.avif)
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
У ніч на 24 березня 2024 року трапилось одночасне ураження по головній базі Чорноморського флоту в Севастополі, нафтосховищі у Гвардійському та складу у Джанкойському районі.
Комбінована атака українських сил оборони не просто підняла моральний дух з моменту відступу з Авдіївки та звільнення Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Не так давно це могло бути мрією, але це факт — ЗСУ та СБУ можуть проводити такі операції навіть із застосуванням радянських літаків, які ладнають руками наші авіатехніки пенсійного віку.
Знищити нафтосховище у Гвардійському — це позбавити палива сусідній аеродром, а отже, убезпечити від керованих бомб та ракетних ударів Херсон, Одесу та Миколаїв
Поцілити у штаб на головній базі — це пустити під ніж амбіції Російської Федерації стати регіональною наддержавою, яка мала бажання зробити Чорне море калюжею внутрішнього користування.
Ураження цих важливих об'єктів — демонстрація власної вразливості, як би РФ не прагнула показати, що в Криму вона всерйоз та надовго. І за першочерговою задумкою — це головна і стабільна база держави-окупанта на Чорному морі, яка тримає в тонусі натівських сусідів — Туреччину та Румунію.
Прикметно, що російська сторона і їхні русні воєнкори із мережі Telegram мінімально коментують свої поразки в Криму. Мовляв, розходьтесь, то просто «хлопки» або втрат нема — лише один солдатик загинув випадково.
Нинішня російська система виграла вибори і укріпила свою диктатуру на дуже зрозумілому лозунгу зразка 2014 року: «Крим же наш! Крим повертається до РФ». Відмовитись від того, що ти продав як найбільше досягнення вторгнення до України, це означає — визнати, що вкрадений Крим не став абсолютно монолітним й оборона твоєї взірцевої бази сиплеться при першому легкому дотику.
Українська сторона далі наноситиме удари до Криму. Бо, по-перше, українці будь-якого віку і політичних поглядів обожнюють те саме легендарне відео, де росіянка втікає із Алушти. І плаче в таксі, бо не хоче їхати з Криму, де все так було душевно, по-домашньому
А друге, безмежно тішать анонси очільника Служби безпеки України Василь Малюк на 2024 рік низки спецоперацій спецслужби, які болісно вдарять по ворогу безпосередньо в Криму. Так, до цієї операції СБУ готує 35 дронів «Sea Baby», на які донатили всі українці. Варто зауважити, що «Sea Baby» — це абсолютно українська розробка, яка добре показала себе в ураженнях кораблях російського Чорноморського флоту РФ.
Так, Василь Малюк натякнув, що морські дрони можуть знову вдарити в Керченський міст. Тим паче очільник СБУ зазначив, що наразі росіяни взагалі не використовують Керченський міст для постачання зброї та засобів ураження
«До наших успішних уражень за добу там проходило від 42 до 46 потягів, які возили зброю та боєприпаси. Сьогодні за добу їх іде чотири-п'ять. Чотири з них — це пасажиропотік, один з них — це товари загального вжитку», — сказав Малюк в інтервʼю «Фактам ICTV».
Цікаво, що свіжа риторика очільника СБУ повністю збігається з оцінкою друга України, колишнього премʼєр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона. «Очевидно, раніше всі думали, що Путін ніколи не віддасть Крим. Мовляв, не варто навіть намагатися. Тому думали: давайте спробуємо допомогти Україні відвоювати сухопутний міст. Але зараз люди кажуть собі: по-перше, це можливо! Повернути Крим реально!», — сказав Джонсон в інтервʼю «Європейській правді».
За його оцінкою, «Путін дуже вразливий у Криму». І якщо додати ЗСУ більше снарядів великої дальності та HIMARS, ATACMS та Storm Shadow, то на окупованому півострові відкриються дуже цікаві перспективи
Прикметно, що ще до початку повномасштабного вторгнення британський ексміністр оборони Бен Воллес зустрічався із російським колегою Сергієм Шойгу. І там обіцяв «надрати зад» російському війську, як це зробили шотландські гвардійці під час Кримської війни 1853 року. Тоді Шойгу, який не дуже цікавиться історією, не зрозумів, на що натякає британський високопосадовець.
Знищення російського флоту на Чорному морі і враження військової інфраструктури в Криму — може стати для України тим самим сильним козирем за столом майбутніх переговорів із Росією щодо завершення війни. Окрім того, це витискання держави-окупанта з морських вод та убезпечення спокою не тільки України, а й наших сусідів, над якими можуть пролітати ракети з кораблів Чорноморського флоту РФ.
Сучасна Росія тривалий час ретельно будувала образ непереможної морської держави. Пропагандисти Кремля десять років поспіль хизувались швидкою операцією з захоплення Криму і розбудови там найбільшої військової бази
Однак удари сил оборони показують, що нинішня Росія та її армія — це колос на глиняних ногах. І наша задача — розбити цього боввана аби він не зашкодив нікому більше.
Офіційні спікери Росії — на кшталт Дмітрія Пєскова чи Ігоря Конашенкова — соромляться коментувати свої військові поразки в Криму і роблять вигляд, що нічого такого не було. Це посилює зневіру у тих, хто чекав Росію на півострові і приїхав туди працювати із депресивних регіонів РФ. Виявляється, Крим — не непереможна фортеця, а дране решето. І слава про Севастополь і його міць скоріше була міфом, аніж константою.
Триматись на Сході, але влучно бити по Криму — це і є новий план України, яка вийшла на фінал нинішньої війни
Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»
Українська журналістка, політичний аналітик та медіа-консультант. Працювала парламентським оглядачем більше 10 років. Співпрацює з виданнями «Цензор.нет» та «Еспресо». Є авторкою популярних YouTube-каналів «Цензор.нет» та «Шоубісики». Спеціалізується на темі політики, економіки та медіатехнологій.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
