Діти поза школою
Уже з 1 вересня 2024 року українські діти будуть зобов’язані увійти до польської системи освіти. Про таке рішення заявила заступниця міністра освіти Йоанна Муха. Наприкінці квітня відповідний законопроєкт Міністерства освіти Польщі ще перебував на фінальній стадії підготовки. Очікується, що українські діти у польській школі матимуть й «український компонент» — змогу вивчати рідну мову. Разом із тим навчальні заклади Польщі збираються працевлаштувати українських вчителів.
Такому рішенню передували соціальні дослідження залучення українських дітей-біженців до навчального процесу. Приміром, згідно зі звітом «Поза школою. Оцінка перешкод для навчання у школі для українських дітей та підлітків-біженців у Польщі», проведеним міжнародними гуманітарними організаціями Care International, IRC та Save the Children International, лише 49% українських дітей, які через війну опинилися у Польщі, відвідують школи. Тим часом країна прихистила більш як 300 тисяч українських дітей шкільного віку.
Утім, за словами заступниці міністра освіти Йоанни Мухи, цифра у більш як 100 тисяч, якою оперують громадські організації, може бути завищена. Після консультацій з українськими колегами, у міністерстві освіти Польщі зупинилися на цифрі 50-60 тисяч українських учнів у Польщі, не охоплених навчанням.
Мінус 800+
30 квітня Рада Міністрів Польщі затвердила проєкт змін до спецзакону про допомогу громадянам України у зв'язку з війною. Він передбачає продовження тимчасового захисту українських біженців до 30 вересня 2025 року. Серед нового, зокрема, обмеження допомоги за програмою 800+ — вона буде лише для тих дітей-біженців, які відвідують польські дитсадки та школи. Таким чином уряд начебто хоче убезпечитися від «поїздок за соціалкою», коли українська родина уже повернулася в Україну, але за виплатами раз на місяць відвідує Польщу.
Це ж саме стосується і програми «Добрий старт». На фінансову допомогу можуть розраховувати ті громадян України, котрі легально перебувають на території Польщі разом з дитиною, яка зарахована до польської школи або дитячого садка.
Зміни до спецзакону затверджені Сеймом та Сенатом й підписані президентом Анджеєм Дудою. Попри очікування, що зміни до спецзакону наберуть чинності лише з 1 липня 20214 року, українці у Польщі, чиї діти не відвідують польських шкіл, отримали привід для хвилювання. І йдеться тут не лише про фінансову допомогу 800+.
Український компонент
Під час презентації уже згадуваного дослідження, йшлося про те, що серед основних труднощів, з якими стикаються українські діти у польських школах і через які не хочуть ходити до місцевих класів, 72% назвали мовний бар’єр. Ще 24% опитаних не розуміли польської системи освіти, 46% було важко призвичаїтися до навчання, а 10-м відсоткам — дуже важко.
Допомогти із вирішенням цих проблем мали б міжнародні міжкультурні асистенти, найоптимальніше — такі ж біженці. Ці помічники добре зарекомендували себе під час навчального процесу.
— Ще перед повномасштабним вторгненням наша фундація мала досвід праці з міжнародними міжкультурними асистентами, — каже лідерка команди міжкультурних асистентів Анна Ковальчук із фундації «Україна» у Вроцлаві. — Ми мали кількох асистентів, котрі підтримували дітей у вроцлавських школах, тепер їхня кількість на Дольному Шльонску зросла до 41 особи. Зараз специфіка праці міжкультурних асистентів у школах змінюється відповідно до викликів. Якщо раніше ми більше говорили про мовний бар’єр, то зараз більше кажемо про інтеграцію. Адже ми часто чуємо про цю проблему — діти не хочуть іти до школи, не інтегруються.
Окрім супроводу учня, міжкультурні асистенти, а також українські вчителі, яких планують залучити до навчального процесу в Польщі, зможуть внести важливий «український компонент» до процесу навчання. Йдеться про вивчення таких предметів як українська мова, література, історія України тощо.
Про важливість «українського компоненту» йдеться у Спільній заяві Міністра освіти Республіки Польща, Міністра науки Республіки Польща та Міністра освіти і науки України. Очільник українського освітнього відомства Оксен Лісовий зустрівся із своїми польськими колегами 28 березня 2024 року.
Що на це українські школи?
В українських школах у Польщі, які працюють за українськими програмами, уже відреагували на анонсований проєкт змін до спецзакону про допомогу громадянам України.
Зокрема, у Першій українській школі Фундації «Незламна Україна» почали паралельно зараховувати учнів до польських шкіл-партнерів. До початку навчального року до польських шкіл обіцяють зарахувати всіх учнів, які навчаються у Варшаві, Кракові та Вроцлаві.
— Діти навчатимуться за інтегрованою програмою, що об’єднує польську та українську системи освіти, частково буде збільшено навчальне навантаження, — пояснює Марина Юсин, керівниця відділу комунікацій фундації «Незламна Україна». — Учні отримуватимуть як польські, так і українські документи про освіту державного зразка. А з наступного навчального року дітей наших шкіл додатково готуватимуть до складання іспиту у 8-му класі та матури. До того ж, батьки матимуть легальні підстави для перебування в Польщі та отримання фінансової допомоги «Добрий старт» і 800+.
Варшавська українська школа ВШколУ — освітній проєкт, створений Клубом католицької інтелігенції та Українським домом у Варшаві — відома тим, що її учні із самого початку офіційно перебувають у двох системах освіти: українській і польській. ВШколУ співпрацює з приватною львівською школою «МрійДій» і польською школою Монтессорі ім. Св. Уршулі Ледуховської. За свій інноваційний підхід до освіти дітей-біженців ВШколУ отримала престижну нагороду CEB Award for Social Cohesion 2024.
— Завдяки тому, що наші діти і так у двох системах освіти, то ми можемо продовжувати навчання. Але чекаємо на зміни, що будуть у постанові стосовно біженців, і на зміни в освітньому праві, щоб точно спланувати вектор своєї діяльності, — каже директорка школи ВШколУ Оксана Колесник.
У школі «Материнка» ім. Дмитра Павличка, яка почала працювати у Варшаві за українською освітньою програмою задовго до повномасштабного вторгнення, нові зміни теж не викликали надмірного хвилювання.
— Попри те, що «Материнка» є виключно в українській системі освіти, міністр освіти України запевнив, що нашу школу зміни до спецзакону не торкнуться, — каже директорка школи Наталія Кравець. — Школа тривалий час працює у Польщі, на основі документів про навчання наші учні робили карти побиту — дозволи на тимчасове або постійне проживання. Ми співпрацюємо з іншими міжнародними школами, маємо уроки польської. Працюємо із розумінням, що в українській школі нашим дітям соціалізуватися найкраще.
Редакторка і журналістка, письменниця, колумністка, авторка текстів про бізнес, філософію, науку і літературу. Вивчала полоністику у Волинському національному університеті імені Лесі Українки і тюркологію в Інституті імені Юнуса Емре (Туреччина). Була редакторкою і колумністкою «Газети по-українськи» і журналу «Країна», працювала для української діаспори на Radio Olsztyn, друкувалася у виданнях Forbes, Leadership Journey, Huxley, Landlord та інших. Дипломована спеціалістка Міжнародного сертифікованого курсу Thomas PPA (Велика Британія) з експертизою у human resources. Перша книга «Жінкам ніззя» вийшла у видавництві «Нора-друк» 2016 року, над другою працювала за сприяння Інституту Літератури у Кракові вже під час повномасштабного вторгнення.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
