Ексклюзив
20
хв

Лазенки Крулевські: історія та сучасність найкрасивішого парку Польщі

Історія виникнення одного з найвідоміших та найкрасивіших парків Польщі, бере початок з лютого 1674 року. Саме тоді Станіслав Іраклій Любомирський став власником великої частини уяздовських земель, які в ті часи розташовувались поруч з Варшавою. На їхній території він розпочав будівництво комплексу купалень, які згодом стали парком.

Мар'ян Савчишин

Парк "Королівські Лазенки" у Варшаві. Фото: Real_life_photo/Shutterstock.

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Станіслав Іраклій Любомирський був визначним державним та військовим діячем за часів ІІ Речі Посполитої. Він також увійшов в історію як драматург та поет. Проте найвідомішою спадщиною польського магната є варшавський парк „Лазенки Кролевські”.

Цікавим фактом є те, що один із синів Станіслава Любомирського, а саме — Юзеф — був чернігівським воєводою з 1726 по 1732 роки.

З нагоди 350-ї річниці від початку зведення комплексу Королівських купалень, що стало фактичним початком заснування парку, в ньому відбулися памʼятні концерти класичної музики та виставки.

Виставка "Мистецтво добре мислити. Спадщина Станіслава Іраклія Любомирського" ілюструє історію Лазенок Любомирських, сліди якої досі можна побачити в архітектурі та ландшафтах парку.

Лазенки Крулевські — місце зустрічей з історією

За наказом князя Станіслава Іраклія Любомирського в Уяздові були побудовані лазні. Довкола них було створено кілька штучних водойм та висаджено декоративні дерева та кущі.

До створення комплексу було запрошено найкращих голландських, французьких та італійських ландшафтних архітекторів. Саджанці рослин завозилися до Уяздова з цілої Європи.

Читайте також: Історія королівського замку у Варшаві

Садовий павільйон у стилі бароко, спроєктований голландським архітектором Тильманом Гамеренським, призначався для відпочинку та розваг. В інтер'єрі лазні була кімната, стилізована під грот. У ньому розташовувалось джерело, що символізувало джерело в Стародавній Греції, яке приносило натхнення музам.

На території Лазенек було побудовано ермітаж на Агриколі та павільйон Гіпокрен (з грецької міфології — джерело на Геліконі, присвячене музам), який дав назву парку Лазенки.

Перші лебеді та фазани були куплені у Парижі, вони, на жаль, не змогли прижитися в Лазенках. Згодом їх замінили на польських птахів.

У 1764 році польський король Станіслав Август Понятовський, шукаючи місце для своєї літньої резиденції, придбав Лазні разом з усією територією довкола. У той час бароковий павільйон вже був перетворений на класицистичний Палац на острові.

Російський цар придбав Лазенки Крулевські

Після смерті Станіслава Августа Понятовського Королівські Лазенки успадкував князь Юзеф Понятовський, а потім його сестра Марія Тереза Тишкевичева. У 1817 році Понятовські вирішили продати резиденцію. Її придбав російський цар Олександр І.

Майже століття Королівські лазні належали царській родині Романових і були одним з улюблених місць прогулянок варшав'ян. За цей час Бельведер був перебудований для потреб намісника, великого князя Костянтина, а в 1846 році до західного крила Палацу на Острові прибудували православну каплицю, спроєктовану Анджеєм Ґолонським; у міжвоєнний період каплицю перетворили на католицьку каплицю, яку остаточно знесли лише після Другої світової війни.

З початком Першої світової війни росіяни вивезли з Лазень більшість творів мистецтва, які були повернуті в країну лише в 1921 році за Ризьким мирним договором. У міжвоєнний період Королівські лазні, як і Вавельський королівський замок та Королівський замок у Варшаві, слугували репрезентативними спорудами республіки. Для Лазенок це був час перевідкриття ідентичності місця та його історії.

Як літня резиденція останнього короля Польщі Палац на Острові набув важливого значення для ідентичності тодішньої відродженої держави, ставши улюбленою резиденцією останнього польського короля. У свою чергу, Лазенки стали символом ідей свободи, в тому числі завдяки пам'ятнику королю Яну ІІІ Собеському, відкритому у 1788 році на 105-ту річницю визволення Відня.

Найтрагічнішим періодом в історії Королівських купалень стала Друга світова війна. Нацистська політика знищення національних символів, яка призвела до руйнування Варшави, поширилася й на Палац в Лазенках. У 1944 році, після поразки Варшавського повстання, окупанти просвердлили сотні отворів для динаміту. Вибуху, однак, не відбулося, але палац підпалили. Вогонь охопив перший поверх, мальовничі прикраси Саломонової зали, плафони Вакха та приміщення лазні, а також неймовірну дерев'яну підлогу. Інші будівлі — палац Мислевицьких, Білий дім та Стара оранжерея з Королівським театром — на щастя, уникли знищення.

Перші зали відреставрованого палацу були відкриті для відвідувачів 16 травня 1960 року. До сьогодні весь комплекс садів та історичних будівель — як парк-музей "Лазенки крулевські" — відкритий для відвідувачів.

Королівські сади

Парк королівських купалень у Варшаві — це не лише домівка для класицистичної архітектури та королівських художніх колекцій, а й три історичні сади, сформовані в різні періоди й різні за стилем:

  • Королівський сад 18 століття;
  • Романтичний сад 19 століття;
  • Модерністський сад 20 століття.

Читайте також: Що цікавого подивитися у Мазовецькому воєводстві

Зараз сади розташовані посеред польської столиці та займають загальну площу 76 гектарів. Королівські лазні також прилягають до Ботанічного саду, Агріколи та Уяздовського саду, які разом з частиною Вісли простягаються до Королівського замку та Цитаделі, створюючи унікальний зелений міський комплекс у Варшаві.

Марʼян Савчишин, редактор новин Sestry

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Ексклюзив
20
хв

Куди поїхати машиною в Європі з дітьми: цікаві місця в Чехії, Нідерландах, Австрії та Німеччині 

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress