Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
За даними порталу GetHome.pl українці купують у Польщі більше квартир, ніж решта іноземців. Близько половини всіх придбаних об'єктів нерухомості не громадянами Польщі припадає на українців.
Ірина Базанова із чоловіком купили квартиру для доньки-студентки у Варшаві. Зупинили вибір на помешканні в низькій забудові під Варшавою вартістю 565 000 злотих та площею 50 м2. Сьогодні ціни на нерухомість у Варшаві зросли і вартість готового житла на вторинному ринку становить 12-18 тисяч злотих за квадратний метр в залежності від району. Але постає питання й щодо того як переказати гроші закордон.
Гроші на житло перевозили всією ріднею 2 тижні
«Ще до війни ми продали квартиру в центрі Києва, яка дісталася дочці у спадок від бабусі. Гроші поклали в банківську ячейку та думали вкласти їх у нерухомість у Києві. Після вторгнення Росії в Україну плани змінилися, у Варшаві дуже подорожчало житло, вирішили не витрачати на оренду і купити своє. Гроші перевозили всією ріднею та хорошими знайомими протягом двох тижнів, бо декларувати кошти – шалено складний процес», – ділиться досвідом Ірина.
У польському банку сім'ї потрібно було надати документи, що підтверджують легальність походження коштів – для цього довелося перекласти документи про продаж квартири у Києві та документи про спадщину. Без цього покласти велику суму на рахунок вкрай проблематично. Кожен банк має свої вимоги, але, як правило, у Польщі звітують за суму понад €15 000, хоча деякі фінустанови можуть запитати про походження і набагато меньших коштів. Із плюсів: громадянам України можна оформити іпотеку на нерухомість та навіть стати учасником державної програми іпотеки під 2%.
«Коли купували квартиру в Берліні, на нас дивилися із подивом: звідки у мігрантів такі гроші?»
Німеччина стала другою країною після Польщі, куди поїхало найбільше українців після початку повномасштабного вторгнення. І хоча про масову купівлю нерухомості не йдеться, багато наших земляків, зважилися на покупку своїх квадратних метрів в цій країні. В невеликих містах ціни на житло коливаються в межах €2-4 тисяч за квадратний метр, а ось в Мюнхені починаються від €8 тисяч, а у Франкфурті – від €6 тисяч за квадратний метр і вище. У Берліні ціна квадратного метра стартує від 7 тисяч євро.
«Самі німці дуже часто орендують житло все життя, бо не можуть собі дозволити собі його купити. Тож коли ми купували квартиру у Берліні, на нас дивилися із подивом: звідки у мігрантів такі гроші? У мого чоловіка бізнес, тому підтвердити легальність коштів ми могли, але наскільки я знаю, багато забезпечених українців не спромоглися купити тут житло, тому що не підтвердили легальність грошей – тут з цим дуже суворо. Втім, суворо з усім, бо за несплату податків чи комунальних платежів – житло забирають», – розповідає українка Ліна Іваниця.
Сам процес купівлі дуже довгий, складається з п'яти етапів і займає приблизно три місяці. Купівля нерухомості не дає іноземцю додаткових вигод чи права на отримання посвідки на проживання – для цього необхідно проживання в країні не менше 5 років та мати офіційне працевлаштування.
Але найбільше українку здивувало те, що німецькі продавці забрали з квартири старий ламінат.
«Нас відразу запитали, чи робитиме ми новий ремонт. Ми планували це робити, тому дозволили забрати старі меблі, але колишні господарі пішли далі та вивези навіть ламінат. Не знаю, куди вони мають намір його застосувати», - дивується жінка.
Найбільша база нерухомості Німеччини представлена на ресурсах Immobilien Scout 24 та immowelt.de. Коли об'єкт обрано, то покупецю слід ознайомитися із поземельною книгою (Grundbuch) та подивитися всю історію нерухомості, а також житловий статут, протоколи зборів власників, економічний план та розрахунок комунальних платежів. Оплачується нерухомість тільки з рахунку в німецькому банку – опція SWIFT переказів недоступна. Для здійснення угоди також необхідно підтвердити фізичну адресу в Німеччині. Іпотека чи розстрочка для українців не передбачена.
Власник іспанської нерухомості може претендувати на громадянство
Іспанія користується популярністю у громадян України також – і тут реально оформить іпотеку під 2-4% терміном до 20 років, але потрібно ретельно обирати банк, оскільки у багатьох фінансових установах великий відсоток відмови іноземцям. Цю інформацію можна знайти на формах.
З документів вимагатиметься довідка про відсутність кредитної заборгованості, підтвердження легальності походження коштів, документи з місця роботи та рекомендаційний лист із банку, деякі банки ще просять довідку про несудимість.
Усі документи мають бути перекладені присяжним перекладачем. Процес купівлі зі сплатою податків триває приблизно місяця. На відміну від Німеччини, власник іспанської нерухомості може претендувати на дозвіл на проживання та пізніше громадянство. Ціна стартує від €1500 євро за квадратний метр, залежно від регіону. До речі, громадяни Польщі часто купують нерухомість в Іспанії. Найдорожчі регіони – Балеарські острови та Мадрид. Ціни там коливаються від €3200 –3600 за квадратний метр. Популярна Каталонія починається від 2100 євро за квадрат. Нерухомість Валенсії та Наварро коштує приблизно €1500-1600 за квадратний метр.
Гроші перевозять на флешці: легальність під питанням
Ріелтор Юлія Залуцька пояснює основні нюанси, які мають знати іноземці під час купівлі нерухомості за кордоном. Найголовніший нюанс полягає в тому, що в країнах Євросоюзу не можна купити нерухомість за готівку – така опція доступна в Туреччині та ОАЕ та про легальність там не питають.
«У Польщі та інших країнах Євросоюзу всі операції з купівлі нерухомості відбуваються за безготівковим розрахунком. Відкрити рахунок не проблема, але перерахувати на нього гроші або перерахувати їх на рахунок продавця з України зараз не так просто, як раніше – Нацбанк встановив обмеження на такі перекази», – пояснює фахівець.
Перевозити готівку за кордон, щоб покласти їх на рахунок у країні Євросоюзі, теж не просто – дозволений максимум без декларування становить €10 000 на особу. Все, що вище, треба декларувати.
Але тут є нюанс. Вивозити за межі України можна лише ті кошти, які знято з власного банківського рахунку. Навіть якщо ви можете підтвердити легальність коштів, то готівка все одно має проходити через банк. Це дуже дивно, але спочатку кошти потрібно покласти на рахунок, а потім зняти. І всі виписки про походження грошей обов'язково потрібно зберегти, оскільки вони стануть у нагоді і на кордоні, і в іноземному банку», - пояснює Юлія Залуцька.
Сьогодні в українському банку фізична особа може зняти з рахунку понад сто тисяч гривень на день (це приблизно €2564 євро). Тобто знімати гроші на житло вартістю €100 000 доведеться приблизно 40 днів. Знімати готівку з української банківської картки за кордоном теж можна з обмеженням до 100 000 гривень на місяць (€2564), хоча розраховуватися в магазинах можна без ліміту.
На формах активно обговорюють опцію купівлі криптовалюти, щоб уникнути лімітів. На перший погляд, схема дуже проста – можна купити криптовалюту зі стійким курсом (стейблкоїн) та продати її в інтернеті з оплатою на іноземний рахунок. Однак провезти гроші можна просто на флеші та без додаткових декларацій – для цього рекомендують придбати апаратний гаманець Ledger і на нього покласти криптовалюту. А потім покласти гроші на рахунок у іноземному банку. Ця ідея активно обговорюється на форумах, але її легальність під питанням і поки що не має чіткого регламенту.
За словами фахівця, у всіх фінансових установах є різний поріг суми, яку потрібно документально підтвердити. Наприклад, в Іспанії в деяких банках можна покласти на рахунок 50 000 євро і не звітувати, а законодавство Великобританії дозволяє покласти на рахунок до 100 000 фунтів без митної декларації.
Щоб підтвердити легальність коштів за кордоном, підійде довідка про заробітну плату за останні кілька років або документ про продаж квартири, автомобіля чи іншого майна в Україні, але він має термін давності – не більше двох років.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
