Ексклюзив
20
хв

Яка тварина є символом Польщі?

Поляки завжди жили у згоді з природою. Від гірських хребтів Татр до пляжів Балтійського моря природа давала їжу, притулок і натхнення. Навіть сьогодні близько 29% території Польщі є вкритими лісами, а в минулому цей показник був ще вищим. Не дивно, що унікальні види тварин, які населяють Польщу, отримали символічний статус. Які тварини є символами Польщі?

Мар'ян Савчишин

Зубр. Фото: Szczepan Klejbuk/Shutterstock.

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Орел — символ Польщі

Перше, що спадає на думку, — це білоголовий орел, увічнений на польському гербі. Однак, якщо запитати про це орнітолога, то виявиться, що ідентичність цього символу зовсім не очевидна. Зображений у геральдиці птах не відповідає стовідсотково жодному відомому науковцям виду.

На основі найдавніших зображень припускають, що символічного птаха  уявляли у вигляді орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla) — найбільшого хижака Північної Європи. Маючи розмах крил понад 2 м, він більший за будь-якого орла, але не є його близьким родичем; він ближчий до орла азіатського. Саме йому приписують найбільшу схожість до птаха, який зображений на гербі Польщі.

Орел. Фото: Menno Schaefer/Shutterstock.

Найбільші польські міста

Скільки в Польщі воєводств

Цікаві факти про Палац культури і науки у Варшаві

У Польщі гніздиться близько 700 пар цього виду, що робить країну одним з найпопулярніших місць його притулків. Його найлегше зустріти в Західному Помор'ї.

Зубр — символ Польщі

На сході Польщі неважко зустріти ще одного гіганта — зубра європейського (Bison bonasus). Цей вид походить від двох тварин, які вже вимерли — тура та первісного зубра. Їхній величний нащадок і сам балансує на межі виживання. У 1927 році на Кавказі були застрелені останні дикі особини. Лише деякі з них вижили в зоопарках, звідки пізніше були реінтродуковані в дику природу.

В даний час в дикій природі налічується близько 4 000 зубрів, більшість з них у Польщі. Тільки в Біловезькій пущі їх налічується близько 500 особин. Польща активно захищає цих тварин — обмеження на полювання на них вперше були введені ще за часів королів.

Зубр у Польщі. Фото: bieszczady_wildlife/Shutterstock.

Зубр — найпотужніша сухопутна тварина Європи. Він досягає ваги 700 кг при довжині 3,5 і висоті майже 2 м — таким чином, більший за свого знаменитого родича, американського бізона.

Лелека — символ Польщі

Білий лелека (Ciconia ciconia) важить менше 5 кг, але є надзвичайно витривалим мандрівником. Під час міграції ці птахи долають до 250 км на день. Вони можуть подолати цю відстань навіть зі стрілою в крилі — африканські стріли, знайдені в їхніх крилах, спонукали науковців вивчати можливості міграції цих птахів та здатність до лету з пораненими крилами.

З розкопок відомо, що цей вид існує в дещо зміненому вигляді вже 20 мільйонів років, що робить його, ймовірно, найстарішим з птахів польської природи. Щороку протягом п'яти місяців Польща приймає в цілому 52 000 лелек або 20-25% їхньої світової популяції. Вони летять до південної та центральної Африки групами, які називаються ключами; їхній маршрут пролягає через Босфор та Близький Схід, де вони є домінуючим мігруючим видом. Хоча вони не залишаються там надовго, їх помітили мусульманські мешканці регіону. У них вони користуються репутацією надзвичайно побожних птахів, які щороку здійснюють наполегливе паломництво до Мекки.

Лелека. Фото: ArtMediaFactory/Shutterstock.

З Польщею незмінно асоціюються і лелеки, і орли, і зубри. Який з них є найбільш значущим символом? Важко однозначно відповісти на це запитання. Для кожного регіону Польщі символом буде той птах чи тварина, які найчастіше в ньому зустрічаються. В східних регіонах — лелека. У Підляшші та на Сувальщизні — зубр. В регіонах близьких до Балтійського моря — орел.

Марʼян Савчишин, редактор новин Sestry

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Ексклюзив
20
хв

30 ідей, куди піти і що робити в Катовіце з дітьми й без

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress