Ексклюзив
20
хв

Не знаєте, як зробити щеплення дитині в Польщі? Прочитайте цей текст

Українські діти, які не мають з собою карти щеплень, не є звільненими від вакцинації в Польщі з цієї причини. — Лікар розглядає таких дітей як нещеплених і скеровує їх на вакцинацію згідно з Індивідуальним календарем щеплень (IKSz). Введення додаткових доз планових вакцин не пов'язане з додатковими ризиками для дитини, — запевняє педіатриня д-р Катажина Зих-Крекора.

Анна Й. Дудек

Фото: Shutterstock

No items found.

Навколо вакцинації українських дітей у Польщі існує багато міфів, які занадто часто використовуються в антивакцинаторських та антиіммігрантських дискусіях. Варто поглянути на факти.  

Д-р Катажина Зих-Крекора, спеціалістка з педіатрії, зазначає, що хоча програми вакцинації в Польщі та Україні відрізняються в певних аспектах, вони багато в чому схожі. Існують відмінності в частині обов'язкових щеплень: пневмококова вакцинація, яка є обов'язковою в Польщі для дітей, народжених після 31 грудня 2016 року, не є обов'язковою в Україні. Аналогічно, вакцинація проти ротавірусу в Польщі запроваджена як обов'язкова і безкоштовна з 2021 року, тоді як в Україні вона не є обов'язковою.

Вакцинація в Україні

Як відбувається вакцинація в Україні? Існує Програма обов'язкової імунізації, згідно з якою діти отримують щеплення від десяти інфекційних захворювань. Це туберкульоз, гепатит В (вірусний гепатит В), дифтерія, правець, кашлюк, інфекції, спричинені гемофільною паличкою типу b, поліомієліт, кір, паротит та краснуха. Вакцинація проводиться до досягнення дітьми та юнацтвом 16-річного віку і є безкоштовною. 

Ще одне питання, яке піднімалося та аналізувалося в різних контекстах, — це рівень вакцинації населення в Україні. Фактом є те, що Україна зіткнулася з труднощами, пов'язаними з розвалом системи вакцинації. Цифри говорять самі за себе: у випадку кору лише 31-57% населення було вакциновано в період з 2010 по 2016 рік, що призвело до величезної захворюваності на цю хворобу в 2017-2019 роках. З 2020 року ситуація почала покращуватися і, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в 2020 році вакцинація проти кору становила вже 81,9% в Україні та 91,9% в Польщі. Від поліомієліту в Україні було вакциновано 84,2% дітей, а в Польщі — 99,6%. У свою чергу, 81,3% дітей в Україні та 85,4% у Польщі були щеплені від кашлюку, а від гепатиту В — 80,9% в Україні та 85,4% у Польщі відповідно.

Фото: Shutterstock

Колективна імунізація

Д-р Зих-Крекора: Наразі немає даних про рівень вакцинації українських дітей у Польщі. Однак для того, щоб підтримувати поріг колективного імунітету, необхідно розуміти, що це означає. Цей поріг визначається як відсоток імунізованих людей у популяції, після якого кількість нових інфікованих починає зменшуватися. Зазвичай для цього потрібно, щоб 90-95% населення мали імунітет. Однак відсоток людей, які отримали імунітет за допомогою вакцинації, варіюється від хвороби до хвороби. Наприклад, для кору такий «поріг безпеки» становить 95%, для кашлюку — 92-94%, для дифтерії та краснухи — 83-86%, а для епідемічного паротиту — 75-86%. Це означає, що стільки людей серед населення повинні мати імунітет до відповідної хвороби, щоб запобігти інфікуванню в більших масштабах.

Лікарка підкреслює, що Україна є країною з високим рівнем захворюваності на туберкульоз, в тому числі на туберкульоз з множинною лікарською стійкістю. Це одна з головних причин, чому особливо важливо стежити за станом здоров'я дітей, які мігрують до Польщі. За останніми даними, у 2021 році в Польщі було зареєстровано 3704 випадки туберкульозу, що на 8,53% більше, ніж у попередньому році. У 2022 році кількість випадків становила 4020, а в 2023 році — 4231 випадок. Це на 14,23% більше, ніж у 2021 році, що ще раз підкреслює необхідність пильності та профілактичних заходів, особливо в контексті захворювань з множинною лікарською стійкістю, які становлять серйозну загрозу для здоров'я.

Вакцинуватися незалежно від паспорта

Експерти погоджуються, що питання вакцинації також не можна недооцінювати в контексті кількості українських дітей, які зараз перебувають у Польщі. Кількість українських дітей шкільного віку становить близько 342 тисяч, з них близько 185 тисяч навчаються в польських школах. Ці цифри є значними, особливо в контексті загальної кількості дітей у Польщі, яка становить близько 6 мільйонів. Зих-Крекора: Такий приплив учнів з України може мати безпосередній вплив на стійкість населення Польщі. Ось чому так важливо, щоб усі діти, незалежно від національності, були належним чином вакциновані відповідно до Програми імунізації.

Вакцинація є ключовим елементом захисту громадського здоров'я, який допомагає запобігти поширенню небезпечних інфекційних захворювань і захищає не тільки дітей, але й усе суспільство

Сучасну епідеміологічну ситуацію в Польщі, особливо в контексті появи нового населення, можна зрозуміти як результат накопичення великої кількості людей, сприйнятливих до вірусних інфекцій. Останніми роками через зниження рівня поведінки, що запобігає поширенню вірусів, наприклад, соціальної ізоляції або носіння масок, спостерігається зростання кількості інфекцій серед дітей, підлітків і людей похилого віку, які мають ослаблений імунітет. Таке явище можна розглядати як своєрідну відповідь природи на зменшення жорсткості епідемії — віруси, які раніше були обмежені у своїй здатності поширюватися, тепер надолужують згаяний час.

Як зробити щеплення? 

У Польщі обов'язкові щеплення для біженців є безкоштовними в поліклініках первинної медичної допомоги. Це стосується також тих пацієнтів, які не мають медичного страхування. Важливо, що переклад присяжним перекладачем документації про щеплення не є обов'язковим, і якщо батьки або опікуни дитини не мають картки щеплень, але мають медичну книжку дитини, щеплення виконуються відповідно до чинного календаря щеплень. 

Обов'язок вакцинації випливає із Закону «Про запобігання та боротьбу з інфекціями та інфекційними захворюваннями у людей» і стосується дітей, які проживають у Польщі понад 3 місяці, а також тих, чиє перебування має довгостроковий або постійний характер. 

Новонароджені в Польщі підлягають обов'язковій вакцинації проти туберкульозу (БЦЖ) та гепатиту В за загальними правилами. Обов'язковою є також постконтактна вакцинація (від правця, від сказу), в цьому випадку тривалість проживання в Польщі не має значення.  

Щеплення є безкоштовними

Важливо також зазначити, що іноземці, які перебувають у Польщі понад 3 місяці, можуть бути звільнені від обов'язкових щеплень, якщо вони отримали їх за кордоном в обсязі, визначеному Розпорядженням Міністра охорони здоров'я від 18 серпня 2011 року про обов'язкові захисні щеплення, мають про це документальне підтвердження і якщо з моменту проведення цих щеплень минуло не більше періоду імунітету. Звільнення також поширюється на осіб, які мають медичні протипоказання до вакцинації.

Фото: Shutterstock

Не маєте картки щеплень? Ось що робити

Ті, хто не має записів про щеплення, вважаються невакцинованими, а усна інформація від батьків або опікунів не є обов'язковою для лікаря у випадку дитини. 

Українські діти, які не мають при собі карти щеплень, не відмовляються від вакцинації в Польщі з цієї причини. Лікар розглядає таких дітей як нещеплених і скеровує їх на вакцинацію згідно з Індивідуальним календарем щеплень (IKSz). Введення додаткових доз планових вакцин не пов'язане з додатковими ризиками для дитини.

Д-р Зих-Крекора: Якщо дитина з України вже розпочала цикл щеплень у своїй країні, вона може продовжити його в Польщі. Рішення про продовження чи доповнення щеплень приймає сімейний лікар під час індивідуального візиту, і вони проводяться відповідно до розробленого індивідуального календаря щеплень. Слід також зазначити, що якщо мати принесе з собою карту щеплень, зроблену в Україні, немає необхідності перекладати її присяжним перекладачем.

Лікарка наголошує, що обов'язок вакцинації поширюється на всіх дітей, які проживають у Польщі, а ухилення від нього може призвести до серйозних наслідків, як для здоров'я, так і юридичних. У ситуації, коли батьки не реєструють дитину для вакцинації, поліклініка зобов'язана повідомити про це Санітарну інспекцію, що може призвести до штрафу або судового розгляду ситуації в сім'ї.

У повсякденному житті відсутність щеплень також може стати перешкодою, наприклад, при вступі до дитячого садка, де можуть вимагати довідку про щеплення

Будьте пильними

В останні роки ситуація з вакцинацією в Польщі погіршилася через зростаючий вплив антивакцинаторських рухів. У деяких захворюваннях, таких як кір або кашлюк, ми вже починаємо втрачати популяційний імунітет. Д-р Зих-Крекора: Тому ще більш важливо бути пильними і забезпечувати охоплення щепленнями в контексті вакцинації проти туберкульозу, кору та щеплень, які зазвичай не входять до українського календаря обов'язкових щеплень (проти пневмокока та ротавірусу). Захист громадського здоров'я є спільною відповідальністю, і вакцинація відіграє ключову роль у запобіганні поширенню небезпечних захворювань.

Не вакцинуєтесь? Будьте готові до наслідків

Уникнення або відкладання вакцинації може мати різні причини. Основною з них є мовний бар'єр, який, у свою чергу, сприяє недостатній обізнаності через брак інформації. Є також батьки, які цілком свідомо відмовляються від вакцинації. Однак усім їм доводиться стикатися з наслідками. Якщо батьки не приходять з дитиною на щеплення, поліклініка зобов'язана передати цю інформацію в санітарно-епідеміологічну станцію (повітову санітарно-епідеміологічну станцію). Потім з батьками проводять бесіду, і якщо це не дає бажаного результату, на батьків чекає штраф. У такій ситуації можна також очікувати судового розгляду ситуації в сім'ї. 

Йдеться не лише про захист дітей від хвороби, а й про їхнє соціальне функціонування. Багато дитячих садків вимагають пред'явлення актуальних щеплень, і ненадання такого документа, наприклад, у садочку, може стати причиною відмови у прийомі дитини. Що далі? Перешкоди для інтеграції не тільки дитини, але й батьків, труднощі з поверненням на ринок праці. 

Що потрібно знати?

— Щеплення є обов'язковими і безкоштовними

— Дитина може продовжувати цикл вакцинації, отримання додаткових доз не має жодних наслідків для здоров'я

— Інформацію українською мовою можна знайти тут

No items found.

Журналістка, редакторка, письменниця. Публікувалася у таких виданнях «Wysokie Obcasy», «Przegląd», «Polska The Times», OKO.press. У своїй журналістській роботі висвітлює права жінок у політичному та соціальному контексті, пише про системне витіснення жінок за межі суспільного життя. Авторка книг «Poddaję się. Reportaże o polskich muzułmankach» та «Znikając. Reportaże o polskich matkach».

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

«Через війну майже у всіх жінок-біженок чи тих, чиї родичі воюють, гарантовано є зміни в щитовидці», — почула якось від лікарки-ендокринологині. Поділилася цією думкою на своїй сторінці у Facebook, як мої підписники почали підтверджувати ці слова. «У мене проблеми з гормонами ось уже 10 років», написала жінка, якій довелося покинути свій дім у Донецьку на самому початку російсько-української війни — ще в 2014

Тож наступного разу до ендокринологині я вирішила прийти не як пацієнтка, а як журналістка — з’ясувати, на що українцям варто звернути увагу, аби гормональні зміни, викликані стресом, не призвели до невиправних наслідків. Отож, про те, чому гормони — це так важливо, які зміни у психофізичному стані мають вас насторожити і що в першу чергу варто перевірити, аби зрозуміти, що з вашим організмом, — про це все у розмові з ендокринологинею вищої категорії Анною Цибуковською.

Ендокринологиня Анна Цибуковська. Фото: приватний архів

Леся Вакулюк: Пані Анно, які ваші спостереження за час повномасштабного вторгнення за гормональним станом українців? Чи можете сказати, що ті умови, в яких вони опинилися через війну, вже наклали свій відбиток на їхнє здоров’я?

Те, що війна наклала відбиток — це однозначно. Зокрема, у частини людей стрес (гострий чи хронічний) спровокував зміни в ендокринній системі загалом. Хоч велика кількість людей і не підозрює про це. І це не лише ті, хто опинився в окупації, під масованими обстрілами, чи ті, хто пішов воювати, чи їхні рідні, які їх чекають.

У перші дні повномасштабного вторгнення ми всі були в стресі (я не побоюся цього узагальнення). У такі моменти організм мобілізується за допомогою таких гормонів стресу, як кортизол та адреналін

Спочатку у пацієнтів, які вже мали діагностовані захворювання (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози чи пацієнти з іншою ендокринною патологією), у них начебто все було гаразд: скарг було менше і, думаю, що звернень до лікарів у той час було менше. Але це відбулося не лише тому, що ніби не на часі було бігти до медиків, а саме через ось цю мобілізацію організму завдяки гормонам стресу. Втім, постійно людина не може перебувати у стані гострого стресу, вмикаються захисні адаптаційні механізми. З часом людський організм переходить у фазу так званого хронічного стресу. А вона, якоюсь мірою, навіть є небезпечнішою, бо є тривалішою і не дає таких активних проявів відразу, а діє підступно. Я впевнена, що є такі пацієнти, в яких, якби не повномасштабне вторгнення, якби не такий потужний стрес, то з ними могло б бути все гаразд.

Коли я йшла до вас, розповіла колезі по роботі, про що буду говорити в інтерв’ю. А вона каже: «Через повномасштабне вторгнення у мене почалося аутоімунне захворювання». І це при тому, що їй не довелося виїжджати зі свого міста, що воно далеко від фронту, що його порівняно нечасто атакують російські ракети і шахеди, що її рідні живі і здорові. 

Власне, я хотіла наголосити, що для аутоімунних захворювань характерно, що стрес (і в цьому випадку неважливо, гострий він чи хронічний), може бути тим пусковим механізмом. Він може запустити чи то цукровий діабет І типу, чи аутоімунні захворювання щитоподібної залози (аутоімунний тиреоїдит, який дуже поширений зараз), чи хворобу Грейвса. Безумовно на розвиток аутоімунних захворювань ендокринної системи вплив мають і вірусні захворювання, перегрівання, але сьогодні ми говоримо про вплив стресу.

А чому? 

Ендокринні органи керуються гіпоталамо-гіпофізарною системою. Гіпоталамус і гіпофіз — це органи, ділянки головного мозку, які регулюють функції як нервової системи, так і ендокринної, а також впливають на функціонування інших органів та систем: серцево-судинної, репродуктивної та ін. Так от гіпоталамо-гіпофізарна система дуже чутлива до стресу. Коли порушуються гомеостаз, рівновага в цій системі — реагує весь організм.

Що потрібно жінці (чи чоловікові) перевірити в першу чергу? 

Починаємо завжди із загального аналізу крові — це базовий показник. Також треба перевірити рівень глікемії натще та через 2 години після їжі (вміст глюкози в крові), слід визначати рівень тиреотропного гормону (ТТГ/TSH), вітаміну D. І обов’язково, я наголошую, консультуватися з лікарем. Адже інтерпретувати аналізи потрібно вміти, бо не всі референтні значення (межі норм) лабораторій підходять для різних вікових груп чи статі. Тому пояснювати результати аналізів повинен лікар, а не Google.

І як часто робити таку перевірку, якщо все гаразд?

Раз на рік чи раз на пів року було б добре. Я все-таки рекомендую контролювати стан свого здоров’я, бо, до прикладу: лише 3% українців мають нормальний рівень Вітаміну D без вживання Вітаміну D.

Лікарі радять робити аналізи раз на рік чи раз на пів року. Фото: Shutterstock

Час від часу натрапляю на дописи у соцмережах, коли знайомі запитують:«як ви тримаєте свою кукуху»? Що б ви порадили?

Прогулянки на свіжому повітрі — так. Перегляд позитивних фільмів чи прослуховування гарної музики — так. Тут кожен собі обере, що йому приносить позитивні емоції. Спілкування з людьми теж має психотерапевтичний ефект. Але з тими, з якими вам комфортно, а не з тими, хто негативно налаштований, бо й так достатньо складних переживань довкола.

Можна, звичайно, брати в помірній кількості заспокійливі трав’яні препарати, але знову ж таки, вони мають бути підібрані індивідуально. До прикладу: екстракт валеріани для багатьох жінок підійде, а от чоловікам — ні, оскільки це впливає на зниження потенції. Тому, що стосується лікарських препаратів, краще знову ж таки узгоджувати це з лікарем.

Ви вже згадували отой поганий гормон стресу (хоча, може, він і не такий поганий), який називається кортизол. Як людині зрозуміти, що внаслідок стресу того гормону в неї вже забагато? Які він процеси запускає в організмі?

Насправді кортизол — дуже добрий гормон, ми б без нього не впорались. Він нас рятує. Можна сказати, що він стоїть на варті стресу. Якби він не врегульовував ось ці наші рівні емоцій, скажімо так, то, напевно, було б набагато небезпечніше. Тому він нам просто необхідний, але у відповідних кількостях. Його рівень можна визначити в крові, в добовій сечі чи в слині.

Які ознаки підвищеного кортизолу, які б нас могли насторожити? Він може давати коливання артеріального тиску (чи то дуже високий, чи то дуже низький)

Виникнення на тілі стрій — смуг розтягу, які можуть бути від блідо-рожевого до аж багряного кольору. Типові ділянки: плечі, сідниці, стегна — це ознака гіперкортицизму.

На що ще варто звертати увагу, що вказує, що з нашими гормонами щось відбувається не те?     

Тут багато є моментів. По-перше, кожна людина, яка є уважна до себе, вона знає свій емоційний стан. Часто від пацієнтів можна почути «у мене підвищена тривожність» чи «я дуже дратівливий/ва», або ж «у мене така байдужість, яка мені ніколи не була притаманна», «або ж у мене надмірна сонливість», а ще треба звертати увагу на надмірну вагу, якій не має пояснення, чи також на різке схуднення, надмірну пітливість, набряки, сильну втому. Дуже часто люди звертаються зараз із відчуттям надмірної втоми, апатії… З одного боку, це може бути ознакою депресії, але перед тим, як поставити цей діагноз, потрібно виключити органічні зміни в ендокринній системі.

Що дуже важливо, то це репродуктивна функція: порушення менструального циклу (менструальний цикл стає нерегулярним або ж менструація зникає чи дуже рясна), зниження лібідо, неможливість завагітніти, зниження фертильної функції і в жінок, і у чоловіків

І це може бути спричинено не лише, скажімо, підвищеним рівнем тиреотропного гормону, який відповідає за функцію щитоподібної залози. Це може бути наслідком надмірного виділення пролактину — це ще один гормон, який дуже чутливий до стресу і, власне, до тих недосипань, які пов’язані з нашими нічними повітряними тривогами. Якщо людину турбує надмірна сухість у роті, спрага, часте сечовиділення — слід виключити порушення вуглеводного обміну (порушення толерантності до глюкози чи цукрового діабету).

Чи є якась різниця в реакції на стрес жіночого організму і чоловічого?

Якщо говорити про ендокринну систему, то є певні захворювання, які статистично відображаються в жінок частіше. Цукровий діабет, до прикладу, проявляється однаково, що в чоловіків, що в жінок. Аутоімунні захворювання щитоподібної залози в жінок зустрічаються усе-таки частіше. Репродуктивна система у жінок страждає від стресу частіше, хоча й достатньо випадків і серед чоловіків.

І що, до завершення війни ми всі вже будемо хворі?        

У жінок більше проблем з ендокринною системою через стрес. Фото: George Ivanchenko / Anadolu/ABACAPRESS.COM/East News

Знаєте, запитували одного відомого британського нейрохірурга Генрі Марш, чи правда, що в Україні рівень онкології різко зросте після завершення війни. А він у відповідь поцікавився, чому? І сказав, що в Україні точно буде високий рівень депресії і, можливо, посттравматичні стресові розлади.

Мені не дуже подобається ось це слово «хворі». Варто не затягувати (я про це абсолютно щиро кажу і своїм рідним, і своїм близьким, і своїм пацієнтам), не боятися звертатись до лікарів, що вони щось страшне виявлять, а все-таки пересвідчитися, чи все гаразд, чи нема порушень — йти до лікаря, щоб дізнатися, що нема. А якщо вже лікар щось і виявить, то якомога швидше почати вирішувати цю проблему. Час має значення! Знову перше, що мені спадає на думку, — це репродуктивна система (мабуть, це такий страх за Україну).

Бо це про наше майбутнє…     

Власне, так. Чому в жінок, які довший час мають знижену дію щитоподібної залози, порушується фертильність (здатність вагітніти)? Тому що зникає овуляція. При цьому в жінки навіть може бути менструація, але вона й не підозрює, що її цикли ановуляторні, рівень фертильності впав, а, відтак, вона в цей час не може завагітніти. Але якщо жінка вчасно звернеться до лікаря, той підбере їй адекватне лікування, то здатність народити дитя повернеться. Одні відразу вагітніють, інші потребують трохи більше часу на відновлення — все індивідуально, бо ми — індивідуальні.

Проте я за те, щоб все робити вчасно, не затягувати! Бо ми не знаємо, як надовго ця війна, але мусимо одні про одного і самі про себе піклуватися
20
хв

Анна Цибуковська, лікар-ендокринолог: «Через війну у багатьох людей відбулися зміни в ендокринній системі»

Леся Вакулюк
здоров'я жінок під час війни Лілія Мінералова гінеколог

Вилікуйте мене, бо мені треба працювати

Ольга Пакош: Чи збільшилася кількість пацієнток у гінекологів за останні два з половиною роки? Які тенденції?

Лілія Мінералова: Насамперед — значно зменшилась кількість вагітних. Частина жінок репродуктивного віку виїхала з України з початком війни, і дівчата продовжують виїжджати. Ще одна причина явища — нестабільність і загрози, які несе війна. Жінки думають, чи варто їм вагітніти в таких умовах. Третя причина — чимало наших чоловіків репродуктивного віку зараз перебувають на фронті. 

Ще одна невтішна тенденція щодо вагітних — збільшилася кількість завмерлих вагітностей і викиднів на ранньому терміні. І це є прямим наслідком впливу стресу на організм жінки. 

Фото: Andrew Will/Shutterstock

— Як війна відбивається на жіночому здоров'ї? Яким чином на нього впливає? Чи відворотні ці зміни?

— Війна впливає. Перший момент — це психічне здоров'я. Ми часто маємо справу з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Це наслідок усього того, що пережили й продовжують переживати жінки: хтось потрапив у район бойовіх дій, у когось загинув чоловік або інша близька людина. Одна моя пацієнтка приходила з кровотечами, і в розмові з нею з’ясувалося, що загинув брат її чоловіка. Вона настільки перейнялась цією смертю, так сильно переживала, що це може статись і з її чоловіком, що ми ледь впорались з її станом.  

На фоні стресу у жінок стали загострюватись хронічні захворювання і дедалі частіше проявлятись небезпечними симптомами.

Наші жінки зараз не думають про себе. Насамперед вони думають, як заробити і як прогодувати дітей. Вони не дбають про своє здоров’я, не займаються профілактикою, не проходять регулярних обстежень, які мали б проходити

Лікарі це врахували. І саме тому у Львові створено медичне об'єднання понад 50 приватних клінік, які роблять так звані check-up скринінгові обстеження жінок і чоловіків. Одна з амбітних цілей цього об’єднання — стати медичним хабом Східної Європи.  

Інфекційні захворювання також є, і часто їхньою причиною стає неможливість дотримання правил гігієни. Ми розуміємо, що жінка, яка перебуває, наприклад, на передовій чи в районі бойових дій не має нормального доступу до гігієни. Для жінок дуже важливо правильно підмиватися, нормально ходити в туалет, мати чисті руки, щоб поміняти прокладку чи тампон. Ніби банальні речі, але відсутність можливості це зробити дуже впливає на стан здоров'я.

Але чи не найбільше страждає репродуктивне здоров'я. Я сама репродуктолог і з власного досвіду можу сказати, що стрес впливає на овуляцію, порушує гормональні процеси, «збиває» менструальні цикли.

Порушення менструального циклу веде до відсутності овуляції, а це, зі свого боку, до безпліддя. І тільки коли ми знімаємо сильний стрес — настає вагітність

Знаєте, що є мотивацією бути здоровою? Соціально-економічний фактор. Чимало жінок-керівників, які працюють не покладаючи рук, відкривають власні бізнеси. Серед моїх пацієнток є внутрішньо переміщені особи, і деякі з них виграли гранти та починають свої справи (дуже тішусь, що наші жінки ростуть і розвиваються незважаючи ні на що). І саме це стимулює їх бути здоровими, бо в них немає часу хворіти. «Я вас прошу, вилікуйте мене, тому що мені треба працювати», — просить пацієнтка. 

На Сході України дедалі частіше фіксуємо запущені випадки

Хвороби, діагнози, симптоми — що не було характерним у мирний час, а тепер частіше з'являється? Наприклад, лейкоплакія вульви у дівчат на фоні стресу, кісти, пухлини?

— Я бачила лише одну лейкоплакію (дистрофічне ураження плоского епітелію жіночих статевих органів — Ред.) за цей рік. Вона частіше трапляється у дівчаток, а в мене дорослі пацієнтки. Але я поцікавилась у колег, подивилась статистику і — дійсно, така проблема є. Кількість випадків лейкоплакії на сьогоднішній день в Україні зростає. А це захворювання пов'язане зі станом імунної системи, яка страждає від надмірного стресу. 

Якщо гормон стресу кортизол виділяється на короткий час, то це вмикає захисні властивості нашого організму. Але коли він виділяється знов і знов, організм виснажується. У жінок крім кортизолу піднімається ще й рівень пролактину, який в нормальних умовах виділяється, коли жінка годує грудьми. 

Природою влаштовано, що коли жінка годує, у неї немає овуляції, адже вона не може і годувати дитину, і виношувати. Тому коли під впливом стресу виділяється багато кортизолу і підвищується рівень пролактину, як наслідок порушується цикл, а потім виникає безпліддя. 

Ще стали часто діагностувати кісти (доброякісні утворення, порожнини з рідиною всередині — Авт.). Коли у жінки ановуляція, виникають так звані фолікулярні кісти. Фолікул дозріває, але гормонів бракує, і він не розривається, перетворюючись на кісту. 

Якщо розділити виявлені мною захворювання у відсотках, то за останній рік понад 20% пацієнток звернулися з міомами, близько 30% — з кістами, десь 15% — із безпліддям, понад 10% — із завмерлими вагітностями, і близько 25% припадає на інші гінекологічні захворювання, пов’язані з ендометрієм і шийкою матки

За останні пів року я особисто виявила три дисплазії шийки матки (передраковий стан). Вважаю, що це багато, адже йдеться про важкі дисплазії другої і третьої стадії. Ці жінки проходили огляди регулярно, і ще два роки тому у них були хороші результати обстежень. Цей діагноз міг з’явитись як наслідок того, що вони два роки перебувають в стані хронічного стресу.

Жінки з їхніми хворими дітьми ховаються від ракет у бомбосховищі київської лікарні Охматдит, 2022. Фото: Heidi Levine for The Washington Post/Sipa Press/East News

Ще одна дуже сумна тенденція — хронічні болі, які часто виникають на тлі хвилювань. Можуть боліти м'язи, спина, суглоби. З'являються мігрені. Симптоматично цей стан можна лікувати за допомогою обезболюючих, але без психологічної підтримки не обійтись. Насамперед треба ввести фізичні навантаження, аби зняти емоційне виснаження організму. 

Виникають і соматичні проблеми, тобто загострюються такі захворювання, як гастрити, коліти, ентероколіти, виразкова хвороба шлунку, цукровий діабет другого типу, гіпертонічна хвороба, різні дерматити, екземи, псоріаз, акне, алопеція. Я маю на увазі схильність до певних хвороб, яка активізувалась на тлі стресу. Не було б таких хвилювань — людина, можливо, і не захворіла б. 

— Які саме обстеження порадите робити жінкам?

— Раз на рік — прийом у гінеколога з оглядом на кріслі в дзеркалах з УЗД органів малого тазу. 

Раз на три роки — скринінгові цитологічні обстеження шийки матки жінкам віком 21-65 років. Або так званий co-test (цитологія + папіломавірус людини) раз на 5 років за умови добрих результатів обстежень. 

УЗД молочних залоз щороку, якщо жінка молодша 40 років. Якщо старша, то до ультразвукового дослідження додають мамографію (рентген молочних залоз) раз на два роки, а після 50 років — щорічно. Ще я раджу робити обстеження щитовидної залози — УЗД, аналіз на рівень гормонів Т3,Т4, ТТГ та ліпідограму. Ліпідограма може бути змінена і в 19 років. 

Колоноскопія, тобто обстеження товстої кишки, після 45 років бажано робити раз на 5 років, оскільки зросла кількість колоректальних раків. 

Ну і обов'язково раз на рік відвідати сімейного лікаря.

Фото: Hanna Rusina/Shutterstock
Щодо гінекологічних обстежень, то завдяки Національній Службі Охорони Здоров'я України кожна жінка може перевіритися безкоштовно

Причому зараз навіть приватні лабораторії надають великий пакет безкоштовних обстежень, і ми, лікарі, маємо можливість на них скерувати. На жаль, це поки стосується тільки великих міст — Києва, Львова та інших обласних центрів, бо вже в районах чи в селах доступ до таких обстежень обмежений. 

Інша ситуація склалась на Сході країни. Оскільки там жінки не завжди мають можливості прийти до лікаря, ми з колегами дедалі частіше фіксуємо запущені випадки захворювань. Діагнози різні: дисплазія шийки матки, кісти, порушення менструального циклу. Я не дитячий гінеколог, тож не веду прийом дівчат до 18 років, але навіть у тих, хто трохи старший 18, також спостерігаю порушення циклу. Дівчата, як і їхні мами, теж реагують на стрес. 

Я часто читаю лекції на тему статевого дозрівання у дівчат та хлопців у львівських школах і можу сказати, що багато дівчат жаліються на болючі або рясні місячні та порушення циклу. На це обов’язково треба звертати увагу, оскільки такі симптоми в організмі дівчини також можуть бути пов'язані зі стресом. Наприклад, у мене була ситуація: прийшла в школу на лекцію, а вчителі попередили, що сьогодні маємо скоротити час зустрічі, оскільки клас йде на похорон — у однокласника тато загинув на війні. Як же тут можна бути спокійним?

Контузія негативно впливає на здатність завагітніти

— Розкажіть про побут жінок на війні, де здебільшого немає вільного доступу до гігієни. Як жінки справляються у складних побутових умовах? Яким чином можна покращити ситуацію? 

— Головне правило — завжди мити руки. Я це кажу не лише військовим. Жіноча анатомія така, що ми мусимо мити руки перед туалетом і після. Якщо немає можливості помити руки, використовуйте вологі серветки. Якщо хочете поміняти прокладку, особливо важливо пам'ятати, що брудними руками цього робити не можна. 

Які засоби в умовах обмеженого доступу до гігієни використовувати під час місячних? Якщо це доросла жінка, а не молода дівчина, то найкраще користуватись гінекологічною чашею. Її я рекомендую і жінкам-військовим

Адже її достатньо спорожнити раз на день, увечері, і добре вимити. Чаша довше тримає, ніж прокладка чи тампон. З тампоном теж слід бути дуже обережними, оскільки непомитими руками його в жодному разі не можна змінювати. І пам'ятати, що тампон треба змінювати не рідше, ніж раз на 4-6 годин. 

У жінок в зонах бойових дій, на передовій можуть виникати збої менструального циклу — цикл може бути нерегулярним, місячні можуть починатись раніше або пізніше, йти довше. Коли немає можливості помитись і ви мусите використовувати вологі бактерицидні серветки, будьте пильними, оскільки вони можуть подразнювати слизову або викликати алергію. Немає жодних профілактичних засобів, крім гігієни, щоб захистити статеві органи від інфекції. Тому при перших ознаках свербіння, печіння, невластивих виділеннях — звертайтесь до лікаря. 

Лілія Мінералова. Фото з приватного архіву

— Заморожування яйцеклітин жінками-військовими: чи користуються українки цією можливістю? Як це можна зробити?

— Цю процедуру регулює постанова Верховної Ради України з певними змінами від 21 вересня 2023 року. Репродуктологічні державні та приватні клініки, які підписали договір з НСЗУ, мають можливість заморожувати і чоловічі, і жіночі біоматеріали безкоштовно і зберігати їх. 

Насправді сперма, яку заморозять і зберігатимуть, коштує для клініки близько півтори тисячі гривень, тому медзаклади часто роблять це безкоштовно для військових ЗСУ та поліцейських, котрі перебувають у зоні бойових дій. Деякі приватні клініки самі від себе дають 10% знижку на зберігання і заморожування яйцеклітин. Тобто всі йдуть назустріч нашим захисникам. 

Якщо ж говорити про яйцеклітини, то це триваліший і дорожчий процес. Яйцеклітини потребують стимуляції гормональними препаратаи. Можна брати в нестимульованому циклі, але тоді можна заморозити лише одну яйцеклітину. Це недешево, оскільки вилучення матеріалу відбувається під наркозом: спеціальний вагінальний датчик з голкою проходить через заднє склепіння, входить в яєчник, в якому має бути фолікул, і вже з нього відсмоктується яйцеклітина, яку ембріолог очищає і заморожує.

— А можна  так само заморозити ембріони? 

— Так. Якщо військовослужбовці, чоловік і жінка, обоє воюють, вони можуть зберігати ембріони (запліднені сперматозоїдами яйцеклітини). Ембріологи поміщають їх у азот і заморожують. 

— Чула, що контузія негативно впливає на репродуктивні функції. Це правда?

— В Україні дійсно проводилося таке дослідження. Клініка репродуктивних технологій Українського державного інституту репродукції Національного університету охорони здоров'я України імені П.Л.Шупика обстежувала жінок репродуктивного віку, які брали участь у бойових діях і зазнали контузії. Було обстежено 487 жінок, з яких 211 мали постконтузійний синдром. І у жінок, які перенесли контузію, в 1,7 разів частіше, порівняно з контрольною групою, були триваліші менструальні кровотечі. Безпліддя у таких жінок траплялося також частіше — в 1,29 рази. Ці офіційні дані доводять, що контузія може сприяти безпліддю. 

— Як жити жінкам, щоб зберегти здоровий глузд, не впасти в депресію, не вигоріти і зберегти здоров'я? 

— На жаль, ми не знаємо, коли все це закінчиться і скільки ще триватиме. Але все, про що ми розмовляли, доводить: стрес, спричинений війною, негативно впливає на здоров'я наших жінок. 

З іншого боку, наші бабці народили наших мам, які потім народили нас — після важкої війни, яка тривала довше, і тоді було набагато менше засобів для виживання…

Мій улюблений герой Вінстон Черчилль казав, і я люблю повторювати за ним: я оптимістка і не бажаю бути ніким іншим. Тішусь, що серед моїх пацієнток є чимало таких жінок. Одна з них переїхала зі Сходу України у Львів і на моє питання, як їй вдається триматись, відповіла: «Я повинна думати про те, що живу тут і зараз. Я повинна хвилюватися за чоловіка, чекати його з війни, але також усвідомлювати, що ця війна може тривати довго, навіть кілька десятиліть. І моє колишнє життя не повернеться». 

Саме це усвідомлення і має додавати сил. Ми мусимо прийняти реалії, в яких живемо. І жити далі — з вірою у перемогу, щоб коли переможемо, мати силу й бажання рухатися далі, відбудовувати країну, розвиватись, творити.

20
хв

Безпліддя й гормональні збої. Як ще війна впливає на здоров’я українських жінок?

Ольга Пакош

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Анна Цибуковська, лікар-ендокринолог: «Через війну у багатьох людей відбулися зміни в ендокринній системі»

Ексклюзив
20
хв

Діти в школі: що чекає на українських учнів у новому навчальному році?

Ексклюзив
20
хв

«Обов’язок навчання наших дітей у польських школах я вважаю непродуманою ідеєю»

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress