Корисні програми на основі штучного інтелекту, без яких у сучасному світі ніяк

Згідно з даними дослідження освітньої лабораторії Projector, у 2023 році 20% зі 150 опитаних компаній інтегрували інструменти штучного інтелекту. Абсолютним фаворитом став чат GPT — текстовий АІ-продукт (тут і далі  АІ вживається на позначення штучного інтелекту, від англ. Artificial Intelligence. — Авт.). Його використовували компанії для роботи з текстами, покращення текстів та генерування ідей. На другому місці був сервіс Mindjornej — АІ-інструмент для генерації зображень. Але все більше компаній працюють над власними АІ-розробками

Покращення для клієнтів

Штучний інтелект допомагає підбирати квартири через  мобільний застосунок Bird. Його з 2018 року запустила компанія ЛУН (українська компанія, яка створює сервіси для покупки і оренди житла в Україні та за кордоном. — Авт.). Нейронки перевіряють оголошення про здачу квартири, видаляють дублікати оголошень. Додаток діє наразі для Києва, Львова, Харкова, Одеси та Дніпра. Щоб ним скористатися, користувач має показати на карті район, де хоче орендувати квартиру, за допомогою фільтрів можна відсортувати за площею, ремонтом, інтер’єром і навіть меблями. 

Переадресовувати посилки, обирати улюблене відділення чи поштомат, отримувати відповіді на запитання та дізнаватися вартість доставки зможуть клієнти Нової пошти завдяки цифровій помічниці Сенді. Її  наразі тестує власна in-house R&D команда (команда певної компанії, яка самостійно займається розробками та тестуванням технологічних продуктів. — Авт.) логістичної компанії «Нова пошта». Цифрову помічницю в майбутньому інтегрують у мобільний додаток, повідомили у компанії у відповідь на запит Sestry.eu:

— Тестуємо можливість створення накладної за допомогою голосових команд.

Також за допомогою АІ плануємо оптимізувати міжнародні відправлення: достатньо буде зробити фото товару, а система на основі АІ автоматично згенерує його опис, оцінить стан і створить код відправлення

Сканер їжі, який визначає, що гість замовив, скільки це коштує, працює у кафе «Кантін» в бізнес-центрі Silver Breeze у Києві. Цей АІ-інструмент, який має комп’ютерний зір на основі нейронних мереж від Fozzy Group, називається Kissa AI. Гість ставить тацю з їжею в «портал» з камерами, світловими індикаторами, екраном, сканером і платіжним терміналом, а Kissa AI розпізнає страви та формує чек. За звичайну касу цей сканер працює у 10 разів швидше. З жовтня 2024 року ця нейронка може розмовляти. 

Штучний інтелект пропонує персоналізовані рекомендації покупцям, спілкується з ними через чат-боти, генерує контент у мережі магазинів електроніки та побутової техніки Фокстрот, розповідає Head of SEO компанії Максим Федорук:

— Штучний інтелект генерує рекомендації товарів, які відповідають вподобанням кожного окремого клієнта і це збільшило ймовірність повторних покупок.

А завдяки чат-ботам ми змогли покращити швидкість обслуговування, надаючи миттєві відповіді на поширені запити

АІ позбавляє компанії від рутини

Штучний інтелект для підприємств може допомогти з рутинними процесами, пояснює керівник АІ Future Lab при Київській школі економіки Володимир Кулініч:

— Він може допомогти у швидкій комунікації з клієнтами, автоматично відповідати на запити. Якщо дати AI дані про ваш бізнес (ціну на товар, що входить у послугу, асортимент), він вам дасть рекомендацію, як працювати з запереченнями, пояснювати клієнтам, чому це треба купити.

Завдяки даним про ваших клієнтів, АІ може допомогти зробити рекламу, оптимізувати її під вашу цільову аудиторію. Або ж дати клієнту персоналізовану інформацію

Також нейронні мережі можуть покращити й внутрішні процеси в компанії. До прикладу, процес навчання нових працівників.

— Навчання проходить на інтегрованій платформі, працівник вчиться по відео, спілкується з АІ, а потім проходить співбесіду, щоб вже ставати до роботи, — наводить приклад однієї з компаній, яка звернулась до АІ-лабораторії КШЕ, Володимир Кулініч.

АІ автоматизує обробку документів, моніторить ринок й аналізує наукові дані у фармацевтичній компанії «Дарниця». Тут штучний інтелект використовують уже три роки, розповідає директор з корпоративних комунікацій Василь Губарець:

— На базі штучного інтелекту створені особисті помічники (боти) для кожного співробітника компанії. Зокрема, аналітичний бот для дослідження ринку, бот для роботи з корпоративною документацією, бот-перекладач.

Це вивільняє спеціалістів від рутини і дає змогу зосередитися на стратегічних завдання

У Фокстроті за допомогою АІ змогли швидко створювати описи для товарів, що зекономило час та ресурси співробітників. 

На Новій пошті тестують пристрої для підвищення безпеки водіїв, які аналізують дорожню ситуацію та поведінку водія, щоб запобігти аваріям.

— Пристрої, схожі на звичайні автомобільні відеореєстратори, мають розширені функції, що дозволяють визначати фізичний стан водія, наприклад, позіхання та відволікання, а також оцінювати стиль водіння, — повідомляють у   R&D команді Нової пошти.  

Штучний інтелект для створення контенту в соцмережах використовують і невеликі бізнеси, наприклад, для того, щоб збільшити базу клієнтів: зібрати ліди, проаналізувати їх, оптимізувати рекламу, допомогти з контентом. А ось великі компанії більше звертаються із запитом про оптимізацію процесів.

— Компанія стає більш продуктивною, починає заробляти більше, але виміряти економічний ефект конкретно від AI — складно. Штучний інтелект оптимізує певні процеси, полегшує рутинну роботу. Якщо у вас в роботі не дуже багато рутинних завдань, мало даних, то АІ вам мало стане у пригоді, – пояснює Володимир Кулініч.

Державне регулювання

У червні 2024 року Мінцифри опублікувало Білу книгу з регулювання штучного інтелекту в Україні — документ, покликаний дати старт обговоренню впровадження АІ продуктів у різних сферах, у тому числі й у бізнесі. Бо регулювати використання ШІ доведеться, адже Україна тримає курс на приєднання до ЄС, де діють суворі регламенти. 

У Білій книзі пропонується поступово впроваджувати регулювання у сфері штучного інтелекту. Зокрема, пропонується два етапи: підготовчий та етап впровадження закону — аналога Регламенту ЄС зі штучного інтелекту. 

— Ми на етапі рекомендацій для певних галузей. Пишуться рекомендації для юристів, для вищої освіти, вже випущені рекомендації для середньої освіти. Зараз фіналізуються документи щодо інтелектуальної власності: кому взагалі належить продукт, який згенерував АІ, – зазначає Володимир Кулініч, який також є секретарем підкомітету з регулювання АІ при Мінцифри. 

На підготовчому етапі пропонується створювати sandbox, або регуляторну пісочницю  (регуляторна пісочниця — формат взаємодії компаній та регулятора, що дозволяє безпечно, без ризику порушити законодавство, тестувати нові продукти. Наприклад у Австралії «пісочниця» дозволяє фізособам та компаніям тестувати інноваційні фінансові послуги без попереднього отримання ліцензії.  — Авт.). Бізнеси, своєю чергою, мають погодитися на декларацію саморегулювання.

— І допоки ми не в ЄС, у нас буде саморегулювання, з рекомендаціями, порадами, але без жорстких заборон. Тому що AI act (Artificial Intelligence Act, AI Act, регламент про штучний інтелект Євросоюзу, ухвалений 13 березня 2024 року Європейським парламентом, має забезпечити безпеку і дотримання прав громадян при застосуванні штучного інтелекту. — Авт.) ми колись маємо імплементувати, і частково робота нашого підкомітету — це підготувати український бізнес до імплементації цих документів, — пояснює Володимир Кулініч.

Які галузі перспективні для АІ

Ритейл, продажі, логістика — не межа застосування штучного інтелекту компаніями. АІ-інструменти можна застосовувати у сільському господарстві. За його допомогою можна аналізувати стан посівів, кліматичні умови, визначати, яку ділянку варто підживити за допомогою дрона. 

Банківська сфера теж може автоматизувати процеси завдяки АІ. Штучний інтелект може визначати, чи можна видавати певній особі кредит, зважаючи на її кредитну історію. Але тут необхідний баланс, якщо йдеться про якісь соціальні чи пільгові кредити: жоден банк не погодить студенту кредит, бо в нього ще немає доходу. 

АІ можна застосовувати й у фешн-індустрії. Наприклад, ви задаєте параметри про свій стиль одягу, як ви хочете виглядати, а штучний інтелект підбирає вам стиль на основі ваших попередніх фото. Також ШІ може застосовуватися для прогнозування, які тренди будуть популярними, щоб додати кольори чи фасони в колекцію

Персоналізованими можна зробити й освітні програми. У 2024 році анонсували старт освітнього державного додатка «Мрія». Як повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, у застосунку буде бібліотека відеоматеріалів, які валідуватиме штучний інтелект: переглядатиме відео на предмет наявності некоректних жартів, забороненого контенту, а дітей навчатимуть, як ефективно використовувати штучний інтелект.

А у листопаді Google запустив платформу з безоплатними курсами для вивчення штучного інтелекту. Для спеціалістів, керівників та власників бізнесу, маркетологів, менеджерів з продажів, HR-фахівців, як оптимізувати буденні завдання та витрачати на них значно менше часу, розповідають на курсі ШІ для продуктивності.

Засновниця сервісної компанії LyraTech AI Катерина Стецюк нині живе на дві країни й на два міста — у Варшаві і Києві. Вона — трансформаційний AI-лідер, що допомагає покращувати роботу команд і бізнесів, використовуючи технологічні інновації у сфері штучного інтелекту. Попри потужне портфоліо — 30+ АІ-проектів й побудову АІ-команд до 20+ осіб — Катерина Стецюк наголошує також на важливості емоційного інтелекту в бізнесі й побудові команд. 

‍Ольга Гембік: Який шлях ви пройшли у сфері технологій — від початку і до створення власної компанії?

Катерина Стецюк: Я в темі штучного інтелекту майже 10 років. Починала як розробниця, потім керувала відділами, збирала команди для декількох великих українських аутсорс-компаній, відділи з машинного навчання. І, зрештою, заснувала свою сервісну компанію LyraTech AI. 

Ми розробляємо кастомні рішення для бізнесів, використовуючи технологію штучного інтелекту, які будуть їх підсилювати, оптимізовувати і давати або додаткове ревенью компанії, або зменшувати витрати. 

Ми займаємося створенням різних проєктів із фокусом на штучний інтелект. Працюємо з великими інтерпрайзами у сфері телекомунікації, фармацевтики, ритейлу. Але також працюємо і зі стартапами. Маємо серед клієнтів компанії з Великої Британії, США, Швейцарії. Збираємося легалізуватися у Польщі.

Я починала програмістом у компанії, писала на Java. Але потім мені захотілося більше викликів і різноманітних задач, які включали б у себе різноманітніші підходи, більше «математики»

У програмуванні усі більш-менш визначено. У сфері ж штучного інтелекту — зовсім ні, вона вивчається, у ній багато невизначеності, є багато місць, де можна створювати нове. І мені це було цікаво.

Чи можна спрогнозувати, які продукти штучного інтелекту формуватимуть найближче майбутнє?

Зараз усе швидко змінюється. За останні роки у сфері штучного інтелекту змінилося дуже багато. Усе, із чим працюємо зараз, іще три роки тому було дуже важко осягнути.

Я вірю у розвиток сфери генеративного штучного інтелекту, яка почала набирати обертів останні два роки 

Наприклад, ChatGPT — це частина напрямку Generative artificial intelligence із генерації текстів. Є також генерація зображень, відео, аудіо, клонування голосів тощо. У цій сфері поки що не все ідеально, але я вже бачу, як вона може давати значний профіт компаніям й полегшує поріг входу для будь-якої компанії і людини у сферу застосування штучного інтелекту. 

Питання, яке мусується футуристами, — чи замінить штучний інтелект людей, чи залишить їх без посад і роботи?

Дуже багато людей бояться того, що штучний інтелект замінить чимало професій. Багато хто всерйоз говорить про те, що ШI (штучний інтелект) заміняє нас і треба щось із цим робити. Я з цим твердженням не згодна. Так, штучний інтелект точно забере багато робочих місць, але й водночас і дасть їх.

Відбувається схожий процес, як це було з індустріальною революцією, коли ми переходили від коней до автомобілів. Хтось втрачав роботу, але з’являлося багато нових можливостей. Я вважаю, що це дуже класно — замінити якусь просту рутинну роботу штучним інтелектом, а людині дати більш творчу, складну роботу. ШI ще точно не може вирішувати дуже складні завдання.

Ми ніколи не позбавимося від креативності в задачах, від важливості людського фактору, ніяк не зможемо виключити людину з процесу. Бо дуже важливий — інтелект емоційний

Тому я б не боялася цього, а навпаки — закликала б людей, які переживають, що їхня професія має високі шанси за 5-10 років бути заміненою штучним інтелектом, отримувати нові навички. Є дуже багато сфер, куди можна посилюватися, навчатися. Штучний інтелект буде лише підсиленням людини на роботі, а не її заміною. 

Які українські компанії перебувають у цьому технічному авангарді змін і в роботі активно залучають штучний інтелект?

Насправді штучним інтелектом послуговуються дуже багато українських компаній. Не впевнена, що можу ділитися цими подробицями. 

Але от, наприклад, публічний кейс — використання штучного інтелекту для генерації зображення «Новою поштою». У твітері їх за це рознесли — мовляв, чому ви використовуєте це зображення, а не дизайнерське оформлення? На що представники компанії розповіли, що вони розвиваються і намагаються іти в ногу з часом. 

Ви — експертка з побудови команд. Яка роль штучного інтелекту для їхньої ефективності? Якими інструментами варто скористатися, аби отримати команду мрії? 

Одного продукту, який би використовували компанії й усе ставало супер-ефективно, – немає. Але на воркшопах з деякими українськими і закордонними компаніями ми розглядаємо, які є інструменти штучного інтелекту, який команди можуть використовувати. 

Наприклад, той же ChatGPT — це продукт для покращення ефективності роботи, бо може писати, обробляти величезні об’єми інформації, читати документи, робити саммеріз документів, знаходити помилки, писати листи, виправляти граматику, генерувати ідеї. Кейсів дуже багато.

З командами ми знаходимо різні процеси, які можуть бути автоматизовані. Наприклад, ось ця задача у нас робиться 20 раз за день, ми витрачаєм на неї 5 хвилин. Варто подумати, а чи можемо ми оптимізувати процеси за допомогою штучного інтелекту? І скільки часу ми виграємо від цього? 

Тобто важливий аналіз процесів в контексті команди, але у контексті персональної ефективності кожен працівник теж має ознайомитися з існуючими інструментами штучного інтелекту — як от ChatGPT, Midjourney, генерація зображень, аудіо, відео. Треба зрозуміти, що з цього може прискорити роботу для більшої ефективності. 

Важливо, щоб власники бізнесів і тім-ліди були зацікавлені навчати працівників. Це дасть профіти для бізнесу і членів команд, які зможуть автоматизувати якісь рутинні речі

Тому я у великому захваті і від українських компаній, які цим займаються, навчають своїх працівників, а не беруть якихось зовнішніх експертів, щоб донести основні важливі речі про ШІ. Якщо ж компанії не будуть цього робити, то це зроблять інші — і виграють. 

Яка роль емоційного інтелекту поряд зі штучним?

Емоційний інтелект буде важливим завжди. Ми — люди, нам потрібні люди, тож його важливість не зменшиться. Можливо, із використанням технологій лише збільшиться. Буде впроваджуватися автоматизація, тож потрібно також буде більша залученість людей в креативність, в комунікації із поясненнями, конгломерації нових ідей. Якщо хтось втрачатиме роботу, то важливо, що був інший, хто може в цьому людей підтримати.  

Як справи із застосуванням інструментів штучного інтелекту на польському ринку?

Польський ринок розвивається досить стрімко. Це один із ринків Європі, які у галузі ШІ розвиваються дуже стрімко. По-перше, сюди релокувалося багато українських компаній. По-друге, вони інвестують багато у підтримку компаній, розвиток. До того ж, багато іноземних офісів відкривають офіси в Польщі. 

На форумі WTECK - АІ для бізнесу, де я говорила про те, як використовувати ШІ для зростання та підвищення ефективності, було чимало компаній, розібрано цікавих кейсів. На форумі до мне підходили і спілкувалися багато людей, і було зрозуміло, що тема штучного інтелекту в Польщі гаряча і точно цікава.

Футурологи передбачили посилення ролі штучного інтелекту, але не передбачили майбутніх воєн. Як технології можуть полегшувати життя у часи турбулентності, природних катаклізмів і рукотворних воєн? 

Штучний інтелект залучений в усі ці сфери — від змін клімату і так далі. Дуже багато досліджень робиться у застосуванні ШІ у воєнний час. 

Війни завжди були рушіями технологічного прогресу, і в Україні є дуже багато класних компаній, які займаються від виготовлення дронів, — до відстежування пересувань техніки. І я впевнена, що всі ці технології, команди і компанії наближають нашу перемогу.

Коли говоримо про комп’ютерне бачення, яке зараз актуальне, то це, наприклад, інструменти для визначення фейків, знаходження пропаганди в постах тощо. Це теж штучний інтелект і ще одна сторона технологій.

Тобто ваша порада — активно залучати продукти штучного інтелекту в щоденне життя?

Людям точно не варто боятися штучного інтелекту, треба освічуватися. ШІ уже перейшов від того, що це була якась технологія для науковців, до можливостей для кожного. Кожен може бути залученим до цієї технології і використовувати її переваги. 

Компанії-технологічні гіганти зараз змагаються за створення найкращих моделей штучного інтелекту, і від цього ми, юзери, можемо отримувати лише переваги. Поки розробники вкладають мільярди, ми можемо це використовувати і навчатися. І в сучасному світі база знань зі штучного інтелекту — на високому рівні, але без заглиблення у технологічні деталі —буде обов’язковою для кожного.

<add-big-frame>Штучний інтелект (ШI) — це набір технологічних інструментів і алгоритмів, які видають нам готові рішення щодо змін цифрового й реального середовища, базуючись на різних даних. Штучний інтелект задумувався як багатовекторний інструмент, що виконуватиме завдання, які долі були під силу лише людині.

Емоційний інтелект  — це здатність розуміти і розпізнавати свої і чужі емоції, а отже, наміри, бажання і почуття. І найважливіше – вміння керувати емоціями і почуттями, впливати на свою поведінку та інших. Вперше про емоційний інтелект заговорив американський психолог Деніел Гоулман. <add-big-frame>

Перша частина заголовку в цьому тексті сформована не для «клікабельності», а тому що справді є такий напрямок перспективних робіт, які ведуть зараз ВПС США, але про це ми трохи нижче поговоримо. Але навіть якщо хтось із читачів оцінить, що це таки просто «клікабельність», то це теж буде добре. Якби людство не сперечалось про технології, то їхній розвиток не рухався би вперед. А надто — про той самий штучний інтелект, який у нашій оборонній війні проти РФ отримує все більше поширення та наочно показав свою дієвість на прикладі використання ударних дронів. 

У нашій ситуації дискутувати про технології взагалі життєво необхідно, бо раз ворог переважає у кількості живої сили та інших ресурсів, нам треба брати асиметричними засобами. Тому, справді, не тільки борщ треба вносити до переліку спадщини ЮНЕСКО.

Тим більш, у мене самого виникла думка про певну дискутабельність, коли намагався коротко окреслити поняття «штучного інтелекту». Логічно ж все «окреслити одразу на березі», перш ніж продовжувати розмову, але далі є навіть кілька «але». Можна було б визначити, що «штучний інтелект — це програмне та апаратне забезпечення, яке може виконувати роботу замість людини на полі бою». Але ж, наприклад, для управління дроном із «машинним зором» людина однаково потрібна.

Казати, що «штучний інтелект спрощує завдання на полі бою», не зовсім підходить. Бо ця технологія вручає людини можливості, які раніше ніхто не бачив, але і покладає раніше не бачену відповідальність також

А чому почали саме із дронів?

Думаю, кожен із вас, дорогі читачі цього тексту, ставив собі це питання. Бо усі ми — люди західної культури, котрі виросли в понятті про загрозливість та водночас всесильність штучного інтелекту при використанні для військових цілей. І для нас ідеальною взагалі є картина, коли війну між собою ведуть виключно роботи, а людині взагалі не треба бути на полі бою, роботу оператора можна буде виконувати навіть за кількасот кілометрів від лінії боєзіткнення.

Але, як то кажуть, «де вхід — там і вихід». І він полягає в тому, що до лютого 2022 року в цивілізованих країнах штучним інтелектом для військових завдань системно не займались якраз через страх, що все може вийти з-під контролю. Крім того, не було такого інтенсивного використання боєприпасів та засобів РЕБ з обох сторін війни (у нас просто прийнято прибіднятись про власні успіхи в радіоелектронній боротьбі). Саме так і вийшло, що українські захисники виявились першими у воєнній історії, яким для завдань оборони довелось поєднувати дві речі — дрони як імпровізований засіб ураження і штучний інтелект як технологію, яка покращує точність влучання.

Штучний інтелект сам по собі не виникає, його потрібно окремо вчити під бойові завдання. Тому поки що і в першу чергу це про «машинний зір» на дронах, який дозволяє наводитись на техніку чи піхоту ворога без участі оператора та при шаленій протидії РЕБ

Звісно, що це аж ніяк не «стеля» по технологіям навіть зараз. І тут якраз доречно згадати про F-16 зі штучним інтелектом, згаданий у заголовку цього тексту.

Річ у тім, що з 2020 року ВПС США ведуть програму ACE з використання штучного інтелекту для війни в повітрі. І якраз нещодавно стало відомо, що восени 2023 року відбувся перший навчальний повітряний бій, учасниками якого стали пілотований F-16 та його безпілотний «брат», якого назвали X-62A VISTA. Для самих американських військових тут було важливо перевірити, що штучний інтелект цілком сам може керувати літаком та вести повітряний бій, навіть якщо при цьому на борту X-62A VISTA сиділо два пілоти для «підстраховки». 

Ну, а ми тут для себе можемо взяти планку, що можна йти і в напрямку створення безпілотних перехоплювачів рашистських ракет та «Шахедів», і цими перехоплювачами теж керуватиме штучний інтелект. 

Про всяк випадок ще один концептуальний момент. Будь-яка сучасна зброя відрізняється не тільки технологічністю, але й поняттям про її зловісність також. Відповідно, чим більше ми будемо писати із захопленням про будь-які власні успіхи зі штучним інтелектом на полі бою, то більше надихатиме наших розробників — і взагалі-то ще більше лякатиме наших ворогів, яким це все потім летітиме на голови. 

Ба більше, самі російські «військові теоретики» визнають — низька якість підготовки особового складу є їхньою традиційною проблемою, саме тому там така постійна фіксація на «аналоговнєт». Але що цікаво, відомі ворожі розробки зі штучного інтелекту обмежуються «машинним зором» для «Ланцетів» та окремих типів FPV-дронів.

Як перемогти «людський фактор»

Можливо, ми ще не до кінця знаємо про реальний рівень успішності, з яким наші захисники використовували штучний інтелект для протидії агресору. Наприклад, авторитетний західний аналітичний центр IISS стверджує, що наші військові ще з другої половини 2022 року використовували таку технологію для відбиття російських кібератак на нашу критичну інфраструктуру, для планування контрррозвідувальних заходів і, найцікавіше, для збору та узагальнення даних, як на російських окупантів впливали ракетні удари з HIMARS під час боїв за звільнення Херсона. Виходить так, що «штучний мозок» давав поради, як планувати ракетні обстріли по ворогу, а бійці ЗСУ їх напрочуд ефективно використовували.

І що цікаво, саме приклад Збройних сил України з використання штучного інтелекту аналітики з IISS називали як позитивний

Бо що виявилось негативним, це здивує всіх. Перед 7 жовтня 2023 року ЦАХАЛ уже мав кілька автоматизованих систем управління військами, в основу яких було покладено штучний інтелект. Такі системи здатні «підказувати» найбільш пріоритетні цілі для удару та навіть комплексні рішення для дій на полі бою. Однак, як стверджували аналітики IISS, ізраїльські офіцери такі підказки переважно ігнорували, чим і створили собі цілий комплекс проблем. Цей приклад підкреслює, що штучний інтелект на сучасному полі бою може дати досі небачені можливості, але й заодно вимагає небаченої досі відповідальності. 

Але з цього всього виникає ще один висновок. Нам ще тільки належить створити усі необхідні можливості на основі штучного інтелекту, що призведуть до повного звільнення наших земель від російських окупантів. Однак Україні це під силу як нікому в світі.