Які причини виникнення серцево-судинних захворювань?
Серцево-судинні захворювання — найчастіша причина передчасної смертності в Україні. На розвиток захворювань цього типу впливає багато чинників, їх треба розглядати комплексно. Передусім — це спосіб життя, на другому місці — генетика. А далі — інші чинники, які мають вплив у довгостроковій перспективі, наприклад: високий рівень холестерину, глюкози, перепади артеріального тиску.
Не можна недооцінювати також вплив нездорової їжі: трансжири, цукор, велика кількість продуктів тваринного походження у раціоні, зловживання сіллю, — усе це діє як бомба уповільненої дії. Якщо до того ж людина палить, не займається спортом, вживає алкоголь, — ризики зростають в рази.
Які найбільш поширені хвороби серця?
Найчастіше люди страждають на гіпертонічну хворобу серця [стійке підвищення артеріального тиску, що має хронічний перебіг без очевидної причини його виникнення. — Ред.]. Гіпертонію після 40 років мають 60% українців. На другому місці — атеросклероз, коли внаслідок відкладання холестеролу у внутрішній шар артеріальної стінки утворюються атеросклеротичні бляшки. Якщо ці бляшки знаходяться в коронарній судині — це ішемічна хвороба серця, якщо в шиї головного мозку — це інсульт, якщо в ниркових артеріях — ниркова недостатність. Решта захворювань серця трапляються дещо рідше: аритмії, серцева недостатність, запальні процеси, пов'язані з вірусами тощо.
Які перші симптоми захворювань серця, на які треба звертати увагу?
Якщо ви вже помітили перші симптоми — біль в серці, перепади тиску — значить, вже запізнились. Після 30-35 років рекомендоване регулярне обстеження організму в цілому і особливо серця, щоб лікар оцінив індивідуальні фактори ризику. Навіть в такому молодому віці можуть профілактично призначити медикаментозне лікування. Окрім того, як свідчить статистика, якщо раніше з такими захворюваннями раніше стикались люди літнього віку, то зараз — це молоді люди. У мене був випадок, коли з серцево-судинним захворюванням звернувся хлопець 28 років.
У активному темпі життя людина може не звертати уваги на певні «тривожні дзвіночки»: незначне підвищення тиску, цукру, глюкози. Особливо уважними до власного здоров’я потрібно потрібно бути тим, у яких у родині є люди, що хворіють на цукровий діабет, мають надмірну вагу, низький рівень стресостійкості тощо.
Часто люди мислять стереотипно: йти до лікаря — небезпечно, бо під час обстеження обов'язково «щось знайдуть». Такий підхід нераціональний. Спілкування з лікарем означає піклування про себе і про тих, кого ми любимо. Якщо лікар побачить ранні ознаки виникнення серцево-судинних захворювань, то зможе призначити лікування або надати відповідні поради, аби уникнути розвиток тієї чи іншої хвороби в майбутньому. Профілактика дешевше, ніж лікування.
Чи є в Україні культура профілактичних звернень?
Коли в 2017 році я лише починала вести свій блог, то таких звернень було мало. Я виступала на радіо, телебаченні, щоб донести до населення важливість профілактичних звернень. З часом таких людей стало значно більше. Якщо раніше, скажімо, це був 1 відсоток, то зараз — 20 відсотків. Радію, коли запитую пацієнта що його турбує, а мені відповідають — нічого. Натомість коли привозять важко хвору людину і ми докладаємо зусиль, аби її врятувати, то я розумію, що якби 10-20 років тому ця людина звернулась з профілактичним обстеженням, то, можливо, багато проблем можна було б уникнути.
В Україні ця проблема стосується не лише пацієнтів, а й лікарів. На жаль, є лікарі, які неохоче вислуховують пацієнта, що звернувся для профілактичного обстеження. Якщо ви прийдете на прийом до лікаря, який має дуже щільний графік і всього 15 хвилин часу аби вас вислухати, і скажете, що вас нічого не болить — з високою ймовірністю почуєте запитання: а чому ви тоді прийшли? Тож краще знайти лікарів, які спеціалізуються саме на профілактичному обстеженні. Перше обстеження повинно бути ретельним і тривати близько години. Потрібно уважно вислухати пацієнта, ознайомитись з результатами аналізів, виявити можливі проблеми, зробити висновок, провести з пацієнтом розмову. Правильний підхід до профілактичної медицини — це те, що ми мусимо розвивати в Україні. Це можна порівняти з пожежею: краще не допустити до неї, аніж гасити.
З іншого боку, українці, які через війну виїхали за кордон, мали можливість на власному досвіді пересвідчитися, що українська медицина багато в чому краща за Європейську. Це треба цінувати.
Як визначити, що маєш серцево-судинне захворювання?
Головне — не ставити самому собі діагнози. Банально, але єдиний шлях — звернутись до кваліфікованого спеціаліста. Як правило, на першу консультацію до мене приходять люди з аналізами, які я рекомендую: це і печінкові проби, і аналіз рівня цукру, глюкози, аналіз гормонів щитовидної залози, аналіз на рівень вітаміну Д тощо. Окрім того, раджу щонайменше протягом тижня вести щоденник показників свого тиску та пульсу. Звісно, при первинному зверненні я призначаю УЗД серця, кардіограму, доплерографію судин голови та шиї (УЗДГ). Лише на основі повних даних обстежень можна робити якісь висновки.
Чи правда, що чоловіки частіше страждають на хвороби серця?
Це відбувається лише до певного віку. Жіночі гормони захищають організм до того, як настане менопауза. І, як правило, після цього жіноча статистика дуже швидко наздоганяє чоловічу.
Який зв'язок між вагою людини і серцево-судинними захворюваннями?
Жирова тканина — це гормонально активний «орган», особливо в районі живота. Наявність зайвої ваги може призвести до підвищення в крові цукру, холестерину, виникнення метаболічного синдрому. Це, у свою чергу, збільшує ризик винекнення захворювань, пов'язаних з обміном речовин: від цукрового діабету до серйозних серцево-судинних захворювань. В ідеалі, у жінок талія має бути менше 80 сантиметрів, у чоловіків — менше 94 сантиметрів.
Чи вплинула війна на збільшення хвороб серця в українців?
Війна — це хронічний стрес. Тобто у організмі людини постійно у великих кількостях відбувається викид гормону стресу — кортизолу. Підвищується тиск, пульс. Звісно, це дуже негативно позначається на роботі серця, та й здоров’ї в цілому. Один з найбільш дієвих методів понизити рівень кортизолу в організмі — регулярно займатись спортом. Але будьте уважні — фізичне навантаження може також й підвищити рівень кортизолу. Усе залежить від тривалості та інтенсивності вправ.
Загалом, дані досліджень щодо збільшення кількості серцево-судинних захворювань в українців через війну — дуже неточні. Адже частина громадян виїхала, а частина — та, що проживає на окупованих територіях, у прифронтовій чи сірій — елементарно не має доступу до державної медичної допомоги.
Як запобігти розвитку хвороб серця?
Відмова від шкідливих звичок, відмова від солі, регулярні фізичні навантаження, контроль ваги свого тіла, регулярні профілактичні обстеження і за необхідності — вчасна корекція показників здоров’я. Коректний стрес-менеджмент, правильний режим дня, здорові звички. В сучасному світі неможливо уникнути стресів, однак можна випрацювати таку власну стратегію роботи з ними, щоб мінімізувати їхній негативний вплив на здоров’я. Заохочую до регулярної роботи з психологом, це дуже допомагає.
Регулярний спорт, якісне харчування, профілактичне лікування — давно норма у Європі. Україна лише починає переймати «моду» на здоровий спосіб життя. Окрім того, варто врахувати, що українська кухня важка, жирна, ми їмо багато тіста і продуктів тваринного походження. Але, як показує досвід, українці якщо беруться за щось — то беруться серйозно. Вірю, що у нас буде «модно» жити здорово, тоді у нас зменшиться кількість серцево-судинних захворювань.
Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!