Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Моя собака є «громадянкою» однієї з країн ЄС, тож вільно може перетинати кордон
Киянка Наталія разом з дітьми і 8-річною таксою Дозіттою переїхала до Польщі торік у березні — компанію, в якій працювала жінка, релокували з Києва до Варшави. На той момент діяв спрощений перетин кордону з тваринами — не питали навіть ветеринарних паспортів.
— Це був початок повномасштабної війни, польські прикордонники закривали очі на все. У моєї собаки були із собою і паспорт, і всі необхідні щеплення, і чип, але це все було не потрібно. Зелений вхід діяв для всіх, бо війна, — пригадує Наталія.
Через півроку жінка з дітьми і собакою вирішила поїхати на кілька днів до України, аби зустрітись із чоловіком. Перед поїздкою ознайомилась з оновленими правилами перетину кордону на сайті української міграційної служби, бо чітко розуміла: спрощена система працюватиме не завжди.
— Поїздку до України ми запланували на початок серпня, коли у молодшого сина день народження. Мій чоловік не знав, що Дозітта теж поїде, це був сюрприз для нього. Торік у липні — незадовго до поїздки — було чергове оновлення правил перетину кордону з тваринами. Я ретельно все прочитала і не побачила вимоги мати так звані титри (дослідження на визначення титру антитіл до сказу), які отримати найважче, бо дуже довго. Тож ми без будь-яких зайвих негативних думок поїхали, — розповідає жінка.
Та на зворотному шляху не вдалося уникнути проблем. На українському боці кордону все було гаразд, а ось польські митники не хотіли пропускати тварину:
— Ми їхали на машині, Дозітта завжди сидить попереду. Того вечора вона спала, закутавшись у свою ковдру. Її навіть не було видно. Паралельно зі мною стояли ще дві автівки — і в кожній була собака. До мене підійшла прикордонниця і сказала, що ми не можемо проїхати з собакою, бо не маємо євросертифіката (йдеться про сертифікат здоров’я відповідно до зразка, встановленого законодавством ЄС. — Авт.) і титрів. Я почала доводити, що для нас, українців, діють спрощені правила проїзду, бо саме такі я побачила у наших прикордонників — і показала цей допис. На що полька показала їхні правила перетину кордону, де чітко було написано про титри і євросертифікат. Прикордонниця була рішуче налаштована розвернути нас назад.
Після довготривалих розмов Наталію із псом пропустили. Однак, визнає жінка, то був радше виняток із правил. Так би мовити, крок людяності від польських прикордонників. Бо правила в обох сторін на той момент і справді були різними. Після повернення до Варшави Наталія вирішила зробити таксі польський ветеринарний паспорт:
— Тепер моя Дозітта — єдина з нашої родини «громадянка» Польщі, однієї з країн ЄС. Цей документ спрощує певною мірою перетин кордону, бо, як мінімум, не потрібен євросертифікат. А титри ми вже давно зробили. Тож тепер все має бути гаразд на кордоні. Разом із польським паспортом тварина має й український — законом це не заборонено. На різдвяні свята ми збираємось поїхати в Україну, собака вперше за час війни побуває вдома, в Києві, і я сподіваюсь, що цього разу на кордоні не буде жодних проблем.
.jpg)
Власникам тварин жінка радить одну просту річ — перед поїздкою завжди й уважно читати правила — як українські, так і польські. І не розраховувати на щасливий випадок. Адже, як показує досвід, — пощастити може, але це більше виключення, ніж закономірність.
Ми їхали на свій страх і ризик. Більше б я так не ризикнула
Ірина від початку повномасштабного вторгнення проживає у Варшаві. Бельгійську кішку Луну купила торік у Києві. Колишні власники тварини виїжджали за кордон і не захотіли брати із собою ще нещодавно свою улюбленицю. Ірину запевнили, що Луна має всі необхідні для перетину кордону документи. А жінка саме їхала до Києва і планувала перевезти кішку до Варшави:
— Тварину у попередніх власників забирав чоловік. Він не сильно розбирався, що там у документах. Як виявилося, не було ані необхідних щеплень, ані чипу. Навіть паспорту міжнародного зразка. Я про це дізналась, як уже приїхала до Києва. До від'їзду було максимум два тижні. На той момент на кордоні потрібні були титри.
Тож разом із кішкою жінка відразу поїхала до державної ветклініки, аби зробити міжнародний паспорт, вакцинувати тваринку та чипувати. Попри відсутність довідки про антитіла (титри), яка робиться кілька місяців, все ж таки ризикнули їхати до Польщі.
— Ми зайшли у вагон, провідник нічого не перевіряв, лише запитав, чи маємо документи. Я сказала неправду, що все є, бо титрів не було. Ми їхали на свій страх і ризик, — розповідає Ірина.
Проблеми почались під час перевірки польськими митниками. Оглянувши два паспорти — український та міжнародний — вони зажадали довідку про антитіла. Зрозумівши, що її немає, хотіли заборонити в’їзд до Польщі:
— Я почала спокійно пояснювати, що не встигла це зробити в Україні, бо тільки купила кота, а лишити його не могла. Прикордонники довго дивилися на документи, врешті сказали, щоб після приїзду до Варшави ми пішли до ветлікаря і зробили титри. І нас пропустили. Але скажу чесно, вдруге я так би не ризикнула. Але я вам скажу так — потягом їхати трохи легше ніж автобусом. У цьому випадку, знаю від багатьох переселенців, поляки не дуже чіпляються до тварин. Я не чула, щоб когось з тваринами висаджували. А ось з автобусом такі випадки бували. І, на жаль, тваринок часто просто випускали на кордоні. Якщо, наприклад, перевозив не власник, а якийсь знайомий. Зараз дуже багато оголошень у соцмережах про пошук таких звірят, переважно котів.
Зняли з потяга, бо не було титрів на сказ
А ось історія Юлії не така оптимістична. Жінка разом з дітьми та котом цьогоріч навесні їхала до Польщі. На тварину мали всі документи, крім довідки про антитіла:
— Ми не сперечалися з поляками, ми прохали, щоб дозволили проїхати. Говорили, що зробимо той аналіз в Хелмі, бо саме туди їхали потягом. Утім прикордонники на це не пристали. Сказали: як зробите, приїжджайте.
Жінку з дітьми, котом та речами висадили у Дорогуську:
— Наші паспорти забрали ще у потязі. Зійшовши на одній зі станцій, ми чекали у приміщенні прикордонної служби на машину, яка відвезла нас назад на кордон. Документи віддали лише тоді, коли один із рейсових автобусів погодився нас взяти до України. А далі ми поїхали до Києва. Вдруге заїхали до Польщі вже з тим аналізом.
Документи на тварину: що треба мати для перетину кордону
Христина Слободянюк уже 15 років займається перевезенням тварин через кордон — має свою фірму, яка допомагає із оформленням необхідних документів. Жінка знає всі тонкощі, ретельно стежить за всіма оновленнями правил. Щоб тварину можна було вивезти за кордон, насамперед потрібно мати ветеринарний паспорт міжнародного зразка з усіма щепленнями. Обов'язково мають бути титри, які, до речі, роблять лише дві лабораторії в Україні.
— Саму кров можна здати у ветеринара у будь-якій клініці чи лабораторії, а далі її відправляють на аналіз. Після видачі результатів лише через 90 днів ви можете виїхати з твариною за кордон. Чому такий період? Бо саме за цей час мають виробитися антитіла від сказу. В Європі дуже бояться цієї хвороби, тому такі жорсткі вимоги. Які, до слова, були завжди, — мовить Христина Слободянюк.
Також у тварини має бути чип. Його номер повинен бути внесений у ветеринарний паспорт та зчитуватися сканером. Перед виїздом у тварини має бути оформлена ветеринарна форма №1. Вона видається на підставі ветеринарного паспорта та лише у державних ветеринарних клініках.
— Це довідка про стан здоров’я тварини на момент виїзду тварини. Ветеринар оглядає її і, зазвичай, того ж дня роблять обробку від гельмінтів та кліщів. Варто враховувати, що дана довідка дійсна лише 5 днів. Її беруть напередодні виїзду, — пояснює експертка.
Ще одна обов’язкова вимога — наявність євросертифіката, який можна отримати на українській митниці. Ветлікар вносить дані проведених профілактик, позначку про проходження карантину та маршрут подорожі. Готовий документ засвідчується його підписом та мокрою печаткою.
— Я раджу зробити євросертифікат заздалегідь, наприклад, на митниці у Києві чи Борисполі. Чому заздалегідь? Бо такі митниці, як, наприклад, Грушів у Польщі не мають ветеринара. А поляки без цього документу не пропустять, — застерігає Христина Слободянюк.
Жінка наголошує ще на одному моменті, дуже важливому для поїздок українцями з котиками та песиками: до Польщі, Чехії, Словаччини, Молдови дрібних тварин можна перевозити в усіх потягах без викупу місць. А ось в Угорщині, Австрії та Румунії навіть для маленьких песиків і котів треба мати контейнер-переноску та купувати окремий квиток. При перевезенні собак великих порід обов’язкова умова — наявність намордника та викуп всіх місць у купе.
Ведуча, журналістка, авторка понад трьох тисяч матеріалів на різні теми, у тому числі низки резонансних журналістських розслідувань, які призвели до змін в місцевому самоврядуванні. Пише також про туризм, науку та здоров’я. У журналістику потрапила випадково, понад 20 років тому. Вела авторські проєкти на телеканалі УТР, працювала кореспонденткою служби новин, понад 12 років на телеканалі ICTV. За час роботи відвідала понад 50 країн. Має відмінні навички сторітелінгу й аналізу даних. Працювала викладачкою на кафедрі міжнародної журналістики НАУ. Навчається в аспірантурі, за спеціальністю «Міжнародна журналістика»: працює над дисертацією про висвітлення роботи польських ЗМІ в умовах російсько-української війни.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
%2C%202009%20%D1%80%D1%96%D0%BA.jpg)
%2C%202020%20%D1%80%D1%96%D0%BA.jpg)
