Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Чи може чоловік з подвійним громадянством виїхати з України?
Подвійне громадянство в Україні заборонене, проте чимало українців мають ще одне (і навіть більше). Зазвичай вони в’їжджали до України за українським паспортом, а виїжджали — як громадяни іншої країни. Що змінилось?
З початком повномасштабної війни українці з другим іноземним громадянством могли вільно перетинати кордон. Але тепер Україна скасувала цей винятковий дозвіл виїжджати українським чоловікам у віці від 18 до 60 років з країни, якщо вони мають подвійне громадянство.
Згідно із законом, всі громадяни України залишаються її громадянами зі своїми правами та обов’язками, незважаючи на наявність паспортів іноземних держав.
З 1 червня 2024 чоловіки з подвійним громадянством більше не можуть виїхати з країни. І можуть бути мобілізованими до війська. Враховуючи, що вихід з українського громадянства — це тривала бюрократична процедура, до того ж таке рішення ухвалює виключно президент, то швидко вийти з українського громадянства не вийде.
Деякі посольства іноземних країн поквапилися зробити заяви для своїх громадян з подвійним громадянством. І пояснили їм, що осіб, які знаходяться на території України і мають громадянство ще якоїсь країни, Україна сприймає як своїх громадян з усіма наслідками.
Зокрема, посольство Сполучених Штатів Америки оприлюднило таку інформацію:
“Якщо ви перебуваєте в Україні і не можете покинути країну, сховайтеся на місці і виконуйте всі місцеві розпорядження. Якщо ви зараз не перебуваєте в Україні, ми наполегливо рекомендуємо громадянам США чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які також мають українське громадянство або претендують на отримання українського громадянства і не бажають залишатися в Україні на невизначений термін, утриматися від будь-яких поїздок до України. Існує надзвичайно високий ризик, що вам не дозволять виїхати навіть з паспортом США”.
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко пояснив підстави такої заборони тим, що навіть якщо громадяни України мають паспорт іншої країни, вони насамперед розглядаються як громадяни України і на них поширюються її національні права й обов’язки.
“Формулювання, що шириться на різних ресурсах про те, що українців з подвійним громадянством тепер не випускатимуть з країни, м’яко кажучи, некоректне. Вкотре можу зазначити, що в Україні заборонено подвійне громадянство”, — сказав Демченко.
За його словами, такі норми діяли й раніше. І на прикордонники неодноразово виявляли українців, які на паспортному контролі видавали себе за іноземців.
Заборонено виїжджати за кордон також громадянам України, які постійно проживають за межами України й мають у своїх документах відповідні відмітки про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання та штамп про взяття на постійний консульський облік у закордонній дипломатичній установі України.
Отже, відтепер — якщо ви маєте громадянство Польщі і України або відмітку в паспорті про постійне проживання за кордоном і поїдете до України — повернутися назад ви вже не зможете. І підпадатимете під загальну мобілізацію.
Адвокатка, член Ради Адвокатів Київської області. Керуюча партнерка Адвокатського об’єднання «G&D». Спеціалізується на антикорупційному законодавстві. Кваліфікована медіаторка. Є розробницею курсів медіаправа та правової взаємодії органів державної влади і ЗМІ. Має низку наукових публікацій з антикорупційного законодавства, електронного декларування, свободи слова, захисту персональних даних, доступу до інформації.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Black Friday: чи можуть у магазинах вас обманути?
Чорна П'ятниця — це не лише головне свято шопоголіка, а й довгоочікувана подія у світі роздрібної торгівлі, адже розпродаються мільйони товарів у всьому світі. Чимало людей спеціально чекають на розпродаж, аби здійснити покупку, про яку мріяли.
Звісно, покупці часто бояться фіктивних знижок, коли продавець просто міняє цінник чи штучно підвищує ціну напередодні великих знижок.
Такі випадки траплялись раніше, але з 1 січня 2023 року в Польщі запроваджено нові правила для магазинів. Продавці зобов'язані надати та відобразити на ціннику найнижчу ціну за останні 30 днів до знижки. Також вас зобов'язані проінформувати про продаж бракованого товару або товару, термін придатності якого закінчився або добігає кінця.
Які акції пропонують магазини в 2024 і коли починаються знижки?
Інтернет-магазини:
• Allegro: маркетплейс пропонує знижки на електроніку, одяг, модні аксесуари та косметику. Для замовлення від 30 злотих можна оформити безкоштовну доставку. Black Weeks на Allegro триватиме до 2 грудня.
• Amazon: з 21 листопада до 2 грудня тут знижки на електроніку, книги, іграшки та одяг. Але можна не хвилюватися не встигнути щось купити: ці знижки плавно переходять у різдвяні розпродажі.
• BiedronkaHome: це онлайн-магазин популярної мережі Бедронка, де можна замовити безліч товарів для дому: дрібну побутову техніку, посуд, меблі, постільну білизну, товари для саду та городу та багато іншого. На Black friday знижки сягають 60 % на товари для дому, побутову техніку та електроніку. Діє така пропозиція до 2 грудня.
• AliExpress: з 23 по 30 листопада знижки на цьому китайському маркетплейсі сягають -80%. Замовити можна все від одягу та взуття до іграшок та товарів для дому.
Електроніка та побутова техніка:
• MediaMarkt: магазин пропонує знижки від 10 до 40% на телефони, планшети, телевізори та побутову техніку, а також бонусні програми та вигідні розстрочки.
• RTV Euro AGD: акції у цьому магазині діють з 24 листопада по 5 грудня. Діють вигідні пропозиції на розстрочку (2 платежі gratis, великий термін виплат без%), знижка 33% на другий товар у чеку.
Косметика:
• Sephora – з 29 листопада (знижки до -60%)
У магазині діє знижка -25% на аромати та косметику для покупки онлайн. А також до 24 грудня -30% на бестселлери. Також є товар із -60%. Продавці не скупляться на подарунки та пробники косметики.
• Notino: у магазині діють знижки до 50% на різні товари, а також при покупках онлайн на суму від 90 злотих можна отримати стильну пляшку для води, а за покупки від 200 дарують сумку для спортзалу.
• Douglas: при покупках від 149 злотих діє знижка -22%. Топ-продукти та люксові бренди можна купити зі знижкою -30%.
Магазини одягу:
• Zara – з 28 листопада (знижки до -50%)
• H&M – з 29 листопада (знижки до -30%)
• Victoria's Secret – з 24 листопада (знижки на піжами та білизну 30%)
• Adidas – з 25 листопада (знижки до -60%)
• Mango – з 29 листопада (знижки до -50%)
• Nike – з 25 листопада (знижки до -50%)
• Bershka – з 29 листопада (знижки до -50%)
• Stradivarius – з 29 листопада (знижки до -50%)
Магазини одягу, побутової техніки, магазини товарів для дому та будівельні маркети, декор та сайти з китайським товаром: Чорна п'ятниця однаково актуальна для офлайн та онлайн магазинів. З актуальними пропозиціями по всій Польщі можна ознайомитись на сайті. Зверніть увагу, що на деяких сайтах можна одразу оформити розстрочку та замовити доставку товару зі знижкою.
Як взяти участь у програмі «Крок доДому»/«Krok do Domu»?
Для того, щоб стати учасником програми «Крок Додому», треба:
• мати печатку в паспорті про перетин кордону після 24 лютого 2022 року; • перебувати на момент подачі заявки на території Польщі та бути готовим орендувати житло щонайменше на 12 місяців; • мати мінімальний дохід на родину від 3 000 до 4 500 злотих — в залежності від воєводства.
Насамперед ця ініціатива захищає тих людей, що опинилися в складній життєвій ситуації, мають проблеми із соціалізацією, є інвалідами або доглядають за людиною з інвалідністю. В анкеті навіть є запитання про те, що заважає вам заробляти більше, щоб оплачувати оренду самостійно. Також доведеться відверто відповісти на запитання про свої доходи, враховуючи випадкові заробітки, виплати на дітей та виплати з інвалідності, якщо такі є.
Перевага надається тим, хто відповідає одному з наступних критеріїв:
• на території, де проживала людина в Україні, зараз проходять активні бойові дії; • ваша дитина або інші родичі, з яким ви зараз мешкаєте, мають підтверджену в Польщі інвалідність, хронічне захворювання або психічний розлад. Все це має бути затверджено документально; • родина виховує трьох і більше неповнолітніх дітей; • ви є самотнім опікуном однієї і більше дитини; • зараз ви проживаєте в колективному житлі; • члени сім’ї належать до ЛГБТ-спільноти, етнічних, національних та релігійних меншин; • в родині є ті, хто постраждав від сексуального насильства або торгівлі людьми; • вас виселяють з житла, де ви зараз перебуваєте.
З усіма вимогами більш детально можна ознайомитися за посиланням.
Як взяти участь у програмі та заповнити анкету?
Подати заявку ви можете з будь-якого куточку Польщі, заповнивши анкету на сайті.
Очікування на верифікацію заявок та відповідь від фундації становить близько 7 днів. Будьте готові оперативно відповідати на всі запитання та надати електронні копії документів. Якщо ви вже орендуєте житло та проходите за критеріями, то можете розраховувати на дофінансування. А якщо ви зараз у пошуках квартири, фундація може допомогти також з:
• інформаційною підтримкою: надасть інструкцію з пошуку житла та комунікації з власником. Учасники також отримують консультації, шаблони договорів оренди та дізнаються, на що обов’язково звернути увагу; • оплатою послуг рієлтора, нотаріуса, перекладача, адресою вибування, якщо власник хоче укласти оказіональну умову; • програма допоможе з частковою або повною оплатою кауції; • зі страхуванням для учасника програми та власника житла.
Навіть якщо ви приходите за всіма критеріями, це не означає, що оренда квартири буде оплачена на 100%. В залежності від ціни мешкання та доходів учасника, вам може бути запропонована часткова оплата. Але це довготермінова та надійна підтримка.
Програма «Крок Додому» пропонує комплексу підтримку, тож ще є й додаткові опції. Наприклад, родині можуть запропонувати оплату мовних курсів, аби краще інтегруватися в польське суспільство та знайти гідну роботу. Фундація може допомогти з доглядом за дітьми, професійними курсами та навчанням. Все це залежить від конкретної ситуації в родині та потреб.
Син Марини Іваненко Сергій [імена змінені на прохання героїні. — Ред.] пішов у військо добровольцем. Хоча до призовного віку мав ще чотири роки.
— Його спонукала до цього смерть друга дитинства, 19-річного хлопця, добровольця, — згадує матір. — Я не була в захваті. Багато людей мене не розуміли, казали, що я маю якось «забирати його звідси». Але як я його кудись заберу? Він доросла людина!
Марина ділиться, що здивовані погляди і запитання деяких знайомих викликали в неї суперечливі думки:
Скільки я чула про те, що я матір-зозуля, як я могла його відпустити? Я відпустила. Хіба був вихід?
З одного боку, в неї були всі можливості не пустити сина війну. Могла зробити так, щоб він ніколи не пройшов військово-лікарську комісію, зманіпулювати. Але навіщо тоді були всі ці цінності, які вона йому прищеплювала?
— У нас дуже близькі стосунки. Я брала його в гори з 6 років. Я брала його з собою на Майдан. Звичайно, я не хотіла, щоб мій син воював. Але навіщо я тоді приводила його на барикади Революції гідності? Щоб потім сховати?, — розповідає жінка. — Деякі родичі досі не знають, що Сергій у війську.
Це приховують від дідуся, якому не можна хвилюватися через поважний вік і який до того ж має відмінні від Марини та Сергія погляди на війну. З літньою людиною намагаються зайвий раз не сперечатися:
— Наш дідусь каже: «Аби Зеленський не загріб Сергія!» Я його заспокоюю, кажу, що в сина вік не той. А ще дідусь дуже переживав, що у Сергія не було нормальної роботи. Так син зателефонував йому і сказав, що тепер є робота! Він ходить туди кожен день і його тричі на день годують. Так дідусь такий щасливий був! Каже: «І все ж, аби не загребли». «Не переживай, вже не загребуть», говорю йому.
Те, що син Марини воює, попри критику оточуючих, наповнює її гордістю
— Або ми виховуємо їх дорослими, або навіщо це все?
Історія друга. Мама Наталія
Наталія Муравйова, майстриня, вишивальниця
Мамо, ти тільки не переживай, ми у військкоматі!
У родині Саркісянів [прізвище чоловіка Наталії. — Ред.] воюють всі хлопці: двоє синів та племінник. На фронті опинилися в 2022 році:
— «Мамо, ти не хвилюйся, ми з батьком у військкоматі». За старшого я й не хвилювалась. Він служить і завжди любив зброю, він був готовий. А от молодший… Він ходив на початку до військкомату, але такого богатиря, зростом у 165 сантиметрів, одразу відправили додому. До того ж, в нього є проблеми зі здоров'ям. Але в грудні 2022 року таки дали повістку…
Молодший син Наталії став зв’язківцем в 65-ій окремій механізованій бригаді. Він регулярно висилає матері повідомлення з фронту. Наталія горда за сина, та не з усіма старими знайомими ділиться новинами від нього:
— У мене є сусідка, яка почала мені розповідати, як веліла сину брати будь-які гроші й тікати за кордон. Але я відразу сказала:
Так, Іро, таке в мене не пройде. Мої для війни? А ваші для чого?
Ні, мене це не ображає, мене це розлючує!
Обидва сини Наталії — айтівці. Свій перший комп'ютер самотужки зібрали у віці 12 і 10 років. Молодший брат ніжно говорить про старшого “Вовка, чортів геній”, бо той може глянути лише на проблему і відразу знайти рішення.
У хлопців, як і у всіх, є мрії, яким завадила війна. Зараз вони відкладені на мирний час.
— Старший мріє про будинок, басейн і маленький будиночок, де буде жити 36 котів. Що ж, двоє котів в нього вже є. І ще чотири у брата — на фронті.. “Піднакопичують” потроху.
Історія третя. Мама Оля
Ольга Боровець, журналістка, редакторка
Не треба мені дякувати за сина. Я його нікому не віддавала
Скоро минає три роки, як єдиний син Ольги Боровець Максим воює. У війську служить і чоловік Ольги. У 22 роки син пішов до війська на початку повномасштабного російського вторгнення. Був тричі поранений, але повернувся в стрій. Жінка розповідає, що найбільше в реакції оточуючих її дивують подяки за сина:
— Він же не якийсь предмет, який я комусь подарувала. Не треба мені дякувати. А на питання: «А як ти його відпустила?», я одразу відповідаю чітко та ясно: «Я виростила дорослого чоловіка». Якщо ви хочете подякувати, подякуйте за виховання сина.
Ольга згадує, що 6-7 років тому пережила з Максимом дуже складний підлітковий період. Психологічно, ділиться Ольга, вона уявляла собі тоді, ніби її син — це екзотична риба з колючками, яку викинуло на берег, а вона повинна її врятувати:
Твоє завдання донести цю красиву, унікальну рибу до води, але вона борсається
— І в тебе два варіанти: або обламати її колючки й кинути в море, де вона не виживе. Або подряпати руки, зранитись, але донести її до води цілою і неушкодженою. Розумієте, для мене відпустити — означає дати дихати.
Як в багатьох інших людей, чиї рідні пішли воювати, коло спілкування в Ольги зараз інше, ніж до війни. Передовсім, через щире нерозуміння деяких речей тими родинами, де ніхто не воює:
— Люди повертаються до свого життя. Ні, їм не байдуже, але і війною вони не живуть. Одного разу мені сказали: «Ну, не нервуйся так, він усього два дні не на зв'язку. Мій якось в Карпатах не дзвонив чотири дні». І як мені пояснити, що без зв'язку в Карпатах і без зв'язку на нулі — це зовсім різні речі?
Знайомі часто радять Ользі звернутися до психолога. Жінка визнає, що психологічна допомога важлива і потрібна, та пояснює — цього недостатньо:
— Розумієте, люди ніби вимагають від родин військових «пережити щось». А це неможливо пережити. Навіть дев’ять психологів не змінять моєї основної проблеми: моя дитина в небезпеці. Мій рід в небезпеці. Психолог лише може допомогти з цим жити. Але це усвідомлюють також не всі.
***
Відновити сили мамі Ользі допомагають візити до Львівського гарнізонного храму. Там жінка почувається серед своїх. Приходить не лише помолитися, але й посидіти, подумати. У храмі багато стендів із фотографіями полеглих воїнів. Багато облич на стендах — це знайомі Ольги.
Мама Марина Іваненко стверджує, що їй допомагає триматися «своя “бульбашка”» — зближення з волонтерським і ветеранським середовищем:
— Я зблизилась з людьми, з якими, певно, ніколи не зблизилася би через різні захоплення та стилі життя!
Мама Наталія Муравйова знаходить втіху в роботі:
— Немає нічого страшнішого за очікування повідомлення в чотирьох стінах.
Усім матерям, які чекають на синів, я раджу робити що завгодно, але поза межами дому: плести сітки, займатися спортом. Що завгодно, аби не звичні хатні справи
На думку всіх трьох мам, важливим є сьогодні питання підтримки матерів військових. Часто це жінки віком 40-50 років, які лишаються для суспільства «невидимими». Часто цим жінкам потрібна не лише психологічна, а й фізична підтримка.
— Я здорова людина. Я можу, наприклад, принести собі велику баклажку води. А у мене є знайома, якій 70 років і її син воює. Не завжди за першим кличем можуть прийти родичі. У когось є невістка, але вона виховує дітей і не може доглядати й за свекрухою. Я мрію про такий застосунок, де родини військових могли би знайти собі підтримку. І фізичну, і просто поговорити, — говорить мама Ольга.
Головне, що, на думку мам бійців, можуть зробити для них оточуючі, це участь суспільства в мобілізації
— Два з половиною роки тому не було ні тестових тижнів в третій штурмовій, ні двох місяців навчання в окремих бригадах. Не було рекрутингових центрів, не було цього всього. Зараз це все є. Зробіть свій вибір, — підсумовує Ольга Боровець.
Законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді, передбачають бронювання фахівців, яких важко або неможливо замінити. Документи різняться моделями оплати: в законопроєкті, що був зареєстрований першим —11 червня — пропонується встановити сплату підвищеного військового збору — по 20,4 тисяч гривень на місяць за кожного заброньованого. Також є пропозиція бронювати працівників із офіційною зарплатою понад 36 тисяч гривень.
Ще один законопроєкт об'єднує ці пропозиції: бронювання за 36 336 гривень зарплати для найманого працівника або 20,4 тисяч гривень військового збору для ФОПів. Ще стосується бронювання для ФОП, серед вимог — ФОП має бути зареєстрований не пізніше, ніж за 6 місяців до набрання законом чинності, а дохід підприємця має перевищувати 61 тисячу гривень.
Який формат економічного бронювання був би оптимальним та чи потрібне воно взагалі? А також як тримають баланс між потребами бізнесу та армії інші країни, що живуть в умовах перманентних військових дій, Sestry розпитали військових експертів та економістів.
Економічна доцільність
В умовах широкомасштабної війни потрібен баланс між мобілізацією та необхідністю підтримувати роботу цивільної економіки, тому що саме з податків цивільної економіки фінансується, зокрема, армія і все необхідне для оборони й ведення війни, каже економіст Андрій Новак. Економічне бронювання, на його думку, — доволі ефективний механізм за умови, що принципи цього бронювання будуть соціально справедливими і водночас не надто обтяжливими для суб'єктів господарювання:
— Якщо ці умови будуть виконані, тоді економічне бронювання зможе виконати подвійне завдання: з одного боку — забезпечення роботи підприємств і мінімально необхідних для цього спеціалістів на кожному підприємстві, а з іншого — додаткове поповнення для державного бюджету, зокрема для збільшення витрат на цілі оборони.
Зараз в Україні є можливість бронювання працівників за постановами Кабінету міністрів №45 та №76. Вони визначають критерії для претендентів на бронь. Про це в інтерв’ю українським ЗМІ розповів голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. З його слів, станом на червень 2024-го року заброньовано понад 800 тисяч людей.
За чинними правилами, під бронювання підпадають військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, що виконують мобілізаційні завдання, забезпечують потреби ЗСУ або є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності. Забронювати можна 50 відсотків працівників, але в разі обґрунтованої потреби підприємство може забронювати більше людей. Енергетиків, працівників ВПК та електронних комунікаційних мереж і їхньої інфраструктури бронювати можна без обмежень.
У подальшому обговоренні моделей економічного бронювання варто дотримуватись двох ключових принципів, вважає економіст Андрій Новак:
— Перший — це соціальна справедливість, тобто не може бути переваги за рахунок рівня оплати праці, регіону, місцезнаходження підприємства чи його виду діяльності. І другий принцип — суми бронювання і його формули не повинні бути надто обтяжливі для суб'єктів господарювання, щоб це не призводило до тінізації економіки — ще більшої, ніж ми маємо зараз.
На думку Андрія Новака, логічно було б прив’язати розрахунки по бронюванню до мінімальної зарплати. Оптимально — на рівні двох мінімальних зарплат за критично необхідного спеціаліста.
Паралельно з економічним бронюванням у парламенті розробляють законопроєкт стосовно економічної мобілізації. Ідея в тому, що бізнес, який не має можливості платити за бронь, міг би надавати безкоштовно товари чи послуги на аналогічну суму.
В українському мінфіні ідею економічного бронювання вважають актуальною. А втім, керівник відомства не береться прогнозувати, коли така схема може запрацювати. Як зауважив Міністр фінансів Сергій Марченко, Україна спершу потребує грошей і достатньої кількості людей, здатних боронити країну, а вже потім можна переходити до вирішення інших завдань, з поміж яких економічне бронювання.
Іноземний досвід
Ізраїль — країна, що живе в умовах постійного військового протистояння різної інтенсивності. Строкова служба забезпечує кадровий резерв, пояснює старший лейтенант запасу сухопутних військ Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін:
— Призиваються строковики, тобто це підлітки, 18-річні хлопчики та дівчатка. Три роки для чоловіків, два роки для жінок. Після цього йдуть у резерв. І в разі ескалації бойових дій, великих воєн, великих операцій — мобілізуються. Але на короткий термін, приблизно від кількох тижнів до місяця, максимум кілька місяців. Тобто такої ситуації, як в Україні, коли люди мобілізовані роками, в Ізраїлі не відбувається.
Навіть зараз ця велика операція в Секторі Газа проти ХАМАС — людей мобілізували, демобілізували, потім нових мобілізували і так далі. Але не було такого, щоб люди там перебували постійно, безперервно. І це робиться саме з тією метою, щоб працювала економіка
В Ізраїлі є можливість альтернативної служби, її правила і критерії час від часу переглядаються. А от питання економічного бронювання, продовжує Ігаль Левін, ніколи не з’являлось на порядку денному в Ізраїлі:
— Про бронь — неактуально. Тому що ізраїльська армія — це армія неконтрактна, непрофесійна. В Ізраїлі на контракті перебувають тільки офіцери і старшини. Усі солдати — це призовники або мобілізовані, а під призов потрапляють усі, крім арабів, які є громадянами Ізраїлю, наприклад. Вони вільні від обов'язкового призову.
Або ультраортодоксальні євреї. До певного часу вони теж були звільнені. Зараз в Ізраїлі проходить серія реформ, що їх теж будуть мобілізовувати. Усі євреї потрапляють під це правило.
Тому немає ніякого економічного бронювання і бути не може. 18-річні строковики ще не є виробничими одиницями для держави. У них ще немає бізнесу, вони ще не закінчили університет, вони ще не володіють жодними знаннями, щоб приносити державі гроші. Вони буквально тільки вчора сиділи на шиї у батьків.
Потрібен справедливий підхід
Економічне бронювання не виконує жодного функціоналу і за нинішніх умов абсолютно не потрібне, переконаний молодший сержант ЗСУ у відставці Юрій Гудименко:
— Насамперед воно несправедливе. Тому що це фактично історія про те, що можна відкупити від армії і себе, і своїх працівників. І це ніколи не було й не буде чесно. Крім того, те, що ми називаємо зараз економічним бронюванням, потім стане розсадником корупції.
Гудименко вважає, що має бути інший підхід — потрібно більше людей як мобілізувати, так і відпускати з армії:
— Як не дивно, в армії багато людей тих професій, яких зараз бракує в тилу. В армію пішли ті ж бізнесмени, менеджери. І це дуже неправильно і несправедливо — казати, що немобілізованими залишилися десять тисяч менеджерів, і давайте вони назавжди такими залишаться. А ті десять тисяч менеджерів, які вже пішли в армію — хай воюють до останнього.
Зараз у нас головна задача — виживання, і все, що заважає цьому виживанню, демотивує. І ця демонстрація, що війна тільки для бідних, дуже шкодить
Жінка погано розуміє польську, а поліцейські погано говорили англійською, тому вони майже на розуміли одне одного. Поліція одразу склала протокол і виписала штраф, який порушниця на місці оплатила. А ще поліція забрала у неї права. Добре, що вона їхала з колегою, який мав власні права і сів за кермо.
Поліцейський нібито обіцяв, що права повернуть через два тижні. До того ж надішлють їй додому поштою. Я засумнівалася в цьому, адже мені не відомі випадки вилучення прав на такий короткий термін і тим паче про послугу висилання прав додому порушнику — в іншу країну.
Коли адвокати розібралися, з’ясувалося, що порушницю позбавили права керувати автомобілем на три місяці. А за правами їй доведеться повертатися в Польщу саме у той населений пункт, де їх вилучили.
У моєї знайомої виникло кілька запитань:
1. Як повернути свої права, якщо найближчим часом вона не планує їхати до Польщі? 2. Чи зможе вона їздити Україною?
Юрисдикція Польщі діє в даному випадку лише на території Польщі. Проте права залишаються на визначений стражем порядку термін теж на території Польщі.
Тому щоб отримати свої права, порушниця має сама приїхати до відділку. Але, враховуючи, що порушниця — іноземка, можна надати довіреність адвокату або іншій особі на отримання своїх прав на керування транспортним засобом.
Друге питання — як їздити, поки очікуєш три місяці, по рідній Україні? Знайома збагнула:
— А якщо я в Україні просто отримаю нові права? Скажу, що старі загубила. Треба ж мені якось тут їздити. За це можуть бути якісь санкції?
Україна не є країною ЄС і не має спільної інформаційної поліцейської бази інформації з іншими країнами Європи. Тому про те, що якась людина зробила собі нові права і користується ними в Україні, в Польщі та інших країнах ЄС навряд чи дізнаються. Проте їхати з новими правами на територію ЄС, поки діють накладені на вас обмеження, я не рекомендую. В цьому питанні краще зачекати.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.