Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
Підготовка автомобіля та маршрут через невеликі міста
Почніть з перевірки технічної справності автомобіля та страховки. Візьміть із собою оригінал поліса, тому що електронний документ не завжди задовольняє поліцію. Якщо ви не є власником автомобіля, для подорожей країнами Європи не потрібна спеціальна довіреність — достатньо техпаспорту.
Маршрут прокладайте таким чином, щоб проїжджати не більше ніж 500-600 км на день.
Коли я планувала свою автоподорож із Варшави на Лазурний берег, то прокладала маршрут таким чином, аби і подивитися великі туристичні міста, і не переплачувати за ночівлю. І коли хотіла подивитися Венецію, то зупинилась на ночівлю за 190 км у містечку Arta Terme, де готель зі SPA і сніданком обійшовся €115 євро на чотирьох (двоє дорослих та дві дитини). Тоді як у самій Венеції варіантів дешевше за €200 я не знайшла, до того ж всі ці пропозиції були набагато гіршими за умовами та без сніданків.
В Італії на паркінгах авто залишають з ключами
Приємний бонус маленьких італійських міст ще й у тому, що тут можна безкоштовно запаркувати автомобіль, тоді як паркування у великих містах коштує чималі суми.
У Венеції автомобільні туристи зазвичай залишають свій транспорт у гаражі San Marсo — це велика багатоповерхова платна парковка. У високий сезон місця на парковці краще бронювати.
Паркування у Венеції вважається одним із найдорожчих і залежить від сезону та туристичного інтересу. Так, за 4 години паркування ми сплатили €60 євро.
Будьте готові до того, що на італійському паркінгу вас попросять залишити ключі від автівки. Це прописано в правилах і робиться для того, щоб співробітники могли за потреби самостійно припаркувати машину. Наприклад, у Венеції цінується кожен вільний шматочок землі й авто часто паркують так, що сусідні машини не можуть виїхати. Щоб помістити більше машин і не створювати незручностей водіям, на паркінгу залишають ключі прямо у машині. Хоча нам це здається дивним та небезпечним.
Як уникнути автокрадіжок
Цьогоріч на дорогах Італії, Франції та Іспанії як ніколи багато машин з розбитим заднім склом. Місцеві часто просто закривають його пакетом і скотчем — і так їздять. У цих країнах нерідкісним явищем є крадіжка речей з автомобіля. І шанси повернути вкрадене мінімальні — тож краще зберігати все у багажнику.
Автівку моїх друзів пограбували в Calella, за 60 км від Барселони, на вуличному паркінгу готелю. Щоб такого не трапилося, краще:
• залишати авто на підземному паркінгу, що охороняється;
• завжди забирати особисті речі із салону, щоб там взагалі нічого не залишалося;
• обирати апартаменти із закритою прибудинковою територією та паркінгом.
Оплата проїзду автомагістраллю
Щоб комфортно і швидко проїхати Європою, краще будувати маршрут платними дорогами. В Італії, Франції, Іспанії, Німеччині можна оплатити проїзд карткою або готівкою на спеціальних пропускних пунктах, а ось в Австрії та Чехії потрібно оплачувати проїзд в інтернеті — і зробити це краще перед перетином кордону.
Купити віньєтку онлайн в Австрії можна на сайті. 1 день – €8,60, 10 днів — €11,50, 2 місяці — €28,90. Штраф за проїзд без віньєтки — €120.
Сплатити проїзд дорогами Чехії можна на сайті. Опція одноденного проїзду коштуватиме 200 крон, 10 днів — 270 крон, 30 днів — 430 крон.
На сайті ви просто вводите номери автомобіля, дати, оплачуєте та на ваш e-mail приходить підтвердження. А камери дорогою сканують номери, і якщо проїзд сплачено, штрафу не буде.
Зараз є чимало додаткових сервісів для оплати проїзду автомагістралями російською мовою, але вони часто виявляються скамом. У кращому випадку ви просто переплатите, у гіршому — подаруєте гроші шахраям, а потім ще й сплатите штраф за неоплачений проїзд.
Віньєтку в Швейцарії краще купувати на заправках або на пошті. Термін її дії 14 місяців, а вартість — 40 франків, інших опцій немає. ЇЇ треба приклеїти на лобове скло, а якщо водій вирішить схитрувати та приклеїти її на спеціальну підкладку, щоб потім переклеїти на інше авто, він заплатить штраф 200 франків.
Культура водіння у країнах Європи
З мого досвіду, найдисциплінованіші водії — у Варшаві, Австрії, Швейцарії та Німеччині. Вони переважно їздять за правилами, пропускають пішоходів та не поїдуть на червоне світло. Імпульсивні французи віддають перевагу швидкій їзді і часто сигналять на дорогах, можуть не пропустити пішохода на переході та підрізати. Місцеві віртуозно їздять серпантином, тому нам потрібно бути дуже обережними серед гір і сліпих поворотів.
До речі, швейцарські серпантини — теж не для новачків.
Ночівля на узбіччі та фейкова поліція
Зверніть увагу, що переночувати в машині на узбіччі чи парковці в Європі можна не скрізь. Якщо в Італії, Франції чи Іспанії можна зупинитися на ніч навіть на заправці (що безкоштовно, але небезпечно чрез ризик крадіжок), то в Швейцарії, наприклад, для цього існують кемпінги. Де можна сплатити ночівлю в наметі, в будиночку або просто заночувати у власному автомобілі з оплатою за мінімальним тарифом.
В Іспанії процвітає такий вид шахрайства як фейкова поліція. Найчастіше це переодягнені у поліцейську форму мігранти, які можуть попросити вас вийти з машини, щоб показати документи та перевірити автомобіль. Поки ви будете спілкуватися з таким «поліцейським» у його машині, його спільники пограбують ваше авто. Звичайно, форма шахраїв та їхня автівка не є точною копією справжніх поліцейських, але туристи про це не знають. Щоб не стати жертвою грабіжників на дорозі, пам'ятайте, що іспанські поліцейські фактично ніколи не зупиняють авто просто так та не підходять без причини на стоянці. До того ж якщо вас зупинив справжній іспанський коп, він не проситиме вийти з машини для перевірки документів.
Фотографії: Shutterstock
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістику допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
