Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Поліція керується саме тим, чи визначене місце проживання неповнолітнього. Фото: shutterstock
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за викрадення дитини. Проте відсутня стаття, коли викрадення здійснює один із батьків. Ситуація вирішується, якщо колишнє подружжя має договір щодо виховання та порядок перебування дитини з кожним із батьків. Також, якщо є рішення суду, то це є чіткою нормою до виконання. Тобто поліція, отримуючи заяву про викрадення дитини, керується саме тим, чи визначене місце проживання, перебування з одним із батьків.
Що робити, якщо один із подружжя заявляє про викрадення дитини, але офіційно встановленого місця проживання неповнолітнього немає? Як бути, якщо батько чи мати має прояви асоціальної поведінки, наприклад, вживає алкоголь, і може зашкодити дитині? Розповідає адвокат Регіна Гусейнова-Чекурда:
Адвокатка, член Ради Адвокатів Київської області. Керуюча партнерка Адвокатського об’єднання «G&D». Спеціалізується на антикорупційному законодавстві. Кваліфікована медіаторка. Є розробницею курсів медіаправа та правової взаємодії органів державної влади і ЗМІ. Має низку наукових публікацій з антикорупційного законодавства, електронного декларування, свободи слова, захисту персональних даних, доступу до інформації.
R E K L A M A
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Зазвичай освячувати пасхальні кошики в храмах починають від ранку суботи до обіду (інколи до вечора) і закінчують у неділю після Великоднього богослужіння. Зазвичай воно у всіх храмах починається близько опівночі. Точний розклад у кожному храмі свій, тож краще про всяк випадок завчасно зателефонувати і уточнити час церемонії. Наразі точний розклад є не у всіх храмах, тож ми радимо слідкувати за цім за допомогою активних посилань на сторінку церкви.
Якщо ви шукаєте фільм, що поєднує глибокий сенс, японську естетику й невимовний щем, то «Ляльки» Такеші Кітано — це справжня поезія на екрані. Фільм сплітає три окремі, але нерозривно пов’язані історії про почуття, що не згасають навіть перед обличчям болю, розлуки й самопожертви. Це медитація над долею, пронизана глибокою меланхолією і водночас тихою надією. Особливе місце в картині займає природа: квітучі сади, ніжний рожевий сніг сакур, яскраві барви японських пейзажів. Весна тут — не просто тло, а символ крихкості людського щастя, його невловимості й неповторності кожної миттєвості життя.
Кадр з фільму “Ляльки”, 2002 рік
2."Весна, літо, осінь, зима... І знову весна", 2003 рік
Фільм корейського режисера Кім Кі Дука — кінопритча про людське життя, яке, подібно до природи, проходить крізь цикли змін. “Весна, літо, осінь, зима… і знову весна” — це роздуми про дорослішання, гріх, спокуту та спокій, які приходять з усвідомленням циклічності життя, прийняттям цього незмінного циклу своїм єством. Цей не лише про весну, це — кінематографічна медитація.
Кадр з фільму "Весна, літо, осінь, зима... І знову весна", 2003 рік
3. “Енн” (анг. Anne with an E), 2017-2019 роки
Канадський серіал, знятий за мотивами класичного роману Люсі Мод Монтгомері "Енн із Зелених дахів". Дія розгортається наприкінці XIX століття на острові принца Едварда. Головна героїня, 13-річна сирота Енн Ширлі, випадково потрапляє до сім'ї Касбертів — старших братів і сестри, які хочуть взяти хлопчика на допомогу по господарству, але замість цього отримали рудоволосу дівчинку з невгамовною уявою. Цей фільм — справжня ода природі, її красі та гармонії.
Кадр з фільму “Енн” (анг. Anne with an E), 2017–2019 роки
4. “Яскрава зірка” (анг. Bright Star), 2009 рік
Фільм з весняним вайбом, який створює романтичний настрій і показує красу природи. «Яскрава зірка» — це справжня кінематографічна поезія. Ця біографічна драма від Джейн Кемпіон переносить глядача у світ юного кохання, натхнення й трагедії, розповідаючи історію поета Джона Кітса та його музи Фанні Брон.
Кадр з фільму “Яскрава зірка” (анг. Bright Star), 2009 рік
5. “Весняні надії” (англ. Hope Springs), 2012 рік
Якщо ви шукаєте фільми про весну, що розповідають не лише про природу, а й про пробудження почуттів, подивіться «Весняні надії» — зворушливу й теплу історію. Подружжя, яке провело разом понад 30 років, намагається повернути втрачену ніжність і близькість. Як природа прокидається після зими, так і їхні почуття шукають новий подих. Фільм тонко нагадує: навіть у довгих стосунках є місце для відкриттів і перших зізнань. «Весняні надії» — це історія про те, що любов не має віку, а весна в серці може розпочатися в будь-який момент.
Кадр з фільму “Весняні надії” (англ. Hope Springs), 2012 рік
6.”Париж почекає”, 2016 рік
Романтична комедія, в якій головна героїня Анна вирушає в несподівану подорож з чарівним французом. Фільм наповнений мальовничими краєвидами Франції: сонячними виноградниками, квітучими полями та романтичними вуличками. Усе це створює справжню атмосферу весни. Вишукані страви, дегустації вин, неспішні розмови про життя — усе це робить фільм справжнім кінематографічним відпочинком. Ця історія про те, що щастя — в деталях.
Кадр з фільму ”Париж почекає”, 2016 рік
7. «Таємничий сад» (анг. The Secret Garden), 2020 рік
Десятирічна Мері потрапляє до похмурого маєтку свого дядька, де відкриває занедбаний, але чарівний сад, що пробуджує в ній допитливість, дружбу і надію. Разом з новими друзями вона оживляє це магічне місце, а разом із ним — і серця оточуючих, немов весна, що приносить життя після довгої зими. «Таємничий сад» — це історія про силу природи, дружби та внутрішніх змін.
Кадр з фільму «Таємничий сад» (анг. The Secret Garden), 2020 рік
8. Інакша Боварі (фр. Gemma Bovery), 2014
Письменник Мартін Жубер, переїхавши в тихе французьке село, знаходить натхнення у загадковій Геммі, яка нагадує йому мадам Боварі Флобера — жінку, що захоплює, зачаровує та, можливо, рухається до фатального кінця. Серед весняних пейзажів, романтики та літературних алюзій розгортається історія пристрасті, іронії та неминучості долі. Цей фільм — весняний коктейль з краси, кохання й літературних алюзій, який зачаровує з першого кадру.
Кадр з фільму Інакша Боварі (фр.Gemma Bovery), 2014
Якщо перегляд фільмів настільки вас надихне, що захочеться невідкладно гайнути на природу в гарні квітучі сади, — маємо для вас добірку з 10 найкращих садів Польщі.
Росія може напасти на країни НАТО протягом найближчих п’яти років, а можливо й раніше, якщо будуть зняті санкції — про це попереджає президент Литви Гітанас Науседа. Країна активно укріплює свої кордони з Росією та Білоруссю: плануються багатошарові фортифікаційні споруди, включаючи протипіхотні та протитанкові міни.
На тлі цих загроз Литва разом із Польщею та Фінляндією обговорює створення єдиного оборонного щита для захисту східного флангу Європи. У цей самий час Велика Британія ініціює нові зустрічі «коаліції охочих» щодо миротворчих місій в Україні, які можуть змінити баланс сил у регіоні.
Що означає цей геополітичний ландшафт для майбутнього Литви та всієї Європи? Чи готова Литва до можливих викликів? Про це ми поговорили Расою Юкнявічене, колишньою міністеркою оборони Литви, ексдепутаткою Сейму, а нині — членкинею Європарламенту.
«Коаліція охочих» та роль Литви
Марина Степаненко: Литва неодноразово демонструвала готовність до рішучих дій, зокрема заявивши про можливе розміщення ядерної зброї НАТО. Наскільки цей крок є реальним і чи підтримують його інші члени Альянсу?
Раса Юкнявічене: Як у члена НАТО наше оборонне планування за своєю суттю є регіональним. Ми активно готуємось і робимо все можливе, тому що стаття 3 Статуту НАТО вимагає від нас бути готовими захищати себе і діяти як надійні партнери і члени Альянсу.
Проте ми покладаємось на більш широке планування і можливості НАТО. Коли йдеться про розгортання ядерної зброї, важливо пояснити, що це не означає, що Литва буде володіти ядерною зброєю. Наші оборонні плани є регіональними і охоплюють країни Балтії і Польщу, які перебувають під парасолькою колективної оборони НАТО. Окремого плану для Литви, Латвії чи інших окремих країн не існує.
Конкретне розташування ядерного потенціалу — в Литві, Польщі чи навіть Німеччині — не є критичним питанням. Ці сили і засоби часто включають ракети великої дальності, хоча тактична ядерна зброя також може бути розгорнута на підводних човнах, флотах та інших військових засобах.
Що дійсно має значення, так це те, чи має НАТО достатньо сил і засобів, близькість цих сил і засобів до ключових цілей і хто ними оперує
Литва не буде застосовувати ядерну зброю. Будь-яке рішення про розгортання ядерних сил ухвалюватиме НАТО, а не Литва, і будь-які операції проводитимуться під керівництвом Альянсу.
Ядерне стримування залишається критично важливим аспектом нашої оцінки загроз. Якщо регіональна штаб-квартира НАТО визначить, що литовська територія є стратегічно придатною або забезпечує достатній простір для розгортання, то це рішення буде ухвалене колективно. Повторюся, це регіональне рішення, а не таке, що стосується лише Литви.
Як ви оцінюєте перспективи розширення «коаліції охочих» для допомоги Україні? Чи можуть у майбутньому окремі держави НАТО ініціювати нові формати військової підтримки, навіть без консенсусу всього Альянсу?
Насамперед, мова йде про Альянс. Лише НАТО може розробити чітке, всебічне планування, оскільки володіє ресурсами, розуміє можливості і точно визначає військові загрози. НАТО знає, як ефективно реагувати на ці загрози. Тому, звичайно, наш пріоритет — це НАТО.
Проте бувають випадки, коли Альянсу в цілому важко ухвалити рішення. У таких випадках ми уклали спеціальні угоди зі Сполученими Штатами для забезпечення оборони нашого регіону, якщо не вдається досягти консенсусу між усіма членами НАТО. З огляду на виклики, що виникають у Вашингтоні, необхідно розглянути можливість створення коаліцій в рамках НАТО і ЄС.
Для нас безпека в Балтійському морі та країнах, що його оточують, є головним пріоритетом
Для нас цей виклик є більш нагальним, ніж для країн, що межують з Середземним морем, які стикаються з власними важливими проблемами. Ось чому я рішуче підтримую співпрацю між країнами, які стикаються зі схожими загрозами і викликами.
Такий підхід не означає дублювання зусиль, а радше доповнення і посилення нашої загальної безпеки і оборони. Я повністю підтримую готовність держав-членів об'єднуватися і спільно протистояти спільним загрозам.
Литва є однією з найактивніших країн у підтримці України. Чи є якісь «червоні лінії», за які вона не готова заходити у військовій допомозі?
Як і багато інших країн Північної Європи та Балтії, а також Польща, ми чітко розуміємо, що Україна не лише захищає себе, але й захищає нас. Це спільний виклик для всієї Європи.
Тому ми не встановлюємо жодних червоних ліній. Єдиним обмеженням для нас є наші можливості та ресурси
Хоча ми, можливо, не найпотужніша економічно країна в ЄС, ми зробили великий внесок (від початку повномасштабного вторгнення Литва надала Україні військової, економічної та гуманітарної допомоги на суму 1,112 мільярда євро, що становить 1,801% ВВП країни. За цим показником Литва посідає третє місце серед усіх країн-донорів. — Авт.).
Володимир Зеленський та Гітанас Науседа. Фото: ОПУ
Гарантії безпеки для України та стратегія ЄС
Очільник МЗС Литви Кестутіс Будрис запропонував п’ятиелементний пакет гарантій безпеки для України. Чи є в ЄС політична воля для його реалізації, зокрема щодо введення європейських військ в Україну?
У нас є проблема всередині ЄС — Угорщина наразі не може або не хоче підтримувати всі пропозиції щодо України. На жаль, її позиція нагадує позицію не проєвропейського члена, а російської маріонетки, яка діє всередині ЄС. Це реальність, з якою ми стикаємося.
Водночас Євросоюз не є військовою організацією — він був створений як економічний союз без військового виміру. Оборона і безпека завжди були відповідальністю країн-членів, а військовим аспектом займається НАТО, оскільки багато країн ЄС також є членами Північноатлантичного альянсу.
Будь-які зусилля щодо розгортання військ або миротворців залежать від окремих країн-членів. Приємно бачити, що формуються коаліції, а Велика Британія бере активну участь у забезпеченні європейської безпеки, незважаючи на те, що вона вийшла з ЄС.
Їхні зобов'язання щодо захисту континенту залишаються сильними і важливими
Якщо ЄС візьме на себе роль лідера, багато країн приєднаються до нього, але для ефективного розгортання потрібні спроможні країни. Хоча Литва має сильну політичну волю і громадську підтримку, очевидно, що лише нашого внеску буде недостатньо.
Ми побачимо, що вийде з поточних, хоча і непевних, переговорів між США і Росією. Незважаючи на це, Литва продовжуватиме підтримувати всі необхідні заходи, щоб допомогти Україні вижити і досягти якомога більшого в цій війні.
П’ятиелементний пакет гарантій безпеки для України Будриса також містить пункт про прискорений вступ України до ЄС. Наскільки реальною є ця перспектива у контексті загроз з боку Росії?
Так, розширення є ключовим пріоритетом Європейського парламенту сьогодні. Я беру активну участь у цих дебатах і процесах ухвалення рішень настільки, наскільки це залежить від Європарламенту. Україна, безумовно, є найважливішою країною в цьому відношенні.
Для мене і багатьох моїх колег очевидно, що Україна вже діє як країна-член ЄС, захищаючи наші кордони — по суті, формальні кордони ЄС. Ми потребуємо Україну так само, як й українці потребують нас. Вони прагнуть приєднатися до ЄС, користуватися захистом, розвивати свою країну і досягти процвітання, яке маємо ми після вступу до ЄС у 2004 році.
Україна заслуговує на таке майбутнє, і переговорний процес має вирішальне значення для впровадження необхідних реформ. Однак ми зіткнулися з проблемою, що полягає в тому, що Угорщина намагається заблокувати початок переговорів.
Це висвітлює фундаментальне питання в ЄС: право вето в Європейській Раді. Коли одна країна може накласти вето на рішення, це може практично зупинити наш процес
Дедалі більше людей усвідомлюють, що такий підхід є нежиттєздатним. На жаль, шлях України до членства в ЄС значною мірою залежить від вирішення цих внутрішніх питань ухвалення рішень в ЄС, які стали головною перешкодою. Перед нами стоїть багато викликів, але ми працюємо над їхнім подоланням.
Військова допомога та стратегія стримування
Литва відмовилася від міжнародної конвенції щодо заборони касетних боєприпасів, а ще разом з Польщею, Латвією та Естонією заявила про намір вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Чи вважаєте ви це рішення правильним?
Так, звісно. Щодо касетних боєприпасів — це лише кінець історії, яка почалася щонайменше півроку тому, а то й раніше, коли розпочалася широкомасштабна війна в Україні. Ваш досвід до болю чітко показав, наскільки це питання є критично важливим. На жаль, це дуже чутливе питання, але використання мін є необхідним для стримування або захисту від агресора. Литва, Латвія, Естонія і Польща ухвалили це рішення колективно, тому що, як я вже згадувала раніше, наша оборонна стратегія є регіональною.
Якщо на Польщу нападуть, це торкнеться нас усіх — польська безпека є нашою безпекою, так само як і безпека Латвії є нашою безпекою
Ми сподіваємось, що Фінляндія також приєднається до цього рішення. Це важлива частина нашої регіональної оборонної стратегії і важливий крок вперед.
Президент Фінляндії Александр Стубб, президент Литви Гітанас Науседа та президент Латвії Едгарс Рінкевичс у Києві. 24 лютого 2025 року. Фото: Heikki Saukkomaa/Lehtikuva Oy/East News
Польща направляє до Литви F-16 та військових для посилення повітряного патрулювання. Чи можна очікувати подібного розширення оборонних ініціатив у Балтійському регіоні?
Ми беремо участь у місії НАТО з патрулювання повітряного простору з моменту нашого вступу до Альянсу в 2004 році, тому в цьому немає нічого нового. Вона може бути розширена, як це було в минулому. Фактично, з 2014 року місія вже розрослася. Спочатку була лише одна база на всі три країни Балтії в Литві, в Шяуляї. Тепер у нас є дві, і, можливо, навіть одна в Латвії — треба перевірити (з 1 березня 2024 року латвійська військова база в Лієлварде стала третьою базою НАТО, на якій розміщуються підрозділи винищувачів Альянсу для охорони неба над Естонією, Латвією і Литвою, виконуючи місію з патрулювання повітряного простору країн Балтії. — Авт.).
Крім того, авіабаза Емарі в Естонії також приймає літаки НАТО для протиповітряної оборони. Отже, хоча місія залишається принципово тією ж самою, її масштаби розширились.
Відповідальність зросла, і є потреба в подальшому реформуванні і переформатуванні місії з патрулювання повітряного простору, щоб дозволити використання боєприпасів та інших засобів у разі агресії. Проте це підпадає під рамки планування НАТО. Якщо виникне серйозна загроза, я вважаю, що корективи будуть внесені негайно.
НАТО: Виклики реформування
Аналітик Девід Джулазаде у статті для Atlantic Council наголошує, що НАТО потребує термінової реформи, щоб не відставати від противників у швидкості ухвалення рішень. Чи ви погоджуєтеся, що існує така проблема?
О, це дуже давня дискусія. Коли я була Міністром оборони з 2008 по 2012 роки, ми почали розглядати питання про те, чи зможе політичне керівництво НАТО, якщо настане «день Х», негайно ухвалювати швидкі і необхідні рішення — особливо з огляду на вимогу одностайності. Кожна країна-член повинна дати згоду, що, по суті, дає кожній з них право вето.
Ми бачимо ту ж динаміку в НАТО, що і в ЄС, коли окремі країни виступають проти ключових рішень. На жаль, ми маємо приклади того, як це може бути проблематично
Саме тому деякі рішення вже були делеговані безпосередньо військовому керівництву НАТО для негайного виконання. Хоча я більше не є глибоко залученою в роботу Альянсу і стежу за розвитком подій лише через засоби масової інформації, я знаю, що це питання залишається критично важливим. Існує потреба в наданні військовій частині НАТО більших повноважень і відповідальності для того, щоб діяти якомога швидше на ранніх стадіях кризи.
Німецькі винищувачі Eurofighter Typhoon на авіабазі Ліелварде в Латвії. Фото: Arnaud Chamberlin
ЄС розробляє проєкт нарощування оборонної промисловості для «стримування Росії». Чи достатньо цього для стратегічної автономії Європи, чи без США цей проєкт приречений на обмежений ефект?
Ми називаємо це оборонним союзом. Те, що ми починаємо будувати зараз, знаменує новий етап, нову еру для Європейського Союзу. Досі ЄС ніколи не функціонував як військовий альянс чи оборонна організація — це завжди була економіка, як я вже згадувала раніше.
Це щось абсолютно нове. Вперше в нашій історії у нас з'явився комісар з питань оборони, а 19 березня відбулася публічна презентація Білої книги з питань оборони. У ній буде викладена стратегія більшої автономії у сфері оборони.
Я не є прихильником терміну «стратегічна автономія», тому що ми все ще сильно покладаємося на наші євроатлантичні зв'язки. Я сподіваюся, що напруженість всередині НАТО і нинішня криза довіри врешті-решт будуть вирішені, але навіть тоді ми продовжуватимемо потребувати Сполучених Штатів, Канади і трансатлантичного зв'язку.
Коли ми говоримо про оборонний союз, наша мета — посилити власні можливості Європейського Союзу. Військова промисловість є ключовою частиною цих зусиль. Хоча її розвиток є лише одним з багатьох необхідних кроків, вкрай важливо зменшити залежність від третіх країн і розвивати якомога більше власних можливостей.
Водночас, підтримка України залишається пріоритетом. Це означає не лише посилення військової промисловості Франції, Німеччини та інших країн ЄС, але й допомогу Україні у розвитку власної оборонної промисловості.
Зараз ми розуміємо, що безпека України — це наша безпека. Україна здобула безцінний досвід, зароблений у війні, але вона також розвинула свою військову промисловість у високоефективний спосіб. Сильна синергія з Україною матиме вирішальне значення
Безпека і оборона повинні розглядатися на багатьох рівнях: протидія прямим військовим загрозам, протидія гібридній війні, боротьба зі шпигунством і диверсіями, як, наприклад, нещодавні інциденти в Балтійському морі. Агресивні дії Росії спрямовані не лише проти України, але й проти Європейського Союзу в цілому. Ми повинні бути готовими до всіх цих викликів.
Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»
Про втрату чинності профілю користувачі дізнаються здебільшого із SMS-повідомлення, або ж з'ясовують це, коли намагаються скористатись якимось електронним сервісом. Важливо вчасно оновити довірений профіль перед поїздкою додому, оскільки на кордоні вас можуть попросити оновити Diia.pl у застоунку mObywatel, а без актуального довіреного профілю ви в нього навіть не зайдете.
Що таке довірений профіль (profil zaufany) в Польщі?
Це ваш спосіб електронної ідентифікації. Завдяки йому ви можете підтвердити свою особу онлайн та підписати різні документи електронним підписом (заяву, запит, апеляцію чи скаргу, не друкуючи документ). Електронний підпис має таку ж вагу, як і власноручний підпис. По суті, це український аналог цифрового підпису в Дії.
Завдяки довіреному профілю ви можете входити в такі ІТ-системи державного управління: платформа електронних послуг установ соціального страхування (PUE ZUS), інтернет-акаунт пацієнта (IKP), електронна податкова служба тощо. За допомогою довіреного профілю подається заява 800+ , доступ до mObywatel та інших державних сервісів.
Profil zaufany користуються понад 14 мільйонів жителів Польщі. Він діє протягом 3 років з дати підтвердження, після чого необхідно продовжити його дію ще на 3 роки.
Такі повідомлення почали приходити на електронну пошту українців: ваш довірений профіль незабаром втратить чинність. Фото Sestry.EU
Як оновити довірений профіль (profil zaufany)
Покрокові інструкції, як продовжити термін дії свого довіреного профілю:
1. Увійти у свій довірений профіль на сайті pz.gov.pl. На панелі «Довірений профіль» перейти до «Деталі профілю» (Szczegóły profilu) й обрати «Продовжити дійсність або змінити дані» (Przedłuż ważność lub zmień dane).
Якщо ви входите у свій профіль через електронний банкінг, після продовження терміну дії профілю він більше не буде прив’язаний до вашого банківського рахунку. Спосіб авторизації при подачі довіреного підпису та під час входу в довірений профіль зміниться на SMS з одноразовим кодом або push у додатку mObywatel, якщо цей спосіб використовувався раніше.
Якщо ви бажаєте повторно пов’язати свій довірений профіль зі своїм банком, виберіть «Змінити постачальника ідентифікаційної інформації на банк» (Zmień dostawcę tożsamości na bank) на вкладці «Деталі профілю» (Szczegóły profilu).
Що робити, якщо ви забули логін і пароль до Profil zaufany?
Якщо ви забули свій логін:
перейдіть на вебсайт pz.gov.pl, виберіть опцію «Увійти», після чого натисніть посилання «Я не пам’ятаю своє ім’я користувача» (Nie pamiętam nazwy użytkownika), яке знаходиться під полем для введення імені користувача або адреси електронної пошти;
введіть адресу електронної пошти, яку ви вказали під час створення довіреного профілю, і натисніть “нагадати” (Przypomnij);
ви отримаєте електронний лист з вашим логином.
Якщо ви забули свій пароль:
перейдіть на вебсайт pz.gov.pl, виберіть опцію «увійти», після чого натисніть посилання «Я забув свій пароль», розташоване під полем для введення пароля;
введіть своє ім’я користувача та PESEL, потім натисніть “змінити пароль” (zmień hasło);
ви отримаєте електронний лист з посиланням для зміни пароля. Натисніть на нього;
введіть новий парольі натисніть “зберегти” (zapisz);
ви отримаєте SMS з кодом авторизації на номер телефону, який ви вказали під час створення довіреного профілю. Введіть код у відповідне поле та натисніть “Встановити новий пароль” (ustaw nowe hasło),
натисніть “перейти на сторінку входу” (przejdź do strony logowania), щоб увійти до свого довіреного профілю.
Щось не працює?
Якщо у вас виникли труднощі з роботою довіреного профілю (profil zaufany) або у вас є запитання щодо сервісу, вирішити їх можна, скориставшись такими контактами:
тел.: + 48 (42) 253 54 50 (працює з понеділка по п’ятницю з 7:00 до 18:00)
електронна адреса: pz-pomoc@coi.gov.pl
Підготуйте таку інформацію для листа:
Тема повідомлення: довірений профіль.
Контактні дані (прізвище, ім'я та/або назва установи, адреса електронної пошти, номер телефону).
Логін користувача, наприклад "user pz".
Назва операційної системи та її версія.
Назву браузера, його версію та налаштування мови.
День і час виникнення помилки.
Де сталася помилка або докладний опис проблеми, наприклад, натиснувши «Вхід» > перейшовши до «Довіреного профілю» > «Пошук програм» > (подальший опис проблеми).
Скрін екрана з помилкою (Print Screen).
Тепер ви можете швидко й легко вирішувати офіційні питання онлайн, оскільки ваш профіль зауфаний оновлено.
Які проблеми можуть виникнути на кордоні із «зеленою картою»
Своєї історією перетину українсько-польського кордону у лютому 2025 року з нами поділилась українка Марія, яка від початку війни проживає в Польщі й має статус тимчасового захисту. Тиждень тому вона у справах поїхала до України на автомобілі, який має українську реєстрацію, а коли поверталася, її не пустили:
«Переживала, щоб не було проблем на польському пункті пропуску, але проблеми виникли на українському: прикордонники з нашого боку не захотіли випускати машину, бо вона була застрахована в Польщі. І страхової компанії, у якої я страхую автівку протягом майже трьох років, не виявилося в базі МТСБУ.
Уявіть, я стою перед шлагбаумом на кордоні, з малою дитиною, але прикордонники наполягають: з 1 січня 2025 року «зелена карта» має бути оформлена тільки у компанії-члена МТСБУ. Що це означає на практиці? Що я маю оформити страховку, дія якої не поширюється на території України, в українській страховій».
Здавалося б, вирішити цю проблему не так важко: просто купи собі «зелену карту» у потрібної компанії на заправці біля прикордонного пункту пропуску, та їдь собі. Але не все так просто.
Адже карта потрапляє до бази МТСБУ тільки з 00.00 години наступного дня. Тобто навіть якщо придбати ще один страховий поліс автоцивільної відповідальності, все одно в цей же день неможливо перетнути кордон. «Чому цей момент не роз’яснюють у ЗМІ?» — спитала Марія прикордонника, і він погодився, що інформаційна кампанія слабка, адже автівки йому доводиться завертати регулярно.
Яка страховка потрібна для перетину кордону з Польщею й іншими країнами Євросоюзу на автомобілі з українськими номерами?
«Зелена карта» — це міжнародний страховий документ, який підтверджує наявність обов’язкового страхування цивільної відповідальності водія перед третіми особами під час використання транспортного засобу за кордоном. Страховий поліс є обов'язковим документом для в'їзду до Польщі і загалом на територію європейських країн.
Зелена карта — аналог обов'язкового поліса ОСЦПВ (автоцивілки) в Україні, але він діє в усіх країнах Європи, що входять до міжнародної системи автомобілного страхування. Дія карти, придбаної в Україні, не поширюється на території України. Перевірити країни-члени міжнародної системи «Зелена картка» можна за посиланням.
У разі ДТП за кордоном «Зелена карта» покриває збитки, завдані третім особам, але не винуватцю пригоди. Іншими словами, страховий випадок покриває збитки потерпілій стороні.
Українці, які тривалий час проживають в Польщі й оформили Green Card на автомобіль у польських страхових компаній, з 1 січня 2025 року не можуть виїхати з нею з України до країн Євросоюзу.
Українські прикордонники визнають лише сертифікати міжнародного страхування «Зелена карта», видані компаніями, що є членами Моторного (транспортного) страхового бюро (МТСБ) України або її представників. Перелік страховиків доступний за посиланням. Якщо ви оформили страховку за кордоном, але вашої страхової компанії немає в цьому переліку, — ваша страховка для перетину українсько-польського кордону не підходить.
З 1 січня 2025 року «Зелена картка» починає діяти лише на наступний день після її оформлення. Тож не відкладайте на останній день придбання цього страхового поліса. Раніше у водіїв була можливість оформити страховий сертифікат «Зелена картка», який розпочинав свою дію у день його оформлення, безпосередньо перед перетином держкордону. Відповідно до нових вимог, міжнародний договір страхування «Зелена картка» набирає чинності з 00:00 годин дати початку строку його дії, визначеної таким договором, але не раніше початку доби, наступної після внесення запису про такий договір до Єдиної централізованої бази даних (тобто дати укладання такого договору). Тобто «Зелена карта» починає діяти на наступний день після оформлення.
Відсутність чинного страхового сертифіката «Зелена картка» може стати причиною відмови у перетині українсько-польського кордону. Їхати на інший пункт пропуску не допоможе, адже це жорстка вимога нового закону.
З 1 січня почав повноцінно діяти електронний страховий сертифікат «Зеленої карти» в усіх країнах-членах системи. Водії мають можливість пред'являти страховий сертифікат у цифровому форматі, зберігаючи його, наприклад, у PDF-файлі на мобільному пристрої в будь-якій країні, що входить до системи страхування. Водночас аби уникнути можливих непорозумінь і забезпечити безперешкодний транскордонний рух, МТСБУ рекомендує українським водіям перед виїздом за кордон роздрукувати сертифікат і мати його в роздрукованому вигляді для пред'явлення на вимогу уповноважених контролюючих органів.
В МТСБ також зазначають, що 1 січня 2025 року запроваджується вільне ціноутворення для всіх договорів страхування відповідальності водіїв, це стосується і страхових сертифікатів «Зелена картка». Тепер страхові компанії самостійно зможуть визначати параметри, які впливатимуть на формування вартості полісів, виходячи з власних андерайтингових моделей і страхових портфелів, а також інших факторів, які стосуються ризиків, спричинених настанням страхового випадку.
Що робити, якщо «Зелена карта» закінчилася за кордоном
Якщо на прикордонних пунктах діють агенти страхових компаній, які пропонують оформлення полісу на місці, існує ризик натрапити на недійсну страховку або підробку. Але якщо агента рекомендує сам прикордонник, ризики мінімальні.
Відсутність «Зеленої карти» за кордоном може мати серйозні наслідки для водіїв. При цьому сума, яку доведеться заплатити, у декілька разів перевищує вартість самого полісу страхування, навіть якщо порівнювати із ціною Green Card, оформленої на рік. Розмір штрафу залежить від країни. Наприклад, у Польщі він сягає 5000 злотих (близько 1200 євро), у Словаччині — до 300 євро, а в Угорщині — від 260 до 520 євро.
Однак штрафи — це ще не все. У деяких країнах відсутність чинного страхового полісу може стати підставою для депортації, заборони на повторний в'їзд або навіть конфіскації автомобіля.
Ще серйозніші слідки чекають на водія без карти у разі ДТП. У такому випадку він змушений самостійно покрити всі витрати на ремонт транспортних засобів і лікування постраждалих, що може сягати десятків тисяч євро. При цьому варто пам'ятати, що в деяких країнах, зокрема в Європі, не обмежено суму компенсації. Це означає, що винуватець аварії може бути зобов'язаний довічно утримати постраждалих.
Щоб уникнути фінансових та юридичних ризиків, подбайте про наявність «Зеленої карти» заздалегідь та відповідально плануйте свої подорожі автомобілем, перетинаючи українсько-польський кордон.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.