Старт наступу Сил оборони України на території Курської області став новиною, яка буквально перевернула світ. Виявилося, що усі накреслені до цього «червоні лінії» є міфічними, і під натиском українських воїнів Кремль вимушений змиритися з новою реальністю — на території Росії вперше з часів Другої світової війни відбуваються повномасштабні бойові дії.
Цей факт викликав захват медіа та політиків Заходу,, адже ЗСУ знову женуть ворога геть, демонструючи майстер-клас із асиметричних методів ведення війни. Водночас, є очевидним, що операція ЗСУ на Курщині ведеться за вкрай жорсткого дефіциту ресурсів. З її здобутків Україні життєво необхідно витягнути максимальний інформаційний ефект. Це значно простіше, аніж здається на перший погляд, адже українські військові вперше в історії змогли реалізувати одне із найскладніших напрацювань західної військової думки, додавши власні акценти.
Ну а це, в свою чергу, демонструє західним партнерам: вони також можуть протидіяти Росії в асиметричний спосіб, використовуючи воєнні інструменти, і підтримуючи Україну усією необхідною для перемоги зброєю.
Що таке «операція базових ефектів» і чому саме це поняття підходить
Оглядачі в Україні та в країнах Заходу воліють описувати дії ЗСУ на Курщині крізь призму поняття маневреної групи військ (МВГ) як компактного угруповання військ, що може в наступі навіть не мати чисельної переваги над противником, що обороняється, але це аж ніяк не заважає йти вперед і нести безлад в системі оборони і тилу ворога.
Прямою відсилкою до цього поняття є досвід Харківської офензиви ЗСУ восени 2022 року, паралелі з Другою світовою війною проглядаються також.
Але ж нюанс в тому, що із Росією як державою-агресором почали коїтись прямо таки небачені до цього метаморфози, які стартували після заходу наших військ на терени Курщини. Наприклад, кремлівські «балакучі голови» одразу ж забули про «ядерний попіл», на який мав би перетворитись цивілізований світ через «порушення кордонів Російської Федерації». Ба більше, Кремлю довелось зіткнутись із тим, що якщо «кордони Росії ніде не закінчуються», то вони ніде й не починаються, тобто про недоторканність власних меж росіянам тепер можна забути всерйоз і надовго.
Не кажучи вже про те, що попри всі установки російської пропагандистської машини, притоку «добровольців» в армію РФ не спостерігається. Окремо важливим тут є і той момент, що російська влада сама вперше за час повномасштабного вторгнення ініціювала перемовини з обміну полоненими.
Усе вищенаведене свідчить, що Силам оборони України в ході бойових дій на Курщині вдалося реалізувати дещо значно складніше, аніж просто формат дій МГВ. Це «дещо» в західній воєнній думці називається «операція базових ефектів» і є можливо найбільш досконалою формою «гібридної війни», як способу асиметрично протистояти своєму ворогу.
Кваліфікація про «операцію базових ефектів» тут важлива одразу в кількох моментах. По-перше — щоб для початку зрозуміти, якою ідеєю насправді керувалися планувальники дій Сил оборони України на Курщині.
По-друге — щоб чіткіше оцінити, що підготовка операції на теренах Курської області явно зайняла доволі тривалий час, та навряд чи обійшлась без консультативної допомоги від військових країн Заходу, хоч західні партнери й роблять вигляд, що ці всі події для них — сюрприз.
І головне.
Українські військові стали по суті першими у світі, хто реалізував концепцію «операції базових ефектів» у чистому вигляді
Це більш яскраво підкреслює історичний характер їх дій та заодно диктує, що успіхи ЗСУ на Курщині не можна міряти лише площею території, яка опинилась під їхнім контролем.
Наостанок, важливий ефект — явні прояви слабкості Кремля на тлі бойових дій в Курській та інших областях на території РФ — це також прямий здобуток українських військових, отриманий асиметричним чином.
Нетрадиційний повітряний наступ
Окрім загальної концептуальної складової, є конкретний момент успіху Сил оборони України при операції на Курщині, про який є сенс ширше розповідати світу. Мова про нетрадиційний повітряний наступ, який провадять українські військові, і котрий уже дав свої успіхи.
Для початку, давайте згадаємо епізод із ракетним ударом ЗСУ по базі зберігання техніки армії РФ під Курськом 30 липня цього року, з натяком на можливе використання модернізованих «Нептунів». Тризуб «Нептуна» буквально проколов шлях вперед українським військам. Паралельно ми бачимо активізацію ударів БПЛА-камікадзе по аеродромам російської авіації, які ведуться навіть більш інтенсивно, аніж кампанія ударів по російським НПЗ весною 2024 року.
Тут мова саме про удари по ворожим летовищам «Морозовск», «Балтимор», «Саваслейка» та іншим, кадри з яких останніми днями справедливо тішили українців. Удари дронів-камікадзе дали неочікуваний ефект, коли російські війська не змогли зупинити українські війська на Курщині «традиційним» для них методом — бомбити усе до стану «місячний пейзаж».
Так Україна стала першою у воєнній історії державою, якій вдалось придушити активність тактичної авіації ворога, використовуючи далекобійні дрони-камікадзе, як вимушені замінники далекобійних ракет.
Вже й в Армії США задумались, що для ведення війни в сучасних умовах їм потрібен свій умовний «аналог Шахеда», зокрема як інструмент виснаження протиповітряної оборони ворога
Чому Заходу потрібний приклад асиметричної перемоги
Ми зараз у тому моменті, коли США, Німеччина та інші країни Заходу займаються «розкручуванням маховика» оборонного виробництва, зокрема, щоб постачати Україні нову зброю для боїв проти російських загарбників.
Цифри, з якими можна легко ознайомитися у відкритому доступі, які стосуються виробництва нової бронетехніки, артилерійських боєприпасів і далекобійних ракет, демонструють, що на даний момент Росія має показники виробництва, близькі до американських. Це й пояснює, чому країни Заходу можуть боятись ескалації і не знімати фактичну заборону на застосування далекобійних ракет ATACMS та Storm Shadow по військовим об’єктам на території РФ.
Але в тому й нюанс, що операція ЗСУ на Курщині несе світу важливий приклад. Росію можна перемагати, навіть не маючи достатньо ресурсів. Потрібні в першу чергу знання та воля.
Експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express, до складу команди приєднався у листопаді 2020 року. Наразі зосереджений на висвітленні усіх технологічних, воєнних та військово-промислових аспектів, пов’язаних із повномасштабним вторгненням РФ до України. До цього моменту як автор профільних видань висвітлював особливості роботи енергетичного, транспортного та аграрного господарства України в умовах воєнної загрози від Росії. Загальний досвід роботи складає 9 років.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!