташований він поряд із парком Łazienki Królewskie. Цю локацію обов'язково потрібно сфотографувати восени! Класична архітектура та мʼякі тони зачаровують аристократизмом. Оточений зеленню, величний замок з баштами ніби зійшов зі сторінок старовинних гравюр. 

10. Żelazowa Wola це особлива місцевість, заледве у 46 км від Варшави. Тут розташовани чудовий, майже казковий осінній парк, що оточує білий садибний будинок. Відновлена ​​садиба, в якій народився Фредерік Шопен, простір, що багато років розробляли дизайнери. Їхнім завданням було не лише зібрати артефакти, а й створити атмосферу, що передає дух творчості композитора. Парк навколо садиби захопить фарбами, рослинністю, чудовими містками і музикою природи, тією, що памʼятає великого маєстро.

Желязова воля. Садиба Шопена. Фото: Tomasz Jastrzebowski/REPORTER


No items found.

Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
Скульптура, пам'ятник, Волинь
Катажина Сурмяк-Доманьська. Фото: Michał Woźniak/East News

Як нащадок жертв етнічних чисток на Волині, хочу сказати, що я не чекаю жодних ексгумацій. Я вважаю жахливою ідею розкопувати землю в країні, де йде війна, щоб знайти кістки 80-річної давнини, в той час, як її ще треба розкопувати, щоб встигати ховати свіжі. І негідно ставити такий ультиматум людям, притиснутим до стіни.

У травні 1944 року в Пустомитах під Львовом сусіди замордували кільканадцять членів моєї родини під час зустрічі Сурмяків. Серед них, наприклад, моя далека тітка Юлія — українка, єдиною провиною якої було те, що вона вийшла заміж за «ляха», Сурмяка — померла в тортурах. Вона була на дев'ятому місяці вагітності. Після війни цвинтар з їхніми останками розгромили бульдозером. 

У вересні 1943 року улюблена тітка мого батька Розалія була вбита у власному будинку. Поховали її щоправда з великою помпою на Личаківському цвинтарі у Львові, але сьогодні від її могили не залишилося й сліду. Коли я була там п'ять років тому, я навіть не знала, де поставити свічку.

В українській землі лежить багато кісток з моїм ДНК. Якщо їх ексгумують, чи буде хтось ретельно їх ідентифікувати? Чи попросять мене, моїх двоюрідних сестер і двоюрідного брата здати зразки ДНК, а потім отримати розподіл своїх кісток? Я заздалегідь відмовляюся. Я не в захваті від реліквій, ампул з кров'ю, розкопування кісток померлих. Я поважаю почуття людей, які мають потребу в близькості до останків предків, але я — ні. Сьогодні для мене важливіше копатися в кістках живих людей з ортопедичною метою.

Нехай кістки моїх померлих живлять дерева. Пам'ять про людину можна вшанувати по-різному

Однак, щоб краще зрозуміти точку зору тих, хто має іншу думку з цього приводу, я поїхала минулого року на Підкарпаття, щоб бути присутньою на урочистому відкритті пам'ятника жертвам УПА. Я поїхала туди в основному у зв'язку з моєю новою книгою, сподіваючись зустрітися з сім'ями загиблих. Мене вразили величезні натовпи людей. Я ніколи не бачила такого моря мотоциклів і стільки чоловіків у чорних шкірянках одночасно.

Однак після кількох випадкових розмов я переконалася, що, окрім мене, тут, здається, не було жодної родини загиблих. Жоден з відвідувачів, з якими я розмовляла (20-30 осіб), не мав нічого спільного зі Східною Галичиною чи Волинню. Найбільше їх хвилювало в пам'ятнику те, що стільки років його не могли встановити, бо «навіть партія «Право і справедливість» боялася!». Тепер, коли він стоїть, він вже не має такого значення. Головною темою було те, що тепер треба вимагати ексгумації. Тому що українці на це точно не погодяться, а Туск зламається. Більшість моїх співрозмовників представляли Конфедерацію. Спочатку вони ставилися до мене як до нащадка жертв з повагою, але коли з'ясувалося, що я не в захваті від ексгумації, та ще й висловлюю сумніви щодо естетики пам'ятника, їхня повага швидко перейшла в роздратування. Я відчувала, що втручаюся. Атмосферу, що згущувалася, на щастя, розрядила «радісна» новина про те, що нібито «укри» готуються вискочити з кущів під час меси і зірвати церемонію. Мої співрозмовники покинули мене і збуджено почали готуватися до бійки. Очевидно, для них це було б найкрасивішим завершенням паломництва. 

Однак жоден українець з кущів не вискочив. Служба пройшла без перешкод. А ті, хто вшанував пам'ять моїх родичів, вирушили до іншого села, де ввечері відбулася патріотична реконструкція різанини.

Переклад: Анастасія Канарська

20
хв

Нехай кістки моїх померлих живлять дерева

Sestry
українці допомагають американцям пожежа Лос-Анджелес

Лос-Анджелес горить. У штаті Каліфорнія — одна з наймасштабніших пожеж в історії регіону. Вогонь охопив територію у 12,5 тисяч гектарів. Змусив сотні тисяч людей евакуюватися. Згоріли щонайменше 25 осіб і понад 10 тисяч будівель. Пожежники працюють без відпочинку, але найпотужніші осередки займання досі не вдалося повністю локалізувати. 

Причиною трагедії стали стихійна лісова пожежа та потужний штормовий вітер. Постраждалим через пожежі надається допомога, збираються волонтерські ініціативи. До допомоги долучаються й українці. Sestry поговорили з представниками української громади в Каліфорнії, які працюють в одному з волонтерських центрів біля Лос-Анджелеса.

Олександра Гілова, фотографка з Одеси, переїхала до Лос-Анджелеса рік тому через війну. Розповідає, що коли в США спалахнули пожежі, навколо постійно звучали новини про те, скільки людей втратили житло. Українці одразу стали організовуватися, щоб допомогти цим людям:

— Алекс Денисов, український активіст із Лос-Анджелеса, шукав волонтерів, які допоможуть роздавати українські страви постраждалим від пожеж. Страви готують українки з Сан Дієго з організації House of Ukraine. Вони вже приготували понад 300 літрів українського борщу та близько 400-500 кримськотатарських чебуреків. Зібравшись з подругами, ми вирішили долучитися до цієї ініціативи. 

Роздавали їжу ми недалеко від тієї частини міста, де були пожежі. Під волонтерський табір нам віддали велику парковку. Там була наша їжа та великий український фудтрак від Easy busy meals — вони частували варениками. Інші люди роздавали одяг, постільну білизну, засоби гігієни тощо. Кожен робив, що міг. Нашим завданням було нагодувати людей. Почали ми о 10.00 та закінчили близько 20.00.

Загалом нас було приблизно 30 людей. Кожен робив свою справу. Українку, яка смажила чебуреки з 10 ранку до 8 вечора без відпочинку, на сонці, ми жартома називали «Генерал». Вона — справжня українка, яка взяла все в свої руки й кожному з нас давала завдання. Сильна і добра. 

— Ми роздали щонайменше 1000 тарілок борщу. Площа, де ми це робили, була досить великою, тому ми ходили по всій території новоствореного «центра допомоги» з гучномовцем і оголошували, що у нас є гаряча смачна українська їжа — безкоштовно. Спочатку місцеві люди трохи боялися брати незнайому їжу. Але коли куштували, не могли зупинитися. Їм дуже сподобалися чебуреки, вони нагадали місцевим страву «ємпанадес». За ними була дуже велика черга.

Ганна Бубнова, волонтерка, учасниця ініціативи, написала: «Було дуже приємно допомогти та познайомити людей з нашим найсмачнішим борщем. Всі були в захваті та поверталися за добавкою». 

Алекс Денисов, актор і активіст, один із організаторів ініціативи допомоги мешканцям постраждалих районів Лос-Анджелеса, розповідає, що українська громада в південній Каліфорнії велика і активна. Тому їм вдалося швидко зібрати волонтерів, приготувати страви та приїхати на місце, аби допомогти постраждалим від пожеж. 

У своєму інстаграмі Алекс закликав долучатися до ініціативи: «Беріть воду, санскрін і гарний настрій. І давайте допоможемо американській громаді, яка допомагає українській всі ці роки».

— Багато українців живуть в районах, з яких евакуювали людей, як у моєму випадку, або на межі з такими районами, — каже Алекс. — Нам було важко бачити, що відбувалося. Явною була паралель з нашою війною і горем втрат, яке щодня відчувають українці. Пітер Ларр, американець 3-го покоління з українським корінням, придумав цю ідею, а ми організували та втілили її в життя буквально за 24 години.

На жаль, місця небагато, тому багатьом, хто хотів допомогти, ми вимушені були відмовити. Американці були неймовірно вдячні та у захваті від того, наскільки смачна наша їжа. Звісно, вони не тільки їли, але й спілкувалися, ділилися своїм горем, розпитували про наше. 

Близько 1500 людей скуштували наші борщ, вареники, чебуреки та інші страви

Але набагато більше людей підходили просто поговорити з нами, спитати про війну в Україні, про наші життя і культуру.

Жителі Лос-Анджелеса масово залишають небезпечні райони, через що на дорогах утворилися величезні затори. Пожежами охоплено вже 5 районів навколо міста. Закрито всі навчальні заклади. Цю пожежу вже назвали найдорожчою у світі. Внаслідок стихії будинки втратили десятки голівудських зірок: Ентоні Гопкінс, Мел Гібсон, Періс Гілтон, Біллі Крістал тощо.

Фото надані Олександрою Гіловою й Алексом Денисовим

20
хв

Борщ для погорільців. Як українці допомагають постраждалим у Лос-Анджелесі

Ксенія Мінчук

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

7 театральних премʼєр Варшави, які варто побачити в січні й лютому 2025

Ексклюзив
20
хв

Бізнес маріупольців у Луцьку: поки чоловік у війську, дружина шиє військове спорядження

Ексклюзив
20
хв

2024 рік: кращі серіали з сильними жінками

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress