Як поставити на облік авто в Польщі: алгоритм дій

Їзда на поганій гумі є небезпечною для водія, пасажирів та інших учасників руху. На літній гумі взимку зчеплення з дорогою та можливість своєчасного гальмування погіршуються. За статистикою, близько 37% усіх аварій трапляються саме через проблеми з гумою. Саме тому поліція в Польщі має право зупинити автомобіль і відправити його на додатковий технічний огляд.

Штраф за поганий технічний стан автомобіля може сягнути до 2000 злотих. У разі ДТП, якщо з'ясується, що його причиною стало використання літніх шин у зимових умовах, водія може бути визнано винним, а страхова компанія має право відмовитися компенсувати збитки. Вважається, що в такому випадку водій нехтував безпекою, адже рекомендовано змінювати гуму на зимову, коли середньодобова температура опускається нижче +7°C.

Тому якщо хочете без проблем їздити дорогами РП, колеса слід однозначно змінювати. Але враховуйте такі моменти:

•у Польщі законодавчо заборонено використання автомобільних шин, що обладнані додатковими пристроями, які збільшують зчеплення з дорогою. Йдеться про шиповану гуму і ланцюги. Навіть спроба в'їзду в країну на подібних шинах може стати приводом для відмови прикордонників пропустити автомобіль на територію Польщі.
•використання так званої "всесезонної" гуми дозволено в межах правил її експлуатації: поки знос не перевищить допустимий. 
•коли різко змінюються погодні умови, записатися на заміну коліс щодня стає дедалі складніше. У Варшаві є багато автосервісів, що працюють 24 години на добу. При цьому вартість послуги вночі не дуже відрізняється від денного прайсу. Якщо у вас немає перевіреного шиномонтажу, можна скористатися сервісом за посиланням. Тут можна порівняти рейтинг майстерень, почитати відгуки та дізнатися про актуальний прайс на послугу. Вартість заміни гуми в Польщі — в середньому 150–200 злотих.
•також у Варшаві доступна послуга Mobilna Wulkanizacja 24/7, яку пропонують чимало автосервісів. Майстер приїде до вас з усім необхідним обладнанням в межах 50 км від Варшави і змінить гуму. Вартість стартує від 300 злотих. 
•якщо потрібно купити нову гуму, в Польщі для цього зазвичай використовують сервіси Oponeo й Olx. Перший — це найбільший інтернет-магазин, де є покришки різних фірм від економа до преміум-класу з доставкою додому або до шиномонтажу. А на olx величезний вибір гуми б/в, але якщо ви купуєте колеса з рук, то забирати їх зазвичай потрібно самостійно.

‍Послуга зберігання гуми (przechowalnia opon): від 180 до 260 злотих за сезон

Це досить популярна послуга в Польщі, адже не всі мають місце для зберігання комплекту шин. Через зберігання у непридатних для цього місцях покришки можуть деформуватися. Щоб колеса служили довго, їх слід зберігати правильно. Для цього є послуга przechowalnia opon. Як правило, її пропонують великі автосервіси, що займаються шиномонтажем. Перед відправкою шин на зберігання їх ретельно миють і сушать. За пів року ціна буде до 260 злотих, забрати покришки можна в будь-який момент. 

‍Коли потрібно змінювати гуму в інших країнах Європи?

У Німеччині: сніг, ожеледиця та дощ зобов'язують водія замінити шини. Чітких дат немає, але літня гума у ​​снігову погоду загрожує водієві штрафом від 60 євро та проблемами зі страховою.

У Чехії: з 1 листопада по 31 березня, а також коли температура опускається нижче +4 ° C і дороги покриті льодом. 

В Австрії: з 1 листопада по 15 квітня.

У Нідерландах, Бельгії, Люксембургу: у цих країнах використання зимових шин не обов'язкове, і за їзду на гумі не по сезону штрафи не виписують.

У Литві, Латвії, Естонії: у країнах Балтії зимова гума є обов'язковою, а в Швеції та Фінляндії цей період регулюється з 1 грудня по 31 березня.

Демографічна криза стане головним повоєнним викликом для України. Гроші на відновлення знайдемо. Інших українців, крім наших, немає. Дуже сподіваюся, що з новим міністром закінчаться провокаційні заяви та ідеї щодо біженців, які так активно генерували представники нашої влади. Ми ще всі пам’ятаємо, як президент пропонував країнам Євросоюзу віддати в український бюджет допомогу, яку вони надають українцям. А історія з обмеженням консульських послуг нашим чоловікам за кордоном вчергове розколола суспільство, яке так потребує зараз єдності.

Новий міністр вже анонсував послугу «електронний консул», яка має спростити бюрократичні процедури для українців. Знаємо, що консульських установ бракувало і до війни, а зараз вони просто фізично не в стані забезпечити українцям якісні послуги.

Але, очевидно, що ми не повинні обмежуватися тільки грамотними технічними рішеннями.

Нам потрібно змінити сприйняття українців за кордоном зі сторони держави, нарешті сформулювати чітку політику щодо них і знайти ресурси для її забезпечення

Отже, почнемо з того, що біженці та трудові мігранти і взагалі всі громадяни, які виїхали на законних підставах, не повинні почувати себе непотрібними. Вони залишаються українцями, навіть якщо після війни не всі з них повернуться додому. І завдання влади, по-перше — це зберегти їхню ідентичність, по-друге — зробити агентами України на Заході.

У світі є багато діаспор, які  є дуже сильними лобістами інтересів своїх малих батьківщин. Ми знаємо, якими потужними  в США є італійська, єврейська, польська і також українська діаспори. На них зважають політики, їхні представники самі стають впливовими політиками, бізнесменами, вченими.

Ми вже маємо нове покоління українців за кордоном, які завдяки своїм талантам і цілеспрямованості дуже скоро стануть помітними на Заході. Маємо з цими людьми працювати вже зараз, тримати контакт, підтримувати їх ресурсами. Дуже добре, якщо таке розуміння буде в нового керівництва МЗС, бо назагал у владі його досі немає.

Чому я так вважаю? Дивіться, нове міністерство, яке лише створюють за ініціативою президента, хочуть назвати Міністерством повернення українців. І вже обираючи назву, роблять помилку, бо як я казав раніше — не всі повернуться, і це їхнє право. Але навіщо, ще на старті, звужувати функціонал нового відомства лише до повернення біженців та одним махом відкидати від України кілька мільйонів людей?

Взагалі, спостерігаючи за тим, як влада комунікує створення цього міністерства, як медійник в минулому, можу сказати, що це повний комунікаційний провал. Сама назва «повернення українців» була сприйнята людьми як намір повернути їх додому насильно. Таке враження, нехай і помилкове, одразу налаштовує проти цієї ініціативи. Воно викликає агресію. Хоча про якісь депортації взагалі не йдеться, але ніхто ж цього не пояснив!

Натомість, саму ідею створення нового міністерства я вітаю, бо вперше заявив про це ще торік. Але не можна обмежитися тільки створенням нового відомства. Міністерство — лише інструмент подолання демографічної кризи, до того ж не єдиний.

В нас є не тільки закордонні українці, яких прагнемо повернути. В нас ще є внутрішні переселенці, які не мають роботи, яких не перенавчають новій професії, які втратили житло, яким скасовують соціальні виплати. І що роблять ці люди? Або повертаються в зону бойових дій, або виїжджають за кордон

Ми маємо також подбати, аби після війни зросла народжуваність. Суспільство вже зараз дискутує про залучення мігрантів з інших країн, з відмінним від нашого культурним кодом.

Все це водночас є для держави як викликом, так і можливістю ефективної роботи. Потрібна зрозуміла та осяжна демографічна стратегія. Не набір гасел, за які ніхто не буде відповідати, а закріплені через закон основи державної політики.

Я такий документ написав і зареєстрував в парламенті. Але влада наразі пішла в інший бік: шукають кандидатуру на посаду міністра, а вже потім будуть розбиратися, чим той буде займатися.

Питанню демографічної кризи я присвятив багато свого часу. Збирав аналітику, вивчав досвід інших країн, які перебували в подібних обставинах; зняв кілька документальних фільмів про проблеми наших біженців і способи їх вирішення.

Я радий, що на третьому році великої війни влада нарешті почула опозиційного політика. Але сумно, що з усіх моїх пропозицій, висмикнули лише один елемент — створення нового міністерства

Тому, поки це більше схоже на імітацію, на гонитву за гучними назвами. Авжеж Міністерство повернення українців звучить точно не гірше ніж Велике будівництво.

Але якщо за фасадом не буде стратегії — не буде нічого? Такий крок лише роздратує українців тим, що створить ще одну бюрократичну структуру. Я такі думки вже читаю. І прошу не атакувати на старті. Давайте дочекаємося концепції від влади, бо саме міністерство - дуже потрібне.

Та водночас я наполягаю, щоб парламент ухвалив мій законопроєкт про засади державної демографічної політики. Якщо вже взяли мою ідею про міністерство, то беріть тоді весь документ. І не баріться, бо часу більше немає.

Лише з початку 2024 року з України додатково виїхало ще 400 тисяч українців. Якщо досі лишалися вдома, то значить їх не налякала російська армія, але якщо таки поїхали, то може бояться безпомічності української влади?

Троянда за ціною смартфона

Цього року я стала свідком, як працює схема з трояндами біля базиліки Сан Марко у Венеції. Ми з подругою та дітьми вийшли на площу і стали фотографуватися, аж раптом до нас підбіг чоловік з оберемком троянд. Він вручив нам по квіточці зі словами «It's a present», але, почувши наш акцент, додав українською: «Це подарунок. Безкоштовно».

Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці, тож ми ввічливо відмовилися, після чого незнайомець з трояндами переслідував нас ще сто метрів. А десь за пів години ми помітили, як цей чоловік «обробляє» нових туристок. На відміну від нас, вони виявилися довірливими і розплилися в посмішці, поки чоловік обсипав їх компліментами. І все було б добре, але в цей час кілька молодиків закрутилися біля цих жінок, обшукуючи їхні сумки. 

Подруга поспішила на допомогу туристкам, і, помітивши її, шахраї розчинились у натовпі. Але у дівчат зникли телефон та готівка. А чоловік, який дарував троянди, зробив співчутливе обличчя й порадив бути уважнішими. 

‍Браслети дружби. Не задарма

Жертвою обману під назвою «браслети дружби» найчастіше стають пари. Як це працює: підходить хлопець чи дівчина і часто без попередження одягає вам на руку браслети-ниточки. Поки ви намагаєтеся позбутися нав'язливого продавця, його спільники обшукують ваші сумки й кишені. А іноді продавець починає вимагати гроші за браслет, який сам нав'язливо на вас начепив. Коштує ця ниточка зазвичай від 5 до 15 євро (хоча в магазинах її ціна не більше євро). Часто туристу простіше заплатити, ніж сперечатися з профі й псувати собі настрій. 

‍Не знайшов, а вкрав

Прогулюючись європейськими містами краще не піднімати гаманці та прикраси, знайдені на дорозі. У великих туристичних містах це популярний прийом шахраїв, адже відразу після того, як ви піднімете річ, до вас підійдуть кілька місцевих і звинуватять у крадіжці. 

Наша порада — сміливо викликайте поліцію. Адже шахраї розраховують на ефект несподіванки й погане знання туристом місцевої мови. Зазвичай туристи погоджуються заплатити €20-50, щоб уникнути скандалу. Однак якщо наполягти на виклику поліції, то шахраї зникають самі. 

‍Рахунок за кондиціонер і заміну скатертини 

У популярних серед туристів ресторанах у великі рахунки замовлень нерідко додають те, чого не замовляли. Зазвичай жертвою обману стають великі компанії друзів. Після трапези виносять чек, в якому все вказано місцевою мовою. Турист дивиться на суму, вказану в чеку і на автоматі сплачує. Однак якщо прочитати уважно, іноді можна знайти у чеку послугу із заміни скатертини, роботу кондиціонера або додаткові інгредієнти для страв. Якщо клієнт помічає це й починає з'ясовувати й наполягати, рахунок зазвичай змінюють на користь клієнта. 

Така схема шахрайства популярна на італійських курортах, де в рахунок можуть включити додаткові €15-20. Ще й офіціанти вдають, що погано розуміють англійською.

Також в Італії поширені крадіжки мотоциклістів, які виривають сумки з рук. Тому краще ходити подалі від проїжджої частини й міцно тримати сумочку. 

‍Уникайте жінок з яскравим макіяжем у Барселоні

Барселона серед туристів вважається світовою столицею кишенькових злодіїв. Мало кому вдалося уникнути тут бодай мінімальної крадіжки. Закони тут не надто жорсткі для шахраїв. Злодія, що попався на крадіжці, заберуть у в'язницю на 3 дні, після чого відпустять. Найбільше крадіжок відбувається на набережних, у центрі міста, біля відомих пам'яток (співаючі фонтани, Саграда Фамілія, парк Гауді тощо) та в метро. 

Схеми, якими користуються шахраї, аби вкрасти гаманець чи телефон, різні. Наприклад, вечорами на туристичній La Rambla у Барселоні можна побачити чимало молодих яскраво одягнених і нафарбованих жінок, які нав'язливо знайомляться з чоловіками. Здебільшого такі знайомства закінчуються зникненням грошей. 

Тут, а також в амстердамському, берлінському й паризькому метро щодня фіксують кількасот крадіжок. Зазвичай працюють групою: один із злодіїв витягує гаманець з кишені чи сумки, другий поруч забирає вкрадене, а третій стежить, аби не було поліції. Щоб уникнути крадіжок у метро, носіть гроші, картки та смартфон у внутрішніх кишенях, а також тримайте рюкзак перед собою.

‍Безкоштовний Wi-Fi — ще одна пастка шахраїв

Користуючись загальнодоступними мережами Wi-Fi, ви стикаєтесь із серйозним ризиком перехоплення ваших особистих даних. У популярному туристичному місці ви шукаєте мережу, знаходите ту, яка не вимагає пароля. Прикра новина в тому, що часто таким чином працюють шахраї, які можуть перехоплювати паролі, номери банківських рахунків, повідомлення, історію пошуку та інші особисті дані. Загадьнодоступну мережу просто взламати. Іноді зловмисники створюють фальшиві точки доступу або двійники справжніх мереж, щоб отримати доступ до інформації в телефонах туристів. 

Для захисту своїх даних рекомендується використовувати мобільний інтернет від оператора, увімкнути VPN-сервіс та уникати автоматичного підключення до небезпечних мереж. Не робіть банківських операцій та переказів через безкоштовний Wi-Fi.

Не можна заздалегідь вгадати, як саме вас спробують одурити на відпочинку, але потрібно бути готовим до цього в принципі. Уникайте розмов з тими, хто нав’язується, стежте за грошима та речами, не шукайте безкоштовних послуг чи інтернету. А якщо вже вляпались в історію, поставтеся до цього як до пригоди. І напишіть про неї нам.