Здоров'я

З вересня 2023 року змінилися деякі правила отримання безкоштовних ліків для людей похилого віку у Польщі в рамках державної програми «Leki dla seniorów 75+». Тепер ця програма поширюється також на інші категорії громадян, а саме на пенсіонерів від 65 років та дітей до 18 років.

Значно розширився і перелік найменувань безкоштовних медикаментів: було близько 2 тисяч, а тепер майже 4 тисячі. Серед них знеболювальні, протигрибкові, антибактеріальні, гормональні та багато інших засобів.

Sestry розкажуть, чи доступні вони для українців і як їх отримати.

Хто може безкоштовно отримати ліки у Польщі

Раніше програмою безкоштовних ліків могли скористатися лише люди віком понад 75 років, вагітні і породіллі. Тепер безоплатні ліки доступні також для людей, яким виповнилось 65 років та дітям до 18. Щоб отримати їх, особа повинна відповідати критеріям програми: мати діагностоване захворювання, зазначене в показаннях даного препарату; отримати рецепт від лікаря і мати державне медичне страхування. Претендувати на отримання безоплатних ліків можуть і українці, які мають тимчасовий захист у Польщі (PESEL UKR), бо у них є державне медичне страхування. 

До переліку безкоштовних ліків входять медикаменти проти алергії, антибіотики, вітаміни, противірусні препарати, лікарські засоби для лікування діабету 2-го типу, препарати від гіпертонії тощо. Втім, варто враховувати, що перелік ліків, які можна придбати на пільгових умовах, змінюється щомісяця. Актуальний список станом на вересень 2023 року доступний на сайті Міністерства охорони здоров’я Польщі.

І запам’ятайте: безкоштовні медикаменти у Польщі видають лише за рецептом лікаря!

Як отримати рецепт на ліки у Польщі?

Отримати рецепт можна у лікаря, медсестри, фельдшера або ліцензованого фармацевта, які працюють за контрактом з Національним фондом здоров’я (NFZ).

Звертатися можна лише до тих аптек, що мають підписаний контракт з Національним фондом охорони здоров’я (NFZ). Такі заклади мають відповідну табличку із логотипом NFZ.

Пацієнт повинен мати при собі такі документи:

• паспорт або PESEL, в якому зазначено вік пацієнта на момент видачі рецепта;
• рецепт, паперовий або електронний, із зазначеним номером PESEL пацієнта, на рецепті має бути позначена літера «S» у полі «додатковий код авторизації»;
• медикаменти повинні входити до списку безкоштовних ліків.

Чи можна придбати ліки на пільгових умовах

Решта пацієнтів, які не потрапляють під державну програму, можуть отримати часткове відшкодування вартості медпрепаратів, за наявності відповідного рецепта від лікаря. Це стосується і українців, які мають тимчасовий захист у Польщі. Для цього їм треба мати номер PESEL та документ, що підтверджує перетин кордону після 24 лютого 2022 року. Розмір знижки може сягати до 70%.

Також для українців, які мають PESEL UKR, існує програма Health4Ukraine, вона передбачає можливість отримати 500 злотих на ліки для біженців з України. Для цього треба зареєструватися на сайті програми. На сьогодні реєстрація припинена, проте на сайті можна залишити заявку, організатори обіцяють повідомити про відновлення реєстрації.

Кожен, чию заявку до Програми буде схвалено, отримає індивідуальний код учасника. Він дозволить купувати ліки та інші продукти, доступні в аптеці, на суму до 500 злотих. Програма дозволяє отримати 350 злотих на покриття ліків за рецептом і 150 злотих на ліки без рецепту.

З питань фінансування ліків або інших медичних послуг, ви можете звертатися на україномовну гарячу лінію для пацієнтів від NFZ: 800 190 590.

Пригадуєте цю фразу: «Ти не один. Нас 52 мільйони»? Так оптимістично проголошував у 90-х роках минулого століття ролик популярного телеканалу. Насправді уже тоді нас було менше. У 2001 році українські соціологи відзначали найнижчий рівень народжуваності в Європі. Фактично всі 30 років нашої незалежності триває безперервна демографічна криза, яка після початку повномасштабного вторгнення може перерости у катастрофу. 

За прогнозом директорки Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи Національної академії наук України, академіка Елли Лібанової, показник народжуваності в Україні у 2023 році впаде до позначки 0,8. І це правдоподібно найнижчий показник не тільки в Європі, але й у світі.  

Скільки українців житиме в Україні після перемоги? Як війна впливає на жіноче та чоловіче здоров’я? Чому захисниками і захисницям  вже зараз варто подбати про збереження свого генетичного матеріалу? Про все в інтерв'ю зі Стефаном Хмілем — доктором медичних наук, професором кафедри Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського.

‍Леся Вакулюк: За даними Центру економічної стратегії, близько 6 мільйонів українців, переважно жінки і діти, через війну досі перебувають за кордоном. Назовсім там може залишитись від 1,3 до 3,3 млн людей. На початку серпня 2023 керівник Українського інституту майбутнього, ексрадник міністра внутрішніх справ Вадим Денисенко запропонував на три роки заборонити виїзд чоловіків за кордон після війни — щоб не було ще більшого відтоку людей. Його пропозиція обурила українське суспільство. Тим часом уряд мудрує, яким чином українців можна повернути на батьківщину і яким чином збільшити народжуваність. А що про це кажуть медики?

Стефан Хміль: Зараз Україна на межі демографічної катастрофи. Про це все частіше говорять соціологи. Демографічна криза, що триває вже 30 років, особливо загострилась із початком повномасштабного вторгнення. Станом на 4 травня 2023 року населення України складає близько 29 млн осіб. Для мене як лікаря-репродуктолога чути такі страшні прогнози дуже непросто. Про відновлення генофонду нації складно говорити в умовах війни — тим паче, коли проблема безпліддя щороку стає більш поширеною у світі. 

Моя позиція у цьому питанні досить чітка: «Розвивайтеся тут, в Україні».

Це моє життєве кредо і та фраза, яку я найчастіше повторюю у різних ситуаціях. Особливо актуальною для мене вона стала у період війни.

Я не шукаю причин, щоб виїхати за кордон, втекти від небезпеки тощо. Так, на початку повномасштабного вторгнення я вивіз сім’ю у безпечне місце, продовжуючи при цьому свою роботу тут, в Україні. Але зараз вони зі мною, і ми розуміємо, що попереду на нашу країну чекає глобальна демографічна криза. Тож варто шукати способи, щоб наші люди жили і працювали тут.

Наведу власний приклад: 1996 року я, тоді ще молодий професор, отримав унікальну можливість пройти стажування у кращому медичному закладі Франції — у Парижі. З професором Жан-Люком Мергі працював в університетській лікарні, в операційних залах, побував в його приватній клініці. Мені там дуже сподобалось. Тоді й вирішив відкрити приватний кабінет у Тернополі. Очолював кафедру, а після основної роботи працював у приватному кабінеті, запозичивши чимало методів обстеження та лікування пацієнтів у своїх іноземних колег. Я завжди щиро вірив, що Україна піде європейським шляхом. Щоб відкрити клініку європейського рівня, взяв кредит в одному банку, в іншому. Придбав приміщення, а також необхідне для клініки репродуктивної медицини дороговартісне обладнання. А потім настала економічна криза. Щоб віддавати кредити, доводилось дуже багато працювати. Кількість медичних послуг зростала. У мене була чудова команда однодумців, справжніх професіоналів. Ми завзято працювали — і саме натхненна праця допомогла мені в той нелегкий час вистояти й досягти успіху.

Я розумію, що в країні повинні бути створені умови для розвитку тої чи іншої галузі. Мають бути державні та регіональні програми розвитку, залучення фондів, грантів, донорських коштів для підтримки малого та середнього бізнесу, для економічного зростання та стабілізації ситуації країни.

Я підняв це питання в медицині, але це стосується усіх сфер нашого життя. Жодним законом ви не втримаєте людей, має бути комплексний підхід для створення потрібних умов для розвитку та процвітання усієї нації.

ЛВ: Як війни впливають на народжуваність, на фертильність жінок і чоловіків? Як саме ми можемо скористатися досвідом попередніх воєн?

СХ: Будь-які війни стають причиною глобального зниження рівня народжуваності. Міграційні процеси посилюються, кількість населення скорочується. Порушуються процеси його відтворення. Незважаючи на нетривалі періоди післявоєнних «бебі-бумів», загальна тенденція незмінна: смертність переважає над народжуваністю, знижується дітородна активність, погіршується стан фізичного та психологічного здоров’я населення.

Загострює ці факти і таке поняття як коефіцієнт фертильності. За словами директорки Інституту демографії Елли Лібанової, про можливе скорочення населення нашої країни заговорили ще в середині 1960-х років, коли пересічна українська жінка стала менше народжувати. У 2022 році також спостерігали зниження народжуваності, але не настільки стрімке, бо багато дітей народилися в першій половині року. Водночас для відновлення поколінь необхідно, щоб одна жінка за життя народила 2,13–2,15 дитини.

У 2021 році цей показник в Україні становив 1,1, тобто вдвічі менше. Цього року, за прогнозами, він впаде до 0,8 або й нижче.

Разом із цим спостерігається поступове «старіння», тобто зростання частки людей літнього віку.

ЛВ: Що відбувається з жіночим і чоловічим організмом під впливом постійного стресу, яким є війна? 

СХ: Хронічний стрес знижує фертильність, спричиняє гормональні порушення, посилений викид гормонів стресу і порушення вироблення гормонів-регуляторів репродуктивної системи, які необхідні для настання вагітності. У зв’язку з повномасштабним вторгненням до нас все частіше звертаються жінки і чоловіки, в яких спостерігаються ендокринні порушення, гормональні збої, емоційна лабільність та різні порушення психологічного стану. Якщо говорити про це в контексті планування вагітності, то стрес може сприяти розвитку психогенної форми безпліддя.

ЛВ: А що таке психогенна форма безпліддя, якщо простими словами?

СХ: Стресові ситуації можуть призводити до нейроендокринних порушень, і, як наслідок, до безпліддя. Жінка довго не може завагітніти, деколи може собі навіювати, що вона не завагітніє, що в неї є якісь приховані проблеми, які вона ніколи не хоче озвучувати. Але це буває в рідкісних випадках.

ЛВ: Тобто коли війна закінчиться, а з нею зменшиться рівень стресу, така жінка може завагітніти?

СХ: Так. Але все-таки краще обстежитися в лікарів і з’ясувати, чи це дійсно психогенна форма безпліддя або ж все-таки є якийсь причинний фактор — і цій жінці треба допомогти. Бо інакше вона чекатиме закінчення війни, а потім може додатися віковий фактор. Не треба займатись самолікуванням, краще звертатися до фахівців.

ЛВ: Але ніхто не може сказати, скільки ця війна ще триватиме. Як довго можна відкладати народження дитини?

СХ: Моя вам порада — не відкладайте мрію про батьківство! У сучасному світі жінка може виглядати молодою і бути доглянутою, але її репродуктивний вік обмежений. Зважаючи на хронічний стрес через війну, несприятливу екологію та інші соціальні фактори репродуктивний потенціал виснажується швидше.

ЛВ: Усі знають фразу про «годинник тікає». І завжди з неї підсміюються. Але чи справді цей годинник тікає і коли може зупинитися?

СХ: Насправді у цій фразі закладений важливий сенс. Чоловіча та жіноча фертильність має різні вікові рамки. Пік фертильності припадає на 20-35 років. Внутрішньоутробно природа наділила жінок репродуктивним потенціалом. Яєчники жінки — це «сховища» яйцеклітин, їхня кількість індивідуальна та генетично обумовлена. Після 27 років оваріальний резерв жінки поступово починає знижуватися. Існують додаткові фактори, які зменшують цей резерв: оперативні втручання на органах малого тазу, ендометріоз, новоутворення на яєчниках, шкідливі умови праці, шкідливі звички — куріння, вживання алкоголю, наркотиків. Після 36 років оваріальний резерв жінки починає різко зменшуватись. У чоловіків цикл розвитку сперматозоїдів триває до 2,5-3 місяців, отже їхній біологічний матеріал оновлюється майже через кожні 3 місяці. Проте якість генетичного матеріалу з віком також погіршується.

ЛВ: Дуже часто читаємо в пресі про те, що чергова голлівудська зірка народила первістка у 42, 44, 46 чи навіть у більш пізньому віці…

СХ: У більшості випадків — це донорські яйцеклітини. Ось що каже медицина: у 40-річної жінки здорових яйцеклітин лише 20%, а 80% — генетично пошкоджені. При цьому немає різниці, де вона живе, — у США чи в Україні. У 42-річної жінки здорових яйцеклітин вже 10%. У 43 роки — 3%. У 44 роки — вже десь 0,1%. Звісно, бувають винятки. Якось до моєї клініки у Тернополі прийшла жінка 46-ти років із запитанням: «Що робити? У доньки весілля, а я завагітніла. І всі кажуть переривати вагітність». Вона завагітніла самостійно. Ми обстежили її та плід. Виявилося, все добре. Я кажу: «Народжуйте, звісно». Народила. За кілька років зустрічаю її випадково, а вона з маленькою дівчинкою на руках, каже: «Ось це маленьке чудо, яке ви зберегли колись». Тобто бувають випадки і в 46 років, і в 48, але вони дуже рідкісні. Закордонні зірки у такому віці використовують донорські яйцеклітини, у чому вони здебільшого не зізнаються. Буває, що використовують власні. Але це яйцеклітини, які вони заморозили у молодому віці, чи заморожені ембріони, створені з їхніх яйцеклітин раніше. У такому випадку можна відкладати материнство на потім.

ЛВ: Як багато жінок звертаються до вас для замороження свого біологічного матеріалу?

СХ: Такі жінки є. Але чоловіків більше.

ЛВ: А чому так відбувається? Обізнаність мала?

СХ: Так. Про це мало інформації. Потрібна більша популяризація, більше висвітлення у засобах масової інформації. Повинні бути програми на телебаченні, на радіо, де б говорили про це. Мав пацієнтку з Америки, яка народилась у Києві. Має високооплачувану роботу в США. Вік — 40 років. Я її обстежив і кажу: «А як щодо планування вагітності?». «Ой, ні, ще не на часі, — відповідає, — у мене контракт, робота… Я ще встигну!». І коли я пояснив їй перспективи у цьому віці, вона, розумна й успішна жінка, каже мені: «Професоре, я не знала! Що мені зробити у цій ситуації?». Я запропонував заморозити яйцеклітини. Вона відразу погодилася, хоча до того навіть не планувала, думала, що в неї ще багато років фертильності попереду.

ЛВ: Але зберігання яйцеклітин — то, напевно, коштовний процес?

СХ: Це не є чимось дуже дорогим — близько тисячі гривень за рік.

ЛВ: А сама процедура?

СХ: Так, звичайно, це трохи коштує. Препарати для стимуляції суперовуляції досить дорогі, як і сам забір яйцеклітин. Це високі технології, вся апаратура, комплектування виробляються в Японії, США, Німеччині та інших країнах Європи. Йдеться про створення людини. Відтак всі технології, всі середовища, витратні матеріали мають бути високоякісними. В Україні, до прикладу, нічого з того не виробляють. І, відповідно, воно коштує дорого. Але у порівнянні з європейськими країнами чи з Америкою, у нас ці послуги набагато дешевші. Однак у тих країнах є багато державних програм, які частково або повністю покривають вартість лікування. На мою думку, доцільно це запроваджувати й в Україні. Це дасть можливість ще більшій кількості пар відчути радість батьківства.

‍ЛВ: Що б ви порадили жінкам, які вимушено опинилися за кордоном і не завжди мають доступ до гінеколога чи мамолога? На які зміни в організмі треба зважати у першу чергу? Що мало б насторожити?

СХ: Наші пацієнти, які побували певний час за кордоном і звертались там до лікарів, мали можливість порівняти медицину різних країн світу з вітчизняною. За кордоном вона не така доступна, як в Україні. Очікування візиту до вузькопрофільного спеціаліста може зайняти кілька місяців, а потрапити на консультацію до експертних фахівців, професорів ще важче. Тому жінки за кордоном не завжди мають доступ до гінеколога, мамолога, ендокринолога та інших спеціалістів. Кожен організм індивідуальний — і навіть на стрес реагує по-різному. У жінок можуть виникати порушення менструального циклу, поява патологічних виділень зі статевих органів, больові відчуття в ділянці малого тазу і в молочних залозах. Це найчастіші скарги, при появі яких треба звертатися до лікаря. Якщо хтось не може прийти фізично, можна скористатись онлайн-консультаціями з лікарями нашої клініки.

ЛВ: Жінки та чоловіки на передовій перебувають у вічному стресі, під постійними обстрілами, з важкою амуніцією, в окопах, потерпаючи від палючого сонця, проливних дощів, тріскучих морозів. Як ці умови впливають на їхнє репродуктивне здоров’я?

СХ: Травми репродуктивної системи становлять до 10% усіх поранень військовослужбовців. У 96-98% випадків таких травм зазнають чоловіки, але є й жінки, військові травми яких стосуються репродуктивної системи, не кажучи вже про аменорею військового часу [це припинення менструацій через порушення утворення гонадотропних гормонів на фоні стресу, недостатнього харчування і фізичного виснаження в умовах війни. — Ред.]. Серед цих травм до 36% таких, які дуже серйозно чи незворотно впливають на репродуктивний потенціал.

Стрес, перевантаження, переохолодження, порушення харчування — все це провокує порушення сперматогенезу у чоловіків, а в жінок, відповідно, впливає на якість яйцеклітин.

Наведу вам такий приклад. Приїжджає до мене пацієнт, з 2014 року на війні. Він — військовий майор, дружина — капітан. Виявилося, що якість його сперматозоїдів погана. Він каже: «А яка вона може бути? От іде обстріл уночі, ллє дощ, а я лежу в калюжі в окопі і навіть голови не можу підняти, бо кулі свистять». Такі умови призводять до запальних процесів в яєчках і до низки змін в організмі. І тоді ми стараємося покращити якість сперми, а за допомогою репродуктивних технологій відбираємо найбільш якісні сперматозоїди для запліднення.

Окрім того, є багато травм репродуктивної системи, травм статевих органів, які в подальшому унеможливлюють нормальне вироблення та дозрівання ні яйцеклітини, ні сперматозоїдів. І тому для наших захисників і захисниць дуже важливо заморозити біологічний матеріал.

ЛВ: У багатьох країнах світу є закон, за яким військовослужбовці мають право на зберігання свого генетичного матеріалу безкоштовно. Рік тому група народних депутатів зареєструвала відповідний законопроєкт, щоб і наші захисники і захисниці мали таку можливість. Чи став він врешті законом?

СХ: У сьогоднішніх умовах війни питання зберігання і використання кріоконсервованого біологічного матеріалу набуло нового сенсу. 21 березня цього року у Верховній раді більшістю голосів було підтримано законопроєкт №8011 — про внесення змін та доповнень до деяких законів України з метою забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство. Якщо документ пройде друге читання і його підпише президент України, то військові зможуть заморозити біологічний матеріал — і у разі поранень, що впливають на репродуктивні функції, зберегти можливість біологічного батьківства або материнства. 

Наскільки я знаю, законопроєкт ще не став законом. Але вже більше року наші клініки у Тернополі та у Львові проводять кріоконсервацію для воїнів ЗСУ безкоштовно. Свого часу до реалізації цього проєкту долучався керівник благодійної американської організації «Eye Care for Ukraine» Браян Тру та ректор Тернопільського національного медичного університету Михайло Корда. Зараз ми також шукаємо меценатів та міжнародні фонди. 

Але я вирішив, що цього не досить. У той час, як наші безстрашні захисники та захисниці виборюють нашу свободу та незалежність, ми мусимо допомагати їм тут, у тилу. Тому я запровадив соціальний проєкт на підтримку родин наших військових, що передбачає 100-відсоткову знижку на програми лікування безпліддя за допомогою допоміжних репродуктивних технологіях.

За період дії проєкту, а розпочали ми його торік у червні, до нас звернулося більше пів тисячі родин військових, з них три сотні розпочали лікування або вже й завершили програму ЕКЗ. Щодня отримуємо нові звернення. Наші можливості є обмеженими, а допомагати потрібно постійно, тому я прошу усіх зацікавлених, меценатів, керівників благодійних фондів, бізнесменів та депутатів звернути увагу на таку проблему і долучитися фінансово, оплатити програми екстракорпорального запліднення для українських військових.

ЛВ: А що каже наше законодавство про можливість розпоряджатися генетичним матеріалом людини, коли її не стало? 

СХ: Законодавством це не відрегульовано. Законопроєкт №8011 закріплює за здоровою людиною можливість здати свій репродуктивний матеріал і потім його використати. Але цей документ не вирішує проблеми кріоконсервації й використання репродуктивних клітин  чоловіка чи жінки після їхньої смерті. У даному законопроєкті немає слова «смерть».

ЛВ: Тобто якщо захисник загинув, залишилися заморожені сперматозоїди, і його дружина хотіла б таки народити їхню спільну дитину…

СХ: На жаль, нема такої можливості. Але законодавство удосконалюється, і, можливо, Верховна рада ухвалить закон, який дозволить вдовам захисників користуватися їхнім біологічним матеріалом. Консультувались із цього питання з юристами — жінка може подати до суду, мовляв, є дозвіл від чоловіка. І тільки після судового рішення ми, репродуктологи, можемо братись до роботи.

ЛВ: А були у вас випадки, щоб зверталися родичі загиблого бійця, який залишив по собі біологічний матеріал, і вони хотіли б, аби на світ з’явилася його дитина?

СХ: Такого ще не було. Якось до нашої клініки зателефонувала жінка. Її син загинув на війні. І з того часу минуло 4 дні. Вона запитувала, чи можна посмертно взяти в нього біологічний матеріал. Але таке, на жаль, неможливо…

ЛВ: Скільки коштує заморозити біологічний матеріал?

СХ: Для жінок — це дуже індивідуально. Залежить від того, які препарати і скільки їх потрібно для стимуляції овуляції. Потім уже відбувається забір яйцеклітин і їхня вітрифікація, так зване замороження. В однієї жінки може бути одна яйцеклітина, в іншої — 30 чи навіть 60. Відтак у кожному конкретному випадку ціна буде різною. А от замороження сперми — це дешевше. Але також залежить від того, чи є в пацієнта всі необхідні аналізи і обстеження. Якщо є, сума буде меншою. Якщо ні, то треба провести спермограму, фрагментацію ДНК-сперматозоїдів, плюс всі «критичні» аналізи, які треба здати, щоб виключити наявність різних інфекцій. Саме екстракорпоральне запліднення, наприклад, у нашій клініці коштує 40400 гривень. Сюди входить підготовка пацієнтів, їхнє спостереження, пункція фолікулів та забір яйцеклітин, наркоз, процес запліднення ICSI, культивація ембріонів і спостереження до 5-го дня розвитку, вітрифікація ембріонів. Ось цей пакет у нашій клініці є безкоштовним для родин захисників.

ЛВ: А навіщо вам це? Ви б могли на цьому заробити?

СХ: Це мій поклик душі. Треба відроджувати націю. Кожен на своєму місці повинен щось робити. Мені це питання ставили колеги з інших клінік.

Маю універсальну відповідь: «Я — українець. І я хочу брати участь у відродженні української нації».

Якщо я можу якось допомогти тим, хто нас із вами захищає, то чому б ні?

Колись прийшла до мене пара. Він на передовій з 2014 року. Вона втратила на війні сина від першого шлюбу. Тож разом мріяли про малюка. Чоловік аж заплакав, просив допомогти їм з дружиною, бо мав повертатися на передову і не знав, коли повернеться і чи повернеться взагалі. 

— Я хочу, щоб після мене залишились мої діти, — казав він. 

Почали лікування, заморозили його біологічний матеріал. Чоловік повернувся на фронт. А дружині, тим часом, ми перенесли ембріони. І у нас вийшло. Коли ми побачили результати аналізів, були щасливі.

За кілька днів до того, як ми підтвердили, що переніс був вдалий, ембріони прижились і настала вагітність, від чоловікових побратимів жінка отримала шокуючу звістку про його загибель. Ми в клініці дуже переживали, як вона це переживе, чи не спровокує це втрату вагітності. На щастя, нині вона вже на амбулаторному обліку, чекає на двійню.

У сучасних реаліях важко планувати майбутнє, адже ніхто з нас не впевнений у тому, що буде завтра. Проте навіть війна не може стати на заваді нового життя. Вірю у це усім серцем! Цією вірою живе кожен у нашій команді!

‍

‍

Рідкісне захворювання легіонельоз виявлено в Польщі, за два місяці зафіксовано вже 23 смертельні випадки. Спалах інфекції почався з польського міста Ряшів (пол. Rzeszów, Же́шув), неподалік українського кордону. У вересні легіонелу знайшли й у Варшаві. 

Легіонельоз – звідки береться і які симптоми?

Це інфекційне захворювання,  спричинене бактерією Legionella pneumophila. Бактерія викликає різноманітні захворювання, але найпоширенішим є легенева інфекція. Легіонелла пневмофіла живе у річках, озерах. Розмножується у системах водопостачання, кондиціонування повітря.

Симптоми легіонельозу схожі на грип або пневмонію: висока температура; кашель; біль в грудях; утруднення дихання; головний біль; тривала слабкість.

У важких випадках легіонельоз виликає пневмонію, ниркову недостатність та інші серйозні ускладнення, особливо у людей зі слабким імунітетом.

Від 25% до 50% інфікованих пацієнтів страждають від діареї, близько 50% відчувають сплутаність свідомості або марення. Хвороба розвивається через 5-6 днів після зараження.

‍Способи зараження – вдихнути можна, випити – ні

Аерозолі. Людина може заразитися, вдихаючи аерозоль, який містить бактерію. Наприклад, під душем, у ванні, басейні, особливо у великих готельних комплексах, де є система кондиціонування повітря і одночасно є фонтани – як наслідок вода стає джерелом аерозольних часток.

Водний шлях. Легіонела може потрапити в систему водопостачання та водоочищення і розмножуватися у воді та трубопроводах, потрапляти в систему водопостачання та кондиціонування повітря в будівлях.

Контакт з інфікованою водою. Наприклад, через очі, ніс. 

Легіонельоз не передається від людини до людини і не поширюється через рукостискання. Головний шлях передачі - вдихання аерозолей, які містять бактерії. Не можна заразитися, випивши воду.

«Має бути мікроаерозоль, який людина вдихнула. Кондиціонери зараз є у більшості квартирах чи будинках. Якщо людина встановила кондиціонер і він працює 10 років, то там можуть розмножуватися різні бактерії, у тому числі легіонела», - пояснює кандидат медичних наук, лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв.

За симптомами визначити легіонельоз важко, потрібно проводити лабораторні дослідження, зокрема аналіз слини та секрету з верхніх дихальних шляхів для виявлення бактерії Legionella pneumophila. 

Як каже Жихарєв, ризик поширення легіонельозу на території України є: «У нас  для цього є відповідні умови. Є великі готельні комплекси, де в  будь-який момент може виникнути спалах інфекції».

Хто може заразитися легіонельозом?

Існують фактори ризику, які підвищують шанси зараження. Основні групи людей, які можуть бути вразливими до легіонельозу:

Старші особи, особливо зі слабким імунітетом або хронічними захворюваннями, більш схильні до розвитку важких форм легіонельозу.

Люди з пригніченим імунітетом, хворі на рак, особи, що приймають імуносупресивні ліки, або ті, у кого є імунодефіцитні стани.

Особи, які вже мають хронічні захворювання легень, такі як хронічний обструктивний бронхіт або цироз легенів, можуть бути вразливі до важких форм легіонельозу.

Люди, які перебувають або працюють у місцях з високою концентрацією аерозолів - такі як готелі, громадські басейни, лікувальні заклади або будівлі з системами кондиціонування повітря, можуть бути в групі ризику.

Юрій Жигарєв відзначає, що у людей з нормальним імунітетом легіонельоз не викличе серйозних проблем, захворювання проявиться як легка форма ГРВІ. 

Диверсія Росії

Саме Ряшів, де зафіксували спалах хвороби, є важливим логістичним пунктом постачання зброї та гуманітарної допомоги для України. Враховуючи транзитну роль Ряшіва,  польська влада припускає диверсію з боку Росії. Тим часом кремлівські медіа поширили новину, нібито на Харківщині українські військові заразили невідомою хворобою польського бійця Інтернаціонального легіону. Згодом цей боєць начебто розповсюдив вірус у Польщі, і від цього загинули люди. Заступник міністра-координатора спеціальних служб і уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Республіки Польща Станіслав Жарин прокоментував у своєму Twitter спалах легіонельозу в деяких регіонах. Він зазначив, що росіяни мали на меті створити паніку та хаос у польських містах. «З іншого боку, ми бачили меседжі, які вписуються в типову лінію впливу Росії на Польщу. Були спроби показати, що легіонела - це результат прийому українських біженців, що це хвороба, принесена з України до Польщі», - зазначив пан Жарин.

Чи може спалах легіонельозу бути терористичним слідом Московії, розслідує Агенція внутрішньої безпеки Польщі.  

Версію диверсії не відкинув Олександр Антонюк, військовослужбовець ЗСУ, політичний консультант.

«Цю версію треба відпрацювати однією з перших, оскільки Росія веде широкомасштабну війну не лише проти України. Має бути проведена експертиза, бо РФ має в планах різну диверсійну діяльність. Цієї епідемії забруднення водойми  чомусь минулого і позаминулого року не було. І полякам, і нам потрібно посилювати контррозвідувальні дії, має бути перевірка підозрілих осіб на співпрацю з Росією». 

Профілактика – питання державних органів

Основні заходи профілактики легіонельозу мають здійснювати органи влади. Це:

1.Підтримка водних систем в чистоті: регулярне очищення і дезінфекція систем кондиціонування повітря, водних систем і фонтанів.

2. Контроль водоспоживання: забезпечення належної якості води в готелях, громадських будівлях та спорудах.

3. Правильна експлуатація систем кондиціонування повітря: регулярна перевірка та обслуговування систем, що використовуються для охолодження повітря.

4. Інформування громадськості: поширення інформації про симптоми легіонельозу та способи захисту від нього.

Попри те, що легіонельоз є серйозним захворюванням, панікувати не варто. Це точно не буде другим коронавірусом. Легіонела – не нова бактерія і добре відома медицині, хоча й досить рідкісна. 

Чому легіонельоз називають «хворобою легіонерів»?

Вперше хворобу виявили у липні 1976 року в місті Філадельфія (США) відбувся з’їзд американських легіонерів, зібралось понад 4 000 учасників. Після з'їзду багато хто відчув симптоми хвороби, яка згодом була ідентифікована як легіонельоз. Цей епізод призвів до масового захворювання та смертей.

Бактерія Legionella pneumophila, яка спричиняє легіонельоз, була виявлена в системі кондиціонування повітря готелю, де проживали деякі учасники з'їзду. Так виникла назва – «хвороба легіонерів».

Як діє система охорони здоровʼя в Польщі? Ключовим є Національний фонд охорони здоров’я (Narodowy Fundusz Zdrowia, NFZ), відповідник Національної служби здоров’я України. 

У Польщі кожен, у тому числі іноземець, хто сплачує відрахування до Закладу соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych, ZUS), має право на безкоштовне медичне обслуговування. Якщо людина працює на основі трудового договору (Umowa o pracę) або цивільно-правного договору (Umowa zlecenie), внески сплачує роботодавець. Натомість інший вид цивільно-правного договору, а саме про виконання проєкту (Umowa o dzieło), не включає медичного страхування. Тут виходом може бути добровільне страхування.

Українці, які приїхали в Польщу після 24 лютого 2022 року, мають право на безоплатну медичну допомогу нарівні з громадянами країни. Це право надається всім, досить мати номер PESEL зі статусом UKR (як не втратити цей статус, читайте тут). При зверненні до клініки у вас спитають саме номер PESEL, як і при купівлі ліків за рецептом.

У Польщі можна отримати безоплатну допомогу навіть у приватному закладі, якщо він співпрацює з Національним фондом здоров’я, про що завжди сигналізує вивіска NFZ у самій клініці. Ви мусите уточнити, що хочете отримати допомогу «в рамках НФЗ», тобто безоплатно в рамках страхування, а не як приватна особа.

У разі погіршення самопочуття та для профілактичного огляду пацієнт має звернутися до сімейного лікаря, який видає скерування до вузьких спеціалістів, на додаткову діагностику та лабораторні дослідження.

Наберися терпіння і чекай!

Черги до лікарів тривалістю у кілька місяців — це болюча тема і для самих поляків. У Польщі ви не зможете легко потрапити до лікаря вже сьогодні, зробити УЗД тільки тому, що вас зненацька щось заболіло чи здати аналіз крові з метою профілактики. 

Лікар-кардіолог Алла розповідає, що на консультацію до кардіолога та ЕХО серця доведеться чекати кілька місяців. «Якщо щось термінове, все значно швидше і безкоштовно. Робили протезування кульшового суглобу в Любліні в IV клінічній лікарні, очікували чотири місяці, але суглоб поставили новітній, про який в Україні тільки чули. Наберіться терпіння і не вимагайте термінової консультації, якщо захворювання хронічне».

Тривале очікування прийому до лікарів пов’язане з нестачею вузькопрофільних спеціалістів у Польщі, що сягає вже кількадесят тисяч. Якщо хочете швидше, доведеться записатися на платний візит.

Іноді ці черги виглядають комічно: полякові Анджею запропонували безоплатний візит до стоматолога на… 2025 рік.

Куди звернутися, якщо є загроза життю?

У Польщі не прийнято викликати швидку допомогу з будь-якого приводу. Приїжджають тільки коли є загроза життю: судоми, гострий психічний розлад, втрата свідомості, порушення серцевого ритму, гострий біль у черевній порожнині, ознаки гострого отруєння, масивна кровотеча тощо. 

Віталій Івасенко, лікар медичного центру «Твій Лікар у Варшаві» каже, що поляки самотужки приїжджають в лікарню чи викликають таксі: «Якщо щось екстрене, то померти точно не дадуть. Поки ходиш своїми ногами, лікарі не хвилюватимуться».

Викликати швидку можна за номером 999 або 112 (номер рятувальних служб ЄС). 

Я викликала швидку допомогу у Польщі, коли в родички були симптоми панічної атаки. Парамедики вкололи заспокійливе і порадили пацієнтці, яка перебувала в напівпритомному стані, звернутися до сімейного лікаря.

Сімейна лікарка Ольга Новосад пояснює:

«В Польщі якщо швидка і виїжджає, то у ній немає лікарів, тільки парамедики. Призначати препарати не можуть. Приватної швидкої медицини у Польщі немає».

За її словами, якщо порівнювати, то первинна ланка в Україні сильніша: є реанімаційні бригади, на швидкій є медики, вторинна ланка краща в Польщі: покладуть в спеціалізовану палату, швидко і безкоштовно зроблять операцію, в Україні ж потрібно заплатити за витратний матеріал. 

Ольга радить: якщо швидка приїжджає, просіть відвезти до найближчої лікарні. «Моїй дитині стало вночі погано — температура, сильна нудота. Я дуже просила парамедиків відвезти доньку в лікарню. У приймальному відділенні ми чекали понад 10 годин, дитина лежала на підлозі. Я почала кричати, щоб поставили крапельницю. Дитина вже була синя. Сортування за важкістю немає взагалі. В Україні це є. В Польщі все в порядку черги. Через 10 годин я зайшла в ординаторську і сказала, що дитині дуже погано. Мені відповіли, що надто багато людей і треба чекати. Не витримала і сказала, що я лікар. Лише після цього дитину поклали в ліжко під крапельницю, а згодом відвезли в ларингологічне відділення. І тільки вночі, через 12 годин після нашого прибуття до клініки, дали антибіотик. Дитина ледь не померла. Їй зробили дві операції — безкоштовно, професійно. До роботи відділення жодних зауважень».

Якщо стан некритичний, самостійно їдьте до лікарні на відділення швидкої допомоги (Szpitalny Oddział Ratunkowy, SOR), працює цілодобово. 

До слова, SOR не треба плутати зі службою охорони здоров’я в нічні години та у святкові дні (Nocna i świąteczna opieka zdrowotna), бо це допомога, яка надається у вихідні та з 18:00 до 6:00 ранку. Сюди можна звернутися, якщо стан погіршився після 18:00, тут є перелік відділень.

Чоловікові дизайнерки Катерини Данілової защемило спину, не міг рухатись. Швидка їхати відмовилась, але в цілодобовій приймальні швидко допомогли.

Приватна чи державна?

Обирайте, де лікуватися: в державній (przychodnia publiczna) чи приватній клініці (przychodnia prywatna). Вони у Польщі пропонують широкий спектр медичних послуг: консультацію лікарів різних спеціалізацій, хірургічні операції та реабілітацію. Оснащені сучасним обладнанням. Тут немає української практики «віддячити» лікарю. При виявленні важкого захворювання не треба збирати гроші «всім світом»: ви отримаєте безкоштовну допомогу та ліки. 

Приватні клініки пропонують комфортніші умови, ніж державні, ширший вибір послуг, доступ до новітніх методів діагностики й лікування. Але приватна медицина у Польщі дорога і не завжди отримаєте детальну консультацію. Я мала кілька консультацій у приватних клініках. Вони тривали не більше 3–5 хвилин. На мої запитання лікар відповідав: «Я вам усе напишу», «Не хвилюйтеся». Встигала забігти і вибігти з кабінету з аркушем призначення та здивованим обличчям. 

Віталій Івасенко, лікар медичного центру «Твій Лікар у Варшаві», який паралельно працює в державній клініці, радить приватну медицину: «Система не справляється. Не вистачає ресурсу. В державній системі є три ланки: швидка допомога, амбулаторна і стаціонарна. Це самостійні галузі. Треба розуміти, на що можна розраховувати». 

Справді, до сімейного лікаря потрапити можна швидко, а от до вузьких спеціалістів — ні. Українські лікарі, які працюють у Польщі, відзначають, що якість обладнання у польських клініках (державних і приватних) значно вища, ніж в Україні.

‍15 хвилин на пацієнта — це жах!

Серед поляків є прихильники як приватної, так і державної медицини. Дехто переконаний, що приватна медицина — лише бізнес, тим-то краще вибирати державну. Поляки спокійно сприймають терміни до лікарів через місяць, два, пів року: для них це звично.

Є й ті, які однозначно рекомендують приватну медицину, але нарікають на її недосконалість. Марцін Лучинський (Marcin Łuczyński), колишній банкір, каже, що основними перевагами польської медицини є її сучасність і нове оснащення. 

«У нас багато професіоналів, та всі вони перевтомлені. 15 хвилин на пацієнта — це суцільний жах і для лікаря, і для пацієнта. Польські лікарі часто виїжджають до Західної Європи та США. Польща приймає лікарів з Білорусі й України».

Марцін розповідає, що на приватне лікування витрачає близько 20 відсотків свого заробітку і не завжди задоволений якістю. «Наприклад, я 25 років лікуюся в урологів. Виписують ліки від симптомів, не лікують причину. За шалені кошти. Психіатрія — це драма. Щоб не чекати 20 місяців, йдете до приватного психотерапевта. Я щотижня витрачаю на психотерапевта 200 злотих, на рік це близько 10 тисяч злотих. Ще один приклад стосується людей після операції на серці, як у мого тата з кардіостимулятором. Записалися на рік наперед на конкретний час. Прийшли о 8.30, чекали 2 години, зібралась величезна черга, лікаря не було». Марцін зчинив галас і раптом виявилося, що лікар весь час був в кабінеті, розмовляв по телефону. 

‍У жодному разі не панікуй!

Медицина в Польщі пропонує високий рівень послуг і доступність першочергової, невідкладної допомоги. Віталій Івасенко, лікар медичного центру «Твій Лікар у Варшаві», радить заздалегідь піти до сімейного лікаря та підписати декларацію.

Якщо є хронічні захворювання, розкажіть сімейному лікарю і візьміть скерування на планові обстеження, на які, можливо, доведеться чекати кілька місяців. Це норма для поляків, як і консультації тривалістю 2–5 хвилин.

Якщо є загроза життю, звертайтеся до найближчої лікарні на SOR. 

Сімейний лікар Ольга Новосад радить користуватися ресурсом Znanylekarz: «Там можна знайти різних спеціалістів. В кожному випадку не панікуйте. Якщо геть усе погано, їдьте до Охорони здоров’я вночі та у святкові дні (Nocna i świąteczna opieka zdrowotna)». 

Окрім того, ввечері та вночі можна отримати безкоштовну консультацію телефоном на Телеплатформі першого контакту, за потреби лікар одразу може виписати рецепт: вони тут електронні, код рецепту прийде вам на телефон в смс. Ця служба працює й українською мовою за телефоном: +48 800 137 200

І найголовніше: не забувайте про профілактику та здоровий спосіб життя. 

Медична допомога для українців у Польщі - корисні посилання:

1. Телефон українською мовою, який допоможе знайти своє місце в системі охорони здоров’я Польщі: 22 5662220 (пн-пт 7:00–21:00)

2. Безкоштовна невідкладна терапевтична допомога в приймальній Centrum Medyczne Damiana 

3. Допомога онкохворим з України: Alivia Onkofundacja 

4. Невідкладна допомога надається у LUXMED. Створена польсько-українська гаряча лінія за номером 22 4587007 (працює щодня 9.00–17.00) та електронною адресою [email protected].

5. Відділення швидкої медичної допомоги SOR: перелік відділень 

6. Охорона здоров’я вночі та у святкові дні (Nocna i świąteczna opieka zdrowotna): перелік пунктів 

7. Виклик швидкої допомоги за номером телефону 999 або 112 

8. Перевірити наявність вільних місць до лікаря (Informator o Terminach Leczenia) 

9. Медичний центр «Твій лікар»: приватна клініка, де працюють україно- та російськомовні лікарі

10. Портал Znanylekarz надає медичні консультації

11. Портал  Zapytaj-lekarza: доступні безкоштовні медичні консультації, також українською мовою

12. Портал UAMED.PL інформує про всі медичні заклади та лікарів, де можна отримати допомогу

Рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням у всьому світі. Швидка своєчасна діагностика і виявлення хвороби на початкових стадіях має велике значення. Які обовʼязкові щорічні огляди має проходити кожна жінка? Де обстежитися в Україні та Польщі і як дбати про регулярні огляди? 

Жінки звертаються надто пізно, коли врятувати життя неможливо

Мабуть, я теж би не пішла на обстеження молочних залоз, якби не моя сімейна історія. У 2018 році буквально за руку привела свою маму на УЗД грудей. Тоді я працювала над книгою про онкологію, спілкувалася з видатними онкологами і їхні «страшилки» змусили замислитися і прийти з найріднішою людиною на профілактичний огляд. У мами виявили рак молочної залози з метастазуванням у лімфовузли, хоча тоді у неї не було жодних скарг. На щастя, ми звернулися вчасно. 

Оксана Логойда, лікар ультразвукової діагностики клініки EUROLAB, з початком війни з сімʼєю виїхала на Закарпаття. Її запросили працювати разом з гінекологом. Жінки зверталися до гінеколога зі скаргами на болючі нерегулярні місячні, болючі груди перед місячними (мастопатії), мастити, молочницю, міоми, аденоміози, ерозії шийки матки тощо.

«Я проводила УЗД органів малого тазу, щитоподібної та молочних залоз майже всім пацієнтам. Більшість УЗД молочних залоз робили вперше в житті.

Проходити скринінгові УЗД щороку їм ніхто не казав.  Мамографію робили одиниці. Здавалося, про сумну статистику ВООЗ знаю тільки я та мамолог з Маріуполя, який також працював у клініці.

Під час УЗД я виявляла переважно доброякісні утворення, часто кісти чи фіброаденоми, розширені протоки. Були також і сумні випадки, як правило, зі словами «нічого не болить». На прийом прийшла жінка, щоб подивитись, чи не росте міома, а в грудях виявили пухлину з метастазами в лімфатичні вузли.

Були дні, коли жодної норми не описала.  

Коли я щось знаходила, розʼяснювала про важливість проводити щорічні УЗД молочних залоз та необхідність проходити планову мамографію після 40 років всім жінкам, бо з віком залозиста тканина, яка переважає у молодих, заміщується на жирову зі сполучною тканиною, яка добре проглядається на мамографії і при необхідності на МРТ.

Пацієнти, у яких огляд виявляв зміни, почали записувати на УЗД матерів, сестер, подруг, колег по роботі. Бувало, мої прийоми тривали з 9 ранку до 9 вечора. Так минув рік війни. Це був хороший та корисний для всіх досвід», — розповідає Оксана Логойда. 

Лікарка відзначила, що з початком воєнних дій ситуація погіршилася: стрес негативно позначається на здоровʼї грудей. Частина жінок виїхали за кордон і не завжди мають можливість обстежитись. Внутрішньо переселені теж не знають, куди звертатись.

Статистика невтішна: щодня 39 жінок в Україні дізнаються про свій діагноз: рак молочної залози, 18 жінок — помирають від злоякісних пухлин грудей. Через кілька років ситуація може значно погіршитися.

Фактори ризику та симптоми

Хвороба дуже підступна. Структура молочної залози різна у всіх.

Злоякісні утворення, що мають кілька міліметрів та глибоко розташовані в молочній залозі, важко виявити самотужки при пальпації.  

Та все ж існує перелік факторів ризику. Ви в зоні ризику, якщо: маєте спадкову схильність (наявність раку молочної залози в анамнезі у родичів першої лінії), тривалий час вживаєте гормональні контрацептиви, а також піддаєтеся гормональній замісній терапії у менопаузі; не мали вагітностей та пологів, або ж мали пізню вагітність — після 30 років; маєте шкідливі звички.

Рак молочної залози на початкових стадіях має прихований перебіг. Та все ж є низка симптомів, які вказують на розвиток небезпечної хвороби: прозорі або кровʼянисті виділення з сосків, ерозії, кірочки, лусочки, виразки в межах соска та ареоли, зміна кольору або структури шкіри грудей, ущільнення або новоутворення в молочних залозах.

В Україні відсутня культура регулярних обстежень

Кожна жінка повинна проходити щорічні обовʼязкові обстеження. Утім, за словами Павла Денищука, кандидата медичних наук, хірурга вищої категорії, засновника та президента ГО «Здоровʼя жіночих грудей», в Україні відсутня культура профілактичних обстежень.

Багато благодійних фондів допомагають з безкоштовним лікуванням. Але кошти потрібно спрямовувати у профілактику, бо виявлення раку на ранніх стадіях допомагає зберегти життя. Павло Денищук заснував організацію, яка надає жінкам можливість безкоштовно обстежитися у найкращих приватних клініках. І навіть за таких умов пацієнтки неохоче звертаються до лікаря.

«Культура регулярних обстежень формується роками. Має бути рішення на державному рівні. Але державі немає до цього діла, тим більше в період війни. Для жінок це означає: рятуйтеся як можете. Я плекав великі сподівання, коли заснував організацію «Здоровʼя жіночих грудей», що вийде щось швидко зрушити і врятувати не одне життя. Але у країні відсутня культура регулярних скринінгів. Жінки затягують зі зверненням до лікарів. Вони приїжджають з-за кордону й одразу шукають лікарів тут, в Україні. Кажуть, що достукатися до якогось обстеження за кордоном набагато складніше. В Україні ж добре працює медицина», — розповідає Павло Денищук.

Де обстежитися українкам у Польщі?

Рак молочної залози є другою причиною смертності від раку серед жінок у Польщі. Польські онкологічні центри вирізняються високими стандартами. Вартість лікування онкології в Польщі одна з найнижчих в Європейському Союзі. Вона на 80 відсотків нижча порівняно з такими країнами як Німеччина, чи Австрія.

Галина Савсюк, 46-річна колишня військовослужбовця, приїхала до Польщі на лікування у військовий медичний інститут. В Україні її прооперували, далі — променева терапія та курс хіміотерапії, яка не дала жодних результатів. Галина дуже задоволена і ставленням персоналу, і професійністю лікарів. Усі медикаменти для неї безкоштовні. Закінчує курс хіміотерапії і каже, що почувається чудово.

А от українка Наталія Скибун розповідає, що найкраще проходити обстеження та лікування тільки в Україні. Через війну вона не встигла закінчити курс хіміотерапії. Поїхала у Білу Церкву, але там не було ліків. Після цього Наталія подалася в Ужгород. Згодом волонтери запропонували жінці пройти реабілітацію у Вроцлаві. За ліки Наталія мала заплатити 30 відсотків вартості. А ось зробити планове КТ грудей не могла, бо не було вільних місць. Скерування на УЗД дали аж через пів року. Наталія повернулася в Україну, де швидко пройшла всі необхідні обстеження. «Я, звісно, вдячна полякам, але вдома краще. І медицина в нас найкраща», — зізнається Наталія.

Є важливі нюанси, про які повинні знати українки, які перебувають на території Польщі. По-перше, тут немає такого спеціаліста як мамолог. Догляд за жінками та обстеження грудей в Польщі надають клініки профілактики захворювань грудей, гінекологічні клініки, ультразвукові лабораторії, які займаються оцінкою та дослідженням молочної залози. Щоб зробити УЗД грудей або мамографію безкоштовно, потрібно спершу піти до гінеколога чи онколога й отримати відповідне скерування від польського лікаря — скерування з України не буде дійсним. Правда, інколи вам доведеться чекати близько року. Якщо обстеження термінове, то — від двох тижнів до місяця, залежно від наявності вільних місць. 

У Польщі працює Національний фонд охорони здоровʼя (NFZ), який є аналогом нашої Національної служби здоровʼя України. Як і в Україні, медична допомога для пацієнтів повністю безоплатна.

Якщо ви не готові чекати на те чи інше обстеження, то можете скористатися послугами приватної клініки. Тут УЗД грудей вам зроблять в будь-який зручний час без скерування (середня ціна 250 злотих). Для проходження мамографії (150-200 злотих) потрібно обовʼязково мати скерування. 

Жінки після 50-го року життя мають право проходити мамографію без скерування. Якщо ви маєте PESEL зі статусом УКР, просто повідомте клініку, що хочете пройти обстеження (навіть приватна клініка, яка співпрацює з NFZ, зробить таке обстеження безкоштовно). Також містами Польщі курсують спеціальні автобуси, де роблять мамографію безплатно, незалежно від віку жінки. 

Лікарка Катажина Клімек працює у відділенні акушерства, гінекології й онкологічної гінекології Центрального клінічного шпиталю Міністерства внутрішніх справ та адміністрації у Варшаві. Катажина кілька разів побувала в Україні з гуманітарною та медичною метою:

«Хоча це був недовгий період, але можу порівняти: культура регулярних оглядів серед жінок, здається, вища в Польщі. Жінки, які приходять до моєї клініки, часто самі ставлять запитання та стежать за регулярністю профілактичних оглядів. В Україні жінки рідше проходять скринінг, що зазвичай пояснюють фінансовими причинами».

Вона припускає, що це може бути повʼязано з поточним психічним станом і важким часом для людей, постраждалих від війни — природно, що в такі моменти мотивація піклуватися про себе нижча, і людина зайнята проблемами воєнних буднів. Крім того, військові дії ускладнюють доступ до медичної допомоги.

Жінки з України, які перебувають у Польщі та мають номер PESEL, мають право на такі ж скринінгові тести, як і польські жінки. Це стосується і лікування, і комплексного догляду.

Також Катажина Клімек розповіла, що для діагностики потрібно зробити пальпаторні та візуалізаційні тести (MMG, УЗД, МРТ) — зміни у візуалізаційних тестах оцінюються за шкалою BI-RADS (система звітності та даних про зображення грудей). Це шестибальна шкала, результат обстеження слід обговорити з лікарем, подальше лікування залежить від діагнозу, результат birads 1 і 2 вважається нормальним, у разі відхилення від норми необхідний ретельний моніторинг і необхідно провести детальну діагностику (мікроскопічну перевірку, тобто біопсію ураження, і навіть хірургічне втручання).

Найкраще лікування — профілактика!

«Золотим стандартом» скринінгу, тобто профілактичного обстеження молочної залози, є мамографія. У 85–90 відсотках випадків підтверджена висока ефективність діагностики цим методом безсимптомних злоякісних пухлин.  УЗД молочних залоз є основним скринінговим методом для жінок до 40 років. Після 40 років потрібно робити мамографію.

УЗД не потребує додаткової підготовки, є доступним для кожного. Якщо потрібно, то лікар скерує на дообстеження, на пункційну біопсію чи мамографію, або МРТ чи КТ з контрастом.

Поради лікарів

Катажина Клімек: «Не забувайте самообстежувати груди, уникайте надмірної ваги/ожиріння, підтримуйте фізичну активність, обмежте вживання алкоголю, не куріть, обмежте використання замісної гормональної терапії».

Павло Денищук: «Обирайте правильну білизну. Якщо ввечері помітили сліди після бюстгальтера, це катастрофа. Ви створюєте застійні явища. У вас можуть бути сліди на плечах, але не під грудьми. Стежте за формою сосків та грудей. Якщо побачили почервоніння, виділення з сосків, відчули біль, — негайно біжіть до лікаря. Чоловіки мають нести відповідальність за своє жіноцтво. Змушуйте обстежуватися матерів, дружин, сестер, бабусь».

Оксана Логойда: «Пройдіть планово УЗД молочних залоз чи мамографію та спіть спокійно! Ведіть здоровий спосіб життя, вчасно проходьте огляд гінеколога, перевіряйте шийку матки та щитовидну залозу, здайте аналіз крові на холестерин і цукор, періодично міряйте артеріальний тиск, якщо навіть нічого не турбує. За будь-яких змін зверніться до лікаря!»

Красиві груди — це насамперед здорові груди. Знайдіть один день, щоб відвідати лікаря і пройти профілактичне обстеження. Рання діагностика — найкраща профілактика РМЗ. Це не страшно. Страшно, коли надто пізно. Подбайте про власне здоровʼя».  

Фото з архіву авторки публікації

Корисні посилання для медичної допомоги в Польщі та Україні

1. Alivia Onkofundacja — Фонд працює, щоб допомогти людям, хворим на рак, та їхнім родинам в організаційних та формальних питаннях, а також пропонують допомогу в лікуванні: [email protected]

Viber  або  WhatsApp: +48 789 414 406 (текстове повідомлення може бути українською, російською, польською або англійською).

2. Знайти відповідний медичний заклад можна за телефоном безоплатної цілодобової гарячої лінії в Польщі: 800 190 590.
3. Для пацієнтів з України, яким потрібна медична допомога в нічний час, на свята або у вихідні, в Польщі працює спеціальна телеплатформа першого контакту (ТПК) за номером: 800 137 200.
4. В Україні можна пройти безкоштовне УЗД у рамках проєкту «Обстежся — подбай про здоровʼя» ГО «Здоровʼя жіночих грудей»