Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Боротися з явищем булінгу у польській школі реально, про що свідчить досвід. Ілюстративне фото: Pexels
No items found.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
З булінгом може зіткнутися будь-яка дитина. Ризик булінгу зростає, якщо учень потрапляє у цілком нове середовище, в іншій країні.
Ірина, що виїхала з Києва до Польщі у березні 2022 року, розповідає про досвід десятирічного сина: «Хоч як це дивно, Максим, стикаючись з конфліктами в місцевій школі, зміг краще зрозуміти польських дітей — каже, що вони, наприклад, можуть посваритися “на рівному місці”, зате так само легко вибачаються і вибачають образи. Мені здається, це тому, що в польських школах поведінка учнів є надзвичайно важливою — за цим окремо стежать, знімають або нараховують бали. Тому діти і вчителі стараються не поглиблювати конфліктів, а їх вирішувати. Вчителі привчають учнів до такої стратегії взаємодії, і вона добре спрацьовує саме в дрібних повсякденних сутичках».
Спостерігайте за змінами настрою своєї дитини
Як звертає увагу Вікторія Кондратюк, психолог ГО «Крила для родини», на відміну від конфліктної ситуації, яка стається один раз, булінг — це повторювані демонстративні дії щодо одної особи. Тут у конфлікт втягується ширше коло дітей як спостерігачів. Поступово змінюється поведінка всіх учасників булінгу, та найбільше, звісно, в жертви.
«Якщо ви добре знаєте свою дитину, неодмінно побачите зміни в її поведінці. Прояви можуть бути різні: у когось з’являється замкнутість чи зміна режиму сну, харчування. Сигнали будуть завжди», — зазначає психолог.
Так трапилося і з сином Ірини. Зазвичай дуже контактний хлопчик, який звик ділитись усіма новими враженнями, дедалі більше замикався в собі, на питання про школу відповідав роздратовано або занадто оптимістично — мовляв, все гаразд. «Несподівано Максим попросив, щоб я його забрала з польської школи, а одного дня прийшов додому в сльозах, після чергової серії нападок, і вже просто не міг стримуватися — розповідав, розповідав», — ділиться Ірина.
Ви можете побачити зміни в поведінці дитини, що може бути ознакою булінгу, фото: Pexels
Головне — довіра
Коли стикаємося з цькуванням, маємо створити дитині таку атмосферу довіри та прийняття, щоб вона могла виговоритися, радить Вікторія Кондратюк.
Звісно, буде багато емоцій і болю. Але завдання дорослого полягає в тому, щоб зібрати фактаж. Разом з дитиною слід визначити особу нападника, подумати, хто є спостерігачами, де і коли відбувалися конкретні епізоди нападів. Ця інформація знадобиться для переговорів зі школою.
«Треба зрозуміти, кому в школі дитина довіряє. Це може бути хтось з однолітків, вчителів чи персоналу — у них дитина може шукати підтримки самостійно на щодень», — уточнює психологиня.
З’ясувалося, що з Максима прилюдно кепкували троє хлопців. На гідну відповідь польською синові Ірини не вистачало словникового запасу.
«Відповісти силою я вважаю неприпустимим, до речі, в польській школі це дуже серйозне порушення. Видно було, що на рівні дітей ситуація не вирішиться. Треба було підключати працівників школи», — ділиться досвідом Ірина.
Ключова розмова
В Україні у подібних ситуаціях звертаються до психолога, а тут все працює інакше: треба через Лібрус (Librus), електронну систему, яка служить для комунікації між школою та учнем і батьками, домовитися про зустріч з вихователькою класу.
Ірина ретельно підготувалася до зустрічі: всю отриману від сина інформацію переклала польською, зосередилась на фактах. Підготувала також кілька речень про сина: який він в нормальному психологічному оточенні і як почувається та поводиться тепер, в ситуації постійного стресу.
«Прийшов у сльозах і відмовляється ходити до школи», — здається, саме ці слова справили найбільше враження на виховательку.
Ірина намагалася бути переконливою, показала, що знає свою дитину, відповідально ставиться до її психічного здоров’я і сприймає ситуацію як неприпустиму. Але зробити це треба було максимально ввічливо і без бездоказових звинувачень.
Син прийшов додому в сльозах? Поговоріть з ним. Фото: Pexels
Це подіяло. Польська вихователька вислухала дуже уважно, дізналася в Максима подробиці і запевнила, що бере справу під контроль.
Ірина була впевнена, що історія тільки починається і доведеться ще йти до директора, батьків кривдників. Та цькування припинилося буквально за кілька днів. «Не знаю, що саме зробила вихователька, але це спрацювало!» — каже Ірина.
Алгоритми в польській школі
Ольга Остапчук, асистентка в роботі з українськими дітьми в середній школі №52 міста Білосток, розповідає про практику польської освітньої системи у протидії булінгу:
«В нашій школі працівники мають чіткі ефективні алгоритми на різні конфліктні ситуації. При зверненні батьків ці процедури запускаються негайно. Десь спрацює бесіда виховательки з кривдниками, а іноді доводиться спілкуватися з батьками в присутності психолога. Вихователька, швидше за все, присвятить кілька класних годин для пом’якшення чи розв’язання ситуації. При потребі залучить шкільного психолога чи педагога, або конфліктологів».
В Ірини та Максима зараз все добре: син став почуватися частиною колективу. Звісно, він може посваритися з кимось через дрібницю, часом йому досі бракує слів, щоб пояснити свою думку, але постійна тінь булінгу, яка псувала дитині життя, розвіялася.
Що допоможе?
Треба розрізняти булінг і дрібні конфлікти: булінг повторюваний і веде до зміни соціальних ролей в колективі.
Створити дитині безпечний простір для розмови.
Виявити учасників булінгу й осіб, до яких можна звернутися за підтримкою.
Підключити школу. Повідомити виховательку. При потребі просити про повторні зустрічі, щоб дізнатися, на якій стадії вирішення питання.
Освітня консультантка, тьюторка для підлітків; мама двох синів-гоумскулерів; багаторічна адміністраторка найбільшої української ФБ-спільноти про альтернативну освіту; пластова виховниця, організаторка сімейних таборів; сертифікована тренерка програми підтримки українських мам у Польщі «Додати сил» від IMID.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Місто Суми розташоване приблизно за 30 кілометрів від кордону з Росією. Це дуже близько, особливо з точки зору відстані до місць, з яких запускають ракети в бік України.
Сьогодні фронт війни починається одразу по той бік російського кордону. Це можна побачити в міському пейзажі, а також почути. Спочатку чути вибух, а вже потім повітряну тривогу. Системи раннього попередження не встигають вчасно зреагувати, а отже, вчасно попередити мешканців про загрозу, що наближається.
Люди живуть у відчутті постійної небезпеки, від якої їх ніхто не може застерегти.
Коли обстріли без попередження стали сумним і страшним повсякденним явищем, міська влада вирішила призупинити стаціонарну роботу шкіл і повністю перейти на дистанційне навчання
«У деяких сім'ях по двоє-троє дітей, — розповідає директорка Ірина Шумило, — це небагаті сім'ї. Якщо в таких сім'ях є лише один комп'ютер, то вони не можуть собі дозволити дистанційне навчання. Якщо в такій сім'ї є лише один комп'ютер, вони не мають можливості ним користуватися, адже уроки тривають цілий день, в один і той самий час. Тому в більшості випадків діти підключаються з маминого чи татового телефону. Але це дуже ускладнює навчання.
Порожньо і глухо
На стіні, біля сходів, що ведуть до класів, була підготовлена графіка з важливими для розвитку дітей словами: сім'я, мотивація, мистецтво, майбутнє, мета, творчість.
Поруч був приклеєний папірець зі словами «до укриття» та стрілкою, що вказувала шлях до підвалу. Вже під час повномасштабного вторгнення школу почали ремонтувати та пристосовувати до реалій війни. Сірий і похмурий підвал, який використовувався як бомбосховище, перетворився на приємний простір.
— Ми організували мистецькі конкурси. Діти приносили свої роботи, які зараз прикрашають укриття, — розповідає Тетяна Подоляко, вчителька української мови. А були випадки, коли ми з дітьми спускалися в підвал і сиділи тут по шість-вісім годин, поки не минала небезпека. Це приміщення також підготовлене для проведення занять під час надзвичайних ситуацій. Але за рішенням влади навіть тут діти не можуть зустрічатися і навчатися.
Ми заглядаємо в підземний клас у притулку. На одній з лавок, перед відкритим комп'ютером, сидить маленький хлопчик, поруч з ним — вчителька. Йде урок англійської мови. Тетяна пошепки пояснює мені, що він учень з особливими потребами, який не зміг звикнути до навчання вдома, тому, як виняток, йому дозволили перебувати на території школи під час уроку. Але тільки в підвалі.
Фото: Альдона Гартвіньська
Але бувають випадки, коли дітям потрібно поговорити особисто — чи то зі шкільним психологом, чи то з учителем, якому вони довіряють. Дуже часто вони охочіше розповідають про свої проблеми шкільному персоналу, ніж батькам. А дітям зараз дуже важко, і вони все частіше звертаються за допомогою. Обмеження вдома, постійна загроза падіння ракет, постійний страх через війну, що триває, або, нарешті, родичі, які загинули на війні, смерть яких їм дуже важко зрозуміти або пережити...
А вчителі в школі завжди готові і чекають на своїх учнів. Вони не лише організовують корекційні заняття чи пояснюють незрозуміле на уроках, але й пропонують їм підтримку, просто розмовляючи з ними про їхні проблеми
Вони розмовляють по телефону або за допомогою відеодзвінків. Якщо цього вимагає ситуація, вони зустрічаються особисто в укритті.
— Я багато років працюю в освіті, — розповідає Тетяна Подоляко, — але настали такі часи, що наші зарплати просто смішні. Тому сьогодні в школах працюють справжні вчителі, а не ті, хто прийшов на заробітки. Сюди прийшли люди за покликом серця. Тому що роль вчителя полягає не тільки в тому, щоб навчити читати чи писати, а найголовніша місія вчителя — навчити дитину залишатися хорошою людиною в майбутньому, в якій би складній ситуації вона не опинилася.
Велика шкільна родина
Порожні шкільні коридори мають у собі щось моторошне і сумне. Скрипить підлога і відлунюють наші голоси. А адже від барвистих стін мав би відлунюватися дитячий сміх.
Сьогоднішній сигнал повітряної тривоги перервав, серед іншого, урок інформатики. Викладачка цього предмету Вікторія Авраменко колись була тут ученицею, але через роки повернулася вже в іншій ролі. І таких випадків, коли учні та вчителі створюють цілі шкільні покоління, стає дедалі більше. Атмосфера школи більше схожа на велику родину, ніж на навчальний заклад. Зараз викладання інформатики — це справжній виклик у ці складні часи, адже як викладати цей предмет дітям дистанційно, не маючи можливості щось показати, надати технічну підтримку?
— У нас тут є такий електронний щоденник, ціла система, де ми можемо задавати домашні завдання, писати коментарі, ставити оцінки, і до цього мають доступ і учні, і батьки, — Вікторія Авраменко показує довгий список презентацій та домашніх завдань, які були задані учням, — а якщо дитина не має можливості підключитися до онлайн-класів, ми намагаємося дати якомога більше матеріалу, вправ, щоб вона могла наздогнати самостійно.
Фото: Альдона Гартвіньська
На запитання, коли вона востаннє бачила учнів у своєму класі, Вікторія відповідає, що це було в травні цього року, коли ще було гібридне навчання — частина занять проходила в школі, а частина онлайн. Проте сльози самі собою навертаються на очі, коли вона дивиться на порожній коридор.
— Дітей зараз обмежують у всіх сферах їхнього життя. У них забирають не лише освіту, але й дитинство. Перед школою є дитячий майданчик, там давно нікого не було. Це дуже сумно.
Ми віримо, що це скоро закінчиться
Вчителі вірять, що незабаром шкільні коридори знову наповняться дітьми, тож готуються до нового навчального року за їхньої відсутності. Вони самотужки ремонтують кімнату, де в невідомому майбутньому має з'явитися новий комп'ютерний клас. Вони ремонтують кімнату, не переймаючись тим, що поки що не мають комп'ютерів.
— Працівники школи все ремонтують самі, бо ми не маємо ресурсів від міністерства, — каже директорка школи. Ми навіть надсилали запити в різні магазини, щоб дізнатися, чи немає у них чогось пошкодженого, можливо, порвався пакет і такий товар не придатний для продажу, і ми з радістю його візьмемо. І так, потроху, ми працюємо, починаючи з вересня.
Також власними силами відремонтували кабінет хімії. На стінах висять дошки, кольорові рівняння хімічних реакцій, а на підлозі — вазонки з красивими квітами. Приміщення нагадує аудиторію з американських кампусів, вишукану в кожній деталі. Коридори та ванні кімнати також відремонтовані. Але найбільше мене вразила їдальня. Велике і чисте приміщення, з кількома рядами лавок і стільців, з картинами із зображенням їжі, фруктів і овочів.
Ми почали готувати за меню, яке розробив сам Євген Клопотенко, — розповідає шкільна кухарка, — тільки нам немає для кого готувати
З січня 2022 року по всій Україні розпочалися зміни в системі харчування дітей у закладах освіти. Основне покращення мало полягати в тому, що діти їстимуть менше хліба, цукру та солі, натомість кількість овочів, м'яса та молочних продуктів у їхніх тарілках мала збільшитися. За зміни відповідав легендарний шеф-кухар Клопотенко, який приготував 160 зразкових страв. Серед них були, зокрема, запечена риба, херсонська юшка, салат з буряка та сухариків, курячий шніцель, банош або полтавський борщ. Однак зі шкільної кухні віє холодом порожніх казанів і сковорідок. Ніхто не знає, коли нарешті можна буде розпалити конфорки. Кухарка, трохи ніби з соромом в очах, майже пошепки розповідає, що знає, що деякі з дітей могли розраховувати лише на теплу і поживну їжу протягом дня в школі.
Фото: Альдона Гартвіньська
Відразу біля головного входу до школи знаходиться Стіна пам'яті. Невеличкий і невибагливий вівтар у синьо-жовтих кольорах вшановує пам'ять загиблих героїв, які були випускниками школи № 20 у Сумах. Вісім солдатів, які загинули під час повномасштабного вторгнення, дивляться на мене з невеликих фотографій. Поруч з ними стоїть невелика картонна коробка, куди діти та батьки можуть приносити подарунки для воїнів. Найчастіше це картини, цукерки або хустинки ручної роботи, які виконують роль оберегів і приносять удачу.
— Я б дуже не хотіла додавати сюди більше фотографій, — каже Тетяна, її очі застигають від емоцій, — але ми знаємо, що багато наших випускників, багато наших хлопців зараз воюють на фронті.
Повномасштабна війна зробила тектонічний зсув у ставленні суспільства до української мови. Для багатьох іноземців стало відкриттям, що за рівнем спорідненості українська ближче для білоруської (84%), польської (70%) і сербської (68%), і лише потім до російської (62%) мови. Українська входить у тридцятку найпоширеніших мов у світі, адже нею володіють понад 40 мільйонів людей не тільки в Україні, але й у діаспорі.
За даними електронної платформи для вивчення мов Duolingo, у 2022 році понад 1,3 мільйона людей по всьому світу почали вивчати українську мову. І Польща посіла 3 місце у світі (після Ірландії та Німеччини) за приростом таких користувачів (1615%). А це цифри тільки однієї платформи, тоді як ще є сотні приватних і корпоративних викладачів, репетитори й подкасти.
Частина тих, хто завершив курс у популярних застосунках, все ще не відчуває значного прогресу у володінні українською. Хтось не має терпіння на уроки, а хтось хотів би дізнатися ще більше. І подкасти, які можна слухати в машині, вдома, на пробіжці, є чудовим сучасним інструментом ненав’язливого опанування української.
Подкасти для тих, хто вивчає українську з нуля
Загалом вибір подкастів для тих, хто вивчає українську з нуля, обмежений. Більшість подкастів орієнтована на просунутих учнів і часто подає матеріал українською без пояснень іноземною. Однак, деякі подкасти можуть бути корисними навіть для тих, хто тільки починає навчання.
Це подкаст від українки, авторки проєкту з вивчення польської мови Станіслави Троцюк. Він був створений з початком повномасштабної війни у відповідь на зацікавленість поляків українською мовою. Подкаст містить основні фрази, звороти українською. Особливість подкасту в тому, що він є польськомовним. Окрім подкасту, Станіслава також створила відеоуроки на YouTube. Вони охоплюють різні аспекти української мови і чудово підходять для початківців, пропонуючи доступні пояснення.
Цей подкаст охоплює базові теми: «Я і моя сім'я», «Моя квартира», «Мій робочий день». Тут обговорюють ситуації, що можуть виникнути у сфері послуг — тобто в магазинах, лікарнях чи банках. Крім того, подкаст знайомить читачів з українськими стравами, зокрема борщем, культурою святкування Різдва. Програма допомагає слухачам розширювати лексичний запас та покращувати комунікативні навички в різних побутових ситуаціях.
Почніть з основного подкасту Ukrainian Lessons Podcast, який є важливим для всіх, хто вивчає українську мову. Він охоплює основні мовні аспекти — як граматику, так і лексику.
Ukrainian Lessons Podcast має дві основні частини — українську й англійську. У першій частині спілкуються носії мови, а в другій українська викладачка Анна Огойко надає пояснення того, що було сказано в українській частині.
«Подкаст має шість сезонів, і кожен наступний є складнішим за попередній. Перший сезон призначений для початківців без знань. Сезони 2 та 3 зосереджені на початковому та середньому рівнях. Сезони 4-6 повністю ведуться повільною українською мовою та охоплюють різні теми, пов'язані з українською мовою, історією та культурою (з детальним розглядом лексики, граматики та вправами на вимову).
Звісно, вивчити мову за одну хвилину неможливо, але цей подкаст пропонує короткі, швидкі уроки української, щоб ви могли отримати додаткову практику. Подкаст більше не оновлюється, але містить багато епізодів, які навчать вас основам — таким як корисні фрази для подорожей, цифри, розмовні вирази тощо. Це відмінний спосіб доповнити ваші уроки української мови та закріпити знання.
Інший подкаст від Ukrainian Lessons ― 5 Minute Ukrainian ― зосереджений на розмовній мові. Він пропонує короткі, реалістичні діалоги, що охоплюють щоденні ситуації, як-от замовлення кави, знайомство чи бронювання столика в ресторані.
Ця серія багата на лексичні підказки та ключові граматичні моменти, надаючи корисні інсайти для швидкого й легкого навчання. Це як мати особистого гіда з української мови, що полегшує орієнтацію у щоденних спілкуваннях.
Ще один чудовий спосіб попрактикувати аудіювання. Євген так каже про свій подкаст: «Я чітко й цікаво говорю про своє життя і про Україну. Якщо ви володієте будь-якою слов'янською мовою, ви можете зрозуміти більшість з того, що я кажу».
Кожен епізод триває від 4 до 10 хвилин та охоплює різноманітні й несподівані теми: від порад щодо вивчення мов до святкувань під час війни чи що таке веганське сало.
Автор подкасту, український ведучий Віктор Дяченко, фокусується на поширених мовленнєвих помилках. Щоденне збагачення словникового запасу цікавими словами та корисними вправами, аби вільно володіти українською та дивувати своїми знаннями навіть носіїв мови. Цей подкаст не тільки про мову, а й про українську історію та культуру.
Переходимо на просунутий рівень: аналізуємо українською
На цьому рівні пропонуємо слухати подкасти, які будуть відповідати на безліч питань, що їх часто ставлять іноземці про Україну та її мову: «Чому частина українців розмовляють російською?», «Які є міфи про українську мову?», «Чи загрожує їй зникнення?» тощо.
Подкаст від Radio Skovoroda про мотивацію та досвід переходу на українську мову. Авторка Софія Тетерваковська спілкується з українцями, які опановують рідну мову, а також з іноземцями, які навчилися української. Можливо, саме їхній досвід вас надихне?
Тут багато чутливих тем про мову, розповідей про те, що українська не унікальна в бажанні імперії знищити її. Зокрема, для поляків буде цікаво послухати, як українці бачать їхню боротьбу за збереження мови в подкасті «Як поляки захищають і розвивають свою мову», адже Польща теж тривалий час була розділена між різними державами. У складі Російської імперії вона називалася Царством Польським, але імперська влада всіляко намагалася знищити національну освіту й мову, особливо після повстань 1830-1831 та 1863 років.
Тут про правильний наголос, слововживання, а також про український суржик, яким розмовляє, за інформацією Київського міжнародного інституту соціології, від 11% до 18% українців (це від 5 до 8 млн осіб). Здебільшого це жителі східних і центральних областей (21,7%), а найменше суржика у Західній Україні (2,5%).
Це справжній культурний «борщ», який знайомить слухачів з важливими історичними подіями. Тут можна дізнатися про створення відеоігор, радянські мозаїки та традиційні різдвяні страви. І тут багато важливих питань про мову в розрізі ідентичності та культури. Автори подкасту — історик Антон Мудрак і журналіст Павло Шаповал.
Круті тематичні подкасти українською з історії, культури та мистецтва
На проміжному етапі вивчення мови найкраще — це почати вивчати культуру, історію та знайомитися з мистецтвом країни. І, звісно ж, практикувати мову в живому спілкуванні. Ми підібрали кілька подкастів, щоб у вас завжди були нові теми.
Подкаст про мистецтво. Кожен сезон — нова тема та новий кут зору. Говорять про українських митців, яких вкрала Росія. Також є діалоги із сучасними українськими митцями, розглядаються питання розвитку суспільства та культурної спадщини.
Це документальний наративний подкаст про культурні крадіжки, які Росія вчиняє протягом багатьох століть в Україні. Це ініціатива кінокомпанії 435 FILMS. Тут розповідають про українські культурні артефакти, які обманом опинились в російських музеях.
Серія подкастів «Україна розумна» від hromadske — це діалоги філософа та письменника Володимира Єрмоленка із соціологами, теологами, істориками, науковцями про Україну.
«Ці інтерв'ю мають тривалість, що виходить за межі одного дня. Вони надають сенси та розуміння, а не лише інформацію, дозволяючи зупинитися та озирнутися навколо. «Україна розумна» зосереджена на пошуках української ідентичності та допомагає бачити Україну усвідомлено», — йдеться в описі проєкту.
Це подкаст етнологині Ірини Ігнатенко про історію інтимних стосунків у традиційному українському суспільстві. У кожному епізоді дослідниця розповідає, які традиції і порядки мали наші предки і як вони отримували і позбавляли себе задоволення. Це нагода крізь призму минулого трохи краще зрозуміти себе теперішніх.
Подкаст про колоніальне минуле України і його вплив на сьогодення. Війна в Україні загострила суперечки довкола нашої історії, і ми все ще не розуміємо, де ми. У цьому подкасті Маріам Найєм разом з Валентиною Сотниковою будуть досліджувати наше колонізаційне минуле, його вплив на наше повсякденне життя та культуру. А також шукатимуть інструменти, які допоможуть зрозуміти себе та Україну краще.
Подкаст про жінок, які на власному прикладі показували, що жінка має право жити так, як того бажає, та має сили реалізувати свій потенціал. Проєкт «ВТРАЧЕНІ», реалізований Громадською організацією PRO WOMEN UA, зміг показати, як в кінці XIX – на початку XX століть жінки з різних регіонів України змогли взяти під контроль власне життя, реалізовуватися в різних сферах і бути не лише матерями та господинями.
Зараз часто проводять паралелі, яким був світ під час Другої світової війни та після неї. У подкасті Олександр Аврамчук та Ілля Кабачинський розповідають про події минулого, щоб краще зрозуміти майбутнє.
Тут не буде нудних дат. Зате буде про секс, раси, нації, релігії, зради, любов і війни. Письменник і телеведучий, автор історичного телепроекту «Машина часу» Олег Криштопа розповідає невідомі історії про відомих людей.
Тут ви знайдете твори українських класиків та сучасних авторів. Наразі в аудіоформаті доступні такі твори: «Депеш Мод» Сергія Жадана, «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» Майка Йогансена, «Повість про санаторійну зону» Миколи Хвильового та «Синдром листопаду» Вікторії Амеліної. Разом з тим тут можна знайти випуски з обговоренням книг та записані інтерв'ю з митцями. Усе це створено для того, щоб слухачі могли зануритися у світ української літератури та відійти від російських наративів.
Подкаст про культуру від викладачів Могилянки — літературознавиці Тетяни Огаркової та філософа Володимира Єрмоленка. Подкаст охоплює широкий спектр тем і включає розділи «Українська культура», «Мислити в темні часи», «Культові автори», «Культові епохи» та «5 філософських розмов».
Цей подкаст-проєкт створений «Мистецьким фестивалем "Ї"» та Українським інститутом книги. Команда проєкту подорожує містами України, записуючи розмови з сучасними письменниками на теми, важливі для літератури. Крім «Літературних балачок», ви можете переглянути відео «Будні митця» — прогулянки рідними містами митців, записи у їхніх домівках і важливих для них місцях. Проєкт був записаний у 2020 році.
Незвичний подкаст на перетині психології та української літератури. Ведучі обговорюють літературні твори, допомагаючи слухачам глибше зрозуміти особисту ідентичність, по-новому подивитися на авторів, відкрити нові улюблені українські постаті й книги.
Тут ви почуєте цікаві і небанальні історії про українських авторів, епохи та розвиток української літератури. Це важливі розмови про філософію та психологію української літератури.
Подкаст від Radio Skovoroda, в якому Вікторія Лавриненко говорить із сучасними українськими авторами. Спогади, теплі розмови, літературно-винні рекомендації та цікаві дискусії на мистецькі та особисті теми.
Гумор по-українськи
Найвищий рівень розуміння мови — розуміння її гумору. За допомогою цих подкастів можна навчитися сміятися разом з українцями й опанувати тонкощі нашого гумору.
Бесіди з коміками з різних регіонів України про їхню діяльність, зміни у житті та творчості, натхнення, а також cancel-культуру, яка набирає обертів через нові реалії та нове ставлення до гумору. Про що можна і не варто жартувати? Як допомагає не збожеволіти чорний гумор? Яка взагалі роль гумору під час війни? Слухайте у подкасті «Сміх та гріх» від Радіо «Накипіло».
Подкаст про культуру сміху від редакторів Vertigo та The Village Україна Юри Поворозника і Ярослава Друзюка. У подкасті говорять про українську та світову комедію, успішні стендапи та просто хороші жарти.
Відтепер в разі відсутності у водія автостраховки власник авто має сплатити від 1870 злотих (раніше — 1700 злотих) до 14 000 злотих (раніше — 12730 злотих) штрафу.
Розберемося з розміром мандата через відсутність страховки для різних автомобілів. Максимальний розмір штрафу призначають через відсутність поліса на 14 і більше днів. Навіть якщо весь цей час автомобіль стояв у гаражі і цьому є підтвердження.
Санкції накладає Страховий гарантійний фонд (Ubezpieczeniowy Fundusz Gwarancyjny). Для початку він перевіряє, чи не знято автомобіль з реєстрації — у цьому випадку поліс не потрібний. Якщо реєстрація чинна, власник авто повинен або підтвердити наявність страховки, або довести, що зняття автомобіля з обліку відбулося. Якщо докази не були надані, а також у разі відсутності відповіді власника протягом 30 днів, UFG накладає штраф.
Розміри штрафів за відсутність автостраховки для легкових автомобілів у Польщі в 2025:
• 1870 злотих - 1-3 дні прострочення
• 4 670 злотих - 4-14 днів прострочення
• 9 330 злотих – 14 і більше днів прострочення
Розміри штрафів за відсутність автостраховки для вантажівок у Польщі в 2025:
• 2800 злотих – за 1-3 дні прострочення
• 7000 злотих – за 4-14 днів прострочення
• 14000 - 14 і більше днів прострочення
Розміри штрафів за відсутність автостраховки для мотоциклів, скутерів та іншого транспорту у Польщі в 2025:
• 310 злотих - 1-3 дні
• 780 злотих – 4-14 днів
• 1560 злотих – 14 і більше днів
Особливо уважним слід бути іноземцям, на яких зареєстровано автомобіль у Польщі.
Багато хто виїжджає з країни, не знявши транспортний засіб з реєстрації, а потім до повернення навіть не здогадується, що на них було накладено штраф. Тому завжди перевіряйте термін дії вашого поліса та не забувайте сплачувати страховку.
Як перевірити наявність страховки на автомобіль
У Польщі перевірити наявність страховки на автомобіль за реєстраційним номером або VIN-кодом можна за допомогою сервісу Ubezpieczeniowy Fundusz Gwarancyjny (UFG).
Ця інформація може бути потрібна при купівлі авто, в разі ДТП або якщо ви самі забули, чи діє ваша страховка.
Для того, щоб перевірити поліс:
• перейдіть на сайт • введіть номер або VIN-код автомобіля • на сайті можна вибрати дату, на яку потрібно перевірити дію страховки • якщо інформація про страхування відсутня, це означає, що на обрану дату поліс недійсний або його немає • якщо страховка дійсна, система покаже номер страхового поліса, марку, модель автомобіля та страхову компанію, яка виписала поліс.
Чи можна автоматично продовжити обов'язкове страхування ОС?
Така опція можлива, але залежить від страхової компанії, з якою ви підписали договір. Сьогодні більшість компаній нагадують про закінчення полісу обов'язкового страхування. Але автоматично це не поширюється на купівлю вживаного автомобіля та збереження на нього ОС від попереднього власника. Така страховка діятиме лише до вказаної в ній дати — автоматична пролонгація не доступна. Вам особисто потрібно повідомити страхову компанію про зміну власника та вирішити, з цією чи іншою компанією співпрацювати у майбутньому. Також якщо ви продаєте машину зі страховкою, термін дії якої спливає, вам потрібно попередити ужонд про зміну власника та зняти авто з реєстрації, інакше штраф прийде вам.
Розстрочка на штраф (mandat na raty)
Штрафи в Польщі можуть виявитися непосильними для сімейного бюджету, але ще гірше буде, якщо їх не виплатити. Однак, завжди можна запросити оплату штрафу частинами, якщо ви підходите під одну з цих категорій:
• є офіційно безробітним; • маєте хронічне захворювання, що потребує дорогого лікування; • тимчасово не працюєте за станом здоров'я; • маєте інші фінансові зобов'язання. Наприклад, оплата аліментів.
Питання розстрочки на штраф у Польщі розглядається виключно в індивідуальному порядку. Для початку вам варто звернутися до тієї інстанції, яка наклала штраф і там вас проконсультують, що робити далі. Кінцевою інстанцією, яка має стягнути штраф за відсутність автострахування, є податкова служба. Звернутися можна безпосередньо в ужонд скарбовий (Urząd Skarbowy) за місцем проживання.
Бланку заяви на розстрочку немає — все пишеться у вільному форматі. Не забудьте вказати такі дані:
• повні дані інстанції, до якої звертаєтесь; • дата та місце подачі; • особисті дані, номер PESEL, контакти; • номер та серія штрафу, який хочете сплатити в розстрочку (якщо штрафів кілька, то все вказуєте в одній заяві); • опишіть ситуацію, як було отримано штраф і чому вам потрібна розстрочка; • додайте всі копії документів.
Ви самі пропонуєте, на скільки платежів хочете розбити штраф, але, як правило, це не більше десяти платежів.
Розстрочку на штраф мають однакове право отримати як поляки, так і іноземці. Головний критерій — фінансові проблеми боржника, коли немає можливості одноразового погашення боргу.
Хто може претендувати на фінансову допомогу непрацездатним у розмірі 2520 злотих?
Нова програма від уряду Польщі діятиме насамперед для тих, хто опинився у скрутному матеріальному становищі. На допомогу можуть претендувати:
• родини з низьким рівнем доходу, в яких троє та більше дітей; • самотні батьки; • особи у складній фінансовій ситуації, якщо це підтверджено документально; • пенсіонери; • родини, в яких є людина з інвалідністю, на яку вже отримують dodatek pielęgnacyjny.
Головна умова отримання нової виплати — це низький дохід родини та наявність у когось з її членів статусу повної непрацездатності та неможливості незалежного існування.
Щоб подати заяву на отримання Dodatek dopełniający, потрібно звернутися в заклад соціального забезпечення (ZUS). Це можна зробити як особисто, так і надіслати документи поштою. Головне додати до заяви довідку про повну непрацездатність та неможливість незалежного існування. Цю довідку можна отримати у лікаря (форма OL-9). Тим, хто вже отримує соціальну пенсію, виплату буде нараховано автоматично. А ті, хто тільки подає заявку, чекатимуть на її розгляд від 2 до 4 місяців. У разі відмови можна подавати на апеляцію.
Нова виплата допоможе покрити щоденні витрати на купівлю товарів першої необхідності та ліків, оплату комунальних послуг та стане важливим кроком до скорочення фінансової нерівності. Незважаючи на те, що критики ініціативи звертають увагу на додаткові витрати для бюджету та можливі організаційні складності, Міністерство сім'ї та соціальної політики Польщі запевняє, що програма добре підготовлена та система готова до реалізації.
Що таке renta socjalna та хто її отримує в Польщі?
Соціальна пенсія, або renta socjalna — це вид державної соціальної допомоги для повнолітніх осіб з інвалідністю, що не можуть жити самостійно. Соціальна пенсія може бути призначена як безстроково, так і на певний період часу, в тому випадку, коли повна непрацездатність є тимчасовою.
Умовами для отримання соціальної пенсії є наявність інвалідності за умови, що непрацездатність настала до досягнення особою 18 років або до закінчення навчання в університеті (до 25 років). Визнає непрацездатність лікар-експерт або медична комісія ZUS. Українські мігранти теж можуть подати заяву на отримання соціальної пенсії ZUS, а до неї — Dodatek dopełniający do renty socjalnej.
Пакет документів для отримання соціальної пенсії подає заявник особисто або його законний опікун, мати чи батько. В деяких випадках це може зробити керівник центру соціального захисту населення або особа за довіреністю. Рішення про призначення або відмову renty socjalnej приймаються протягом 30 днів. У вас є також 14 днів, щоб подати апеляцію до медичної комісії ZUS. Або місяць з моменту отримання рішення, щоб звернутися до суду з питань праці та соціального страхування.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/65baa4462408e68757a89a98_shvydka%20dopomoga%20v%20Polshchi.jpg">«Читайте також: Як в Польщі викликати швидку»</span>
Цього року змінився перелік стоматологічних послуг у межах NFZ. Тепер до нього додали можливість панорамних знімків зубів для дорослих пацієнтів, яких проходять ендодонтичне лікування та протезування, а також деякі інші послуги. Це дозволить заощадити до 600 злотих власного бюджету.
Перелік стоматологічних послуг, які покриває програма «600+ на стоматолога»:
• Пантомографічний знімок ротової порожнини раз на 5 років для дорослих і раз на три роки для дітей. Це обстеження важливе для лікування кореневих каналів або протезування. Робиться у разі проблем із розвитком зубів, ураження кісток щелепи, пародонтиту або при діагностиці різних інфекцій, що впливають на стан зубів та кісток черепа. • Видалення зубного каменю (скейлінг) щорічно. У приватних клініках Варшави ця послуга коштує від 250 до 500 злотих. • огляди порожнини рота тричі на рік та складання плану лікування. Ціна такої консультації у приватній клініці Варшави стартує від 150 злотих.
Як скористатися програмою?
1. Знайдіть стоматологічну клініку, що співпрацює з NFZ. Це можна зробити на сайті.
2. Запишіться на прийом по телефону, попередньо підтвердивши, чи можна скористатися послугою по NFZ. Не забудьте підготувати документи, що підтверджують ваше право на медичне страхування, та Pesel.
Стоматологія в розстрочку
У Польщі є можливість оформити розстрочку на лікування зубів у Центрі ортодонтії та імплантології у Варшаві та деяких інших клініках. Пацієнт може отримати кредит на фінансування стоматологічного лікування на підставі плану лікування, що може зробити безкоштовно в рамках NFZ. Знайти клініку для лікування та дізнатися всю інформацію про розстрочку можна за допомогою сервісу Medi Raty. Система може фінансувати послуги від 500 до 50000 злотих. Погашення можна розділити на 6, 12, 24, 36, 48 чи 60 частин.
Для того, щоб оформити розстрочку на медичні маніпуляції, знадобиться:
• паспорт, номер PESEL,карта побиту або інший документ, що підтверджує легальність перебування на території Польщі. • документи, що підтверджують джерело доходу (umowa o prace або будь-який трудовий договір із зазначенням винагороди, електронний витяг з рахунку за останні три місяці, виплати з інвалідності чи пенсія). • рішення про кредит зазвичай приймається протягом години, а далі вам надсилають кредитний договір на узгодження. Як правило, переплата мінімальна, але залежить від кількості платежів та суми розстрочки. • після погодження всіх нюансів клініка отримує суму за лікування на рахунок та надає необхідні послуги.
Українка з Варшави Ірина Клочан уже скористалася розстрочкою на стоматологічні послуги і діліться досвідом:
«Це було від безвиході. Колись я зробила неякісні вініри, і вже в Польщі у мене відкололися дві коронки, з'явився різкий запах із рота, оскільки деякі коронки були не щільно закріплені. Їхати в Україну я не могла, а всієї суми на лікування кількох зубів у мене не було. Вирішено було взяти частину в розстрочку. Але звертайте увагу на те, що якщо по розстрочці переплата і невелика, прайс в клініці може бути невигідним. Бо ви обираєте клініку зі списку сервису. Тож це може бути рішенням в ситуаціях на кшталт моєї, але загалом воно не вигідне», — вважає Ірина.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
