Ексклюзив
20
хв

Як впоратись із самотністю за кордоном

Для багатьох українців початок повномасштабного вторгнення Росії став початком вимушеної міграції. Рятуючись від війни, мільйони людей знайшли прихисток за кордоном. І зіткнулися з несподіваною проблемою — почуттям самотності на новому місці

Мар'ян Савчишин

Як впоратися із самотністю за кордоном. Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Українці, які виїхали за кордон до початку повномасштабної війни в Україні, — це здебільшого молодь та люди у віці активної працездатності. Рішення про зміну країни вони ухвалювали переважно через економічні причини. Але не завжди фінансові мотиви домінують. Часто еміграція — це втеча від різноманітних труднощів і спроба почати життя заново.

Ті, хто покинув Україну з початком повномасштабного вторгнення, рятувалися від загроз війни. Наприклад, від окупації росіянами українських територій, а також руйнування житла. Переважна більшість біженців — це жінки, діти, підлітки та особи похилого віку.

На жаль, іноді виходить так, що коли зникають одні проблеми, несподівано з'являються нові. І те, що турбує багатьох українців, які живуть в різних країнах світу, це проблема самотності. Самотність турбує усі групи мігрантів, як тих, що виїхали за власним бажанням, так і тих, що були вимушені покинути батьківщину.

Зазвичай, зміна оточення і необхідність знайти себе в новій реальності мобілізують і дозволяють на деякий час забути про небезпеку. Однак через деякий час виявляється, що замість вирішити труднощі переїзд може провокувати нові та посилювати існуючі проблеми.

Початок життя в чужій країні завжди пов'язаний з великими душевними та фізичними зусиллями. Адаптуватися до нового середовища означає щодня приймати безліч викликів. І якщо людина погано справлялася зі стресом до від'їзду, то за кордоном їй може бути ще складніше.

Читайте також: Самотність. Смертельно небезпечна

Що таке самотність?

Самотність — це коли ми маємо потребу поділитися чимось важливим для нас з іншими, але з різних причин це неможливо. Самотність може бути хронічною або виникати тимчасово, коли емоційний зв'язок розривається — наприклад, коли близька людина помирає або йде з нашого життя. Люди іноді переживають короткочасні стани самотності, навіть маючи хороші стосунки з іншими. Умови, які сприяють штучності та поверховості взаємостосунків, часто сприяють посиленню самотності.

Самотність виникає не тільки тоді, коли навколо нікого немає. Її часто відчувають всупереч тому, що навколо чимало людей. Самотність з'являється, коли ми не відчуваємо, що важливі для когось і що можемо довіряти іншим настільки, щоб ділитися з ними нашими особистими переживаннями. Така ситуація трапляється скрізь, але в еміграції вона відчувається по-особливому.

Самотність — це та висока ціна, яку доводиться платити за життя в еміграції. Перші місяці та роки, безумовно, найважчі. Особливо, якщо людина емігрує без близьких та друзів.

Чимало українців були змушені покинути Україну на самоті, несучи відповідальність за дітей та домашніх тварин. Звичайно, легше впоратися з самотністю, коли виїжджаєш з найближчими людьми, але навіть тоді більшість твоїх знайомих та приятелів залишаються за кордоном. Крім того, більшу частину часу на чужині вас оточують люди, які виросли в іншій культурі, розмовляють іншою мовою і мають інші звички. Тому коли перше захоплення новою країною минає і виникають перші реальні проблеми, самотність починає відчуватися особливо гостро.

У рідній країні зі своїми труднощами можна звернутися до близьких чи психолога. Тут же буває так, що нема нікого, з ким можна було б відверто, щиро та без мовних бар'єрів поговорити про важливі справи.

Як українцям впоратися з самотністю за кордоном

Існує багато способів підтримувати зв'язок з близькими, перебуваючи за кордоном. Інтернет та дешеві телефонні дзвінки, безумовно, полегшують підтримку стосунків з Україною. Вони дають можливість не втратити відчуття близькості та дозволяють нам пережити важкі часи у контактах з друзями. Хоча, звичайно, вони ніколи не зможуть повністю замінити особисту зустріч.

Для тих українців, які працюють або знайшли прихисток на території Польщі та інших країн недалеко від України, є спосіб частіше подорожувати та відвідувати рідних і друзів в Україні. За порадами психологів, найкраще це робити у період свят чи сімейних урочистостей.

Однак, може виявитися, що наше поточне життя за кордоном і проблеми наших близьких і рідних, які залишилися в Україні, з часом будуть відрізнятися. Варто приготуватися до того, що їм може бути важко повністю зрозуміти нас зараз. А ми не будемо в стані зрозуміти їх.

Читайте також: Самотність на свята? Впораємось!

Як зарадити самотності за кордоном

Виявляється, є багато способів побороти відчуття самотності в чужій країні. Ось кілька найважливіших з них.

Почніть з себе. Безумовно, буде набагато легше впоратися з тугою за своєю країною та близькими, якщо ви налагодите контакт з іншими людьми. Тож візьміть все у свої руки та не чекайте, що хтось зробить щось для вас. Пам'ятайте, що дружбу, як і всі важливі речі, потрібно плекати. Дружбу, з іншого боку, потрібно плекати в особливий спосіб — особливо, коли ви далеко.

Не ізолюйте себе! Будьте обережні, щоб не "відрізати себе" від свого оточення, відчуваючи, що "люди мене не розуміють" і "ніхто не може мені допомогти". Час від часу зустрічайтеся з друзями або новими знайомими, пропонуйте їм поїздку за місто або запросіть в парк, до себе в гості. Ваша ініціатива неодмінно окупиться в майбутньому, і є велика ймовірність, що незабаром вони зроблять те саме.

Підтримуйте зв'язок з рідними та друзями! Дзвінки по скайпу до близьких в Україні допомагають пережити важкі моменти. Тому не чекайте, поки хтось подзвонить вам першим, і не ображайтеся, якщо ви давно не чули нічого від хороших друзів. Можливо, вони були дуже зайняті. Варто згадати одне про одного і пробачити мовчання.

Познайомтеся з іншими українцями, які живуть у вашому місті. Якщо ви сумуєте за українською культурою і традиціями за кордоном, ми можемо знайти українські організації, центри або магазини з українськими продуктами, сходити на вечерю в український ресторан або відвідати виставки чи події, які проводяться українцями. Це допоможе нам відчути себе більш "вдома" і менш самотніми.

Розмовляйте! Коли нам важко, сумно або ми з чимось не справляємося — давайте просто поговоримо з кимось про це. Не ізолюймо себе і не вдаваймо, що все гаразд. Зізнатися у своїх слабкостях, швидше за все, вимагає багато внутрішньої сили й мужності, але це допоможе. Іноді просто поговорити про свої труднощі зі співчутливою людиною приносить велике полегшення і дозволяє легше впоратися з ситуацією в емоційному плані.

Познайомтеся з іноземною культурою. Ефективний спосіб подолати самотність в чужій країні — познайомитися з іноземною культурою і зробити її більш знайомою і близькою для себе. Тому замість того, щоб боятися всього невідомого, спробуймо пробудити в собі цікавість. Адже все нове може бути дуже цікавим. Люди, які мають таку відкритість до пізнання іншої культури, швидше адаптуються до нового оточення і легше інтегруються в суспільство за кордоном.

Марʼян Савчишин, редактор новин Sestry

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Елла Лібанова: «Після війни Україну чекає економічний бум. Сюди не просто повертатимуться українці, сюди поїдуть європейці»

Ексклюзив
20
хв

Арігато годзаімас: як українці в Японії зібрали 33 млн грн на борщах і дідухах

Ексклюзив
20
хв

З Дніпра у світ і повернутися

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress