Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Збираємо дитину до школи в Польщі: де дешевше купити канцтовари та одяг?
Незабаром розпочнеться новий навчальний рік, а отже, саме час подумати про підготовку до школи. За програмою підтримки Dobry Start батьки кожної дитини, яка ходить до школи в Польщі, можуть отримати 300 злотих на речі, необхідні для навчання. Що можна купити на ці гроші і де найбільший вибір та приємні ціни?
Де купити «виправку» для школи недорого? Фото: Shutterstock
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Перед початком навчального року товари для школи можна купити практично у всіх великих магазинах Польщі: Carrefour, Auchan, Lidl, Biedronka, великий вибір канцелярії завжди є в магазинах Empik.
Вже зараз у Carrefour величезний вибір канцелярії, рюкзаків на будь-який бюджет. Ми побували в магазині Carrefour в Arkadia Westfield — вибір вражає, під шкільний ярмарок відведено кілька секцій. Хороший асортимент наплічників від 90 до 200 злотих, набори кулькових ручок від 6 злотих за 4 штуки, маркери та фломастери від 10 злотих за набір, акварельні фарби від 9 злотих, набір олівців від 7, зошити від 3 злотих, популярні зошити формату А5 від 10 злотих.
Ціни мережі Auchan знаходяться приблизно на такому ж рівні, і в цих магазинах також величезний вибір різних варіантів канцелярії та рюкзаків за демократичними цінами. У Lidl та Biedronka є все необхідне, але вибір товарів менший, зате простіше зорієнтуватися, діють різні знижки та спецпропозиції.
Магазини Empik дорожчі, натомість там можна купити канцелярське приладдя відомих брендів.
Наприклад, акрилові маркери Molotow, Montana, Pilot, Dope, маркери фірм Promarker, Credua, Toki. Є й рідкісні товари, які важко знайти в інших магазинах, як-от сухі пастельні фарби, вугільний олівець, хлібний гумка, товстий папір для акварелі. Так, набір із 12 маркерів Promarker коштує 116 злотих, а набір маркерів Pilot від 55 злотих за 6 штук.
До речі, бюджетні товари тут також є. Наприклад, ножиці фірми Staedtler за 10 злотих, кольоровий папір від 5 до 20 злотих, зошити формату А5 по 9 злотих, гумки, прості олівці по 2 злотих за штуку, зошити для нот від 3 злотих.
Вибір недорогого шкільного приладдя є в Pepco. Упаковка фломастерів фірми BIC: 12 штук за 12 злотих. Великий вибір олівців, зошитів, шкільного одягу — все дуже бюджетно. Тут можна знайти сумку для змінного взуття всього за 10 злотих, геометричний набір: лінійка на 15 см, два трикутники, транспортир, циркуль із запасними стрижнями та окрема гумка за 15 злотих, точилка для олівців за 3 злотих/штука, альбоми для малювання за 4- 5 злотих, зошити по 60 аркушів від 4 злотих, тонкі зошити від 1,5 злотих за штуку.
Шкільні пенали у величезному асортименті є в кожній торговій мережі від 10 до 70 злотих за штуку. Найдорожчі — з мультяшними героями та безліччю відділень для зберігання шкільного приладдя.
Чи вигідніше купувати шкільне приладдя в інтернеті?
Сьогодні багато батьків віддають перевагу купівлі шкільних товарів через інтернет. Це дозволяє заощадити час і гроші, але не всі готові чекати на доставку і замовляти товари без можливості їх перевірити перед покупкою. Сьогодні найдешевшими є маркетплейси Allegro і Temu — там великий вибір дешевих товарів, але враховуйте, що доведеться сплатити вартість доставки. З плюсів: тут можна значно заощадити на великій кількості покупок, огромезний вибір трендових кольорів чи канцелярії з героями улюблених мультфільмів та кіногероями. З мінусів: платна доставка, не можливо перевірити товар перед покупкою, потрібно вивчати відгуки та дивитися кількість людей, що купили даний вид товару, щоб не замовити товар поганої якості. Це забирає час.
Одяг і взуття
У більшості шкіл Польщі не носять шкільну форму, тому одяг та взуття купуємо у магазинах. Сьогодні великий вибір одягу для школи є у H&M, Zara, спортивного взуття у Deichmann, Adidas, Reebok, великий вибір різного дитячого взуття на Eobuwie. Підібрати стильний шкільний лук дитини можна практично на будь-який бюджет. Так, можна купити кросівки Skechers за 250 злотих, а можна знайти гарне взуття в Zara від 115 злотих. Великий вибір футболок у Zara зараз від 30 до 45 злотих, стильні сорочки для школярів по 85-95 злотих, спортивні костюми по 115-130 злотих. У H&M цінова політика трохи нижча — зараз у магазині величезний вибір спортивного одягу, толстовок, джинс, поло та сорочок для школярів.
Скільки грошей ви витрачаєте, щоб зібрати дитину до школи?
Дар'я Харкова, логопед:
— На збори дитини до школі мені вистачає 150-200 злотих, на ці гроші я купую канцелярське приладдя в Carrefour або Auchan. У мене донька-підліток, шкільної форми в школі немає, тому одяг носить той, що купуємо протягом усього року, у нас не практикується збирати якийсь спеціальний образ для школи.
Іванна Сніжко, власниця салону краси:
— Син навчається у приватній британській школі у Варшаві, і у нас дуже чіткі вимоги до форми та канцелярії. Ми купуємо повний набір форми із фірмовим логотипом, включаючи одяг на фізкультуру. І це коштує приблизно 1300 злотих. На канцелярське приладдя я витрачаю приблизно 600-700 злотих, так як у нас є чіткі вимоги, скільки і товари якого бренду потрібно купити.
Ганна Герасименко, домогосподарка:
— На збори до школи для сина-п'ятикласника планую витратити 800-900 злотих. На новий рюкзак та канцтовари мій бюджет 300 злотих, а на решту грошей треба докупити одяг та взуття. Деякі речі залишилися з минулого року, а дещо вже потребує заміни. У нас немає шкільної форми, але я завжди купую для школи окремі комплекти одягу, які дитина носить лише в школу та нікуди більше.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
R E K L A M A
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:
"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"
“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.
“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”
"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".
Симптоми почуття провини за відпочинок
Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").
Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?
1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.
2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.
3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.
4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.
5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.
6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.
7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".
8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю".
Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?
Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій:
Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути.
1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".
2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".
3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.
4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".
5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно".
6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.
7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше?
У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.
Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.
Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур
У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».
Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.
До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.
Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).
Ритуали весняного прибирання в Україні
Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе.
Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти».
Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.
За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.
В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій
До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.
Фото: Shutterstock
Традиції весняного очищення в Польщі
Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками.
Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу
Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.
Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.
Фото: Museum Wsi Kieleckiej
Чому після прибирання ми почуваємось краще
Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.
Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.
Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
У Варшаві розпочинає роботу новий напрям — психологічна і психіатрична допомога спеціально для українців. З українськими мігрантами працюватимуть не польські фахівці, а висококваліфіковані українські спеціалісти. Про специфіку роботи з іноземцями, недовіру українців до місцевих спеціалістів, а також психологічні травми переселенців, зокрема, дітей — в інтерв’ю з доктором медицини, психіатром і психотерапевтом Варшавського центру Psychokrates Кшиштофом Станішевським.
Кшиштоф Станішевський. Приватний архів
«Біженці найчастіше потребують особливого підходу психологів»
Оксана Щирба: Як виникла ідея відкриття напряму допомоги саме для українців? І чому саме зараз?
Кшиштоф Станішевський: У межах щоденної клінічної практики вже кілька років я консультую людей з України — як тих, хто тимчасово проживає в Польщі, так і тих, хто переїхав сюди назавжди. І саме біженці найчастіше потребують особливого спеціалізованого підходу. Це пов’язано як з реакціями на безпосередні наслідки війни в Україні, так і з труднощами швидкої адаптації до нового життя в Польщі. Додатковим викликом є обмежені можливості швидко опанувати польську мову на високому рівні.
Однією з наших відмінностей від інших центрів є готовність відповідати на потреби в діагностиці, психологічній підтримці та лікуванні українською мовою.
До того ж я неодноразово чув скарги від українців на неякісну психологічну допомогу, зокрема ту, що надається безкоштовно — часто особами без відповідної освіти, досвіду чи супервізійної підтримки. А така допомога, як ми розуміємо, уразливій людині може не лише не допомогти, а й нашкодити. Саме тому для нас дуже важливим є кваліфікація українських фахівців, їхній клінічний досвід, здатність надати професійну, безпечну і мовно комфортну підтримку.
— Які основні психоемоційні виклики стоять перед українцями після еміграції до Польщі? Чим травма вимушеної еміграції відрізняється від еміграції добровільної?
— За моїми спостереженнями, є кілька найчастіших викликів. Існує група емігрантів, які безпосередньо пережили воєнні дії у вигляді бомбардувань, ракетних атак, — особливо мешканці прикордонних регіонів. У таких людей я спостерігав типові симптоми ПТСР.
Найчастіше ми маємо справу з двома головними групами стресогенних чинників. По-перше — травма переїзду. Люди вимушено, через війну, залишили свої домівки, роботу, родичів і переїхали в безпечнішу країну, як-от Польща. По-друге, виклики і труднощі швидкої організації життя в еміграції. Обидва ці зовнішні контексти сприяють виникненню депресивних реакцій, тривожних станів, адаптаційних розладів, неврозів.
— Чимало українців за кордоном, зокрема в Польщі, не довіряють місцевим психологам, психіатрам і соціальним працівникам у державних установах. Це доводять не офіційні опитування, а приватні розмови. Це пов’язано з випадками порушення професійної етики, розголошенням лікарської таємниці, передачею даних соціальним службам або поліції. Також існує бар’єр досвіду — людина, яка не пережила війну і втрат, не завжди здатна зрозуміти того, хто це пережив. Як польські психологи можуть достукатися до українців у таких ситуаціях?
— Недовіра — природна реакція вразливої людини, яка вже зазнала втрат, травм і змушена адаптуватися до нових умов
Ми це чудово розуміємо, тому у нас з українцями працюють українські фахівці — психотерапевти, психіатри, психологи, які не лише володіють мовою, а й глибоко розуміють культурний і емоційний контекст війни, еміграції, втрат.
Ми дуже відповідально ставимося до підбору персоналу. До роботи залучаємо лише справжніх спеціалістів, які мають відповідну освіту, практику, етичну стійкість і високий рівень емпатії. Це дозволяє забезпечити безпеку, на якій будується довіра.
Якщо в будь-якому закладі, що надає психологічну або психіатричну допомогу, порушуються професійна етика або лікарська таємниця, — це окрема проблема, патологія, яка потребує рішучого реагування.
Разом з тим специфіка надання допомоги в межах державної системи охорони здоров’я (наприклад, у відділеннях невідкладної допомоги, приймальних відділеннях, психіатричних стаціонарах) полягає в тому, що туди частіше потрапляють пацієнти з більш тяжкими психічними розладами — як-от психотичні стани, втрата свідомості, тяжка депресія, аутоагресивні чи суїцидальні поведінкові прояви.
Причини таких станів не обов’язково пов’язані безпосередньо з війною чи еміграцією — вони стосуються всіх людей, які живуть у Польщі. Якщо ж психоз трапляється в українця і виникає потреба в госпіталізації, мовний бар’єр є серйозною перешкодою — адже до труднощів спілкування додаються психотичні симптоми, наприклад, галюцинації, втрата зв’язку з реальністю.
У нашій амбулаторній практиці в психіатрично-психотерапевтичному центрі ми зазвичай не лікуємо пацієнтів, які потребують негайної госпіталізації. Ми є комерційним закладом, не фондом, хоча співпрацюємо з окремими фондами. Ми також не пов’язані з Національним фондом охорони здоров’я. Наші двері відкриті для всіх, хто знає, що таке сильна тривога, втрата, вигорання, панічні атаки, ПТСР чи просто потреба в розумінні.
Психологічна допомога потрібна тим, хто знає, що таке втрата. Фото: STRINGER/AFP/East News
— Як розпізнати, що людині слід звернутися до психотерапевта або психіатра? Які тривожні сигнали, крім суїцидальних думок?
— Суїцидальні думки — це вже дуже серйозний сигнал тривоги.
Симптомами, які мають стати причиною звернення за допомогою, є:
втрата здатності радіти дрібницям,
втрата енергії для виконання щоденних обов’язків,
тривожність,
симптоми безсоння,
труднощі з концентрацією,
зміна апетиту,
зниження загальної життєвої ефективності.
Ці симптоми часто вказують на розвиток психічного розладу, хоч і не є настільки очевидними, як уже згадані думки про самогубство.
— У Польщі культура звернення за психологічною допомогою більш розвинена, ніж в Україні. Чимало людей досі вважають, що це як підписатися під тим, що ти — психічно хворий. Не хвилюєтесь, що українці будуть рідко звертатися?
— Уже багато років я спостерігаю зміни у ставленні до психічного здоров’я, передусім у польському суспільстві. Цей процес постійно розвивається, — помітна трансформація відбулася під час пандемії COVID-19.
Окрім ситуації лікар-пацієнт, я також бачу ці зміни в соціально-дружніх контекстах. Наприклад, приблизно 15 років тому під час спортивних виїздів або в неформальному спілкуванні, коли я розповідав про свою професію, часто помічав настороженість або обережність, змішану з цікавістю.
Але в останні роки я дедалі частіше бачу відкритість, навіть гордість людей, які відкрито говорять про користування психіатричною або психотерапевтичною допомогою. Це стає звичним предметом розмов, знаком свідомої турботи про себе в стресових часах, а не причиною для сорому чи ніяковіння. Серед українців я також багаторазово стикався з розумінням важливості такої допомоги, проте одночасно — з обмеженим доступом до стаціонарної терапії українською мовою.
— Однією з психологічних проблем, яка торкається багатьох біженців, особливо тих, хто не планував виїзд, є відчуття зависання між двома світами, труднощі з побудовою майбутнього в новій країні — на відміну від мігрантів за власним вибором. Уряди багатьох країн тільки підсилюють цю тривогу, постійно підкреслюючи, що біженці повинні повертатися, що тимчасовий захист і пільги будуть скасовані…
— Зависання між двома просторами, обмежений і нерегулярний контакт з близькими, які залишилися в Україні, труднощі з організацією життя у вимушеній еміграції — це одні з головних чинників психологічного навантаження і водночас — поле для викликів
Нестабільні умови державної допомоги, а також інформаційні наративи, що циркулюють у громадах і соціальних мережах, очевидно, ускладнюють досягнення відчуття безпеки, а отже, — й базової психічної рівноваги та внутрішнього спокою.
Однак, підтримка у формі фармакотерапії, психологічної допомоги, консультування, кризових інтервенцій створює можливості для пом’якшення внутрішньопсихічних наслідків зовнішньої дійсності.
«Біль дітей з України часто не кричить, а мовчить»
— Розкажіть про дітей-біженців. Вони зростають у тривозі й страху. Чи відрізняються вони психологічно від своїх польських однолітків? Якщо так, то чим саме? Як це може вплинути на їхнє майбутнє?
— Звісно, діти-біженці відрізняються від своїх польських однолітків — передусім досвідом. Дорослішати в тіні війни — це дорослішати у світі, де раптово зникло відчуття безпеки, передбачуваності, стабільності. Навіть якщо дитина фізично перебуває в безпечному місці — у Польщі, її психіка часто й далі «живе» в тому страху, у тій втраті.
Дівчинка дбає про свою молодшу сестру — біля дитячої лікарні «Охматдит», в яку влучили російські ракети, Київ, 8 липня 2024 року. Фото: Evgeniy Maloletka/Associated Press/East News
Чимало українських дітей пережили травму: втрату близьких, дому, розлуку з батьком чи братами й сестрами, життя в підвалі або втечу під обстрілами. Вони часто емоційно зріліші за своїх однолітків, але водночас — більш напружені, насторожені, замкнені або — навпаки — надмірно збуджені. Це не означає, що ці діти «гірші» — вони просто несуть із собою величезний багаж, з яким їм іноді важко бути просто дітьми. Якщо вони не отримають належної психологічної підтримки, це може вплинути на їхнє доросле життя: можуть виникнути труднощі у стосунках, у довірі, у відчутті власної цінності.
Саме тому в нашому центрі ми також відкрили спеціальний напрямок психологічної допомоги для українських родин. Ми працюємо над тим, щоб травма не стала перешкодою, а точкою, з якої можна будувати нову силу.
— Які методи або підходи у психологічній роботі найефективніші для дітей-біженців, які пережили травматичний досвід? Чи є якісь відмінності в терапії з дітьми з України, порівняно з іншими країнами?
— У роботі з дітьми-біженцями, які пережили травму, найефективнішими є ті підходи, які враховують не лише психіку, а й тіло, стосунки, культуру. Часто це інтегративна терапія — поєднання елементів когнітивно-поведінкової терапії (CBT), терапії травми, роботи через гру, арттерапії, а також тілесно орієнтованих методів, як-от TRE (Tension & Trauma Releasing Exercises) чи mindfulness для дітей.
У випадку дітей з України ми іноді бачимо дещо інший емоційний ландшафт. Вони часто тримають усе «в собі», ніби внутрішньо мобілізовані. Їхній біль часом не кричить — він мовчить. Це може бути результатом як особистого, так і колективного досвіду поколінь. Тому дуже важливо створити для дитини не просто безпечний простір, а й атмосферу глибокої довіри, поваги до її історії.
Також варто згадати про внутрішню замкненість саме в шкільному середовищі — серед інших дітей. Це проявляється не лише в емоційній закритості, а й у повідомленнях про гіперактивність, яка «реалізується» в навчальному контексті, у груповій взаємодії
Водночас багато дітей демонструють виняткову здатність до поглинання нової інформації, велику відкритість до навчання і бажання відкривати для себе нове — попри травматичний досвід.
Це важливий ресурс, на який варто спиратись у терапевтичній та освітній роботі. Також у терапії важливо враховувати мовний бар’єр, культурні особливості виховання й навіть ставлення до самої ідеї психотерапії в родині. Наприклад, батьки можуть недооцінювати потребу дитини у психологічній допомозі, бо самі не мають досвіду такого виду підтримки.
— Чи помічаєте ви у дітей-біженців з України якісь внутрішні ресурси або риси, що допомагають їм адаптуватися попри травматичний досвід? Що може підтримати їхню стійкість?
— Я часто бачу в цих дітях вражаючу внутрішню силу. Вони надзвичайно адаптивні, часто відповідальні не за віком. Вони вже з ранніх років мають досвід втрати дому, близьких, стабільності — і водночас в них можна побачити глибоке розуміння важливості підтримки, зв’язку, співпереживання.
Один з головних ресурсів — це зв’язок з родиною. Навіть якщо один з батьків фізично відсутній (наприклад, залишився в Україні), дитина часто відчуває його моральну присутність, пам’ятає про сенси, які тримають родину разом. Також важливою опорою є мова, звички, ритуали — наприклад, українські казки, музика, їжа вдома
Підтримати стійкість дитини можуть:
• стабільність у повсякденному житті (розклад, рутина, передбачуваність), • дорослі, яким можна довіряти, • можливість висловлювати емоції через творчість, гру, рух, • визнання її досвіду — не замовчування, а м’яке проговорення.
— Як проявляється оця дорослість дітей-біженців, про яку ви згадали?
— Це одна з найбільш зворушливих і водночас тривожних тем. Багато дітей-біженців, особливо старшого віку, ніби «виходять» зі свого дитинства. Вони надто рано вчаться приймати складні рішення, піклуватися про молодших, підтримувати маму, розуміти дорослий світ — хоча ще самі діти.
Я пам’ятаю двох таких дітей: дівчинку 13 років і хлопчика 15 років. Обоє приходили на терапевтичні зустрічі з мамами, але поводилися так, ніби це вони за все відповідають.
Дівчинка активно розповідала про те, які документи вже заповнені, які ще потрібно подати. Вона відповідала замість мами й намагалася контролювати процес.
Коли я спитав про її власні почуття, вона довго мовчала, а потім сказала: «Я не маю часу плакати. Мама й так сама все тягне»
Хлопець допомагав мамі говорити польською, втручався в розмову, коли вона не могла чітко сформулювати думку. Він казав, що сам ходить до магазину, готує собі просту їжу, бо мама довго працює.
Він запитав мене, чи я можу навчити його «не хвилюватися, коли мама довго не дзвонить»
Це яскраві приклади того, як діти беруть на себе відповідальність за дорослих. Це не просто зрілість — це глибока емоційна перебудова. І тут завдання терапії — допомогти дитині повернути собі дитинство: дати дозвіл боятися, гратися, сумувати, просити про підтримку.
Таке «внутрішнє дорослішання» часто призводить до емоційного вигорання, замкненості, проблем з тілесністю. Але воно також свідчить про глибокі ресурси дитини
Наше завдання — створити простір, де навіть найсильніша дитина може побути слабкою й відчути, що про неї подбають — без вимог і очікувань.
Способи перевести гроші з польського на український рахунок:
1. Передача готівки для подальшого обміну на гривні в Україні
До цього способу схиляються ті, хто має надійного перевізника, або знайомих, які їдуть в України з Польщі. Головна вигода — відсутність суттєвих додаткових витрат, можливість не “проявляти” гроші через банківські сервіси: зазвичай за перевезення грошей беруть незначну суму.
Готівку до 10 тисяч євро (або еквівалент в іншій валюті) можна перевозити без декларування. До того ж немає жодних бюрократичних перешкод — не потрібно відкривати рахунки чи готувати спеціальні документи. Плюс перевезення великих сум готівкою пов’язане з ризиками для безпеки грошей, оскільки є дія людського фактору. Перевізник може раптово зникнути, часто кошти від кордону передають вже поштовою службою по Україні, а всі ми знаємо про атаки, які доводиться переживати поштовим відділенням. Такий спосіб явно не підходить для термінових переказів — він точно не з найшвидших.
2. SWIFT-переказ грошей через банківську систему
Якщо у відправника є рахунок у європейському банку, а у отримувача — рахунок в українському банку в тій самій валюті, для переказу коштів можна скористатися системою SWIFT. Процедура передбачає заповнення платіжного доручення з указанням SWIFT-коду банку отримувача, його IBAN-рахунку та інших необхідних реквізитів.
Проте цей варіант доцільний переважно для великих сум, адже комісія за транзакцію стартує від $20–30, що робить дрібні перекази фінансово невигідними. До того ж обробка переказу може зайняти до 5 робочих днів, є обмеження на максимальні суми переказів — до 50 тисяч злотих. Такий спосіб більше підходить для фінансових операцій між юридичними особами, або для сум від 1000 доларів, тоді комісія є виправданою.
3. Міжнародні платформа для грошових переказів
Існує декілька платформ, якими регулярно користуються українці для пересилки грошей з Польщі в Україну. Міжнародні платформи для грошових переказів дозволяють швидко й зручно надсилати гроші з однієї країни в іншу, зокрема, між Польщею, країнами Європи та Україною.
Українці, які регулярно користуються цими сервісами, радять весь час звіряти курс та комісії в кількох основних сервісах, щоб обрати найкращий варіант. Для звірки курсу варто зробити запит: “Назва міжнародної системи для переказів, калькулятор” та порівняти курс, станом на конкретний день.
Також порівнювати курс обміну можна за цим посиланням.
Paysend
З плюсів — швидко, з мінусів — почали стягувати комісію за переказ, не завжди вдалий курс. Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 995 13UAH.
Profee
Перший переказ без комісії, перекази доходять за декілька хвилин, але іноді доставка може зайняти до декількох годин в залежності від банку отримувача. До 1000 євро можна відправити без додаткової верифікації.
Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1040 85 UAH.
Transfergo
Це одна з найпопулярніших систем для переказу з Польщі в Україну. Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1056 25 UAH
Revolut
Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1033 UAH.
Western Union
Один з найпоширеніших варіантів. Гроші можна отримати готівкою або на картку в Україні. Готівкою передати ці кошти можна через сервіс Нової Пошти в Польщі. Деталі тут.
Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1059.47 UAH.
Meestpay
Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1040,57 UAH.
Wise (ex-TransferWise) — сервіс із прозорою фіксованою комісією. Переказ на картку або банківський рахунок в Україні.
Станом на 06.04.2025 рік за 100 злотих вони перерахують в Україну 1016.76 UAH.
Варто враховувати не лише курс, але й комісію за переказ коштів (найвища у такого оператора міжнародних переказів, як MoneyGram, у багатьох вона змінна — Wise, PayPal, у когось стандартно низька — Revolut, Transfergo).
4. Відкриття рахунку в KredoBank
Це “українська дочка” польського PKO Bank Polski. Щоб отримувати перекази з Польщі в Україну без зайвих витрат, варто відкрити безкоштовний пакет послуг «Правильна картка» у Кредобанку. Це можна зробити онлайн — усе, що потрібно, це смартфон, доступ до інтернету та застосунок «Дія» з ID-карткою або закордонним паспортом. У межах пакету відкривається рахунок у злотих або євро з унікальним IBAN-ідентифікатором, який дозволяє отримувати міжнародні перекази прямо з Польщі.
Для відправника у Польщі зручно мати рахунок у PKO Bank Polski. Якщо ж потрібно щось простіше, існує альтернатива — "Tymczasowe Konto bez Granic" (Тимчасовий Рахунок без Меж). Він має базову функціональність, але його можна відкрити без документів, і він також дозволяє надсилати кошти на Кредобанк.
Сам переказ дуже простий: достатньо зайти в онлайн-банкінг PKO Bank Polski і відправити гроші на IBAN рахунку «Правильної картки». Комісія за переказ відсутня.
Щодо зняття коштів в Україні: якщо отримувач знімає злоті у касі Кредобанку, стягується комісія до 1% (але не менше 20 грн). Втім, зручніше скористатися функцією обміну в застосунку KredoBank: конвертувати валюту в гривню — і тоді зняття буде безкоштовним.
Найголовніша причина — підозра у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму — відповідно до положень Закону про боротьбу з відмиванням грошей (AML). Це дуже широке поняття, за яким приховується безліч нюансів. Переважно, походження ваших коштів на рахунку має бути підтверджено законними підставами: угода з працедавцем, угода про продаж автомобіля, квартири, доходи від незареєстрованої діяльності тощо.
Будь-який одноразовий великий внесок може викликати підозру у банку, який зобов'язаний відстежувати операції, що перевищують встановлений законом ліміт, або виглядають підозріло.
Депозит на банківський рахунок на суму, що перевищує 15 000 євро (по курсу на 1 квітня 62 777,85), вимагає від банку звітувати про таку операцію Генеральному інспектору фінансової інформації (GIIF). Якщо ви поклали більшу суму, то готуйте документи, щоб пояснити її походження, а також до можливого блокування рахунку. Ці правила застосовуються також до переказів з іноземних рахунків.
Втім, банки можуть повідомляти про транзакції, навіть якщо їхня сума значно менша за 10 000 євро. Це залежить від внутрішньої політики фінансової установи. У деяких випадках навіть невеликий переказ може викликати підозру, що стає підставою для податкової перевірки. Фінансові установи передають інформацію до GIIF у таких випадках:
регулярні перекази невеликих сум із короткими інтервалами;
відсутність даних про відправника;
незвичні або підозрілі назви платежів;
однакові суми, що надходять від різних осіб у короткий проміжок часу.
Варто пам’ятати, що ці правила застосовуються не лише до депозитів у стаціонарних відділеннях банків, а й до операцій через банкомати. Тобто використання банкомата для внесення або зняття коштів не гарантує уникнення можливих податкових перевірок. Банки аналізують усі фінансові операції незалежно від способу їх проведення.
Які ще є причини блокування банківського рахунку в Польщі
Рахунок може бути заблокований через примусовий арешт коштів, виданий, зокрема, судовим приставом на підставі виконавчого листа. Це офіційний документ, що засвідчує право на примусове виконання судового рішення, включаючи арешт майна чи коштів на рахунках. Таке рішення зазвичай приймається після невиконання зобов'язань за рішенням суду.
Порушення в документації, зокрема відсутність актуальних даних про клієнта, таких як недійсне посвідчення особи чи неправильно оформлені документи, може призвести до проблем з обслуговуванням рахунків. У таких випадках організації можуть тимчасово заблокувати обліковий запис до усунення недоліків.
Блокування рахунку відбувається автоматично
Трапляються також технічні проблеми або системні помилки, які можуть стати причиною блокування облікового запису. Зазначимо, що блокування може відбуватися автоматично, ще до початку офіційної перевірки, лише на основі сигналів системи STIR (інформаційно-комунікаційної система координаційного центру розрахунків).
Ця система автоматично відстежує підозрілі фінансові потоки, і у разі виявлення порушень можуть бути вжиті такі заходи:
Блокування рахунку на 72 години.
Продовження блокування рахунку до трьох місяців, якщо це необхідно.
Арешт нерухомості та інших активів.
Часта причина блокування рахунків українців у Польщі — обналічка криптовалюти
Хочеться окремо наголосити ще на одній небезпеці. Щодня з’являються нові випадки блокування банківських рахунків українців у Польщі через необдуману допомогу знайомим або незнайомцям у знятті коштів за криптовалюту. За це обіцяють винагороду — від 1000 до 2000 злотих за кожні 10 000 знятих коштів. Сценарій виглядає так:
Власник рахунку отримує пропозицію допомогти за винагороду зняти кошти зі свого рахунку, надати дані своєї банківської карти.
Він погоджується на пропозицію та знімає гроші зі свого рахунку, які туди надходять з невідомого йому джерела.
Власник отримує свої пару сотень\тисяч злотих, замовник — готівку.
Банк спочатку не реагує, транзакції можуть пройти без проблем. Деяким людям вдається зняти навіть десятки тисяч злотих.
Через кілька днів або тижнів рахунок блокується – але не самим банком, а на вимогу прокуратури.
Проти власника рахунку відкривається кримінальне провадження, оскільки через нього провели незаконно отримані кошти.
Обналічка криптовалюти часто використовується для переведення в готівку нелегальних коштів, тому банки та правоохоронні органи реагують миттєво.
Чи достатньо написати заяву до банку, пояснити, що вас ввели в оману, щоб рахунок було розблоковано? Все значно складніше. Не лише рахунок залишиться заблокованим, а й власник рахунку змушений буде повернути всю суму, яку зняв, навіть якщо вже передав її іншим особам. Йому загрожує також кримінальна відповідальність — залежно від обставин, можливі штрафи або навіть реальне покарання обмеженням волі за фінансові злочини.
Як уникнути блокування рахунку в Польщі
Не погоджуйтесь знімати гроші для інших осіб, навіть якщо це родич або знайомий.
Будьте обережні з великими фінансовими переказами, особливо якщо їхнє походження невідоме, або ви не можете документально підтвердити походження цих коштів.
Вчасно сплачуйте штрафи.
Не передавайте дані свого банківського рахунку третім особам.
Перевіряйте законність фінансових операцій і тільки потім беріть в них участь.
Українцям у Польщі варто бути максимально обережними й уникати сумнівних фінансових операцій, адже їх рахунок може бути заблокований, а самі вони — опинитися серед переліку неблагонадійних осіб.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.