Ексклюзив
20
хв

Не стати, як Соловйов. Що не так з єдиним телемарафоном?

Повномасштабна війна в країні триває уже два роки. А це набагато більше за 2-3 тижні, які обіцяли спікери влади на єдиному телемарафоні. Тож цілком слушно постає питання, як не втратити свободу слова і не виростити монстра пропаганди, подібного до того, який є стовпом влади Володимира Путіна в Росії

Марина Данилюк-Ярмолаєва
No items found.

Телемарафон «Єдині новини» у лютому 2022 року задумувався як головний інструмент інформаційної війни в Україні та протидії російській дезінформації та підтримки бойового духу. Професійні репортажі і відео громадян на мобільні телефони тішили кадрами палаючих російських танків та показували єдність українців із найближчими сусідами на кордонах ЄС. 

Знищені російські танки. Київщина, квітень 2022 року. Фото: Shutterstock

Однак за два роки українці втомилися від телемарафону: те, що спочатку відігравало важливу роль в об'єднанні країни, тепер усе частіше сприймається як «рупор влади». Спочатку до марафону не допустили три опозиційні канали: «Еспресо», «Прямий» та «5 канал», бо, мовляв, там надто багато показують Петра Порошенка, а він буцімто нарцис і хоче піару. Далі влада вирішила, що нацмарафон — це чудовий інструмент для зачистки конкурентного політичного поля.

Тому в цю іграшку почали вливати величезні кошти — станом на зараз єдиний телемарафон уже коштував 4 мільярди гривень

В ефірах все частіше почали з'являтись експерти, пов’язані з Офісом президента та партією «Слуга народу». Ведучими стали люди, які до повномасштабного вторгнення працювали на каналах кума Путіна Віктора Медведчука і прославляли Росію та лили бруд на ветеранів та учасників Революції Гідності. Тепер вони заквітчані синьо-жовтими аксесуарами і тим самим ротом кажуть: «Слава Україні!».

Всі ці особи разом обіцяли швидку перемогу, пікніки в Криму після легкого контрнаступу на Півдні та почали дуже активно коментувати справи військових. Такі заяви сприяли тому, що в Україні суттєво знизились темпи мобілізації, а чимало хто відчув розчарування, що ми досі не в Криму на обіцяних шашликах. 

Це дивна ситуація для України, адже свобода слова і наявність численних незалежних ЗМІ дозволяли успішно протистояти й епосі авторитаризму Віктора Януковича, й гуртувати народ для опору під час першої фази війни 2014 року. 

Буквально нещодавно у Польщі були скандали стосовно державних телеканалів TVP Info та TVP3. Нинішній уряд Дональда Туска звинуватив попередників, що у 2015 році вони змінили польський закон про засоби масової інформації та створили регулятора ЗМІ, який міг звільняти правління та наповнювати державні ЗМІ журналістами та експертами, які симпатизують політиці партії.

До чого ця аналогія щодо України? Може вийти так, що ми скинемо тягар єдиного телемарафону аж ніяк не після указу про завершення воєнного стану, а тільки після зміни політичної влади. Адже наразі і сам президент Володимир Зеленський, і його високопосадовці топрівня не зацікавлені знищувати дорогу іграшку. Їх все влаштовує.

Більше того, Офіс президента, як мені відомо з власних джерел, досить часто телефонує редакторам, коли лідеру здалось, що сюжет недостатньо позитивний

Небезпеку єдиного телемарафону для критичного мислення українців чітко бачать й на Заході. Видання The New York Times прямо вказує, що нацмарафон має змінитись, аби не перетворитись на державну пропаганду у стилі Маргарити Симоньян та Володимира Соловйова. За словами авторів статті, глядачі нарікають, що їм показують надто яскраву картину війни, приховуючи реальні проблеми на фронті та кризу у відношенні підтримки України з боку Заходу, а найгірше — розхолоджує українців до тривалої війни. Тому не дивно, що громадяни воюючої країни все менше дивляться новини і все більше дивляться реаліті-шоу про холостяків та вагітну в 16. 

Ще одна проблема — перенасичення ефіру гостями лише провладної партії. Медіаексперт Ігор Куляс для NYT порахував, що протягом 2023 року члени президентської партії «Слуга народу» становили понад 68% гостей студії телемарафону. Таким чином створювалось враження, що у нас в країні немає ані опозиції, ані громадських діячів, ані фахових коментаторів з теми ядерної енергетики, економіки та геополітики. 

Більш рішуче висловились «Репортери без кордонів». Вони закликали український уряд відмовитися від спільного телемарафону «Єдині новини», який має низькі глядацькі рейтинги та рівень довіри, а ще наголосили, що наразі пріоритетом є збільшення фінансової підтримки громадських і незалежних ЗМІ. 

Бо, на думку поважної організації, дуже дивно витрачати 1,5 мільярди гривень у рік на телемарафон, коли «суспільний мовник Суспільне має лише 1,8 мільйонів гривень для фінансування кількох національних і місцевих телеканалів, радіостанцій і сайтів новин, а також наймає понад 4000 осіб».

Варто зазначати, що саме прикордонні та прифронтові філіали Суспільного робили якісне документування воєнних злочинів росіян. А отже — їхнє фінансування є виправданим і потрібним для виграшу у війні. Бо станом на зараз нам потрібна якісна документалістика, а не піар однієї партії влади. 

Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова чітко кажуть, що наразі телемарафон «Єдині новини» має глядацькі рейтинги на рівні максимум 10%. Трошки більше 20% респондентів вважають, що марафон усе ще актуальний в такому вигляді, як зараз. Число тих, хто дивиться єдиний телемарафон хоч іноді — стрімко падає. Навіть пенсіонери шукають альтернативу в ютубі, де підписуються на ті самі «Еспресо», а також «Прямий» та «5 канал» і когось із незалежних журналістів. 

Усе менше українців довіряють телемарафону, згідно із соцопитувань. Фото: Shutterstock

А от чого особливо шкода, то це 4 мільярдів гривень, витрачених станом на зараз на весь блок єдиного телемарафону. Це і безпосередньо новини, і розважальний канал «Дім», куди працевлаштували друзів влади, і ще один канал іномовлення, який чомусь не розказує про наші відносини із США, Польщею, а цілодобово показує росіян. І на додачу дуже часто рекламує їхні — російські — телеграм-канали, які уже навіть ГУР МО визнає досить небезпечними.

Тож єдиний телемарафон остаточно втратив початкову форму і стає загрозою свободі слова. А ще перетворився на рупор піару в руках влади, яка спалює кошти так потрібні в умовах великої війни на дрони і снаряди

Недавно в Україні був величезний скандал, коли кума президента і багаторічна акторка проєкту «Вечірній Квартал» Олена Кравець отримала із державного бюджету понад 27 мільйонів гривень на особистий проєкт на каналі «Дім». Після критики суспільства кума і хресна мати першої леді Олени Зеленської відмовилась від зйомок на 2024 рік. 

Однак в її нових інтерв’ю відчутна образа на громадян, які пильно читають сайт тендерних закупівель Prozorro (Прозоро). Вона каже, що громадяни все перекрутили і просто займаються хейтом. А це чітка ознака, що близьке оточення пана Зеленського налаштоване використовувати єдиний телемарафон для приватних цілей і надалі.

Редакція Sestry.eu не завжди поділяє думку авторів блогів

No items found.

Українська журналістка, політичний аналітик та медіа-консультант. Працювала парламентським оглядачем більше 10 років. Співпрацює з виданнями «Цензор.нет» та «Еспресо». Є авторкою популярних YouTube-каналів «Цензор.нет» та «Шоубісики». Спеціалізується на темі політики, економіки та медіатехнологій.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Пані Зосі 70+ років. Але енергії в ній стільки, що, здається, вона здатна знести пів світу заради своєї мети. Активна, усміхнена і водночас завжди рішуче налаштована. Кожне питання сприймає як виклик, і вже готова з ним справлятися. Їздить велосипедом на дачу до подруг, аби обговорити нові події. Пані Зося має не менш серйозну та допитливу кішку, яка сидить на підвіконні і за всіма спостерігає. Мабуть, щоб потім усе розповісти своїй власниці, аби вона була в курсі, коли сусідка прийшла додому і хто викинув оту червону обгортку від цукерки просто на землю.

Пані Зося усім у своєму житловому комплексі розповіла, що ми з України і потребуємо допомоги. І люди стали пропонувати якісь речі, гроші, продукти. Я відмовлялася. Тільки б знайти, де жити. Хоча насправді потрібне було все, просто незручно брати, та і дуже не хотілося відчувати себе безпомічною. За два дні наша пані Зося знайшла нам житло. Тимчасове. Поки ми підшукаємо постійне. 

Наше тимчасове житло і квіти від пані Зосі

Ми були сусідками. Наші будинки стояли поруч, і пані Зося кожного ранку махала мені у вікно. І посміхалася. І я раділа цьому ритуалу. Це був мій рятівний острівець у той страшний і тривожний час. 

Майже щодня вона приносила нам якусь свою страву. «Я приготувала пиріг. Мені багато не треба. Це вам». «Знаю, підлітки люблять картоплю фрі. От зробила твоєму синові». «А це мій рулетик. Скуштуйте». Мені вже дуже багато років ніхто не готував. Мама пішла у засвіти, коли мені було 10. Бабуся померла 5 років тому. До цього вона довго хворіла, не могла готувати. Тому їжа пані Зосі, приправлена щирістю і теплотою, була для мене особливо смачною. 

Син питав: «А чому людина, яка нічого про нас не знає, нам допомагає?». І я відповідала, що є на світі люди, яким не байдужі людські долі

Ми прожили у квартирі, яку знайшла нам пані Зося, два місяці. І за цей час глибоко здружилися з нашою чудовою новою бабусею. Чаювали, розмовляли — я українською, вона польською. Якось знаходили спільну мову.

Коли ми виїжджали, вона дала мені гроші. Я спочатку відмовилась. Але виявилося, що пані Зося оформила допомогу за програмою 40+, яка передбачала виплату полякам, які прихистили у себе українців. І от все, що вона отримала, вона віддала нам. Сказала, що ці гроші нам допоможуть. Тоді я взяла. І ці гроші дійсно дуже допомогли.

Ми живемо у Кракові понад два роки. За цей час, у силу своєї професії, я познайомилася з багатьма людьми. Але пані Зося — єдина, яка стала нам дійсно близькою. Ми продовжуємо зустрічатися, їздимо в гості, чаюємо, розмовляємо — вона польською, я українською. Хоча тепер ми розуміємо одна одну набагато краще. Як рідні люди. 

Так війна об’єднала людей різних національностей, віку, віросповідань і життєвого досвіду. Так війна показала, як нерідні по крові можуть стати рідними в душі.  

Чимало людей у Європі втомилися від нашої війни і навіть від нас. Ставлення до українців місцями змінилося і в Польщі. Але пані Зося — це наша стабільність, адже завжди до нас добра, чуйна, відкрита і щиро рада нас бачити. Як бабуся, якої мені так бракує.

Фотографії з приватного архіву. Титульна ілюстрація @blancaindiart

20
хв

«Пані Зося стала мені бабусею, якої мені так бракувало»

Ксенія Мінчук

Можу чесно сказати, що якби ця новина трапилась в мирні часи — вся Україна гуляла би на майданах, і шампанське би текло рікою.

Утім горе від смертоносних атак на Дніпро та Харків — два головні прифронтові хаби — дещо стерла розуміння, що насправді сталось і чому колись у майбутньому ми назвемо котрусь із минулих вулиць Пушкіна на честь Урсули фон дер Ляєн. 

За гарним збігом обставин група українських журналістів — в тому числі і авторка цих рядків — мали низку зустрічей із найвищими посадовцями Євросоюзу в Брюсселі. Тож варто розповісти, що ЄС від нас хоче і чи справді він зацікавлений в Україні? 

Перше. Жорстка агресія Росії проти України змусила європейців нарешті подивитись на Москву без рожевих окулярів. Співрозмовники, які формують зовнішню політику Євросоюзу, у розмовах тет-а-тет говорили про імперські та колоніальні настрої нинішньої Росії.

Подробиці військових злочинів в Україні та постійні загрози кинути ядерну бомбу по Парижу, Лондону та Берліну змусили європейців задуматись про своє майбутнє і про нову геополітичну стратегію, де Україні буде місце як брамі Європи

І де приєднання Києва матиме однозначні плюси для всіх. Бо сьогодні окупанти скидають КАБи по Харкову, а потім будуть не проти атакувати так само і країни Балтії, які не мовчать і за два роки стали кращими лекторами з теми істинної суті Росії.

Новину про початок вступу до Євросоюзу самі чиновники не звʼязують з конкретними політичними прізвищами, а винятково з опором та рішучістю українського народу. «Ви заплатили надто високу ціну», — лунало і від Петера Стано, і від Петри Гомбалової, і від Вери Йоурової — трьох топ-осіб, які безпосередньо працюють за напрямком з Україною. 

Краща ілюстрація занадто високої ціни — знамените фото з Бучі, де біля почорнілої руки з ніжно-рожевим манікюром лежав брелок з прапорцем Євросоюзу

З огляду на те, як себе поводить Угорщина, а точніше її лідер Віктор Орбан — багатьох зацікавило, а що буде, коли наш скандальний сусід пів року головуватиме в Раді Європи. Враховуючи, що уже зі старту угорський прем’єр вимагає у Зеленського припинити вогонь в односторонньому порядку та почати переговори з РФ. Ще і китайські чернетки мирного плану привіз на подумати. 

Орбан та Зеленський під час зустрічі у Брюсселі. 27 червня 2024 року. Фото: ОПУ

Речник ЄС Петер Стано у розмові з українськими оглядачами дав зрозуміти, що Угорщина стала ізгоєм. І її шантаж та пихата поведінка злять багатьох. Бо ж якщо завше нейтральна Австрія уже просить позбавити Будапешт права голосу в ЄС, то це гучний тривожний дзвіночок.

— Угорське головування не матиме жодного змістовного впливу і може спробувати затримати просування речей у порядку денному Європейської Ради в рамках своїх повноважень, але в такому випадку більшість країн-членів завжди можуть натиснути на Будапешт і знайти шляхи змінити порядок денний, — дипломатично заявив Стано. 

У менш офіційній риториці дипломат цілком навіть радів, що частину цього півріччя зʼїдають літні канікули, а ще перекриває топова подія — саміт НАТО у Вашингтоні. А до того часу, коли головування в Раді ЄС перебере на себе Польща, — рукою подати. 

Для України піврічне головування Варшави може стати додатковим трампліном для вступу в ЄС

Тому хочеться вірити в здоровий глузд двох урядів і те, що не повторяться жахливі історії з розсипанням зерна, блокад кордонів та взаємними прокльонами в соцмережі Х. 

Польщу Росія ненавидить хіба трошки менше за Україну — це доведено інтерв'ю Путіна Такеру Карлсону. Тому це шанс і для поляків відкинути фронт від своїх кордонів подалі. 

Розмови з найвищими посадовцями ЄС змусили мене як політичного оглядача ностальгувати за тими часами, коли парламент та уряд були джерелом дискусій та політичних рішень. Європейські чиновники тяжко зітхали і при згадці про корупцію, і про спробу завести темники в державній інформаційній агенції «Укрінформ», і про проблеми військово-промислового комплексу. Вони би з радістю працювали з ідентичними українськими бюрократами, але за відсутності таких змушені мати справу із тими, кого наобирали українці на кількох виборах. Тож на перших поствоєнних — варто сильно подумати про якість політичних представників, аби потім не червоніти.  

Володимир Зеленський, Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн. 27 червня 2024 року. Фото: ОПУ

Чому Брюссель розглядає Україну як перезбірку свого геополітичного проєкту? США переживає власну кризу — і ЄС готується працювати за планом Б, коли президентом може стати Трамп. Європа досить тверезо оцінює Китай і його прагнення поставити всіх у позу раба. Тож Європа думає про укріплення своїх кордонів та безпеку, де практичний досвід мільйонів українців — те, що треба.

Якщо ЗСУ, ветерани та волонтери — наші найуспішніші бренди на експорт, то цим варто користатись на повну

У Брюсселі має бути більше українських голосів. Наші студенти мають бути стажерами в європейських парламентарів. Наші аналітики мають постійно працювати з фахівцями, які займаються російськими ІПСО, маніпуляціями та перекручуваннями історії. Бо як сказали нам кілька співрозмовників не під запис: «ми бачимо, що левова частка російських ноу-хау таргетується на Україну, а потім іде далі на Захід». 

Зеленський з європейськими лідерами. Фото: ОПУ

У часи мого дитинства у новинах на кожному каналі були сюжети із Москви та Петербурга. Так я знала більше про російський світ, ніж треба було. У Брюсселі мають постійно бути українські журналісти та аналітики. Бо чимало стратегічних політичних рішень ухвалюється якраз через прямі зв'язки і особисту симпатію. 

Брюссель відкритий для нас і налаштований на серйозну роботу. Лишається ключове — як залучити фахівців з української сторони

Бо героїчного ореолу українців та особистої чарівності пана Володимира Зеленського мало, коли мова йде про кабінетну рутину в центрі ухвалення рішень. Десь в діловому центрі Брюсселя. Де українська повістка має бути 24/7. І де Україна має сприйматись не як бідний родич, а активний гравець, завдяки якому росіяни на танках ще не чіпляють триколори на установи Євросоюзу. 

Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»

20
хв

Як не проґавити шанс стати ключовим гравцем Євросоюзу?

Марина Данилюк-Ярмолаєва

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Попри війну: які фільми знімаються в Україні

Ексклюзив
20
хв

Як не проґавити шанс стати ключовим гравцем Євросоюзу?

Ексклюзив
20
хв

Бізнес в окупації: відмовили росіянам друкувати російські паспорти

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress