Ексклюзив
20
хв

«Неопалимі» — проєкт, який зцілює опіки і рубці війни

60% пацієнтів проєкту — військовослужбовці, які постраждали внаслідок катувань у російському полоні. В одного з пацієнтів ножем була вирізана свастика на лобі

Наталія Жуковська

«Неопалимі» — національна програма зовнішньої реабілітації людей, що постраждали внаслідок війни. Фото: Марія Сирко

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Благодійний проєкт «Неопалимі» безкоштовно допомагає позбавитися рубців та опіків військовим та цивільним, які постраждали через воєнні дії з 2014-го року. Команда проєкту налагодила співпрацю з понад 30-ма клініками по всій Україні. У середньому вартість лікування одного пацієнта може становити понад 10 тисяч доларів. Фінансування проєкту здійснюється через донорів — як вітчизняних, так й іноземних. 

Вікторія Головіна, військовослужбовиця: «У мене було 45% опіків тіла»

Я давно служила в армії. 25 років була старшою медсестрою при штабі у медичному пункті, а у 2015-му перейшла на роботу у Будинок офіцерів у Вінниці, де працювала коменданткою. Вже збиралася на пенсію, але розпочалася повномасштабна війна. Тому й лишилася.

Вікторія за два дні до трагедії. Фото: приватний архів

Того дня, 14 липня 22-го року, я була на службі. Почалась тривога, я вийшла на вулицю. Зі мною були знайомі з банку, який розміщувався у нашій будівлі. Згодом почула звук реактивного двигуна. Мені здалося, що летів літак. Піднявши голову — більше нічого вже не пам'ятаю. Коли прийшла до тями — навколо мене все горіло, і я теж. До будинку офіцерів шлях був перекритий. Там вирувало полум'я, було багато диму. За освітою я медичний працівник. Добре розуміла, що маю погасити полум’я на собі. Напередодні пройшов дощ і ще були калюжі. Я впала у першу, яку побачила. Навколо було чути крики, сирени поліції та швидкої. Розуміла, що маю небагато часу, аби дістатися до лікарні. Опіки відчувалися по всьому тілу. Я вискочила на дорогу, зупинила бус, який проїжджав повз. Сказала, що військова і мені треба у шпиталь. Я дуже вдячна чоловікові, який мені допоміг.

У мене було 45% опіків тіла. Обгорів поперек, сідниці і ноги. На щастя, обличчя не постраждало

А ще була перебита барабанна перетинка, перелом ключиці, черепно-мозкова травма. Та порівняно з опіками, які отримала, це було ніщо. Стояло питання відправлення мене за кордон, але лікарі з військово-медичного центру вирішили лікувати на місці. Я пролежала два місяці на животі. Перенесла дві пересадки шкіри та операцію з відновлення барабанної перетинки. А ось перев’язок під загальним наркозом було аж 19. Почали рости рубці. Шкіра стала страшною. 

Вікторія після вибуху в будинку офіцерів. Фото: приватний архів

В інтернеті я знайшла контакти проєкту «Неопалимі», подала заявку, але мене одразу не прийняли — мої рани були свіжими і кровили. Сьогодні ж я проходжу лікування там. Звісно, що рубці ще є, але вже не такого кольору як були, без запалення, поступово зменшуються. Поліпшується і сам стан шкіри. Мені зараз роблять уколи, а потім шліфуватимуть шкіру лазером. Зрозуміло, що вона повністю не відновиться, бо постраждала сильно, але однаково матиме інший вигляд. І це додає віри і оптимізму.

Наталія Кошара, цивільна: «Із 8 уламків у мене досі лишилося 3»

Вже 28 років я проживаю у селі Гусарівка, Ізюмського району. Працюю у школі вчителькою англійської. Коли розпочалася повномасштабна війна, наша родина нікуди не виїжджала. Ми мали велике господарство — коти, собаки, понад 10 корів і майже пів сотні свиней. Їх потрібно було годувати і поїти.

Наталія Кошара із вставленим імплантом ока. Фото: приватний архів

Так сталося, що вже 2-го березня 2022-го року ми опинилися в окупації. Наша вулиця розташована так, що ми навіть не бачили ворога на початку. 8-го березня у селі стався великий бій. Багато хат горіло, води, світла і газу не було. Ми живемо на горі. Колодязів немає. Доводилося пити воду з місцевої річки. Я брала металеву трубу і розбивала нею кригу, а хлопці швиденько набирали воду з ополонки. Все потрібно було робити швидко, бо ніхто не знав, коли почнуться обстріли.

Були у селі і кадирівці. Дехто з місцевих досі рахуються за зниклих безвісти. Навіть снайпер тут працював. Розважаючись, він застрелив кількох односельців

Через місяць нас деокупували. Квітень був більш-менш тихий, а ось у травні стало нестерпно. Росіяни гатили куди попало. 23 травня 2022-го року спочатку «прилетіло» до сусіда. Щойно побігла йому допомагати, як черговий снаряд влучив у кут мого будинку. Мене щось ніби зупинило, бо якби побігла одразу — точно б загинула. Стався ще один «приліт». Відчула, як уламок потрапив мені в обличчя. Вирване вікно у молодшого сина у кімнаті, розбитий кут будинку, бочки з водою, яка витікає, і очі своєї корови — це останнє, що я бачила  двома очима. Я відразу зрозуміла, що в мене немає ока, прикрила його рукою. Було багато крові. Мати та чоловік вискочили до мене. Вони були налякані. Окрім втрати ока, були й інші травми — уламкові поранення у шию, ногу і найстрашніше — печінку. Мене у харківській лікарні навіть називали «дівчина з діркою у печінці». Я втратила багато крові, але залишилась живою.   

У моєму тілі було 8 уламків, ще три — досі в мені

В офтальмологічній лікарні мені видалили око і поставили імплант. Мені як жінці дуже заважав шрам на лобі. При тому, що мій чоловік постійно говорив: «Ти така красива». Однак мені хотілося бути ще кращою. Тому я зареєструвалася на проєкт «Неопалимі». Я не знаю, як називаються всі ті процедури, які мені роблять, але постійно дають спеціальні крема, роблять корисні ін’єкції в обличчя. Звісно, що результатом я задоволена. Все безкоштовно.

Наталія Кошара: «Я ніяк не можу звикнути  і пристосуватися жити без ока». Фото: приватний архів

Щодо рубців — почуваюся нормально. А ось із зором не дуже. Я ніяк не можу звикнути  і пристосуватися жити без ока. Я дуже швидка людина, тому часто гублюся у просторі. Не бачу сходинок та глибини. У мене постійно на обличчі синці. Із травня цього року я інвалід третьої групи внаслідок війни.

Керівник проєкту «Неопалимі» Максим Туркевич: «Треба навчитися сприймати людей із різними травмами війни»

Нашому проєкту понад два роки. За цей час ми прийняли понад дві сотні пацієнтів. Всі вони досі на лікуванні. Дехто — на консультаційному етапі. Повний цикл лікування тривалий — у середньому від одного до півтора року. Ідея створення проєкту належить моєму батькові. Він лікар і давно працює у сфері естетичної медицини. Він взяв на себе медичну частину проєкту, а саме — протоколи, підходи до лікування. Я відповідаю за організаційно-адміністративну. Було розуміння, що можемо робити щось корисне для людей. Перші пацієнти з'явилися випадково. Це було скерування з однієї з клінік. Мовляв, є такі люди, можливо ви зможете їм допомогти. То була Наталя Юхманова з Маріуполя, яка отримала осколкове поранення від вибуху авіабомби, і тероборонівець Артем Мельник, який отримав опіки рук, тіла, обличчя внаслідок вибуху в ТРЦ «Ретровіль» у Києві. Також був довброволець Ілля. Коли танк наїхав на міну і загорівся, чоловік отримав безліч опіків та уражень шкіри. Він потребує кількаетапного лікування. Саме у той момент ми зрозуміли, що людей із схожими травмами — як серед цивільних, так і військових — буде багато. Так і сталося.

Сьогодні є пацієнти, які мають порохові залишки на обличчі та інших частинах тіла наслідок вибухової травми, рубцеві деформації

60% пацієнтів — військовослужбовці, які постраждали внаслідок катувань у російському полоні. Найчастіше у них спостерігається певна рубцева деформація. В одного нашого пацієнта ножем була вирізана свастика на лобі. 

Так росіяни калічили українських військових. Фото: «Неопалимі»

Наші спеціалісти вже навчають іноземних колег, бо мають колосальний досвід і складні випадки, з якими ті не стикалися на практиці. За останні два роки у нас було безліч відряджень — Британія, Ірландія, Іспанія, Італія, Португалія, Франція, Польща, Арабські Емірати, Марокко. Вже зараз іноземні колеги є більш адаптованими, а на початку були шоковані і від кейсів пацієнтів, і від результатів того, що ми робимо. Відверто кажучи, я не можу сказати, що світова естетична медицина є дуже розвиненою. Особливо, якщо говорити про Західну Європу. Вони дуже від нас відстали. Якщо з Польщею у нас науковий розрив у сфері естетичної медицини, апаратної дерматології, косметології чотири роки, то з Іспанією — 10-12. Вони тільки зараз пробують працювати з технологіями, які ми вже давно перевірили. Знаєте, ніхто не відкривав велосипед. От, наприклад, зараз ми працюємо з пікосекундними лазерами. Це специфічна технологія. Пікосекунда — це дуже маленькі долі секунди того, як діє світловий промінь на тканини. Ці лазери існують вже років 8. Але до моменту, поки ми не почали їх використовувати, їх сприймали в цілому світі як дорогу іграшку, якою ніхто не вмів користуватись. 

Ми розуміємо, що кількість людей, які мають травму через війну суттєво більша, ніж кількість тих, хто лікуються у нас. І навіть більше, ніж кількість тих, хто звернеться до нас в майбутньому по допомогу

Своїм проєктом ми, зокрема, хочемо допомогти цим людям, аби вони не боялися звертатися за допомогою. Саме ж суспільство має зрозуміти, що ці люди, з різними травмами війни, житимуть поміж нас і нам потрібно навчитися їх сприймати нормально.

Як стати учасником проєкту «Неопалимі»

Станом на зараз у нас 32 клініки, які долучені до проєкту. Якщо рахувати лікарів, то їх до сотні. Лікування і супровід — безкоштовні. Фінансово нам допомагають як вітчизняні, так й іноземні компанії. Вони закуповують обладнання і медпрепарати. За час нашого існування 2,5 мільйонів доларів було надано на обладнання і до півмільйона — на медпрепарати.

До нас можуть звертатися як військові так і цивільні. Базовий критерій відбору пацієнтів — травма має бути отримана внаслідок війни. Це потенційно наш пацієнт
Руки, травмовані війною, після операцій. Фото: «Неопалимі»

Людина має зайти на наш сайт, заповнити реєстраційну форму. Далі з нею зв'яжуться наші спеціалісти і допоможуть пройти весь шлях до оновлення. Є дві причини, через які може бути відмова. Це може бути не наш пацієнт з точки зору медичного діагнозу або ж травма людини набута не внаслідок війни. Тобто, люди мають розуміти, що якщо це  побутова травма — це теж не наш пацієнт.

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Ведуча, журналістка, авторка понад трьох тисяч матеріалів на різні теми, у тому числі низки резонансних журналістських розслідувань, які призвели до змін в місцевому самоврядуванні. Пише також про туризм, науку та здоров’я.  У журналістику потрапила випадково, понад 20 років тому. Вела авторські проєкти на телеканалі УТР, працювала кореспонденткою служби новин, понад 12 років на телеканалі ICTV. За час роботи відвідала понад 50 країн. Має відмінні навички сторітелінгу й аналізу даних. Працювала викладачкою на кафедрі міжнародної журналістики НАУ. Навчається в аспірантурі, за спеціальністю «Міжнародна журналістика»: працює над дисертацією про висвітлення роботи польських ЗМІ в умовах російсько-української війни.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
abotak аборти варшава польща клініка

Місце розташування клініки AboTak не випадкове. Саме на вулиці Вейській знаходиться не лише Сейм, але й головний офіс «Громадянської платформи» й Канцелярія Президента, тобто місця на політичній карті, де приймаються найважливіші для країни рішення. Саме тому борчині за право жінок на аборт, — як вони повідомили на пресконференції під час відкриття клініки, — вирішили «забрати собі шматочок цієї вулиці». 

Відтепер сюди може прийти будь-хто, кому потрібні аборт, інформація або просто підтримка. «Це центр сестринства», — кажуть активістки. Сестринство важливе й цінне завжди, а особливо сьогодні, коли політики продовжують блокувати зміни до закону про аборти

Відкладено не лише закон про лібералізацію абортів, але й ті зміни, які під час виборчої кампанії називали «мінімальними». Йдеться про декриміналізацію абортів, тобто зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими особа, яка допомагає комусь зробити аборт, не ризикує потрапити до в'язниці, як це відбувається зараз. У Польщі жінки не підлягають кримінальному переслідуванню за нелегальне переривання вагітності, але допомога в здійсненні аборту — кримінальний злочин (за операцію незаконного переривання вагітності польським лікарям загрожує до трьох років позбавлення волі). Зрештою цей закон паралізує лікарів.

У Польщі аборт є законним у двох випадках: якщо він є наслідком забороненого діяння, тобто зґвалтування або інцесту, і коли він становить загрозу для здоров'я та/або життя жінки. На практиці останню передумову складно застосувати саме тому, що пособництво та сприяння аборту карається. І лікарі, посилаючись на «застереження совісті», нерідко відмовляються переривати вагітність, навіть коли вона становить загрозу плоду й матері. У Польщі вже померли декілька жінок, яким лікарі відмовились переривати вагітність на пізніх термінах, хоча ситуація становила пряму загрозу життю жінок.

До жовтня 2020 року в межах так званого «абортного компромісу» 1993 року законними вважались також аборти через дефекти плода, зокрема, несумісні з життям (завмерла вагітність). Але в 2020 році Конституційний суд Польщі визнав і це незаконним. 

Після цього, за даними Міністерства охорони здоров’я РП, кількість легальних абортів у Польщі скоротилася вдесятеро. І в 2021 році було зафіксовано 107 проведених абортів замість 1076 у 2020 році. Але урядова статистика не має нічого спільного з реальною ситуацією з абортами в Польщі.

За оцінками ADT, жінки з Польщі роблять понад 100 000 абортів щороку

Минулоріч тільки Abortion Dream Team допомогла близько 50 000 жінок отримати доступ до фармакологічного аборту, оскільки саме на цей метод переривання небажаної вагітності жінки зважуються найчастіше.

Активісти ADT наголошують, що клініка AboTak — це місце, де вони не лише вимагатимуть доступу до аборту, а й надаватимуть цю послугу. Зараз у центрі доступна послуга медикаментозного аборту (за допомогою пігулок), а жінкам, які потребують хірургічного переривання вагітності, в центрі допомагають знайти відповідний заклад за кордоном, організовують транспорт, часом навіть фінансову підтримку. У центрі можна також зробити безкоштовний тест на вагітність і отримати консультацію лікаря. 

Наталія Бронярчик підкреслює, що ADT допомагає всім, хто потребує допомоги в доступі до аборту. «Щодня до нас звертаються не тільки польки, але й жінки з України. Від початку повномасштабної війни понад 3 000 жінок з України зробили з нашою допомогою аборти», — каже вона. І додає, що ADT — не єдина організація, де люди можуть отримати допомогу. Чимало людей звертаються до «Мартинки» — організації, заснованої українськими жінками.

Мартинка була заснована через 19 днів після початку великої війни в Україні. За три роки роботи вона отримала близько 4 000 звернень за допомогою, а за останній рік ця кількість зросла вдвічі. Це випадки, пов'язані з насильством та торгівлею людьми. 

Якщо ви маєте потребу поговорити, спитати поради — приходьте на вул. Wiejska, 9. «Ми для всіх. Ти не одна», — запевняють засновниці центру.

20
хв

Перша клініка абортів у Польщі відкрилась у Варшаві під парламентом

Анна Й. Дудек
вплив українців на економіку польщі

Оцінка польської допомоги для України 

Офіс Президента Польщі стверджує, що Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% ВВП, з яких 0,71% ВВП витрачено на підтримку України, а 4,2% ВВП — це витрати на допомогу українським біженцям. Цю інформацію одразу підхопили критики польсько-українських відносин. 

У тексті не уточнюється, з чого складається ця цифра. Обсяг військової допомоги (15 мільярдів злотих) при цьому детально розписаний, а от значно більша сума — чомусь ні. Витрати тільки на українських біженців з 2022 року оцінено в 88,73 мільярдів злотих, але ця цифра не підтверджується жодним з інших джерел. Так, авторитетний німецький інститут ifW Kiel, який від початку війни веде детальний підрахунок міжнародної допомоги для України, оцінив загальну вартість польської допомоги (і збройної, і гуманітарної, і фінансової) в 5 мільярдів євро (це трохи більше 20 мільярдів злотих). 

Окремо допомогу, надану біженцям з України, порахували і в Польському економічному інституті: у 2022 році це — 15 мільярдів злотих, у 2023 — вже 5 мільярдів злотих. Цифри за 2024 рік поки немає, але вже зрозуміло, що вона буде меншою. Взяти хоча б таку статтю витрат, як виплати на дітей «800+»: в 2024 нею скористалися 209 тисяч з 400 тисяч українських дітей. На медичну опіку витрати теж скорочуються: в 2024 році меддопомогою в Польщі скористалися 525 тисяч українців, тоді як у 2023 році було 802 тисячі.

Торгівля: економічний баланс на користь Польщі

Починаючи з 2021 року, відповідно до аналітичної довідки Центру східних досліджень, Польща нарощує обсяги експорту товарів до України. Вже у 2023 році обсяги виросли на 80%, а торговий профіцит збільшився з 2,1 мільярда євро до 7,1 мільярда євро. 

Важливим фактором росту експорту польських товарів стала війна. Так, у 2024 році Польща експортувала в Україну товарів на суму 56 мільярдів злотих (приблизно 12,7 мільярда євро), що на 5 мільярдів злотих більше, ніж у попередньому році. Ключові сектори, які забезпечують це зростання, — паливо, військове обладнання, машини та автомобільна продукція. 

Щодо товарів масового вжитку й продуктів, то тут теж пожвавлення. Якщо раніше не виникало питання, що українцям везти з Польщі в якості презента: одяг, взуття, сири, алкоголь, продукцію для рукоділля, то зараз це вже проблема, адже більшість відомих польських товарів можна легко знайти в українських супермаркетах. 

Війна зробила Польщу ключовим логістичним партнером України. Дохід тільки від постачання в Україну військової техніки досягнув у 2024 році майже 10 мільярдів злотих, що вдвічі більше, ніж у 2023.  

Це зростання підкреслює важливість України як торговельного партнера, що є сьомим за величиною ринком польського експорту, випереджаючи США й Іспанію. Саме українська міграція, на думку аналітиків Банка народного господарства Польщі, найбільше вплинула на зміцнення торговельних зв'язків між країнами. 

Україна відкрила двері польським виробникам навіть попри блокування кордонів, «зернове ембарго», намагання деяких політиків грати на історичній пам'яті. Водночас ослаблена війною Україна отримує значно менші прибутки. 

Блокування польсько-українського кордону, 2022. Фото: Filip Naumienko/REPORTER/East News

Як зазначає в.о. директора Польського економічного інституту Павло Слівовський, «інтеграція України з Європейським Союзом та розвиток інфраструктури дозволять Польщі отримати більші економічні вигоди від торгівлі з Україною».

Вплив біженців на польську економіку 

Тут цифри ще більш вражаючі. 78% повнолітніх українців у Польщі — працюють. Вони складають 5% (як трудові мігранти, так і особи зі статусом тимчасового захисту) від всіх працюючих людей в Польщі. 

Відповідно до звіту Державного банку розвитку Польщі, у 2024 році українські вимушені мігранти внесли до Національного фонду здоров'я та Фонду соціального страхування 15,21 мільярдів злотих. Ця сума значно перевищує витрати, які понесла польська держава на соціальну підтримку дітей та медичне обслуговування українців зі статусом тимчасового захисту. 

Bank Gospodarstwa Krajowego звітує, що на кожен злотий, отриманий на дитину за польською програмою «800+», українці сплатили до польського бюджету 5,4 злотих

Українці стали частиною польського ринку праці, особливо в галузі будівництва, у транспортній і сфері послуг, логістиці тощо. Українці заповнюють критичні прогалини. Українські жінки, які становлять більшість серед біженців, часто беруть на себе роботу, якою не хочуть займатися самі поляки, а також працюють там, де традиційно до війни через великі навантаження працювали чоловіки — наприклад, на складах чи м’ясопереробці.

Українська міграція сприяє росту польського ВВП. Так, згідно з дослідженнями Банку народного господарства, йдеться про щорічне зростання ВВП Польщі на 0,5-2,4 відсотки

А колишній віцепрем’єр, міністр фінансів і багаторічний голова Національного банку Польщі Лешек Бальцерович взагалі впевнений, що «якби не біженці, валовий внутрішній продукт Польщі був би на 7 відсотків нижчим».

Є і такий факт: у 2023 році, після низки випадів з боку деяких польських політиків на адресу українських біженців і блокування українсько-польського кордону, стався масовий виїзд українців з Польщі — переважно до сусідньої Німеччини.

Польський економічний інститут пов'язує з виїздом українців зменшення економічного зростання у другому кварталі 2023 року на 0,2-0,3 відсоткових пункти

І йдеться вже не лише про «робочі руки». Польському ринку роками бракує вчителів, лікарів, інженерів, медсестер, доглядальниць за людьми похилого віку. Згідно з цьогорічним «Барометром професій», який визначає попит на окремі професії, 29 зі 168 професій можна вважати дефіцитними, з яких 13 — професії, що потребують високої кваліфікації. І в українців ця кваліфікація є.

Підприємництво та інвестиції: українці створюють робочі місця 

У 2024 році кожен восьмий новий підприємець у Польщі мав українське походження. Із січня 2022 року по червень 2024 року в Польщі було створено близько 59,8 тисяч бізнесів, заснованих українцями, повідомляє Польський економічний інститут. 

Українці перевозять виробництво, відкривають салони краси, ресторації, IT-компанії. За даними Польського економічного інституту, українські бізнеси працюють переважно в таких секторах: будівництво (23% від відкритих українських бізнесів), інформація та зв’язок (19%) та інші види послуг (12%).

Українці йдуть на ризик, працюючи в новому для себе середовищі, розбираються в нових для себе законах, бухгалтерській і податковій системах, щоб не залежати від соціальної допомоги й мати можливість утримувати власні родини

Відзначимо, що попри війну польський бізнес також інвестує в Україну. З початку війни інвестори зі 100 країн заснували в Україні понад 3000 компаній. Серед них поляки посідають третє місце (7,3%), випереджаючи німців, американців та англійців, повідомляє публічний портал Opendatabot. Більше половини польських компаній зареєстровані у Львові. 

Відкриття магазину «Україночка» з українськими товарами в Любліні, 2025. Фото: Jan Rutkowski/REPORTER

Споживання та туризм: українці витрачають гроші в Польщі

Якщо довоєнні мігранти зосереджувалися на тому, щоб переказувати заробітки додому, то воєнні мігранти витрачають зароблене на місці — в Польщі. Дослідження Grupy Progres свідчить, що реальний заробіток українських біженців коливається від 3,3 до 5,5 тисяч злотих нетто, хоча більшість українців розраховує на більші ставки. 

Основна причина в тому, що близько 66% свого заробітку українці віддають на оренду житла, плюс — комунальні послуги, інтернет, телефон, пальне. На чому економити? Якщо 80% опитаних говорять, що на їжу вони витрачають 1,5-2 тисячі злотих на місяць. Нерідко через низькі заробітки українців у Польщі родини біженців змушені витрачати кошти з дому, які надсилає чоловік, батьки. 

— Я вирішила повернутися в Україну, коли нам в черговий раз підняли оплату за квартиру, — розповідає моя приятелька Зоя. — З двома маленькими дітьми важко знайти роботу, мій дохід був 1600 злотих на дітей, 2300 я заробляла прибиранням. Оплату за житло підняли до 2850 злотих, плюс комунальні — і шо, голодувати? 

Національний банк Польщі звітує, що залишитися в Польщі після війни хоче 21 відсоток українських біженців. Основні причини, якими пояснюють бажання виїхати, — крім туги за Україною і рідними, — це відсутність перспективи мати власне житло, необхідність виконувати працю, яка не відповідає освіті та вмінням (лише 34 відсотки українців працюють відповідно до своєї кваліфікації, освіти), відчуття відокремленості від спільноти й незахищеності, негативний досвід під час працевлаштування (41 відсоток українців був ошуканий польськими працедавцями).

Ще один пункт впливу українців на економіку Польщі — туризм з України та виїзд в різні країни ЄС через Польщу. Українці виїжджають до ЄС переважно через три точки: Кишинів (Молдова), Будапешт (Угорщина), а більше половини пасажиропотоку — через українсько-польський кордон. У Польщі українські туристи купують їжу, залишаються на ніч у готелях, купують квитки з місцевих аеропортів у Кракові, Катовіце й Варшави. 

Лише за третій квартал 2024 року ця стаття доходу принесла Польщі 2,2 мільярда злотих. І стала стабільним стимулом для місцевих економік, особливо в прикордонних регіонах.  

Висновки: разом ми сильніші 

Хоча Польща надала значну підтримку Україні та її біженцям, вона має позитивну віддачу від цих інвестицій у власну економіку. Українські мігранти не лише заповнили прогалини на ринку праці, але й сприяли зростанню ВВП Польщі, сплатили більше податків, ніж отримали соціальних виплат, медичної допомоги, вони розвивають підприємництво й витрачають в Польщі гроші як споживачі та туристи, а отже, — приносять користь польському бізнесу й економіці в цілому. Цифри говорять самі за себе. Українці — не лише реципієнти допомоги, а й активні учасники ринку праці, споживачі й платники податків, які суттєво зміцнюють польську економіку. 

Польща та Україна можуть створити партнерство, яке принесе користь не лише їхнім економікам, а й суспільствам. Подальша інтеграція України з ЄС може ще більше зміцнити цей зв’язок, забезпечуючи стабільне зростання обох країн.

20
хв

«Чиста фінансова вигода». Як українці впливають на економіку Польщі

Галина Халимоник

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Квиток у пастку. Джон Болтон про переговори з Росією та наслідки для України

Ексклюзив
20
хв

Миротворча місія, санкційний тиск, перспективи військової підтримки: головні підсумки зустрічі в Парижі

Ексклюзив
20
хв

Путін — (не) злочинець. Невже США рятують російського диктатора від суду за воєнні злочини?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress