Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Сезон розпродажів у Польщі: коли діють максимальні знижки?
В Європі розпродажі проходять кілька разів на рік. Магазини звільняють місце для нового асортименту, а тому чесно зменшують ціни вдвічі і навіть більше. Коли полювати на знижки в Польщі?
Купити речі зі знижкою можна будь-якої пори року, але є дні, на які чекають цілий рік. Фото: Shutterstock
No items found.
Коли можна купити речі за знижкою?
1. Зимові розпродажі
Місцями починаються у грудні, охоплюючи період Нового року та Різдва. Період після свят і аж до кінця лютого — це сезон найвищих знижок та найвигідніших покупок. Тиждень після Різдва (з 27 грудня) традиційно є гарячим у магазинах.
Знижки діють насамперед на більшість товарів з колекції осінь-зима і досягають 50%-70% у магазинах Decathlon, Lacoste, Reebok, New Balance, Top Secret, Stradivarius, Wittchen, W.KRUK, Wojas. Щотижня після Різдва знижки будуть збільшуватись, а також додаватимуться нові товари.
2. Літні розпродажі
Починаються третього тижня червня або на другого тижня липня, коли магазини продають одяг, косметику та аксесуари весняно-літнього сезону і плавно перетікають в осінній міжсезонний розпродаж до початку жовтня. Це ідеальний час для покупки літніх речей, яскравих валіз для подорожей та парфумів.
На початку розпродажів знижки невеликі — 20-30%, але нормальний асортимент. В кінці сезону річ можна купити за смішну ціну, але обирати доведеться з того, що лишилось. Найкращий вибір зазвичай у четвер.
Зимові та літні розпродажі вважаються найвигіднішими. Так у масмаркеті на кшталт H&M, Zara, Mohito, Sinsay, Mango, House, Cropp, Bershka, Stradivarius, Pull&Bear та Oysho можуть доходити до реальних 70%.
Іноді онлайн розпродажі починаються раніше, ніж у магазинах.
Мінус такого шопінгу — речі переважно зі старих колекцій, а щоб знайти потрібний розмір, доведеться попотіти.
3. Міжсезонні розпродажі
Зазвичай стартують у середині березня і досягають апогею в травні. Найбільших знижок на весняні колекції варто очікувати ближче до Великодня. Осінні розпродажі — це листопад.
4. Дні шопінгового божевілля: Black Friday та Cyber Monday
Крім класичних сезонних та міжсезонних розпродажів, гарно зекономити можна в окремі дні великих знижок — Чорну п'ятницю та Кіберпонеділок.
Black Friday у 2024 році буде 29 листопада
Спочатку це було типове американське свято шопінгу. Однак останнім часом завдяки інтернет-магазинам воно стало подією міжнародного масштабу. Зазвичай Чорна п'ятниця вважається початком сезону святкових покупок. Часто Чорна п'ятниця плавно перетікає в Чорні вихідні або навіть у Чорний тиждень — кожен магазин тут вирішує сам.
Cyber Monday у 2024 році — 2 грудня
Кіберпонеділок теж починався як американське свято, яке відзначається першого понеділка після Thanksgiving day. Це час онлайн-розпродажів та грандіозних знижок, і він є одним із найжвавіших днів торгівлі для інтернет-магазинів.
Вважається, що цей день було вигадано спеціально для офісних працівників. А причиною такого рішення стали маркетингові дослідження кількох років, які показали сплеск інтернет-продажів першого понеділка після Thanksgiving Day. Цього дня американці поверталися на роботу після тривалого відпочинку і могли за допомогою інтернету здійснити необхідні покупки з великими знижками напередодні наступних різдвяних та новорічних свят. Незабаром власники магазинів стали заманювати клієнтів по понеділках на початку грудня своїми вигідними пропозиціями.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
До кінця жовтня під Варшавою працює гарбузова ферма, і це чудова ідея для виїзду в теплий сонячний день усією родиною чи з друзями. Тисячі яскравих гарбузів, солом'яні лабіринти, тарзанка для дітей, гойдалки та батути, фермерські візки, в яких можна весело покататися, баггі та машинки для дітей. А ще — міні-зоопарк, де можна погодувати кроликів, кіз, гусей та альпак, а також побачити індиків та курчат. А ще тут готують гарбузовий латте. Вхід коштує 35 злотих, а працює ферма щодня — з 9 до 18 години.
Адреса: Galeria Renova, 1 pietro, ul. Rembielińska 20
CH Górczewska, poziom 0, ul. Górczewska 218
Є місця, в яких весело всім — від 1 до 99 років. Це розвивальний майданчик Клоковня. Тут безліч ігрових зон з конструктором і кубиками різних розмірів. Можна спорудити як космічний корабель з мікросхемами, так і Ейфелеву вежу, або побудувати будинок із великих пластмасових блоків. Провести тут точно можна кілька годин.
Особлива радість для малюків — знести побудовану конструкцію. Це ніби кульмінація процесу, до того ж на руїнах старого можна побудувати нове. Клоковня — гарний варіант у погану погоду. Тут також проходить безліч майстер-класів для дітей різного віку. Ціна відвідування від 42 злотих, і вона залежить від кількості годин і дня тижня.
3. Naturalny plac zabaw — для розвитку тактильних відчуттів і уяви
Адреса: Mrówcza 193A
У променях осіннього сонечка круто пограти у міському саду, де все натуральне — тут немає пластику і навіть металу, натомість навколо дерево, камінь і пісок. Навіть замість стандартної лави — товста колода. Тут величезне місце для фантазії, дерев'яні палички стають вудками, а круглі камені можуть бути фрикадельками, тут можна стрибати по калюжах і зварити суп з листя. Така проста та така цінна локація серед кам'яних джунглів.
Zarząd Zieleni столиці побудував 10 природних ігрових майданчиків у трьох районах — Мокотуві, Волі та на Празі-Пулноц. На Мокотуві ігрові майданчики створені в Park Dolinka Służewska (тут дві зони — для дітей молодшого та старшого віку), OSiR Mokotów (сквер біля ul. Gibalskiego, в Małym Parku, біля ul. Bernardyńskiej та ul. Dolnej), а також у сквері Gwiazda Polski. На Волі локації можна знайти на ul. Redutiwa, у сквері Alojzego Pawełka. А на Празі-Пулноц — у сквері на ul. Kepna.
Приходьте сюди, коли на вулиці дощ, а в душі — хандра. Адже як можна нудьгувати серед яскравих фарб та грандіозних експозицій у найкращих традиціях Tik Tok та Instagram! Не забудьте зарядити телефон і підготуйте картку пам'яті, адже це місце — рай для любителів селфі. Кімната ілюзій, ванна кімната з горою рожевих кульок, в яку дозволяють стрибнути. Можна посидіти на величезному французькому бульдогу, приміряти кольорові перуки, відчути себе домогосподаркою в стилі старих американських фільмів або продавцем у величезному фургоні з морозивом. Практично всі експонати можна чіпати руками. А потім випити какао з вежею збитих вершків і кольоровими посипками. Нехай це не зовсім корисно, проте гарантовано піднімає настрій. Вхід коштує 60 злотих, дітям до трьох років — безкоштовно.
Сюди приходять, аби насолодитися чашкою гарячого шоколаду або смачною шоколадкою з фруктами чи горіхами, зробленою своїми руками. На Шоколадній мануфактурі регулярно проводять майстеркласи для дітей і дорослих, де за півтори години можна дізнатися всі секрети виготовлення шоколаду. Ціна питання — від 60 злотих.
За годину їзди від Варшави є незвичайний парк розваг, де є не тільки міні-зоопарк, мотузковий парк, кілька ігрових майданчиків, лісове містечко, дерев'яний лабіринт, надувні атракціони і залізниця. І навіть не тільки африканські страуси, віслюки, альпаки, шотландські поні, свині, лисиці й кролі, яких можна годувати. Тут відбуваються шоу соколиного полювання, де можна познайомитися з хижими птахами та сфотографуватися з ними. На екофермах діти дізнаються, як вирощуються овочі та фрукти, а також зможуть спробувати їх прямо з грядки.
Ще один варіант поїздки вихідного дня (за 135 кілометрів від Варшави) — етнографічний парк, куди перенесли цілі старовинні сільські двори разом з господарськими спорудами, школою, церквою, кузнею і корчмою. Поряд із будинками розбиті грядки, у сараях квокчуть кури, а довкола — безкраї поля і луки, на яких пасуться корови. На це неквапливе сільське життя можна не лише дивитися з боку, а й взяти в ньому участь. До кінця вересня кожну неділю у музеї проходить фестиваль «Неділі у скансені» з демонстрацією народних промислів, ярмарком та виступом фольклорних ансамблів. Вхідний квиток — від 25 злотих.
У Музеї війська польського для дітей є спеціальна програма із захоплюючою розповіддю від гіда. У вітринах виставлені обладунки польських королів і мундири різних армій, зразки озброєння від епохи Середньовіччя до XVIII століття, а також справжнє сідло Наполеона з часів єгипетських походів. На вулиці поруч із музеєм — літаки та бронетехніка часів Першої та Другої Світової війни. Ціна відвідування — 35 злотих.
Не думайте, що тут буде цікаво лише дівчатам — хлопці теж розглядають експонати не без задоволення. Тут понад 100 мініатюрних будиночків для ляльок з різних країн. Інтер'єр кожного опрацьований до дрібниць. Це справжній ляльковий світ з мініатюрними вітальнями, спальнями, кухнями й крихітними меблями й сантехнікою. У ляльок є школа, спортзала, швейна майстерня, весільний салон, церква і навіть келія для черниць. Вартість відвідування — від 42 злотих.
Барвистий світ тропіків з яскравими папугами — тут можна побачити, доторкнутися і погодувати понад 100 папуг. Птахи не бояться людей і прагнуть спілкуватися. Охоче сідають на плече й руку, дають себе погладити і беруть частування. Корм для пернатих спеціальний, його можна придбати у папугарні. І все це — за 39 злотих.
Шкільні канікули й вихідні дні в 2024-2025 навчальному році в Польщі:
Осінні канікули 2024
Осінніх канікул у Польщі немає. Восени школярі мають два офіційні вихідні: 1 листопада (п'ятниця) — «Свято всіх Святих» і 11 листопада (понеділок) — День Незалежності Польщі.
Зимові канікули або ферії 2024-2025
Різдвяні святкові вихідні розпочнуться 23 грудня2024 (понеділок) і триватимуть до 1 січня 2025 (середа).
Термін проведення зимових канікул (ферій) у Польщі щороку визначає Міністерство освіти — це два тижні в період січень-лютий. Разом з тим чіткі дати залежать від воєводства. У 2024/2025 навчальному році розклад зимових канікул у різних польських воєводствах буде таким:
З 20 січня по 2 лютого 2025: Куявсько-Поморське, Любуське, Малопольське, Свєнтокшиське, Великопольське воєводства;
З 27 січня до 9 лютого 2025: Підляське, Вармінсько-Мазурське воєводства;
З 3 лютого по 16 лютого 2025: Нижньосілезьке, Мазовецьке, Опольське та Західнопоморське воєводства;
З 17 лютого до 2 березня 2025: Люблінське, Лодзьке, Підкарпатське, Поморське, Сілезьке воєводства.
Розподіл дат зимових канікул між різними воєводствами Польщі — це стратегія, яка дозволяє розвантажити туристичні центри, а також знизити ризик ДТП на дорогах.
Також вихідним днем буде 6 січня — свято Трьох королів (понеділок).
Весняні канікули 2025
Весняні канікули триватимуть з 17 по 22 квітня 2025 року.
Учні також матимуть вихідні під час випускних іспитів (матура) та іспитів восьмикласника, терміни для яких має встановити директор Центральної екзаменаційної комісії до 20 серпня 2024 року.
Додаткові вихідні дні навесні:
у звʼязку зі святами передбачаються: ,
22 квітня (п’ятниця) — другий день Великодня; 1 травня (четвер) — День праці; 9 червня (четвер) — Боже Тіло.
Дата завершення навчального процесу у 2024/2025 навчальному році — 27 червня 2025 року, тобто літні канікули в польських школах розпочнуться 28 червня 2025 року.
Через проблеми у житловому секторі та навантаження на систему соцзабезпечення у 2024 році норвезький уряд запровадив низку нововведень, метою яких є зменшення потоку українських біженців. Одна з таких новацій — повна заборона на поїздки в Україну. Які умови життя передбачає тимчасовий захист в одній з найдорожчих скандинавських країн, Sestry спитали в українських біженок. Які попри мовний бар'єр зуміли знайти собі в Норвегії роботу за фахом і розповіли про мінуси й плюси перебування в Норвегії.
Обирати житло і навіть місто біженці не можуть
Катерина Чижик з Києва приїхала до Норвегії разом з трирічним сином у березні 2022 року. Живе в місті Порсгрунн у двох годинах їзди від Осло.
— Приїзд до Норвегії біженцем — це свого роду лотерея. Ніхто не може знати напевно, що на нього чекає, — розповідає вона. — Зараз усі новоприбулі українці проходять через Роде — табір для біженців (flyktninger råde). У центрі намети з двоярусними ліжками, де люди зазвичай проводять до десяти днів — поки їх не зареєструють і не розселять далі.
Але ми з сином до Роде не потрапили: на момент нашого прибуття в Норвегії було ще кілька місць реєстрації українців, і нас зареєстрували прямо в аеропорту, після чого направили до мутаку — гуртожитоку. Вони бувають різними, але у нашому випадку це був типовий гуртожиток із загальними туалетом та кухнею на поверсі. Перші кілька днів ми жили в кімнаті на десять людей, потім нас переселили в окрему кімнату, бо я була з дитиною.
У мутаку нас годували тричі на день, харчування було дуже добрим — і м'ясо, і червона риба. Кажуть, у Роде з цим було складніше, бо вся їжа була надто гострою.
До речі, перший потік українських біженців був шокований, коли після прибуття їх роздягли, видали всім однаковий одяг, а всі речі забрали на перевірку та переморозку. Такі правила тут звикли застосовувати до біженців з інших країн. Зараз щодо українців їх вже не застосовують.
Що стосується перебування в нашому мутаку, то його затьмарив спалах ротавірусу. Заразилися майже всі. Із загальним туалетом на коридорі це було ще те випробування. Найчастіше люди живуть у мутаку близько двох місяців, але ми з сином затрималися на сім.
Тут люди не шукають житло самі, його шукає держава
Якщо це родина з дітьми, найчастіше дають квартири, а якщо людина одна, це може бути кімната у великій квартирі, яку ділять кілька біженців. Це вже постійне житло, яке людина орендує сама. Вибирати місто чи комуну біженці не можуть — поселять там, де буде місце.
Ми із сином отримали квартиру у напівпідвалі приватного будинку. Це окреме від сусідів житло із цілком пристойними умовами. У квартирі навіть були меблі, що для Норвегії рідкість — переважно квартири здаються порожніми.
Школа для українців, в якій платять зарплату
При поселенні місцевий муніципалітет дає 2-3 тисячі крон (200-300 доларів) на облаштування та купівлю речей першої необхідності. Поки жили в мутаку, нам давали 550 крон (близько 55 доларів) раз на два тижні. У Норвегії цих грошей вистачить бодай на один похід до магазину, але оскільки нас годували, цієї суми було достатньо.
Коли переїжджаєш у своє житло, ці виплати припиняються. Замість них, якщо людина не працює, вона може оформити соціальну допомогу у розмірі 6500 крон (650 доларів) на дорослого на місяць (на дитину менше). Окремо можна податись на спеціальну програму допомоги з орендою житла, де порахують твій дохід і доплатять суму, якої бракує для оренди.
Після переселення в постійне житло українці мають два варіанти: шукати роботу або йти на спеціальну інтеграційну програму (що і робить більшість біженців).
— В інтеграційній школі навчають і норвезької мови, і нюансів життя в Норвегії, — пояснює Катерина.
Ті, хто ходять до школи, отримують зарплату — 17 тисяч крон (1700 доларів) на місяць
Соціальні виплати скасовуються. Для тих, хто ходив до школи у 2022 році, навчання тривало рік. Для новоприбулих вже менше — від трьох місяців до пів року, залежно від комуни.
Якщо за час навчання у школі ти не працевлаштувався, то після її закінчення можна знову перейти на соціальні виплати. Але передбачається, що після інтеграційної школи людина має знайти роботу чи хоча б робочу практику. Суть останньої в тому, що певний час ти працюєш безкоштовно (але за тобою зберігаються соціальні виплати), набуваєш досвіду, а працедавець отримує безкоштовного працівника.
Манікюр у Норвегії українкам не по кишені
Нормальна зарплата за норвезькими мірками — це 3-4 тисячі доларів на місяць. На ці гроші можна гідно жити, але за умови, що в сім'ї працюють обидва партнери. Тут не прийнято, щоб, наприклад, чоловік працював, а дружина сиділа вдома.
В Україні я була майстром манікюру, тож практику знайшла саме у цій сфері. Працювати почала ще до інтеграційної школи, коли мешкала в мутаку. Містом пішли чутки, що я роблю дівчаткам манікюр, і на мене вийшла норвежка — власниця салону краси, яка шукала саме українську майстриню (до цього в неї вже працювала українка і клієнти були задоволені сервісом).
Працюючи в неї неповну зміну, я заробляла близько п'яти тисяч крон (500 доларів) на місяць, що для Норвегії — копійки. Умови роботи були невигідними: мені платили не за клієнтів, а за відпрацьовані години. Виходило, що більше роботи я виконувала, то менше за неї отримувала.
І коли господарка салону запропонувала повний робочий день, я порахувала, що зарплати не вистачить навіть на оплату оренди й звільнилася. І після інтеграційної школи знайшла робочу практику вже в іншому салоні, де умови кращі. Практику пройшла і зараз чекаю вже на підписання контракту.
За словами Катерини, українок серед її клієнток небагато:
— Більшість наших дівчат не можуть дозволити собі манікюр у норвезьких салонах краси. Наприклад, у моєму першому салоні покриття шелаком коштувало 800 крон (80 доларів), а нарощування нігтів — від 1200 крон (120 доларів). Тому клієнтки салонів краси — здебільшого норвежки, для яких такі ціни прийнятні.
Не можу сказати, що добре знаю норвезьку, але моя робота і не вимагає високого рівня мови. У більшості сфер знання норвезької необхідні, і це основна перешкода, з якою стикаються українці під час пошуку роботи.
Тут усі розуміють англійську, але без знань норвезької тебе не візьмуть навіть в супермаркет
Навіть сфера клінінгу в Норвегії не дуже доступна — щоб влаштуватися в хорошу клінінгову компанію, потрібно мати спецкваліфікацію. Курс, який дає цю кваліфікацію, коштує близько 30 000 крон (3 тисяч доларів). Без кваліфікації можуть взяти хіба що покоївкою в готелі на мінімальну зарплату.
Чимало українців знайшли роботу у службах доставки. Серед іноземців існує думка, що в Норвегії можна заробити статки на рибних заводах, і при цьому, мовляв, знання норвезької не потрібне.
На рибних заводах справді добре платять (4-5 тисяч доларів на місяць), але українцю потрапити до цієї сфери практично нереально — там усе давно схоплено своїми
Ціни високі. Оренда моєї невеликої двокімнатної квартири коштує 1100 доларів на місяць (в Осло ціна однокімнатних стартує від 1500 доларів). Закупівля базових продуктів на три дні — мінімум сто доларів. Кілограм замороженого курячого філе — 30 доларів. Тому багато хто (і я зокрема) їздить за м'ясом до сусідньої Швеції, де кілограм цього філе коштує 14 доларів. І це за умови, що я не маю машини, їжджу громадським транспортом, який тут теж недешевий. Наприклад, поїздка в інше місто автобусом коштуватиме 80 доларів.
Особливості життя на хуторі
Щоб мати можливість пересуватися, ще одна українська переселенка — Олена Третяк із Харкова — змушена була придбати машину. Адже Олену з донькою-школяркою та мамою поселили в окрузі Іннландет за 500 кілометрів від Осло.
— Це фермерська місцевість, до найближчого міста — близько 190 кілометрів, — розповідає Олена Третяк. — Ненову машину можна купити і за тисячу доларів, автомобілі тут доступні (чого не скажеш про ціни на страховку та обслуговування).
Ми живемо на хуторі за шість кілометрів до найближчого села. Але навіть у такій начебто глушині тут обов'язково буде дитячий садок і може бути навіть початкова школа. Навіть більше — мій приклад показав, що «в глушині» можна знайти офлайн-роботу в офісі. Тут життя не зосереджене виключно у великих містах.
В Україні Олена працювала у сфері IT. У Норвегії спочатку теж ходила до інтеграційної школи, зуміла за рік з нуля вивчити норвезьку до рівня В1:
— Мова досить складна, але в школі був хороший викладач. Після школи мені пощастило знайти практику за фахом у місцевій держструктурі. Через мову спочатку було настільки складно, що я навіть плакала від розпачу — здавалося, що нічого не розумію.
Загалом була на робочій практиці близько семи місяців (насправді це були дві практики в межах різних програм, але я працювала в одній і тій самій організації). А потім змогла знайти роботу сама. Колеги з першої роботи допомогли скласти резюме. Я на той час встигла скласти мовний іспит, підтвердити свій український диплом IT-фахівця (це було зовсім не складно, тому що в Україні навчалася за болонською системою), закінчити курси підвищення кваліфікації від місцевого науково-технічного університету.
З великих міст не отримала жодної відповіді. Натомість вдалося знайти роботу системного адміністратора в компанії в нашій комуні. Через мовний бар'єр мені і зараз буває непросто, але робота подобається, до того ж я продовжую активно вивчати норвезьку.
Діти в садочках їдять сніг і бутерброди
— Доньці мову вдалося вивчити дуже швидко, бо в дитячому садочку, крім неї, не було жодного українця. До школи вона йшла вже майже вільно розмовляючи. Деякі речі в норвезьких школах і садках шокують. Якось у садку я побачила, як діти на вулиці (де було всього сім градусів тепла) разом із вихователями стоять у гумових костюмах та обливають одне одного водою.
Тут діти можуть валятися в багнюці, їсти сніг, пити з калюжі (сама це бачила!) — і їм ніхто не скаже жодного слова
Може скластися враження, що у школі вони лише грають і зовсім не навчаються, але насправді це не так. Діти багато часу проводять на вулиці (п'ятниця у них взагалі день для походу в гори за будь-якої погоди), заняття проходять в ігровій формі. Але при цьому донька у першому класі без моєї допомоги навчилася читати, писати, рахувати до ста і вже знає чимало англійських слів.
Не можу сказати, що мені подобається система харчування — у садках та школах дітям дають самі бутерброди. І дорослі також постійно їх їдять. У Норвегії бутерброд — найпопулярніша страва (особливо з рибою). Ще одна національна страва — pinnekjøtt — засолені та засушені баранячі ребра на березових паличках. Тут цю страву їдять на Різдво. Популярно також ріббе — це щось на кшталт печені зі свинини. Ще на Різдво вони їдять рисову кашу з вершковим кремом, і це справді дуже смачно.
«Вони весь час усміхаються»
Норвежці люблять смачно поїсти, але ще більше — рухатися. Тут популярні велосипедні прогулянки, походи в гори. Краса навколо (здається, в Норвегії немає негарних місць) надихає, але погодні умови далеко не завжди дозволяють нею насолодитися.
Наприклад, там, де живемо ми, минулої зими було мінус 40. Кажуть, буває і мінус 50. При таких температурах фізично боляче дихати. Літо тут прохолодне — у середньому близько 13 градусів тепла. Нещодавно було 20 градусів і для місцевих це вже спека.
За словами Олени, поширена думка про те, що норвежці — одна з найщасливіших націй у світі, недалека від істини:
— Вони весь час усміхаються. Не нервують через дрібниці, не дозволяють проблемам зіпсувати настрій. Якось один чоловік з'їжджав з гори велосипедом, впав і розбив ноги. Стоїть у крові, по коліно у багнюці, і при цьому посміхається. Бачила також, як у підвалі прорвало стару трубу і норвежця в білосніжній сорочці з ніг до голови оббризкало чорною рідиною. Він стоїть весь мокрий і сміється. Всі живі, нічого страшного не сталося — то чому б не посміятися? Суть у тому, щоб не нервувати через ситуації, які не можеш змінити.
Напевно, лише такий підхід може зберегти нерви коли, наприклад, стикаєшся з місцевою медициною, яка, відверто кажучи, шокує. Я вже не перший місяць безуспішно намагаюся домогтися вирішення однієї медичної проблеми. Коли сказала лікареві, що приймала препарат, який мені зовсім не допоміг, він порадив попити його ще. Домовляюсь про прийом у вузькопрофільного лікаря, а він перебуває за 200 кілометрів від нас.
Коли моя мама вивихнула палець, їй сказали у травмпункті, що він «зростеться сам», хоча палець явно став кривим
Добре хоч наш знайомий наклав бандаж — у шпиталі не зробили навіть цього. Тим не менш люди тут якимось чином примудряються жити до 80-90 років і довше. Пацієнт платить за медичні послуги до 3000 крон на рік (300 доларів). Все, що перевищує цю суму, за нього платить вже держава.
Рішення, з яким частина українських біженців не змогла змиритися
Норвезькі реалії шокують українців. Тому багато хто їде додому. Хтось не може вивчити мову, хтось — прийняти місцеві реалії та спосіб життя. Залишити Норвегію деяких спонукала також заборона на поїздки в Україну. Тепер якщо українець, який перебуває під тимчасовим захистом, навіть на один день поїде в Україну, його позбавлять соціальної підтримки, а, можливо, навіть статусу, який дозволяє перебувати в Норвегії.
Норвегія стала першою країною ЄС, яка заборонила українцям зі статусом тимчасового захисту, їздити в Україну
Щоб зменшити потік біженців, було ухвалено й інші обмеження. Наприклад, уряд перестав покривати витрати на ввезення біженцями домашніх тварин, а для біженців віком 19-24 років перестали бути безкоштовними стоматологічні послуги. Також влада повідомила про намір відправити усіх працеспроможних біженців на роботу (щоб українці працювали не менше 15 годин на тиждень). Станом на червень 2024 року в Норвегії працювало лише 11 тисяч українців.
У своїй статті для LSE EUROPP професор-дослідник Норвезького інституту міських та регіональних досліджень при Столичному університеті Осло Аадне Осланд зазначає, що основними перешкодами в інтеграції українців у Норвегії є мовний бар'єр, труднощі з підтвердженням своїх кваліфікацій, а також нерозуміння того, чи надовго вони в Норвегії і чи дозволять їм залишитися в країні після закінчення дії тимчасового захисту.
Відпочинок на Лазурному березі може бути бюджетним, якщо зупинятися подалі від міст на кшталт Ніцци чи Канн. Можна вибрати містечко за 20-40 км (приміром, Theoule Sur Mer чи Saint Raphael). У малих містечках ви не тільки відчуєте колорит Провансу, але й сттєво зекономите: у серпні ціна розміщення буде від €120 євро за ніч на 4 особи. А за €150-170 за ніч можна зупинитися у пансіонатах з басейном або апартаментах з Airbnb.
З інфраструктурою й тим, як дістатися до узбережжя, проблем немає — із залізничного вокзалу Trayas (TER) можна дістатися куди завгодно, якщо не маєте автомобіля.
У Провансі вигідно знімати апартаменти з кухнею, адже на ринках і в магазинах риба та морепродукти набагато дешевші, ніж у ресторанах. Наприклад, свіжа дорада з Ашана коштує €2,5-3 за штуку, тоді як готова у ресторані — €26.
Безумовно, на Лазурному березі є ресторани з різною ціновою політикою, але в середньому обід у звичайному закладі з келихом вина/напоєм обійдеться в €50 з особи. А якщо готувати самостійно, то на цю суму ви можете нагодувати і напоїти сім'ю з чотирьох осіб.
Балтійське узбережжя
У серпні Балтійське море прогрівається до 20 градусів, а інколи сягає навіть +25С. Саме тому ціни на відпочинок на місцевих курортах цього місяця досягають свого піку. Хоча погода тут мінлива, і на тлі яскравого сонця може здійнятися холодний вітер.
Ціни в сезон також не можна назвати низькими. Наприклад, тиждень відпочинку в апартаментах у Kołobrzeg стартує від 2500 злотих, а в Сопоті — від 2700 злотих для родини з двома дітьми. У середньому ціна комфортного житла за тиждень коливається в межах 4000 злотих. Хоча можна знайти гостьові будинки чи кімнати із загальною кухнею за 200 злотих на добу, але такий варіант не завжди підійде родині з дітьми.
У середньому тиждень відпочинку з харчуванням на курортах Балтики обійдеться щонайменше в €1000 для двох дорослих та двох дітей.
Італія
Якщо говорити про морський відпочинок в Італії, то туристи часто обирають Rimini, а також сусідні містечка Cesenatico, Milano Marittima, Riccione, які розташовані на узбережжі Адріатичного моря. Тут достатньо пропозицій тижневого розміщення для сім'ї з чотирьох осіб за €900-1000 зі сніданком. Розраховувати на шведський стіл, як у Туреччині, не варто, але сніданки континентальні і смачні.
Окремо варто згадати про два італійські острови — Сицилію та Сардинію — з величезним вибором пляжів. Якщо говорити про Сицилію, то найдорожчою буде Taormina, де оренда апартаментів у серпні коштує від €1000 без сніданків. А ось у сусідніх курортних містечках Giardini Naxos, Letojanni, Cefalu на півночі острова, а також Mondello недалеко від Palermo — відпочинок буде дешевшим. Тиждень відпочинку для сім'ї з чотирьох людей із харчуванням тут коштуватиме від €2000.
Загалом в Італії багато бюджетних і прекрасних місць для відпочинку, а кухня та місцеве вино точно не залишать байдужими. Якщо досвіду відпочинку в цій країні біля моря ще не було, рекомендуємо вибирати невеликі міста подалі від основних туристичних центрів, щоб на зіпсувати собі враження натовпом туристів і насолодитися місцевим колоритом.
Хорватія
Ця країна приваблює туристів теплою прозоро-бірюзовою водою, гірським пейзажем, пляжами й старовинними замками — 7,5% території країни входить до складу національних парків та заповідників.
Найкращі курорти для відпочинку з дітьми — Шибеник, Макарська Рив'єра — містечка Брела, Башка Вода, Млини. Сьогодні це дуже популярний туристичний напрямок, де мінімальна ціна на добу за апартаменти стартує від €100.
У середньому в сезон за розміщення сім'ї з чотирьох осіб доведеться заплатити €250-300 за добу, деякі пансіонати включають у цю вартість сніданок.
Ціни у місцевих кафе такі: піца €12-15, дорада на грилі €16-20, овочевий салат €5-6. Вечеря для сім'ї коштуватиме від €60.
У сезон тут дуже дороге паркування, враховуйте це, збираючись у подорож на автомобілі. Так, у туристичному Дубровнику за кілька годин стоянки можна віддати €60. У готелях також часто платний паркінг — від €15/добу.
З розваг популярні яхтинг, снорклінг, екскурсії. Мінімальний бюджет відпочинку для сім'ї з 4 осіб на тиждень біля моря — €2000.
Чорногорія
Чорногорія має повний спектр розваг на будь-який смак: пляжний відпочинок, екскурсії, спорт, прогулянки в гори та національні парки, атракціони, аквапарки, концерти, бари, клуби, а також паломництво. Найпопулярніші напрямки літньої Чорногорії — курорти Будванської та Ульцинської рів'єри з безліччю пляжів, гарною туристичною інфраструктурою. Але чимало туристів люблять відпочивати і в Которській Бухті, де між горами розташовані маленькі містечка.
Для відпочинку з дітьми чудово підійдуть Бечичі, Рафаїловичі, Петровац, Сутоморе. Бечичі та Рафаїловичі особливо популярні серед сімейних компаній завдяки довгій набережній з просторим пляжем, зручним входом у море. Ці місця розташовані в безпосередній близькості до Будви, де є атракціони, спортивні майданчики та аквапарк.
На відміну від самої Будви тут дуже приємні ціни на розміщення — від €70 до €150 за ніч на двох дорослих та двох дітей до 12 років. Але подбати про трансфер з аеропорту до готелю чи апартаментів, особливо якщо їдете з дітьми, потрібно заздалегідь. Увечері ціни на таксі вищі, а громадського транспорту з аеропортів Чорногорії на узбережжя немає. Краще мати при собі готівку, тому що не скрізь можна розрахуватися карткою. Ціни тут істотно нижчі за іспанські чи французькі, а місцеві пейзажі теж вражають. Природа Чорногорії закохує і зачаровує, особливо коли приїжджаєш сюди вперше.
Середній чек за сніданок на двох — €20-25, а зі стравами з дитячого меню — до €40. Групові екскурсії €25-60, квитки до музею €2-6, середній чек у продуктовому магазині €50 на сім'ю на кілька днів. Порція мідій у кафе — €7, а комплексний обід у їдальні — €8 з особи.
У деяких магазинах, де написано Rostilj, можна купити м'ясо і попросити його приготувати на грилі. Бюджетний варіант відпочинку на тиждень обійдеться в €1300, тоді як за €2000 можна «розгулятись» й отримати набагато більше, ніж за ці ж гроші в Італії, Іспанії або Франції.
Іспанія
Декілька років тому відпочинок в Іспанії вважався недорогим, а місцеве вино, хамон і восьминоги приваблювали туристів. Сьогодні ціни в Іспанії стали значно вищими, і йдеться перш за все про ціну за проживання в готелях та харчування.
Коста-Дорада ідеально підходить тим, хто хоче відпочивати в Іспанії з дітьми, адже тут розташований відомий Universal Mediterranea — парк розваг та відпочинку для всієї родини.
Серед популярних курортів тут La Pineda, Salou, Tarragona, де тиждень проживання коштуватиме €1000-1500 на родину. А якщо хочете насолоджуватися прогулянками Барселоною та екскурсіями, можна зупинитися в місті Calella, з якого можна електричкою за пів години комфортно дістатися Барселони.
А якщо хочеться лоска, яхт і тусовок, то радимо зупинитися в місті Sitges. Воно також розташоване неподалік Барселони і має славу місцевого Сен-Тропе. У сезон тут важко орендувати житло дешевше за $1500 на тиждень. Загалом хороший відпочинок в Іспанії на сім'ю з чотирьох осіб з харчуванням, проживанням та бюджетними розвагами коштуватиме €2,5-3 тисячі.
Зекономити можна, якщо вибирати непопулярні туристичні напрямки та житло не в пішій доступності від моря, а замість вечерь у кафе готувати в апартаментах. Літні недоліки Іспанії — дрібні крадіжки, тому будьте дуже уважними.
Греція
У цій країні найдовша в Європі берегова лінія — понад 13,5 тисячі кілометрів, безліч островів, тисячі затишних бухт. Щоб побачити всі визначні пам'ятки цієї країни, потрібно провести тут життя, тому яке б місто тут ви не обрали — завжди буде чим себе зайняти.
Тут можна обрати готелі за системою all inclusive або забронювати самостійно. Тижневий відпочинок у Греції для сім'ї із чотирьох осіб обійдеться від €1200 до 2000.
Найдоступніші ціни у прибережних містечках поряд з аеропортами. Традиційно недорогими місцями для відпочинку в Греції вважаються Аттика, Гліфада, Пелопоннес, Халкідікі, Афон, Ситон, Закінф і Тасос.
У Польщі неповнолітній працівник — це той, якому від 15 до 18 років. Згідно ІХ розділу Кодексу праці Польщі, людину можуть взяти на роботу, якщо вона закінчила 8 класів середньої школи та має медичну довідку про те, що конкретно ця робота не загрожує її здоров’ю. Також неповнолітній працівник повинен мати офіційну згоду на роботу від своїх батьків чи опікунів. До того ж підлітки віком до 16 років у Польщі можуть претендувати лише на роботу, яка не віднесена Радою Міністрів Польщі до окремого переліку «заборонених для молоді робіт».
Але якщо для польських підлітків підробітки нечасто є життєво необхідними, їхні українські ровесники часто-густо змушені працювати, аби підтримувати родину й мати те, чого прагнуть. Тож Sestry поговорили з трьома українськими юнаками, які працюють у Польщі. Чому вони шукали роботу, де і як вони це робили? — запитали ми.
Допомогти мамі, яка багато працює
18-річний Олексій Савченко з Кропивницького приїхав до Кракова в березні 2022 року. Каже, що вирішив шукати роботу, тому що родині потрібні гроші.
— Ми тут з мамою вдвох. Розумію, що їй складно. Бачу, як вона багато працює. Хочу, щоб їй було простіше. До того ж мені потрібні власні гроші. На різне.
В Україні я влітку працював на автомийці — робив те, що скажуть. Також мав досвід роботи з текстами. Розшифровував аудіодоріжки й перетворював їх на повноцінний логічний текст. Але зараз ці роботи для мене недоступні.
В ідеалі я б дуже хотів працювати з тваринами. Люблю їх. Я б гуляв з собаками, годував котів, доглядав би за тваринами у ветклініках, вичісував коней. Це мені приносить задоволення. Взагалі колись хотів би бути перекладачем або коментувати баскетбольні матчі.
17-річний Максим Черничко мешкає під Варшавою. Розповідає, що мав плани поїхати в Європу до друзів. І на поїздку вирішив заробити самотужки:
— У мене є мама, дах над головою, мене годують, я ситий, але кишенькових грошей не вистачає на мої забаганки. У мене в 16 років були великі плани — поїхати до друзів у Європу, а на це мені під час війни грошей ніхто б не дав. То ж їх треба було заробити самому.
Я розглядав варіанти на польському OLX — допомогти комусь у дворі, зрубати дерево, прибрати за тваринами тощо. Але все це не принесло бажаного результату. Тоді як розпитування друзів і знайомих, які працюють, виявилось більш ефективним. Коли дізнавався, що хтось зі знайомих українців десь влаштувався (а більшість моїх українських приятелів працювали з 16 років, тоді як серед поляків працюючих підлітків я знаю мало), то допитувався, що і як.
Метод пошуку роботи «через друзів» має низку незаперечних переваг. Адже приятелі — це люди приблизно мого віку, схожі за витривалістю, розумом, правами
Звичайно, у мене була картинка ідеальної роботи — тобто роботи у задоволення, яка ще й приносить заробіток. Але відкрити ФОП у моєму віці і без освіти неможливо. До того ж потрібні були швидкі гроші на конкретну мету.
Кирилу Лісовському 21 рік, він живе у Кракові 8 років. Каже, що вже у 14 зрозумів, що хоче мати власні кошти і не просити у батьків. Тому вирішив шукати роботу.
— Мені не було навіть 16, тому потрібен був дозвіл батьків, — розповідає Кирило Лісовський. — Шукав різну роботу: бариста, пакувальником на складі, продавцем у «Жабці», навіть працювати на будівництві був згоден. В ідеалі мені хотілося б мати якийсь пасивний дохід, але у моєму віці й без досвіду це не варіант.
Під час пошуку роботи складнощі були різні. Стикався з тим, що вакансії не актуальні. Тобто об’яви про них висять, а коли телефонуєш, виявляється, що їх вже немає. Часто умовою для роботи було володіння англійською мовою, а я її не знав. Та й польську не дуже тоді знав. Зараз вже простіше.
Взагалі я хотів би здавати в оренду електровелосипеди. Зараз це актуально. Хотів би почати з цього, а згодом розширитися до різних варіантів транспортних засобів. Я знаюся на цьому, бо працюю на електротранспорті кур’єром уже багато років. Дуже хочеться довести самому собі, що я чогось вартий.
«Працюючи 2-3 дні на тиждень офіціантом, можна заробити до 2 тисяч злотих на місяць, а кур’єр, який доставляє їжу в дощ і сніг, отримає вдвічі більше»
Максим розповідає, що працював багато де. Через друзів знаходив роботу з прибирання потягів, збирання помідорів, на фабриці й офіціантом в ресторані.
— Влаштуватися всюди виявилось нескладно, адже мене приводили туди друзі, та й всюди потрібні робітники, — пояснює юнак. — Складніше було витримувати кінські норми. А саме працювати під тиском наглядача на заводі по 12 годин без права перепочинку хоча б на 20 хвилин, фасуючи яблука (контингент робітників там був максимально неприємний для спілкування, що теж створювало дискомфорт). А ще я прибирав пилососом 450 крісел составу потяга протягом чотирьох годин; збирав помідори з землі та з кущів 10 годин поспіль у задушливих умовах теплиці, майже без перерв і знов-таки під тиском наглядачки.
— Всюди, де я працював, я не був офіційно влаштований, хоча на фабриці, де мив і фасував яблука, мені це пропонували. Але я сам відмовився — не хотів прив’язуватися, хотів бути вільним і працювати стільки, скільки треба мені.
Заробляв по-різному. Приміром, за прибирання одного составу потяга отримував 85 злотих (пізніше виявилось, що послуга коштує 120 злотих, а керівник просто клав собі різницю до кишені). Складна і нудна робота у теплицях з помідорами мені принесла 160 злотих за 10 годин. На заводі, де фасував яблука, за годину я отримував 20 злотих (неофіційно), тоді як офіційно влаштовані студенти отримували 25, а ті збирачі, які жили у хостелі при заводі — 15. Ще я працював помічником офіціанта у Варшаві й заробляв 17 злотих (а коли ще й мив посуд — 25).
21-річний Кирило теж має чималий досвід роботи у Польщі. Бо почав працювати у 14 років:
— Я працював на будівництві, роздавав листівки, був продавцем у «Жабці» (те ще задоволення, якщо чесно). Зараз я кур’єр доставки, їжджу велосипедом. Будівництво було однією з перших робіт, яка принесла мені хороші гроші. Там моя праця виглядала як «підійди — подай, відійди — не заважай». Треба було носити багато важких речей, копати. Складно. Але я був задоволений своєю зарплатою — 1500 злотих на місяць. Пізніше, на інших об’єктах, мені вже більше довіряли, тому праця стала різномантішою і навіть цікавою.
Робота у «Жабці» — один із найгірших моїх досвідів. Здебільшого через керівництво. Але там я добряче підтягнув польську, що теж корисний досвід. І заробив 3000 злотих за місяць.
Кур’єром доставки почав працювати, коли мені виповнилося 16. Мій друг підказав цей варіант. Тоді я шукав, хто із служб доставки міг би мене, неповнолітнього, взяти на роботу. Підписав «умову злеценя». Мама написала дозвіл. Після всіх інших робіт для мене це був ковток свіжого повітря. Я мав вільний графік, ніхто не стояв над головою, не контролював і не казав, що і як робити. Я зрозумів, що тепер я сам за себе і тільки від мене залежить, скільки я можу заробити. Кур’єром я працюю й досі.
Робота кур’єра багато в чому залежить від бажання і сезону: коли холодно і дощ, довго не поїздиш. Але я екіпірований і навіть навпаки виїжджаю працювати в дощ, бо замовлень багато і тільки так можна заробити до 5000 злотих на місяць.
Кожна робота має свої нюанси. Кур’єром — не виключення. Трапляються різні ситуації: смішні й не дуже, небезпечні й конфліктні. Маю викручуватися з кожної з них. Фізично мені було важко тільки на початку. Але я швидко втягнувся.
«Пропозиції телеграм-ботів про роботу онлайн — суцільний обман»
Олексій — студент Краківського педагогічного університету. Тому роботу він почав шукати після завершення навчального року, в червні.
— Спочатку шукав щось пов’язане з перекладацькою діяльністю (добре знаю англійську) або з текстами. Хотів знайти роботу онлайн. Це був би ідеальний варіант. Але знайти таке складно: одні роботодавці вимагають досвіду, інші — високої кваліфікації. А я — студент першого курсу, яка кваліфікація.
Багато було різних пропозицій, які вимагали плату за якусь базу клієнтів. Або телеграм-боти, які перекидували з одного каналу на інший з вимогою підписатися. Суцільний обман. Думав, може вдасться знайти щось пов'язане з продажами в інстаграмі. Але там свої складнощі: «воронка продажів» і всякі специфічні речі, яких я не знаю.
Зараз влаштовуюся кур'єром. Довго авторизовувався. Я український біженець від війни, маю песель УКР. Тож доводилося кілька разів відправляти документи. В одну службу мене не взяли, бо не було місць. Інша потребувала документів, яких у мене немає. Від третьої компанії зрештою отримав «так».
Щоб працювати кур’єром, треба мати транспорт. У мене є старенький велосипед. Не знаю, наскільки його вистачить. Може, доведеться брати в оренду. Також треба придбати брендовану сумку для доставки. Вона коштує від 100 злотих. Дуже вже чекаю, коли зможу почати заробляти.
«Шукайте роботу, де до вас ставитимуться як до людини, а не як до раба»
Олексій вважає, що починати шукати роботу варто ще під час навчання:
— Коли починається літо, охочих багато і можна не встигнути знайти щось нормальне. Як от сталося у мене. Також думаю, що можна починати з підробітків, а потім вже шукати щось постійне та стабільне.
Кирило ділиться такими порадами:
— В гуглі чимало варіантів. Також можна шукати в групах у соцмережах. Звісно, багато залежить від умінь і досвіду. Але можна знайти й без досвіду. Як я колись.
Максим радить шукати роботу серед знайомих, пробувати різне, аби зрозуміти свої можливості:
— Не зупиняйтеся на важкій праці, яка виснажує. Шукайте варіанти, де до вас ставляться як до людини зі своїми потребами, дослухаються, а не як до нелегального раба. Якщо ви навчаєтесь, шукайте роботу під графік, який узгоджується з навчанням, дає можливість відпочити, відновити сили. Тоді у вас буде бажання знову йти і працювати — а отже, будуть гроші.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.