Ануш Товмасян: «Розміри компанії завжди залежать від масштабу мислення власника і керівника»

За даними Польського економічного інституту, торік фактично кожна 10 компанія, створена у Польщі, була українською. Серед популярних галузей — будівництво (25%), інформаційні технології та зв'язок (20%), а також сфера послуг (15%). Чи легко українським підприємцям інтегруватись у польський ринок, яка в цьому роль української діаспори, які галузі розвиваються найшвидше, як цей досвід можна згодом використати в Україні і наскільки міцні нині українсько-польські економічні зв’язки — Sestry зібрали думки експертів.

Виклики й підтримка

Український бізнес у Польщі розвивається дуже динамічно і має величезний потенціал, каже віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд (Andrzej Drozd):

— Звичайно, при створенні бізнесу слід враховувати, що існують відмінності між правовим полем, податками та культурні особливості. Існують приклади українських підприємців, які на початку не орієнтувалися в цих сферах, а зараз успішно ведуть свій бізнес. Існують інституції та ініціативи, які підтримують громадян України на польському ринку праці. Наприклад, при Польсько-українській господарчій палаті діє Український бізнес-центр, який надає підтримку і консультації українською українським підприємцям у Польщі.

Громадяни України, які легально перебувають у Польщі та отримали номер PESEL, можуть здійснювати підприємницьку діяльність на тих самих умовах, що й поляки, каже економіст з Університету Козьмінського Якуб Рибацький (Jakub Rybacki) 

— Підприємець повинен самостійно навчитися вибирати форму оподаткування, яка найбільше підходить, — це, очевидно, вимагає часу. Однак, такі виклики існують у кожній країні. Крім того, Польська агенція розвитку підприємництва (PARP) активно підтримує українських підприємців, проводячи тренінги з питань започаткування та ведення бізнесу в Польщі.

Підприємці-початківці також можуть звернутися до центру зайнятості за безповоротними грантами на відкриття власної справи. Ці кошти можна використати на придбання обладнання, рекламу або ремонт офісу, продовжує Якуб Рибацький:

— По-друге, Польська агенція інвестицій і торгівлі (PAIH) допомагає українським компаніям переїхати до Польщі, надаючи офісні приміщення, інфраструктуру та консультації щодо отримання державної підтримки, наприклад, грантів або податкових пільг. Нарешті, існують програми, співзасновником яких є ЄС, що надають фінансову підтримку для розвитку бізнесу, навчання та консультаційні послуги.

Прикладом може слугувати ініціатива «Seeds of Bravery», яка пропонує українським стартапам фінансування, а також підтримку у створенні мереж та залученні інвесторів

У Польщі загалом багато бізнес-консультацій та бухгалтерських офісів, які допомагають відкрити власний бізнес і допомагають з усіма необхідними документами, зауважує консультантка з бізнес стратегій Ізабела Анушевська (Izabela Anuszewska):

—  По-перше, польські законодавчі вимоги та правила оподаткування однакові для всіх. Тому, приїхавши до Польщі, варто проконсультуватися з професіоналами. Друге — Польща є членом Європейського Союзу, тому бізнес-культура в основному адаптована до правил ЄС, а саме вітаються високі стандарти якості продуктів, інгредієнтів та послуг, дотримання правил охорони здоров'я та безпеки і неприйняття корупції.

Саме юридично-правові аспекти є основним викликом для українських підприємців, які лише входять на польський ринок, пояснює керівниця Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Варшаві  Марійка Небоженко. Центр надає безоплатні консультації, як визначитись з видом підприємницької діяльності, з чого почати, які є форми оподаткування:

— Після повномасштабного вторгнення Росії українці можуть відкривати та  вести підприємницьку діяльність у Польщі на рівних умовах з польськими громадянами. До прикладу, перед повномасштабним вторгненням громадяни України не могли відкривати JDG у Польщі (Jednoosobowa działalność gospodarcza, аналог українського ФОПу. — Авт.), зараз це можливо. 

Наступний крок, продовжує Марійка Небоженко, — адаптація свого бізнесу до локального ринку, і це займає час у підприємців:

— Більшість підприємців, які мають досвід ведення бізнесу в Україні, уже володіють власними бізнес-моделями та адаптують їх до нового ринку. Однак не всі планували масштабування на польський ринок, тому змушені поєднувати розробку стратегії розвитку на цьому ринку з поточним управлінням бізнесом в умовах війни.

У зв'язку з цим виникає потреба в адаптації продукту, в нових каналах його продажу, а також у встановлені нових партнерств та пошуку працівників

‍Made in UA

У світі є добре відомими бренди «made in Italy», що означають якісну продукцію, чи «made In China» — недорогі товари масового споживання. А щоб зробити «made in Ukraine» відомим брендом, потрібна цілісна загальнодержавна політика, яка турбується про репутацію загалом. Поки що переважає ситуація, що кожна компанія з України сама лобіює собі дорогу в ЄС, каже український економіст Зиновій Свереда. Що стосується польського ринку, то він має багато нюансів, щоб в них розібратись, не варто нехтувати юридичними консультаціями:

— У Польщі є вимоги законодавчі: реєстрація бізнесу, вибір юридичної форми, реєстрація у Державному судовому реєстрі (KRS), дозволи та ліцензії для деяких видів діяльності (наприклад, транспортних послуг, виробництва харчових продуктів). Польська податкова система має свої особливості, зокрема ставки ПДВ та корпоративний податок. Існує угода між Україною та Польщею про уникнення подвійного оподаткування, але її механізми можуть бути складними для розуміння без фахівця. Більшість офіційних документів ведеться польською мовою, і навіть базове знання мови важливе для ведення переговорів. Польські клієнти чи партнери можуть бути обережними у співпраці та споживанні нових продуктів та товарів, особливо, якщо вони юридично не є з країн ЄС.

Незважаючи на угоду про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, можуть виникати труднощі з оформленням товарів через бюрократію, квоти, обмеження. Сьогодні країни ЄС спрямовані захищати місцевий бізнес

Польща має добре розвинену логістичну інфраструктуру, продовжує Зиновій Свереда, але українському бізнесу потрібно враховувати додаткові витрати на транспортування та склади:

— Польський ринок є конкурентним, особливо у таких сферах, як роздрібна торгівля чи харчова промисловість. Чимало польських підприємців отримали пільгові кредити чи гранти від фінансування ЄС, тому можуть пропонувати дешевші послуги або товари, на відміну українських підприємців. Крім того, польські споживачі часто віддають перевагу місцевим брендам, що може стати викликом для українського бізнесу. Особливо сьогодні це ще й залежить від медіа і політики.

Тим часом економіст з Університету Козьмінського Якуб Рибацький (Jakub Rybacki) підкреслює, що українці відносно легко адаптувалися до польського ринку праці: 

— За даними Закладу соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych, ZUS), близько 770 000 українців працюють легально і сплачують внески до системи соціального забезпечення. Опитування, проведене ZUS, показує, що рівень їхньої активності на ринку праці є порівнянним з рівнем активності польських громадян. Крім того, спостерігається помітне зростання підприємницької активності. Польський економічний інститут повідомляє, що майже 60 000 підприємств було створено громадянами України.

Існує дуже широкий спектр галузей, в яких працює український бізнес. Підприємці з України пристосовуються до потреб ринку, пропонуючи свої послуги там, де вони найбільш потрібні. Таким чином, на ринку присутня велика частка будівництва, логістики, транспорту та послуг, каже віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд:

— Це найпоширеніші сектори економіки, які, на відміну від інших, борються з нестачею робочих рук, але при цьому швидко розвиваються і мають своїх постійних клієнтів. Не варто також забувати про вузькоспеціалізовані сектори, такі як ІТ, де добре підготовлені українські фахівці керують компаніями, що пропонують новітні технологічні рішення. 

Підтримка діаспори 

Значною мірою на успіх українських підприємців у Польщі впливає українська діаспора каже керівниця центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Варшаві  Марійка Небоженко:

 — Українці та українки часто вибирають продукцію та послуги українських бізнесів. Щораз частіше ми чуємо від українських підприємців, що їхніми клієнтами є й поляки та інші іноземці, що проживають у Польщі. Це говорить про високу якість українських продуктів та послуг, і ми цим дуже пишаємося.

Велика кількість українських ФОПів перереєструвались в Польщі, бо звикли мати свою справу. З одного боку, це добре для польської економіки. Але це втрати економічно активного населення для України, звертає увагу український економіст Зиновій Свереда.

— Якщо аналізувати грошові перекази та використання коштів, то українці витратили десятки мільярдів гривень, а від програм допомоги ЄС у Польщі отримали мільйони. Тут не потрібно плутати поняття «мігрант» і «біженець». Трудовий мігрант — це особа, яка мала матеріальні труднощі в Україні, тому виїхала у Польщу чи ЄС на заробітки.

Біженець приїхав в ЄС не через матеріальну скруту (ці люди часто були заможними і мали хорошу роботу в Україні), а через воєнні дії та окупацію

Загалом в Польщі натепер приблизно 1,4 мільйони громадян України, каже Зиновій Свереда, і вони мають певну ностальгію за українськими продуктами — зростає популярність кафе, магазинів, міні-пекарень:

— Однак економічно і політично українська діаспора ще не сформувала потужні об’єднання, політичні партії, лобі. Все це в процесі. Що сильно змінює ринок — соціальні мережі. Українці продовжують часто користуватися групами мереж, які були створені ще в Україні. Часом діаспора вибирає українські бізнеси, навіть якщо вони дорожчі за місцеві аналоги, через бажання підтримати співвітчизників. 

Розбудова зв’язків

В українсько-польських економічних відносинах є багато роботи, яку потрібно зробити, і можливостей, якими можна скористатися, наголошує консультантка з бізнес стратегій Ізабела Анушевська. Звісно, війна в Україні накладає відбиток на всі процеси, водночас є багато бізнесів, неурядових організацій, благодійних фондів, які сприяють позитивним діловим відносинам між Польщею та Україною:

— Загалом, політики, суспільство, бізнесмени, зацікавлені сторони з обох країн повинні працювати разом для створення справедливої та двосторонньої співпраці. Саме так мають будуватися ділові відносини, щоб від них виграли всі. Я прихильниця принципу win-win.

Майже усі найкращі логістичні шляхи України до Європи проходять через Польщу. 

Український експорт до Польщі:

• <add-border>Агропродукція:  зернові, олійні культури, соняшникова олія, продукти харчування;<add-border>
• Метали та сировина: чавун, сталь, алюміній та інші ресурси для свого промислового виробництва.

Польський експорт до України:

• <add-border>Машини та обладнання;<add-border>
• Хімічна продукція, добрива, фармацевтична продукція;
• Одяг, меблі, продукти харчування.

Бізнес-співпраця — це основа економічних зв’язків між двома країнами та сприяння експорту/імпорту, каже український економіст Зиновій Свереда:

— Дуже важливим є реверсний потік газу: Польща постачає газ Україні, що зменшує залежність від Росії. Зараз є висока конкуренція щодо молоді — польські університети розширюють програми для українських студентів. Наприклад, Вроцлавський університет і Варшавська політехніка. Польські та українські бізнес-школи проводять семінари для розвитку підприємницьких навичок.

Є важливою співпраця в європейській інтеграції України. До того ж, польські підприємства вважаються основними для відбудови України після війни

Збільшення участі українських компаній у польській економіці пов'язане з їхньою часткою у вигляді податків та робочих місць — і це несе реальну вигоду для Польщі, певен віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд:

— Тому українські інвестиції, які часто мають масштабний характер, сприяють економічному зростанню нашої країни. Ми дуже сподіваємося, що після вступу України до Європейського Союзу ця співпраця багаторазово зросте і буде плідною для обох сторін. 

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

‍

‍

Воєнні українські біженці у Польщі виявилися нетиповими, бо поводяться як мігранти з ретельним досвідом планування переїзду — замість покладатися на такі-сякі виплати чи випадкові заробітки, беруть ініціативу в свої руки і починають власну підприємницьку діяльність. Натомість уже відомі українські підприємства диверсифікують власний бізнес, взявши за стартовий майданчик географічно близьку й ментально зрозумілу Польщу. Бонусом іде можливість працювати з усією Європою. Про це заявили в Європейському офісі Спілки українських підприємців (СУП), яка об’єднала більш як 1200 українських підприємств, що представляють інтереси малого і середнього бізнесу, а також великих корпорацій. Підтримка підприємництва і розвиток сприятливого бізнес-середовища тепер уже і за межами України — одне із актуальних завдань СУП.

Спілка зараз працює на подолання необґрунтованого скепсису до українського бізнесу й розвіяння певних міфів, і може похвалитися приємними зрушеннями, розповідає виконавча директорка СУП Катерина Глазкова:

— Товарообіг між Україною та Польщею протягом кількох останніх років збільшується високими темпами, а польський експорт до України активно зростає.

Це свідчить лише про те, що Україна для Польщі є важливим торговельним партнером, так само, як і Польща — для України

За перше півріччя 2024 року з України експортували найбільше до Польщі — на $2 млрд. Натомість Польща імпортували товарів до України на $3,7 млрд, стверджують у Державній митній службі України. За даними Головного управління статистики Польщі, позитивне сальдо зовнішньоторговельного обігу в січні-серпні 2024 року для Польщі становило 10,7 млрд злотих.

Швидкому й спрощеному залученню українців до польського ринку підприємництва сприяла державна політика, спрямована на підтримку біженців. Ті, хто приїхав до Польщі після 24 лютого 2022 року й отримав номер PESEL, мають змогу створювати бізнес на тих же умовах, що й громадяни Польщі, у будь-якій організаційно-правовій формі. І українці вміло цим користуються. 

— Протягом останніх двох років українці зареєстрували у Польщі майже 60 тисяч одноосібних приватних підприємців, це аналог ФОП в Україні, — каже Олександр Пестриков, спеціаліст відділу адвокації «Українського дому».

Попри те, що більшість із цих компаній є мікробізнесами, бо лише 6% з них працевлаштували більш як десятьох осіб, їх складно назвати компаніями-одноденками. Аргумент — сплата податків до польського бюджету.

— Більшість біженців з України вже за півтора року перебування в Польщі утримували себе за рахунок власної праці — як працівники, так і підприємці, — зазначає доктор економічних наук, експерт «Deloitte» Александер Лашек.

Рівень економічної інтеграції був дуже швидким, а рівень кваліфікації цих осіб — доволі високим

Лашек наводить цифри, зафіксовані у звіті Управління верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Так, українці, котрі з початком повномасштабної війни опинилися у Польщі, у 2023 році додали до місцевого ВВП 0,7–1,1%. У довгостроковій перспективі, коли економіка повністю адаптується, цей показник зросте до 0,9-1,35%. Це зафіксовано у дослідженні «Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі». Експерти підрахували прямі та непрямі надходження до державного бюджету коштом українців. Якщо у 2022 році вони складали 0,8-1,0%, то торік — уже 1,3-1,6%. У перерахунку це становить 10,1-13,7 млрд злотих у 2022-му та 14,7-19,9 млрд злотих — у 2023 році.

Попри позитивні цифри, виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова виділяє щонайменше три міфи, що супроводжують український бізнес у Польщі.

МІФ 1. «Українська продукція неякісна»

Українська продукція, яка потрапляє на зовнішні європейські ринки, має європейські сертифікати якості, усі виробники проходять аудити і отримують сертифікати виробництв. Неможливо уявити, щоб на територію Євросоюзу приїхала українська продукція низької якості. 

Якщо ж йдеться про контрабандну продукцію, то це питання відповідальності польських митників або фітосанітарного контролю. Вони мають викривати і притягувати до відповідальності недобропорядних виробників чи експортерів. Кожна претензія має супроводжуватися фактами.   

МІФ 2. «Україна забере у Польщі аграрний ринок»

Кажуть, що Україна повністю забере у Польщі аграрний ринок. Мовляв, багаті українські олігархи зайдуть на цей майданчик і усе зруйнують. Натомість польські фермери не зможуть витримати такої конкуренції. 

Але варто розуміти, що 70% агровиробників в Україні — це фермери. Їх не дотують, тож вони змушені бути ефективними. Вони сумлінно працюють, щоб мати прибутковість із кожного гектару. Українські фермери ефективні й налаштовані на здорову конкуренцію. Тим паче, що агроринки Польщі й України — дуже відрізняються.

МІФ 3. «Український бізнес пересиджує війну»

Ще один стійкий міф — український бізнес у Польщі ненадовго, що він лишень пересиджує війну. Є думка, що немає сенсу укладати довгострокові контракти з українськими фірмами, співпрацювати з українськими бізнес-компаніями. Адже війна закінчиться і вони поїдуть. 

Утім, це нелогічно ані на рівні бізнесу, ані на рівні будь-якого здорового глузду. Більшість українських компаній залишаться працювати. Бо ринок Польщі — як логістично привабливий — це швидше про диверсифікацію ризиків, масштабування бізнесу, спроби в експорті продукції, робота на європейському ринку за європейськими правилами і високими стандартами. Це своєрідний хаб і шлях до ринків Євросоюзу. 

Тому навряд чи компанії після перемоги і завершення війни складуть речі і повернуться в Україну. Навпаки — будуть розвиватися ще більше

Досвід підприємництва за межами України зараз — це досвід безпрецедентної стійкості й адаптивності. У Спілці українських підприємців прогнозують, що після закінчення війни Україна зіштовхнеться з проблемою відновлення ринку праці, а це обов’язково призведе до конкуренції за кваліфікованих працівників. Утім, не виключено, що цим можна буде скористатися для ще більшого поглиблення економічної співпраці між країнами.