«В Україні високий рівень сервісу, хотілося перенести його до Польщі». Як подруги з Бучі відкрили виробництво в Катовіце

Під час відкриття першого бутика ANDRE TAN у Варшаві дизайнер організував ексклюзивний показ нової колекції Fenix, натхненної незламністю українських жінок.

І якщо для більшості українських бізнесів Польща — найчастіше перша закордонна локація й старт в Європу, то тут — навпаки. Колекції Андре Тана знають у Нью-Йорку, Парижі, Мілані — у визнаних містах моди, а також на екзотичних локаціях — як от Мальдіви, Кувейт чи Австралія. 

Повномасштабне вторгнення і нова візія 

Як «велика війна» змінила бізнес

До повномасштабного вторгнення ми мали 53 магазини, більш як 30 колаборацій із відомими людьми, випускали лінійку панчох, дитячого одягу, взуття, аксесуарів і навіть техніки під брендом ANDRE TAN. 

Коли почалося повномасштабне вторгнення, дуже багато наших магазинів постраждали, бо ми були дуже добре представлені у Харкові, Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі. А менше — на заході України. 

Деякі магазини згоріли, а ті, що опинилися на окупованих територіях, — обікрали. Ми втратили склад, де розміщувалися наші тканини. 

Довелося повністю змінити підхід в бізнесі, закривати лінійки одягу, звільнити 30% працівників. А потім прийшла раніше замовлена фура 24 тонни тканини на суму 1 млн євро, розрахована на об’єми перед повномасштабним вторгненням. Ми два роки віддавали ці борги.

Ми вижили, бо я дуже хороший кризовий менеджер. Я двічі був банкротом і сказав собі, що третій раз — не переживу. 

Я закрив магазини, які були неприбуткові. У чотирьох бутиках в торговельних центрах ми навіть зробили ремонти, але вирішили не відкриватися. Новий магазин «розкручується» мінімум 3-4 місяці, а ми не розуміємо, що буде далі.

Першого тижня повномасштабного вторгнення ми почали безоплатно шити теплий одяг для наших військових. Уся країна була — як велика сім’я. Я просив тканину в Італії, у клієнтів, у наших мільйонерів. І її давали безкоштовно. І міг в Інстаграмі написати: «Хто може нам з Одеси у Вінницю передати блискавки? І ось уже хтось незнайомий пише: “Я можу”».

А в 2022 році ми запустили невеликі колекції і навіть вийшли в плюс.

Зараз в Україні у нас залишилось 20 магазинів, незабаром відкриваємо ще чотири. Маємо вісім міжнародних шоурумів: у Мілані, Парижі, Дюссельдорфі та інших містах.  Ми працюємо B2B, тобто з оптовиками, які закуповують наш товар і продають в мультибрендових магазинах. Бутик у Варшаві працює на умовах франшизи.

Про нову колаборацію

Коли всі почали пропонувати вишиванки «як у всіх», ми пошили піксельні вишиванки і організували колаборцію з Євгеном Клопотенком. Це людина, яка любить в кавун засунути курку і стверджувати, що це смачно.

Я сказав: «Я не хочу чогось стандартного». Для мене Україна — це дуже смачно, це крутий сервіс, круті люди. А що смакує мені? Завжди борщ. І тому ми вирішили зобразити на наших футболках борщ під рентгеном — велике фото рентгену борщу, цибульки та всіх інших складників. І це було дуже круто. 

Усі футболки продалися за три дні. Нам навіть вручили маркетингову премію і перше місце за нестандартне популяризування української культури.

У 2023 році всім уже набридли худі й штанці з витягнутими колінами. І захотілося краси. І це нормально. Навіть під час Другої світової війни дівчата хотіли фарбувати губи червоною помадою, взувати шпильки і бути жіночними. А ми усвідомили, що фішка ANDRE ТAN — це завжди красива і трішки нарядна сукня. У ній можна піти на роботу, а після цього — і на якийсь вихід. Тож коли усі пропонували дешевше, ми зрозуміли, що нам треба піднімати ціну і робити ексклюзивні колекції. 

Початок бізнесу у польській столиці 

Про локацію у Варшаві

Коли я приїхав до Польщі, то зрозумів, що це — мій дім. У Варшаві дуже схожа архітектура, знайомі широкі проспекти. Я сказав: «Ну це ж Харків, моє рідне місто! Ось тут вулиця Данилевського, ось — Сумська». Тож я відчув себе як удома. По-друге, менталітет поляків трошки схожий на наш, мені здається, навіть мови схожі.

Ми дуже ретельно підбирали ТЦ. Нас хотіли вісім торговельних центрів, а ми хотіли лише Westfield Mokotów. А він нас не хотів. І лише після того, як поляки дізналися, що в нас є покази в Парижі, шоуруми в Мілані, що ми на модних виставках в Америці, сказали: «О’кей, ви гідні цього».

Для Westfield Mokotów ми навіть змінили формат — втілили преміальний інтер’єр. Після Варшави відкрили ще магазин у Щециці, у планах — ще Краков, а потім уже Німеччина.

Про виклики, з якими стикнулися

В Україні, якщо ви підписали договір, — через місяць ваш магазин уже працює. У Польщі так не буде. Перемовини з торговельним центром велися щонайменше три-п'ять місяців. Угода з ТРЦ — це до 150 сторінок, де прописано все, навіть те, як заправлена сорочка у продавця. Ми узгоджували кожну деталь: фарбу, шпалери, штори, світло, техніку. Приміром, новий комп’ютер не проходив за вимогою. Ми кажемо — ось чек, ми купили його тут, у Польщі. Ні, виявляється, має бути особлива голограма, яка б засвідчувала, що він не шкодить довкіллю. І ми були змушені міняти комп’ютер. 

Виявилося, що у Варшаві дуже велика проблема з компаніями, які роблять ексклюзивні преміум-ремонти. А в нас був дуже складний проєкт — ми хотіли, щоб це був особливий магазин.

Нарешті, змінивши вісім ремонтних компаній у Польщі, ми знайшли українців, які давно тут працюють. Вони взяли у роботу наш проєкт, бо виявилися такі ж «крейзі», як і ми, а ще вони захотіли собі наш бутик як візитку. 

Через польських пожежників ми кілька разів переробляли проєкт, пройшли десяток затверджень, тричі перефарбовували стіни. Вони не поспішають зі своїми обов’язками.

Про покупців у Польщі

У Польщі живе дуже багато українців. Але якщо ви відкриваєте тут бізнес і розраховуєте виключно на українську аудиторію, це дуже велика помилка. Зараз у нас 50 на 50, але наша стратегія вийти на 20% покупців-українців, і 80% — польської аудиторії. 

Утім, з польськими покупцями працювати складніше. Польки (зрештою, як і француженки, й італійки) приходять, мацають і йдуть. Удруге приходять із подругами — і знову міряють. І лише на третій раз — купують. 

Це лише в Україні буває, що жінка йшла за батоном і купила вечірню сукню, взяла кредит, поміняла долари. В Європі немає «миттєвого натхнення», усі покупки ретельно сплановані за кілька місяців наперед.

Про особливості маркетингової стратегії   

В Україні з відкриттям магазину — все просто і зрозуміло. Ти скликаєш блогерів, публічних людей, робиш таргетинг. Ми подівалися, що прийдуть найвідоміші блогери і все понесеться. Але ні.

У Польщі так не працює. Для реклами магазину тут працює радіо, яке в Україні, здається, уже ніхто не слухає. Тут працюють бігборди, на які у нас уже ніхто не звертає уваги. 

Зате тут добре діє «сарафанне радіо», інформація передається із уст в уста. І якщо ти прийшов на польський ринок, то потрібно з цим змиритися. 

До речі, у тому ж Westfield Mokotów вбивають у Google «Хто такий Андре Тан?» і бачать багато публікацій. Ось про нас пише Vogue Скандинавія, Vogue Італія, корейський Elle. І вони кажуть — так, це бренд, оце ми розуміємо. 

Бо можна про себе кричати, як завгодно. Але якщо в інтернеті тебе нема — вибач. 

Про те, що принесуть на польський ринок

Завжди потрібно знаходити свою нішу — робити щось одне і вдосконалюватися у цьому. Ми прийшли на польський ринок із капсульними колекціями. Польські дизайнери працюють для жінок 30+, які виглядають на 45+. ANDRE TAN робить так, що ти в 40 років виглядаєш, як у тридцять. Це моє основне завдання як дизайнера. 

Зараз ми поставили на польський ринок колекцію корсетів, суконь із корсетами. У світі це зараз дуже модно, але чомусь місцеві дизайнери цього не пропонують. Корсетів немає на ринку, тож споживач купує у нас. 

Попри увесь наш досвід, у Польщі ми починаємо нову історію, бо ми тут стартапери, студенти. Так, у бренду ANDRE TAN є крутий бекграунд, але все одно тут починаємо з нуля. І як себе зарекомендуємо на ринку, так і буде.

Всі фото надані пресслужбою Андре Тана

Українська мережа ISEI, яка спеціалізується на косметиці з Південної Кореї, Японії та європейських б’юті-брендах, нещодавно відкрила свій перший магазин у Варшаві. Для старту обрали ТЦ «Atrium Targówek». У відкриття нового торговельного майданчика інвестували $200 тисяч. Магазин площею 70 м² наразі найбільший у мережі.  На окупність планують вийти упродовж трьох років.

Відкриттю ISEI у Польщі передувала робота із вивчення місцевого ринку, потреб споживачів, адаптація пропозицій та маркетингових стратегій до культурних особливостей польських покупців. Хоча акцент робили також на українців. Довід є, і він чималий — ISEI як мережа дієвої косметики сегменту «середній+» має понад сотню магазинів в Україні.

До кінця 2025 року компанія планує відкриття ще декількох магазинів ISEI (орієнтовно – 2-3) в інших великих польських містах й утворення мережі. Першочергово кількість нових магазинів залежатиме від важливих для компанії показників: це мають бути просторі приміщення необхідної площі. Загалом же ISEI уже активно шукає нові приміщення під магазини у Варшаві, а також комерційне приміщення у Празі. У результаті торговельні площі з корейською косметикою відкриються у кожному великому місті Польщі.

Такими чином закладуть підвалини для майбутнього масштабування по всій Європі. А вже протягом двох років європейську мережу азійської косметики (на полицях магазинів якої, до слова, є й українські бренди) планують розширити до 50-ти магазинів. 

ISEI увійшли на польський ринок доволі впевнено і комфортно. Не останню роль у цьому зіграли консультації СЕО маркетингової компанії Unica 13 Макса Вельча. Українські ритейлери, які заходять на польський ринок, саме у нього отримують консультації з позиціонування й просування свого продукту на місцевому ринку. Відповідно до вимог і потреб ринку, ISEI довелося переглянути асортимент продукції, адже в Польщі існують обмеження на ввіз деяких косметичних товарів.

Перш, ніж заходити на ринок Польщі, його варто вивчити, кажуть в ISEI. Приміром, корейська і японська косметика з’явилася і стала популярною тут порівняно недавно. Польські жінки дуже традиційні й навіть патріотичні у виборі продукції. Для них засіб, на якому написано «виготовлено у Польщі», автоматично розміщений на кілька щаблів вище і його охочіше купуватимуть. 

Раніше глянцеві журнали, які у Польщі читають і до думки яких прислухаються, писали, що не всі корейські й азійські засоби відповідають стандартам, деякі не варто купувати й використовувати. Це спровокувало певну недовіру до корейської косметики загалом. Утім, свою справу зробив ТікТок. Модні блогери, які популяризували креми із равликового слизу, маски «з вугіллям» або патчі під очі «з бамбуком», підігріли інтерес до цієї косметики. І ось уже й польські жінки охоче купують засоби MISSHA, Cosrx, Beauty of Joseon, SKIN1004. Єдине, у Польщі поки не надто активно користуються кремами для відбілювання шкіри, дуже популярними у Кореї та Японії, бо не вважають відтінок шкіри за щось, що потребує виправлення. Або ж це поки що не у тренді.

Про вихід на польський ринок, баланс у бізнесі, а також жіноче лідерство говоримо із засновницею і власницею міжнародної косметичної компанії та мережі косметики ISEI Ануш Товмасян, експерткою із б’юті-ритейлу з 10-річним досвідом ведення бізнесу.

Про усвідомлення себе лідеркою

Лідерство — це вроджена якість. Є люди, які «ведуть». Це вони у студентські роки пишуть сценарії, грають у КВК, щось вигадують. А є — вроджені виконавці, й нічого поганого, якщо лідерських якостей у них немає.

Найкраще, якщо керівник одночасно є й лідером. Коли люди до тебе прислухаються, управляти компанією значно легше. Утім, може бути й так, що керівник — це лишень менеджер, який вміє ставити задачі, відстежувати їхнє виконання, а лідером у той час може бути хтось інший.

У жіночому лідерстві є багато викликів. Коли я була молодшою, то більше вірила у те, що казали інші, аніж у те, чого насправді хотіла – я так вихована, що мала б прислухатися. Потім це доводилося виправляти, втрачався час. Зараз я слухаю різні думки, але рішення ухвалюю самостійно. 

Для себе я придумала кілька власних правил: ухвалювати рішення лише на основі цифр, залишатися чесною із собою, уміти обмірковувати та робити крок назад, коли це необхідно, не боятися змін і довіряти своєму чуттю.

Про «своїх людей» у бізнесі

Не треба боятися брати в команду людей, які сильніші за тебе. Інакше це означатиме недовгостроковий курс. В якийсь момент ти зупинишся, бо не зможеш бути найрозумнішою. Якщо ти класна маркетологиня, бери в команду фінансиста, який буде рахувати, і слухай його. Це про масштабне мислення.

Інший момент: на співбесіду приходить кандидат із дуже хорошим резюме. І він тобі розповідає щось дуже розумне. Ти нічого не розумієш із того, що він розповідає, але думаєш: «Нехай він у мене працює». І ось він починає працювати — і так само, як незрозуміло розповідав на співбесіді, так само незрозуміло працює. І ти не знаєш, як із ним комунікувати. Ніколи не треба наймати за красивим резюме.

Важливо добирати в команду спеціалістів, яким можна довіряти

В ISEI є люди, які займаються закупками товару. Якщо їм не довіряти, я б робила багато роботи. От приходить людина, починає працювати. І ти одразу ж у перший місяць бачиш, чи вона розуміє, що треба робити. Все — відпускай, і дай можливість купувати, десь зробити помилку. Але помилок теж має бути певна кількість. 

Я ніколи не зможу поставити керівником компанії людину, на якій все зав’язано. Я ризикую, що після її звільнення команда розсиплеться і не буде, з ким працювати. Інший приклад: керівник підбирає спеціалістів, які можуть працювати і без нього. Але якщо він гратиме роль «весільного генерала», це теж недобре. Має бути баланс.

Про стереотипи щодо жіночого лідерства

Жінкам організовувати бізнес важче, бо в суспільстві навколо жіночого лідерства існує чимало стереотипів. Людям простіше сказати, що «в неї просто нема особистого життя, тому вона дзвонить і каже: робіть так і так».

Ключова порада тут — вірити у себе. Бо що б там хто не казав, якщо ти щось робиш, вчишся, розумієш — то в тебе виходить. А повага приходить до тих, в кого виходить.

В Україні є чимало стереотипів щодо жінок-керівників, віку, декретної відпустки і багато інших. Єдина формула, як із цим боротися, — працювати над собою

А також брати своїх людей — у команду, в партнерство, оточувати себе тими, хто тебе цінує. Найкраще робити те, що любиш, і любити те, що робиш. І це у висновку дасть результат.  

Про вихід на ринок Польщі

Ми називали ISEI міжнародною компанією ще в 2017 році. Спочатку це була моя мрія, яку підхопила команда. У 2022 році у нас з’явилася можливість зайнятися її втіленням. Я їздила містами Європи, заходила у торгові центри, дивилася, що там відбувається. Зважала, у яких країнах жінки більш доглянуті, в яких — менш. Спілкувалася з українцями, які живуть у тих країнах. Запитувала, чи місцеві цікавляться косметикою. Дивилися, чи є на ринку корейська косметика. 

Щоб відкрити успішний бізнес за кордоном, треба знати ринок, розуміти кінцевого споживача. Команда менеджменту певний час має досліджувати ринок

Що стало помічним у відкритті бізнесу в Польщі? Перш ніж робити якісь кроки і висновки, було вирішено укладати рішення лише на основі цифр. Адже українки можуть віддавати перевагу одним засобам, а польки — іншим. Наша схожість може ввести в оману, а статистика натомість не дасть помилитися.

Згодилося вміння рефлексувати та робити крок назад, коли це необхідно. Це стосувалося якихось наших швидких рішень, пов'язаних із відкриттям локації, які у Польщі відбуваються повільніше. 

Виходячи на ринок іншої держави, дуже важливо не боятись змін та довіряти своїм інстинктам

Для дослідження польського ринку на початку року ми почали запускати тестові онлайн-платформи — магазини із нашою продукцією. Це маркетинговий інструмент для вивчення попиту. Як це працює? Покупець може перейти на сторінку магазину, оглянути запропоновані засоби, сформувати кошик покупок, щось додати у вибране. Магазин працював у тестовому режимі, без можливості купити товар. Таким чином ми досліджували, яка саме косметика користується попитом у Польщі. 

Але ми могли бачити, чи є зацікавлення, чи узагалі хтось хоче купувати на цьому ринку. Ми витрачали на рекламу, контент-менеджмент і дивилися, чи є ліди (види звернень від потенційних клієнтів: дзвінки, заявки на сайті, у соцмережах чи месенджерах, листи. — Авт.). 

Польща виявилася тією країною, де зацікавленість нашою продукцією була найбільшою. Тож ми заснували логістичний центр, влітку відкрили інтернет-магазин і почали тут продавати. Коли ми відкрилися у Варшаві, я боялася, що в український магазин ніхто не буде заходити. Або ж заходитимуть, дивитимуться і виходитимуть. Зараз гарна новина у тому, що в ISEI купують — і показники хороші. Попит на косметику є, і це надихає. 

Про те, як почати бізнес

Коли започатковуєш власний бізнес, дуже важливо бути чесним із собою. Треба відверто відповісти на питання, чи подобається тобі те, що ти робиш? Чи є це метою життя? Чи це близьке до твого призначення? І чи виходить у тебе?

Якщо «так» — рухатися вперед. Якщо «ні» — рефлексувати і не боятися вчасно зупинитися, змінити траєкторію курсу

Дуже важливо спілкуватися з людьми, у яких усе вийшло, і в яких є амбітніші цілі. Порібно читати книжки і розвивати у собі helicopter view («вертолітний погляд» у бізнесі, бачення усієї картини. — Авт.).   

Важливо витрачати час на вартісні речі. Ми можемо годину витратити на щось, що дасть нам Х2 (стратегія подвоєння прибутку в бізнесі. — Авт.), або на те, що дасть лише +10%. І якщо ти чітко знаєш, яка у тебе ціль, фокусуєшся на ній, витрачаєш годину на перше, — досягнеш успіху. 

Про непопулярні рішення

Будувати роботу команди лише на схваленні не можна. Інакше ми постійно будемо залежати від схвалення, а відтак — не зможемо ухвалювати рішення. Але й відкидати його не можна. Керівника десь хвалить інший керівник, клієнт, який купує, твоя команда — і це теж частина схвалення. 

Була ситуація, коли я розуміла, що масштаби, до котрих ми ідемо, і готовність команди — непорівнянні. І тоді було ухвалене непопулярне рішення — залучити у компанію нових людей. Було багато некомфортних змін. Якась частина команди змогла рухатися далі, а якась — ні.  

Іноді ти ухвалюєш непопулярні рішення, які ніхто не схвалить, але які в довгостроковій перспективі принесуть результат

Про передавання відповідальності

Я психологічно рік готувалася до виходу з «операційки» (передача контролю бізнес-процесів, ведення звітів, розподілу командних ресурсів та інших функцій керівника від власника до найнятого СЕО. Рік тому СЕО компанії ISEI став Костянтин Доронін. — Авт.). 

Досі, коли стається кризова ситуація — чи то повномасштабне вторгнення, чи то відкриття магазину в Польщі, — мені одразу хочеться включитися. Оце робимо так, оце — отак, а потім біжимо туди.

Мій керівник слухає, погоджується, а наступного дня бачимо, що він все вирішив інакше — набагато легше і простіше. І я ловлю себе на тому, що треба вміти відпускати. Це психологічно важко, як і делегування, бо треба віддати контроль.

Але цьому треба вчитись і бути готовим до змін. Адже розміри компанії завжди залежать від масштабу мислення власника і керівника. Якщо ми розвиваємося і працюємо над собою, компанія теж буде розвиватися. 

Всі фото: приватний архів

За даними Польського економічного інституту, торік фактично кожна 10 компанія, створена у Польщі, була українською. Серед популярних галузей — будівництво (25%), інформаційні технології та зв'язок (20%), а також сфера послуг (15%). Чи легко українським підприємцям інтегруватись у польський ринок, яка в цьому роль української діаспори, які галузі розвиваються найшвидше, як цей досвід можна згодом використати в Україні і наскільки міцні нині українсько-польські економічні зв’язки — Sestry зібрали думки експертів.

Виклики й підтримка

Український бізнес у Польщі розвивається дуже динамічно і має величезний потенціал, каже віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд (Andrzej Drozd):

— Звичайно, при створенні бізнесу слід враховувати, що існують відмінності між правовим полем, податками та культурні особливості. Існують приклади українських підприємців, які на початку не орієнтувалися в цих сферах, а зараз успішно ведуть свій бізнес. Існують інституції та ініціативи, які підтримують громадян України на польському ринку праці. Наприклад, при Польсько-українській господарчій палаті діє Український бізнес-центр, який надає підтримку і консультації українською українським підприємцям у Польщі.

Громадяни України, які легально перебувають у Польщі та отримали номер PESEL, можуть здійснювати підприємницьку діяльність на тих самих умовах, що й поляки, каже економіст з Університету Козьмінського Якуб Рибацький (Jakub Rybacki) 

— Підприємець повинен самостійно навчитися вибирати форму оподаткування, яка найбільше підходить, — це, очевидно, вимагає часу. Однак, такі виклики існують у кожній країні. Крім того, Польська агенція розвитку підприємництва (PARP) активно підтримує українських підприємців, проводячи тренінги з питань започаткування та ведення бізнесу в Польщі.

Підприємці-початківці також можуть звернутися до центру зайнятості за безповоротними грантами на відкриття власної справи. Ці кошти можна використати на придбання обладнання, рекламу або ремонт офісу, продовжує Якуб Рибацький:

— По-друге, Польська агенція інвестицій і торгівлі (PAIH) допомагає українським компаніям переїхати до Польщі, надаючи офісні приміщення, інфраструктуру та консультації щодо отримання державної підтримки, наприклад, грантів або податкових пільг. Нарешті, існують програми, співзасновником яких є ЄС, що надають фінансову підтримку для розвитку бізнесу, навчання та консультаційні послуги.

Прикладом може слугувати ініціатива «Seeds of Bravery», яка пропонує українським стартапам фінансування, а також підтримку у створенні мереж та залученні інвесторів

У Польщі загалом багато бізнес-консультацій та бухгалтерських офісів, які допомагають відкрити власний бізнес і допомагають з усіма необхідними документами, зауважує консультантка з бізнес стратегій Ізабела Анушевська (Izabela Anuszewska):

—  По-перше, польські законодавчі вимоги та правила оподаткування однакові для всіх. Тому, приїхавши до Польщі, варто проконсультуватися з професіоналами. Друге — Польща є членом Європейського Союзу, тому бізнес-культура в основному адаптована до правил ЄС, а саме вітаються високі стандарти якості продуктів, інгредієнтів та послуг, дотримання правил охорони здоров'я та безпеки і неприйняття корупції.

Саме юридично-правові аспекти є основним викликом для українських підприємців, які лише входять на польський ринок, пояснює керівниця Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Варшаві  Марійка Небоженко. Центр надає безоплатні консультації, як визначитись з видом підприємницької діяльності, з чого почати, які є форми оподаткування:

— Після повномасштабного вторгнення Росії українці можуть відкривати та  вести підприємницьку діяльність у Польщі на рівних умовах з польськими громадянами. До прикладу, перед повномасштабним вторгненням громадяни України не могли відкривати JDG у Польщі (Jednoosobowa działalność gospodarcza, аналог українського ФОПу. — Авт.), зараз це можливо. 

Наступний крок, продовжує Марійка Небоженко, — адаптація свого бізнесу до локального ринку, і це займає час у підприємців:

— Більшість підприємців, які мають досвід ведення бізнесу в Україні, уже володіють власними бізнес-моделями та адаптують їх до нового ринку. Однак не всі планували масштабування на польський ринок, тому змушені поєднувати розробку стратегії розвитку на цьому ринку з поточним управлінням бізнесом в умовах війни.

У зв'язку з цим виникає потреба в адаптації продукту, в нових каналах його продажу, а також у встановлені нових партнерств та пошуку працівників

‍Made in UA

У світі є добре відомими бренди «made in Italy», що означають якісну продукцію, чи «made In China» — недорогі товари масового споживання. А щоб зробити «made in Ukraine» відомим брендом, потрібна цілісна загальнодержавна політика, яка турбується про репутацію загалом. Поки що переважає ситуація, що кожна компанія з України сама лобіює собі дорогу в ЄС, каже український економіст Зиновій Свереда. Що стосується польського ринку, то він має багато нюансів, щоб в них розібратись, не варто нехтувати юридичними консультаціями:

— У Польщі є вимоги законодавчі: реєстрація бізнесу, вибір юридичної форми, реєстрація у Державному судовому реєстрі (KRS), дозволи та ліцензії для деяких видів діяльності (наприклад, транспортних послуг, виробництва харчових продуктів). Польська податкова система має свої особливості, зокрема ставки ПДВ та корпоративний податок. Існує угода між Україною та Польщею про уникнення подвійного оподаткування, але її механізми можуть бути складними для розуміння без фахівця. Більшість офіційних документів ведеться польською мовою, і навіть базове знання мови важливе для ведення переговорів. Польські клієнти чи партнери можуть бути обережними у співпраці та споживанні нових продуктів та товарів, особливо, якщо вони юридично не є з країн ЄС.

Незважаючи на угоду про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, можуть виникати труднощі з оформленням товарів через бюрократію, квоти, обмеження. Сьогодні країни ЄС спрямовані захищати місцевий бізнес

Польща має добре розвинену логістичну інфраструктуру, продовжує Зиновій Свереда, але українському бізнесу потрібно враховувати додаткові витрати на транспортування та склади:

— Польський ринок є конкурентним, особливо у таких сферах, як роздрібна торгівля чи харчова промисловість. Чимало польських підприємців отримали пільгові кредити чи гранти від фінансування ЄС, тому можуть пропонувати дешевші послуги або товари, на відміну українських підприємців. Крім того, польські споживачі часто віддають перевагу місцевим брендам, що може стати викликом для українського бізнесу. Особливо сьогодні це ще й залежить від медіа і політики.

Тим часом економіст з Університету Козьмінського Якуб Рибацький (Jakub Rybacki) підкреслює, що українці відносно легко адаптувалися до польського ринку праці: 

— За даними Закладу соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych, ZUS), близько 770 000 українців працюють легально і сплачують внески до системи соціального забезпечення. Опитування, проведене ZUS, показує, що рівень їхньої активності на ринку праці є порівнянним з рівнем активності польських громадян. Крім того, спостерігається помітне зростання підприємницької активності. Польський економічний інститут повідомляє, що майже 60 000 підприємств було створено громадянами України.

Існує дуже широкий спектр галузей, в яких працює український бізнес. Підприємці з України пристосовуються до потреб ринку, пропонуючи свої послуги там, де вони найбільш потрібні. Таким чином, на ринку присутня велика частка будівництва, логістики, транспорту та послуг, каже віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд:

— Це найпоширеніші сектори економіки, які, на відміну від інших, борються з нестачею робочих рук, але при цьому швидко розвиваються і мають своїх постійних клієнтів. Не варто також забувати про вузькоспеціалізовані сектори, такі як ІТ, де добре підготовлені українські фахівці керують компаніями, що пропонують новітні технологічні рішення. 

Підтримка діаспори 

Значною мірою на успіх українських підприємців у Польщі впливає українська діаспора каже керівниця центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Варшаві  Марійка Небоженко:

 — Українці та українки часто вибирають продукцію та послуги українських бізнесів. Щораз частіше ми чуємо від українських підприємців, що їхніми клієнтами є й поляки та інші іноземці, що проживають у Польщі. Це говорить про високу якість українських продуктів та послуг, і ми цим дуже пишаємося.

Велика кількість українських ФОПів перереєструвались в Польщі, бо звикли мати свою справу. З одного боку, це добре для польської економіки. Але це втрати економічно активного населення для України, звертає увагу український економіст Зиновій Свереда.

— Якщо аналізувати грошові перекази та використання коштів, то українці витратили десятки мільярдів гривень, а від програм допомоги ЄС у Польщі отримали мільйони. Тут не потрібно плутати поняття «мігрант» і «біженець». Трудовий мігрант — це особа, яка мала матеріальні труднощі в Україні, тому виїхала у Польщу чи ЄС на заробітки.

Біженець приїхав в ЄС не через матеріальну скруту (ці люди часто були заможними і мали хорошу роботу в Україні), а через воєнні дії та окупацію

Загалом в Польщі натепер приблизно 1,4 мільйони громадян України, каже Зиновій Свереда, і вони мають певну ностальгію за українськими продуктами — зростає популярність кафе, магазинів, міні-пекарень:

— Однак економічно і політично українська діаспора ще не сформувала потужні об’єднання, політичні партії, лобі. Все це в процесі. Що сильно змінює ринок — соціальні мережі. Українці продовжують часто користуватися групами мереж, які були створені ще в Україні. Часом діаспора вибирає українські бізнеси, навіть якщо вони дорожчі за місцеві аналоги, через бажання підтримати співвітчизників. 

Розбудова зв’язків

В українсько-польських економічних відносинах є багато роботи, яку потрібно зробити, і можливостей, якими можна скористатися, наголошує консультантка з бізнес стратегій Ізабела Анушевська. Звісно, війна в Україні накладає відбиток на всі процеси, водночас є багато бізнесів, неурядових організацій, благодійних фондів, які сприяють позитивним діловим відносинам між Польщею та Україною:

— Загалом, політики, суспільство, бізнесмени, зацікавлені сторони з обох країн повинні працювати разом для створення справедливої та двосторонньої співпраці. Саме так мають будуватися ділові відносини, щоб від них виграли всі. Я прихильниця принципу win-win.

Майже усі найкращі логістичні шляхи України до Європи проходять через Польщу. 

Український експорт до Польщі:

• <add-border>Агропродукція:  зернові, олійні культури, соняшникова олія, продукти харчування;<add-border>
• Метали та сировина: чавун, сталь, алюміній та інші ресурси для свого промислового виробництва.

Польський експорт до України:

• <add-border>Машини та обладнання;<add-border>
• Хімічна продукція, добрива, фармацевтична продукція;
• Одяг, меблі, продукти харчування.

Бізнес-співпраця — це основа економічних зв’язків між двома країнами та сприяння експорту/імпорту, каже український економіст Зиновій Свереда:

— Дуже важливим є реверсний потік газу: Польща постачає газ Україні, що зменшує залежність від Росії. Зараз є висока конкуренція щодо молоді — польські університети розширюють програми для українських студентів. Наприклад, Вроцлавський університет і Варшавська політехніка. Польські та українські бізнес-школи проводять семінари для розвитку підприємницьких навичок.

Є важливою співпраця в європейській інтеграції України. До того ж, польські підприємства вважаються основними для відбудови України після війни

Збільшення участі українських компаній у польській економіці пов'язане з їхньою часткою у вигляді податків та робочих місць — і це несе реальну вигоду для Польщі, певен віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд:

— Тому українські інвестиції, які часто мають масштабний характер, сприяють економічному зростанню нашої країни. Ми дуже сподіваємося, що після вступу України до Європейського Союзу ця співпраця багаторазово зросте і буде плідною для обох сторін. 

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

‍

‍