Ексклюзив
20
хв

Де у Варшаві покататися на ковзанах?

Зимове катання на ковзанах доступне в усіх районах Варшави. Ловіть список варшавських ковзанок з цінами та контактами

Юлія Ладнова

Вечірнє катання в Старому місті має неповторну атмосферу, але й бажаючих її відчути завжди дуже багато. Фото: Shutterstock

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

1. Найвідоміша ковзанка Варшави знаходиться в Старому місті (Rynek Starego Miasta). Вона вміщує максимум 80 людей і працює щодня з 10:00 до 21:00 до кінця січня. Прибирання льоду тут відбувається тричі за день. Оренда ковзанів коштує 10 злотих за годину, захисного шолома — ще п’ять. Катання відбувається просто неба й безкоштовне.

Тел: 22 16-27-310

Фото: Shutterstock

2. Відкрита міська ковзанка біля Палацу культури й науки (plac Defilad, 1) працює з 10:00 до 21:00 щодня і вміщує до 200 осіб. Покататися тут також можна безкоштовно, а за оренду ковзанів доведеться внести заставу 50 злотих (шолома — 20 злотих, ходунків для навчання — 50 злотих). Але приємно, що з поверненням інвентарю після катання гроші вам також повертають.

Тел: 501 299 976

Фото: Facebook Pałac Kultury i Nauki Warszawa

3. Ковзанка Bemowo (Obrońców Tobruku, 40) відкрита щодня з 9:00 до 21:30 і працює безкоштовно. Оренда ковзанів теж безкоштовна, але 31 грудня та 1 січня атракція зачинена.

4. Невеличка ковзанка просто неба в Elektrowni Powiśle (ul. Zajęcza, 4) працює щодня з 11:00 до 21:00 до кінця лютого. Клієнтам центру вхід на ковзанку безкоштовний за наявності чека на 50 злотих. Іншим — 8 злотих за годину. Прокат ковзанів — 10 злотих за годину.  

Тел: 22 128 56 00

Фото авторки

5. Ковзанка в Centrum Praskie Koneser (Plac Konesera, 4) працює щодня з 8:45 до 22:00. Клієнтам торгівельного центру — безкоштовно за наявності чека на суму покупки мінімум 30 злотих. Іншим — 10 злотих за катання та 10 злотих за оренду ковзанів.

Фото: Shutterstock

6. Крита ковзанка у Центрі Спорту на Wilanów (Gubinowska 28/30) працює у вихідні з 8:00 до 21:30, а в будні — з 16.00 до 21:00. 90 хвилин катання тут коштують 10-13 злотих. Оренда ковзанів — 10 злотих. З картою варшавяка бонуси.

Тел: 539 572 419, 22 651 52 22

Фото: Amina Księżopolska/https://www.terazwilanow.com/

7. У Wilanów цього року відкрився також новий критий каток на пляжі — Wilanów Beach (ul. Jana Jabłonowskiego 19). Вхід тут вільний, прокат ковзанів коштує 10-15 злотих за годину. Є також навчальний супровід — 10 злотих за годину. Працює ковзанка з 16.00 до 21.00 в будні, а також з 11.00 до 21.00 у вихідні.

8. Ще одна ковзанка просто неба на Wilanów знаходиться біля бізнес-центру Royal Wilanów (ul. Klimczaka,1). Вона працює в будні з 13.00 до 21.00 та у вихідні з 12.00 до 21.00. Оренда ковзанів — 5 злотих, вхід на ковзанку — 15 злотих. Також тут можуть підточити ваше спорядження. А ще за 150 злотих тут можна орендувати всю ковзанку.

Фото: Royal Wilanów

9. Ковзанка зі справжнього льоду біля Westfield Arkadia на Волі (ul. Jana Pawła II 82) відкрита щодня з 10:00 до 22:00. Година катання коштує 15-20 злотих. Оренда ковзанів — 10 злотих. Можна також орендувати шоломи, ходунки та шкарпетки.

Тел: 22 323 67 67

Фото авторки

10. Ковзанка OSiR Ochota (Rokosowska 10) працює в понеділок, вівторок та четвер з 8:00 до 21:00, а в середу та п’ятницю з 8:00 до 19:30. В суботу та неділю сюди можна потрапити з 10:00 до 21:00. Вхід без обмежень по часу коштує 9 злотих за звичайний квиток та 6 злотих за пільговий.

Тел: 22 572 90 70

Фото: sport.um.warszawa.pl

11. MOCZYDŁO ICE RING (ul. Górczewska 69/73) працює щодня в наступних годинах: 9:00 – 13:00, 14:00 – 17:00, 18:00 – 21.00. Звичайний квиток коштує 14 злотих, пільговий — 10 злотих. Можна взяти в оренду ковзани за 8 злотих на годину.

Тел: 22 162 73 41

Фото: Facebook Renata Kaznowska — Wiceprezydent m.st. Warszawy

12. Ковзанка на Торгувку OSiR Targówek (Łabiszyńska, 20) працює з понеділка по п’ятницю з 18:30 до 19:00, а в суботу та неділю 12:00-12:30: 15:00-15:30, 18:30-19:00. Одна година катання коштує 12 злотих за звичайний квиток та 7 злотих за пільговий), оренда — 7 злотих.

Тел: 22 529 88 00

Фото: www.facebook.com/lodowiskoosirtargowek

13. Ковзанка Torwar (Łazienkowska, 6A) працює у вівторок та четвер з 20:00 до 21:30, в суботу з 18:30 до 20:30, а в неділю: 11:00 - 12:30, 18:30 - 20:30. Вхід тут коштує 23 злотих за звичайний квіток та 17 злотих за пільговий. За оренду ковзанів доведеться сплатити 15 злотих.

Фото: https://torwar.cos.pl

14. Ковзанка у Бродновському парку (Park Bródnowski) безкоштовна та працює понеділка по п’ятницю з 14:00 до 21:00, а в суботу та неділю з 09:00 до 21:00. Якщо у вас немає ковзанів, за їх прокат доведеться сплатити 7 злотих.

Фото: Facebook Park Bródnowski

15. Ковзанка OSiR Wawer (Poprzeczna 22) відкрита щодня з 9:00 до 20:45. Тут 90 хвилин катання коштують 13 злотих та звичайний квиток та 8 злотих за пільговий, та ще 10 злотих за прокат ковзанів.

Тел: 22 443 00 93

Фото: Facebook OSiR Wawer

16. Lodowisko Stegny (Inspektowa, 1) працює з понеділка по п’ятницю з 19:00 до 21:00, а в суботу та неділю з 12:00 до 20:00. Три години катання коштують 20 злотих за звичайний квиток та 13 злотих за пільговий.

Тел: 22 162 73 11

Фото: Renata Kaznowska — Wiceprezydent m.st. Warszawy  

17. Ковзанка на Бялоленці (ul. Strumykowa, 21) працює з понеділка по п‘ятницю в наступні години: 8.00-15.00, 15.30-17.00, 17.30-19.00, 19.30-21.00, а в суботу та неділю: 9.30-11.00, 11.30-13.00, 13.30-15.00, 15.30-17.00, 17.30-19.00, 19.30-21.00.

Квиток коштує 8-10 злотих за 30 хвилин. Оренда ковзанів —15 злотих.

Тел: 22 676 50 72

Фото: https://bialoleka.um.warszawa.pl/

18. Ковзанка на Ursus (ul. Gen. K. Sosnkowskiego, 10) на території школи #14 — безкоштовна, працює з 15.00 до 21.00 з понеділка по п’ятницю, з 9.00 до 14.00 та 15.00-21.00 в суботу, а в неділю — з 9.00 до 14.00 та з 15.00 до 20.00.

Тел: 789 043 011

Фото: https://szkolanr14.edupage.org
No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
abotak аборти варшава польща клініка

Місце розташування клініки AboTak не випадкове. Саме на вулиці Вейській знаходиться не лише Сейм, але й головний офіс «Громадянської платформи» й Канцелярія Президента, тобто місця на політичній карті, де приймаються найважливіші для країни рішення. Саме тому борчині за право жінок на аборт, — як вони повідомили на пресконференції під час відкриття клініки, — вирішили «забрати собі шматочок цієї вулиці». 

Відтепер сюди може прийти будь-хто, кому потрібні аборт, інформація або просто підтримка. «Це центр сестринства», — кажуть активістки. Сестринство важливе й цінне завжди, а особливо сьогодні, коли політики продовжують блокувати зміни до закону про аборти

Відкладено не лише закон про лібералізацію абортів, але й ті зміни, які під час виборчої кампанії називали «мінімальними». Йдеться про декриміналізацію абортів, тобто зміни до Кримінального кодексу, згідно з якими особа, яка допомагає комусь зробити аборт, не ризикує потрапити до в'язниці, як це відбувається зараз. У Польщі жінки не підлягають кримінальному переслідуванню за нелегальне переривання вагітності, але допомога в здійсненні аборту — кримінальний злочин (за операцію незаконного переривання вагітності польським лікарям загрожує до трьох років позбавлення волі). Зрештою цей закон паралізує лікарів.

У Польщі аборт є законним у двох випадках: якщо він є наслідком забороненого діяння, тобто зґвалтування або інцесту, і коли він становить загрозу для здоров'я та/або життя жінки. На практиці останню передумову складно застосувати саме тому, що пособництво та сприяння аборту карається. І лікарі, посилаючись на «застереження совісті», нерідко відмовляються переривати вагітність, навіть коли вона становить загрозу плоду й матері. У Польщі вже померли декілька жінок, яким лікарі відмовились переривати вагітність на пізніх термінах, хоча ситуація становила пряму загрозу життю жінок.

До жовтня 2020 року в межах так званого «абортного компромісу» 1993 року законними вважались також аборти через дефекти плода, зокрема, несумісні з життям (завмерла вагітність). Але в 2020 році Конституційний суд Польщі визнав і це незаконним. 

Після цього, за даними Міністерства охорони здоров’я РП, кількість легальних абортів у Польщі скоротилася вдесятеро. І в 2021 році було зафіксовано 107 проведених абортів замість 1076 у 2020 році. Але урядова статистика не має нічого спільного з реальною ситуацією з абортами в Польщі.

За оцінками ADT, жінки з Польщі роблять понад 100 000 абортів щороку

Минулоріч тільки Abortion Dream Team допомогла близько 50 000 жінок отримати доступ до фармакологічного аборту, оскільки саме на цей метод переривання небажаної вагітності жінки зважуються найчастіше.

Активісти ADT наголошують, що клініка AboTak — це місце, де вони не лише вимагатимуть доступу до аборту, а й надаватимуть цю послугу. Зараз у центрі доступна послуга медикаментозного аборту (за допомогою пігулок), а жінкам, які потребують хірургічного переривання вагітності, в центрі допомагають знайти відповідний заклад за кордоном, організовують транспорт, часом навіть фінансову підтримку. У центрі можна також зробити безкоштовний тест на вагітність і отримати консультацію лікаря. 

Наталія Бронярчик підкреслює, що ADT допомагає всім, хто потребує допомоги в доступі до аборту. «Щодня до нас звертаються не тільки польки, але й жінки з України. Від початку повномасштабної війни понад 3 000 жінок з України зробили з нашою допомогою аборти», — каже вона. І додає, що ADT — не єдина організація, де люди можуть отримати допомогу. Чимало людей звертаються до «Мартинки» — організації, заснованої українськими жінками.

Мартинка була заснована через 19 днів після початку великої війни в Україні. За три роки роботи вона отримала близько 4 000 звернень за допомогою, а за останній рік ця кількість зросла вдвічі. Це випадки, пов'язані з насильством та торгівлею людьми. 

Якщо ви маєте потребу поговорити, спитати поради — приходьте на вул. Wiejska, 9. «Ми для всіх. Ти не одна», — запевняють засновниці центру.

20
хв

Перша клініка абортів у Польщі відкрилась у Варшаві під парламентом

Анна Й. Дудек
вплив українців на економіку польщі

Оцінка польської допомоги для України 

Офіс Президента Польщі стверджує, що Польща виділила на допомогу Україні еквівалент 4,91% ВВП, з яких 0,71% ВВП витрачено на підтримку України, а 4,2% ВВП — це витрати на допомогу українським біженцям. Цю інформацію одразу підхопили критики польсько-українських відносин. 

У тексті не уточнюється, з чого складається ця цифра. Обсяг військової допомоги (15 мільярдів злотих) при цьому детально розписаний, а от значно більша сума — чомусь ні. Витрати тільки на українських біженців з 2022 року оцінено в 88,73 мільярдів злотих, але ця цифра не підтверджується жодним з інших джерел. Так, авторитетний німецький інститут ifW Kiel, який від початку війни веде детальний підрахунок міжнародної допомоги для України, оцінив загальну вартість польської допомоги (і збройної, і гуманітарної, і фінансової) в 5 мільярдів євро (це трохи більше 20 мільярдів злотих). 

Окремо допомогу, надану біженцям з України, порахували і в Польському економічному інституті: у 2022 році це — 15 мільярдів злотих, у 2023 — вже 5 мільярдів злотих. Цифри за 2024 рік поки немає, але вже зрозуміло, що вона буде меншою. Взяти хоча б таку статтю витрат, як виплати на дітей «800+»: в 2024 нею скористалися 209 тисяч з 400 тисяч українських дітей. На медичну опіку витрати теж скорочуються: в 2024 році меддопомогою в Польщі скористалися 525 тисяч українців, тоді як у 2023 році було 802 тисячі.

Торгівля: економічний баланс на користь Польщі

Починаючи з 2021 року, відповідно до аналітичної довідки Центру східних досліджень, Польща нарощує обсяги експорту товарів до України. Вже у 2023 році обсяги виросли на 80%, а торговий профіцит збільшився з 2,1 мільярда євро до 7,1 мільярда євро. 

Важливим фактором росту експорту польських товарів стала війна. Так, у 2024 році Польща експортувала в Україну товарів на суму 56 мільярдів злотих (приблизно 12,7 мільярда євро), що на 5 мільярдів злотих більше, ніж у попередньому році. Ключові сектори, які забезпечують це зростання, — паливо, військове обладнання, машини та автомобільна продукція. 

Щодо товарів масового вжитку й продуктів, то тут теж пожвавлення. Якщо раніше не виникало питання, що українцям везти з Польщі в якості презента: одяг, взуття, сири, алкоголь, продукцію для рукоділля, то зараз це вже проблема, адже більшість відомих польських товарів можна легко знайти в українських супермаркетах. 

Війна зробила Польщу ключовим логістичним партнером України. Дохід тільки від постачання в Україну військової техніки досягнув у 2024 році майже 10 мільярдів злотих, що вдвічі більше, ніж у 2023.  

Це зростання підкреслює важливість України як торговельного партнера, що є сьомим за величиною ринком польського експорту, випереджаючи США й Іспанію. Саме українська міграція, на думку аналітиків Банка народного господарства Польщі, найбільше вплинула на зміцнення торговельних зв'язків між країнами. 

Україна відкрила двері польським виробникам навіть попри блокування кордонів, «зернове ембарго», намагання деяких політиків грати на історичній пам'яті. Водночас ослаблена війною Україна отримує значно менші прибутки. 

Блокування польсько-українського кордону, 2022. Фото: Filip Naumienko/REPORTER/East News

Як зазначає в.о. директора Польського економічного інституту Павло Слівовський, «інтеграція України з Європейським Союзом та розвиток інфраструктури дозволять Польщі отримати більші економічні вигоди від торгівлі з Україною».

Вплив біженців на польську економіку 

Тут цифри ще більш вражаючі. 78% повнолітніх українців у Польщі — працюють. Вони складають 5% (як трудові мігранти, так і особи зі статусом тимчасового захисту) від всіх працюючих людей в Польщі. 

Відповідно до звіту Державного банку розвитку Польщі, у 2024 році українські вимушені мігранти внесли до Національного фонду здоров'я та Фонду соціального страхування 15,21 мільярдів злотих. Ця сума значно перевищує витрати, які понесла польська держава на соціальну підтримку дітей та медичне обслуговування українців зі статусом тимчасового захисту. 

Bank Gospodarstwa Krajowego звітує, що на кожен злотий, отриманий на дитину за польською програмою «800+», українці сплатили до польського бюджету 5,4 злотих

Українці стали частиною польського ринку праці, особливо в галузі будівництва, у транспортній і сфері послуг, логістиці тощо. Українці заповнюють критичні прогалини. Українські жінки, які становлять більшість серед біженців, часто беруть на себе роботу, якою не хочуть займатися самі поляки, а також працюють там, де традиційно до війни через великі навантаження працювали чоловіки — наприклад, на складах чи м’ясопереробці.

Українська міграція сприяє росту польського ВВП. Так, згідно з дослідженнями Банку народного господарства, йдеться про щорічне зростання ВВП Польщі на 0,5-2,4 відсотки

А колишній віцепрем’єр, міністр фінансів і багаторічний голова Національного банку Польщі Лешек Бальцерович взагалі впевнений, що «якби не біженці, валовий внутрішній продукт Польщі був би на 7 відсотків нижчим».

Є і такий факт: у 2023 році, після низки випадів з боку деяких польських політиків на адресу українських біженців і блокування українсько-польського кордону, стався масовий виїзд українців з Польщі — переважно до сусідньої Німеччини.

Польський економічний інститут пов'язує з виїздом українців зменшення економічного зростання у другому кварталі 2023 року на 0,2-0,3 відсоткових пункти

І йдеться вже не лише про «робочі руки». Польському ринку роками бракує вчителів, лікарів, інженерів, медсестер, доглядальниць за людьми похилого віку. Згідно з цьогорічним «Барометром професій», який визначає попит на окремі професії, 29 зі 168 професій можна вважати дефіцитними, з яких 13 — професії, що потребують високої кваліфікації. І в українців ця кваліфікація є.

Підприємництво та інвестиції: українці створюють робочі місця 

У 2024 році кожен восьмий новий підприємець у Польщі мав українське походження. Із січня 2022 року по червень 2024 року в Польщі було створено близько 59,8 тисяч бізнесів, заснованих українцями, повідомляє Польський економічний інститут. 

Українці перевозять виробництво, відкривають салони краси, ресторації, IT-компанії. За даними Польського економічного інституту, українські бізнеси працюють переважно в таких секторах: будівництво (23% від відкритих українських бізнесів), інформація та зв’язок (19%) та інші види послуг (12%).

Українці йдуть на ризик, працюючи в новому для себе середовищі, розбираються в нових для себе законах, бухгалтерській і податковій системах, щоб не залежати від соціальної допомоги й мати можливість утримувати власні родини

Відзначимо, що попри війну польський бізнес також інвестує в Україну. З початку війни інвестори зі 100 країн заснували в Україні понад 3000 компаній. Серед них поляки посідають третє місце (7,3%), випереджаючи німців, американців та англійців, повідомляє публічний портал Opendatabot. Більше половини польських компаній зареєстровані у Львові. 

Відкриття магазину «Україночка» з українськими товарами в Любліні, 2025. Фото: Jan Rutkowski/REPORTER

Споживання та туризм: українці витрачають гроші в Польщі

Якщо довоєнні мігранти зосереджувалися на тому, щоб переказувати заробітки додому, то воєнні мігранти витрачають зароблене на місці — в Польщі. Дослідження Grupy Progres свідчить, що реальний заробіток українських біженців коливається від 3,3 до 5,5 тисяч злотих нетто, хоча більшість українців розраховує на більші ставки. 

Основна причина в тому, що близько 66% свого заробітку українці віддають на оренду житла, плюс — комунальні послуги, інтернет, телефон, пальне. На чому економити? Якщо 80% опитаних говорять, що на їжу вони витрачають 1,5-2 тисячі злотих на місяць. Нерідко через низькі заробітки українців у Польщі родини біженців змушені витрачати кошти з дому, які надсилає чоловік, батьки. 

— Я вирішила повернутися в Україну, коли нам в черговий раз підняли оплату за квартиру, — розповідає моя приятелька Зоя. — З двома маленькими дітьми важко знайти роботу, мій дохід був 1600 злотих на дітей, 2300 я заробляла прибиранням. Оплату за житло підняли до 2850 злотих, плюс комунальні — і шо, голодувати? 

Національний банк Польщі звітує, що залишитися в Польщі після війни хоче 21 відсоток українських біженців. Основні причини, якими пояснюють бажання виїхати, — крім туги за Україною і рідними, — це відсутність перспективи мати власне житло, необхідність виконувати працю, яка не відповідає освіті та вмінням (лише 34 відсотки українців працюють відповідно до своєї кваліфікації, освіти), відчуття відокремленості від спільноти й незахищеності, негативний досвід під час працевлаштування (41 відсоток українців був ошуканий польськими працедавцями).

Ще один пункт впливу українців на економіку Польщі — туризм з України та виїзд в різні країни ЄС через Польщу. Українці виїжджають до ЄС переважно через три точки: Кишинів (Молдова), Будапешт (Угорщина), а більше половини пасажиропотоку — через українсько-польський кордон. У Польщі українські туристи купують їжу, залишаються на ніч у готелях, купують квитки з місцевих аеропортів у Кракові, Катовіце й Варшави. 

Лише за третій квартал 2024 року ця стаття доходу принесла Польщі 2,2 мільярда злотих. І стала стабільним стимулом для місцевих економік, особливо в прикордонних регіонах.  

Висновки: разом ми сильніші 

Хоча Польща надала значну підтримку Україні та її біженцям, вона має позитивну віддачу від цих інвестицій у власну економіку. Українські мігранти не лише заповнили прогалини на ринку праці, але й сприяли зростанню ВВП Польщі, сплатили більше податків, ніж отримали соціальних виплат, медичної допомоги, вони розвивають підприємництво й витрачають в Польщі гроші як споживачі та туристи, а отже, — приносять користь польському бізнесу й економіці в цілому. Цифри говорять самі за себе. Українці — не лише реципієнти допомоги, а й активні учасники ринку праці, споживачі й платники податків, які суттєво зміцнюють польську економіку. 

Польща та Україна можуть створити партнерство, яке принесе користь не лише їхнім економікам, а й суспільствам. Подальша інтеграція України з ЄС може ще більше зміцнити цей зв’язок, забезпечуючи стабільне зростання обох країн.

20
хв

«Чиста фінансова вигода». Як українці впливають на економіку Польщі

Галина Халимоник

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

У громадському транспорті Варшави зміниться система оплати за проїзд

Ексклюзив
20
хв

Садочки для особливих дітей у Варшаві: як обрати найкращий?

Ексклюзив
20
хв

Чим зайняти дитину на зимових канікулах 2025 у Варшаві?

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress