Ексклюзив
20
хв

Вища освіта в Польщі: як українцям вступити до польських вузів

Все виглядає досить просто і водночас складно. Як готуватись до вступу в польський вуз? З чого починати підготовку — з вибору мови чи спеціальності? Який вуз обрати — державний чи приватний? Скільки коштує навчання? Sestry.eu розібрались з цими питаннями

Ольга Пакош

Початок 2023-2024 навчального року в Ягеллонському університеті. Фото: Anna Wojnar, www.uj.edu.pl

No items found.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати

Аби українцю вступити до польського вишу, необхідно знати польську або англійську мови, надати документ про закінчення середньої школи (атестат з оцінками), результати тестів ЗНО/НМТ і пройти співбесіду. Для артистичних та мистецьких спеціальностей також потрібно представити творчий доробок.

Університет Марії Склодовської-Кюрі. Ректор UMCS Радослав Добровольський під час інавгурації студентів 2023/2024. Фото: Jakub Orzechowski / Agencja Wyborcza.pl

Що варто знати про польську вищу освіту?

Вища освіта в Польщі має два основних рівні: бакалаврат (licencjat) та магістратуру (magistratura). Навчання на бакалавра — студії 1 рівня — триває здебільшого три роки. На магістра — це студії 2 рівня — півтора або два роки. Вступити до  магістратури можна лише з дипломом бакалавра. Щоб вступити на бакалавра, необхідно мати атестат закінчення середньої школи.

На деяких спеціальностях навчання триває від 9 до 12 семестрів, це так звана єдина магістратура (studia jednolite magisterskie), коли після завершення студент одразу отримує диплом магістра. Найчастіше така форма навчання використовується в праві, медицині, педагогіці та психології. З українським дипломом бакалавра можна вступити у польський вуз на магістратуру. Навчання триватиме від 3 до 4 семестрів.

В аспірантуру (Szkoła doktorska) можна вступити лише з дипломом магістра, навчання там триває 4 роки, результатом навчання є написана дисертація, після захисту якої аспірант отримує ступінь кандидата наук. Аспіранти переважно отримують щомісячну стипендію в розмірі від 3,5 до 4,2 тисяч злотих, залежно від навчального закладу.

З чого почати?

Починати варто з вибору спеціальності. Врахуйте свої зацікавлення, оцініть здібності та реально підійдіть до майбутнього працевлаштування після завершення навчання. Тому що вступити, вчитись і закінчити університет, знайти роботу за спеціальністю — це три різні процеси, які часто не є складовими втілення заповітної мрії. Вступити — найлегше. Вчитись і успішно завершити — вже складніше, хоча все ще в полі вашої відповідальності. Найважче — знайти роботу й нерідко мати  бажання працювати за обраною спеціальністю.

«Якщо аналізувати, які напрямки обирають українці в Польщі, то зріз останніх кількох років виглядає так: 40% — менеджмент, 40% — спеціальності, пов’язані з ІТ, і решта 20% — це філологія, психологія, економіка та інші напрямки», — розповіла засновниця та директорка Європейської освітньої групи Studix.eu Христина Пищик.

Вищі навчальні заклади в Польщі, як і в Україні, поділяють за формою власності на державні (publiczne) та приватні (niepubliczne). Українські абітурієнти можуть вступати у державні та приватні університети, академії, коледжі.

Державні (традиційно мають вищий рейтинг) пропонують більше можливостей за різними спеціальностями. Натомість приватні вузи (серед них є також лідери рейтингів і з великим конкурсом на одне місце) швидше адаптуються до змін в світі і пропонують нові спеціальності, реагуючи на потреби ринку.

Університет підприємництва та адміністрації в Любліні. Фото: Jakub Orzechowski / Agencja Wyborcza.pl

Скільки коштує навчання?

Допоки українські громадяни можуть користуватись додатковим або тимчасовим захистом на території Республіки Польща — мають PESEL UKR — навчання в державних вузах для українських громадян є безоплатним, до того ж є можливість отримувати стипендію.

Окрім того, право на безоплатну освіту мають:

  • іноземці з Картою Поляка;
  • іноземці, які мають статус біженця;
  • іноземці, які мають чоловіка/дружину громадянина Польщі або є родичем громадянина Польщі;
  • іноземці, які є резидентами ЄС, і проживають у Польщі.

Вимоги кожного вузу щодо оплати при вступі та інших оплат можна знайти в розділі «Вступна кампанія» (Rekrutacja).

Якщо вуз приватний, то навчання у ньому платне. Вартість залежить від рейтингу самого вузу, популярності обраної спеціальності та тривалості навчання. Ціна за рік може коливатись від 1500 до 6000 євро. Але навіть у приватних вузах існує можливість отримати або стипендію, або знижку на навчання.

Який вуз обрати?

«Високий рейтинг університету чи академії, понад десять кандидатур на одне місце свідчить не лише про престижність вузу чи обраної спеціальності в ньому, але й про те, що переваги матимуть кращі з кращих. Наприклад, потрапити на «інформатику» у Варшавській політехніці — це серйозний виклик для самих поляків, що вже говорити про іноземців. Але мало хто знає, що, наприклад, вступити на ту ж таки «інформатику» у Військову Технічну Академію вже простіше й легше», — розповідає Христина Пищик.

Сайт Міністерства науки та вищої освіти Польщі, де зібрана вся офіційна інформація на тему вступу і навчання у вузах Польщі, подає рейтинги найпопулярніших спеціальностей. В першу десятку серед бакалаврських та магістерських стаціонарних програм за популярністю станом на 2023 рік, увійшли:

  • Інформатика;
  • Психологія;
  • Управління;
  • Медична справа;
  • Право;
  • Економіка;
  • Фінанси та облік;
  • Фізіотерапія;
  • Англійська філологія;
  • Медсестринська справа.

Якщо говорити про рейтинг спеціальностей і кількість охочих на одне місце, то перша п'ятірка виглядає так:

  1. Соціальна інформатика (30,4);
  2. Корейська філологія (30,1);
  3. Зелені технології (28,4);
  4. Орієнталістика (19,9);
  5. Інформатика та інтелектуальні системи (18).

Також в десятці найпопулярніших спеціальностей опинились маркетингова комунікація, молекулярні біотехнології в медицині, східна філологія — японістика, а також режисура.

Серед державних вишів найбажанішими в 2023 році були Ґданська Політехніка, Познанська Політехніка та Варшавська Політехніка. У них на одне місце претендувало 8 кандидатів.

Щодо кількості кандидатів, то найбільше заяв абітурієнти подали у Варшавський університет — 50 198, у Варшавську Політехніку — 38 091, у Гірничо-Металургійну Академію в Кракові — 30 415 заяв. Серед приватних вузів абітурієнти часто обирали Вищу Економіко-Гуманітарну Академію у Варшаві – 9 219, Університет SWPS (Вища Школа Соціальної Психологі) — 5 907, Академія Леона Кожмінського у Варшаві – 4 279.

Понад 20 років освітній портал Perspektywy досліджує рейтинги навчальних закладів у Польщі: від шкіл та ліцеїв до академій та університетів. Спираючись на дані рейтингів за минулий рік, можна обрати державний чи приватний виш, ознайомитись з правилами вступу та почати підготовку.

Економічний факультет Ґданського університету. Студенти під час святкування Дня Європи. Фото: Jan Rusek / Agencja Wyborcza.pl

Військові вузи

В Польщі є п’ять військових вишів, і в кожному з них можуть навчатись іноземці, але лише на цивільних спеціальностях. Військові вузи перебувають у відомстві Міністерства оборони, але працюють за тими самими правилами прийому іноземців на навчання, що і в університетах, які підпорядковані Міністерству вищої освіти та науки. Зокрема, Академія Військового мистецтва, Військова Технічна Академія, Академія Морського флоту, Військова Льотна Академія, Академія Сухопутних Військ.

У військових вузах на цивільних напрямках варто звертати увагу на інженерні спеціальності, інформаційні технології, зокрема, системи кібербезпеки (вони стають все популярнішими щороку), логістику, а також управління та адміністрацію.

Якою мовою відбувається навчання?

Навчання може бути або польською, або англійською мовами. Великі університети, такі як Сілезький в Катовіцах або Вроцлавський, пропонують безкоштовні курси польської мови. Проте більшість вузів перевіряють рівень володіння польською мовою, допустимий для навчання – це рівень В1-В2. Деякі вузи можуть вимагати сертифікати мовних шкіл, проводити власні тести або здійснювати онлайн-тестування чи співбесіду.

Документи для вступу

Основні документи:

  • Свідоцтво про народження;
  • Закордонний паспорт;
  • Атестат та додаток;
  • Медична довідка;
  • Фото;
  • Анкета вступника.

Додаткові документи:

  • Присяжний переклад документів, зазначених вище;
  • Сертифікат рівня володіння польською мовою;
  • Результати HMT;
  • Апостиль документів (підтвердження того, що документ дійсно видавався в Україні і може використовуватись в Польщі);
  • Довідка про склад сім’ї;
  • Довідка про прибутки.
Варшавський Університет. Фото: Adam Stepien / Agencja Wyborcza.pl

Який регіон обрати?

Мапа Польщі, як і України, складається з різних регіонів, де кожен має свою історію, ментальні та культурологічні особливості, але хороша інфраструктура, зручний міський транспорт та доступність магазинів і закладів відпочинку присутня у всіх.

Варшава

Як і кожна столиця, Варшава має найбільше можливостей, але життя тут дорожче. Одні з найвищих цін на оренду житла, продукти харчування та їжу в громадських закладах.

Одна з найчисленніших українських діаспор проживає саме у Варшаві та її околицях. Місто має зручну комунікаційну систему. Для студентів тут неважко знайти підробіток у вільний від занять час: чи то робота в закладах харчування, чи то прибирання, чи навіть перша робота по спеціальності. У Варшаві мають свої офіси більшість міжнародних корпорацій та фірм. Населення — це мікс приїжджих, іноземців та корінних мешканців, які досить дружелюбні та відкриті до інших. Найчастіше студенти вибирають Варшавський Університет, Варшавську Політехніку, Варшавський Економічний Університет, а також приватні вузи – Академію ім.Леона Козьмінського в Варшаві, Польсько-Японську Вищу Школу ІТ Технологій, Університет Vistula, Collegium Civitas.

Вроцлав

До лютого 2022 року саме тут проживала найбільша кількість українців у Польщі. Мер міста Вроцлава Яцек Сутрик є великим другом українців, і саме у Вроцлаві з'явилася перша школа з українською мовою викладання та інші можливості збереження української ідентичності. У Вроцлаві поряд з представництвами корпорацій, розташовані виробничі філії великих підприємств. Місто має високу туристичну культуру, розташоване близько гір Судетів та в радіусі 200 км до Німеччини та до Чехії. Найбільшою популярністю серед студентів користуються Вроцлавський університет, Вроцлавська Політехніка, Економічний Університет у Вроцлаві, Вроцлавський Університет Природничих Наук, серед приватних — Нижньосилезька Вища Школа, Міжнародна Вища Школа Логістики та Транспорту.

Краків

Місто з давніми академічними традиціями. Його візитівка — Ягеллонський університет, другий за популярністю, а часто перший за престижністю вуз у країні. Серед його випускників — Юрій Дрогобич, Миколай Коперник, Андрей Шептицький, Станіслав Лем, Норман Девіс.

Мешканці Кракова ментально трохи нагадують львівян — здебільшого традиціоналісти, консерватори, добре освічені та приязні. Хоч Краків є невеликим містом, тут добре розвинена міська комунікація, є багато пам'яток архітектури, бурхливе мистецьке життя, Краків люблять туристи та міжнародні корпорації, такі як Cisco та Comarch.

Кожен район Кракова має все необхідне для комфортного життя — доїзд, магазини і місця відпочинку. Студенти обирають Ягелонський університет, Краківську Політехніку та її прямого конкурента Гірничо-Металургійну Академію, Краківський Економічний Університет, Краківський Педагогічний Університет, Аграрний Університет, серед приватних – Краківську Академію Анджея Фрича Монджейского, Вищу Школу Управління та Банківської Справи.

Познань

Четверте місто серед «студентських» міст Польщі. Познань розташована на заході країни і має швидке транспортне сполучення з Гданськом, Варшавою, Любліном і Краковом. А за неповні три години можна доїхати звідси потягом до Берліна.

Тут відносно небагато українців, але мешканці Познані переважно відкриті та дружелюбні. Місто стрімко розвивається і лідирує як місто з найбільшим інвестиційним потенціалом. Знайти роботу тут простіше, ніж у Кракові чи Вроцлаві.

Студенти зазвичай обирають Університет імені Адама Міцкевича в Познані, Економічний Університет, Познанську Політехніку, серед приватних — Вищу Школу Іноземних Мов імені Самюеля Богуміла Лінде та Вищу Школу Логістики.

Жешув

Столиця Підкарпаття. Українську мову тут можна почути всюди. Столиця воєвудства, яке межує з Україною та прийняло найбільшу кількість біженців. Як кажуть місцеві мешканці про своє місто, «Жешув має всі принади великого міста, але без його недоліків».

Близькість до України робить його найбажанішим містом для українських студентів. Тут розташований головний офіс найбільшої польської ІТ-компанії — Asseco.

Серед вузів найчастіше обирають Жешовську Політехніку та Університет Жешовський, серед приватних — Вищу Школу Інформатики та Управління. До речі, саме у Вищій Школі Інформатики та Управління діє програма навчання Start IT в кооперації з компютерним гігантом Cisco. Навчання відбувається частково онлайн, є безоплатним для українців і має на меті навчити основам ІТ-технологій 10 тисяч осіб протягом 2 років.

Катовіце

Місто Катовіце займає перше місце по кількості щорічних інвестицій і невпинно змінюється, перетворюючись з колись сумного, шахтарського регіону на сучасну метрополію. Тут розташований найбільший аеропорт лоукостів, один з найбільших компютерних хабів Польщі тощо. Агломерація має потужні перспективи щодо працевлаштування як в польських, так і в іноземних компаніях.

Ціни на проїзд, продукти та оренду квартир тут відчутно нижчі, ніж в інших містах Польщі. Студенти обирають Сілезький Університет, Економічний Університет в Катовіцах, Сілезьку Політехніку, Сілезький Медичний Університет, серед приватних – Академію WSB в Домброві Гурничій.

Ґданськ

Столиця приморської агломерації, або як її ще називають Тримісто, що об’єднала Ґданськ, Ґдиню та Сопот. Найбільший польський порт на півночі. Одне з найгарніших міст в Польщі, де зародився рух опору, який переріс в легендарну Солідарність. Мешканці Триміста відкриті, дружелюбні, з проєвропейськими цінностями, які виступають за демократію та рівність. Студенти обирають здебільшого Ґданську Політехніку, Ґданський Університет, Морську Академію в Ґдині, серед приватних — Вищу школу банківської справи.

No items found.
Р Е К Л А М А
Приєднуйтесь до розсилки
Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.

Журналістка, редакторка. З 2015 року живе в Польщі. Працювала в різних українських виданнях: «Поступ», «Лівий берег», «Профіль», «Реаліст.онлайн». Авторка публікацій на тему українсько-польської співпраці: економічні, прикордонні аспекти, культурна спадщина та вшанування пам’яті. Співорганізаторка журналістських ініціатив українсько-польської дружби. Працювала як тренерка програми ЄС «Права жінок і дітей в Україні: комунікаційний компонент». Серед зацікавлень: розвиток особистості, нейролінгвістичне програмування тощо.

Підтримайте Sestry

Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!

Субсидувати
почутя провини за відпочинок

Почуття провини за відпочинок під час війни — поширений психологічний стан, який виникає через внутрішній конфлікт між природною потребою у відпочинку та почуттям обов’язку, страхом чи соромом через те, що інші страждають. Люди розповідають:

"Я лежала в німецькому парку, дивилась на зелений газон і плакала. Мені здавалося, що я зраджую своєму місту, де зараз бомблять. Мені знадобився час, щоб зрозуміти: якщо я зламаюсь, хто допомагатиме моїй мамі?"

“Виїхала до подруги до океану. Два дні дивилась на воду і нічого не відчувала. Навіть фотографії океану викликали колись більше емоцій. Подруга дивується і каже, що я дивна”.

“Неприємно дивитися світлини з відпочинку тих, хто виїхав за кордон. Я і сама не пощу в соцмережах такі фото. Невже люди не розуміють, що зараз це недоречно?”

"Коли йду з подругами на каву, мене гризе думка: зараз хтось сидить у підвалі під обстрілами, а я тут. Психолог каже, що якщо я перестану отримувати від життя хороші емоції, це ніяк не допоможе тим, хто страждає".

Симптоми почуття провини за відпочинок 

  • Від думки про відпочинок з’являється тривога ("Я маю бути корисним(ною), а не розслаблятися")
  • Відчуття сорому ("Як я можу пити просекко, коли хтось гине?")
  • Фізичне виснаження (відмова від відпочинку призводить до хронічного стресу і втрати продуктивності)
  • Соціальне порівняння ("Волонтери/військові не сплять, а я...")
  • Нав’язливі думки ("Я недостатньо роблю для перемоги").  

Чому ви відчуваєте провину за відпочинок?

1. Основна причина — колективна травма суспільства під час війни. Війна створює відчуття спільної боротьби, спільного горя, тому будь-яка "неучасть" може сприйматися тими, хто залучений, як егоїзм.  

2. Когнітивний дисонанс: конфлікт між "Я маю допомагати" і "У мене немає сил" викликає провину.  

3. Соціальний тиск: заклики до волонтерської активності й небайдужості можуть спровокувати відчуття, що відпочинок — це зрада.  

4. Травма того, хто вижив: якщо близькі люди у небезпеці або страждають, а ви у безпеці — виникає survivor’s guilt.  

5. Порушення картини справедливості світу: "Якщо я в безпеці, а мої рідні чи знайомі під обстрілами — це несправедливо”. Вина стає спробою відновити баланс.  

6. Страх осуду: "Що подумають ті, хто залишився? Що я втекла і тепер розважаюсь?" Людина проєктує власні страхи.  

7. Відірваність від реальності війни: якщо ви виїхали за кордон і далеко від зони бойових дій, мозок може відмовлятися сприймати відпочинок як щось "законне".

8. Емоційне оніміння: відсутність радісних емоцій на відпочинку може бути захисною реакцією психіки. Війна створює постійний фоновий стрес, і мозок "відключає" емоції, щоб не перевантажуватись. Мозок також може блокувати радість, бо вона контрастує зі стражданнями інших. А "якщо я не буду радіти, то нібито допомагаю". 

Що робити з почуттям провини, щоб відпустка і відпочинок приносили задоволення?

Поради психолога Андрія Горяїнова, сімейного і кризового психолога, фахівця з мирного вирішення конфліктних ситуацій: 

Необхідно чітко усвідомити, що війна відбувається незалежно від вашого бажання. І якщо поставити життя на паузу, це не допоможе закінчити війну. А ось щоб донатити, допомагати, бути корисним потрібен ресурс. І мета відпочинку та відпустки — дати цей ресурс. Запамʼятайте головне: якщо ситуація від нас не залежить, то і почуття провини не має бути. 

1. Дозвольте собі дозволене: "Я відпочину 30 хвилин, щоб потім зробити свою корисну справу".  

2. Переформулюйте думки: замініть "Я відпочиваю — я поганий(а)" на "Я відпочиваю, щоб бути сильнішим(ою) для боротьби".  

3. Усвідомте і прийміть, що провина — це насправді тривога. Ви нікого не зраджуєте, відпочиваючи. Навпаки — зберігаєте свої сили для нової допомоги.  

4. Зв’яжіть відпочинок з метою: "Я відпочиваю, щоб мати сили допомагати рідним/армії", "Я дозволяю собі розраду, щоб не впасти у депресію".  

5. Дозвольте собі деякий час не відчувати: немає радості від картин у музеї або навіть біля моря? Не треба змушувати себе "радіти правильно". 

6. Обирайте відпочинок під себе: проаналізуйте, чого саме вам зараз бракує. Якщо їдете на море чи просто в нове місто, не обов’язково завантажувати себе екскурсіями. Якщо хочеться просто лежати біля басейна, нехай так і буде. Головна мета: відчути спокій та розвантажити голову від думок. Тож дайте собі шанс це зробити.

7. Подивіться на себе збоку: уявіть, що ваш друг розповідає вам, що почувається винним за відпочинок. Ви б його осудили? Чому ж ви ставитеся до себе інакше? 

У малих дозах почуття провини — корисне. Воно підштовхує до необхідності допомагати, підтримувати інших. Нічого страшного не станеться, якщо ви не будете якийсь час викладати у соцмережі фото з-під пальм, щоб не дражнити втомлених друзів, травмованих війною. Просто не дозволяйте почуттю провини поглинути вас з головою і відібрати здатність радіти життю.

<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/674aea3172d446861f4f9e67_%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%8E%D1%80%D0%B0%20%D1%88%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB.avif">«Читайте також: Кількість біженців з депресіями росте з року в рік: як допомогти собі й іншим?»</span>

20
хв

Чому я відчуваю провину за відпочинок?

Юлія Ладнова
традиції ритуали весняного прибирання очищення україна польща швеція японія

Сучасний світ перенасичений інформацією та речами. Весняні обряди очищення — це спосіб повернутися до простоти, яка дає внутрішній спокій. Ритуали очищення дають людині відчуття контролю. Коли ми прибираємо будинок перед святом, ми на підсвідомому рівні «прибираємо» і свій внутрішній світ. Коли людина позбавляється старих речей, вона часто відпускає й старі образи. Це терапевтичний процес, схожий на роботу із психологом.

Очищення заради себе й інших. Ритуали різних культур

У Швеції останнім часом набуло популярності «передсмертне прибирання» (döstädning). Воно означає прибирання для майбутніх поколінь — звільнення від зайвого, щоб не завантажувати рідних після своєї смерті. Якщо замислитись, то це має сенс. Адже після смерті людини її рідні отримують завдання розібрати гори непотрібних речей. Іноді вони знаходять щоденники, інтимні записи й фотографії та інші секрети, яких не хотіли б бачити. «Якщо я помру, які мої речі можуть стати обузою для родини?» — ось принцип, за яким відбувається очищення будинку чи квартири шведами. Цікаво, що такий погляд на прибирання практикується не тільки серед людей похилого віку, але й молодими. І нагадує метод японців «викидай непотрібне».

Японка Марі Кондо прославилась на весь світ як гуру наведення порядку в оселі. Її принцип — зберігати тільки ті речі, зокрема в гардеробі, які ви часто використовуєте і які викликають радість. Геть полиці, забиті невиразними ганчірками й дрібничками. Це допомагає очистити дім зокрема від енергетичного бруду. «Якщо річ не приносить радість, їй треба подякувати і відпустити», — впевнена японка.

Марі Кондо вчить сортувати речі. Фото: скріншот відео

До речі, необов'язково викидати речі — їх можна віддати на благодійність або обміняти. Речі кинути в контейнер, книги віддати в бібліотеку, меблі й техніку віддати за оголошенням в інтернеті.

Оскільки в сучасному світі накопичується не тільки матеріальне, а й цифрове сміття, психологи рекомендують робити також цифровий детокс — видалити непотрібні файли, фотографії, відписатися від токсичних пабліків. А також емоційний «апгрейд» — написати самому собі листа зі списком «що я відпускаю цієї весни» (образи, страхи, старі звички тощо).  

Ритуали весняного прибирання в Україні

Здавна в Україні існував звичай «виганяти зиму» великим прибиранням. Вірили, що разом зі сміттям виноситься усе лихе. 

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах. У саду й на городі господар згрібав на купу торішнє листя й підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й всякої нечисти». 

Існує повір'я, що в Чистий четвер досхідсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом року.

За християнським вченням, у цей день пізно ввечері Іуда зрадив свого вчителя Ісуса Христа. Віряни намагаються в цей день скупатися, ходять у бані й сауни, щоб очиститись.

В Україні, як і в багатьох інших культурах, весняне прибирання — це не просто хатня робота, а духовна практика. І має не лише гігієнічний, а й сакральний сенс — підготувати місце для нового життя, сповненого нових надій

До речі, поширені в Україні і багатьох європейських містах екоакції «Зроби місто чистішим» зі збиранням сміття в лісах і біля водойм навесні — один із сучасних проявів великого весняного прибирання й очищення.  

Фото: Shutterstock

Традиції весняного очищення в Польщі

Польща має багату палітру весняних обрядів очищення, які поєднують дохристиянські вірування з католицькими практиками. 

Наприклад, Мажанна (Marzanna) — ритуальне втоплення опудала богині зими й смерті. Це спосіб відреагувати на зимову депресію. Люди символічно знищують усе, що асоціюється з холодом і темрявою, щоб психологічно підготуватися до нового циклу

Великоднє прибирання (Wielkanocne porządki) у Чистий четвер передбачає миття вікон — щоб «світло могло вільно увійти в дім»; викидання або даріння старих речей — особливо тих, які не носилися протягом року; прибирання хліва, балконів, півніц. Адже якщо в будинку безлад, то й у душі буде хаос.  

Ритуал «Поливаний понеділок» (Śmigus-Dyngus) — очищення водою. У перший після Великодня понеділок хлопці поливають водою на вулиці дівчат. Вода в цьому обряді — символ життєвої сили. У давнину вірили, що дівчина, яку облили, буде здоровою і гарною. Сьогодні це веселий фестиваль, але на глибинному рівні він досі працює як спосіб «промити» зимову апатію. Сміх і фізична активність запускають вироблення ендорфінів.  

Фото: Museum Wsi Kieleckiej

Чому після прибирання ми почуваємось краще

Прибирання — хороший спосіб проявити контроль над простором. На деякі обставини в житті ми не можемо впливати, і це вводить в стан тривоги. Але в наших силах зробити простір навколо нас чистішим, організувати його під потреби й красиво. Це піднімає настрій і навіть вселяє почуття гордості.

Плюс прибирання потребує роздумів над тим, куди покласти ту чи іншу річ, як організувати процес і простір. Це завантажує наш мозок, перемикає, і неприємні важкі думки відступають.

Прибирання — класичний приклад «зовнішнього впливу на внутрішнє». Коли людина прибирає, вона відчуває, що контролює своє життя, що особливо важливо під час війни, кризи та після важкої зими
20
хв

Весняне очищення: як у різних культурах світу навесні позбуваються зайвого

Sestry

Може вас зацікавити ...

Ексклюзив
20
хв

Як українцям вступити до університетів Польщі: алгоритм дій і список документів

Ексклюзив
20
хв

Що робити, якщо не вступив у польський державний вуз з першого разу

Ексклюзив
20
хв

Менеджмент у Польщі: як вступити, ціни, перспективи та відгуки студентів

Зверніться до редакторів

Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.

Напишіть нам
Article in progress