Ексклюзив
20
хв

Чому українці звикають до повітряних тривог і що з цим робити

Повітряні тривоги стали невід'ємною частиною повсякденного життя для багатьох українців. Реакція на них після двох років повномасштабного вторгнення інколи може здаватися дивною: люди очікують повітряну тривогу, коли її немає, і відчувають полегшення після того, як пролунає сигнал. Чи є така реакція нормою ― Sestry з'ясовували разом з психологом.

Оксана Щирба

Люди ховаються на станції метро під час російського ракетного обстрілу Києва, Україна, 29 травня 2023 р. Вибухи прогриміли в Києві вдень, коли на українську столицю впали російські балістичні ракети. Обстріл стався через кілька годин після більш звичайної нічної атаки міста безпілотниками та крилатими ракетами. Фото: Євген Малолєтка/AP/ East New

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Учителька Катерина Мазурчук нікуди не виїждала з Києва з перших місяців повномасштабного вторгнення. Спочатку від кожного звуку повітряної тривоги здригалася і бігла у найближче сховище. Всередині щось аж переверталося. Був постійний неспокій, страх. Інколи здавалося, що я божеволю від цих звуків, які пульсували мені в голові», ― розповідає Катерина. Через 2-3 місяці жінка уже не так панічно реагувала на повітряні тривоги: «Здається, я до них звикла, хоча до такого складно звикнути. Але це стало  частиною повсякденного життя. Зауважила, що часто, в період відсутності повітряної тривоги, я відчувала цей звук у вухах. Це дуже дивний стан, який приводив до страху та тривожності. А коли звук  лунав знову ― я наче заспокоювалася. Як наслідок ―  Катерині довелося пропрацювати цей стан разом з психологом.

Вікторія Швед мешкала у серці Києва ―  на Хрещатику. Там звуки повітряної тривоги були такими гучними, що вона не витримала і поїхала з дітьми до Польщі. «Якщо я заспокоїлася в Європі, то мій п'ятирічний син досі здригається при звуках машин швидкої, поліції тощо. Травматичний досвід дуже відбувається на загальному стані та майбутньому. Все потрібно пропрацьовувати зі спеціалістом», ―  розповідає Вікторія.

Реакція на повітряні тривоги в людей дуже різна, що залежить в першу чергу від їхнього психологічного стану. Постійна тривожність та напруга можуть привести до того, що люди звикають до повітряних тривог, вважаючи їх нормальним станом речей

Це може бути формою адаптації до стресових умов. Детальніше про реакцію українців на повітряні тривоги Sestry розпитали в Марини Усенко, психотерапевтки, лайф-менторки, засновниці мережі UMschool.

Як організм реагує на повітряну тривогу? Як тривоги впливають на психічне здоров'я та загальний стан благополуччя?

Коли лунає повітряна тривога, організм людини відгукується спалахом стресових гормонів, таких, як адреналін, що готує нас до швидкої реакції на небезпеку, викликаючи прискорене серцебиття та збільшену увагу. Така постійна готовність «бий або біжи» може виснажувати, призводячи до тривожності, проблем зі сном та зниження емоційного благополуччя, що вимагає від нас знаходити способи адаптації та підтримки, аби піклуватися про наше психічне здоров'я.

 Чому люди звикають до повітряних тривог? І чи це нормально?

Звикання до повітряних тривог ― це форма психологічної адаптації, коли постійний стрес стає частиною нашого повсякденного життя. Інакше не вижити. Цей процес допомагає знизити безпосередню емоційну реакцію на загрозу, дозволяючи нам продовжувати функціонувати попри навколишню небезпеку. Хоча це може здатися корисним механізмом справляння, існує ризик, що така адаптація може призвести до ігнорування реальних загроз або недооцінювання необхідності вжиття заходів безпеки. Тобто, людина втрачає грань між безпекою і небезпекою, в подальшому відсутність тривог буде викликати внутрішню дестабілізацію.

Ми не знаємо, коли буде сигнал, а наша нервова система в хронічному стресі постійно перебуває в очікуванні тривог.

Які можуть бути наслідки тривалого перебування у стані очікування вибухів для психологічного та емоційного стану людей?

Постійне очікування тривоги може призвести до стану, який психологи називають хронічним стресом. Цей стан негативно впливає на психічне здоров'я, спричиняючи постійне відчуття тривоги, зниження концентрації уваги, розлади сну, а також може спровокувати розвиток депресії та анксіозних розладів. Психіка не витримує постійного напруження і починає просто «виключатися».

Довготривалий стрес також виснажує фізичну енергію, підриваючи імунну систему та підвищуючи ризик різноманітних проблем зі здоровʼям. Тому дуже важливо знаходити ефективні способи керування стресом і забезпечувати собі достатній відпочинок і підтримку

Тому дуже важливо знайти свої методи стабілізації та відновлення, щоб зберегти психічне здоровʼя настільки, наскільки це можливо в умовах війни.

Люди сидять у вагоні метро, припаркованому на станції, яка використовується як бомбосховище, у той час як російські напади тривають у Харкові, Україна, 25 березня 2022 року. Фото: Felipe Dana/AP/East News

Після масованих обстрілів люди часто викладають у соцмережі  різноманітні жарти. Це нормальна реакція психіки?

Так, це один з механізмів справляння зі стресом, відомий як використання гумору в якості оборонної реакції. Гумор допомагає знижувати напругу, створюючи психологічну дистанцію від травматичного досвіду. Висміювання загрози може надати відчуття контролю над ситуацією та полегшити вплив стресу на емоційний стан. Однак важливо пам'ятати, що для деяких людей, особливо тих, хто сильно постраждав від стресових подій, такі жарти можуть не виявитися ефективною стратегією справляння і їм може знадобитися додаткова підтримка та ресурси для відновлення.

Люди вдаються до гумору у відповідь на тривоги та ракетні загрози з кількох причин.

По-перше, гумор дозволяє створити психологічну дистанцію від загрози, допомагаючи зменшити її безпосередній емоційний вплив. По суті, сміятися над страхом означає знайти у ньому щось абсурдне або незначне, що тимчасово знижує його вагомість у наших очах

По-друге, гумор є способом збереження нормальності у ненормальних обставинах.  Використання жартів та іронії допомагає підтримувати соціальні зв'язки та почуття спільноти серед людей, які переживають спільні виклики. Це спосіб сказати: «Ми все ще можемо сміятися; ми все ще тут, разом.»

Третя причина ― це захисний механізм. Гумор допомагає нам впоратися зі страхом і безпорадністю, які викликають тривоги і ракетні удари. Жартуючи, ми боремося зі стресом, знаходячи у важких ситуаціях щось, що може викликати радість або хоча б посмішку.

Тобто гумор стає таким щитом, який відділяє людей від реальної небезпеки. Та в цього є зворотна сторона: знижується рівень емпатії до інших, особливо до тих, хто не сміється, втрачається звʼязок з реальністю, невизнання (консервація) інших емоцій. І це вже не про силу духа, це вже про деструктивну адаптацію.

Які стратегії можна використовувати для керування стресом та тривогою, пов'язаною з очікуванням вибухів?

Для керування стресом та тривогою важливо розвинути здорові стратегії справляння. Це можуть бути техніки глибокого дихання, медитація, йога, танці, малювання або навіть прості прогулянки на свіжому повітрі, які допомагають заспокоїти розум і зменшити відчуття тривоги. Корисним може бути також встановлення режиму дня, відповідно до гормонального розкладу, забезпечення здорового сну та збалансованого харчування. Не менш важливо підтримувати зв'язок з близькими та ділитися своїми переживаннями. На ніч можна робити ванни з бішофітом та слухати йогу-нидру для стабілізації нервової системи.

Як повітряні тривоги впливають на дітей?

Діти особливо чутливі до стресу та тривоги, які виникають внаслідок повітряних тривог. Вони можуть відчувати страх, плутанину або навіть розлади сну. Тому з дітьми важливо розмовляти про їхні переживання, надавати їм відчуття безпеки та захищеності. Поясніть, що тривога ― це захід безпеки, а не щось, що повинно викликати додатковий страх.

Допоможіть дітям виразити свої почуття через малюнки, ігри або розмови, і забезпечте їм рутину, яка може додати стабільності в їхнє життя. Обіймайте частіше, бо обійми сприяють підвищенню гормонів щастя, вмикайте музику Моцарта для стабілізації нервової системи, не замовчуйте важливі речі, особливо, коли дитина питає. І будьте щирими: визнавайте свої почуття та почуття дитини, не знецінюйте страх і тривогу, дайте їм місце та перекривайте вірою в те, що з усім в житті впораєтесь і ви, і ваша дитина.

Які є захисні реакції організму на небезпеку?

Наш організм має вбудовані механізми реагування на стрес і небезпеку, такі як збільшення адреналіну, що допомагає нам бути більш уважними та готовими до дії. Іншою захисною реакцією є «реакція заморозки», коли людина на момент паралізується, оцінюючи ситуацію та можливі шляхи дій. Ці реакції є частиною нашої еволюційної спадщини, допомагаючи нам виживати в небезпечних умовах

Які ресурси доступні для психологічної підтримки та допомоги українцям, які відчувають тривогу через повітряні тривоги?

Звичайно, при високому рівні тривоги добре звернутися до лікаря-невролога або психіатра, щоб сформувати якісну системну підтримку нервової системи за допомогою вітамінів та заспокійливих. Обовʼязково звернутися до хорошого психотерапевта та використати всі можливі ресурси для турботи про своє тіло та розум: тепла вода, мʼякий одяг, смачна їжа, обійми близьких... Інколи прості речі добре допомагають навіть в  найскладніших ситуаціях. Крім цього, необхідно зібрати інформацію про ті випадки , які вас бентежать, бо тривога включається від недостатньої кількості знань.Тому я завжди рекомендую максимально підготуватися до будь-яких подій ― тоді рівень внутрішньої тривоги значно зменшується.

Які можливі наслідки може мати ігнорування або недооцінювання психологічних наслідків повітряних тривог для суспільства в цілому?

Ігнорування або недооцінювання психологічного впливу тривог може призвести до зростання випадків посттравматичного стресового розладу (ПТСР), збільшення кількості людей з анксіозністю та депресією, а також загального зниження продуктивності та життєвого благополуччя

Як зберегти психічне здоров’я під час повітряних тривог?

Для збереження психічного здоров'я в умовах повітряних тривог важливо практикувати самопіклування та знаходити способи розрядки. Ось декілька основних порад:

Встановлення рутини: Намагайтеся підтримувати звичайний розпорядок дня, щоб додати структури та передбачуваності у ваше життя.

Фізична активність: Регулярні фізичні вправи допомагають знизити рівень стресу та покращити настрій.

Техніки релаксації: Практики, такі як глибоке дихання, медитація або йога, можуть допомогти заспокоїти розум і зменшити відчуття тривоги.

Комунікація: Підтримуйте зв'язок з родиною та друзями, діліться своїми переживаннями та підтримуйте один одного.

Обмеження впливу новин: Встановіть конкретні часові рамки для перевірки новин, щоб уникнути перевантаження інформацією та зберегти спокій.

Професійна допомога: Якщо відчуваєте, що самостійно впоратися з тривогою стає складно, не вагайтеся звернутися за допомогою до психолога або терапевта.

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Катерина Приймак: «Що більше жінок в армії — то більше прав у цих жінок»

Ексклюзив
20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Ексклюзив
20
хв

Олена Гергель: «Поки немає збігу за ДНК — надія є»

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress