Здоров'я

Рідкісне захворювання легіонельоз виявлено в Польщі, за два місяці зафіксовано вже 23 смертельні випадки. Спалах інфекції почався з польського міста Ряшів (пол. Rzeszów, Же́шув), неподалік українського кордону. У вересні легіонелу знайшли й у Варшаві. 

Легіонельоз – звідки береться і які симптоми?

Це інфекційне захворювання,  спричинене бактерією Legionella pneumophila. Бактерія викликає різноманітні захворювання, але найпоширенішим є легенева інфекція. Легіонелла пневмофіла живе у річках, озерах. Розмножується у системах водопостачання, кондиціонування повітря.

Симптоми легіонельозу схожі на грип або пневмонію: висока температура; кашель; біль в грудях; утруднення дихання; головний біль; тривала слабкість.

У важких випадках легіонельоз виликає пневмонію, ниркову недостатність та інші серйозні ускладнення, особливо у людей зі слабким імунітетом.

Від 25% до 50% інфікованих пацієнтів страждають від діареї, близько 50% відчувають сплутаність свідомості або марення. Хвороба розвивається через 5-6 днів після зараження.

‍Способи зараження – вдихнути можна, випити – ні

Аерозолі. Людина може заразитися, вдихаючи аерозоль, який містить бактерію. Наприклад, під душем, у ванні, басейні, особливо у великих готельних комплексах, де є система кондиціонування повітря і одночасно є фонтани – як наслідок вода стає джерелом аерозольних часток.

Водний шлях. Легіонела може потрапити в систему водопостачання та водоочищення і розмножуватися у воді та трубопроводах, потрапляти в систему водопостачання та кондиціонування повітря в будівлях.

Контакт з інфікованою водою. Наприклад, через очі, ніс. 

Легіонельоз не передається від людини до людини і не поширюється через рукостискання. Головний шлях передачі - вдихання аерозолей, які містять бактерії. Не можна заразитися, випивши воду.

«Має бути мікроаерозоль, який людина вдихнула. Кондиціонери зараз є у більшості квартирах чи будинках. Якщо людина встановила кондиціонер і він працює 10 років, то там можуть розмножуватися різні бактерії, у тому числі легіонела», - пояснює кандидат медичних наук, лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв.

За симптомами визначити легіонельоз важко, потрібно проводити лабораторні дослідження, зокрема аналіз слини та секрету з верхніх дихальних шляхів для виявлення бактерії Legionella pneumophila. 

Як каже Жихарєв, ризик поширення легіонельозу на території України є: «У нас  для цього є відповідні умови. Є великі готельні комплекси, де в  будь-який момент може виникнути спалах інфекції».

Хто може заразитися легіонельозом?

Існують фактори ризику, які підвищують шанси зараження. Основні групи людей, які можуть бути вразливими до легіонельозу:

Старші особи, особливо зі слабким імунітетом або хронічними захворюваннями, більш схильні до розвитку важких форм легіонельозу.

Люди з пригніченим імунітетом, хворі на рак, особи, що приймають імуносупресивні ліки, або ті, у кого є імунодефіцитні стани.

Особи, які вже мають хронічні захворювання легень, такі як хронічний обструктивний бронхіт або цироз легенів, можуть бути вразливі до важких форм легіонельозу.

Люди, які перебувають або працюють у місцях з високою концентрацією аерозолів - такі як готелі, громадські басейни, лікувальні заклади або будівлі з системами кондиціонування повітря, можуть бути в групі ризику.

Юрій Жигарєв відзначає, що у людей з нормальним імунітетом легіонельоз не викличе серйозних проблем, захворювання проявиться як легка форма ГРВІ. 

Диверсія Росії

Саме Ряшів, де зафіксували спалах хвороби, є важливим логістичним пунктом постачання зброї та гуманітарної допомоги для України. Враховуючи транзитну роль Ряшіва,  польська влада припускає диверсію з боку Росії. Тим часом кремлівські медіа поширили новину, нібито на Харківщині українські військові заразили невідомою хворобою польського бійця Інтернаціонального легіону. Згодом цей боєць начебто розповсюдив вірус у Польщі, і від цього загинули люди. Заступник міністра-координатора спеціальних служб і уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Республіки Польща Станіслав Жарин прокоментував у своєму Twitter спалах легіонельозу в деяких регіонах. Він зазначив, що росіяни мали на меті створити паніку та хаос у польських містах. «З іншого боку, ми бачили меседжі, які вписуються в типову лінію впливу Росії на Польщу. Були спроби показати, що легіонела - це результат прийому українських біженців, що це хвороба, принесена з України до Польщі», - зазначив пан Жарин.

Чи може спалах легіонельозу бути терористичним слідом Московії, розслідує Агенція внутрішньої безпеки Польщі.  

Версію диверсії не відкинув Олександр Антонюк, військовослужбовець ЗСУ, політичний консультант.

«Цю версію треба відпрацювати однією з перших, оскільки Росія веде широкомасштабну війну не лише проти України. Має бути проведена експертиза, бо РФ має в планах різну диверсійну діяльність. Цієї епідемії забруднення водойми  чомусь минулого і позаминулого року не було. І полякам, і нам потрібно посилювати контррозвідувальні дії, має бути перевірка підозрілих осіб на співпрацю з Росією». 

Профілактика – питання державних органів

Основні заходи профілактики легіонельозу мають здійснювати органи влади. Це:

1.Підтримка водних систем в чистоті: регулярне очищення і дезінфекція систем кондиціонування повітря, водних систем і фонтанів.

2. Контроль водоспоживання: забезпечення належної якості води в готелях, громадських будівлях та спорудах.

3. Правильна експлуатація систем кондиціонування повітря: регулярна перевірка та обслуговування систем, що використовуються для охолодження повітря.

4. Інформування громадськості: поширення інформації про симптоми легіонельозу та способи захисту від нього.

Попри те, що легіонельоз є серйозним захворюванням, панікувати не варто. Це точно не буде другим коронавірусом. Легіонела – не нова бактерія і добре відома медицині, хоча й досить рідкісна. 

Чому легіонельоз називають «хворобою легіонерів»?

Вперше хворобу виявили у липні 1976 року в місті Філадельфія (США) відбувся з’їзд американських легіонерів, зібралось понад 4 000 учасників. Після з'їзду багато хто відчув симптоми хвороби, яка згодом була ідентифікована як легіонельоз. Цей епізод призвів до масового захворювання та смертей.

Бактерія Legionella pneumophila, яка спричиняє легіонельоз, була виявлена в системі кондиціонування повітря готелю, де проживали деякі учасники з'їзду. Так виникла назва – «хвороба легіонерів».

Рак молочної залози є найпоширенішим онкологічним захворюванням у всьому світі. Швидка своєчасна діагностика і виявлення хвороби на початкових стадіях має велике значення. Які обовʼязкові щорічні огляди має проходити кожна жінка? Де обстежитися в Україні та Польщі і як дбати про регулярні огляди? 

Жінки звертаються надто пізно, коли врятувати життя неможливо

Мабуть, я теж би не пішла на обстеження молочних залоз, якби не моя сімейна історія. У 2018 році буквально за руку привела свою маму на УЗД грудей. Тоді я працювала над книгою про онкологію, спілкувалася з видатними онкологами і їхні «страшилки» змусили замислитися і прийти з найріднішою людиною на профілактичний огляд. У мами виявили рак молочної залози з метастазуванням у лімфовузли, хоча тоді у неї не було жодних скарг. На щастя, ми звернулися вчасно. 

Оксана Логойда, лікар ультразвукової діагностики клініки EUROLAB, з початком війни з сімʼєю виїхала на Закарпаття. Її запросили працювати разом з гінекологом. Жінки зверталися до гінеколога зі скаргами на болючі нерегулярні місячні, болючі груди перед місячними (мастопатії), мастити, молочницю, міоми, аденоміози, ерозії шийки матки тощо.

«Я проводила УЗД органів малого тазу, щитоподібної та молочних залоз майже всім пацієнтам. Більшість УЗД молочних залоз робили вперше в житті.

Проходити скринінгові УЗД щороку їм ніхто не казав.  Мамографію робили одиниці. Здавалося, про сумну статистику ВООЗ знаю тільки я та мамолог з Маріуполя, який також працював у клініці.

Під час УЗД я виявляла переважно доброякісні утворення, часто кісти чи фіброаденоми, розширені протоки. Були також і сумні випадки, як правило, зі словами «нічого не болить». На прийом прийшла жінка, щоб подивитись, чи не росте міома, а в грудях виявили пухлину з метастазами в лімфатичні вузли.

Були дні, коли жодної норми не описала.  

Коли я щось знаходила, розʼяснювала про важливість проводити щорічні УЗД молочних залоз та необхідність проходити планову мамографію після 40 років всім жінкам, бо з віком залозиста тканина, яка переважає у молодих, заміщується на жирову зі сполучною тканиною, яка добре проглядається на мамографії і при необхідності на МРТ.

Пацієнти, у яких огляд виявляв зміни, почали записувати на УЗД матерів, сестер, подруг, колег по роботі. Бувало, мої прийоми тривали з 9 ранку до 9 вечора. Так минув рік війни. Це був хороший та корисний для всіх досвід», — розповідає Оксана Логойда. 

Лікарка відзначила, що з початком воєнних дій ситуація погіршилася: стрес негативно позначається на здоровʼї грудей. Частина жінок виїхали за кордон і не завжди мають можливість обстежитись. Внутрішньо переселені теж не знають, куди звертатись.

Статистика невтішна: щодня 39 жінок в Україні дізнаються про свій діагноз: рак молочної залози, 18 жінок — помирають від злоякісних пухлин грудей. Через кілька років ситуація може значно погіршитися.

Фактори ризику та симптоми

Хвороба дуже підступна. Структура молочної залози різна у всіх.

Злоякісні утворення, що мають кілька міліметрів та глибоко розташовані в молочній залозі, важко виявити самотужки при пальпації.  

Та все ж існує перелік факторів ризику. Ви в зоні ризику, якщо: маєте спадкову схильність (наявність раку молочної залози в анамнезі у родичів першої лінії), тривалий час вживаєте гормональні контрацептиви, а також піддаєтеся гормональній замісній терапії у менопаузі; не мали вагітностей та пологів, або ж мали пізню вагітність — після 30 років; маєте шкідливі звички.

Рак молочної залози на початкових стадіях має прихований перебіг. Та все ж є низка симптомів, які вказують на розвиток небезпечної хвороби: прозорі або кровʼянисті виділення з сосків, ерозії, кірочки, лусочки, виразки в межах соска та ареоли, зміна кольору або структури шкіри грудей, ущільнення або новоутворення в молочних залозах.

В Україні відсутня культура регулярних обстежень

Кожна жінка повинна проходити щорічні обовʼязкові обстеження. Утім, за словами Павла Денищука, кандидата медичних наук, хірурга вищої категорії, засновника та президента ГО «Здоровʼя жіночих грудей», в Україні відсутня культура профілактичних обстежень.

Багато благодійних фондів допомагають з безкоштовним лікуванням. Але кошти потрібно спрямовувати у профілактику, бо виявлення раку на ранніх стадіях допомагає зберегти життя. Павло Денищук заснував організацію, яка надає жінкам можливість безкоштовно обстежитися у найкращих приватних клініках. І навіть за таких умов пацієнтки неохоче звертаються до лікаря.

«Культура регулярних обстежень формується роками. Має бути рішення на державному рівні. Але державі немає до цього діла, тим більше в період війни. Для жінок це означає: рятуйтеся як можете. Я плекав великі сподівання, коли заснував організацію «Здоровʼя жіночих грудей», що вийде щось швидко зрушити і врятувати не одне життя. Але у країні відсутня культура регулярних скринінгів. Жінки затягують зі зверненням до лікарів. Вони приїжджають з-за кордону й одразу шукають лікарів тут, в Україні. Кажуть, що достукатися до якогось обстеження за кордоном набагато складніше. В Україні ж добре працює медицина», — розповідає Павло Денищук.

Де обстежитися українкам у Польщі?

Рак молочної залози є другою причиною смертності від раку серед жінок у Польщі. Польські онкологічні центри вирізняються високими стандартами. Вартість лікування онкології в Польщі одна з найнижчих в Європейському Союзі. Вона на 80 відсотків нижча порівняно з такими країнами як Німеччина, чи Австрія.

Галина Савсюк, 46-річна колишня військовослужбовця, приїхала до Польщі на лікування у військовий медичний інститут. В Україні її прооперували, далі — променева терапія та курс хіміотерапії, яка не дала жодних результатів. Галина дуже задоволена і ставленням персоналу, і професійністю лікарів. Усі медикаменти для неї безкоштовні. Закінчує курс хіміотерапії і каже, що почувається чудово.

А от українка Наталія Скибун розповідає, що найкраще проходити обстеження та лікування тільки в Україні. Через війну вона не встигла закінчити курс хіміотерапії. Поїхала у Білу Церкву, але там не було ліків. Після цього Наталія подалася в Ужгород. Згодом волонтери запропонували жінці пройти реабілітацію у Вроцлаві. За ліки Наталія мала заплатити 30 відсотків вартості. А ось зробити планове КТ грудей не могла, бо не було вільних місць. Скерування на УЗД дали аж через пів року. Наталія повернулася в Україну, де швидко пройшла всі необхідні обстеження. «Я, звісно, вдячна полякам, але вдома краще. І медицина в нас найкраща», — зізнається Наталія.

Є важливі нюанси, про які повинні знати українки, які перебувають на території Польщі. По-перше, тут немає такого спеціаліста як мамолог. Догляд за жінками та обстеження грудей в Польщі надають клініки профілактики захворювань грудей, гінекологічні клініки, ультразвукові лабораторії, які займаються оцінкою та дослідженням молочної залози. Щоб зробити УЗД грудей або мамографію безкоштовно, потрібно спершу піти до гінеколога чи онколога й отримати відповідне скерування від польського лікаря — скерування з України не буде дійсним. Правда, інколи вам доведеться чекати близько року. Якщо обстеження термінове, то — від двох тижнів до місяця, залежно від наявності вільних місць. 

У Польщі працює Національний фонд охорони здоровʼя (NFZ), який є аналогом нашої Національної служби здоровʼя України. Як і в Україні, медична допомога для пацієнтів повністю безоплатна.

Якщо ви не готові чекати на те чи інше обстеження, то можете скористатися послугами приватної клініки. Тут УЗД грудей вам зроблять в будь-який зручний час без скерування (середня ціна 250 злотих). Для проходження мамографії (150-200 злотих) потрібно обовʼязково мати скерування. 

Жінки після 50-го року життя мають право проходити мамографію без скерування. Якщо ви маєте PESEL зі статусом УКР, просто повідомте клініку, що хочете пройти обстеження (навіть приватна клініка, яка співпрацює з NFZ, зробить таке обстеження безкоштовно). Також містами Польщі курсують спеціальні автобуси, де роблять мамографію безплатно, незалежно від віку жінки. 

Лікарка Катажина Клімек працює у відділенні акушерства, гінекології й онкологічної гінекології Центрального клінічного шпиталю Міністерства внутрішніх справ та адміністрації у Варшаві. Катажина кілька разів побувала в Україні з гуманітарною та медичною метою:

«Хоча це був недовгий період, але можу порівняти: культура регулярних оглядів серед жінок, здається, вища в Польщі. Жінки, які приходять до моєї клініки, часто самі ставлять запитання та стежать за регулярністю профілактичних оглядів. В Україні жінки рідше проходять скринінг, що зазвичай пояснюють фінансовими причинами».

Вона припускає, що це може бути повʼязано з поточним психічним станом і важким часом для людей, постраждалих від війни — природно, що в такі моменти мотивація піклуватися про себе нижча, і людина зайнята проблемами воєнних буднів. Крім того, військові дії ускладнюють доступ до медичної допомоги.

Жінки з України, які перебувають у Польщі та мають номер PESEL, мають право на такі ж скринінгові тести, як і польські жінки. Це стосується і лікування, і комплексного догляду.

Також Катажина Клімек розповіла, що для діагностики потрібно зробити пальпаторні та візуалізаційні тести (MMG, УЗД, МРТ) — зміни у візуалізаційних тестах оцінюються за шкалою BI-RADS (система звітності та даних про зображення грудей). Це шестибальна шкала, результат обстеження слід обговорити з лікарем, подальше лікування залежить від діагнозу, результат birads 1 і 2 вважається нормальним, у разі відхилення від норми необхідний ретельний моніторинг і необхідно провести детальну діагностику (мікроскопічну перевірку, тобто біопсію ураження, і навіть хірургічне втручання).

Найкраще лікування — профілактика!

«Золотим стандартом» скринінгу, тобто профілактичного обстеження молочної залози, є мамографія. У 85–90 відсотках випадків підтверджена висока ефективність діагностики цим методом безсимптомних злоякісних пухлин.  УЗД молочних залоз є основним скринінговим методом для жінок до 40 років. Після 40 років потрібно робити мамографію.

УЗД не потребує додаткової підготовки, є доступним для кожного. Якщо потрібно, то лікар скерує на дообстеження, на пункційну біопсію чи мамографію, або МРТ чи КТ з контрастом.

Поради лікарів

Катажина Клімек: «Не забувайте самообстежувати груди, уникайте надмірної ваги/ожиріння, підтримуйте фізичну активність, обмежте вживання алкоголю, не куріть, обмежте використання замісної гормональної терапії».

Павло Денищук: «Обирайте правильну білизну. Якщо ввечері помітили сліди після бюстгальтера, це катастрофа. Ви створюєте застійні явища. У вас можуть бути сліди на плечах, але не під грудьми. Стежте за формою сосків та грудей. Якщо побачили почервоніння, виділення з сосків, відчули біль, — негайно біжіть до лікаря. Чоловіки мають нести відповідальність за своє жіноцтво. Змушуйте обстежуватися матерів, дружин, сестер, бабусь».

Оксана Логойда: «Пройдіть планово УЗД молочних залоз чи мамографію та спіть спокійно! Ведіть здоровий спосіб життя, вчасно проходьте огляд гінеколога, перевіряйте шийку матки та щитовидну залозу, здайте аналіз крові на холестерин і цукор, періодично міряйте артеріальний тиск, якщо навіть нічого не турбує. За будь-яких змін зверніться до лікаря!»

Красиві груди — це насамперед здорові груди. Знайдіть один день, щоб відвідати лікаря і пройти профілактичне обстеження. Рання діагностика — найкраща профілактика РМЗ. Це не страшно. Страшно, коли надто пізно. Подбайте про власне здоровʼя».  

Фото з архіву авторки публікації

Корисні посилання для медичної допомоги в Польщі та Україні

1. Alivia Onkofundacja — Фонд працює, щоб допомогти людям, хворим на рак, та їхнім родинам в організаційних та формальних питаннях, а також пропонують допомогу в лікуванні: onko_ukraine@alivia.org.pl

Viber  або  WhatsApp: +48 789 414 406 (текстове повідомлення може бути українською, російською, польською або англійською).

2. Знайти відповідний медичний заклад можна за телефоном безоплатної цілодобової гарячої лінії в Польщі: 800 190 590.
3. Для пацієнтів з України, яким потрібна медична допомога в нічний час, на свята або у вихідні, в Польщі працює спеціальна телеплатформа першого контакту (ТПК) за номером: 800 137 200.
4. В Україні можна пройти безкоштовне УЗД у рамках проєкту «Обстежся — подбай про здоровʼя» ГО «Здоровʼя жіночих грудей»

Як діє система охорони здоровʼя в Польщі? Ключовим є Національний фонд охорони здоров’я (Narodowy Fundusz Zdrowia, NFZ), відповідник Національної служби здоров’я України. 

У Польщі кожен, у тому числі іноземець, хто сплачує відрахування до Закладу соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych, ZUS), має право на безкоштовне медичне обслуговування. Якщо людина працює на основі трудового договору (Umowa o pracę) або цивільно-правного договору (Umowa zlecenie), внески сплачує роботодавець. Натомість інший вид цивільно-правного договору, а саме про виконання проєкту (Umowa o dzieło), не включає медичного страхування. Тут виходом може бути добровільне страхування.

Українці, які приїхали в Польщу після 24 лютого 2022 року, мають право на безоплатну медичну допомогу нарівні з громадянами країни. Це право надається всім, досить мати номер PESEL зі статусом UKR (як не втратити цей статус, читайте тут). При зверненні до клініки у вас спитають саме номер PESEL, як і при купівлі ліків за рецептом.

У Польщі можна отримати безоплатну допомогу навіть у приватному закладі, якщо він співпрацює з Національним фондом здоров’я, про що завжди сигналізує вивіска NFZ у самій клініці. Ви мусите уточнити, що хочете отримати допомогу «в рамках НФЗ», тобто безоплатно в рамках страхування, а не як приватна особа.

У разі погіршення самопочуття та для профілактичного огляду пацієнт має звернутися до сімейного лікаря, який видає скерування до вузьких спеціалістів, на додаткову діагностику та лабораторні дослідження.

Наберися терпіння і чекай!

Черги до лікарів тривалістю у кілька місяців — це болюча тема і для самих поляків. У Польщі ви не зможете легко потрапити до лікаря вже сьогодні, зробити УЗД тільки тому, що вас зненацька щось заболіло чи здати аналіз крові з метою профілактики. 

Лікар-кардіолог Алла розповідає, що на консультацію до кардіолога та ЕХО серця доведеться чекати кілька місяців. «Якщо щось термінове, все значно швидше і безкоштовно. Робили протезування кульшового суглобу в Любліні в IV клінічній лікарні, очікували чотири місяці, але суглоб поставили новітній, про який в Україні тільки чули. Наберіться терпіння і не вимагайте термінової консультації, якщо захворювання хронічне».

Тривале очікування прийому до лікарів пов’язане з нестачею вузькопрофільних спеціалістів у Польщі, що сягає вже кількадесят тисяч. Якщо хочете швидше, доведеться записатися на платний візит.

Іноді ці черги виглядають комічно: полякові Анджею запропонували безоплатний візит до стоматолога на… 2025 рік.

Куди звернутися, якщо є загроза життю?

У Польщі не прийнято викликати швидку допомогу з будь-якого приводу. Приїжджають тільки коли є загроза життю: судоми, гострий психічний розлад, втрата свідомості, порушення серцевого ритму, гострий біль у черевній порожнині, ознаки гострого отруєння, масивна кровотеча тощо. 

Віталій Івасенко, лікар медичного центру «Твій Лікар у Варшаві» каже, що поляки самотужки приїжджають в лікарню чи викликають таксі: «Якщо щось екстрене, то померти точно не дадуть. Поки ходиш своїми ногами, лікарі не хвилюватимуться».

Викликати швидку можна за номером 999 або 112 (номер рятувальних служб ЄС). 

Я викликала швидку допомогу у Польщі, коли в родички були симптоми панічної атаки. Парамедики вкололи заспокійливе і порадили пацієнтці, яка перебувала в напівпритомному стані, звернутися до сімейного лікаря.

Сімейна лікарка Ольга Новосад пояснює:

«В Польщі якщо швидка і виїжджає, то у ній немає лікарів, тільки парамедики. Призначати препарати не можуть. Приватної швидкої медицини у Польщі немає».

За її словами, якщо порівнювати, то первинна ланка в Україні сильніша: є реанімаційні бригади, на швидкій є медики, вторинна ланка краща в Польщі: покладуть в спеціалізовану палату, швидко і безкоштовно зроблять операцію, в Україні ж потрібно заплатити за витратний матеріал. 

Ольга радить: якщо швидка приїжджає, просіть відвезти до найближчої лікарні. «Моїй дитині стало вночі погано — температура, сильна нудота. Я дуже просила парамедиків відвезти доньку в лікарню. У приймальному відділенні ми чекали понад 10 годин, дитина лежала на підлозі. Я почала кричати, щоб поставили крапельницю. Дитина вже була синя. Сортування за важкістю немає взагалі. В Україні це є. В Польщі все в порядку черги. Через 10 годин я зайшла в ординаторську і сказала, що дитині дуже погано. Мені відповіли, що надто багато людей і треба чекати. Не витримала і сказала, що я лікар. Лише після цього дитину поклали в ліжко під крапельницю, а згодом відвезли в ларингологічне відділення. І тільки вночі, через 12 годин після нашого прибуття до клініки, дали антибіотик. Дитина ледь не померла. Їй зробили дві операції — безкоштовно, професійно. До роботи відділення жодних зауважень».

Якщо стан некритичний, самостійно їдьте до лікарні на відділення швидкої допомоги (Szpitalny Oddział Ratunkowy, SOR), працює цілодобово. 

До слова, SOR не треба плутати зі службою охорони здоров’я в нічні години та у святкові дні (Nocna i świąteczna opieka zdrowotna), бо це допомога, яка надається у вихідні та з 18:00 до 6:00 ранку. Сюди можна звернутися, якщо стан погіршився після 18:00, тут є перелік відділень.

Чоловікові дизайнерки Катерини Данілової защемило спину, не міг рухатись. Швидка їхати відмовилась, але в цілодобовій приймальні швидко допомогли.

Приватна чи державна?

Обирайте, де лікуватися: в державній (przychodnia publiczna) чи приватній клініці (przychodnia prywatna). Вони у Польщі пропонують широкий спектр медичних послуг: консультацію лікарів різних спеціалізацій, хірургічні операції та реабілітацію. Оснащені сучасним обладнанням. Тут немає української практики «віддячити» лікарю. При виявленні важкого захворювання не треба збирати гроші «всім світом»: ви отримаєте безкоштовну допомогу та ліки. 

Приватні клініки пропонують комфортніші умови, ніж державні, ширший вибір послуг, доступ до новітніх методів діагностики й лікування. Але приватна медицина у Польщі дорога і не завжди отримаєте детальну консультацію. Я мала кілька консультацій у приватних клініках. Вони тривали не більше 3–5 хвилин. На мої запитання лікар відповідав: «Я вам усе напишу», «Не хвилюйтеся». Встигала забігти і вибігти з кабінету з аркушем призначення та здивованим обличчям. 

Віталій Івасенко, лікар медичного центру «Твій Лікар у Варшаві», який паралельно працює в державній клініці, радить приватну медицину: «Система не справляється. Не вистачає ресурсу. В державній системі є три ланки: швидка допомога, амбулаторна і стаціонарна. Це самостійні галузі. Треба розуміти, на що можна розраховувати». 

Справді, до сімейного лікаря потрапити можна швидко, а от до вузьких спеціалістів — ні. Українські лікарі, які працюють у Польщі, відзначають, що якість обладнання у польських клініках (державних і приватних) значно вища, ніж в Україні.

‍15 хвилин на пацієнта — це жах!

Серед поляків є прихильники як приватної, так і державної медицини. Дехто переконаний, що приватна медицина — лише бізнес, тим-то краще вибирати державну. Поляки спокійно сприймають терміни до лікарів через місяць, два, пів року: для них це звично.

Є й ті, які однозначно рекомендують приватну медицину, але нарікають на її недосконалість. Марцін Лучинський (Marcin Łuczyński), колишній банкір, каже, що основними перевагами польської медицини є її сучасність і нове оснащення. 

«У нас багато професіоналів, та всі вони перевтомлені. 15 хвилин на пацієнта — це суцільний жах і для лікаря, і для пацієнта. Польські лікарі часто виїжджають до Західної Європи та США. Польща приймає лікарів з Білорусі й України».

Марцін розповідає, що на приватне лікування витрачає близько 20 відсотків свого заробітку і не завжди задоволений якістю. «Наприклад, я 25 років лікуюся в урологів. Виписують ліки від симптомів, не лікують причину. За шалені кошти. Психіатрія — це драма. Щоб не чекати 20 місяців, йдете до приватного психотерапевта. Я щотижня витрачаю на психотерапевта 200 злотих, на рік це близько 10 тисяч злотих. Ще один приклад стосується людей після операції на серці, як у мого тата з кардіостимулятором. Записалися на рік наперед на конкретний час. Прийшли о 8.30, чекали 2 години, зібралась величезна черга, лікаря не було». Марцін зчинив галас і раптом виявилося, що лікар весь час був в кабінеті, розмовляв по телефону. 

‍У жодному разі не панікуй!

Медицина в Польщі пропонує високий рівень послуг і доступність першочергової, невідкладної допомоги. Віталій Івасенко, лікар медичного центру «Твій Лікар у Варшаві», радить заздалегідь піти до сімейного лікаря та підписати декларацію.

Якщо є хронічні захворювання, розкажіть сімейному лікарю і візьміть скерування на планові обстеження, на які, можливо, доведеться чекати кілька місяців. Це норма для поляків, як і консультації тривалістю 2–5 хвилин.

Якщо є загроза життю, звертайтеся до найближчої лікарні на SOR. 

Сімейний лікар Ольга Новосад радить користуватися ресурсом Znanylekarz: «Там можна знайти різних спеціалістів. В кожному випадку не панікуйте. Якщо геть усе погано, їдьте до Охорони здоров’я вночі та у святкові дні (Nocna i świąteczna opieka zdrowotna)». 

Окрім того, ввечері та вночі можна отримати безкоштовну консультацію телефоном на Телеплатформі першого контакту, за потреби лікар одразу може виписати рецепт: вони тут електронні, код рецепту прийде вам на телефон в смс. Ця служба працює й українською мовою за телефоном: +48 800 137 200

І найголовніше: не забувайте про профілактику та здоровий спосіб життя. 

Медична допомога для українців у Польщі - корисні посилання:

1. Телефон українською мовою, який допоможе знайти своє місце в системі охорони здоров’я Польщі: 22 5662220 (пн-пт 7:00–21:00)

2. Безкоштовна невідкладна терапевтична допомога в приймальній Centrum Medyczne Damiana 

3. Допомога онкохворим з України: Alivia Onkofundacja 

4. Невідкладна допомога надається у LUXMED. Створена польсько-українська гаряча лінія за номером 22 4587007 (працює щодня 9.00–17.00) та електронною адресою ua.kontakt@luxmed.pl.

5. Відділення швидкої медичної допомоги SOR: перелік відділень 

6. Охорона здоров’я вночі та у святкові дні (Nocna i świąteczna opieka zdrowotna): перелік пунктів 

7. Виклик швидкої допомоги за номером телефону 999 або 112 

8. Перевірити наявність вільних місць до лікаря (Informator o Terminach Leczenia) 

9. Медичний центр «Твій лікар»: приватна клініка, де працюють україно- та російськомовні лікарі

10. Портал Znanylekarz надає медичні консультації

11. Портал  Zapytaj-lekarza: доступні безкоштовні медичні консультації, також українською мовою

12. Портал UAMED.PL інформує про всі медичні заклади та лікарів, де можна отримати допомогу