Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Як стягнути аліменти, якщо чоловік працює за кордоном?
Деякі батьки вважають, що, виїхавши за кордон, вони уникнуть необхідності сплачувати аліменти на своїх дітей. Але ні, це не так. Існує Міжнародна конвенція про захист дітей і про стягнення аліментів на утримання цих дітей, ратифікована Україною 2006 року. То з чого почати і які нюанси?
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Наша читачка прислала листа зі своєю історією, яка схожа на мексиканський серіал: «Розлучилась з чоловіком чотири роки тому, дитині був рік. Чоловік грошима не допомагав, дитину бачити не хотів. Малий хворів багато, але батько навіть у лікарню не приїхав, ліки не купував. Подала на аліменти, але він працював нелегально, тому ми з сином так грошей і не побачили. З початком війни виїхали до Польщі, і — о диво! — там я зустріла колишнього. Викликала таксі, а за кермом — він. Просив не подавати на аліменти, приніс малому двічі по сто злотих. І знову зник. Зараз ми з малим повернулись в Україну, я хочу подати на аліменти. З чого почати?»
Спочатку, аби стягнути аліменти з чоловіка, треба отримати судове рішення. Це можна зробити і в Польщі, і в Україні. Законодавство обох країн це дозволяє. Але адвокатка Регіна Гусейнова-Чекурда радить подавати на аліменти саме в Україні, адже українська судова система швидше рухається і у нас простіше отримати рішення суду. На що ще слід звернути увагу, дивіться у відео:
Адвокатка, член Ради Адвокатів Київської області. Керуюча партнерка Адвокатського об’єднання «G&D». Спеціалізується на антикорупційному законодавстві. Кваліфікована медіаторка. Є розробницею курсів медіаправа та правової взаємодії органів державної влади і ЗМІ. Має низку наукових публікацій з антикорупційного законодавства, електронного декларування, свободи слова, захисту персональних даних, доступу до інформації.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Відтепер в разі відсутності у водія автостраховки власник авто має сплатити від 1870 злотих (раніше — 1700 злотих) до 14 000 злотих (раніше — 12730 злотих) штрафу.
Розберемося з розміром мандата через відсутність страховки для різних автомобілів. Максимальний розмір штрафу призначають через відсутність поліса на 14 і більше днів. Навіть якщо весь цей час автомобіль стояв у гаражі і цьому є підтвердження.
Санкції накладає Страховий гарантійний фонд (Ubezpieczeniowy Fundusz Gwarancyjny). Для початку він перевіряє, чи не знято автомобіль з реєстрації — у цьому випадку поліс не потрібний. Якщо реєстрація чинна, власник авто повинен або підтвердити наявність страховки, або довести, що зняття автомобіля з обліку відбулося. Якщо докази не були надані, а також у разі відсутності відповіді власника протягом 30 днів, UFG накладає штраф.
Розміри штрафів за відсутність автостраховки для легкових автомобілів у Польщі в 2025:
• 1870 злотих - 1-3 дні прострочення
• 4 670 злотих - 4-14 днів прострочення
• 9 330 злотих – 14 і більше днів прострочення
Розміри штрафів за відсутність автостраховки для вантажівок у Польщі в 2025:
• 2800 злотих – за 1-3 дні прострочення
• 7000 злотих – за 4-14 днів прострочення
• 14000 - 14 і більше днів прострочення
Розміри штрафів за відсутність автостраховки для мотоциклів, скутерів та іншого транспорту у Польщі в 2025:
• 310 злотих - 1-3 дні
• 780 злотих – 4-14 днів
• 1560 злотих – 14 і більше днів
Особливо уважним слід бути іноземцям, на яких зареєстровано автомобіль у Польщі.
Багато хто виїжджає з країни, не знявши транспортний засіб з реєстрації, а потім до повернення навіть не здогадується, що на них було накладено штраф. Тому завжди перевіряйте термін дії вашого поліса та не забувайте сплачувати страховку.
Як перевірити наявність страховки на автомобіль
У Польщі перевірити наявність страховки на автомобіль за реєстраційним номером або VIN-кодом можна за допомогою сервісу Ubezpieczeniowy Fundusz Gwarancyjny (UFG).
Ця інформація може бути потрібна при купівлі авто, в разі ДТП або якщо ви самі забули, чи діє ваша страховка.
Для того, щоб перевірити поліс:
• перейдіть на сайт • введіть номер або VIN-код автомобіля • на сайті можна вибрати дату, на яку потрібно перевірити дію страховки • якщо інформація про страхування відсутня, це означає, що на обрану дату поліс недійсний або його немає • якщо страховка дійсна, система покаже номер страхового поліса, марку, модель автомобіля та страхову компанію, яка виписала поліс.
Чи можна автоматично продовжити обов'язкове страхування ОС?
Така опція можлива, але залежить від страхової компанії, з якою ви підписали договір. Сьогодні більшість компаній нагадують про закінчення полісу обов'язкового страхування. Але автоматично це не поширюється на купівлю вживаного автомобіля та збереження на нього ОС від попереднього власника. Така страховка діятиме лише до вказаної в ній дати — автоматична пролонгація не доступна. Вам особисто потрібно повідомити страхову компанію про зміну власника та вирішити, з цією чи іншою компанією співпрацювати у майбутньому. Також якщо ви продаєте машину зі страховкою, термін дії якої спливає, вам потрібно попередити ужонд про зміну власника та зняти авто з реєстрації, інакше штраф прийде вам.
Розстрочка на штраф (mandat na raty)
Штрафи в Польщі можуть виявитися непосильними для сімейного бюджету, але ще гірше буде, якщо їх не виплатити. Однак, завжди можна запросити оплату штрафу частинами, якщо ви підходите під одну з цих категорій:
• є офіційно безробітним; • маєте хронічне захворювання, що потребує дорогого лікування; • тимчасово не працюєте за станом здоров'я; • маєте інші фінансові зобов'язання. Наприклад, оплата аліментів.
Питання розстрочки на штраф у Польщі розглядається виключно в індивідуальному порядку. Для початку вам варто звернутися до тієї інстанції, яка наклала штраф і там вас проконсультують, що робити далі. Кінцевою інстанцією, яка має стягнути штраф за відсутність автострахування, є податкова служба. Звернутися можна безпосередньо в ужонд скарбовий (Urząd Skarbowy) за місцем проживання.
Бланку заяви на розстрочку немає — все пишеться у вільному форматі. Не забудьте вказати такі дані:
• повні дані інстанції, до якої звертаєтесь; • дата та місце подачі; • особисті дані, номер PESEL, контакти; • номер та серія штрафу, який хочете сплатити в розстрочку (якщо штрафів кілька, то все вказуєте в одній заяві); • опишіть ситуацію, як було отримано штраф і чому вам потрібна розстрочка; • додайте всі копії документів.
Ви самі пропонуєте, на скільки платежів хочете розбити штраф, але, як правило, це не більше десяти платежів.
Розстрочку на штраф мають однакове право отримати як поляки, так і іноземці. Головний критерій — фінансові проблеми боржника, коли немає можливості одноразового погашення боргу.
Хто може претендувати на фінансову допомогу непрацездатним у розмірі 2520 злотих?
Нова програма від уряду Польщі діятиме насамперед для тих, хто опинився у скрутному матеріальному становищі. На допомогу можуть претендувати:
• родини з низьким рівнем доходу, в яких троє та більше дітей; • самотні батьки; • особи у складній фінансовій ситуації, якщо це підтверджено документально; • пенсіонери; • родини, в яких є людина з інвалідністю, на яку вже отримують dodatek pielęgnacyjny.
Головна умова отримання нової виплати — це низький дохід родини та наявність у когось з її членів статусу повної непрацездатності та неможливості незалежного існування.
Щоб подати заяву на отримання Dodatek dopełniający, потрібно звернутися в заклад соціального забезпечення (ZUS). Це можна зробити як особисто, так і надіслати документи поштою. Головне додати до заяви довідку про повну непрацездатність та неможливість незалежного існування. Цю довідку можна отримати у лікаря (форма OL-9). Тим, хто вже отримує соціальну пенсію, виплату буде нараховано автоматично. А ті, хто тільки подає заявку, чекатимуть на її розгляд від 2 до 4 місяців. У разі відмови можна подавати на апеляцію.
Нова виплата допоможе покрити щоденні витрати на купівлю товарів першої необхідності та ліків, оплату комунальних послуг та стане важливим кроком до скорочення фінансової нерівності. Незважаючи на те, що критики ініціативи звертають увагу на додаткові витрати для бюджету та можливі організаційні складності, Міністерство сім'ї та соціальної політики Польщі запевняє, що програма добре підготовлена та система готова до реалізації.
Що таке renta socjalna та хто її отримує в Польщі?
Соціальна пенсія, або renta socjalna — це вид державної соціальної допомоги для повнолітніх осіб з інвалідністю, що не можуть жити самостійно. Соціальна пенсія може бути призначена як безстроково, так і на певний період часу, в тому випадку, коли повна непрацездатність є тимчасовою.
Умовами для отримання соціальної пенсії є наявність інвалідності за умови, що непрацездатність настала до досягнення особою 18 років або до закінчення навчання в університеті (до 25 років). Визнає непрацездатність лікар-експерт або медична комісія ZUS. Українські мігранти теж можуть подати заяву на отримання соціальної пенсії ZUS, а до неї — Dodatek dopełniający do renty socjalnej.
Пакет документів для отримання соціальної пенсії подає заявник особисто або його законний опікун, мати чи батько. В деяких випадках це може зробити керівник центру соціального захисту населення або особа за довіреністю. Рішення про призначення або відмову renty socjalnej приймаються протягом 30 днів. У вас є також 14 днів, щоб подати апеляцію до медичної комісії ZUS. Або місяць з моменту отримання рішення, щоб звернутися до суду з питань праці та соціального страхування.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65baa4462408e68757a89a98_shvydka%20dopomoga%20v%20Polshchi.jpg">«Читайте також: Як в Польщі викликати швидку»</span>
У листах, які стали отримувати українські чоловіки в Польщі, зазначається, що представники української влади прийдуть за адресами отримувачів з метою доставлення їх до мобілізаційного пункту. Тим, хто не з’явиться добровільно, погрожують «екстрадицією в Україну».
Отакі листи приходять українцям у Польщі. Фото: Офіс у справах іноземців Польщі
Управління у справах іноземців Польщі (Urząd do Spraw Cudzoziemców) офіційно заявило, що ці листи є фальшивими та не мають жодного стосунку до польської влади.
Посольство України в Польщі також прокоментувало факт надсилання повісток: «Інформуємо, що на території Республіки Польщі не здійснюється надсилання до громадян України повісток про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів». І громадяни України, які перебувають за кордоном, можуть виключно добровільно долучитися до лав Українського легіону.
Поки служба безпеки перевіряє, хто і навіщо розсилає ці листи, управління в справах іноземців у Польщі закликає українців бути обережними. Польська влада радить негайно повідомляти про такі листи у поліцію. Юридичні експерти пояснюють, що подібні погрози не мають законних підстав, а депортація чи екстрадиція через ухилення від мобілізації неможливі.
Так, юрист Василь Ільницький у своїй фейсбук-групі «Консультації і легалізація» пояснює, що «повістки» найближчим часом можуть продовжувати приходити поштою, причому як чоловікам, так і жінкам. І якщо ви отримали таку повістку, її варто зберегти, але проігнорувати.
«Відправником» фальшивих повісток зазначається Urząd do Spraw Cudzoziemców — центральний орган, який відповідає за реалізацію державної міграційної політики в Польщі. Жодного відношення до воєнних справ ця установа не має.
Натомість установою, яка займається військовими, бажаючими ними стати, евіденцією документів тощо в Польщі є WCR — Wojskowe Centrum Rekrutacyjne (Rekrutacji). Це аналог українського військкомату. WCR не здійснює жодних дій щодо громадян іноземних держав, а саме:
не співпрацює з Україною і не може співпрацювати навіть теоретично — рекрутинг іноземців у Польщі заборонений;
вам в принципі не можуть нічого звідти прислати, бо іноземців у цій установі немає — службу в польській армії можуть проходити виключно громадянини Польщі.
Якщо для багатьох українців 24 лютого 2022 року — це день, коли все змінилось безповоротно, то для Анжели такий день настав раніше – 8 лютого. Того дня її коханий чоловік загинув в автокатастрофі. В одну мить жінка стала вдовою з двома доньками: старшій було 14 років, а молодшій — лише 8 місяців.
«І от як це сталось 8 лютого, то цей лютий 2022 року для мене досі триває», — розповідає вона.
На початку травня 2022 року жінка наважилась виїхати. Все, що з собою захопили, вмістилось в невеликий багаж. Їхала тижнів на два — перечекати. Покинула будинок, власний бізнес, вивозила найдорожче — дітей.
Лютий 2022-го року став для Анжеліки найстрашнішим в її житті
Спершу поїхала в Дніпро, орендувала кімнату в готелі, але грошей було небагато, треба було шукати інший прихисток. Побачила оголошення, що один із санаторіїв на Волині приймає переселенців, тож приїхала сюди.
Утім це не всі випробування, які випали на її долю. У Бахмуті стерегти будинок залишились батьки чоловіка. Та в липні 2022 року вони потрапили під обстріл. Свекор залишився без ніг, в свекрухи — теж поранення кінцівок.
— Я просила, щоб їх перевезли до Луцька, щоб я могла за ними доглядати, бо ж куди мені їхати — молодша донька геть маленька. Один фонд мені на рік винайняв в місті будинок, тож ми змогли переїхати з прихистку в санаторії, — згадує Анжеліка.
Продовжила справу чоловіка
А життя тривало, діти підростали. Старша донька вступила на навчання до медичного коледжу. Молодшій виповнився рік.
— Удома, в Бахмуті, в чоловіка була коптильня домашня. Для себе, для друзів і родичів часто коптив рибу, я теж йому допомагала. Коли приїхала до Луцька, я й згадала про це. З дозволу власників на подвір’ї поставила маленьку коптильню під накриттям, купила кілька скумбрій і запропонувала дівчатам-переселенкам спробувати. Їм сподобалось. Створила групу в соцмережах. А паралельно в Луцьку проводили курси з економічних можливостей для жінок, чий бізнес постраждав від війни, де вчили писати бізнес-план на грант. Було кілька наборів.
Мене кілька разів кликали взяти участь, але я все відмовлялась. Куди мені — батьки хворі, дитина маленька на руках. На третій набір таки погодилась, та й то збиралась лише повчитись, але не складати жодного бізнес-плану
Анжеліка взяла участь в курсах «Економічні можливості для жінок, які постраждали внаслідок війни» від громадської організації «Розвиток Волині», що проходили на початку 2023 року. Проєкт був спрямований на тих, хто прагнув відновити власний бізнес або хотів започаткувати нову справу на новому місці. Повчившись, бізнес-план Анжеліка таки написала. Вирішила протестувати ідею коптити рибу.
Там же, на курсах, познайомилась з Ольгою Стоногою з Харкова, яка згодом стала її компаньйонкою. Ольга спершу хотіла продавати жіночий одяг, але потім вирішила підтримати ідею Анжели. Бо хоч і сама не надто мала справи з копченням риби, але її батьки раніше займалися копченням м’яса, тож приблизне уявлення точно було.
— Так ми з Олею другий рік і барахтаємось, — посміхається Анжеліка.
Анжеліка на місцевому ринку зі своєю продукцією
Анжеліка і Ольга перемогли у конкурсі бізнес-проєктів для жінок, організованого луцьким кар’єрним хабом «ВОНА» у 2023 році за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення. Цей конкурс давав жінкам, які опинилися у складних життєвих обставинах, шанс реалізувати свої підприємницькі ідеї. Завдяки гранту вдалось докупити обладнання: морозильну камеру, ваги тощо.
І закрутилося. Починали з кількох видів риб, а нині в асортименті Анжели та Ольги — більш як 30 найменувань. Це в’ялена, копчена, солена риба і морепродукти: креветки, мідії, кальмари, марлін, форель, тунець, лосось, горбуша, скумбрія. Завдяки ще одному гранту вдалось винайняти цех.
Це лише частина асортименту рибних страв від Анжеліки Сищенко
Рибні зірки на ринку
Крафтову рибу тепер можна придбати на фермерських ринках і на виробництві.
— Щосуботи ми приїжджаємо на фермерський ринок у Луцьку, а щочетверга — їдемо у Ківерці (невелике містечко за 20 км від обласного центру). Коли на ринок приїжджаємо, у нас завжди класний настрій, всі підходять, нас вже знають. Ми пропонуємо продегустувати, пропонуємо сети, нарізки з різних видів риби. Дзвонять, просять поради: «От нас 10 дівчат, збираємось в лазню, що порадите взяти?». Ми і нарізку зробимо, і креветки, мідії запропонуємо. В соцмережах постійно розказуємо, показуємо, що ось — щойно нова партія зготувалась — приїжджайте або приходьте на ринок. Маємо сторінки в соцмережах. Завжди маємо в наявності свіжу продукцію у себе на виробництві, якщо хтось хоче придбати самовивозом.
Анжеліка ділиться процесом — від сировини до готового продукту треба кілька днів роботи: рибу треба розморозити, зачистити, засолити, вона певний час ферментується, потім її треба промити, посушити, і тоді — коптіння. На виготовлення партії копченої скумбрії, наприклад, треба витратити 3 дні.
— Це розказувати зараз легко, а насправді нам було непросто: знайти обладнання, знайти гарну сировину, знайти постачальників. Коли починала свою справу — дзвонила до знайомих в Авдіївку (місто в Донецькій області, сильно постраждало від боїв, з лютого 2024 року окуповане росіянами. — Авт.), які мені дали номер їхніх конкурентів у Києві. Ті, своєю чергою, ще порадили звернутись до постачальників зі Львова.
Почула, що на Волині в Оконську (село за 80 км від Луцька) вирощують форель. Поїхала туди, купила живої форелі, щоб спробувати, чи вийде рибу приготувати. Отак по крихтах, по своїх каналах все шукала, збирала все
Потроху підсадили місцевих на свою рибу, каже Анжеліка:
— Бо тут, на Волині, люди більше їдять прісноводну — щуку, карася, товстолоба. А ми їм запропонували тунця, марлін, масляну, різні балики (просолені й пров’ялені спинні частини червоної риби), юколу (в’ялена риба тривалого зберігання за рецептами народів Півночі й Далекого Сходу).
Анжеліка та її партнерка підсадили місцевих мешканців на свої смаколики
Від старту проєкту, розповідає Анжеліка, їм з партнеркою вдалось вирости разів у п’ять. Доводиться постійно вчитися, імпровізувати, тестувати нові ідеї і рецепти. Звичайно, додає жінка, продукція, яку вони виготовляють, — дорожча, аніж магазинна. І річ навіть не в обмежених партіях чи крафтовості, а в тому, що продукт натуральний, без консервантів, які збільшують термін зберігання.
Анжеліка і Ольга мріють про власний стаціонарний магазин. Навіть написали проєкт:
— Цього літа виграли декілька грантів, писали бізнес-плани на свій фірмовий магазин. Планували, щоб у нас там було три відділи: охолоджена риба і заморожена, готова продукція (тарталетки з рибою, салати, шпажки, рибний фастфуд), і третій відділ — готова копчена риба, солена, в’ялена, вакуумована. Бо у Луцьку насправді немає таких магазинів з таким великим вибором, як ми собі запланували. Але, коли порахували, то зрозуміли, що ми ще до цього не доросли, це надто великі гроші. Нам треба мінімум у чотири рази вирости, щоб утримувати такий магазин: треба мати хороший склад, запустити хорошу рекламу, зробити гарну вивіску, навчити продавців.
Нам не хочеться мати якийсь маленький магазин, як на ринку, а мріємо про великий якісний магазин. Тому ми реалізацію цієї ідеї поки призупинили і докупили собі за виграні кошти на виробництво додаткове необхідне обладнання
Анжеліка та її напарниця мріють відкрити великий магазин
Найбільший біль Анжели — відсутність житла. Серед руїн Бахмута залишився і її рідний дім. А у Луцьку вона мусить винаймати квартиру. Житло — дороге. Заощадити не виходить.
— Мене часто питають, чому я тут сиджу в Луцьку. Батьки зараз переїхали в Київську область, там їм надали житло, і мене кличуть. Колеги з інших міст розповідають, як їх там підтримують… Я й сама не знаю, що мене тримає. Ідей — багато, є куди рости, розвиватися, але оця відсутність свого житла дуже стримує. Все, що заробила, все і витратила. А ще ж діти, якщо молодша донька захворіє і не піде в садочок, то я не піду в цех. Не накоптила — не продала. Не продала — не заробила. І це дуже образливо: в мене був дім, але його просто в одну секунду не стало і тепер мушу все сама. Я пів життя працювала і в 40 років опинилась на вулиці з двома сумками — і треба починати все заново. Це ж скільки мені буде, коли я зароблю на нове житло? Соціальні виплати з мене зняли, бо я фізична особа-підприємець. Тому, коли мене часто запрошують на різні заходи, розповідають, як мною і моєю історією пишаються, — це трохи тригерить, — відверто каже підприємиця, однак, додає, здаватись не збирається.
Попри всі труднощі, жінка не збирається зупинятись на досягнутому
Програма CARE Poland націлена на те, щоб допомогти українським медикам швидше адаптуватись у Польщі й ефективніше взаємодіяти з колегами. Окрім фінансової допомоги, учасники зможуть отримати допомогу у працевлаштуванні та юридичні консультації.
Хто може претендувати на допомогу медикам? Перевірте, чи відповідаєте критеріям
• програма розрахована на громадян України, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року; • перебування на території Польщі є легальним. Ви маєте статус тимчасового захисту (PESEL UKR), статус біженця або карту побиту; • у вас є робота в польській системі охорони здоров'я або ви подали заявку та очікуєте дозвіл на роботу; • ви маєте кваліфікацію медсестри або акушерки, а також не менше 3 років професійного стажу за останні 5 років; • мінімально володієте польською мовою (рівень A1-A2) та прагнете покращити знання мови.
Документи, які знадобляться для оформлення допомоги:
• паспорт громадянина України; • диплом або сертифікат про медичну освіту; • витяг з минулого або актуального місця роботи.
Заповнити заявку можна на офіційному сайті до 31 грудня 2024 року.
Care International — міжнародна організація, заснована у 1945 році. Її основна спеціалізація — надання допомоги у надзвичайних ситуаціях і боротьба з бідністю у світі. Реалізовані проєкти вже охопили понад 200 мільйонів людей у сферах гуманітарної допомоги, реагування на надзвичайні ситуації, продовольства та харчування, охорони здоров'я матері та дитини, а також освіти та роботи для жінок.
Мовний сертифікат рівня B1+ стане головною умовою роботи у Польщі
Новий проєкт для українських медсестер і акушерок зараз особливо актуальний, адже Уряд Польщі ухвалив низку змін для українських медиків. Тепер їм доведеться підтверджувати знання польської мови на рівні B1. Раніше такої вимоги не було, і медики могли працювати за спрощеною процедурою.
Тепер до кінця квітня 2026 року лікарі, медсестри й акушерки повинні надати мовний сертифікат, що підтверджує знання польської мови на рівні B1 і вище. Інакше вони можуть втратити право на медичну практику у Польщі, сплачувати штрафи та нести кримінальну відповідальність. Чиновники пояснюють нову вимогу тим, що хочуть покращити комунікацію між лікарем і пацієнтом, оскільки досі багато медпрацівників не знають польської мови достатньо та постійно потребують допомоги колег або користуються перекладачем.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
