Кожен пам’ятає ситуації, коли доводиться відмовляти у чомусь, але чи легко це зробити? Переважно це важко, особливо, коли йдеться про відмову друзям, близьким людям. Як наслідок – ми робимо те, що приносить дискомфорт і негативно впливає на наше психічне здоров’я. Sestry розбиралися разом з психологом, як навчитися говорити «ні» і чому це так важливо.
Відмова і почуття провини
Навчитися говорити «ні» – це навчитися висловлювати відмову чи відсутність згоди як відповідь на запитання, пропозиції. Це можуть бути різні ситуації. Прохання від начальника або колег по роботі, коли завдання вимагає більше часу та зусиль, ніж ви готові виділити; батьки часто стикаються з ситуаціями, коли їм важко сказати «ні» своїм дітям, особливо якщо це стосується їх бажань чи потреб. Люди можуть просити вас пожертвувати час чи гроші на благодійність, і ви боїтеся відмовити, щоб не переживати відчуття провини.
Моя знайома тривалий час не могла побудувати серйозні стосунки тільки тому, що не вміла казати чоловікам «ні». Мій сусід досі їздить на старій автівці і не може полагодити дах будинку, бо ніколи не відмовляє, коли в нього просять позичити гроші. Усі знають, що цей добрий чоловік не скаже «ні», та ніхто не квапиться повернути йому борг.
Чому так важко вимовити це коротке слово «ні»? Психологи переконані, що найчастіше це пов’язано з низькою самооцінкою, страхом конфліктних ситуацій чи побоювання втратити чиюсь симпатію або популярність.
Юрій Назар, практикуючий клінічний психолог, викладач кафедри теоретичної і практичної психології Національного університету «Львіська політехніка» розповідає, що до нього дуже часто звертаються із запитом навчитися відмовляти: «Це тема відстоювання особистих кордонів, особистої позиції. Коли ми з клієнтами формуємо запит, я завжди намагаюся уточнити: де бере коріння це невміння говорити «ні». У кожного причина індивідуальна. Але у більшості випадків це пов’язано з невпевненістю, психоемоційним станом та різними страхами. Ми починаємо розбиратися, чого конкретно боїться особа і що трапиться, якщо сказати «ні»? Коли клієнт дає відповідь, то розуміє, що нічого фатального не станеться. Також казати «ні» може бути важко через соціальний тиск, і загальновідоме: «А що ж люди скажуть?» Але не завжди люди щось скажуть, не завжди люди будуть про це говорити. Та ми все одно звикли це прокручувати у своїй уяві».
Коли варто казати «ні»?
Як зрозуміти, коли потрібно казати так, а коли ні? Розглядаючи запит чи пропозицію, подумайте про те, чи вони відповідають вашим особистим цінностям і цілям. Якщо вони співзвучні з тим, що ви дійсно цінуєте, то це може бути причиною, аби відповісти «так».
Ваше фізичне та емоційне здоров'я – важливий чинник у прийнятті рішення. Якщо запит загрожує вашому здоров'ю чи психічному благополуччю, то не варто ні на що погоджуватися.
Юрій Назар наголошує на необхідності казати «ні» у стосунках: «Вміння жінки відмовити чоловікові – це найкраща профілактика домашнього насильства. Взагалі у стосунках важливо говорити «ні», якщо ви чогось не хочете. Необхідно розібратися, які стосунки були в родині – з батьком, дідусем. Чи дозволяли в дитинстві казати «ні», проявляти свої потреби, висловлювати свою думку. Це дуже сильно впливає в майбутньому на стосунки з чоловіком. Також варто казати «ні» у ситуаціях, які прямо порушують ваші особисті кордони та інтереси, не відповідають власним потребам, загрожують честі, репутації чи життю».
Психолог додає, що не потрібно виправдовуватися. Пояснювати своє рішення варто лише у тих випадках, коли людина вам дуже близька, або коли просить обгрунтувати таку поведінку. Якщо це абсолютно чужа людина, ви не зобов’язані нічого пояснювати.
Відмова як…мистецтво поведінки
Навчитися говорити «ні» – це важлива навичка, яку має опанувати кожен. Є навіть мистецтво асертивної поведінки – це вміння відстоювати свої права та межі, висловлювати почуття, погляди, поважаючи себе та свого співрозмовника. Це вміння казати «ні», не нашкодивши при цьому ні собі, ні оточуючим. При цьому ми захищаємо свої особисті границі. Це важливо для нашого емоційного та фізичного благополуччя, оскільки відмова може вберегти від перевантаження та стресу. Відмовляючи, ми зберігаємо час та ресурси для тих справ і пропозицій, які справді важливі для нас. Це дозволяє краще керувати своїм життям і досягати більшого. Вміння говорити «ні» допомагає нам стати більш самосвідомими та визначити власні цілі.
Кілька порад як вимовити це слово:
Будьте чіткими та впевненими. Говоріть «ні» чітко і впевнено. Не використовуйте вирази, які можуть сприйняти як незрозумілі чи сумнівні, наприклад, «можливо, ні», або «я не впевнений, чи можу».
Говоріть від свого імені і висловлюйте власні почуття та думки. Наприклад: «Я вважаю, що це не найкраща ідеєя».
Зосередьтесь на фактах і обставинах. Виражайте відмову, вказуючи на конкретні факти і обставини, які вплинули на ваше рішення. Це допомагає іншим краще зрозуміти вашу позицію.
Не пояснюйте або не виправдовуйте свою відмову, якщо вона є обгрунтованою. Ви маєте право відмовити без надмірних пояснень.
Висловлюйте вдячність та повагу. Якщо відмова може розчарувати чи засмутити іншу людину, висловіть вдячність та повагу до її пропозиції чи запиту. Наприклад: «Я дуже вдячний за цю можливість, але зараз я не можу».
Запропонуйте альтернативу. Можливо, є варіант компромісу, який задовольнить обидві сторони. Особливо це важливо у робочих питаннях.
Практикуйте асертивність. Попросіть друга чи члена родини виконувати ігри, де вам потрібно буде відмовити на різні пропозиції. Це допоможе навчитися говорити «ні» на практиці.
Зберігайте спокій і емоційну стабільність. Під час відмови важливо зберігати спокій і контролювати емоції. Уникайте агресивності в голосі та мові тіла. Будьте толерантними.
І насамкінець: вміння говорити «ні» є важливою складовою здорового, збалансованого життя. Ця навичка допоможе зберегти особисту незалежність та емоційне благополуччя, керувати своїм часом та ресурсами і досягти більшої гармонії та успіху.
Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!