Учителька Катерина Мазурчук нікуди не виїждала з Києва з перших місяців повномасштабного вторгнення. Спочатку від кожного звуку повітряної тривоги здригалася і бігла у найближче сховище. Всередині щось аж переверталося. Був постійний неспокій, страх. Інколи здавалося, що я божеволю від цих звуків, які пульсували мені в голові», ― розповідає Катерина. Через 2-3 місяці жінка уже не так панічно реагувала на повітряні тривоги: «Здається, я до них звикла, хоча до такого складно звикнути. Але це стало частиною повсякденного життя. Зауважила, що часто, в період відсутності повітряної тривоги, я відчувала цей звук у вухах. Це дуже дивний стан, який приводив до страху та тривожності. А коли звук лунав знову ― я наче заспокоювалася. Як наслідок ― Катерині довелося пропрацювати цей стан разом з психологом.
Вікторія Швед мешкала у серці Києва ― на Хрещатику. Там звуки повітряної тривоги були такими гучними, що вона не витримала і поїхала з дітьми до Польщі. «Якщо я заспокоїлася в Європі, то мій п'ятирічний син досі здригається при звуках машин швидкої, поліції тощо. Травматичний досвід дуже відбувається на загальному стані та майбутньому. Все потрібно пропрацьовувати зі спеціалістом», ― розповідає Вікторія.
Реакція на повітряні тривоги в людей дуже різна, що залежить в першу чергу від їхнього психологічного стану. Постійна тривожність та напруга можуть привести до того, що люди звикають до повітряних тривог, вважаючи їх нормальним станом речей
Це може бути формою адаптації до стресових умов. Детальніше про реакцію українців на повітряні тривоги Sestry розпитали в Марини Усенко, психотерапевтки, лайф-менторки, засновниці мережі UMschool.
Як організм реагує на повітряну тривогу? Як тривоги впливають на психічне здоров'я та загальний стан благополуччя?
Коли лунає повітряна тривога, організм людини відгукується спалахом стресових гормонів, таких, як адреналін, що готує нас до швидкої реакції на небезпеку, викликаючи прискорене серцебиття та збільшену увагу. Така постійна готовність «бий або біжи» може виснажувати, призводячи до тривожності, проблем зі сном та зниження емоційного благополуччя, що вимагає від нас знаходити способи адаптації та підтримки, аби піклуватися про наше психічне здоров'я.
Чому люди звикають до повітряних тривог? І чи це нормально?
Звикання до повітряних тривог ― це форма психологічної адаптації, коли постійний стрес стає частиною нашого повсякденного життя. Інакше не вижити. Цей процес допомагає знизити безпосередню емоційну реакцію на загрозу, дозволяючи нам продовжувати функціонувати попри навколишню небезпеку. Хоча це може здатися корисним механізмом справляння, існує ризик, що така адаптація може призвести до ігнорування реальних загроз або недооцінювання необхідності вжиття заходів безпеки. Тобто, людина втрачає грань між безпекою і небезпекою, в подальшому відсутність тривог буде викликати внутрішню дестабілізацію.
Ми не знаємо, коли буде сигнал, а наша нервова система в хронічному стресі постійно перебуває в очікуванні тривог.
Які можуть бути наслідки тривалого перебування у стані очікування вибухів для психологічного та емоційного стану людей?
Постійне очікування тривоги може призвести до стану, який психологи називають хронічним стресом. Цей стан негативно впливає на психічне здоров'я, спричиняючи постійне відчуття тривоги, зниження концентрації уваги, розлади сну, а також може спровокувати розвиток депресії та анксіозних розладів. Психіка не витримує постійного напруження і починає просто «виключатися».
Довготривалий стрес також виснажує фізичну енергію, підриваючи імунну систему та підвищуючи ризик різноманітних проблем зі здоровʼям. Тому дуже важливо знаходити ефективні способи керування стресом і забезпечувати собі достатній відпочинок і підтримку
Тому дуже важливо знайти свої методи стабілізації та відновлення, щоб зберегти психічне здоровʼя настільки, наскільки це можливо в умовах війни.
Після масованих обстрілів люди часто викладають у соцмережі різноманітні жарти. Це нормальна реакція психіки?
Так, це один з механізмів справляння зі стресом, відомий як використання гумору в якості оборонної реакції. Гумор допомагає знижувати напругу, створюючи психологічну дистанцію від травматичного досвіду. Висміювання загрози може надати відчуття контролю над ситуацією та полегшити вплив стресу на емоційний стан. Однак важливо пам'ятати, що для деяких людей, особливо тих, хто сильно постраждав від стресових подій, такі жарти можуть не виявитися ефективною стратегією справляння і їм може знадобитися додаткова підтримка та ресурси для відновлення.
Люди вдаються до гумору у відповідь на тривоги та ракетні загрози з кількох причин.
По-перше, гумор дозволяє створити психологічну дистанцію від загрози, допомагаючи зменшити її безпосередній емоційний вплив. По суті, сміятися над страхом означає знайти у ньому щось абсурдне або незначне, що тимчасово знижує його вагомість у наших очах
По-друге, гумор є способом збереження нормальності у ненормальних обставинах. Використання жартів та іронії допомагає підтримувати соціальні зв'язки та почуття спільноти серед людей, які переживають спільні виклики. Це спосіб сказати: «Ми все ще можемо сміятися; ми все ще тут, разом.»
Третя причина ― це захисний механізм. Гумор допомагає нам впоратися зі страхом і безпорадністю, які викликають тривоги і ракетні удари. Жартуючи, ми боремося зі стресом, знаходячи у важких ситуаціях щось, що може викликати радість або хоча б посмішку.
Тобто гумор стає таким щитом, який відділяє людей від реальної небезпеки. Та в цього є зворотна сторона: знижується рівень емпатії до інших, особливо до тих, хто не сміється, втрачається звʼязок з реальністю, невизнання (консервація) інших емоцій. І це вже не про силу духа, це вже про деструктивну адаптацію.
Які стратегії можна використовувати для керування стресом та тривогою, пов'язаною з очікуванням вибухів?
Для керування стресом та тривогою важливо розвинути здорові стратегії справляння. Це можуть бути техніки глибокого дихання, медитація, йога, танці, малювання або навіть прості прогулянки на свіжому повітрі, які допомагають заспокоїти розум і зменшити відчуття тривоги. Корисним може бути також встановлення режиму дня, відповідно до гормонального розкладу, забезпечення здорового сну та збалансованого харчування. Не менш важливо підтримувати зв'язок з близькими та ділитися своїми переживаннями. На ніч можна робити ванни з бішофітом та слухати йогу-нидру для стабілізації нервової системи.
Як повітряні тривоги впливають на дітей?
Діти особливо чутливі до стресу та тривоги, які виникають внаслідок повітряних тривог. Вони можуть відчувати страх, плутанину або навіть розлади сну. Тому з дітьми важливо розмовляти про їхні переживання, надавати їм відчуття безпеки та захищеності. Поясніть, що тривога ― це захід безпеки, а не щось, що повинно викликати додатковий страх.
Допоможіть дітям виразити свої почуття через малюнки, ігри або розмови, і забезпечте їм рутину, яка може додати стабільності в їхнє життя. Обіймайте частіше, бо обійми сприяють підвищенню гормонів щастя, вмикайте музику Моцарта для стабілізації нервової системи, не замовчуйте важливі речі, особливо, коли дитина питає. І будьте щирими: визнавайте свої почуття та почуття дитини, не знецінюйте страх і тривогу, дайте їм місце та перекривайте вірою в те, що з усім в житті впораєтесь і ви, і ваша дитина.
Які є захисні реакції організму на небезпеку?
Наш організм має вбудовані механізми реагування на стрес і небезпеку, такі як збільшення адреналіну, що допомагає нам бути більш уважними та готовими до дії. Іншою захисною реакцією є «реакція заморозки», коли людина на момент паралізується, оцінюючи ситуацію та можливі шляхи дій. Ці реакції є частиною нашої еволюційної спадщини, допомагаючи нам виживати в небезпечних умовах
Які ресурси доступні для психологічної підтримки та допомоги українцям, які відчувають тривогу через повітряні тривоги?
Звичайно, при високому рівні тривоги добре звернутися до лікаря-невролога або психіатра, щоб сформувати якісну системну підтримку нервової системи за допомогою вітамінів та заспокійливих. Обовʼязково звернутися до хорошого психотерапевта та використати всі можливі ресурси для турботи про своє тіло та розум: тепла вода, мʼякий одяг, смачна їжа, обійми близьких... Інколи прості речі добре допомагають навіть в найскладніших ситуаціях. Крім цього, необхідно зібрати інформацію про ті випадки , які вас бентежать, бо тривога включається від недостатньої кількості знань.Тому я завжди рекомендую максимально підготуватися до будь-яких подій ― тоді рівень внутрішньої тривоги значно зменшується.
Які можливі наслідки може мати ігнорування або недооцінювання психологічних наслідків повітряних тривог для суспільства в цілому?
Ігнорування або недооцінювання психологічного впливу тривог може призвести до зростання випадків посттравматичного стресового розладу (ПТСР), збільшення кількості людей з анксіозністю та депресією, а також загального зниження продуктивності та життєвого благополуччя
Як зберегти психічне здоров’я під час повітряних тривог?
Для збереження психічного здоров'я в умовах повітряних тривог важливо практикувати самопіклування та знаходити способи розрядки. Ось декілька основних порад:
Встановлення рутини: Намагайтеся підтримувати звичайний розпорядок дня, щоб додати структури та передбачуваності у ваше життя.
Фізична активність: Регулярні фізичні вправи допомагають знизити рівень стресу та покращити настрій.
Техніки релаксації: Практики, такі як глибоке дихання, медитація або йога, можуть допомогти заспокоїти розум і зменшити відчуття тривоги.
Комунікація: Підтримуйте зв'язок з родиною та друзями, діліться своїми переживаннями та підтримуйте один одного.
Обмеження впливу новин: Встановіть конкретні часові рамки для перевірки новин, щоб уникнути перевантаження інформацією та зберегти спокій.
Професійна допомога: Якщо відчуваєте, що самостійно впоратися з тривогою стає складно, не вагайтеся звернутися за допомогою до психолога або терапевта.
Українська письменниця, теле- й радіоведуча, журналістка, піарниця, громадська діячка, голова правління ГО «Здоров’я жіночих грудей». Працювала редакторкою у низці журналів, газет та видавництв. Була ведучою Українського радіо. Пройшла шлях від кореспондентки до телеведучої та сценаристки на телебаченні. Обіймала посади керівниці пресслужби різних департаментів КМДА, Київської обласної колегії адвокатів, працювала з персональними брендами визначних осіб. З 2020 року займається питаннями профілактики раку грудей в Україні. Пише книги та популяризує українську літературу.Членкиня Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Авторка книг «Стежка в долонях», «Ілюзії великого міста», «Падаючи вгору», «Київ-30», тритомника «Україна 30». Життєвий девіз: Тільки вперед, але з зупинками на щастя.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
.jpg)
