Ексклюзив
20
хв

7 театральних премʼєр Варшави, які варто побачити в грудні 2024

Кашубська музика в Оперному, внутрішня війна на тлі справжньої в Druga Strefa, герої Шекспіра на терапевтичному сеансі в Teatr Powszechny, сумна й водночас світла різдвяна історія про самотнього хлопчика в Teatr Lalka та ще кілька цікавих прем'єр для дорослих і дітей у польській столиці

Оксана Гончарук

Вистава "Махагони". Фото: Sisi Cecylia/Teatr Studio

No items found.

Театральні премʼєри для дорослих і дітей у Варшаві, які варто побачити в грудні 2024:

1. «Mahagonny – Ein Songspiel / Afterparty»

Коли: 14, 15, 18, 19, 20 грудня 2024, 23, 24, 26 січня 2025

Де:Teatr Studio im. Stanisława Ignacego Witkiewicza. Pałac Kultury i Nauki, pl. Defilad 1

На сцені зустрічаються два міста: Махагони  — вигадане місто в Європі 1930-х років, і сучасна Варшава.

Бертольд Брехт і Курт Вайль створили в XIX столітті жанр театру «сонгшпіль», який використовує і підкреслює спів як форму вираження найглибших і найприхованіших емоційних станів. Сонгшпіль мав на меті стати доступнішим за традиційну оперу. Характер пісень Брехт і Вайль черпали з навколишньої динаміки міста та берлінських пабів, особливо тих, що розташовані в ненайкращих районах. Такі місця митці вважали найбільш людяними. 

Сучасна Варшава, якій присвячена друга частина вистави, відтворена завдяки музиці Касі Ґловіцької (Kasia Głowicka), а тексти пісень, або, як казав Курт Вайль, вокальні номери, написав Бартош Фіш Ваглевський (Bartosz Fisz Waglewski). 

Режисер і сценограф — Кристіан Лада (Krystian Lada).

2. «Божевілля на двох»/«Szaleństwo we dwoje»

Коли: 18 грудня 2024

Де: Teatr Druga Strefa, Magazynowa 14A

Ежен Йонеско у своєму творі «Божевілля для двох» (оригінал «Délire à deux») створив проникливе дослідження людської природи, дія якої відбувається у світі, повному абсурду та хаосу. П’єса, вперше поставлена ​​в 1962 році на сцені Studio des Champs-Elysées, розповідає про пару закоханих, які після сімнадцяти років спільного життя постійно сперечаються про найменші питання, наприклад, чи належать черепаха та равлик до одного виду. У той час, коли за вікном їхньої квартири точиться війна, причини якої залишаються невідомими, їхня кімната стає полем бою двох.

Ця драма є проявом абсурду, показуючи, як в екстремальних умовах війна та хаос можуть спотворити людську поведінку та стосунки. Повсякденне життя стає гротескним, а рутинні справи набувають дивного значення. Проте в основі історії — кохання — важке, грубе, але справжнє й здатне пережити найсильніші бурі. 

«Божевілля на двох» не лише висвітлює абсурдність людських вчинків під час війни, а й показує парадокси людської природи, де фізична жорстокість конкурує з жорстокістю мови. Це історія, яка посилює усвідомлення впливу війни на психіку та міжособистісні стосунки, створюючи надзвичайну, але водночас трагічну картину реальності.

3. «Інші насолоди»/«Inne Rozkosze»

Коли: 8, 10, 11 та 12 грудня

Де: Teatr Narodowy w Warszawie, сцена на вулиці Вежбовій

Режисер Яцек Гломб (Jacek Glomb) поставив у Teatr Narodowy виставу за романом письменника Єжи Пільха (Jerzy Pilch). 

Закоханий ветеринар із родини євангелістів має вирішити складну життєву ситуацію: біля дверей його будинку, в якому він живе з дружиною і батьками, з'являється кохана, яка прийшла, аби залишитися з ним навіки.

Автор сценічної адаптації — Роберт Урбанський. Як зазначено на сайті театру, це «історія про наші життєві апетити, невгамовні бажання, а також про біль існування, який час від часу торкається кожного».

«Єжи Пільха був людиною дуже «нашою», розумною, начитаною, з великим почуттям гумору.  Я роблю видовище, яке змусить вас сміятися і плакати. Я хочу збалансувати ці дві екстремальні емоції і вірю, що у нас це вийде», — зазначив режисер Яцек Гломб.

4. «Зовсім інше Різдво»/«Zupełnie inne Święta»

Коли: 8, 10-15 грудня, 18,19,22,23 січня

Де: Teatr Lalka. Pałac Kultury i Nauki, Plac Defilad 1

Це різдвяна історія, яка є водночас щемливою та музично-святковою подорожжю у світ дитинства, а також сучасною історією про родину. Вона нагадує ковдру з лоскутків.

Холодна святкова ніч. Вихователь Кшиша занурюється в сон, тато все ще на роботі, а мама проводить Різдво зі своєю новою родиною та новонародженим братиком Кшиша. А Кшиш? Він самотній. Чи так має виглядати Різдво дитини? На щастя, з хлопчиком ​​його улюблені книжки й іграшки, які ніколи не залишать на самоті…

Один з найповажніших польських драматургів Артур Палига (Artur Pałyga) в цій історії нагадує, що справжня цінність Різдва — у стосунках, а не матеріальних благах, а також про те, що навіть у найтемнішу ніч можна знайти світло.

Режисер вистави — Йоханна Здрада. Музику до вистави створила композитор Івона Скварек.

5. «Самао — мисливець за деревами»/«Samao — łowczyni drzew»

Коли: 21, 22 грудня

Де: Teatr BAJ. ul. Jagiellońska 28

Театра BAJ завжди у пошуку нових форм з акцентом на дитячу аудиторію. У грудні театр пропонує дітлахам сповнену магії історію сміливої дівчинки Самао (автором історії, до речі, є українська письменниця Марія Павленко).

Чи можете ви уявити світ без дерев? Ліс без тварин? Сад без комах? Літо без моря і зиму без снігу? Чи можете ви уявити, що єдиний звук, який ви чуєте, — це свист вітру та спів пустелі? Ви можете собі уявити, що вода дорожча за золото? Так... це важко уявити, але це реальність, у якій живе Самао — донька мисливця за деревами. Дівчина мріє піти по стопах батька і вирішує сама вирушити пустелею на пошуки дерев. Що чекає на неї в пустелі, де її єдині супутники — нічні тіні? Чи відкриє вона життя, якого ніколи не бачила? Чи оцінить цінність втраченого світу природи?

Режисерка та авторка адаптації Анета Плюска запрошує глядачів у світ антиутопії. І все, що буде показано, легко може стати реальністю, якщо ми будемо ігнорувати екологічні проблеми.

6. «Зимова казка»/«Opowieść zimowa»

Коли: 19-22, 28-29 грудня

Де: Teatr Powszechny im. Zygmunta Hübnera. Jana Zamoyskiego, 20

Це історія про ревнощі короля Леонта, який підозрює свою вагітну дружину у зраді. Але на відміну від шекспірівських персонажів, польські Леонт і Герміона вирішили пройти сеанси психоаналізу, щоб зануритися у минуле та поглянути з відстані на свої несвідомі потреби. Візуалізація травми, що пробуджується в героях, допомагає побачити ефективність терапевтичної бесіди у стосунках.  

Минулоріч незавершена версія п’єси «Зимова казка», створена за однойменною пʼєсою Шекспіра, отримала премію «Nowy Yorick» на 27-му Шекспірівському фестивалі 2023, яку присуджують молодим талановитим творцям. «За метатеатральний, критичний і сатиричний підхід до терапії як інструменту розуміння та зцілення стосунків. За грайливе та іронічне переписування тексту Шекспіра».

Пʼєсу було поставлено на сцені Teatr Powszechny в інтерпретації режисерки Памели Леончик (Pamela Leończyk) та драматургині Дарії Собік (Daria Sobik), якій і прийшло в голову вписати драматургію Шекспіра у формулу терапевтичного сеансу.

7. «Wòlô bòskô»

Коли: 13, 15, 20  грудня

Де: Teatr Wielki — Opera Narodowa. plac Teatralny 1

В Opera Narodowa премʼєра унікальної музичної вистави, що є інсценізованим циклом кашубських пісень (кашуби — народ, який проживає на північному заході Польщі). 

Кашубська мова — рідкість у класичній музиці. Її використав у циклі пісень Wòlô Bòskô для баритона та фортепіано сучасний композитор Лукаш Годила (Łukasz Godyla).

Серія зібрана в цілісну історію про нещасливе кохання Ганушки та Ясіка.

Як часто буває, молоді люди покохали одне одного, але батьки дівчини були проти і ось вже Ганушка не з власної волі йде під вінець з іншим. Відразу скажемо, що ця історія — трагедія. Але дуже велична..

Сценічну версію п’єси підготував Ярослав Кіліан, який наголошує на метафізичному вимірі історії, торкаючись тем кохання, долі й смерті. На думку авторів, «Wòlô Bòskô» може зацікавити як меломанів, які цінують традиції, так і тих, хто шукає чогось нового.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/6753f01908fd9d2d36f7917c_IMG_20241207_004529_901.jpg">«Читайте також: 7 театральних премʼєр Києва, які варто побачити в грудні 2024»</span>

No items found.

Українська журналістка, співачка, композиторка (спочатку була музика, яка нікуди не зникла досі). Роботу в журналістиці починала з дописів у музичний журнал «Галас». Протягом багатьох років працювала культурною оглядачкою газети «КП в Україні», мала також досвід роботи головною редакторкою журналу «Ательє». Кілька останніх років була музичною критикинею у виданні Vesti.ua, а з початком великої війни знайшла себе як журналістка в жанрі соціального репортажу.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Зґвалтування. Байдужість. Сором. Може, сором виникає через байдужість інших до зґвалтування? Або як реакція на власну байдужість? Зґвалтування — це ж про біль і страх, часом про смерть. Хто захоче в таке добровільно зануритись? Навіть подумати, не кажучи вже про «відчути»… 

П'ятдесят п’ять хвилин болю і сорому, що пульсують у тілі від перших звуків «Щедрика», яким починається вистава, до рятівних, навіть зцілюючих слів однієї з героїнь: «Ця війна вчить мене любити». 

Насправді у виставі «Матері. Пісня під час війни», яку показали у Кракові під час 17-го Міжнародного театрального фестивалю Boska Komedia, немає героїнь. Точніше — кожна з 21 жінки на сцені є героїнею. І кожна вкладає свою історію в кілька речень чи реплік, у пісню, одяг чи крок. Які ж вони різні! І як багато їх об’єднує… 

Перше збентеження виникає вже на початку, коли на сцені стоять жінки різного віку, а голос у залі розповідає, чим є зґвалтування в процесі війни. Про те, що цей різновид насилля переважно публічний, бо має свідків; знищуючий, бо травмує психіку аж до бажання померти; вічний, бо передається як травма наступним поколінням генетично... Напруга, страх, бажання вибігти із зали і водночас завмирання — так страшно почути про це і зовсім не хочеться занурюватись у цей біль.

Жінки стоять і дивляться в зал. Наймолодшій — 10 років. Інші — юні, молоді, дорослі, зрілі, досвідчені. Говорять різними мовами — українською, білоруською, польською. Це їхні рідні мови. Вони співають ними і декламують вірші. Не лише говорять про те, що «втекти не вийде, і що не можна погляд зі страждання і болю перевести на меми, котів і собак». У тлі сцени транслюються субтитри, і мимоволі почуте стає ще й прочитаним. Їхні голоси наче пришпилюють глядача до крісла. А потім звучить пісня про ластівку — рідну мати, але навіть вона не може врятувати від болю і смерті... 

Але якщо не відводити погляд від того, що відбувається, і хоча б кілька хвилин рефлексувати над історіями, почутими зі сцени, — цього вже достатньо, аби не бути байдужим.

Режисерці Марті Гурницькій і акторкам вдалося створити багатошаровий твір, своєрідний рецепт терапевтичної практики: коли спершу асоціативно, без деталей і занурення, створюється травматичне поле, а потім за допомогою простих істин — порад чи рекомендацій — пропонується зцілити цю травму.

Кожна дія вистави — окрема емоція на війну, яку демонструють акторки. Коли в першій вони розповідають про зґвалтування, здається, що далі вже гірше не буде. Але далі — гірше. Бо якщо від зґвалтування ще можна відмежуватись («цього немає в моєму досвіді»), то відмежуватись від швидкого перегортання новин про війну або роздратування нею вже не виходить. Вони ставлять глядача перед фактом: ось війна і ось твоя реакція на неї. Яка вона? Збрехати самому собі не вдається. А відповідь і є зціленням. 

Бо якщо я байдужа до війни, то я можу це змінити, зрозумівши свої реакції, свої очікування чи можливості. Якщо війни багато в моєму житті, я можу захистити себе, усвідомивши таку можливість. 

«Матері. Пісні під час війни» називають мистецько-політичним твором. Але насамперед це терапія. Бо препарує біль і страждання, які створює війна

Сила вистави в тому, що в жодному її моменті жодна акторка, навіть наймолодша, коли мама пише їй фломастером на спині дату народження, ім’я, прізвище та телефон, не є жертвою. Так, вони змушені тікати від війни, так, вони сумують за домом і за втраченими мріями, але вони живі, відкриті й готові розповідати про цю війну з позиції гідності і співчуття.

«Ця війна вчить мене любити». Глибина цих слів і те, що стоїть за прожитим болем, викликає катарсис. Вони такі переконливі в своїх історіях — справжніх, невигаданих, — такі щирі й близькі, що відразу бачиш щасливе продовження їхнього життя тут, у Польщі. І тоді нарешті видихаєш. Це теж ілюзія (але така мила серцю), що від війни можна сховатись, врятуватись і жити далі своє щасливе життя.

П’ятдесят п’ять хвилин, які дають ширше і глибше розуміння війни, ніж всі новини, статті і сюжети за понад тисячу днів війни. Бо ставлять у центр війни кожного з глядачів.

Після вистави не вийде залишитись тією ж людиною, якою прийшов. «Бо війна не перестає, вона вантажиться знову і знову». І навіть коли вона закінчиться, ми все ще будемо осмислювати її та проживати її з тими, хто обрав не бути її жертвою.

Фотографії: Boska Komedia

20
хв

Війна не закінчується, але вона вчить любити

Ольга Пакош
театр київ прем'єри 2024 грудень

Найцікавіші театральні прем'єри грудня 2024 у Києві:

1. «Військова мама»

Коли: 14, 15 грудня

Де: Театр Драматургів. вул. Петра Сагайдачного 25г

а також

Коли: 21 грудня 

Де: Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. пр. Броварський, 25 

Театр на Лівому березі об’єднався з Театром Ветеранів у проєкті «Лівий, ++». Результатом колаборації стала вистава «Військова мама».

П'єсу створено ветеранкою Аліною Сарнацькою, режисер — Олександр Ткачук.

На сцені можна буде побачити не лише професійних акторів, але й ветеранів, які беруть участь у проєкті в межах театральної лабораторії, де воїнів навчають драматургії і акторській грі. 

«Військова мама» — це вистава про вибір, біль і людяність під час війни. У центрі розповіді — жінка-медик, яка рятує життя своїх побратимів, але мусить жертвувати найціннішим — вихованням дитини. Це історія, де окопи стають домом, вибухи — буденною музикою, а гумор — бронею, яка тримає дух. Ця вистава — голос війни і нагадування, що вибір є завжди… Чи ні?

2. «Прометей закутий»

Коли: 20 грудня

Де: Театр ім. Івані Франка. пл. Івана Франка, 3

Нова вистава від сучасного литовського режисера за мотивами класичної трагедії давньогрецького драматурга Есхіла — перша постановка Йокубаса Бразіса спеціально для Національного театра ім. Івана Франка.

Бразіс є учнем видатних театральних митців Еймунтаса Някрошуса та Оскараса Коршуноваса. Він здобув визнання на багатьох міжнародних фестивалях. У створенні вистави брали участь ще декілька спеціалістів з Литви, зокрема сценограф і художник по світлу.

— Коли ставиш вистави в Литві, світ за театральними стінами часто зникає. Тут, навпаки, страх, загроза, виття сирен, падаючі вогняні кулі, запах пороху та історії людей грубо повертають тебе з летаргічного сну. Ти змушений виправдати своє ремесло всіма своїми чуттями, інакше можеш померти від сорому. Так, бути тут страшно, але страх швидко перетворюється на злість — неосяжне відчуття несправедливості, на Прометеївський бунт, — каже режисер.

3. «Оргія»

Коли: 28, 29 грудня

Де: Український малий драматичний театр. Олеся Гончара 33а

Малий драматичний театр влаштовує «Оргію» за одразу трьома пʼєсами Лесі Українки — «Йоганна, жінка Хусова», «Одержима» та, власне, «Оргія».

Як розповідають у театрі, в Японії була зафіксована найбільша за кількістю людей оргія — 500 осіб, і постановники вирішили наблизитись до цієї цифри. А оскільки трупа театру невелика, то запросили взяти участь в «Оргії» також акторів інших театрів, студентів і навіть хор. Тож подія готується непересічна. 

4. «Незнайомка»

Коли: 12, 13, 21 грудня

Де: Театр на Подолі. Андріївський узвіз, 20 А, Б

У Театрі на Подолі на глядачів чекає  романтична подорож від класика української літератури Михайла Коцюбинського. В основу вистави легла його новела «Сон».

Ця історія може статися з будь-якою парою. Коли починає гнітити сіра повсякденність сімейного життя, дуже вірогідно, що поезія ідеального кохання явиться тобі у снах. І ось уже герой насолоджується морськими краєвидами в обіймах незнайомки. Та чи може сон змінити реальність? Чи можна стати щасливим не лише уві сні? Романтик Михайло Коцюбинський має свою формулу сімейного щастя…

5. «Шафранова троянда»

Коли: 13-15 грудня

Де: Національна оперета. вул. Велика Васильківська, 53/3

В Національній опереті України запальна іспанська премʼєра — сарсуела «Шафранова троянда». Сарсуела — це іспанський маскарадний театр, а якому чергуються розмовні та пісенні сцени й присутні елементи опери, народних пісень і танцю. 

Сюжет історії базується на відомих літературних творах: «Собаці на сіні» Лопе де Вега та «Дон Кіхоті» Сервантеса. Тож буде чимало мандрів, справжньої любові та ревнощів. І все це замішано на музиці іспанського композитора Хасінто Герреро. Постановку здійснено за підтримки Посольства Королівства Іспанії в Україні.

6. «Лускунчик Гофмана»

Коли: 25-31 грудня

Де: Київська опера. вул. Межигірська, 2

У «Київській опері» — велика премʼєра, яка не дасть українським дітям залишитись під Новий рік без історії про Лускунчика. Театр пропонує нове прочитання відомої казки — прем’єру балетної вистави «Лускунчик Гофмана», в якій класичні мотиви поєднані з новітніми тенденціями. Оригінальну музику до вистави створив український композитор Іван Небесний, подарувавши легендарному твору свіже сучасне звучання. Автор лібрето та постановник балету — Артем Шошин.

Не пропустіть можливість побачити казку Гофмана під незвичним кутом — з хореографією в неокласичному стилі, яскравим сценічним дизайном та музикою, яка проникає у саме серце.

7. «Пеппі»

Коли: Коли: 28-29 грудня

Де: Театр на Печерську. вул. Мала Шияновська, 5

Під ялинку дітям Києва премʼєра-подарунок — нове прочитання історії про чудернацьку дівчинку Пеппі Довгапанчоху, створену шведською письменницею Астрід Ліндгрен. Описи її пригод вважають справжньою перлиною дитячої світової літератури.

«Що треба зробити, коли здається, що все навкруги руйнується і світ падає тобі на голову?» — подумала одного дня Пеппі й відразу знайшла відповідь: «Треба перевернути його догори ногами і ходити на руках!» А потім вона подумала ще і дійшла висновку, що «тільки одне не можна перевертати — дружбу, бо саме вона рятує нас від страху та самотності. Ну і ще трошки — солодкі млинці».

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/67559e118d22a3bf479432a8_%D0%BC%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%B83.jpg">«Читайте також: 7 театральних премʼєр Варшави, які варто побачити в грудні 2024»</span>

20
хв

7 театральних премʼєр Києва, які варто побачити в грудні 2024

Оксана Гончарук

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

7 театральних премʼєр Києва, які варто побачити в грудні 2024

Ексклюзив
20
хв

Куди піти з дитиною на різдвяні свята у Варшаві? 7 безкоштовних подій

Ексклюзив
20
хв

«Зима в місті 2025»: денний табір для дитини на канікули за 50 злотих

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress