Стратегія окупантів проста як двері — зробити найбільше місто Лівобережжя непридатним для життя та безлюдним. У цьому їм дуже дуже допомагає близькість Харкова до кордонів РФ — усього 30 кілометрів. Тому по українському місту луплять усім арсеналом озброєнь — «Іскандерами», КАБами і С-300.
Ось як оцінює задумку ворожих сил секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Литвиненко: «В Алеппо російська авіація, що підтримує сирійський уряд у громадянській війні, зруйнувала системи електро- та водопостачання, а також розбомбила лікарні та школи. Вони просто витіснили людей. Це те, що вони хочуть практикувати навколо Харкова».
Якщо не взяти Харків, то бодай добряче його потріпати — це стало головною задачею російської армії, коли війна вийшла на той етап, коли битва йде за те, у кого за столом переговорів буде сильніша позиція
Росіяни обламали зуби на Харкові навесні 2014 року. Коли початковий план Росії був захопити це місто й оголосити його столицею проросійського квазіутворення «Новоросія». Однак активний харківський Євромайдан та зачистка силами спецпідрозділу «Ягуар» будівлі Харківської обласної адміністрації, в якій забарикадувалися проросійські сепаратисти, — дали свої плоди, Харків лишився українським. І став великим промисловим хабом після того, коли до міста приїхав релокований бізнес із окупованої частини Донбасу.
Сто років тому росіяни знищили попередню українську державність з окупації Харкова. Вони довго вичищали так усе українське, креативне, левова частка митців «Розстріляного відродження» жила та працювала в Харкові, але була розстріляна та вбита в таборах СРСР. Так стирали ідентичність міста і готували думку про дві України, де мала вижити лише одна — радянська. І ця радянська з понівеченим Харковом під виглядом «першої столиці» врешті й окупувала решту нашої території з Києвом.
Тому символізм, чому росіянам так треба знову взяти Харків, очевидний
Ще перед наступом на Вовчанськ російська пропаганда почала активну і досить грамотну роботу для обробки харків'ян. «Харків приречений, жителі масово тікають з міста», — лунало з головних пабліків ворогів. Для кращого ефекту харків'ян залякували чутками про евакуацію і «живий щит», яким нібито прикриваються українські захисники. Для цього в хід ішли начебто свіжі відео з харківського вокзалу та траси на виїзді з Харкова у 2024 році. Утім пару кліків — і це насправді процес евакуації на початку 2022 року, коли харків’яни дійсно масово виїжджали з міста. І ЗСУ, навпаки, радили вивезти дітей та жінок.
Аби харків'яни на стресі кидали домівки і втікали подалі, росіяни активно вкидали наративи, що умови життя в місті нестерпні, і Харків стає «містом-привидом»
Мовляв, нема ні світла, ні води. Всі лікарі поїхали на Полтаву. А купити в магазинах Харкова просто нічого неможливо. Це не відповідало дійсності. Але далі російська армія паралельно з наступом на Вовчанськ здійснила серію ударів по Харкову. Це були чіткі і дуже прицільні удари.
П'ять ракет прилетіло в типографію повного циклу — «Фактор-друк». Це велике, сучасне підприємство, яке випускає близько 30% шкільних підручників, дитячих книжок низки видавництв та сучасного нонфікшену. Кожен якісний календар, політична реклама випускалась саме тут. Книговидавництво — одна із головних статей доходів Харкова та історична традиція міста. Низка працівників — а переважно, це жінки — мали стабільну роботу та дохід недалеко від дому. Цим ударом росіяни позбавили життя сімох фахівців. А ще на пів року призупинили роботу по випуску нових книг. Це удар по українізації та робочих містах.
У Харкові не так багато місць для дозвілля. Люди бояться ходити у людні місця, бо росіяни можуть навести ракету. Удар по супермаркету «Епіцентр» у вихідних день був спланований — окупанти знали, що містяни поїдуть за квітами, декором, будівельними матеріалами. Тому в один момент було убито 18 людей — ідентифікація триває. Загинули діти з мамами. Деякі люди зникли в пожежі безслідно.
Аби харківʼяни не мали змоги відпочити бодай трохи від долі прифронтового міста, РФ вибиває всі популярні бази відпочинку
Так, 19 травня російські війська вдарили «Іскандерами» по базі відпочинку в Черкаській Лозовій під Харковом. Загинули 7 осіб, 28 були поранені. 1 червня було завдано удару ракетою «Іскандер-К» по базі відпочинку в Балаклії. Поранення отримали 13 осіб. А 3 червня скинули КАБи по території бази відпочинку в селі Хотомля. Унаслідок обстрілу почалася велика пожежа в лісі, яку через мінування не могли загасити дуже довго.
Всі ці удари Росії спрямовані на те, аби харків'яни покидали місто. І втікали за кордон, кидаючи свої домівки та бізнеси. Це помста за те, що на світанку 24 лютого мирні мешканці вийшли на окружну і дали рішучий бій росіянам, які планували паради на Сумській уже в обід.
Зробити із Харкова нове Алеппо — велике бажання росіян. Але в наших силах цей сценарій відвернути та допомогти містянам. Коли окупанти знищили типографію «Фактор-друк» — українці пішли купувати книжки, які вона випустила. Книга має вижити в Харкові. Так у містян буде робота. Так продовжиться справа з українізації нових поколінь.
А отже, є сенс боротися за Харків, бо він наш був і буде
Проєкт співфінансується за рахунок коштів Польсько-Американського Фонду Свободи у рамках програми «Підтримай Україну», реалізованої Фондом «Освіта для демократії»
Українська журналістка, політичний аналітик та медіа-консультант. Працювала парламентським оглядачем більше 10 років. Співпрацює з виданнями «Цензор.нет» та «Еспресо». Є авторкою популярних YouTube-каналів «Цензор.нет» та «Шоубісики». Спеціалізується на темі політики, економіки та медіатехнологій.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
