Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Футбольний клуб «Шахтар» відкрив футбольну школу у Варшаві. Фото авторки
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Футбольний клуб «Шахтар» відкрив першу офіційну футбольну школу в Польщі для хлопців і дівчат від 2 до 13 років. Sestry побували на тренуванні столичному районі Bemowo.
Розминка перед грою. Фото авторки
Перше, що вражає, це розмір футбольного поля – воно справді величезне. Тренування проходять на стадіоні у Варшаві за адресою Obrońców Tobruku, 11. Це Bemowski ośrodek piłki nożnej. Тут є кілька великих футбольних полів з електронним табло, трибуни для глядачів і навіть металева огорожа для гостей – там на професійних матчах розміщують фанів команди запрошеної команди-противника, аби уникнути сутичок між гостями та господарями матчу.
Тренування юних спортсменів. Фото авторки
«Нам дуже не вистачало таких тренувань у Варшаві. До цього, ми тренувалися просто на секції після школи. Але це не той рівень. Тут є відчуття, що ти вже справжній футболіст та тренера дуже мотивують. До професійних польських шкіл потрапити складно, багато проблем із комунікацією, так, і грати хочеться зі своїми українцями», – ділиться мати юного гравця Андрія Гаманюка.
Гра у розпалі. Фото авторки
Головним тренером школи є Карпутєв Сергій - чемпіон України з футболу серед юнаків, кандидат у майстри спорту з футболу, тренер в проекті Welcome Through Football, який проводився під егідою UEFA, тренер в проектах Shakhtar Social.
Тренер дає настанови. Фото авторки
Записатись на заняття незалежно від попередньої підготовки можуть усі охочі хлопці й дівчата. Учні отримають пріоритетне право брати участь у відборі до Академії «Шахтаря», а також стануть частиною регулярних професійних футбольних подій клубу. Офіційне відкриття школи планується у листопаді 2023 року, з подарунками, розіграшами та запрошеними футболістами-чемпіонами.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
R E K L A M A
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Місце розташування клініки AboTak не випадкове. Саме на вулиці Вейській знаходиться не лише Сейм, але й головний офіс «Громадянської платформи» й Канцелярія Президента, тобто місця на політичній карті, де приймаються найважливіші для країни рішення. Саме тому борчині за право жінок на аборт, — як вони повідомили на пресконференції під час відкриття клініки, — вирішили «забрати собі шматочок цієї вулиці».
Відтепер сюди може прийти будь-хто, кому потрібні аборт, інформація або просто підтримка. «Це центр сестринства», — кажуть активістки. Сестринство важливе й цінне завжди, а особливо сьогодні, коли політики продовжують блокувати зміни до закону про аборти
Відкладено не лише закон про лібералізацію абортів, але й ті зміни, які під час виборчої кампанії називали «мінімальними». Йдеться про декриміналізацію абортів, тобто зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими особа, яка допомагає комусь зробити аборт, не ризикує потрапити до в'язниці, як це відбувається зараз. У Польщі жінки не підлягають кримінальному переслідуванню за нелегальне переривання вагітності, але допомога в здійсненні аборту — кримінальний злочин (за операцію незаконного переривання вагітності польським лікарям загрожує до трьох років позбавлення волі). Зрештою цей закон паралізує лікарів.
У Польщі аборт є законним у двох випадках: якщо він є наслідком забороненого діяння, тобто зґвалтування або інцесту, і коли він становить загрозу для здоров'я та/або життя жінки. На практиці останню передумову складно застосувати саме тому, що пособництво та сприяння аборту карається. І лікарі, посилаючись на «застереження совісті», нерідко відмовляються переривати вагітність, навіть коли вона становить загрозу плоду й матері. У Польщі вже померли декілька жінок, яким лікарі відмовились переривати вагітність на пізніх термінах, хоча ситуація становила пряму загрозу життю жінок.
До жовтня 2020 року в межах так званого «абортного компромісу» 1993 року законними вважались також аборти через дефекти плода, зокрема, несумісні з життям (завмерла вагітність). Але в 2020 році Конституційний суд Польщі визнав і це незаконним.
Після цього, за даними Міністерства охорони здоров’я РП, кількість легальних абортів у Польщі скоротилася вдесятеро. І в 2021 році було зафіксовано 107 проведених абортів замість 1076 у 2020 році. Але урядова статистика не має нічого спільного з реальною ситуацією з абортами в Польщі.
За оцінками ADT, жінки з Польщі роблять понад 100 000 абортів щороку
Минулоріч тільки Abortion Dream Team допомогла близько 50 000 жінок отримати доступ до фармакологічного аборту, оскільки саме на цей метод переривання небажаної вагітності жінки зважуються найчастіше.
Активісти ADT наголошують, що клініка AboTak — це місце, де вони не лише вимагатимуть доступу до аборту, а й надаватимуть цю послугу. Зараз у центрі доступна послуга медикаментозного аборту (за допомогою пігулок), а жінкам, які потребують хірургічного переривання вагітності, в центрі допомагають знайти відповідний заклад за кордоном, організовують транспорт, часом навіть фінансову підтримку. У центрі можна також зробити безкоштовний тест на вагітність і отримати консультацію лікаря.
Наталія Бронярчик підкреслює, що ADT допомагає всім, хто потребує допомоги в доступі до аборту. «Щодня до нас звертаються не тільки польки, але й жінки з України. Від початку повномасштабної війни понад 3 000 жінок з України зробили з нашою допомогою аборти», — каже вона. І додає, що ADT — не єдина організація, де люди можуть отримати допомогу. Чимало людей звертаються до «Мартинки» — організації, заснованої українськими жінками.
Мартинка була заснована через 19 днів після початку великої війни в Україні. За три роки роботи вона отримала близько 4 000 звернень за допомогою, а за останній рік ця кількість зросла вдвічі. Це випадки, пов'язані з насильством та торгівлею людьми.
Якщо ви маєте потребу поговорити, спитати поради — приходьте на вул. Wiejska, 9. «Ми для всіх. Ти не одна», — запевняють засновниці центру.
Офіс Президента Польщі стверджує, що Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% ВВП, з яких 0,71% ВВП витрачено на підтримку України, а 4,2% ВВП — це витрати на допомогу українським біженцям. Цю інформацію одразу підхопили критики польсько-українських відносин.
У тексті не уточнюється, з чого складається ця цифра. Обсяг військової допомоги (15 мільярдів злотих) при цьому детально розписаний, а от значно більша сума — чомусь ні. Витрати тільки на українських біженців з 2022 року оцінено в 88,73 мільярдів злотих, але ця цифра не підтверджується жодним з інших джерел. Так, авторитетний німецький інститут ifW Kiel, який від початку війни веде детальний підрахунок міжнародної допомоги для України, оцінив загальну вартість польської допомоги (і збройної, і гуманітарної, і фінансової) в 5 мільярдів євро (це трохи більше 20 мільярдів злотих).
Окремо допомогу, надану біженцям з України, порахували і в Польському економічному інституті: у 2022 році це — 15 мільярдів злотих, у 2023 — вже 5 мільярдів злотих. Цифри за 2024 рік поки немає, але вже зрозуміло, що вона буде меншою. Взяти хоча б таку статтю витрат, як виплати на дітей «800+»: в 2024 нею скористалися 209 тисяч з 400 тисяч українських дітей. На медичну опіку витрати теж скорочуються: в 2024 році меддопомогою в Польщі скористалися 525 тисяч українців, тоді як у 2023 році було 802 тисячі.
Торгівля: економічний баланс на користь Польщі
Починаючи з 2021 року, відповідно до аналітичної довідки Центру східних досліджень, Польща нарощує обсяги експорту товарів до України. Вже у 2023 році обсяги виросли на 80%, а торговий профіцит збільшився з 2,1 мільярда євро до 7,1 мільярда євро.
Важливим фактором росту експорту польських товарів стала війна. Так, у 2024 році Польща експортувала в Україну товарів на суму 56 мільярдів злотих (приблизно 12,7 мільярда євро), що на 5 мільярдів злотих більше, ніж у попередньому році. Ключові сектори, які забезпечують це зростання, — паливо, військове обладнання, машини та автомобільна продукція.
Щодо товарів масового вжитку й продуктів, то тут теж пожвавлення. Якщо раніше не виникало питання, що українцям везти з Польщі в якості презента: одяг, взуття, сири, алкоголь, продукцію для рукоділля, то зараз це вже проблема, адже більшість відомих польських товарів можна легко знайти в українських супермаркетах.
Війна зробила Польщу ключовим логістичним партнером України. Дохід тільки від постачання в Україну військової техніки досягнув у 2024 році майже 10 мільярдів злотих, що вдвічі більше, ніж у 2023.
Це зростання підкреслює важливість України як торговельного партнера, що є сьомим за величиною ринком польського експорту, випереджаючи США й Іспанію. Саме українська міграція, на думку аналітиків Банка народного господарства Польщі, найбільше вплинула на зміцнення торговельних зв'язків між країнами.
Україна відкрила двері польським виробникам навіть попри блокування кордонів, «зернове ембарго», намагання деяких політиків грати на історичній пам'яті. Водночас ослаблена війною Україна отримує значно менші прибутки.
Блокування польсько-українського кордону, 2022. Фото: Filip Naumienko/REPORTER/East News
Як зазначає в.о. директора Польського економічного інституту Павло Слівовський, «інтеграція України з Європейським Союзом та розвиток інфраструктури дозволять Польщі отримати більші економічні вигоди від торгівлі з Україною».
Вплив біженців на польську економіку
Тут цифри ще більш вражаючі. 78% повнолітніх українців у Польщі — працюють. Вони складають 5% (як трудові мігранти, так і особи зі статусом тимчасового захисту) від всіх працюючих людей в Польщі.
Відповідно до звіту Державного банку розвитку Польщі, у 2024 році українські вимушені мігранти внесли до Національного фонду здоров'я та Фонду соціального страхування 15,21 мільярдів злотих. Ця сума значно перевищує витрати, які понесла польська держава на соціальну підтримку дітей та медичне обслуговування українців зі статусом тимчасового захисту.
Bank Gospodarstwa Krajowego звітує, що на кожен злотий, отриманий на дитину за польською програмою «800+», українці сплатили до польського бюджету 5,4 злотих
Українці стали частиною польського ринку праці, особливо в галузі будівництва, у транспортній і сфері послуг, логістиці тощо. Українці заповнюють критичні прогалини. Українські жінки, які становлять більшість серед біженців, часто беруть на себе роботу, якою не хочуть займатися самі поляки, а також працюють там, де традиційно до війни через великі навантаження працювали чоловіки — наприклад, на складах чи м’ясопереробці.
Українська міграція сприяє росту польського ВВП. Так, згідно з дослідженнями Банку народного господарства, йдеться про щорічне зростання ВВП Польщі на 0,5-2,4 відсотки.
А колишній віцепрем’єр, міністр фінансів і багаторічний голова Національного банку Польщі Лешек Бальцерович взагалі впевнений, що «якби не біженці, валовий внутрішній продукт Польщі був би на 7 відсотків нижчим».
Є і такий факт: у 2023 році, після низки випадів з боку деяких польських політиків на адресу українських біженців і блокування українсько-польського кордону, стався масовий виїзд українців з Польщі — переважно до сусідньої Німеччини.
Польський економічний інститут пов'язує з виїздом українців зменшення економічного зростання у другому кварталі 2023 року на 0,2-0,3 відсоткових пункти
І йдеться вже не лише про «робочі руки». Польському ринку роками бракує вчителів, лікарів, інженерів, медсестер, доглядальниць за людьми похилого віку. Згідно з цьогорічним «Барометром професій», який визначає попит на окремі професії, 29 зі 168 професій можна вважати дефіцитними, з яких 13 — професії, що потребують високої кваліфікації. І в українців ця кваліфікація є.
Підприємництво та інвестиції: українці створюють робочі місця
У 2024 році кожен восьмий новий підприємець у Польщі мав українське походження. Із січня 2022 року по червень 2024 року в Польщі було створено близько 59,8 тисяч бізнесів, заснованих українцями, повідомляє Польський економічний інститут.
Українці перевозять виробництво, відкривають салони краси, ресторації, IT-компанії. За даними Польського економічного інституту, українські бізнеси працюють переважно в таких секторах: будівництво (23% від відкритих українських бізнесів), інформація та зв’язок (19%) та інші види послуг (12%).
Українці йдуть на ризик, працюючи в новому для себе середовищі, розбираються в нових для себе законах, бухгалтерській і податковій системах, щоб не залежати від соціальної допомоги й мати можливість утримувати власні родини
Відзначимо, що попри війну польський бізнес також інвестує в Україну. З початку війни інвестори зі 100 країн заснували в Україні понад 3000 компаній. Серед них поляки посідають третє місце (7,3%), випереджаючи німців, американців та англійців, повідомляє публічний портал Opendatabot. Більше половини польських компаній зареєстровані у Львові.
Відкриття магазину «Україночка» з українськими товарами в Любліні, 2025. Фото: Jan Rutkowski/REPORTER
Споживання та туризм: українці витрачають гроші в Польщі
Якщо довоєнні мігранти зосереджувалися на тому, щоб переказувати заробітки додому, то воєнні мігранти витрачають зароблене на місці — в Польщі. Дослідження Grupy Progres свідчить, що реальний заробіток українських біженців коливається від 3,3 до 5,5 тисяч злотих нетто, хоча більшість українців розраховує на більші ставки.
Основна причина в тому, що близько 66% свого заробітку українці віддають на оренду житла, плюс — комунальні послуги, інтернет, телефон, пальне. На чому економити? Якщо 80% опитаних говорять, що на їжу вони витрачають 1,5-2 тисячі злотих на місяць. Нерідко через низькі заробітки українців у Польщі родини біженців змушені витрачати кошти з дому, які надсилає чоловік, батьки.
— Я вирішила повернутися в Україну, коли нам в черговий раз підняли оплату за квартиру, — розповідає моя приятелька Зоя. — З двома маленькими дітьми важко знайти роботу, мій дохід був 1600 злотих на дітей, 2300 я заробляла прибиранням. Оплату за житло підняли до 2850 злотих, плюс комунальні — і шо, голодувати?
Національний банк Польщі звітує, що залишитися в Польщі після війни хоче 21 відсоток українських біженців. Основні причини, якими пояснюють бажання виїхати, — крім туги за Україною і рідними, — це відсутність перспективи мати власне житло, необхідність виконувати працю, яка не відповідає освіті та вмінням (лише 34 відсотки українців працюють відповідно до своєї кваліфікації, освіти), відчуття відокремленості від спільноти й незахищеності, негативний досвід під час працевлаштування (41 відсоток українців був ошуканий польськими працедавцями).
Ще один пункт впливу українців на економіку Польщі — туризм з України та виїзд в різні країни ЄС через Польщу. Українці виїжджають до ЄС переважно через три точки: Кишинів (Молдова), Будапешт (Угорщина), а більше половини пасажиропотоку — через українсько-польський кордон. У Польщі українські туристи купують їжу, залишаються на ніч у готелях, купують квитки з місцевих аеропортів у Кракові, Катовіце й Варшави.
Лише за третій квартал 2024 року ця стаття доходу принесла Польщі 2,2 мільярда злотих. І стала стабільним стимулом для місцевих економік, особливо в прикордонних регіонах.
Висновки: разом ми сильніші
Хоча Польща надала значну підтримку Україні та її біженцям, вона має позитивну віддачу від цих інвестицій у власну економіку. Українські мігранти не лише заповнили прогалини на ринку праці, але й сприяли зростанню ВВП Польщі, сплатили більше податків, ніж отримали соціальних виплат, медичної допомоги, вони розвивають підприємництво й витрачають в Польщі гроші як споживачі та туристи, а отже, — приносять користь польському бізнесу й економіці в цілому. Цифри говорять самі за себе. Українці — не лише реципієнти допомоги, а й активні учасники ринку праці, споживачі й платники податків, які суттєво зміцнюють польську економіку.
Польща та Україна можуть створити партнерство, яке принесе користь не лише їхнім економікам, а й суспільствам. Подальша інтеграція України з ЄС може ще більше зміцнити цей зв’язок, забезпечуючи стабільне зростання обох країн.
Звучить лякаюче, але насправді користування громадським транспортом Варшави має стати простішим, інтуїтивним. З автобусів, трамваїв і станцій метро зникнуть традиційні квиткові автомати. Не буде також і старих валідаторів квитків і турнікетів у метро. За новим проєктом, все має бути безконтактним і сучасним. Зараз у транспортному уженді приймають пропозиції від фірм, і невдовзі має відбутися тендер. Прийом заявок на участь у тендері мав розпочатися 28 лютого, але потенційні учасники надіслали вже аж 300 запитань, через що терміни можуть бути перенесені.
Зникне паперовий квиток з магнітною смужкою — його замінить квиток із QR-кодом. У людей з’явиться можливість оплачувати конкретний час в дорозі, а не купувати квитки на 20 і більше хвилин. Відомо, що за новою системою, пасажири будуть оплачувати проїзд за допомогою банківської картки, смартфона або смартгодинника і мобільного додатку. У застосунку треба буде створити особистий кабінет пасажира.
«Нова система буде працювати через пасажирський онлайн-портал і мобільний додаток. Також буде можливість користуватися традиційною міською карткою і паперовим квитком. Завдяки новій системі можна буде планувати подорожі й маршрути», — повідомляють в ZTM (Zarząd Transportu Miejskiego w Warszawie).
Планується, що нове система оплати за проїзд у громадському транспорті Варшави повноцінно запрацює і замінить стару у 2028 році, але в тестуючому режимі нею можна буде скористатися вже в 2026 році.
Як працює громадський транспорт у Варшаві зараз і чим нова система краща?
У систему громадського транспорту Варшави входять автобуси, трамваї, метро та приміські електрички. Місто розділене на дві квиткові зони: strefa 1 та strefa 2. До першої входить Варшава, до другої — приміські населені пункти. Квиток на проїзд діє на всі види транспорту та буває короткостроковим і довгостроковим, також можна купити довгостроковий документ на проїзд. Є проїздний документ, що діє тільки в однієї стрефі, а є такий, що діє в двох одночасно.
• Одноразові квитки діють 20, 75 чи 90 хвилин. Ціна: 3,40, 4,40 та 7 злотих. Груповий квиток (до 10 осіб) на 75 хв за одну зону коштує 22 злотих.
• Квиток на добу на необмежену кількість поїздок коштує 15 злотих на 1 зону та 26 злотих на дві зони.
• Квиток на 3 доби для 1 зони коштуватиме 36 злотих, для двох зон — 57 злотих.
• Квиток на вихідні з 19:00 п'ятниці до 8:00 понеділка у двох зонах — 24 злотих. Груповий квиток (до 5 осіб) на вихідні коштуватиме 40 злотих.
•Довгострокові квитки діють 30 або 90 днів, вони можуть бути іменними або ні. Наприклад, іменний 30-денний квиток для 1 зони коштує 110 злотих, а 90-денний для 1 зони коштуватиме 280 злотих.
Пасажирам доступні понад 3500 точок продажу, зокрема, автомати в міському транспорті і мобільні додатки, такі як Jakdojade, SkyCash та moBILET, а довгострокові проїзні можна купити в аплікації mobiWAWA. Нова система поєднає всі опції в одну, буде створений обліковий запис пасажира, до якого буде прив’язана банківська карта, і процеси оплати будуть відбуватися автоматично.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65c4c9cc87bd3eaaf379e9e4_Shtraf%20za%20proizd%20bez%20kvytka%20u%20Varshavi.JPG">«Читайте також: Штраф за проїзд без квитка у Варшаві»</span>
Терапевтичний дитячий садок (przedszkole terapeutyczne) приділяє увагу розвитку когнітивних, комунікативних, емоційних та соціальних навичок у дітей з розладом аутичного спектру та синдромом Аспергера. Тут працюють спеціальні педагоги, поведінкові терапевти, психологи, логопеди, фізіотерапевти. Окрім спеціальних програм, такі садки впроваджують також базову навчальну програму відповідно до здібностей дітей. Групи невеликі — до 10 дітей. На кожні дві дитини має бути один вихователь, а якщо дитина складна і може втекти, — плюс ще один особистий асистент.
Терапевтичний дитячий садок у Польщі: особливості, заняття й призначення
Діти проводять тут 5-6 годин терапії на день: 3-4 години групової терапії та 1-2 години індивідуальної щоденно. Є також корекційні заняття:
• сенсорна інтеграція. Це один з найголовніших напрямів, бо у дітей з РАС порушено сприйняття й інтеграція подразників з навколишнього середовища. Їх можуть дратувати бірки на одязі, обійми, шум, яскраве світло, дотики, або навпаки бракує обійм, якихось специфічних звуків, певної текстури предметів. Метою сенсорної інтеграції є усунення цих симптомів за допомогою ігор та вправ, що стимулюють органи чуття.
• тренінг соціальних навичок. Його мета — навчити дітей з розладами аутистичного спектру функціонувати в групі. Це спілкування з однолітками, розвиток соціальних навичок, ігри та спільний простір з іншими та встановлення тісних контактів з ними. Малюки вчаться, як почати комунікацію, справлятися з почуттями, виражати емоції, реагувати на різні дії людей, а також правилам поведінки в соціумі.
• навчання чистоті, або тренінги чистоти. Тут привчають дитину до користування туалетом, мити руки та чистити зуби. Зазвичай у діток з аутизмом — це проблема.
• заняття з логопедом і нейрологопедом. Логопедичні вправи спрямовані на розширення комунікації дітей. Коли дитина не розмовляє, впроваджується система альтернативної комунікації PECS — навчання за допомогою карток на липучках в спеціальному підручнику, потім — на планшеті.
• аудіотренінги та музикотерапія: цей терапевтичний метод роботи з дитиною передбачає прослуховування музики, записаної на синтезаторі. Тренування покращують концентрацію, слухову увагу, плавність мови та артикуляцію, а також впливають на краще розуміння мови. Також діти мають можливість вдосконалювати свою емоційну, пізнавальну, моторну та соціальну сфери, покращити невербальне та вербальне спілкування.
• казкотерапія (бібліотерапія): за допомогою книг психологи готують до життя в соціумі та вчать сприймати мову на слух.
• доготерапія та альпакотерпія. Контакт з тваринами допомагає дітям подолати страх перед навколишнім світом і дозволяє досягти вищого рівня соціального спілкування.
• програма активності Knill: використовується як підтримка терапії. Діти виконують певні рухи (наприклад, плескання в долоні, махання руками, погойдування, стискання рук) у ритмі мелодії. Це дозволяє дитині з аутизмом навчитися краще відчувати власне тіло.
Крім спеціальних занять в такому садку проходять заняття музикою, мистецтвом, фізичними вправами.
До терапевтичних дитячих садків набирають дітей з різним ступенем проявів аутизму, а також працюють над проблемною поведінкою та привчають до користування горщиком або туалетом. Якщо дитина має офіційний діагноз в Польщі, то такий садок отримує субвенцію від держави на кожну прийняту дитину. Він може бути безкоштовним державним (рідко є місця) або приватним і ви просто доплачуєте різницю (від 400 до 1500 злотих щомісяця).
Інтеграційний дитячий садок (przedszkole integracyjne) у Польщі: особливості й призначення
Тут звичайні діти навчаються разом з дітьми з особливими освітніми потребами, зокрема з аутизмом і синдромом Аспергера, ADHD, СДВГ. Групи тут значно більші: від 15 до 20 дітей. Не кожна дитина з особливостями може бути прийнята в інтеграційний садок. Зазвичай його відвідують діти з адекватно розвиненими комунікативними та соціальними навичками. Вони можуть самостійно користуватися туалетом, одягатися, їсти, а головне мають рідкісні прояви важкої поведінки.
Інтегрований дитячий садок стане хорошим вибором для тих дітей, які є самостійними або потребують невеликої підтримки вихователя. Тут меньше спеціальних занять і в цілому він дуже схожий на звичайний садок, просто особливим діткам приділяється більше уваги. Є індивідуальні заняття та соціальні тренінги.
Спеціальний дитячий садок (przedszkole specjalne) у Польщі: особливості й призначення
Це спеціальний дошкільний навчальний заклад для дітей, які мають недоліки фізичного розвитку, генетичні захворювання, розумову відсталість середнього чи тяжкого ступеня, аутизм та множинні порушення. Заняття у спеціальному дошкільному закладі проводяться за індивідуальними програмами, що створені на основі оцінки стану дитини. Спецсад виконує опіку й виховання дітей від 6 до 10 років, а також освітню функцію. Тут немає рекрутації: на основі медичної документації діти приймаються постійно протягом року.
Як знайти терапевтичний садок у Варшаві? Власний досвід
Мій син — невербальний аутист, тож може відвідувати лише терапевтичний дитсадок. У Варшаві таких закладів багато, але знайти найкращій виявилося завданням із зірочкою. Ми спробували три садка перед тим, як знайти свій.
Щоб дитина могла навчатися в przedszkole terapeutyczne, треба оформити Orzeczenia o potrzebie kształcenia specjalnego і WWR. Ці документи робляться в Poradnia psychologiczno pedagogiczna вашого району. Там працюють педагоги, логопеди й психологи. Немає лише психіатра, тож вам доведеться відвідати психіатра окремо і принести довідку з діагнозом до порадні.
Коли всі документи на руках, можна починати обирати садок. Кожен садок отримає субвенцію близько 5500 злотих щомісяця від держави на кожну особливу дитину, тож вони зацікавлені в нових учнях. Зазвичай на папері все красиво: багато занять, іграшок, дітей привчають до нової їжі і до горщика. Але на практиці все може виявитися не так чудово.
Наприклад, у першому садку, до якого ми потрапили, мене просили забрати сина через годину, бо він плакав, а вихователі нічого не могли вдіяти. До горщика сина так і не привчили, натомість дзвонили мені з проханням прийти і поміняти дитині памперс. Коли ж я вирішила більше не водити дитину в цей заклад, виявилося, що я маю попередити про це за 2 місяці або заплатити штраф в кілька тисяч злотих, бо садок перестає отримувати субвенцію, коли я забираю документи. Тож раджу уважно читати договір.
Другий садок виявився на набагато краще — в Google його назвали przechowalnia dla dzieci. Тут також попросили забрати сина вже через 2 години. Ніколи не розповідали, чим займалась дитина в садку, а потім я побачила, що малий вертається додому в пригніченому настрої, а на ногах і руках почали з’являтися синці та покуси. Документи ми забрали.
З третім садком також не склалося, бо я побачила, як легко там залишають дітей плакати на самоті в окремій кімнати. Аж зрештою я таки знайшла садок, де змогла залишати сина на 5-6 годин.
Як максимально швидко й ефективно знайти «свій» особливий дитсадок. Поради:
• складіть список садків, які вам підходять, перевірте відгуки в Google та на Facebook. А ще — в групах особливих мам Польщі у соцмережах і телеграм-каналах мам дітей з аутизмом у Варшаві
• на співбесіді у садку одразу запитуйте про індивідуальний план розвитку дитини, скільки триватиме адаптація і коли теоретично особлива дитина зможе залишатися в садочку максимальну кількість годин. Одразу попереджайте, що ви працюєте, розраховуєте на цей час і не можете забирати дитину просто тому, що вона плаче.
• спитайте про комунікацію із садочком, коли і як вам будуть надавати звіти по заняттях та втілених программах. Часто у садочка є своя мобільна аплікація, і педагоги пишуть туди, чим займалися діти, роблять оголошення. Також звіти можуть надаватися в усній формі, але обов‘язково кілька разів на тиждень.
• якщо дитина не ходить на унітаз або на горщик, одразу питайте про тренінг чистоти. У нормальному садку вам мають запропонувати привчити дитину. А для цього дадуть заповнити анкету на 40-50 питань стосовно туалету дитини і його звичок. Такий підхід є не в усіх садках, але це реально працює. У мого сина була проблема з туалетом до 5,5 років, і тільки завдяки такому підходу ми впоралися з цією делікатною проблемою.
5 найкращих терапевтичних і інтеграційних садочків Варшави за версію мам:
Цей садок є на Бялоленці та на Охоті. Тут ефективно впроваджується тренінг чистоти, картки PECS, чи не щодня проводяться різні тематичні заняття, є альпакотерпія, а також екскурсії для дітей в різні цікаві місця — в перукарню, на пошту (відправити родичам ластівки, які діти самі зробили в садку).
Це інтеграційний державний дитячий садок, же дійсно намагаються адаптувати дітей з особливостями до життя в соціумі. Багато програм і підтримки, цікаві різноманітністю ігри та заняття, особистий асистент для дитини з РАС.
Велика окрема будівля, безліч активностей, програм, гарне ставлення і догляд за дітьми з особливостями. А ще багато інклюзії та адаптації до соціального життя.
Активно провести час запрошує мережа трамплінових парків у Варшаві Hangar 646. Під час зимових канікул з 3 по 14 лютого можна придбати тижневий абонемент за 649 злотих на тиждень, в який входять:
• 1 година занять з акробатики • 1 година занять з паркура • тренування з розтяжки • активне стрибання на батутах • снеки на почастунок
Всі заняття проходять з інструктором, загальний час перебування в батутному центрі — біля 5 годин. Але якщо у вас не виходить вчасно забрати дитину, вона може зачекати в фойє центру, де є кафе з wi-fi та смаколиками. Батутний центр працює до 21:00. Такі тренування допоможуть зміцнити загальну фізичну форму, підвищать витривалість, навчать працювати в команді та допоможуть завести нових друзів. Для дітей будуть влаштовані різні конкурси, завдання, щоб мотивувати та навчити здоровій конкуренції.
Адреса: Carla Goldoniego 1 Ціна: від 120 злотих/7,5 годин
Різноманітну программу для школярів на канікулах за демократичними цінами підготував Bielański Ośrodek Kultury. У ній — майстеркласи з ведення тіктоку від польських блогерів, кінопокази у сферичному кінотеатрі, вистави, конференція з настільних ігор, програма від фокусників в ілюзіоністів, заняття з вітрильного спорту тощо. Ви самі можете планувати свій графік і залишати дитину тільки на ті заняття, що їй цікаві.
Адреса: Zygmunta Vogla 62 Ціна: від 25 злотих та безкоштовно
Цілу серію різноманітних майстеркласів та занять для дітей різного віку під час зимових канікул підготував Осередок Культури Вилянув. Циркові та креативно-пластичні, танцювальні, музичні, а також заняття з бразильського єдиноборства капоейра, художні, театральні та заняття з фізичної підготовки для молодших школярів. Є безкоштовні та платні уроки, ціни платних лояльні: від 25 злотих. Адреси філій, де відбуваються заняття, дивіться на сайті Centrum Kultury Wilanów.
Майстеркласи від польських тіктокерів у художній галереї — це шанс не лише навчитися робити відео, які залітають, а й помалювати в цікавій компанії, потанцювати, зробити яскраві фото для інстаграм та розпитати успішних блогерів про тонкощі їхньої роботи. Тригодинні заняття розраховані на дітей від 8 до 15 років. Проводять відомі в Польщі блогери Aria Martelle,
Ula Smarkula, Sebastian Kowalczyk, Evie, Ciapur. Купити квиток та обрати для себе майстерклас можна за посиланням.
Всі зимові канікули Centrum Pieniądza NBP проводить безкоштовні зимові заняття для учнів початкових класів та розповідає історію першого польського короля. Під час занять учасники здійснять надзвичайну подорож у Середньовіччя. Вони зможуть побачити монети та банкноти віком до тисячі років! Відкриють таємниці першого польського короля та вшанують його пам‘ять. Обов’язковий попередній запис на сайті.
Спеціальну програму для школярів підготував Королівський замок у Варшаві: дітлахам пропонують не просто екскурсію, а цікаву гру, за допомогою якої вони дізнаються багато таємниць замку. Дітям покажуть художню галерею під мікроскопом, розкажуть про тонкощі роботи реставраторів і навіть проведуть майстерклас. Приємний бонус: організатори наважилися показати таємні куточки Королівського замку, що завжди були приховані від туристів.
Зимовий табір для учнів 1-3 класів з 8 до 18 годин з цікавою програмою підготували в Smart Kids planet. На дітлахів чекає активний відпочинок, походи в кінотеатр, прогулянки на вулиці, майстеркласи, а також 4-разове харчування. Програма табору досить різноманітна: кожного дня нові розваги, тож нудьгувати дитина точно не буде! Центр буде проводити різні наукові заняття з експериментами, щоб школяри змогли відчути себе справжніми дослідниками. А ще тут в ігровій формі можна опанувати нову професію.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
