Ексклюзив
20
хв

Садочки для особливих дітей у Варшаві: як обрати найкращий?

Для дітей з особливостями в Польщі є спеціальні, терапевтичні й інтеграційні дитячі садки. Всі вони пропонують чимало програм для дітей з аутизмом, СДВГ, ADHD тощо. Яка між ними різниця і як обрати той, що підходить саме вам?

Юлія Ладнова

Без порад важко одразу знайти підходящий садок для особливої дитини. Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Терапевтичний дитячий садок (przedszkole terapeutyczne) приділяє увагу розвитку когнітивних, комунікативних, емоційних та соціальних навичок у дітей з розладом аутичного спектру та синдромом Аспергера. Тут працюють спеціальні педагоги, поведінкові терапевти, психологи, логопеди, фізіотерапевти. Окрім спеціальних програм, такі садки впроваджують також базову навчальну програму відповідно до здібностей дітей. Групи невеликі — до 10 дітей. На кожні дві дитини має бути один вихователь, а якщо дитина складна і може втекти, — плюс ще один особистий асистент. 

Терапевтичний дитячий садок у Польщі: особливості, заняття й призначення 

Діти проводять тут 5-6 годин терапії на день: 3-4 години групової терапії та 1-2 години індивідуальної щоденно. Є також корекційні заняття: 

• сенсорна інтеграція. Це один з найголовніших напрямів, бо у дітей з РАС порушено сприйняття й інтеграція подразників з навколишнього середовища. Їх можуть дратувати бірки на одязі, обійми, шум, яскраве світло, дотики, або навпаки бракує обійм, якихось специфічних звуків, певної текстури предметів. Метою сенсорної інтеграції є усунення цих симптомів за допомогою ігор та вправ, що стимулюють органи чуття.

• тренінг соціальних навичок. Його мета — навчити дітей з розладами аутистичного спектру функціонувати в групі. Це спілкування з однолітками, розвиток соціальних навичок, ігри та спільний простір з іншими та встановлення тісних контактів з ними. Малюки вчаться, як почати комунікацію, справлятися з почуттями, виражати емоції, реагувати на різні дії людей, а також правилам поведінки в соціумі. 

• навчання чистоті, або тренінги чистоти. Тут привчають дитину до користування туалетом, мити руки та чистити зуби. Зазвичай у діток з аутизмом — це проблема. 

• заняття з логопедом і нейрологопедом. Логопедичні вправи спрямовані на розширення комунікації дітей. Коли дитина не розмовляє, впроваджується система альтернативної комунікації PECS — навчання за допомогою карток на липучках в спеціальному підручнику, потім — на планшеті. 

• аудіотренінги та музикотерапія: цей терапевтичний метод роботи з дитиною передбачає прослуховування музики, записаної на синтезаторі. Тренування покращують концентрацію, слухову увагу, плавність мови та артикуляцію, а також впливають на краще розуміння мови. Також діти мають можливість вдосконалювати свою емоційну, пізнавальну, моторну та соціальну сфери, покращити  невербальне та вербальне спілкування.

• казкотерапія (бібліотерапія): за допомогою книг психологи готують до життя в соціумі та вчать сприймати мову на слух.

• доготерапія та альпакотерпія. Контакт з тваринами допомагає дітям подолати страх перед навколишнім світом і дозволяє досягти вищого рівня соціального спілкування.

• програма активності Knill: використовується як підтримка терапії. Діти виконують певні рухи (наприклад, плескання в долоні, махання руками, погойдування, стискання рук) у ритмі мелодії. Це дозволяє дитині з аутизмом навчитися краще відчувати власне тіло.

Крім спеціальних занять в такому садку проходять заняття музикою, мистецтвом, фізичними вправами. 

До терапевтичних дитячих садків набирають дітей з різним ступенем проявів аутизму, а також працюють над проблемною поведінкою та привчають до користування горщиком або туалетом. Якщо дитина має офіційний діагноз в Польщі, то такий садок отримує субвенцію від держави на кожну прийняту дитину. Він може бути безкоштовним державним (рідко є місця) або приватним і ви просто доплачуєте різницю (від 400 до 1500 злотих щомісяця). 

Інтеграційний дитячий садок (przedszkole integracyjne) у Польщі: особливості й призначення

Тут звичайні діти навчаються разом з дітьми з особливими освітніми потребами, зокрема з аутизмом і синдромом Аспергера, ADHD, СДВГ. Групи тут значно більші: від 15 до 20 дітей. Не кожна дитина з особливостями може бути прийнята в інтеграційний садок. Зазвичай його відвідують діти з адекватно розвиненими комунікативними  та соціальними навичками. Вони можуть самостійно користуватися туалетом, одягатися, їсти, а головне мають рідкісні прояви важкої поведінки.

Інтегрований дитячий садок стане хорошим вибором для тих дітей, які є самостійними або потребують невеликої підтримки вихователя. Тут меньше спеціальних занять і в цілому він дуже схожий на звичайний садок, просто особливим діткам приділяється більше уваги. Є індивідуальні заняття та соціальні тренінги. 

Спеціальний дитячий садок (przedszkole specjalne) у Польщі: особливості й призначення

Це спеціальний дошкільний навчальний заклад для дітей, які мають недоліки фізичного розвитку, генетичні захворювання, розумову відсталість середнього чи тяжкого ступеня, аутизм та множинні порушення. Заняття у спеціальному дошкільному закладі проводяться за індивідуальними програмами, що створені на основі оцінки стану дитини. Спецсад виконує опіку й виховання дітей від 6 до 10 років, а також освітню функцію. Тут немає рекрутації: на основі медичної документації діти приймаються постійно протягом року. 

Як знайти терапевтичний садок у Варшаві? Власний досвід 

Мій син — невербальний аутист, тож може відвідувати лише терапевтичний дитсадок. У Варшаві таких закладів багато, але знайти найкращій виявилося завданням із зірочкою. Ми спробували три садка перед тим, як знайти свій. 

Щоб дитина могла навчатися в przedszkole terapeutyczne, треба оформити Orzeczenia o potrzebie kształcenia specjalnego і WWR. Ці документи робляться в Poradnia psychologiczno pedagogiczna вашого району. Там працюють педагоги, логопеди й психологи. Немає лише психіатра, тож вам доведеться відвідати психіатра окремо і принести довідку з діагнозом до порадні. 

Коли всі документи на руках, можна починати обирати садок. Кожен садок отримає субвенцію близько 5500 злотих щомісяця від держави на кожну особливу дитину, тож вони зацікавлені в нових учнях. Зазвичай на папері все красиво: багато занять, іграшок, дітей привчають до нової їжі і до горщика. Але на практиці все може виявитися не так чудово. 

Наприклад, у першому садку, до якого ми потрапили, мене просили забрати сина через годину, бо він плакав, а вихователі нічого не могли вдіяти. До горщика сина так і не привчили, натомість дзвонили мені з проханням прийти і поміняти дитині памперс. Коли ж я вирішила більше не водити дитину в цей заклад, виявилося, що я маю попередити про це за 2 місяці або заплатити штраф в кілька тисяч злотих, бо садок перестає отримувати субвенцію, коли я забираю документи. Тож раджу уважно читати договір.

Другий садок виявився на набагато краще — в Google його назвали przechowalnia dla dzieci. Тут також попросили забрати сина вже через 2 години. Ніколи не розповідали, чим займалась дитина в садку, а потім я побачила, що малий вертається додому в пригніченому настрої, а на ногах і руках почали з’являтися синці та покуси. Документи ми забрали. 

З третім садком також не склалося, бо я побачила, як легко там залишають дітей плакати на самоті в окремій кімнати. Аж зрештою я таки знайшла садок, де змогла залишати сина на 5-6 годин. 

Як максимально швидко й ефективно знайти «свій» особливий дитсадок. Поради:

• складіть список садків, які вам підходять, перевірте відгуки в Google та на Facebook. А ще — в групах особливих мам Польщі у соцмережах і телеграм-каналах мам дітей з аутизмом у Варшаві 

• на співбесіді у садку одразу запитуйте про індивідуальний план розвитку дитини, скільки триватиме адаптація і коли теоретично особлива дитина зможе залишатися в садочку максимальну кількість годин. Одразу попереджайте, що ви працюєте, розраховуєте на цей час і не можете забирати дитину просто тому, що вона плаче. 

• спитайте про комунікацію із садочком, коли і як вам будуть надавати звіти по заняттях та втілених программах. Часто у садочка є своя мобільна аплікація, і педагоги пишуть туди, чим займалися діти, роблять оголошення. Також звіти можуть надаватися в усній формі, але обов‘язково кілька разів на тиждень. 

• якщо дитина не ходить на унітаз або на горщик, одразу питайте про тренінг чистоти. У нормальному садку вам мають запропонувати привчити дитину. А для цього дадуть заповнити анкету на 40-50 питань стосовно туалету дитини і його звичок. Такий підхід є не в усіх садках, але це реально працює. У мого сина була проблема з туалетом до 5,5 років, і тільки завдяки такому підходу ми впоралися з цією делікатною проблемою. 

5 найкращих терапевтичних і інтеграційних садочків Варшави за версію мам:

1. Abateam

Цей садок є на Бялоленці та на Охоті. Тут ефективно впроваджується тренінг чистоти, картки PECS, чи не щодня проводяться різні тематичні заняття, є альпакотерпія, а також екскурсії для дітей в різні цікаві місця — в перукарню, на пошту (відправити родичам ластівки, які діти самі зробили в садку). 

2. Tik-Tak

Тут впроваджуються безліч програм і різних заходів, гарна комунікація з батьками і праця на результат, короткий адаптаційний період.

3. Nasz Domek

Це інтеграційний державний дитячий садок, же дійсно намагаються адаптувати дітей з особливостями до життя в соціумі. Багато програм і підтримки, цікаві різноманітністю ігри та заняття, особистий асистент для дитини з РАС.

4. Centrum Kolory

У цього садка є свій дитячий майданчик, заняття СІ 5 разів на тиждень, група продовженого дня до 16 годин. 

5.  Ziarenko

Велика окрема будівля, безліч активностей, програм, гарне ставлення і догляд за дітьми з особливостями. А ще багато інклюзії та адаптації до соціального життя.

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

У громадському транспорті Варшави зміниться система оплати за проїзд

Ексклюзив
20
хв

Чим зайняти дитину на зимових канікулах 2025 у Варшаві?

Ексклюзив
20
хв

10 найцікавіших театрів для дітей у Варшаві

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress