Фундація CARE International в Польщі у співпраці з Центром соціально-економічних досліджень (CASE) підготувала звіт «У тіні. Українські домашні працівниці в Польщі». Прибиранням будинків або доглядом за літніми людьми заробляють на життя близько 100 тисяч українців та українок у Польщі, переважно жінки. Часто ця робота належить до тіньової економіки, пов'язана з експлуатацією працівниць та порушенням їхніх прав.
61% жінок, які взяли участь в опитуванні CARE, стикалися з нерівним ставленням, дискримінацією, домаганнями або зловживаннями на роботі. 51% були змушені працювати під час хвороби, а 46% повідомили, що роботодавці переконували їх працювати занадто довго або відмовляли у належному відпочинку та перервах, йдеться у висновках дослідження, опублікованого на сайті www.pulshr.pl.
До 30% респонденток зізналися, що зазнавали фізичного або психологічного насильства з боку роботодавця. Дискримінації та навіть насильству піддаються також жінки, які працюють в інших професіях. Катажина Патикевич, психолог з польського міста Більсько-Бяла, нагадує, що близько 7 мільйонів осіб вже втекли від російської агресії.
— Значна частина тих, хто прибуває до Польщі та інших країн, несуть тягар воєнних травм, багато з них зазнали шкоди, як психологічної, так і фізичної, ще до приїзду. Не всі, хто шукає у нас притулку, знають свої права. Крім того, існує мовний бар'єр для звернення за допомогою, — розповідає Катажина Патикєвич.
— Дехто з тих, хто до нас звертаються, втратили роботу і майно. Іноді вони стають жертвами трудової експлуатації, їм несправедливо платять, буває, що вони стають жертвами насильства на роботі. В особливій ситуації можуть опинитися люди, які не тільки працюють на когось, але й живуть з цими особами під одним дахом, наприклад, доглядають за дітьми чи літніми людьми. Трапляються ситуації експлуатації такої залежності, таких людей трактують майже як власність, — розповідає Малгожата Маліновська, керівник Підбескидського центру кризового втручання в Бєльсько-Бялій.
Як реагувати на небажані ситуації? Куди можна звернутися за допомогою?
Заборона дискримінації на роботі
У Польщі працевлаштування без укладення трудового договору та сплати податків і страхових внесків, тягне низку наслідків як для роботодавця, так і для працівника. Роботодавцю загрожують фінансові санкції і навіть обмеження волі, якщо його визнають винним у податковому правопорушенні. Працівник не несе кримінальної відповідальності, але робота в тіньовій економіці означає відсутність медичного страхування та захисту від необґрунтованого звільнення.
Трудовий кодекс Польщі встановлює правила, пов'язані з поняттям працевлаштування, описує обов'язки роботодавця і працівника. До них відносяться заборона дискримінації, рівність працівників і необхідність поважати їхню гідність.
На яку поведінку на роботі слід звернути увагу? Міжнародна організація праці визначає термін «булінг» як «образливу поведінку через мстиві, жорстокі, злісні або принизливі спроби завдати шкоди окремій особі або групі працівників». Це можуть бути образливі жести, висміювання, необґрунтована критика, приниження, використання ненормативної лексики, заборона робити перерви на роботі під загрозою втрати праці, примушування залишатися після закінчення робочого дня. Це, звичайно, й фізичне насильство або переслідування.
ПРИКЛАД: На Ірину, українку з Києва, на роботі поклали більше обов'язків, ніж на поляка на тій самій посаді. Коли вона запротестувала, менеджер відповів, що вона гостя в Польщі, і якщо не подобається, вона може повернутися додому.
Жертва мобінгу повинна в першу чергу повідомити про це свого роботодавця. У великих польських компаніях часто існують спеціальні телефони або електронні скриньки, які дозволяють працівникам анонімно повідомляти про проблеми, що виникають в їхніх компаніях. Будь-який працівник, навіть анонімно, може повідомити Державну інспекцію праці (PIP) про мобінг на конкретному місці роботи. Інспектори повинні перевірити компанію на предмет можливої недбалості.
— Останнім кроком є звернення до суду з позовом до роботодавця. Саме на цьому етапі буде вкрай важливо представити неспростовні докази, що такі дії мали ознаки мобінгу, і що сама компанія не протидіяла цій практиці, — читаємо на сайті юридичної фірми Sobota Jachira з Вроцлава.
Можна звернутися до однієї з організацій, які надають безкоштовні юридичні консультації. У Варшаві, наприклад, є Центр допомоги іноземцям — місце, де щороку тисячі людей з десятків країн світу отримують безкоштовну допомогу. Ним керує фундація Ocalenie.
Інформаційний пункт для іноземців у Кракові діє як частина Мультикультурного центру.
— Тут кожен іноземець може отримати інформацію, що стосується, зокрема, умов легального перебування в Польщі, процедури отримання захисту, правил отримання соціального та медичного страхування. Ми також пропонуємо юридичні консультації, психологічну підтримку, професійну підтримку, а також допомогу в проходженні процедур, пов'язаних з освітою дітей та молоді, — інформує установа.
У Гданську діє Центр рівного ставлення.
Що таке мова ворожнечі?
З мовою ворожнечі можна зіткнутися і на роботі. Згідно з визначенням Ради Європи, це «мова, яка поширює, заохочує і виправдовує расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми нетерпимості, що підриває демократичну безпеку, культурну згуртованість і плюралізм». Польський фонд «Людяність в дії» повідомляє, що однією з особливо вразливих груп є саме українська меншина. Мова ворожнечі на робочому місці також є формою булінгу.
ПРИКЛАД: На одному робочому місці керівник стверджує, що кожен росіянин і українець, вбитий під час війни в Україні, — це благо, тому що світ стане кращим без цих двох націй.
Мова ворожнечі на робочому місці, як і будь-який вид булінгу загалом, є підставою для розірвання трудових відносин з вини роботодавця. Мова ворожнечі є злочином у Польщі. Відповідно до закону: «Той, хто публічно пропагує фашистський або інший тоталітарний державний лад або підбурює до ненависті на ґрунті національних, етнічних, расових відмінностей або на релігійному ґрунті, підлягає штрафу, покаранню у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на строк до 2 років». Про такі випадки варто повідомляти в поліцію або прокуратуру. Про інші злочини, такі як фізичне насильство або сексуальні домагання, також необхідно повідомляти, незалежно від того, чи є винуватцем начальник або колега.
Сексистська поведінка на роботі
Сексизм, тобто дискримінація за ознакою статі, — ще одне явище, з яким можуть зіткнутися працівниці з України під час роботи в Польщі. На щастя, все рідше під час співбесіди на роботу молоду жінку запитують про її особисті плани, наприклад, чи планує вона завагітніти в найближчому майбутньому.
Однак різні небажані ситуації все ще трапляються, наприклад, надання переваги чоловікам під час просування по службі, ігнорування думки жінок на важливих зустрічах, використання їхніх зменшувальних імен, таких як Аня чи Катя.
Ці ситуації також потребують вирішення. У таких ситуаціях, як відмова у просуванні по службі за ознакою статі, можна звернутися до Національної інспекції праці та відстоювати свої права в суді з трудових спорів як особа, що зазнала дискримінації. Ви також можете звернутися за допомогою до однієї з неурядових організацій, що захищають права жінок.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
