Ексклюзив
20
хв

Як в’їхати до Польщі, якщо скасували статус UKR?

Останнім часом дедалі частіше українцям скасовують статус UKR без жодних на то причин. Як перетнути кордон з Польщею, якщо статус скасовано? Чи можна відновити статус, перебуваючи в Україні?

Оксана Щирба

На те, як ви перетнете кордон, впливають і людський фактор, й удача. І все ж з тими, хто добре підготовлений та володіє інформацією, неприємні сюрпризи трапляються рідше. Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

На початку грудня я поверталася автобусом з України до Варшави через пункт пропуску Рава-Руська. Вже півтора року я живу на дві країни й знаю всі правила перетину. Тож не хвилювалась, адже перебувала на території України менше ніж 30 днів. Зі мною в автобусі їхала жінка з двома малими дітьми, жінка з дорослою донькою та ще одна молода дівчина.

На польському кордоні прикордонниця вимагала в усіх пасажирів оновити додаток Diia.pl (електронний документ для громадян України або інших іноземців, який виконує роль дозволу на проживання). Хоча в моєму неоновленому документі було чітко зазначено, що він дійсний. Одна з пасажирок оновлювала додаток тиждень тому, я  — в липні цього року.

Добре, що пароль для входу у мене завжди під рукою. І все ж навіть з ним оновити додаток мені не вдалося. Постійно вистрибувало віконечко «Технічна помилка».

Ось що пише система після перевстановлення на смартфоні застосунку Diia.pl, якщо ваш статус UKR скасовано. Фото авторки

Така ж ситуація сталася з двома іншими жінками. Лише мама малих дітей оновила додаток без проблем. У мене після п’ятої спроби увірвався терпець, і я пішла до прикордонниці пояснювати ситуацію. У відповідь почула, що технічна помилка — це мої проблеми, і мене не можуть пропустити до Польщі. Мої пояснення, що документ дійсний, що я не перевищила 30-денний ліміт перебування в Україні, не справили на неї жодного враження. І тоді я пустила в бій важку артилерію. Повідомила, що тікаю від війни й шукаю прихистку в Польщі. На що почула відповідь: «Пані може не хвилюватися. Я пропущу пані по біометрії».

Так я отримала черговий штамп у паспорті та в’їхала на територію Польщі. Жінку, яка забула пароль до Дії, пропустили після сліз та довгих благань. Можна сказати, що нам пощастило, хоча нервів ми витратили немало. Через день їхала моя приятелька, з нею трапилася схожа ситуація, але її висадили з автобуса.

Вже у Варшаві я поїхала до місцевої адміністрації (уженду) вирішувати питання з додатком. Як виявилося, мій статус UKR  (це спеціальний статус тимчасового захисту, який можуть отримати українці, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року у зв’язку з воєнними діями в Україні) було скасовано ще 25 вересня. Це мене приголомшило. Адже в жовтні я в черговий раз поверталася у Варшаву й на прикордонному пункті пропуску тоді не виникло жодних проблем. На моє запитання, як це могло статися, працівниця уженду знизала плечима: «Запитайте це в Straż Graniczna». Сам статус мені відновили за 10 хвилин.

Така ж ситуація — в моєї сестри, яка разом зі мною їздила в Україну 25 вересня. Але вона зараз на батьківщині, тож відновити статус UKR дистанційно не може. Потрібна її особиста присутність у Варшаві. Чи вдасться їй перетнути кордон?

Насправді єдиною підставою для скасування статусу UKR є пункт 2 статті 11 «Закону про Допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави», якщо особа виїжджає з території Республіки Польща на термін понад місяць. Але на практиці, як бачимо, відбувається по-іншому. Скасовують статус UKR навіть тим, хто взагалі не виїжджав з Польщі.

Важливо правильно комунікувати з прикордонниками

Юристка Мар'яна Івасюк спеціалізується на легалізації іноземців у Польщі. Спеціально для Sestry вона пояснила, що робити у випадку скасування статусу UKR.

Від втрати статусу UKR не застрахований ніхто. Юристка Мар'яна Івасюк радить наголошувати на кордоні, що мета його перетину нетуристична. Фото з приватного архіву

«Якщо при перетині кордону виникають труднощі з оновленням додатка та видачею технічної помилки, важливо правильно комунікувати з прикордонними службами. Ефективний крок — це наголошення на тому, що ваша поїздка обумовлена збройним конфліктом на території України й не має туристичних цілей, — вважає Мар'яна Івасюк. — Під час спілкування з прикордонниками важливо вказати на необхідність перетину кордону з об'єктивних причин, пов'язаних із ситуацією вдома. Зазначте, що ви приїхали у зв’язку із загостренням обстановки в Україні, що ваша подорож не має розважального або туристичного характеру.

Додатково можна вказати, що ви готові долучити будь-які додаткові документи чи свідчення, які підтверджують обставини поїздки. Важливо дотримуватися спокійного та ввічливого тону спілкування, слідкувати за вказівками прикордонників у процесі взаємодії».

Скасування статусу UKR: чому це відбувається?

Однією з найпоширеніших проблем є те, що прикордонна служба реєструє лише дату виїзду громадян України з Польщі, не відмічаючи дату повернення. Відновити статус UKR у такому випадку можливо, якщо особа підтвердить, що її перебування за кордоном тривало менше ніж 30 днів. Однак працівники прикордонної служби часто не ставлять печатки в паспорти громадян України, які користуються електронним документом diia.pl. Це ускладнює можливість доведення того, що вони не перебували за межами Польщі понад норму (допомогти можуть, наприклад, SMS від мобільних операторів про зміну країни).

Ще однією проблемою є переоформлення статусу UKR при його відновленні. Тобто українець отримує статус знов, але дата зазначається днем подачі заяви. В результаті виникають проблеми отримання соціальних пільг за той період, коли особа перебувала без статусу через помилкове анулювання документу (період між датою скасування та датою поновлення).

Буває й таке: польські прикордонники затримують внесення інформації про перетин кордону громадянами України в базу даних. Іноді дата виїзду фіксується через кілька місяців, що може призвести до ситуацій, коли особа повернулася до Польщі, дотримуючись 30-денного терміну, і невідомо коли ця інформація буде внесена. Це може спричинити втрату статусу UKR, а ZUS вимагатиме повернення коштів за соціальну допомогу.

Приблизно 40 тисяч українців щодня перетинають польсько-український кордон. Фото: Dominika Zarzycka/Sipa USA/East News

Як відновити статус UKR

Відновлення статусу можливе лише на території Польщі. Якщо українцю зі втраченим статусом необхідно перетнути кордон, можливий наступний крок — електронне подання листа на прикордонну службу Польщі з проханням про зміну статусу в системі на «Q-евакуація» з наступним текстом: «Proszę sprawdzić rejestr i wprowadzić zmiany do rejestru prowadzonego przez Głównego Komendanta Straży Graniczne na Q-ewakuacja».

Цей лист можна використати для звернення до відповідних органів з проханням розглянути ситуацію та внести відповідні зміни статусу. Дотримуйтеся вказівок при поданні документів. У разі потреби консультуйтеся з юристами або представниками прикордонних служб для отримання додаткової допомоги та інструкцій.

Чи порушують прикордонники закон, скасовуючи статус UKR?

На жаль, за відсутності конкретних законодавчих норм та регуляцій, які деталізували б процедури припинення статусу українців при перетині кордону, важко визначити, чи прикордонники порушують закон. Законодавство не регулює цього питання.

А тому від позбавлення статусу UKR не застрахований ніхто. Позбавити його вас можуть навіть тоді, коли ви не перевищили 30-денний термін перебування в Україні. Намагайтеся перевірити статус до перетину кордону. Але якщо під час перетину раптом з’ясовується, що статус UKR таки скасовано — не нервуйте, емоції тільки зашкодять. Просто спокійно аргументуйте мету своєї поїздки прикордоннику, використовуючи вищезазначені поради.

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Машини на українських номерах завертають на кордоні. Що не так із «зеленими картами»?  

Ексклюзив
20
хв

Що не можна перевозити через кордон з Польщею?

Ексклюзив
20
хв

Ми впускаємо гостя в наш дім — і це все змінює

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress