Ексклюзив
20
хв

Історія королівського замку у Варшаві

Королівський замок у Варшаві — унікальне та символічне місце. Його прекрасна архітектура і багата історія приваблюють туристів з усього світу. Замок розташований на Замковій площі у Варшаві. Спочатку він був резиденцією династії П'ястів, а з XVI століття замок став резиденцією правителів Речі Посполитої.

Мар'ян Савчишин

Королівський замок у Варшаві. Фото: BestPhotoStudio/Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Сьогодні Королівський замок — це дивовижний музей, який представляє надзвичайну колекцію творів мистецтва та експонатів, пов'язаних з польською та світовою історією й культурною спадщиною. В залах замку можна відчути дух минулого і відкрити для себе таємниці стародавньої Польщі.

Королівський замок у Варшаві — це не тільки туристична пам'ятка, а й символ гордості та краси незламного духу польського народу.

Історія Королівського замку у Варшаві сягає своїм корінням у середньовіччя.

У ХІХ столітті, після Листопадового повстання 1830-1831 років, замок було передано на потреби російського уряду. Під час Першої світової війни він служив офіційною резиденцією німецького генерал-губернатора. З 1920 по 1922 рік це був маєток президента ІІ Речі Посполитої. У 1926-1939 роках — це була офіційна резиденція Президента. Замок був спалений і пограбований німцями в 1939 році та повністю знищений за особистої вказівки Гітлера в 1944 році.

Знищення Королівського замку у Варшаві

Пожежа в Королівському замку у Варшаві спалахнула близько 11 години ранку 17 вересня 1939 року. Причиною став німецький артилерійський обстріл. Замок згорів, а після того, як німецька армія зайняла Варшаву, почалося планомірне пограбування творів мистецтва, які не вдалося винести з його приміщень. 10 жовтня 1939 року спеціалізовані німецькі команди під керівництвом істориків та експертів почали розбирати підлогу, мармур, скульптури та кам'яні елементи, такі як каміни та карнизи. Ними були також вивезені до Німеччини ті твори мистецтва, які не вдалося винести зі спаленого замку.

Як стверджують історики, Адольф Гітлер особисто наказав підірвати Королівський замок 4 жовтня 1939 року. Німецькі сапери висвердлили отвори в мурах замку та заповнили їх динамітом, але будівля була зруйнована лише між 8 і 13 вересня 1944 року під час Варшавського повстання.

Руйнування замку було передбачено так званим планом Пабста, який передбачав будівництво на цьому місці монументального Народного дому або конгрес-холу Націонал-соціалістичної німецької робочої партії (НСДАП).  На місці колони Сигізмунда мав бути встановлений пам'ятник Німеччині.

Читайте також: Національний музей у Варшаві

Відбудова замку в Варшаві

19 січня 1971 року керівництво робітничої партії Польської Народної Республіки (ПОРП), бажаючи здобути визнання в інтелектуальних колах, прийняло рішення про відбудову замку. Вже 26 січня відбулися перші збори Громадського комітету з відбудови Королівського замку у Варшаві. Головою Комітету став Юзеф Кенпа, 1-й секретар Варшавського комітету Польської об'єднаної робітничої партії.

Реконструкція була проведена дуже швидко. Вже в лютому 1973 року відбулося перше урочисте відкриття відбудованої готичної частини замку, а в липні 1974 року на вежах з'явилися дахи. Тоді ж було прийнято рішення про присвоєння оновленому закладу статусу пам'ятки національної історії та культури.

Першим директором став професор Олександр Ґейштор у 1980 році.

У 1977 році були введені в експлуатацію перші зали а наступні — у серпні 1984 р. Остаточні завершальні штрихи були зроблені до 1988 року.

У 1980 році Королівський замок у Варшаві, як і все Старе місто, був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Читайте також: Цікаві факти про Палац культури і науки у Варшаві

Музей в Королівському замку у Варшаві

Королівський замок у Варшаві вважається одним із найвідоміших музеїв Європи. За підсумками 2023 року він посів 23 місце у рейтингу найпопулярніших музеїв світу за версією The Art Newspaper.

У залах на першому поверсі музею представлені колекції європейського живопису, скульптури та твори декоративно-прикладного мистецтва, а також цінні зразки історичної зброї. Загалом понад 600 експонатів.

Найважливішою частиною постійної виставки шедеврів в Королівському музеї у Варшаві є колекція родини Ланцкоронських. Вона налічує 37 експонатів, частина з яких були подаровані музею в 1994 році професоркою Кароліною Ланцкоронською — останньою спадкоємицею аристократичного роду, який протягом двох століть зібрав у своєму палаці у Відні одну з найбільших приватних колекцій творів мистецтва в Європі. Особливе значення в цій колекції мають 15 творів, що належали королю Станіславу Августу у 18 столітті. Твори були продані його спадкоємцями після смерті монарха.

Безперечними перлинами цієї колекції є дві роботи нідерландського художника Рембрандта ван Рейна, одного з найвидатніших представників в історії європейського мистецтва, а саме: "Дівчина в рамці" та "Вчений за письмовим столом". Вони є одними з найцінніших картин, що постійно знаходяться в Польщі.

Інші шедеври, також заслуговують на увагу: "Адам і Єва" авторства Лукаса Кранаха, "Курець і п'яниця" Адріана ван Остаде, "Свята Марія Магдалина" Пітера ван Ліндта, "Морський шторм" Людольфа Бакхейзена та "Натюрморт зі скрипкою, картинами та автопортретом" Корнеліуса Норбертуса Ґісбрехтса.

Марʼян Савчишин, редактор новин Destry

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Редактор новин, журналіст. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, працюючи журналістом у першому польському інформаційному інтернет-сервісі Wirtualna Polska, створив стратегію інформування українських біженців у Польщі. Був головним редактором інформаційного сервісу для українців в Польщі - VPolshchi.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Ексклюзив
20
хв

30 ідей, куди піти і що робити в Катовіце з дітьми й без

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress