Ексклюзив
20
хв

Вагітність та народження дитини в Польщі

Якщо ви плануєте народжувати дитину в Польщі, варто знати кілька важливих моментів. До чого варто підготуватися та як обрати місце для пологів у Польщі? Корисні поради українкам у Польщі читайте у нашому матеріалі.

Мар'ян Савчишин

Вагітність та пологи у Польщі. Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Якщо українка або громадянка іншої держави обере для ведення вагітності та пологів приватний медичний заклад у Польщі, варто підготуватися до значних витрат. Під час вагітності та пологів у приватному пологовому закладі Польщі доведеться заплатити від 3 тисяч до 5 тисяч злотих за природні пологи та від 5 тисяч до 8 тисяч злотих за кесарів розтин. Крім того, під час вагітності також необхідні регулярні відвідування лікаря та обстеження УЗД, вартість яких немала.

Ці витрати можна суттєво зменшити, якщо ми сплачуємо внески соціального страхування до ZUS (Заклад Соціального Страхування в Польщі). Таким чином ми можемо користуватися безкоштовною державною медичною допомогою. Безоплатне медичне обслуговування також доступне жінкам, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року та мають PESEL зі статусом UKR.

Типи пологів у Польщі

Але останнім часом у Польщі домашні пологи також стають все більш популярними.

Читайте також: "Народи мені дитину, коли мене вже не буде"

Пологи вдома у Польщі

Важливо пам'ятати, що якщо ви раніше народжували шляхом кесаревого розтину, це однозначно виключає можливість домашніх родів у Польщі.

Чому все більше жінок обирають домашні пологи? Найпоширеніший аргумент — це більше відчуття безпеки та інтимності. Це пояснюється тим, що майбутня мама народжує в місці, яке їй добре знайоме. Також це створює умови для більш тісного зв'язку зі своїм партнером, який може бути присутнім при пологах.

Пологи в Польщі: кесарів розтин

У Польщі не існує можливості народжувати шляхом кесаревого розтину на вимогу. Відповідно до стандарту перинатальної допомоги, затвердженого міністром охорони здоров'я від 16 серпня 2018 року, кесарів розтин повинен проводитися тільки в разі необхідності. Крім того, однією з цілей антенатальної освіти є зменшення кількості кесаревих розтинів. Під час так званих пологових шкіл акушерки розповідають про переваги та ризики для матері та дитини, ранні та пізні ускладнення після кесаревого розтину.

Однак багато польських жінок надають перевагу кесаревому розтину природнім пологами, навіть попри те, що залишається шрам, довше відновлюється організм і можуть бути ускладнення. У Польщі до 43 відсотків дітей народжуються шляхом кесаревого розтину. Це пов'язано з тим, що природні пологи асоціюються з болем.

Показання до кесаревого розтину в Польщі

Згідно з рекомендаціями Польського гінекологічного товариства щодо кесаревого розтину, виданими у 2018 році, показання до кесаревого розтину поділяються на "акушерські" та "не акушерські".  

Не акушерські показання визначаються індивідуально для кожної вагітної жінки з урахуванням її захворювань разом з фахівцем. Хоча остаточне рішення про спосіб пологів завжди приймає акушер, з огляду на клінічну ситуацію.

Отже, не акушерськими показаннями до кесаревого розтину є:

  • важкі захворювання серця — особливо синдром Марфана та розширення аорти > 45 мм, а також у випадках серцевої недостатності, що прогресує;
  • ортопедичні — патології в малому тазі, які є перешкодою для пологової діяльності та перешкоджають природним пологам. Групою пацієнток, у яких необхідно розглянути спосіб переривання вагітності, є вагітні, які мають в анамнезі скелетну травму тазу;
  • неврологічні — найпоширенішими є епілепсія, аневризма або пухлина головного мозку;
  • пульмонологічні — можуть виникати під час вагітності або під час пологів. Визначаються за допомогою газометрії крові та оцінки ступеня дихальної недостатності, що проявляється гіпервентиляцією з супутньою гіпокапнією, зниженням сатурації та порушеннями pH;
  • офтальмологічні — сюди відносяться відшарування сітківки й судинні ураження очного дна, діабетична ретинопатія, післяопераційні стани очного яблука;
  • онкологічні — переважно рак молочної залози та шийки матки, але інші види раку також можуть унеможливити природні пологи;
  • психіатричні — депресивні та тривожні розлади, сильний страх перед пологами (токофобія);
  • інфекційні — інфікування віспою, ВІЛ, герпесом або коронавірусом.

Акушерські показання до кесаревого розтину визначають лікарі, які обстежують вагітну.

Пологи в лікарні NFZ Польщі

Зручність полягає в тому, що вам не потрібно бути застрахованим, щоб скористатися безплатною медичною допомогою. Це можливо за таких умов:

  • мати документи, які підтверджують вагітність або післяпологовий період;
  • наявність польського громадянства;
  • постійне або тимчасове проживання в Польщі.

Права вагітних жінок та жінок у перед та післяпологовому періоді

Жінки у Польщі мають особливі права з перших днів вагітності. Багато з цих прав зберігається навіть після пологів, тобто під час післяпологового періоду. Для можливості користування ними потрібно мати лише документ від лікаря, який підтверджує вагітність, а після пологів — копію свідоцтва про народження дитини.

Вагітні жінки — це особи, які мають право на особливе медичне обслуговування в Польщі.

Читайте також: Війна — не перешкода для народження дитини

Медичні заклади мають право вимагати документи, що підтверджують медичне страхування пацієнтів. У випадку з вагітною жінкою достатньо самого факту вагітності. Працівники лікарень та медичних центрів не мають права вимагати у неї документи, що підтверджують її право на безкоштовне лікування.

Якщо вагітна жінка стикається, наприклад, з випадком відмови у наданні медичної допомоги, їй слід звернутися до Національного Фонду охорони здоровʼя Польщі, щоб отримати необхідну допомогу.

Номер гарячої лінії  NFZ (Національного Фонду охорони здоровʼя Польщі) — 800 190 590

Хоча право на отримання допомоги ґрунтується на самому факті вагітності, необхідна карта вагітності, яка заповнюється під час першого візиту до гінеколога. Водночас відсутність цього документа не може бути підставою для відмови у наданні послуги.

Марʼян Савчишин, редактор новин Sestry

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Знання — наш перший притулок

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress