Ексклюзив
20
хв

Вступ на бакалаврат в Україні: покрокова інструкція

З 1 липня в Україні розпочалась вступна кампанія на бакалаврат. Попри те, що через війну за кордон виїхали сотні тисяч дітей, багато хто хоче навчатись все ж в українських закладах вищої освіти. Серед причин — плани на повернення в Україну, або ж бажання навчатись онлайн рідною мовою. Як виглядає процес вступу? У цій статті — ключові кроки, дати та корисні поради

Ганна Типусяк

Фото: Shutterstock

No items found.

З основним випробуванням — скласти Національний мультипредметний тест (НМТ) — українські вступники впоралися. Згідно з даними Українського центру оцінювання якості освіти, станом на 26 червня 2024 року в основних сесіях НМТ взяли участь понад 265 тисяч осіб. Серед них — понад 16,5 тисяч складали НМТ за кордоном, явка там становила 83,77% від зареєстрованих на іспит (в Україні — 92,81%). Учасники основної сесії вже отримали свої оцінки, а результати додаткової сесії будуть оприлюднені до 26 липня.

Що ж далі? 

Розповідаємо детально про основні етапи вступної кампанії на денну форму навчання на бакалаврат до українських закладів вищої освіти (ЗВО).

Фото: Shutterstock

1. Реєстрація кабінета вступника: доступна з 1 липня.

Саме через цей кабінет слід подавати заяви до обраних закладів вищої освіти. 

Увага! Після подання першої заяви, виправити внесені дані буде неможливо. Тож не поспішайте, перевіряйте все ретельно і передивіться інструкцію щодо коректної реєстрації в кабінеті вступника. 

Завчасно підготуйте документи, які слід завантажити:

  • Вашу кольорову фотокартку 3х4 у формі jpeg; 
  • Фотокопію або скан-копію додатка до свідоцтва про загальну середню освіту у форматі jpeg. Зверніть увагу: подати заяву на вступ через електронний кабінет можна лише атестат, виданий після 1998 року. Якщо атестат виданий раніше — доведеться принести паперову заяву освіти до обраного освітнього закладу;
  • Дані сертифікатів НМТ чи ЗНО (номер та PIN). В 2024 році дозволено вступ із сертифікатами 2021-2024рр. Для пільгових категорій на вступ на підставі співбесіди замість НМТ (у межах Квоти 1 та Квоти 2) потрібно приготувати скани відповідних документів (вставити файл), які засвідчують пільги.

Корисно знати! Цьогоріч в усіх ЗВО виділено певну кількість місць для вступників із тимчасово окупованих територій (ТОТ), прифронтових територій та для ВПО — так звана Квота-2, за якою абітурієнт отримує перевагу при вступі на бюджетні місця. Вагаєтеся, чи маєте ви право на пільговий вступ? Тут можна ознайомитися із детальною інформацією про пільгові категорії вступників.

2. Подача заяв про участь у творчому конкурсі або заяву про співбесіду в електронному кабінеті вступника — з 3 липня до 10 липня (на бюджет) та до 25 липня (на контракт)

Перевіряйте терміни подання заяв на сайті або в приймальній комісії обраного ЗВО. Також зверніть увагу, що деякі заклади вищої освіти можуть вимагати додаткові документів на певні спеціальності. 

Увага! Цей етап стосується лише абітурієнтів творчих та спортивних спеціальностей (або пільгових категорій громадян, що вступатимуть на підставі співбесіди). Якщо ви обрали іншу спеціальність чи не маєте відповідних пільг — пропустіть кроки 2 та 3 і перейдіть одразу до пункту 4.

3. Проведення творчих конкурсів та індивідуальних усних співбесід: з 8  до 19 липня (бюджет) та до 31 липня (контракт)

Як саме виглядатиме й оцінюватиметься творчий конкурс та в які точно терміни буде проходити — слід дізнатися у вибраному закладі освіти, адже програми в усіх різні, їх затверджує приймальна комісія конкретного ЗВО.

Оцінку за шкалою 100-200 балів абітурієнт отримує на наступний день після конкурсу —  ці результати публікуються на офіційних сайтах закладів вищої освіти.

Вступні співбесіди проводяться за програмами ЗНО. Для осіб з інвалідністю, які з об’єктивних причин не зможуть відвідатти заклад вищої освіти, співбесіда може бути проведена дистанційно. Про таку можливість слід завчасно запитати у прийомній комісії.

У випадку позитивної оцінки з усіх предметів, абітурієнт допускається до участі у конкурсному відборі.

Студенти під час ознайомчого курсу для вступу до університету в Харкові, Україна, 25 березня 2024 року. В умовах постійних повітряних тривог та обстрілів навчальні аудиторії облаштували в метро. Фото: Adri Salido/Anadolu/AFP/East News

4. Прийом заяв на обрані спеціальності: 19 – 31 липня

Абітурієнти можуть подати заяви на 5 бюджетних спеціальностей та 10 спеціальностей на навчання за контрактом до українських ЗВО.

Якщо ви подається в один і той самий ЗВО на різні спеціальності — потрібно подавати дві окремі заяви.

Для розуміння, на які спеціальності можна подаватися, можна розрахувати свій конкурсний бал (прохідні бали кожен навчальний заклад визначає окремо). Для розрахунку вам також можуть стануть у нагоді таблиці переведення тестових балів НМТ у рейтингові.

Корисно знати! Ваш конкурсний бал може вирости за рахунок додаткових 10 балів за цьогорічне успішне закінчення підготовчих курсів до закладу вищої освіти на спеціальності, яким надається особлива підтримка. Збільшують шанси також галузевий та регіональний  коефіцієнти (шукайте їх в додатках 6 та 7) порядку прийому. Таким чином, якщо ви подаєте заяви з пріоритетом 1 і 2 на спеціальності, яким надається особлива підтримка (а таких цьогоріч — понад 50), або якщо обраний заклад знаходиться в Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Одеській, Чернігівській, Дніпровській, Полтавській областях та Бучанському районі Київської області — ваш конкурсний бал буде збільшено.

Мотиваційний лист цьогоріч повинен супроводжувати кожну подану заяву. Його слід написати звичайним текстом у відповідному полі при складанні заяви. Особливу вагу цей лист матиме у випадку, якщо двоє і більше вступників наберуть однакову кількість балів. При цьому мотиваційні листи перевірятимуть на плагіат та на використання ШІ, а після цього оцінюватимуть за критеріями кожного окремого ЗВО.

Загальні поради щодо структури та змісту мотиваційного листа: писати самостійно, вказавши свій навчальний досвід, досягнення і причини зацікавленості обраною спеціальністю.

5. Оприлюднення списків осіб, рекомендованих до зарахування на бюджет: не пізніше 5 серпня

Вступники, що отримали рекомендації, повинні підтвердити вибір ЗВО і виконати відповідні вимоги до 8 серпня,18.00.

Корисно знати! Особливо актуальне питання для вступників, які тимчасово перебувають за кордоном — чи є необхідність особисто їхати для подачі документів у обраний заклад освіти? Деякі ЗВО приймають документи електронною поштою із кваліфікованим електронним підписом (КЕП). Про деталі можна дізнатися у приймальній комісії обраного навчального закладу. 

Виробити КЕП можна, наприклад, у ПриватБанку або в ДіяПідпис.

6. Надання рекомендацій про зарахування на контракт: не раніше 9 серпня

Якщо ваша заява на бюджет не пройшла конкурсний відбір, то вона автоматично братиме участь в конкурсі на контракт на цю ж спеціальність, повторно подавати пакет документів не потрібно.

7. Зарахування вступників до ЗВО: на бюджет — не пізніше 10 серпня, на контракт — не пізніше 30 серпня

Задля підтримки вступників створено консультативні телефонні гарячі лінії Міністерства освіти і науки (номер телефону: 0-800-50-45-7). Вони працюватимуть увесь основний період вступної кампанії, тобто з 25 червня до 9 серпня за таким графіком: понеділок – четвер 9:00 – 17:00; п’ятниця 9:00 – 16:45. Також у зазначений період консультацію можна отримати за електронною поштою: vstup2024@mon.gov.ua. Радимо ознайомитися з детальною інформацією інформацією на веб-сайті ЄДЕБО.

Бажаємо усім абітурієнтам успішного вступу на омріяні спеціальності!

No items found.

Освітня консультантка, тьюторка для підлітків; мама двох синів-гоумскулерів; багаторічна адміністраторка найбільшої української ФБ-спільноти про альтернативну освіту;  пластова виховниця, організаторка сімейних таборів; сертифікована тренерка програми підтримки українських мам у Польщі «Додати сил» від IMID.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Марія Ковалевська — спеціальна педагогиня і викладачка польської мови як іноземної, педагогиня з прав людини та тренерка з антидискримінації, активістка, пов'язана з ініціативою Wolna szkoła (Вільна школа).

Марія Ковалевська. Фото: з приватного архіву

З нового навчального року отримання допомоги 800+ для громадян України, які проживають у Польщі, буде залежати від проходження дитиною обов'язкової освіти в польській школі. Як ви оцінюєте таке рішення?

Прив'язка можливості отримання допомоги 800+ до завершення обов'язкової освіти є дуже правильним рішенням, яке, на мою думку, запроваджується із запізненням на рік. 

Чому?

Є десятки тисяч дітей, про яких ми знаємо лише те, що вони існують і перебувають у Польщі, але вони не ходять до польської школи. Ніхто їх не бачив, ми не знаємо, чи з ними все гаразд, не маємо з ними контакту, не знаємо, яка ситуація в їхніх домівках. Деякі з них навчалися онлайн в українських школах, але ми не знаємо, яка їхня ситуація. Тут важлива пильність, бо навіть віддані, турботливі батьки можуть не помітити, наприклад, що дитина перебуває в депресії. Важливо подбати про стосунки, коли ці діти або повертаються до польської школи, або є новачками в ній. Йдеться також про профілактику.

У якому сенсі? 

Певний час зберігалася невизначеність, як з боку тих, хто приїхав сюди, так і з боку нас: вчителів, громадян, громадськості. Не було відомо, та й самі люди, яких це стосувалося, не знали, як довго вони залишаться. Зараз більш-менш зрозуміло, що значна частина цих людей залишиться тут. Коли я говорю про профілактику, я маю на увазі дії, які дозволять нам через кілька років уникнути різних соціальних проблем, які виникнуть, наприклад, через те, що частина дітей, які виростуть за ці кілька років, не знатимуть польської мови, тому що вони не ходили до школи — польської школи.

Якщо є група людей, які не знають мови, тому вони також не будуть освічені в міру своїх можливостей, ми не уникнемо проблеми геттоїзації

Тому ми повинні зробити акцент на освіті, в тому числі, перш за все, на вивченні мови.

Ми знаємо приклади з Франції чи Німеччини, країн, де міграція була інтенсивною протягом кількох десятиліть. Як тоді проводити мудру інклюзивну освіту? Бракує вчителів польської мови. 

 Це ключовий момент, хоча разові інтеграційні заходи, майстер-класи, фестивалі також важливі, оскільки вони дають дітям і молоді можливість зупинитися і замислитися. Однак у мене є гіркі роздуми про те, що в лютому 2022 року і далі школи та вчителі були кинуті напризволяще, з величезною підтримкою з боку неурядових організацій та співчуттям з боку громадськості. Уряд зробив дуже мало. Я боюся, що зараз, коли до шкіл приходять нові діти, все буде інакше. 

Фото: Shutterstock

Чому?

Тому що виклики будуть іншими. В одному класі зустрінуться українські діти, які фактично вже вільно володіють польською мовою, тому що вони вивчали її протягом двох років, нові діти, які взагалі її не знають, і польські діти. У моїх класах були діти, які з відомих їм самим причин не хотіли вчити польську, а також ті, які за короткий час вивчили польську настільки, що склали іспити на 90%. Але тепер є діти, які практично не мали контакту з польською мовою. Попереду знову багато викликів. І знову доведеться знайти в собі терпіння і витримку, як і два роки тому. 

З чого почати?

На мою думку? З педагогічних колективів, які повинні пам'ятати, що ці діти перебувають тут не з власної волі. Вони не на канікулах

У їхній країні все ще небезпечно — у мене є школярки, які повернулися в Україну, і я щодня думаю про те, чи все з ними гаразд. Це діти, багато з яких були травмовані. Велика кількість з них втекла від війни, і я думаю, що перше, що потрібно обговорити на педагогічних радах наприкінці серпня, — це питання роботи в класах, куди прийдуть нові українські діти.

Чи знаємо ми, скільки дітей приєднається до шкіл?

 Ми не знаємо, скільки дітей прийде, ми не знаємо, які школи і класи. А вже майже кінець серпня (на момент проведення інтервʼю — прим. ред. пер.). У червні говорили про понад 100 тисяч, зараз говорять про 20-80 тисяч.

 I?

І у нас є потенційна проблема, тому що може статися так, що ми раптом дізнаємося, що приєднується якась кількість дітей, які потребуватимуть додаткової роботи і підтримки. Але ми не знаємо цього ні сьогодні, ні 24 серпня. Вчителі можуть очікувати будь-чого і бути готовими до будь-чого, тому що це може бути одна дитина, дві або кілька з різним рівнем володіння мовою. Тому ми не знаємо, чи повинні директори наймати додаткових вчителів, полоністів чи ні.

Фото: Shutterstock

 Гаразд, але ми знаємо одне: асистенти будуть. 

Міжкультурні асистенти повинні допомагати батькам дітей з міграційним досвідом в адміністративних питаннях — вони повинні знати мову дитини і польську на комунікативному рівні. Вони повинні спостерігати, чи відбувається інтеграція в класі, з якими проблемами стикаються діти біженців, підтримувати їх. Варто зазначити, що це непедагогічна посада, з невисокою зарплатою, крім того, людина, яку беруть на таку посаду, може мати середню освіту, а не профільну. Я дуже сподіваюся, що якщо школи вирішать наймати асистентів, то це будуть компетентні люди, але я бачу інформацію в ЗМІ, що вже є проблеми, адже фінансування має взяти на себе місцева влада, тому, ймовірно, все буде інакше. Одна людина на велику школу, кілька десятків людей з України — це недостатньо. Вона не має можливості добре познайомитися з дітьми, по-справжньому підтримати їх, а крім того, сама може перегоріти, бути занадто обтяженою складними ситуаціями учнів та учениць.

Але потрібно підкреслити, що це важлива і необхідна позиція. У моїй школі, завдяки підтримці фонду, працювали два вчителі-українці. Вони брали участь у зустрічах з батьками, були перекладачами, але також пояснювали батькам, як працює польська система освіти. Їм також вдавалося заходити в класи, де було багато українських дітей, і допомагати учням.

Потрібна підтримка психологів. Їх не вистачає

Звичайно, не вистачає, і навіть ті, що є, не завжди підготовлені до роботи з дітьми.

Ми все ще говоримо про недоліки. Підемо далі. Існує також дефіцит викладачів польської мови як другої мови для іноземців. 

 Є вчителі, які, як і я, не є носіями польської мови, але закінчили курси, щоб мати можливість викладати польську мову. Викладачів польської мови бракує. Минулого року я мала 7 додаткових годин, протягом яких викладала польську мову дітям. Це багато, тому що це заняття, які вимагають великої підготовки, тим більше, що матеріали часто не підходять для групи, в якій можуть бути діти, які вже знають польську мову, і ті, хто тільки вивчає її основи. У мене були учні, які могли побудувати складну розгорнуту промову, але, наприклад, не знали слова «garnek» (каструля — прим. пер.). Це не схоже на курс англійської в мовній школі, де в одному класі навчаються студенти одного рівня, тому що вони закінчили підручник B2. Тут ми маємо мікс дітей, які знають польську мову трохи, зовсім не знають і не володіють нею вільно. Вчителю доводиться жонглювати і вміти працювати як з дитиною, яка вже два роки в Польщі, але не знає польської, бо за цей час навчалася в українській школі, дивилася українські медіа та оточувала себе «своїми», так і з тією, яка функціонує в місцевій системі польською мовою. 

Коли почалася війна, понад два роки тому, всі були здивовані. Цим можна пояснити організаційний хаос, який панував. Але зараз несподіванки вже минули, а рішень все ще бракує.

Ми, вчителі та вчительки, просто змушені знову давати поради. Нас знову ставлять перед фактом, і ми мусимо його прийняти. Чому? Просто тому, що ми хочемо, щоб діти вчилися в мирі та отримували максимум користі від шкільних занять. Тому ми знову будемо організовуватися, хоча я не знаю, що станеться, якщо багато батьків раптом з'являться із заявами 1 вересня. Буде багато хаосу і брак інформації.

Як у цьому всьому зорієнтуються самі діти?

Діти різні, з різними потребами і здібностями — ми все це враховуємо. Є діти, які бунтують і будуть бунтувати, які не хочуть вчити польську мову, які розчаровані тим, що не знають мови і не можуть повноцінно брати участь у заходах. Хтось хоче повернутися додому, хтось хоче вчитися українською і вважає, що навчання польською мовою в польській школі — це спроба позбавити їх національної приналежності чи ідентичності.

Наше завдання — діяти так, щоб вони знали, що це турбота про них та їхнє майбутнє

Є й такі, які після двох років навчання в польській школі на іспиті аналізують книжку Александра Каміньського на «Каміння на шанець» і отримують 80%. Але ми знаємо лише про тих дітей, які навчаються в школі, з якими ми контактуємо і яких можемо підтримати. Ми нічого не знаємо про тисячі. Ми навіть не знаємо, скільки їх.

Марія Ковалевська. Фото: з приватного архіву

Що робити, якщо дитина не ходить до польської школи, або ж записана, але не з'являється на заняттях? 

 Якщо дитина не ходить до школи, батьки втрачають право на 800+. Якщо, з іншого боку, дитина не відвідує школу, незважаючи на те, що вона записана до школи і продовжує навчання онлайн в українській школі,  вчителі повинні будуть повідомити про це, тому що ці діти не будуть виконувати обов'язкову освітню програму. Ви повинні будете написати заяву до суду, щоб він розібрався в ситуації, що склалася в сім'ї.

 Як реагують польські батьки? Вони підтримують, відкриті чи радше критикують?

 По-різному. У мене не було ситуації, коли батьки висловлювали неприязнь до українських дітей у класі, але в іншому випадку батько сказав, що він сподівається, що українських дітей не додадуть до класу його дітей, тому що вони знизять рівень навчання. Переведення дітей з класу в клас відбувається. Я хочу підкреслити, що проблема не в присутності українських дітей. Проблема в тому, що ця система має мало рішень і пропозицій. Багато з цих дітей виростуть у Польщі, залишаться тут, будуть нашими громадянами і підданими, працюватимуть, платитимуть податки, збільшуватимуть ВВП і зароблятимуть пенсії. Тож давайте просто інвестувати в майбутнє Польщі. А діти однакові, незалежно від того, які у них паспорти.

Переклад: Анастасія Канарська

20
хв

Діти однакові, незалежно від паспортів

Анна Й. Дудек
діти, школа, перший дзвоник

Міністерка освіти Барбара Новацька оголосила, що вже у вересні учні відчують полегшення, хоча «ще багато чого треба зробити, і глибока зміна в польській школі буде помітна лише через кілька років». А поки що конкретні зміни будуть видимими і відчутними для учнів і вчителів завдяки рішенням, прийнятим на рівні міністерства, і виданим постановам.

Скорочений базовий навчальний план

З перших днів вересня учні та вчителі працюватимуть за новою базовою навчальною програмою, яка скорочена на 20%. Зміни в обсязі навчання стосуватимуться учнів 4-8 класів початкової школи та всіх класів середніх навчальних закладів, тобто ліцеїв, технікумів та професійно-технічних училищ першого та другого ступенів. У міністерстві пояснили, що така зміна дозволить більш повно виконати навчальні плани, а учні та вчителі отримають час для більш поглибленого засвоєння програм. 

«Здебільшого вилучено той зміст, який є надлишковим на даному освітньому етапі, неможливим або дуже складним для реалізації в шкільній практиці. Більше уваги приділено розвитку практичних навичок, а не теоретичних чи енциклопедичних знань, а також використанню в навчально-виховному процесі цифрових інструментів та освітніх ресурсів, доступних в Інтернеті», —  йдеться у повідомленні міністерства. — Саме новий базовий навчальний план стане основою для проведення іспитів у восьмому класі та іспитів на атестат зрілості». 

Початок навчального року в Комплексі ремісничих шкіл на вулиці Жубардзькій у Лодзі. Фото: Marcin Stępień / Agencja Wyborcza.pl

«Школа потребує спокою. Те, що кілька рішень довелося приймати дуже швидко — це одне. Коли йдеться про те, що попереду ще так багато роботи і глибокі зміни в польській школі будуть помітні лише через кілька років, то я це усвідомлюю», —  сказала Барбара Новацька в одному інтерв'ю. 

«Найбільша зміна в організації освіти стосується того, що з нового року обов'язкова освіта буде поширюватися на учнів з України. Міністерство освіти заявляє, що до 75 тисяч нових українських учнів та учениць можуть бути зараховані до шкіл завдяки новому законодавству, яке передбачає, що можливість отримання допомоги 800+ буде пов'язана з обов'язковим навчанням у школі.

Одним словом, ті українські батьки, які не запишуть своїх дітей до польських шкіл, втратять допомогу

Я вважаю, що це рішення мало бути запроваджене щонайменше рік тому. Чому? А тому, що ми не знаємо, що відбувається з тисячами українських дітей, які перебувають у Польщі. Вони просто зникли з системи, ми навіть не знаємо, скільки їх є, як вони себе почувають, що відбувається в їхніх домівках», — розповідає Марія Ковалевська, вчителька Відкритої школи.

Дошкільнята, які повинні пройти однорічну дошкільну підготовку, також підпадають під зобов'язання, але ті учні останніх класів середньої школи, які складатимуть український іспит на атестат зрілості у 2025 році, будуть звільнені від нього. На рішення, запроваджені міністерством, відреагувала Профспілка польських вчителів, яка пише: «Не можна, як це відбувається вже багато років, лише додавати вчителям обов'язків, призводити до створення різноманітних класних колективів (обдаровані учні, учні з висновком про необхідність спеціальної освіти, учні із висновками психологічно-педагогічної допомоги, українські учні та учні інших національностей), збільшуючи при цьому кількість учнів у класах і не гарантуючи жодної підтримки. Таким чином, ми знижуємо якість освіти, зростає невдоволення батьків, вчителі звільняються зі шкіл, а випускники університетів не хочуть йти на роботу, зважаючи на важкі умови праці, низьку зарплату і непрестижність». Це цитата з висновку, надісланого до Міністерства освіти.

Консультації міністерки Барбари Новацької з молоддю із середніх шкіл Підляського воєводства. Білосток, 22 червня 2024 року.
Фото: Wojciech Olkuśnik/East News

Марія Ковалевська: Справа в тому, що у 2022 році ми залишилися сам на сам. Минуло два роки, за які можна було б напрацювати ефективні рішення, але ситуація повторюється. Ми не маємо даних, цифр, інформації — ми просто повинні знову впоратися, прийняти це. 

Допомагати вчителям мають міжкультурні асистенти, які допомагатимуть батькам дітей з міграційним досвідом в адміністративних питаннях: вони знатимуть мову дитини та польську на комунікативному рівні.

Вони також спостерігатимуть за тим, чи відбувається інтеграція в класі, з якими проблемами стикаються діти біженців, підтримуватимуть їх. Ковалевська: Це важлива і необхідна посада. У моїй школі, завдяки підтримці фонду, працювало двоє вчителів-українців. Вони брали участь у зустрічах з батьками, були перекладачами, але також пояснювали батькам, як працює польська система освіти. Їм також вдавалося часто заходити в класи, де було багато українських дітей, і допомагати учням.

Пенсії та постанова Камілека

Панацеєю від зростаючого розчарування вчителів має стати можливість передчасного виходу на пенсію. Нова норма стосується вчителів, які почали працювати до 1 січня 1999 року, мають щонайменше 30 років страхового стажу, з яких щонайменше 20 років фактично пропрацювали вчителем, і не можуть вийти на пенсію незалежно від віку за іншими правилами. Вчитель, який вирішить зробити такий крок, втрачає право на відпустку за станом здоров'я, а пенсійна виплата може бути на 20-40 відсотків нижчою порівняно з компенсацією.

Є ще одна зміна, особливо актуальна в контексті захисту дітей від насильства. Цими днями набуває чинності так звана «Постанова Камілека» (15 серпня набула чинності постанова, прийнята після трагічної смерті восьмирічного Камілека з Ченстохови, якого забив до смерті вітчим — прим. пер.), або нові стандарти захисту дітей від насильства. Їх метою є швидке реагування у потенційно складних для дитини ситуаціях, що зобов'язує директорів шкіл розробити та впровадити стандарти захисту неповнолітніх від насильства, здійснювати нові процедури влаштування учнів до шкіл та контролювати дотримання правил захисту дітей від насильства. 

—  Якщо дитина знає, що в школі існують стандарти, що є конкретна людина, до якої вона може звернутися за допомогою, що вона буде оточена підтримкою, то такі рішення формують відносини, — сказала Моніка Горна-Цєсьляк, омбудсменка з прав дитини, в інтерв'ю для Rzeczpospolita.

Переклад: Анастасія Канарська

20
хв

Легші рюкзаки та нові предмети. Що принесе новий навчальний рік?

Анна Й. Дудек

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Діти в школі: що чекає на українських учнів у новому навчальному році?

Ексклюзив
20
хв

Онлайн-освіта в Україні: можливості та перспективи для українських студентів за кордоном

Ексклюзив
20
хв

Ексміністерка освіти України: відновлювати доступ дітей до освіти треба негайно

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress