Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Заїдання стресу в еміграції: як скинути зайву вагу
Війна й еміграція — це довготривалий стрес, з яким ми переважно намагаємося впоратися інтуїтивно. Наприклад, заїдаючи тривогу і негативні емоції. Але переїдання шкодить організму і — що важливо — викликає почуття провини, яке знову хочеться заїсти. Що ж робити з цим замкнутим колом?
Неконтрольована їжа та накопичення запасів — це спроба людини убезпечити себе від зовнішніх факторів стресу. Фото: Shutterstock
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Перше, що треба зробити, якщо після пережитого стресу ви раптом набрали вагу — здати аналізи на гормони. У більшості лабораторій проводять скринінг ендокринних причин погладшання та супутніх метаболічних змін (тут і тиреотропний гормон, і кортизол, і лептин, і глікований гемоглобін тощо). З результатами аналізів, якщо вони не в нормі, треба звернутися до ендокринолога або свого сімейного лікаря. Адже якщо гормони не в нормі — зусилля щодо схуднення можуть виявитися марними.
Якщо ж результати аналізів хороші — користуємося рекомендаціями дієтологів, нутриціологів та тренерів.
«Я сама пройшла цей шлях: спочатку мешкала в Грузії, потім переїхала до Литви. Психологи пишуть, що людина в еміграції проходить кілька стадій: період ейфорії, культурний шок, акультурацію — а далі адаптується або повертається на батьківщину. У багатьох українців останньої опції немає — повертатися немає куди. Тому нам залишається будувати своє життя на новому місці, максимально знизивши рівень шоку для свого організму», — вважає нутриціолог та тренер TRX-програм Лілія Халілова.
Щоб перестати заїдати свої емоції, потрібно слідувати досить простим, але дієвим рекомендаціям:
1. Відновити сон, а саме лягати спати в один і той самий час і стежити, щоб тривалість сну була не менше 7-8 годин;
2. Налагодити режим харчування: обов'язково їсти 3 рази на день, повноцінно і до ситості, прибрати перекуси. Обирати натуральні продукти, додати до раціону більше свіжих овочів, зелені, якісного білка. Виключити фастфуд, солодке, газоване та смажене. Раціональне харчування знизить рівень кортизолу, адреналіну та напруги. Це підвищить рівень серотоніну — гормону, що чинить заспокійливу дію. Слідкуйте за тим, щоб у раціоні були цільнозернові продукти. Складні вуглеводи підвищують рівень серотоніну в крові і людина відчуває підйом настрою та почуття емоційної стабільності;
3. Ввести у життя посильну фізичну активність (це можуть бути домашні тренування, йога, похід у спортзал, біг). Спорт допоможе мінімізувати стрес, покращити сон та скинути зайву вагу;
4. За необхідності підключити психолога, який допоможе прибрати зв'язку їжа = задоволення та асоціацію “почуття безпеки =.відчуття ситості”.
Переїдання — це відповідь на кризу ідентичності
Психологиня та лайфкоуч Марина Леонова стверджує, що на підсвідомому рівні процес їжі у нас асоціюється зі щастям. Під час їжі мозок виділяє дофамін. Це нейромедіатор, який активує центр задоволення та винагороди.
«В імміграції людина проходить через кризу ідентичності. По-перше, ми більше не входимо до домінуючої більшості. По-друге, наш багаж знань та досвіду ставиться під сумнів. Ми підтверджуємо дипломи, кваліфікації, складаємо іспити і вчимося заново. І на допомогу нам приходить… їжа. Недарма кажуть, що їжа — один з дозволених наркотиків.
Напругу ми відчуваємо як голод. Хоча перед цим добряче поснідали чи пообідали. Але це не голод, а стрес. В еміграції причин для стресу, і, відповідно, переїдання безліч. Варто бити на сполох, якщо ви усвідомлюєте, що стали їсти часто і — як наслідок — забагато», — пояснює психологиня.
Щоб позбавити себе можливості переїдати, найпростішим способом буде не купувати продукти про запас, перестати доїдати за дітьми та працювати над почуттям власної безпеки.
«Їжа та накопичення запасів — це спроба людини убезпечити себе від зовнішніх факторів. Коли ми у стресі, коли втрачаємо почуття безпеки, їжа — це форма відволікання від скрутної ситуації. На короткий час це приносить полегшення, дає нам комфорт та відновлення. Але їжа — не ліки від психологічних проблем. Набагато простіше допомогти собі на етапі заїдання стресу в еміграції, ніж потім лікувати розлад харчової поведінки та ожиріння», — вважає спеціалістка.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Звучить лякаюче, але насправді користування громадським транспортом Варшави має стати простішим, інтуїтивним. З автобусів, трамваїв і станцій метро зникнуть традиційні квиткові автомати. Не буде також і старих валідаторів квитків і турнікетів у метро. За новим проєктом, все має бути безконтактним і сучасним. Зараз у транспортному уженді приймають пропозиції від фірм, і невдовзі має відбутися тендер. Прийом заявок на участь у тендері мав розпочатися 28 лютого, але потенційні учасники надіслали вже аж 300 запитань, через що терміни можуть бути перенесені.
Зникне паперовий квиток з магнітною смужкою — його замінить квиток із QR-кодом. У людей з’явиться можливість оплачувати конкретний час в дорозі, а не купувати квитки на 20 і більше хвилин. Відомо, що за новою системою, пасажири будуть оплачувати проїзд за допомогою банківської картки, смартфона або смартгодинника і мобільного додатку. У застосунку треба буде створити особистий кабінет пасажира.
«Нова система буде працювати через пасажирський онлайн-портал і мобільний додаток. Також буде можливість користуватися традиційною міською карткою і паперовим квитком. Завдяки новій системі можна буде планувати подорожі й маршрути», — повідомляють в ZTM (Zarząd Transportu Miejskiego w Warszawie).
Планується, що нове система оплати за проїзд у громадському транспорті Варшави повноцінно запрацює і замінить стару у 2028 році, але в тестуючому режимі нею можна буде скористатися вже в 2026 році.
Як працює громадський транспорт у Варшаві зараз і чим нова система краща?
У систему громадського транспорту Варшави входять автобуси, трамваї, метро та приміські електрички. Місто розділене на дві квиткові зони: strefa 1 та strefa 2. До першої входить Варшава, до другої — приміські населені пункти. Квиток на проїзд діє на всі види транспорту та буває короткостроковим і довгостроковим, також можна купити довгостроковий документ на проїзд. Є проїздний документ, що діє тільки в однієї стрефі, а є такий, що діє в двох одночасно.
• Одноразові квитки діють 20, 75 чи 90 хвилин. Ціна: 3,40, 4,40 та 7 злотих. Груповий квиток (до 10 осіб) на 75 хв за одну зону коштує 22 злотих.
• Квиток на добу на необмежену кількість поїздок коштує 15 злотих на 1 зону та 26 злотих на дві зони.
• Квиток на 3 доби для 1 зони коштуватиме 36 злотих, для двох зон — 57 злотих.
• Квиток на вихідні з 19:00 п'ятниці до 8:00 понеділка у двох зонах — 24 злотих. Груповий квиток (до 5 осіб) на вихідні коштуватиме 40 злотих.
•Довгострокові квитки діють 30 або 90 днів, вони можуть бути іменними або ні. Наприклад, іменний 30-денний квиток для 1 зони коштує 110 злотих, а 90-денний для 1 зони коштуватиме 280 злотих.
Пасажирам доступні понад 3500 точок продажу, зокрема, автомати в міському транспорті і мобільні додатки, такі як Jakdojade, SkyCash та moBILET, а довгострокові проїзні можна купити в аплікації mobiWAWA. Нова система поєднає всі опції в одну, буде створений обліковий запис пасажира, до якого буде прив’язана банківська карта, і процеси оплати будуть відбуватися автоматично.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65c4c9cc87bd3eaaf379e9e4_Shtraf%20za%20proizd%20bez%20kvytka%20u%20Varshavi.JPG">«Читайте також: Штраф за проїзд без квитка у Варшаві»</span>
Найдорожчим на польському ринку залишається житло в новобудовах. За даними аналітичного порталу Rynek Pierwotny, у 2025 році середня ціна квадратного метра житла у Лодзі — 11,5 тис. злотих/м2, у Познані — 13,3 тис. злотих/м2, у Вроцлаві — 14,7 тис. злотих/м2, у Кракові — 16,565 злотих/м2, а ось нове житло Варшаві коштуватиме приблизно 17,7 тисяч злотих за квадратний метр. Українця зараз важко оформити іпотеку на житло — ставки зростають, а банк не дуже довіряє іноземцям.
Де купити житло в Польщі якомога дешевше?
Такі варіанти слід шукати на вторинному ринку і подалі від столиці. Однак, якщо квартира дешева, це часто означає, що продавцеві з якихось причин важко знайти покупця. Тобто квартира має серйозні мінуси. З’ясуйте, які саме. Може виявитись, що для вас ці мінуси не суттєві.
Аліна Головко продала свою квартиру на Лівому березі в Києві і купила в Лодзі 56 м2 за 230 тисяч злотих. Це дешевий варіант, бо вартість квартир на вторинному ринку зазвичай стартує від 6000 злотих за квадратний метр.
«Я цілеспрямовано шукала найдешевшу квартиру, бо мій бюджет був обмежений. Найголовнішим для мене була можливість одразу заїхати й жити, решта мене не лякала. Я працюю онлайн, 1-2 рази на місяць приїжджаю в офіс до Варшави, тож Лодзь для мене — ідеальний варіант. Всього 130 км, можна швидко дістатися електричкою», — ділиться досвідом Аліна.
Аліна знайшла варіант у старому двоповерховому будинку, в квартирі майже не було меблів, але сам ремонт був досить пристойним. Встановлено бойлер, простора пивниця для зберігання речей, навіть ванна кімната в хорошому стані.
«Ремонт десь 2007 року, але в непоганому стані. Головний нюанс — це опалення. У мене невелика пічка, яку треба опалювати самостійно, тобто носити дрова й вугілля. До цього треба було звикнути, бо я навіть не одразу могла зрозуміти, скільки тих дров палити. Тож у мене було то спекотно, то дуже холодно. Але з часом пристосувалася. Ну, і в холодну пору року це така робота без вихідних, а якщо кудись їдеш надовго, то повертаєшся в крижану квартиру», — ділиться Аліна.
У Варшві також можна купити житло в районі 300 тисяч злотих, але ці варіанти не будуть такими комфортними, як квартира Аліни в Лодзі. Так, на Варшавський Бялоленці пропонують купити гараж 25м2, адаптований для проживання, за 150 000 злотих. Там встановлено ліжко, є шафа для речей, електроплитка, мінідуш і біотуалет. Зігріватися можна конвертором. Але за документами — це нежитлове приміщення.
За 70 тисяч злотих можна купити кімнату в районі Wesoła у квартирі 46м2 — майже без ремонту і із сусідом на додачу. У вас з сусідом буде спільна ванна кімната і туалет, а ще — повна невизначеність у відносинах.
Вже за 290-300 тисяч злотих є варіанти поцікавіше. Кавалерки 25-35 м2 без меблів в старих будинках, але без сусідів. Також стає трендовим купівля модульних будинків на ділянках землі. Начебто постійно проживати в дачному кооперативі не можна, проте ніхто цього не перевіряє. А що ж робити з тим, що іноземець не може купити землю в Польщі? Все це оформлюється як договір оренди на 100 років. Варіант не для всіх, але можна придбати дах над головою за відносно невеликі гроші (100-200 тис злотих).
За 296 тисяч злотих можна купити помешкання 49м2 в старому невеликому будинку в Зомбках під Варшавою. Мінуси цього житла очевидні — повна відсутність ремонту, сумнівні сусіди і погана інфраструктура.
Актуальні варіанти на сайтах у містах Польщі:
У Вроцлаві на продаж є квартира 36м2 за 144 000 злотих в будинку радянських часів без ремонта в районі Psie Pole.
За 199 000 злотих продають однокімнатну квартиру 21 м2 в цегляному старому будинку, без меблів і ремонтом рибино з часів революції
У Познані вибір дешевих квартири трохи більший, і є цікаві варіанті. Так, у центрі міста можна купити помешкання 37м2.за 164 900 злотих Сама квартира і будинок в досить пристойному вигляді, можна заїжджати та жити.
За 190 тисяч злотих пропонують непоганий варіант 56м2 в районі старого міста. Заїжджай і живи.
У Кракові на вторинному ринку є багато непоганого житла в районі 10-12 тисяч злотих за м2. Але зазвичай це невеликі за площею кавалерки, тож великою родиною тут не поживеш.
Будь-яка війна, особливо така кровопролитна і довготривала, як в Україні, неминуче загострює демографічну ситуацію. Населення зменшується, народжуваність падає, зростає смертність, люди емігрують. За даними Євростату, понад 4 мільйони українців нині мають тимчасовий захист в європейських країнах. Про їхнє повернення слід думати вже сьогодні, переконані в Інституті демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України. Видання Sestry поговорили з його очільницею, демографом, академіком Еллою Лібановою про те, що ж слід робити аби українці поверталися додому, яка користь від нового міністерства Національної єдності, чи є загрозливою демографічна ситуація в Україні та чи слід очікувати нову хвилю міграції після скасування воєнного стану.
Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень. Фото: Ukrinform/East News
Наталія Жуковська: Німецьке видання Der Spiegel нещодавно назвало ситуацію з демографією в Україні катастрофічною. Там зазначають, що криза, розпочата ще в 1990-х роках, набула загрозливих масштабів через масову еміграцію, втрати серед військових та цивільних, а також окупацію частини територій. Якою є ситуація насправді, на ваш погляд?
Елла Лібанова: Я б хотіла запитати, а Spiegel може назвати хоча б одну країну, яка веде війну впродовж десяти років і де б не було катастрофічної демографічної ситуації? Проводячи ці дослідження, вони дивляться на масштаби міграції, темпи депопуляції, рівні народжуваності та смертності. Безумовно, це глибока демографічна криза. Утім, катастрофою я б її не називала. Після 2022 року ситуація є більш-менш сталою. Більше того, те, що люди виїхали з України, це добре чи погано? Добре, бо вони залишилися живі. Як на мене, найбільша цінність, яка є — це людське життя. Йдеться не про молодих чоловіків, які втекли від війни, а про жінок з дітьми. Мої обидва онуки в Україні. Ми живемо у селі, де часто лунає повітряна тривога. Якщо телефон можна вимкнути, то машину з гучномовцем, що їздить сільськими вулицями, нікуди не подіти. І ці бідні діти п'ять разів на ніч чують сигнали тривоги. Я не знаю, що в їхніх голівках відбувається. З жахом про це думаю. Тому, слава Богу, що люди виїхали. Я можу сказати одне — ситуація з демографією в Україні закономірна.
Як нам вибратися з цієї демографічної кризи?
Закінчиться війна — і все поступово відроджуватиметься. Навряд чи вдасться відновити довоєнну чисельність населення, але перевищення довоєнних рівнів народжуваності й смертності є цілком реальним. Я далека від очікування бебі-буму. Утім, безумовно, народжуваність зросте до 1,5 дитини в розрахунку на 1 жінку (в 2021 році цей показник становив 1,2, а в 2023-2024 — менше 1). Що мала б робити держава у цьому напрямку? Маю великі сумніви щодо тривалого підвищення народжуваності за рахунок збільшення грантів при народженні дитини. Звісно, давати гроші потрібно, аби страхувати родину від бідності. Але мені здається, що більше результатів могло б дати покращення доступу до дитячих дошкільних і позашкільних закладів.
Нам треба відновлювати та розбудовувати цю систему. Це дасть можливість жінці не переривати на три роки, а то й більше, свою трудову діяльність, не втрачати кваліфікацію та не зубожіти родині
Ця акція була проведена у Львові у березні 2022 року, щоб привернути увагу до кількості дітей, які загинули під час великої війни. Фото: YURIY DYACHYSHYN/AFP/East News
За даними Євростату, станом на 31 жовтня 2024 року майже 4,2 мільйона українців, які виїхали з України через російське вторгнення, отримали статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Як нам виграти боротьбу за українців? Що слід робити, аби люди поверталися додому?
Важливо, коли саме закінчиться війна. Кожний її місяць означає, що люди, які виїхали за кордон, адаптуються до тамтешнього життя. Знаходять житло, роботу, діти звикають до школи, вивчають мову. До речі, поляки говорять, й Євростат це підтверджує, що понад 80% наших «воєнних мігранток» є реально працездатними й знайшли роботу. З іншого боку, кожного місяця все більше руйнується цивільна інфраструктура, закриваються підприємства, люди втрачають житло та роботу. Частка мігрантів, готових повернутися, є зворотньо-пропорційною тривалості війни. Проте не варто переоцінювати значення відповідей, отриманих при опитуваннях. По-перше, сьогоднішні оцінки й наміри не обов’язково збігатимуться з майбутніми рішеннями, що ухвалюватимуться скоріш за все за інших умов. По-друге, ті, хто перебувають в епіцентрі подій, інакше сприймають ситуацію, ніж ті, хто перебувають на значній відстані і в інших умовах. Це стосується і тих, хто за кордоном, і тих, хто в межах України.
Що протидіє поверненням? Перше і головне — небезпека
Причому люди бояться не тільки сьогоднішніх бомбардувань, але й того, що будь-яка мирна угода, підписана з Росією, не є гарантією довгострокової безпеки. Всі бояться того, що буде новий напад. Друге — люди, які перебувають за кордоном, бояться того, що до них в Україні вже є негативне ставлення і що після повернення вони можуть стикнутися не просто зі стигматизацією, а навіть з маргіналізацією. Вони думають, що не зможуть знайти житло, що їх не братимуть на роботу. Якщо у них нікого не лишилося в Україні, якщо повністю виїхала вся родина, це теж не сприяє рішенню повернутися. Давайте тверезо дивитися на речі. У мене є ситуація, коли співробітники виїхали всією родиною. Я не вірю, що вони повернуться — як би вони не запевняли у зворотному.
Якщо в Україні не залишилося майна — це теж про неповернення. Я розумію, що майно це не головне, його можна продати, але, все ж таки, якщо воно є, то це хоч якийсь якір, який тримає. Безумовно, не на нашу користь різниця в заробітках. До того ж значна частина батьків думає про майбутнє дітей — їхню освіту, перспективи працевлаштування, набуття громадянства тощо.
Тепер про мотиви повернення. За свідченням тих же польських і німецьких експертів, 70% наших жінок, які виїхали, мають вищу освіту. Як ви розумієте, переважна більшість працює закордоном не за спеціальністю і кваліфікацією. Це означає втрату соціального статусу, звичного кола спілкування і так далі. Багатьох це не влаштовує. Причому коли вони дивляться на тих мігрантів, які виїхали задовго до війни, то розуміють неможливість змін принаймні за життя одного покоління. Тобто всі ті, хто виїхав, практично приречені на спілкування в межах свого вузького кола. Далеко не всіх це влаштовує. Друге — не всі діти, особливо середнього шкільного віку, адаптуються до шкільного навчання на Заході. Третє — як не дивно, але багатьох не дуже сильно влаштовує система медичної допомоги. Як з'ясувалося, не все так погано в Україні.
Якщо після війни Україну чекає економічний бум, а я в це вірю, то сюди не просто будуть повертатися українці, сюди поїдуть європейці. Тому що можливості самореалізації тут будуть кращі, ніж у більшості країн Європи
Торік в Україні з'явилося Міністерство національної єдності, яке серед іншого, працюватиме з українцями за кордоном. Наскільки доцільним, на вашу думку, було його створення?
На мою думку, простіше було б ці функції покласти на Міністерство закордонних справ, додати їм повноважень, штату і всього решту. І цього було б достатньо. Але я ж не державний службовець і просто не знаю всіх мотивів такого рішення. Ми зустрічалися з міністром Олексієм Чернишовим. І в процесі тривалої розмови у мене склалося приємне враження, що він адекватно розуміє ситуацію. Знаєте, вже сьогодні ми маємо налагоджувати зв'язки з усіма українцями, які залишили батьківщину. Я б не скидала з важелів відчуття українськості. Ми його ще не втратили. І навіть якщо вони не повернуться, то можуть бути «агентами впливу», сприяти покращенню українського іміджу у світі. І це дуже важливо і для них, і для нас. Якщо людина живе за кордоном і відчуває зв’язки з Україною, ще не все втрачено.
При міністерстві буде створено Агентство національної єдності, яке відкриє департаменти в ключових країнах перебування українців, насамперед, у Німеччині, Польщі та Чехії. У столицях цих країн буде створено «Хаби єдності». На вашу думку, що це дасть?
Насамперед це дасть підтримку зв'язків з Україною. Сьогодні нема нічого важливішого. Ми мусимо не дати людям забути свою українськість. Всі без винятку європейські країни зацікавлені в освіченій, працелюбній, неконфліктній українській робочій силі.
Більше того, втримання значної кількості українських жінок означає другу міграційну хвилю — вже чоловічу — після скасування воєнного стану
Не варто говорити про її наслідки для України. Ці осередки варто створювати не лише у Німеччині, Польщі та Чехії, а й, наприклад, у Британії. Щоб люди мали де зустрітися, оперативно отримати різноманітні послуги, включно з інформаційними, вивчати мову і літературу, врешті-решт взяти участь в українських акціях і, наприклад, у виборах.
Чернишов обіцяє бронювання чоловікам, якщо вони повернуться з-за кордону, та роботу…
Боюсь, що люди не дуже в це повірять, але обіцяти треба. Можна замахнутися на повернення 4,2 мільйонів зареєстрованих мігрантів, цілком розуміючи результативність такого кроку. Однак реалістичніше замахнутись на повернення, скажімо, 400 тисяч. Такий підхід є проявом цинічного оптимізму, вкрай необхідного сьогодні.
Який відсоток українців, на вашу думку, все ж таки залишиться за кордоном назавжди?
Я орієнтуюся на повоєнну ситуацію на Балканах. Це найбільш близькі до нас і географічно, і за способом життя країни. Там повернулася третина. Я мрію про половину. Раніше мріяла про 60 відсотків. Вкотре повторюю, що все залежить від того, коли закінчиться війна і наскільки серйозними будуть гарантії безпеки. Потрібно, аби люди повірили, що мир надовго. Бо якщо вони будуть впевнені у тому, що мир — це перемир'я на пів року, а далі почнеться все знову, то вони не поїдуть.
Населення України до 2041 року може скоротитися до 28,9 мільйона людей, а до 2051 року — до 25,2 мільйона людей. Фото: AP/Associated Press/East News
Деякі дослідники прогнозують, що до 2051 року українців буде 25 млн, а, за даними ООН, таку цифру слід очікувати у 2069 році. Наскільки реалістичними є такі прогнози?
Тут потрібно зрозуміти, про які кордони йдеться. У нашому інституті ми оцінюємо чисельність населення на території, підконтрольній легітимній українській владі і в кордонах 1991 року. Ми робимо прогнози для військових, Міністерства економіки, Міністерства праці, Пенсійного фонду, але у кількох варіантах, кожний з яких спирається на велику кількість припущень щодо розвитку подій (воєнних, економічних, політичних) саме в Україні. Оцінки ж ООН спираються на певні узагальнені моделі демографічної поведінки. Це абсолютно різні підходи, і ніхто не знає, який в кінцевому підсумку виявиться кращим.
Ви неодноразово наголошували на тому, що Україну після війни чекає економічне зростання. Чи значить це, що слід очікувати напливу мігрантів? З яких країн, на вашу думку, можуть приїхати люди?
Все залежить від масштабів буму, масштабів і структури попиту на робочу силу, умов і оплати праці. Наша бідність фактично убезпечить Україну від напливу мігрантів, які розраховують на соціальну підтримку — до нас радше поїдуть мігранти, які матимуть бажання працювати. Знаєте, є книга Джона Кеннеді «Нація іммігрантів». Свого часу я по ній здавала кандидатський мінімум. Кеннеді доводив, що Америка стала великою країною з потужною економікою саме завдяки іммігрантам. Люди приїжджали з двома валізами і з нуля починали все. При цьому неабияк працювали. Про те, з яких країн поїдуть до нас мігранти, наразі важко говорити. Як правило, люди їдуть з бідніших країн до більш розвинених. Але хто взагалі провів індустріалізацію у Радянському Союзі? Виявляється — американці. Привозили сюди заводи, тут їх збирали. Хто будував ДніпроГЕС?
Тому можуть приїхати європейці з дуже розвинених країн, бо тут будуть кращі можливості самореалізації, здійснення своїх творчих, кар'єрних та інших планів
Чому я розраховую на бум? Колись ми мріяли на те, що будемо містком між Росією і Європою. Зараз, звісно, не бачу підстав для таких мрій. Скоріше ми приречені бути бар'єром. А для того, щоб ми були надійним бар'єром, ми маємо бути заможною країною із потужною армією. Інакше ми не вирвемося з пут російської пропаганди. І зараз світ допомагає нам не тільки через емпатію, відчуття справедливості, але й з міркувань власної безпеки. Те саме буде й після війни. Нещодавно я відвідувала конференцію у Черкасах, і там був чоловік, який живе в Польщі і є своєрідним містком між польським бізнесом та Україною. Він говорив, що тисячі польських компаній готові вже сьогодні інвестувати в Україну. На це налаштовані і, наприклад, австрійці.Тому після війни гроші з'являться. Вони, власне, і зараз є. Просто наразі інвестиції дещо в інші напрямки.
Сьогодні багато розмов західних партнерів про необхідність мобілізації 18-річних чоловіків. Відтак, не секрет, що матері намагаються вивезти своїх дітей ще 17-річними. Чи загрожує Україні втратити ціле покоління молоді?
Коли почалися розмови про ймовірність призову 18-річних, я почала читати, що пишуть науковці. Британська школа соціальних психологів пише про те, що людина психологічно формується до 25 років. Зверніть увагу, коли у Британії починають голосувати, коли горілку в барі продають? З 21 року. У мене обидва діди воювали і батько. Хоч я на той момент була ще малою, але дещо пам’ятаю. Вони розповідали, що найшвидше гинули ті, хто потрапляв на фронт у 18 років, бо у них немає розуміння, як себе вести. І саме тому я проти мобілізації у такому віці.
До 25 років вже щось в голові з'являється. А 18 років — це ще дитина
Думаю, що мобілізаційний потенціал за рахунок більш старших поколінь ми в змозі сформувати. До того ж, президент сказав, що він на це не піде. Щодо втрати поколінь, то я не люблю такі розмови. Втрата покоління — це якщо вони вбиті. Якщо ж люди виїхали, то давайте робити все, щоб вони повернулися. Я ще раз повторюю — я не в захваті від 4-х мільйонної міграції. Однак, розумію, що це краще, ніж вони б залишилися в Херсоні, в Харкові чи на окупованих територіях.
На вашу думку, чи слід очікувати нову хвилю міграції після скасування воєнного стану?
Ризик такий, безумовно, є. Він пов'язаний з кількома чинниками. По перше, чи матимуть чоловіки отримати робоче місце з гідною оплатою в Україні? Чи будуть вони мати житло або можливість його винайняти? В яких умовах жінки перебуватимуть закордоном там чи будуть люди вірити у те, що мир надовго? Я думаю, що ці фактори будуть грати важливу і вирішальну роль в ухваленні рішень.
У листопаді 2023 року Національна комісія охорони здоров'я Китаю повідомила про загальнонаціональне зростання кількості випадків мікоплазмової пневмонії. Після чого ця інфекція, як колись ковід, стала поширюватися Європою. Бактерія вражає дихальну систему людини, часто не реагує на антибіотики та може спричинити тяжкі ускладнення на кшталт пневмонії, енцефаліту або дихальної недостатності.
Мікоплазма — бактерія для Польщі не нова, але цієї зими, за статистикою Міністерства охорони здоров‘я РП, близько 40 відсотків респіраторних інфекцій спричинено саме нею. І це дуже багато, бо в минулі роки цей показник не перевищував 10 відсотків
— Кількість пацієнтів, інфікованих Mycoplasma pneumoniae, дійсно зросла, — коментує лікарка Марія Магдич. — Але хочу заспокоїти: ця бактерія зовсім не обов'язково призводить до важких ускладнень. Насамперед у групі ризику — пацієнти з астмою та іншими хронічними хворобами дихальних шляхів.
Симптоми: інфекція, спричинена мікоплазмою, починається як звичайне ГРВІ з болю в м‘язах, температури (не завжди), кашлю, але тягнеться набагато довше за ГРВІ і грип. Кашель довго не вщухає, пече в грудях. І це основний симптом, що слід бити тривогу. Якщо ви використовуєте сиропи, інгаляції, але продовжуєте кашляти, з’являються задишка, сильна слабкість, пітлівість, — слід перевіритися на мікоплазму. При пневмоніях, спричинених цією бактерією, температура може залишатися нормальною чи субфебрильною (37,1-38С), але слабкість така, що важко навіть встати з ліжка. І найцікавіше те, що цю пневмонію не завжди можна прослухати стетоскопом.
Симптоми Mycoplasma pneumoniae і що робити, якщо підозрюєте у себе цю інфекцію?
• Бактерії мікоплазми дуже маленького розміру і не мають жорсткої клітинної стінки. Це робить їх резистентними до більшості видів антибіотиків. На відміну від типового ГРВІ, симптоми мікоплазмової інфекції не минають швидко: без лікування самопочуття не покращується, протягом кількох тижнів зберігається кашель, на який майже нічого не діє.
• Патоген локалізується у дихальних шляхах, переважно на поверхні слизової оболонки трахеї та легень. Інкубаційний період — від 5 до 28 днів, а потім людина відчуває нежить, біль у горлі, сухий кашель, головний біль, підвищується температура та знижується апетит. Картина типогового ГРВІ, яка спочатку не насторожує.
• Якщо ваше самопочуття не покращується протягом тижня, а кашель не вищухає, краще здати аналіз на антитіла до Mycoplasma pneumoniae, загальний аналіз крові та С-реактивний білок. Це можна зробити платно в будь-якій лабораторії, навіть якщо у вас немає направлення.
• У загальному аналізі крові буде виявлено збільшення кількості лімфоцитів при нормальному або трохи підвищеному рівні лейкоцитів. Визначити обсяг ураження легень допоможе рентгенографія органів грудної клітки. На рентгенограмі буде видно зони інфільтративного запалення.
— Пневмонія, спричинена мікоплазмою, лікується антибіотиком, але вся складність в тому, що лікар не завжди знає, чим саме спричинена хвороба, — продовжує Марія Магдич. — Будемо відвертими, спочатку це дуже схоже на вірусне захворювання. А ніхто не йде здавати аналізи в перші 5 днів ГРВІ. Разом з тим це слід робити обов’язково.
Ця пневмонія лікується звичайним азитроміцином, тетрацикліном та ще декількома видами антибіотиків. І грамотний підхід — це зробити аналіз, який покаже, який з антибіотиків буде ефективним у вашому випадку.
Мікоплазменна інфекція передається дихально-крапельним шляхом і розповсюджена в дитячих колективах. Але вона успішно лікується, якщо не запущена. Головна рекомендація — прислуховуватися до свого організму, вчасно звертатися до лікаря і за наявності підозр перевірятись на антитіла до інфекції.
Де: c. Хохолув 400, Малопольське воєводство, на кордоні зі Словаччиною, недалеко від Закопане Як зв'язатися: тел. +48 781 300 301, +48 782 300 301 Ціна входу: від 45 злотих. Дітям до трьох років безкоштовно Години роботи: неділя-четвер 09:00-22:00, п’ятниця-субота 09:00-23:00
Термальні купальні Хохолува є найбільшими і, мабуть, найвідомішими термальними басейнами Польщі. На відвідувачів чекають не лише басейни, сауни та SPA-центр, але й нормобарія, спортивний центр і ресторан. Відкритий термальний басейн має площу 638 кв. м і глибину 1,2 м. Є також 2 криті термальні басейни з масажними станціями площею 99 квадратних метрів. Ви також можете розслабитися в одному з семи малих гідромасажних басейнів, великому гідромасажному басейні або соляному джакузі. Для наймолодших підготовлені спеціальні атракції, як-от ігровий майданчик в дитячій зоні, гірки або дитячі басейни.
Де: c. Бялка-Татшаньська, вул. Сродкова 181, Малопольське воєводство Як зв'язатися: тел. +48 18 261 25 40 Ціна входу: від 69 злотих. Для дітей зростом до 104 см — 1 злотий
Години роботи: щоденно 09:00-22:00
Не меншою популярністю користується термальна купальня Баня. Комплекс у Бялка-Татшаньскій складається з критого й відкритого термальних басейнів, температура води в яких коливається між 34 і 38 градусами тепла. Вона надходить до термальних басейнів з глибини 2 500 метрів. Навіть віддавши частину своєї теплової енергії (початкова температура становить 72 градуси), вона зберігає цінні мікроелементи.
Окрім басейнів, у зоні релаксації також є джакузі, дві текстильні сауни, охолоджувальний басейн з температурою до 10 градусів та сніговий басейн. У комплексі також є саунарій.
Де: c. Буковина-Татшаньська, вул. Спортова 22, Малопольське воєводство, недалеко від Закопане Як зв'язатися: тел. +48 18 20 20 070 Ціна входу: від 27 злотих. Години роботи: щоденно 09:00-22:00
В оточенні підгальських лісів знаходяться термальні купальні Буковина. Там є 20 басейнів (рекреаційні, плавальні) з термальною водою температурою від 30 до 38 градусів. До того ж у цій термальній купальні також є джакузі, 3 водні гірки та 8 саун (зокрема, фінські сауни, парові лазні, інфрачервона кабіна).
Де: м. Познань, вул. Термальна 1 Як зв'язатися: тел. +48 459 595 590 Ціна входу: від 16 злотих - спортивний басейн, від 37 злотих — аквапарк (придбання квитка в зону Аквапарку дозволяє користуватися як зоною Аквапарку, так і зоною Спортивного басейну). Дітям до трьох років вхід безкоштовний (за наявності діючого документу). Години роботи: понеділок-субота 06:00-23:00, неділя 07:00-23:00
Жителі Познані та околиць, безумовно, добре знайомі з Мальтаньськими термальними купальнями. У самому центрі міста працює відкритий басейн з термальною мінеральною водою, критий геотермальний басейн і басейн з гарячою водою і джакузі. Тим, хто прагне відпочинку та відновлення сил, варто також відвідати “Золоті каскади” — три басейни з джакузі та водяними ліжками. Також там є величезний аквапарк, сауни, гірки та спеціальні зони для дітей.
Де: м. Єленя-Гура, вул. Парк Здройовий 5 Як зв'язатися : тел. +48 75 75 46 901 Ціна входу : від 21 злотого. Також там діють різні форми знижок, а для деяких категорій громадян вхід є безкоштовний. Години роботи: щоденно 08:00-22:00
Гарячі джерела в Цепліцах відомі з часів Середньовіччя. Місцеві води славляться на всю Європу найвищим вмістом кремнезему (діоксиду кремнія) на континенті. Термальні купальні також можуть похвалитися найвищою температурою на поверхні (до 87 градусів). Комплекс включає оздоровчі та норвезькі термальні басейни, обладнані спеціальними гейзерами і масажерами. Джерела кремнезему в Цепліце були популярні, наприклад, серед таких людей, як Йоганн Вольфганг фон Гете й князь Станіслав Понятовський.
Де: c. Шафляри, вул. Осєдлє Нове 45, Малопольське воєводство, недалеко від Закопане Як зв'язатися : тел. +48 727 52 52 52, +48 530 33 38 48 Ціна входу : від 49 злотих. Для дітей зростом до 100 см вхід безкоштовний Години роботи: щоденно 09:00-22:00
Одні з найкращих термальних купалень в горах знаходяться в Шафлярах. Якщо ви хочете відчути справжню атмосферу зігріваючих вод Підгалля, термальні купальні Гарячий Потік — ідеальний вибір. До послуг гостей 21 басейн. Термальні басейни живляться з місцевого геотермального джерела з вмістом природної сірки. Гірська рив'єра, сірчаний колізей — це лише деякі з гарячих басейнів, що пропонують різноманітні атракції. Всі вони знаходяться під відкритим небом.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
