Ексклюзив
20
хв

Навіщо мені психолог? Я можу поговорити з подругою!

Я не психічно хвора! Нікуди не піду – часто доводиться чути такі аргументи. І людина продовжує страждати без фахової допомоги

Оксана Щирба

Звертайте увагу на освіту і кваліфікацію спеціаліста. Фото: Pexels

No items found.

У затишній кав’ярні смакую гарячим чаєм з круасаном. За вікном – дощить, люди під парасольками квапляться у справах, хтось ховається під стріхи будинків чи забігає в середину. Ідилію ранку порушує суперечка двох дівчат за сусіднім столиком. Вони так близько, що я чую кожне слово. Одна дівчина розповідає як втомилася жити з панічними атаками. Інша на підвищених тонах пояснює, що тут не обійтися без допомоги спеціаліста. Її подруга зривається на крик: «Хочеш, аби я пішла до психотерапевта? Хочеш мене силоміць затягти? Я не психічно хвора! Я не піду! Я здорова!» У дівчини починається істерика. На подруг обертаються відвідувачі, перешіптуються.

Дуже часто стикаюся з випадками, коли рідні, знайомі, друзі, маючи певні психологічні проблеми, не хочуть йти до фахівця. У кожного своя причина: це надто дорого, у мене не поїхав дах, мені є кому виговоритися, я сама собі психолог. В Україні досі немає культури звернення за психологічною допомогою. Якщо болить зуб – ідемо до стоматолога. Якщо ламається техніка – здаємо в ремонт. А коли ламаються стосунки з собою чи з зовнішнім світом, помилково думаємо, що впораємось самотужки. На Заході звернутися за психологічною допомогою – так само природно, як прийти із застудою до терапевта. Багато успішних людей відверто зізналися мені в інтерв’ю, що зверталися до психологів, щоб пропрацювати життєві проблеми. Жоден не сказав, що це нашкодило, навпаки – вивело на новий рівень життя. А у кожного психотерапевта є свій психотерапевт.

Психолог, психотерапевт і психіатр – чи є різниця?

Війна так чи інакше позначилася на психіці кожної людини –залежно від ситуації і типу нервової системи. Обстріли, повітряні тривоги, страх за життя своє та рідних, втрата близьких, розлука – все це погіршує психологічний стан. На українців чекає тривалий процес відновлення ментального здоров’я. І починати потрібно вже зараз.

Давайте розберемося, навіщо потрібен психолог, якщо є YouTube канали, спеціалізована література, надійні друзі, які вислухають, щось порадять. Для початку важливо не плутати поняття. Психолог, психіатр і психотерапевт – це не одне і теж саме.

Євген Пілецький. Фото з архіва авторки

Євген Пілецький, психолог, психотерапевт КПТ (когнітивно-поведінкова терапія), кандидат філософських наук, доцент, пояснює, що психолог – це спеціаліст, який закінчив психологічний факультет, має повну психологічну освіту. «Це теоретик-практик, який найчастіше допомагає людям в різних життєвих ситуаціях: конфлікти, питання, пов’язані з роботою, освітою, особистим життям. Психіатр – це лікар, людина з вищою медичною освітою, яка має відповідний диплом та ліцензію. Психіатри найчастіше займаються серйозними розладами та лікують пацієнтів медикаментозно. Хто такий психотерапевт? Психотерапевтом може бути і психолог і психіатр, які отримують спеціальну психотерапевтичну освіту в психотерапевтичній школі. Психотерапевти працюють з людиною за допомогою розмовних тем.  І психолог, і психотерапевт можуть додатково пройти навчання у відповідній школі і застосовувати знання на практиці»,– пояснює Євген Пілецький.

Рідні замість психолога – так чи ні?

Безумовно, душевна розмова має певний терапевтичний ефект: ми отримуємо відчуття безпеки, розуміння, але мама, сестра, чи подруга не є фахівцем у психотерапії. Тому підтримка з боку рідних може навіть нашкодити. Це все одно що прийти лікувати зуб до кардіолога.

Натомість психолог як професіонал надасть нейтральний погляд на вашу ситуацію. Рідні ж можуть бути суб'єктивними та емоційно залученими, що ускладнює обговорення проблеми.

Інший важливий аргумент – конфіденційність. За законом психологи зобов'язані її зберігати. Ви можете відчувати себе вільно, розповідаючи про особисте, не боячись емоційної реакції чи розголосу.

Психологи зазвичай мають спеціалізацію в певних галузях та методиках, таких як дитяча психологія, родинна терапія, когнітивно-поведінкова психотерапія,  залежність тощо. Вони мають глибше розуміння конкретних проблем.

Володіють спеціальними техніками роботи з різними проблемами, такими як депресія, тривожність, конфлікти тощо. Можуть запропонувати дієві стратегії і методи, які допоможуть подолати труднощі. Звісно, якщо ваш рідний отримав вищу освіту та професійну підготовку в галузі психології, то він може надавати професійну психологічну підтримку.

За словами психотерапевта Євгена Пілецького, відносини з рідними можуть бути обтяжливими у контексті надання професійної психологічної допомоги. Наприклад, важко зберігати конфіденційність або забезпечувати об'єктивний погляд в певних ситуаціях. Тому є етичні стандарти, яких психологи повинні дотримуватися, незалежно від того, чи вони працюють зі своїми рідними чи з іншими клієнтами.

Ще один важливий момент: ви бачите, що хтось з ваших близьких потребує допомоги спеціаліста, але категорично відмовляється звернутися за допомогою – як дівчина у кафе зі скаргами на панічні атаки. Чи правильно наполягати на консультації спеціаліста?

Євген Пілецький, що не можна нікого змушувати:

«Розглянемо ситуацію на прикладі метафори. Якщо людина стоїть на краю прірви, то перше, що хочеться зробити – тягнути її за руки, одяг, відтягувати від прірви. Це погана ідея. Бо людина почне пручатися. І може бути гірше.

Найкраще в цій ситуації – сісти поруч з цією людиною і дати зрозуміти, що ви поряд, ви бачите, що їй погано. Дати зрозуміти, що готові допомогти. І коли людина буде готова звернутися за допомогою, тоді вже допомогти».

Як зрозуміти, що потрібна допомога психотерапевта?

Зрозуміти, що вам потрібен психотерапевт, може бути важливим кроком для покращення вашого психічного та емоційного стану. Ось декілька сигналів, які можуть свідчити про необхідність консультації зі спеціалістом:

1. Емоційні труднощі: ви постійно відчуваєте стрес, тривожність, депресію, паніку або інші негативні емоції, які впливають на настрій та якість життя.

2. Міжособистні відносини: є проблеми у стосунках з близькими, дружиною (чоловіком), дітьми або колегами.

3. Втрата близької людини: після втрати близького може знадобитися підтримка фахівця для впорядкування своїх почуттів і розвитку стратегій подолання втрати.

4. Проблеми з самооцінкою і самоповагою: якщо ви маєте низьку самооцінку, або постійно відчуваєте себе неважливими.

5. Залежності та шкідливі звички: якщо у вас є проблеми з алкоголем, наркотиками, азартними іграми або іншими шкідливими звичками.

Якщо ви відчуваєте будь-які з цих симптомів, або інші психологічні труднощі, не соромтеся звернутися до ліцензованого психолога чи психотерапевта. Вони нададуть необхідну підтримку, розуміння та інструменти для поліпшення психічного стану і якості життя.

Чи варто звертатися до психотерапевта, коли немає запиту?

Я знаю людей, які ходили до психотерапевтів тільки з цікавості. Чи може психотерапія бути корисною для профілактики проблем ментального здоров’я?

Євгеній Пілецький пояснює: «Це ставить перед терапевтом питанням: що мені робити з цим пацієнтом? Зазвичай людина приходить до психотерапевта з певним запитом, з певною проблемою. Якщо людина немає запиту, фахівець казатиме: давайте сядемо, поговоримо. Але про що? Якщо людина щаслива, то в неї уже є методи, способи, за допомогою яких вона підтримує свій щасливий стан. Тому це швидше проблема для психотерапевта, бо він не знає, як допомогти».

Підтримка рідних не замінить психолога. Фото Pexels

Як обрати психотерапевта?

Останнім часом зʼявилося дуже багато так званих «псевдопсихологів», у яких ви і гроші свої залишите, і психологічний стан не покращите. Є кілька важливих критеріїв як підібрати психотерапевта. Євген Пілецький радить, на що звертати увагу:

-Спеціаліст повинен профільну освіту – повна психологічна, або медична. Непогано дізнатися, в якій школі працює (якщо психотерапевт), якими протоколами користується, якщо психіатр. Не соромтеся уточнити кваліфікацію фахівця. Якщо виявили, що психотерапевт обманює про свої дипломи, або працює без відповідної освіти – тікайте.

- Це має бути спеціаліст, який володіє певним психотерапевтичним методом на належному рівні.

-Наявність досвіду в роботі з тою чи іншою проблемою.

- Добре, якщо психотерапевт належить до психотерапевтичної (всеукраїнської, міжнародної) спільноти, організації. Є кому за нього відповісти. Тобто, є ті, хто підтверджують кваліфікацію.

- Якщо відчуваєте, що вам дискомфортно, що вами маніпулюють, неетично поводяться (наприклад, пропонують випити кави), це неприйнятно. Якщо вас ображають, кажуть, що вам вже неможливо допомогти, то треба зробити певні висновки.

Психологічне здоров'я так само важливе, як і фізичне. Ігнорування психологічних проблем здатне призвести до серйозних наслідків. Звернутися до психолога – це не означає виявити слабкість. Навпаки, це крок до самопізнання і покращення якості життя. При цьому ви можете спілкуватися з рідними. Обидва ці аспекти можуть доповнювати один одного, створюючи збалансований підхід до збереження психічного здоров'я та розвитку особистості.

Вибір завжди за вами: жити за звичним сценарієм, відчувати страх, апатію, панічні атаки, тривогу, агресію, або звернутися за допомогою до психолога, вивільнити негативні емоції і вирішити проблеми. Стати щасливим, здоровим та і успішним. Зрештою, ніхто цього не зробить замість вас.

No items found.

Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
як розмовляти про гроші?

<frame>Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт відповів вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.<frame>

Як навчитися говорити з партнером про гроші?

«Ми переїхали до Польщі за два місяці до початку війни. Мій чоловік почув від знайомих, які знайшли тут роботу, що в Польщі пристойніші заробітки й життя спокійніше.

Ми не їхали наосліп. Двоюрідна сестра чоловіка знайшла йому роботу, а нам — квартиру. У нас також були деякі заощадження для початку — на випадок, якщо щось не вийде. Проте все обійшлося. Я доглядала за трьома дітьми, чоловік почав працювати. Ми раділи новому життю, поки його не порушив напад Росії на Україну…

Ви добре знаєте, скільки коштує оренда квартири та утримання дітей

Мама та сестра мого чоловіка залишилися в Україні. У мене немає сім'ї, я виросла в дитячому будинку. Після того, як почалася війна, ми стали допомагати мамі та невістці. Надсилали гроші, посилки. Запропонували привезти їх до Польщі, але вони не захотіли залишати рідний дім.

Завод, де працювала сестра мого чоловіка, був зруйнований, і вона втратила джерело доходу. У мами — мізерна пенсія. Я знаю, що вони не зможуть впоратися без нашої підтримки, але мій чоловік аж занадто їм допомагає. Він посилає їм більше, ніж залишає нам на життя. Ви добре знаєте, скільки коштує оренда квартири та утримання дітей. Добре, хоч є допомога 800+, яка приходить на мій рахунок. Хоч ці гроші він не чіпає.

Мрію поїхати з дітьми в подорож, хоча б на день-два. Але грошей не вистачає

Коли я вказую йому, що ці пропорції несправедливі по відношенню до нас, то чую, що його родина в жахливій ситуації і їм потрібно це компенсувати. Погоджуюсь, що війна, окрім втрати здоров’я, — це найстрашніше, що може трапитися з людиною. Але мій чоловік має також пам’ятати, що у нього є діти, які ростуть, їм потрібні нові черевики, куртки, а інколи й маленька іграшка.

Зрештою замість того, щоб жити мирно, ми постійно сперечаємося про гроші. Мій чоловік добре заробляє, але ми з цього практично нічого не отримуємо. Я не марнотратна, роблю покупки в недорогих магазинах, вмію готувати смачні страви з недорогих продуктів. Я вважаю себе хорошою господинею і хочу, щоб мій чоловік це цінував. Мені також хоч іноді потрібні косметика та похід до перукаря. Мрію поїхати з дітьми в подорож, хоча б на день-два. Але грошей не вистачає.

Мені набридла ця ситуація, але я не знаю, як опустити чоловіка на землю. Він відчуває провину за те, що залишив свою матір напризволяще, і тепер намагається компенсувати це грошима. Але це гроші і його дітей також»…

Юстина Ричко, психолог з Avigon.pl:

Дуже дякую, що поділилися з нами своєю проблемою. Чудово, що ви з чоловіком знайшли дім і роботу в Польщі і можете жити тут у спокої. Незважаючи на те, що ви вирішили поїхати до Польщі ще до початку війни, її початок мав сильно вплинути на ваше відчуття безпеки.

У партнерстві потрібно навчитися говорити про фінанси, адже це дуже важлива частина життя

Безумовно, ви дуже переживаєте за своїх рідних і друзів, які вирішили залишитися в Україні, незважаючи на небезпеку та невизначеність, що їм загрожує. Пишу це не випадково, тому що, на мою думку, ви повинні співпереживати емоціям свого чоловіка, щоб мати можливість використовувати аргументи, які переконають його у вашій правоті.

Ви пишете, що ваш чоловік значну частину доходів вашої сім'ї відправляє матері та сестрі в Україну. Звідси ваші суперечки і проблеми, а кажуть, що суперечки про гроші найшвидше вбивають кохання. Про це варто пам’ятати, але це не означає, що про це не варто говорити.

Навпаки, в партнерстві потрібно навчитися говорити про фінанси, тому що це дуже важлива частина життя, і в складних ситуаціях компроміс у цій сфері необхідний для збереження хороших стосунків.

Чоловіки, як правило, реалісти, зосереджені на пошуку рішень, тому їх приваблюють раціональні аргументи

Я згодна з вами, що ваш чоловік може почуватися винним перед своєю матір’ю та сестрою, і надсилання їм значної суми грошей може бути способом компенсації за цю ситуацію. Якщо це так, він діє на емоційному рівні, і його буде важко переконати без добре підготовленого аргументу. Я також розумію, чому ви вважаєте, що значна частина зароблених грошей належить вам і вашим дітям. Ви також багато чим пожертвували, щоб побудувати своє життя в іншій країні, і віддавати більшу частину свого доходу комусь іншому здається вам несправедливим. Отже, як ви намагаєтеся досягти компромісу?

Чоловіки, як правило, реалісти, зосереджені на пошуку рішень, і тому їх приваблюють раціональні аргументи. На вашому місці я б подумала, як конструктивно донести ваші аргументи до чоловіка.

Однак перш ніж почати це робити, будь ласка, спочатку подумайте, скільки коштує ваше життя в Польщі та скільки коштує життя сьогодні в Україні. Враховуючи нинішній дохід сестри та матері чоловіка, чи вистачає надісланих їм грошей для задоволення основних потреб? Чи потреби більші? Якби ви зараз жили в Україні, чи могли б ви утримувати себе на такі гроші? Перераховані їм кошти дозволяють більше, ніж гроші, які ви зберігаєте на власні потреби в Польщі?

Зробіть такий розрахунок, дізнавшись, скільки зараз коштують продукти харчування чи засоби гігієни в обох країнах. Будь ласка, відчуйте також становище матері та сестри вашого чоловіка під час війни, а також емоції вашого чоловіка, який залишив цих двох близьких людей у ​​країні, спустошеній війною.

Поточний стан має бути тимчасовим і не може тривати вічно

Якщо ваші розрахунки показують, що кошти, перераховані сім’ї в Україні, дозволяють задовольнити більше потреб, ніж гроші, які залишаються на сім’ю в Польщі, ви отримаєте раціональні аргументи, які допоможуть вам переконати свого чоловіка.

Пам’ятайте, що зазвичай люди мають дуже глибоко вкорінене почуття справедливості, тому звернення до цього почуття, безумовно, може допомогти. Ви також можете проявити добру волю в розмові з чоловіком і домовитися з ним, що зменшувати кількість грошей, які надсилаються сім’ї, можна поступово. Це дозволить йому швидше звикнути до ситуації і прийняти її. Це також дасть йому зрозуміти, що поточний стан має бути тимчасовим і не може тривати вічно.

Я вважаю, що раціональні аргументи допоможуть вам переконати свого чоловіка в тому, що хоча він і намагається відшкодувати матері та сестрі воєнні труднощі, але в нинішній ситуації він завдає шкоди власній родині, тобто вам і вашим дітям.

Посилання на сторінку спеціаліста

20
хв

«Мій чоловік добре заробляє, але майже всі гроші надсилає мамі в Україну. Ми з дітьми отримуємо дуже мало»

Sestry
як зрозуміти чоловіка

<frame>Вам довелося покинути всіх і все? Почати жити в іншій країні? З вами немає близьких людей, яким можна довіряти? Потребуєте поради, підтримки?Дозвольте допомогти вам. Напишіть нам redakcja@sestry.eu, і ми подбаємо про те, щоб психолог або психотерапевт відповів вам доброю порадою. Це може стати першим кроком у вирішенні проблеми, і це полегшить ваше життя за кордоном. Ми публікуємо лист, який отримали від української читачки, а також відповідь психолога.<frame>

Як не рубати з плеча і зрозуміти одне одного?

«Ми з чоловіком і чотирьма дітьми від початку війни живемо в Польщі. Ми покинули свою квартиру і все наше життя в Україні. У мене такий характер, що я не вагаюсь, а просто дію. Це для мене рецепт від стресу. Щоб розум був чимось зайнятий, тоді і про проблеми менше думок.

Відразу після приїзду, коли формальності були завершені, я сказала чоловікові, що буду працювати, а опіку за дітьми ми поділимо порівну. В Україні я сиділа з дітьми, готувала, прала, прибирала — була домогосподаркою. У Польщі я вирішила це змінити.

Я знайшла роботу в приватній компанії. Хоча у мене не було досвіду, власники виявились дуже добрими і повірили в мене. Я навчилася всьому з нуля, і мені дуже подобається моя робота.

Керівники ретельно контролюють якість продукції, і я задоволена. Через рік моєї праці мене оцінили, я отримала підвищення. Змогла перейти від виробництва до перевірки. Нарешті я можу розвиватися, і мене цінують не тільки вдома.

На жаль, моєму чоловікові у Польщі не так пощастило у професійному сенсі. Він уже кілька разів змінював роботу. В Україні він керував людьми, а тепер мусить підпорядковуватись. І йому це не подобається.

Зараз він взагалі без роботи. Я намагаюся переконати його шукати нову, адаптуватися до умов, своїм прикладом показую, що можна розвиватися, а його це абсолютно не хвилює. Не знаю, як його стимулювати до дій.

Він уже заявив, що коли закінчиться війна, ми повернемося в країну. А у мене дедалі більше сумнівів щодо цього. Я нарешті повірила в себе та свої можливості. Вивчила нову мову, відкрилась людям. І нарешті відчуваю себе живою, тож не хочу нічого міняти.

Боюся, коли настане час прийняти остаточне рішення, я оберу жити в Польщі. З дітьми, але без чоловіка. Знову повертатися до горщиків я не маю бажання. Можу поєднувати роботу з доглядом за домом. Навіть розриватися між роботою і хатніми обов’язками краще, ніж просто сидіти вдома.

Коли під час однієї з розмов про повернення в Україну я сказала чоловікові, що не зацікавлена вертатись, він здійняв страшенний галас. Звинуватив мене в тому, що я хочу розбити сім'ю і думаю тільки про себе. Оголосив, що діти повернуться з ним, хочу я того чи ні. Але я думаю от що.

Діти скоро стануть самостійними, і в Україні я знову стану кухаркою та прибиральницею. До такої перспективи я не хочу повертатися. Чи є у нас шанс порозумітися? Чи є якесь здорове вирішення цієї ситуації?»

Александра Антонська, психолог на Avigon.pl:

Дякую, що поділилися своєю ситуацією. Бачу, у вас дилема, з якою непросто розібратися. Написане в листі свідчить про те, що ви почали друге життя в Польщі, впорались із переїздом, до того ж знайшли шлях розвитку й професійної реалізації. Ваші навички помітили й оцінили. І це неймовірно важливо для вас.

З іншого боку — ваш чоловік, розчарований своєю поточною ситуацією на роботі, почувається абсолютно навпаки — він відчуває в Польщі регрес. Сильні емоції іноді заважають нам приймати раціональні рішення, ми говоримо щось імпульсивно, не завжди те, що маємо на увазі.

Повернення в Україну чи подальше перебування в Польщі — це дуже важливе рішення. Тому говорити про таке слід у спокої — можливо, під час спільної вечері. Варто сказати про свої почуття і те, що ви не хочете повертатися до тієї ролі, яку грали в Україні.

Я вважаю, що в цій ситуації знайти спільне рішення можливо

Варто відкрито говорити про ваші потреби та очікування. Незважаючи на те, що у вас з чоловіком зовсім різні погляди на поточну проблему, варто пам'ятати, що проблема не повинна розділяти вас і ставити по різні боки, натомість ви маєте протистояти ситуації разом. І підтримувати одне одного.

Ви повинні розуміти мотивацію вашого чоловіка для повернення — він почувається недооціненим у Польщі, відчуває, що не може розвиватися. Разом з тим ваш чоловік має розуміти, що його жінка так само почувалась в Україні.

Не можна втекти від проблеми чи забути про неї

Зупиніться на мить, подумайте про можливі наслідки рішень, а також дайте собі час на емоції, щоб пережити те, що всередині вас.

Зміцнення стосунків з чоловіком також має допомогти. Можливо, ваш чоловік ще не виявив хороші сторони цієї країни. Можливо, варто відвідати місця, які вам цікаві, помітити, що наше життя складається не лише з роботи.

Бажаю вам багато сил і наполегливості.

Посилання на сторінку експерта.

20
хв

«Не хочу руйнувати сім'ю, але хіба я не мушу думати про себе?»

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

«Я бачила людей, які протягом семи годин трималися за стовп у холодній воді». Українці про пережитий у Валенсії потоп і допомогу іспанцям

Ексклюзив
20
хв

Втома, безсилля й осіння хандра: 5 способів полегшити цей стан

Ексклюзив
20
хв

НАТО чи «ядерка»: що гарантує безпеку в сучасному світі

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress