Ексклюзив
20
хв

Як шукати роботу у Польщі?

Корисні посилання та поради для українок, а також – особистий досвід наших героїнь

Юлія Ладнова

Малюнок: Магдалена Данай

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Sestry зібрали для вас ті інструменти, які здатні допомогти у пошуку роботи. Окрім того, ми ділимося історіями українок та їх досвідом працевлаштування.

Читайте те, що пишуть на дошках оголошень!

Марія Велюх приїхала до Польщі з донькою Світланою та онуком Тимофієм. Поки донька на роботі, Марія Павлівна зустрічає дитину зі школи, ходить до магазину, прибирає та готує їжу, але сидіти на шиї у доньки не в її характері.

«Мені 58 років, у Києві я працювала у типографії. Як шукати роботу по інтернету, не уявляла, адже погано знаю мову і маю обмежений час, бо займаюсь онуком. Шукала працю лише на 3-4 години на день. Допоміг випадок. У Зомбках під Варшавою, де ми живемо, є Kaufland, на вході до ньогоу  –  дошка з оголошеннями. Там лежить спеціальний папір, на якому можна написати своє оголошення та приклеїти на стіну. Пропонують і шукають, що завгодно. Від дрібного побутового ремонту до послуг няні та репетиторства. Деякі оголошення є не тільки польською, а й українською мовами. Я прийшла додому, донька допомогла написати оголошення двома мовами. Мовляв, пенсіонерка, живу неподалік, відповідальна, порядна, доглянути дитину, допоможу по господарству, приготую домашню їжу. Того ж дня зателефонували п'ятеро людей. І з двома ми домовилися. Зараз я допомагаю одній сім'ї з немовлям по три години тричі на тиждень, поки мама займається своїми справами. А іншій родині готую обіди, вигулюю собаку. Мої роботодавці обожнюють мої сирники та суп із фрикадельками», – розповідає пані Марія. Жінка заробляє на себе. Може піти до кавʼярні з подругою та порадувати онука подарунками.

Низкооплачувальна робота як старт для пошуку клієнтів

Мешканка Київської області Наталія Галай, як тільки приїхала, влаштувалася у Варшаві у житловий кооператив на Жолібожі прибирати під'їзди. Робота важка і низькооплачувана.

«У під'їзді – ковролін, на який іноді справляли свої справи домашні тварини. Дуже складно вимити так, щоб прибрати запах. В Польщі стежать за чистотою під'їздів, траплялись догани та штрафи навіть за плями на дзеркалі у ліфті. Та перевага цієї роботи була в тому, що я дуже легко домовлялася із мешканцями на прибирання їхніх квартир. А це зовсім інші гроші. За місяць вдавалося заробити суму вдвічі, а то й втричі більше за зарплату прибиральниці підʼїзду. За прибирання квартир я беру 35 злотих на годину, клієнтів вистачає»,  – розповідає пані Наталія.
Кримчанка Ріана приїхала до Вроцлава з Ірпеня з однією валізою, двома дітьми та літньою свекрухою.

«З перших днів влаштувалася на прибирання квартир. Мені допомогла волонтерка, ще коли оформляла pesel. У мене було з собою лише 200 євро і паніка, що не зможу прогодувати свою сім'ю. Так, напочатку волонтери допомагали з їжею, одягом, житлом, але це не могло тривати вічно. Я звикла розраховувати на себе, просто почала питати всіх про роботу. На Фейсбуці, у чергах, як тільки заводила з кимось розмову – я хотіла отримати хоч якусь фінансову незалежність», –  розповідає жінка.

Волонтерка допомогла Ріані влаштуватися в клінінгову компанію - там було офіційне працевлаштування та зарплата, на відміну від приватних прибирань. Пропрацювала два місяці, зрозуміла, що готова відкрити свою фірму, але треба зібрати стартовий капітал.

«Потрібно було щонайменше 10 тисяч злотих, щоб запустити свій бізнес. Найдорожча покупка – хороший миючий пилосос та набір якісної побутової хімії. Спочатку до клієнтів ходила сама з жінкою, яку знайшла на Фейсбуці. Потім замовлень ставало більше, і ми почали набирати людей. Сьогодні у мене працює 15 осіб, ми прибираємо не лише квартири, а й офіси на постійній основі. Не скажу, що все гладко і легко, було дуже багато різних нюансів, але для себе я зрозуміла одну річ: не важливо, що ти робиш – головне, що ти робиш це краще за інших. Прибиранням займається дуже багато жінок, але щоб за це  платили хороші гроші, щоб клієнти були постійними, потрібно робити свою роботу краще за інших. І для мене найскладнішим було донести цю філософію до співробітників»,  –  розповідає Ріана.

Крім соціальних мереж та пошук роботи через знайомих, у Польщі існує безліч інших способів. Наприклад, Centralna Baza Ofert Pracy  –  це державна біржа праці. Сайт доступний чотирма мовами,  українською також. Тут є безліч пропозицій роботи для мігрантів. Якщо ви знаєте польську мову хоча б на розмовному рівні, можна звернутися до агенції з працевлаштування. Оплачує послуги  агенції роботодавець. Але перед тим, як співпрацювати з агентством, потрібно перевірити відгуки та інформацію про нього. Відсутність відгуків або безліч різко негативних - привід задуматися. Дуже часто у кадрових агентах можна знайти вакансії із наданням житла. Як правило, це недорогі хостели, гуртожитки чи будинки для працівників. У більшості фірм допоможуть з оформленням документів та карти часового побуту. Якщо ви звертаєтеся в агентство, не забувайте питати про особливості вакансії, умов праці, вимог, адже часто бувають такі нюанси, про які претендент навіть не замислюється.

Юридичну інформацію про роботодавця можна перевірити на сайті Центрального Управління Статистики (GUS). Вас має насторожити, якщо інформація у реєстрі не відповідає заявленій.

https://wyszukiwarkaregon.stat.gov.pl/appBIR/index.aspx

Список сайтів для пошуку роботи в Польщі

Один із способів пошуку – перегляд сайтів з вакансіями. На деяких порталах робота для українців навіть позначена спеціально, що спрощує завдання для претендента. 

pracuj.pl — найпопулярніший ресурс для пошуку роботи в Польщі. На сайті через конструктор ви можете створити своє CV (резюме). Сайт підійде для тих, хто добре знає польську мову та має затребувану спеціальність. Більшість вакансій потребують кваліфікації.

https://m.olx.pl/praca/ — сайт пропонує безліч вакансій, у тому числі з позначкою для українців.

https://www.praca.pl — загальнонаціональна база даних.

https://www.infopraca.pl — зручний пошук по локації.

https://pl.jooble.org — вакансії у Польщі та за кордоном.

https://www.gowork.pl — більше ста тисяч пропозицій.

https://pl.indeed.com/ — база даних із пропозиціями роботи у Польщі та за кордоном.

https://jobllegro.com/ — база даних пропозицій про роботу, на сайті можна створити особистий профіль та розмістити резюме.

https://www.remontuj.pl/ — ремонтні послуги.

https://fixly.pl/ — вакансії у різних галузях.

https://layboard.com/ — платформа для пошуку вакансій, що не вимагає реєстрації. Доступні пропозиції від прямих роботодавців та кадрових агенцій.

http://polandpraca-ua.com/pl — вакансії для українців у Польщі та Європі.

https://pl.razem.work/cv — база даних пошуку працівників, а також для розміщення резюме.

adzuna.pl — агрегатор вакансій із усього польського ринку праці. Тут також можна переглянути середню заробітну плату за обраним напрямком.

karieramanagera.pl — тут можна знайти роботу менеджера.

https://www.opiekaseniora.pl/ — догляд за літніми людьми.

https://www.niania.pl/ — догляд за дітьми.

https://www.pomocedomowe.pl/ — робота по дому.

https://www.opiekazwierzat.pl/ — тимчасова робота з догляду за домашніми тваринами.

Якщо ви програміст, тестувальник, веб-дизайнер, маркетолог, то в Польщі розвинений пошук за цими спеціалізаціями на:

linkedin.com

glassdoor.com

indeed.com

justjoin.it

Для більшості претендентів гостро постає питання, яку оптимальну ціну поставити за свої послуги, щоб зацікавити роботодавця, але й не здешевити. Наскільки ви відповідаєте своїм запитам і скільки маєте заробляти на своїй посаді можна перевірити, використовуючи ці посилання:

https://wynagrodzenia.pl

https://www.goldenline.pl/centrumkariery/

Якщо у вас виникли спірні питання щодо працевлаштування або конфлікт з роботодавцем, можете звернутися до стаціонарного консультаційного пункту Українського дому у Варшаві за адресою:

ul. Andersa 29

Часи роботи Українського дому:

понеділок – п’ятниця: 10:00–18:00

субота: 10:00–17:00

або зателефонуйте на інфолінію: +48 727 805 764

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Польща і ядерна зброя: амбіції та реальність

Ексклюзив
20
хв

Куди віддати старі речі в Польщі?

Ексклюзив
20
хв

30 ідей, куди піти і що робити в Катовіце з дітьми й без

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress