10 способів отримати насолоду від зими

Де провести зимові канікули в Польщі? Цікаві місця:

1. Резиденція Святого Миколая за 160 км від Варшави

Адреса: Bałtowski Tourist Complex, Bałtów 8, 27-423 Bałtów

Виявляється, їхати до Лапландії, щоб побачити країну Санта-Клауса, необов’язково. Можна поїхати до Балтува (Wioska Świętego Mikołaja Bałtów), який ще називають польською Швейцарією, і там відвідати резиденцію Святого Миколая, що працює з 30 листопада. Діти зможуть зустрітися зі Святим Миколаєм та його помічниками, подивитися виставу й відвідати казковий парк розваг. Є в казковому містечку Країна Снігової Королеви, де мешкають ескімоси, пінгвіни та мамонт. З розваг — риболовля на льоду, Лабіринт Снігової Королеви, майстеркласи, безліч кафе. Маленька Швейцарія знаходиться за 161 км від Варшави. Szwajcaria Bałtowska — це родинна лижна станція, сучасний гірськолижний курорт у Свєнтокшиському воєводстві. Загальна довжина всіх 5 спусків — 2500 м, працює підйомник.

2. Замки у засніжених горах 

Поїздку в гори можна поєднати з пригодою відвідування середньовічних фортець, кожна з яких приховує безліч легенд та історій. Ось три фортеці в горах, які обов'язково варто відвідати:

• ‍Чоха (Czocha) — нове диво світу

Адреса: Zamek Czocha, Sucha 59-820 Leśna

Цей замок XII століття на березі Ліснянського озера є одним з найкрасивіших у Нижній Сілезії. National Geographic навіть включив цей об'єкт до «7 нових чудес Польщі». Зараз частина замку відкрита для відвідувачів, а інша працює як готель. За свою довгу історію замок неодноразово реконструювали й перебудовували, але тут збереглися унікальні риси середньовічної фортеці. Це чудова локація для захоплюючих прогулянок під історії про лицарів, тут також можна пообідати в замковому ресторані та подивитися вистави й концерти. 

• ‍Хойник (Chojnik) — місце романтики у національному парку

Адреса: Zamek Chojnik 58-570 Jelenia Góra

Ця фортеця XIV століття знаходиться на вершині гори Хойник. Замок розташований у Національному парку Карконош, тому необхідно буде купити вхідний квиток до парку. На вершину гори ведуть чотири стежки різного рівня складності, найпростіша з них під силу навіть малій дитині. Найвідоміша з легенд замка — про дочку каштеляна Кунегунду. Якось її батько вирішив об'їхати навколо фортеці на коні і зірвався у прірву. Засмучена дочка вирішила, що вийде заміж тільки за того, хто зможе об'їхати навколо замку на коні й не впасти. Багато років чимало закоханих лицарів закінчували свій шлях до її руки у прірві. Але якось Кунегунда закохалася і вже готова була відступити від своєї умови, але її обранець сам захотів об'їхати фортецю — і у нього вийшло! Але далі він повідомив дівчині, що пішов на цей крок лише заради помсти за тих, кого вона занапастила, тоді як сама дочка каштеляна йому не потрібна. Після цих слів Кунегунда кинулася вниз зі скелі…

• ‍Ксьонж (Książ) — нічні прогулянки замком

Адреса: Piastów Śląskich 1, 58-306 Wałbrzych

Цей неймовірний замок відкритий для відвідування як вдень, так і вночі, коли діє особлива магічна програма. У XIII-XIV ст. тут була резиденція князівської родини П'ястів, а з XVI століття до Другої світової війни фортеця належала німецькому аристократичному роду фон Гохбергів.Тоді вона називалася замок Фюрстенштайн. Архітектура замку змінювалася, тому тут багато різних стилів: елементи романського, готики, ренесансу, бароко і неоготики. Можна оглянути не лише саму фортецю, а й пальмовий будинок, тераси, ферму та шахту біля неї. Інтер'єри замку шикарні. Тут 400 кімнат — і це третій замок за розміром у Польщі. Також тут є готель та ресторан. А з Великої Башти відкривається неймовірний краєвид на околиці.

3. Сувалки та Біловезька пуща — зима, як у дитинстві

Сувалки в Підляському воєводстві — один із найхолодніших регіонів країни, взимку тут часто може бути до -25°C. Але туристи катаються тут на бігових лижах, санях чи зайняті льодовою рибалкою. Для школярів це справжня зимова казка. На Podlasze найстаріший ліс у Європі, який знаходиться під охороною ЮНЕСКО. Щороку до Біловезької пущі приїжджає близько 40 тисяч туристів, щоб подивитися на диких представників фауни — зубрів, вовків і рисей. Тут можна знайти недорогі варіанти житла або зупинитись в агросадибі.

4. Копальня «Величка» — світ скульптур і будівель із солі‍

Адреса: Daniłowicza 10, 32-020 Wieliczka

По дорозі до Закопане чи Кракова сплануйте маршрут так, щоб відвідати копальню солі «Величка». Це одна з найстаріших шахт у світі, яка працювала з XIII століття. Вона внесена до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1978 року. Сьогодні це справжній підземний світ, де є соляний курорт, спортивний майданчик, підземне поштове відділення, різноманітні зали та музеї. Відвідувачам пропонують підземні екскурсії, де розкажуть про історію шахти та технології видобутку солі. Одним із дивовижних об'єктів усередині шахти є Каплиця Святого Конрада. Вона повністю вирізана із солі. Усередині шахти є пам'ятники Копернику, Казимиру Великому, каплиці Святого Антонія та Святій Кінгі. У каплиці можна побачити соляну копію «Таємної вечері» Леонардо да Вінчі та скульптуру Іоанна Павла II із солі. Цікавинки шахти «Величка» можна перераховувати ще довго, але краще побачити все на власні очі. Поруч із шахтою є містечко, де можна подивитися на побут гірників та їхніх родин.

5. Юра Краківсько-Ченстоховська — засніжені скелі й дивовижні стежки

Це може бути дивовижна прогулянка серед засніжених скель та старовинних замків. Ці фортифікаційні споруди колись відігравали важливу роль в обороні всього регіону. А ще саме у печерах Jura Krakowsko-Częstochowska знайшли рештки неандертальців. Тут понад 180 печер, серед яких — величезна печера кажанів. 

Місцева Тропа орлиних гнізд — одна з найцікавіших та найкрасивіших туристичних стежок у всій Польщі. Обов'язково варто відвідати Музей залізної руди в Ченстохові з безліччю підземних коридорів і спеціальної техніки для видобутку руди. У регіоні неймовірно красиві природні пейзажі та безліч історичних локацій. В Ойцовському національному парку можна побачити Краківську браму (Brama Krakowska). Це 15-метрові ворота, створені природою в скелі. 

Колись тут пролягав торговельний шлях з Кракова до Сілезії, звідси й назва воріт. Сьогодні це одна з кількох скельних воріт в Ойцовському національному парку.

‍6. Орієнтаріум у Лодзі 

Адреса: Miejski Ogród Zoologiczny w Łodzi, ul. Konstantynowska 8/10. 94-303 Łódź

Тут можна побачити 35 видів наземних тварин та 180 видів різних риб з Південно-Східної Азії. Тут живуть індійські слони, димчасті леопарди, малайські ведмеді, гібони, птахи-носороги та інші дивовижні тварини. Родзинка орієнтаріуму — найдовший у Польщі 26-метровий підводний тунель з кораловими рифами, скатами та акулами. Тут безліч екзотичної рослинності з Лаосу, Австралії, Індії, Японії та Філіппін. Орієнтаріум відкритий цілий рік, провести тут можна майже весь день, а потім вирушити на вечерю у Львівську реберню, яка є у Лодзі. Незважаючи на те, що це невелике містечко, тут безліч розваг для дітей, недорогі готелі, затишні кафе та прийнятні ціни. І це лише 130 км від Варшави.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/66e16cad25807ebe1463ce61_holidays.avif">«Читайте також: Коли в 2024/2025 навчальному році шкільні канікули в Польщі?»</span>

Психологи радять:

1. Оточіть себе штучними сонцями — яскравими лампами

Встановіть собі вдома й на роботі максимально яскраві лампи й 10-12 годин щодня перебувайте під їхніми променями. Звичайні китайські лампочки не підійдуть — придбайте галогенні, в яких показник передачі кольору наближається до сонячного (тобто CRI>98). У магазинах продається чимало світлодіодних ламп з низьким рівнем передачі кольору (CRI>70-85), але вони не підходять для використання в житлових приміщеннях і в офісах. Приглушити світло рекомендується тільки за годину-дві перед сном.

2. Подбайте про тепло

Як стверджує кандидат біологічних наук Петро Чорноморець, якщо ви встаєте з-під ковдри й одразу мерзнете — насправді ви мерзли й під ковдрою. Листопад і грудень — не час для загартовування, вам потрібні тепло в ногах і тілі, а також дійсно тепла ковдра.

3. Рухайтесь

Тільки побачили сонце за вікном — хутчіш гуляти! Коли ж сонця немає, сходіть до музею, лісу, у тренажерну залу, на танці. Рухайтесь щодня, це дійсно важливо.

4. Вживайте вітаміни

Шоколад — корисно для настрою, але без комплексного різноманітного харчування теж не обійтись. Доповніть раціон вітамінними напоями — із шипшиною, обліпихою, женьшенем, лимоном, апельсином. Пропийте елеуторокок і бурштинову кислоту, не забудьте про йод і мінерали. Не сідайте в цей період року на дієту.

5. Навчіться відпочивати й перемикатись

Не перевантажуйте себе, не працюйте вночі й на вихідних, не сидіть у новинах, відволікайтесь на спілкування з друзями, прогулянки, улюблені заняття. Придбайте собі яскравий одяг чи аксесуари, які милують око. Радісні емоції здатні творити дива.

— Спочатку ми не планували три проєкти, а лише річну інтервенцію, щоб підтримати українських дітей, по-перше, у продовженні освіти, а по-друге, у підтримці психічного здоров'я. Однак війна триває, тому наша діяльність не лише не припиняється, але й розширюється, — розповідає Малґожата Маковська з FRSI (Фундації розвитку інформаційного суспільства), координаторка програми «Бібліотека для всіх».

FRSI була природним партнером для міжнародної організації Save the Children, оскільки вже багато років співпрацює як зі школами, так і з бібліотеками. Тому FRSI було легко знайти охочих взяти участь у програмі, яка розпочалася з «Різні, рівні, важливі» — соціально-освітнього проєкту для дітей та молоді з Польщі та України, що дозволяє їм інтегруватися через спільне навчання та гру. На основі досвіду, отриманого від нього, з'явилися ще два. Проєкт «Моє місце» спрямований на молодих людей з Польщі та України, щоб допомогти їм у виборі майбутньої освіти чи кар'єри, а також підтримати інтеграцію та побудову стосунків. «Нова пригода» забезпечує неформальну освіту в польських та українських бібліотеках для дітей дошкільного (3-6 років) та шкільного віку (7-18 років). Програма «Бібліотека для всіх» реалізується по всій Польщі, як у великих, так і в малих містах.

— Ми розпочали проєкти «Моє місце» та «Нова пригода» і дізналися про програму від іншої бібліотеки-філії нашого закладу. Молоді люди вже відвідували нашу бібліотеку, і ми дуже хотіли організувати щось спеціально для них, хоча й не були впевнені, чи впораємося і що саме можемо запропонувати. Однак завдяки тренінгу ми змогли підготувати все належним чином, що допомогло нам стати трохи більш знайомими з роботою з молоддю і встановити з нею кращий контакт. З іншого боку, співпраця з дітьми дошкільного віку є набагато простішою, і все виходить чудово, —  розповідає Марта Крочевська з Міської публічної бібліотеки ім. Тадеуша Ружевича у Вроцлаві. — Я вже була знайома з цією темою, оскільки в Ґданську заклади культури вже почали працювати разом у лютому-березні 2022 року, і я була представницею своєї бібліотеки. Спочатку ми допомагали забезпечувати базові потреби — разом з православною церквою в Ґданську організовували збори продуктів харчування, засобів гігієни, одягу. Потім, разом з іншими, організовували заходи для дітей та опікунів. А коли долучилися до проєкту «Різні, рівні, важливі» — отримали комп'ютерну техніку та кошти на працевлаштування вчителів, щоб почати надавати допомогу в навчанні новоприбулим дітям. Тим більше, що в нашій Стратегії розвитку до 2021 року записано, що однією з наших цілей є залучення до бібліотеки не лише молоді, а й груп ризику, таких як мігранти. Так виникла синергія, і тепер молодь відвідує нас щодня, — захоплюється Мірелла Макурат з Регіональної та міської публічної бібліотеки ім. Джозефа Конрада-Коженьовського в Ґданську.

Суб'єктивність, навчання, розваги та інтереси

Як розповідає Малґожата Маковська, досвід FRSI також показав, що молодь важко залучити до бібліотек. Це пов'язано з тим, що вони асоціюються з маленькими, запиленими приміщеннями з книжковими полицями. Однак сьогодні вони все частіше стають освітніми ігровими центрами. Одним із стимулів для молодих людей відвідувати бібліотеки в рамках програми «Бібліотека для всіх» було те, що вони мали змогу оформити простір на свій смак. Від типу килима, оздоблення, кольору стін до придбання додаткового обладнання та ідей для деяких видів діяльності.

— Для них було несподіванкою, що хтось хоче прислухатися до їхньої думки і що вони можуть щось вирішувати. А коли вони побачили, що їхні пропозиції втілюються в життя, то стали приходити охочіше, що дозволило нам поступово заохотити їх до регулярної участі, — сміється Марта Крочевська. — Ідея полягала в тому, щоб дати їм якомога більше суб'єктності у всьому цьому, щоб вони відчували, що мають право голосу в тому, що вони роблять і як вони це роблять. Там можуть бути заходи, пов'язані з усім, що цікавить молодь: мистецтвом, робототехнікою, ІТ, іграми. Практично немає заборонених тем, а наші бібліотекарі мають неймовірну фантазію і дуже добре це доповнюють. Крім того, для нас важливим є навчання через гру, — пояснює Малґожата Маковська.

Ця гра також має своєрідне друге дно, адже виявилося, що підтримка релаксації є дуже важливою для учасників.

У польській школі діти та молодь з України перебувають у великому стресі, адже вони там гості. Однак у бібліотечних заходах вони можуть користуватися тими ж правами, що й їхні польські однолітки

Завдяки цьому вони можуть більше відкритися і трохи перевести дух. У цьому їм допомагають різні психологічні та релаксаційні заходи, такі як йога та інші вправи. А коли всі почуваються комфортніше і безпечніше, легше інтегруватися.

Водночас, у програмі «Бібліотека для всіх» дуже важливою є цілісна підтримка навчання у польській школі. Як зізнається Марта Крочевська, підтримка у підготовці до іспитів стала хітом у 10 класі, оскільки багато дітей не знали, де її шукати і чи зможуть порозумітися зі своїм вчителем у школі.

— Нам також дуже пощастило, що в нашій команді є корінна українка, яка вже десять років живе в Польщі. Вона допомагала нам знаходити учасників та учасниць і, перш за все, проводила заняття. Якщо хтось щось не розумів польською, вона вільно переходила на українську і пояснювала незрозуміле. Видно було, що для дітей це було величезним полегшенням - всі вони почувалися невимушено. Як наслідок, між ними швидко налагодилися стосунки. Найбільшим викликом було обговорення польських читань, адже це зовсім інший культурний та історичний контекст, але врешті-решт ми впоралися і з цим. Після цього вже не мало значення, звідки хтось приїхав — всі працювали разом, а польські діти навіть почали потроху вчити українську мову, — підкреслює Марта Крочевська.

У Ґданській бібліотеці навчальні посібники, звісно, також мають важливе значення і приносять чималий успіх. З одного боку, йшла підготовка до іспиту за восьмий клас, з іншого — до іспиту на атестат зрілості з української мови, а крім того, було багато індивідуальних занять — одна дівчинка покращила свою «1» з математики до «5»! Проте освіта — це не єдине, чим живе молодь, тому під час канікул бібліотечний простір був відчинений зранку до вечора. Проводилися заняття з арт-терапії, а у співпраці з філією Польсько-Японської академії інформаційних технологій були представлені студентські книжкові проєкти. За словами Мірелли Макурат, деяких людей ілюстрації спонукали прочитати «Злочин і кару». Це, в свою чергу, призвело до відкриття міні-клубу, в якому будуть примірники як польською, так і українською мовами.

— Також спонтанно виникли секції, пов'язані з інтересами учасників. Одна з них пов'язана з настільними та комп'ютерними іграми. Інша — музична. Одного разу молодь привела до мене пана Олега і сказала: «Ми хочемо, щоб ви взяли його на роботу». Відтоді він дає їм уроки гри на гітарі. Дехто навіть пов'язує з цим своє майбутнє, створено гурт і йде підготовка до концерту. Завдяки всьому цьому діти та молодь з Польщі та України дійсно мають чим зайнятися. Важливо, що ми намагаємося реагувати на всілякі події.

Один український хлопчик йшов вулицею і розмовляв своєю мовою з матір'ю по телефону. Хтось підійшов до нього і почав бити. Тож ми організували зустріч з офіцером поліції про те, як реагувати на вербальне та фізичне насильство, — розповідає Мірелла Макурат.

Відкриваємось і розблоковуємось

Успіхи, про які можна говорити в межах програми «Бібліотека для всіх», — це не лише кращі оцінки чи складені іспити. Під час оцінювання FRSI почула від багатьох учасників, що вони вперше відчули себе в безпеці та змогли повністю розкритися.

— До проєкту багато українських дітей не мали друзів, але тепер вони підтримують зв'язок з польськими дітьми навіть поза бібліотекою. Крім того, ми продовжуємо пропонувати курси польської мови для дорослих, що не так очевидно, оскільки багато де вони закінчилися, хоча до нас все ще приходять нові люди. Щонайменше десять осіб з України також знайшли роботу в бібліотеках завдяки цьому. Це свідчить про те, що цей інтеграційний компонент працює дуже добре на багатьох рівнях, — каже Малгожата Маковська.

Одним з найважливіших учасників музичного ансамблю в ґданській бібліотеці є хлопчик, який прийшов сюди прямо з вулиці, де грав на позиченій гітарі

Постійний учасник запропонував показати йому класне місце. Його мама також долучилася до бібліотеки, де вона викладає англійську мову.

— Вона розповіла, що її син цілий рік сидів удома, навчаючись онлайн в Україні. Там таке навчання часто починається у віці 16-17 років. Крім того, він «просто дивився в стіну», і тепер його мати щаслива, що її дитина повернулася до життя. У Польщі йому не було з ким грати разом, і він дуже за цим сумував. Він дуже серйозно ставиться до організації команди і мотивує інших багато тренуватися, — каже Мірелла Макурат.

Серед інших позитивних наслідків програми — підвищення рівня обізнаності та сміливості учасників та їхніх родин. По-перше, оскільки заняття є безкоштовними, кожен може взяти в них участь. По-друге, сильний акцент робиться на двомовність, тому будь-які страхи легше подолати.

— Інтеграція, розваги, навчання — все це надзвичайно важливо. Але також дуже приємно, коли після заходів батьки підходять, дякують і кажуть, що завдяки відвідуванню наших зустрічей вони вирішили відвести дитину до потрібного їм фахівця, наприклад, до логопеда. Відбувається своєрідний прорив. Подібну зміну можна було спостерігати у випадку з жіночим гуртком, де деякі учасниці сумнівалися, чи знайдеться для них місце. Незабаром з'ясувалося, що допомога перекладача не потрібна, і тепер більше двадцяти жінок регулярно проводять час разом. Вони прийшли до нас саме тому, що їхні діти беруть участь у заходах, тому програма «Бібліотека для всіх» є навіть більш успішною, ніж ми могли очікувати», - підкреслює Марта Крочевська. — Думаю, варто додати, що люди з України, виїхавши з країни, певною мірою позбавлені права не те що грати, а навіть жити нормальним життям. Тому іноді бібліотека — це одне з небагатьох місць, де вони можуть розслабитися, — додає Малгожата Маковська.

Подолання викликів і рух далі

Звичайно, це відкриття, це розблокування не відбувається одразу, і це один із викликів програми «Бібліотека для всіх». Тому потрібен час, терпіння і довіра, адже буває, що лише на шостому занятті хтось перестає сидіти біля стіни і стає більш залученим до того, що відбувається. Як каже Малгожата Маковська, для цього, безумовно, є місце, адже ідея полягає в тому, щоб не робити щось силою. Серед інших викликів вона називає те, що залежно від місця розташування — чи це великий мегаполіс, чи маленьке містечко, чи село — потреби людей з України можуть відрізнятися, тому потрібно бути гнучким і адаптувати все таким чином, щоб заохотити людей приходити до бібліотеки. Однак є також випадки, коли бібліотеки не продовжують проєктну діяльність через те, що люди з України виїжджають і на них просто немає попиту. Це здебільшого трапляється на сході Польщі.

— Дійсно, розбудова впевненості може зайняти багато часу і відбуватися поступово. Деякі діти підходили після уроків і говорили, що б вони відповіли, якби не соромилися робити це перед групою. З часом, однак, вони почали висувати власні пропозиції, і кожен такий випадок нас дуже надихав. Нам також довелося відкритися — в тому сенсі, що ми самі мали певні блоки, на кшталт «ми не можемо цього зробити, ми не можемо достукатися до цих молодих людей, ми не розмовляємо однією мовою». Я думаю, що через все це ми самі багато чому навчилися і розвинулися, — каже Марта Крочевська. — Це стосується і нас. Ґданська бібліотека, безумовно, стала більш гнучкою і почала ще більше реагувати на поточні потреби не тільки своїх користувачів, але навіть «нечитачів», тому що, наприклад, репетиції гуртів можна проводити, коли нікого немає, тому іноді доводиться залишатися трохи довше. Важливо, що ми також почали реагувати на соціальні проблеми — піднімаються складні теми, діти та молодь діляться своїми страхами та тривогами, і ми можемо надати їм підтримку завдяки розумінню дирекції, з одного боку, та проєктам FRSI та SCI, з іншого. Тут треба сказати, що молодіжний простір став для нас безпечним, зцілюючим місцем, де триває процес психічного і фізичного відновлення, формування стійкості і (не тільки творчого) розвитку цих молодих і вже таких досвідчених людей, — додає Мірелла Макурат.

І що може зробити перебування в такому просторі та володіння ним? За словами Мірелли Макурат, нейроатиповий хлопчик, який все життя відчував себе інтровертом, ігнорованим і виключеним — бере в руки мікрофон і починає розповідати анекдоти....

Або хлопчик, який переживає складні емоції, викликані смертю батька, хворобою матері, а також новою школою, який заявляє, що він сатаніст і хоче грати тільки блек-метал — він бере в руки акустичну гітару і грає свою власну делікатну композицію.... Або хлопчик, який зазнає насильства вдома і на вулиці — він починає танцювати.... Або людина з вадами зору співає і грає, забуваючи при цьому про свою інвалідність... Або донька шизофреніка на організованих проєктом зустрічах з психологом скидає з себе тягар багаторічного життя в страху і опіці, дозволяючи собі поплакати в підтримуючому середовищі....

— У випадку з українською молоддю до цих особистих проблем додається ПТСР, тривога за своїх батьків — чи побачать їх коли-небудь ті, у кого вони ще залишилися, і в якому стані вони їх застануть... І страх хлопців, що через деякий час їх самих відправлять на війну... Не дивно, що вони також переживають, що весь проєкт закінчиться і, наприклад, вони не зможуть продовжувати грати на гітарі, бо втратять своє місце, до якого вже дуже прив'язалися і називають його своїм другим домом, — розповідає Мірелла Макурат.

Поки що про це не варто турбуватися, адже програма «Бібліотека для всіх» триватиме щонайменше до кінця квітня наступного року. Не виключено, що програма буде продовжена, адже, хто знає, можливо, самі бібліотеки також захочуть розширити спектр своїх послуг і все більше відігравати роль місця, де люди можуть навчатися, грати і проводити свій вільний час. Тому варто перевірити, чи у вашому районі є бібліотека, яка бере участь у програмі, адже долучитися до неї можна завжди — щоб добре провести час, познайомитися з новими людьми, інтегруватися і просто відчути себе краще в Польщі.

Більше про програму «Бібліотека для всіх», зокрема, список бібліотек-учасниць, можна знайти тут: https://bibliotekidlaukrainy.org.pl/