Натиснувши "Прийміть усі файли cookie", ви погоджуєтесь із зберіганням файлів cookie на своєму пристрої для покращення навігації на сайті, аналізу використання сайту та допомоги в наших маркетингових зусиллях. Перегляньте нашу Політику конфіденційностідля отримання додаткової інформації.
Вже 3 листопада о 18:00 буде оголошено набір на курси від Українського Дому: посилання на реєстраційну форму та додаткову інформацію зʼявиться на сторінках соцмереж у Фейсбуку та в Інстаграмі. Варто поквапитись, бо ці курси користуються високою популярністю: набір на них закривається впродовж декількох годин від початку реєстрації. Цього разу пропонують заняття всім, кому виповнилось 18 років. Доступні рівні А2, B1, B2. Навчання проходитиме два рази на тиждень і триватиме до кінця цього року.
Fundacja Ocalenie впродовж чотирьох триместрів на рік проводить набір на навчальний курс: січень-березень, квітень-червень, липень-вересень, жовтень-грудень. Найближчий термін подання заявки – з 2 по 4 січня 2024 року. Бажаючим потрібно заповнити анкету на сайті фонду, де вказуються паспортні дані та номер PESEL. Заняття проходять двічі на тиждень, тривалість 90 хвилин. Викладачі курсу у фундації – волонтери. Пріоритетом є навчання розмовної польської мови. На курсах українцям допоможуть якнайшвидше подолати мовний бар'єр і почати вільно використовувати мову для вирішення побутових питань та дружнього спілкування. Однак у фундації попереджають, що максимальний рівень, на який зараз можуть розраховувати студенти, – це А2 (комунікативний).
З нуля до рівня С2 проводять курси: Fundacja Nauki Języków Obcych та Szkoła Języków Obcych Linguae Mundi. Тут за підсумками навчання можна буде скласти сертифікований іспит, але платно. На цих курсах читають пізнавальні лекції про Польщу та допомагають пройти тест на визначення професії.
Факультет економічних наук Варшавського університету розробив мовні курси для воєнних біженців, комп'ютерні курси та заняття з профорієнтації. Окрім цього, тут можна отримати юридичну консультацію та взяти участь у розважальних майстер-класах для дорослих та дітей, що проходять у вихідні дні. Є курси як для дорослих, так і для дітей.
Програма «Солідарні з Україною» регулярно проводить навчання з польської мови у Національній бібліотеці Варшави. На заняття можуть претендувати як ті, хто хоче вивчати польську з нуля, так і ті, хто вже знаходиться на рівні B1. Для визначення початкового рівня доведеться пройти тест.
Періодично курси польської мови проходять в Centrum Wielokulturowe. Слідкувати за актуальним набором можна на сайті центру. Крім мовних курсів, українці можуть користуватися кімнатами для переговорів, брати участь у дебатах та конференціях, отримувати допомогу, відвідувати виставки та кінопокази.
Безкоштовно вивчати польську можна на платформі polskijazyk.pl.Щоб отримати доступ до курсу, необхідно зареєструватися.
Курс із 10 занять для українців розробив Економіко-гуманітарний університет у Варшаві.
У розділі за посиланням можна зареєструватися та розпочати навчання вже зараз. Після проходження завдань система запропонує пройти тест.
Журналістка, PR-спеціалістка. Мама маленького генія з аутизмом та засновниця клубу для мам «PAC-прекрасні зустрічі у Варшаві». Веде блог та ТГ-групу, де допомагає мамам особливих діток разом зі спеціалістами. Родом з Білорусі. В студентські роки приїхала на практику до Києва — і залишилася працювати в Україні. Працювала у щоденних виданнях «Газета по-київськи», «Вечірні вісті», «Сьогодні». Була автором статей для порталу оператора бізнес-процесів, де вела рубрику про інвестиційну привабливість України. Має досвід роботи smm-менеджером і маркетологом у девелоперській компанії. Вийшла заміж на телепроєкті «Давай одружимося», коли виконувала редакційне завдання. Любить людей та вважає, що історія кожного унікальна. Обожнює репортажі та живе спілкування.
Підтримайте Sestry
Навіть маленький внесок у справжню журналістку допомагає зміцнити демократію. Долучайся, і разом ми розкажемо світу надихаючі історії людей, які боряться за свободу!
За даними Міністерства освіти, через бойові дії в Україні пів мільйона дітей навчаються дистанційно, ще понад 723 тисячі — за змішаною (то онлайн, то офлайн) формою навчання. В основному, це прифронтові області, де — попри постійні обстріли та блекаути — у вересні розпочався навчальний рік. Sestry з'ясовували, як навчаються діти у прифронтових регіонах і як Міністерство освіти планує реформувати систему навчання у реаліях війни.
«Син не може вчитися, якщо обстріл — а я не поруч»
— Повітряна тривога, яка триває 4-5 годин, прильоти, блекаути — так виглядає наше життя вже понад два з половиною роки, — розповідає Sestry мама школяра з Дніпра Юлія. — Коли почалася повномасштабна війна, син навчався у третьому класі, зараз — вже у п'ятому. До цього були два роки пандемії коронавірусу, тож нормальне навчання офлайн дитина бачила тільки в першому класі.
У певному сенсі пандемія допомогла школам у прифронтових регіонах адаптуватися до реалій війни — процес навчання онлайн вже був усім знайомий. Ми із сином з Дніпра не виїжджали. Звикли вже і до обстрілів, і до блекаутів. Я професійно займаюсь декором, і зараз мої led-гірлянди, світлодіодні сегменти та стрічки у нас по всьому будинку. Як і павербанки. Ми підключили одразу два мобільні оператори — щоб коли в одного зникає інтернет, миттєво переключатися на інший. Тож відключення електрики для нас не означає, що син перериває навчання — його гаджети працюють ще кілька годин.
Навчання онлайн для багатьох в Україні стало нормою. Фото: Igor Tkachov / AFP/East News
Якщо оголошено повітряну тривогу, урок онлайн переривається. Син бере гаджети й іде в укриття, де продовжує працювати самостійно. Деякі батьки скаржаться, що за таких умов діти погано концентруються. У мого Андрія таких проблем немає — для нього навчання онлайн вже давно стало нормою.
Проблеми у нас інші — наприклад, син дуже боїться обстрілів. Оскільки я працюю з дому, ми майже весь час разом.
Але якщо я не поруч і відбувається обстріл, у Андрія може початися паніка від думки, що мама в небезпеці
Ми вже навіть зверталися з цього приводу до психолога. Це стало однією з причин, чому ми відмовилися ходити до класу офлайн, який з'явився в школі минулого року (через те, що шкільне укриття не може вмістити велику кількість людей, діти в таких класах навчаються по тижнях: тиждень — у класі, тиждень — дистанційно). Син сказав: «Я дуже хочу до школи, але поки йде війна, боюся туди йти».
У школі навіть немає медсестри — і це у воєнний час! А «прильоти» в місті трапляються через 3-4 хвилини після оголошення тривоги. Чи вистачить цього часу, щоб усі встигли спуститися в укриття?
У підвалі навчання не продовжується, бо там немає для цього умов. В результаті близько 150 дітей просто сидять (іноді годинами) у сирому переповненому приміщенні і чекають, коли тривога закінчиться. Вдома в укритті син хоча б продовжує вчитися. У шкільному підвалі він такої можливості не матиме.
Разом з тим чимало батьків обрали варіант офлайн. Хтось через роботу, хтось — щоб діти соціалізувалися. І якщо торік ми ще могли продовжувати навчання дистанційно, то цьогоріч нас поставили перед фактом: оскільки більшість батьків у класі за офлайн навчання, онлайн класу не буде.
Довелося знайти іншу школу, яка через відсутність укриття поки що працює дистанційно. Але навіть її вже «прив'язали» до школи з підвалом і провели серед батьків голосування «за» й «проти» навчання офлайн. І тільки завдяки тому, що тут 80 відсотків батьків проголосували проти, наш клас на цей рік залишили дистанційним.
«Математику діти вивчають за кордоном, але вистави хочуть ставити з нами»
У прифронтовому Херсоні переважна більшість шкіл працює лише дистанційно, оскільки місто зазнає постійних обстрілів.
— За останні два місяці почастішали атаки бойовими дронами, що скидають боєприпаси на перехожих, — розповідає Sestry директорка Херсонського Таврійського ліцею Анжеліка Мельник. — У мій двір такі дрони прилітали вже двічі.
З лівого берега, де закріпилися росіяни, до нас за лічені секунди долітає все: ракети, дрони, міномети, артилерія. Тому питання навчання офлайн навіть не обговорюється
У нашому ліцеї зараз навчається 412 дітей. Лише 76 з них не виїхали з Херсона — і вони фактично живуть в укриттях. Але ліцей працює. Завдяки спонсорам, у багатьох учнів з'явилися нові ноутбуки, які довго тримають заряд. Роутери підключені до павербанків. Тож тепер у нас практично немає уроків, скасованих через відключення електрики.
«Чим довше триває війна, тим менше шансів у навчальних закладів у прифронтових регіонах вижити», — Анжеліка Мельник. Фото: city.kherson.ua
Якщо в населеному пункті, де знаходиться вчитель, звучить повітряна тривога, він перериває урок, переносить його на інший час і йде в укриття. Якщо у вчителя тривоги немає, але є у когось з учнів (адже діти перебувають у різних регіонах), цей учень відключається та йде в укриття. Урок продовжується для інших. Але уроки (особливо частина, де вчитель пояснює новий матеріал) записуються, і той, хто пропустив, може переглянути запис.
Ми проводимо онлайн не лише уроки, а й позакласні заходи — класну годину, зустрічі дітей, ігри, навіть концерти. Творчість — це специфіка нашого ліцею, діти вивчають мистецькі дисципліни. Хореографи танцюють, музиканти навчають музичній грамоті, шкільний театр ставить міні-вистави та одноактні п'єси. Все це зараз — онлайн.
Ці заняття — справжня терапія як для учнів, так і для вчителів. Ми проводимо їх ближче до вечора, щоб встигали приєднатися діти, які за кордоном.
Математику вони можуть вивчати і в Польщі чи Німеччині, а от ставити виставу онлайн приходять до нас. Так ми намагаємось зберегти нашу шкільну «сім'ю». І якщо діти, які виїхали, потім захочуть повернутись, вони знатимуть, що їм тут завжди раді
Ми намагаємось адаптуватися до будь-яких умов, але водночас розуміємо, що чим довше триває війна, тим менше у навчальних закладів у прифронтових регіонах шансів вижити. Люди у Херсоні щодня втрачають житло. Тільки на моїй вулиці 20 будинків уже зруйновано, лишилося шість. Дедалі більшій кількості сімей, що виїхали, нікуди повертатися — і люди вирішують залишатися там, куди поїхали, відправляють дітей до місцевих шкіл.
Зруйнована школа в Херсоні, жовтень 2024. Загалом росіяни знищили близько 400 і пошкодили близько 4000 шкіл на території України. Фото: Kherson Regional Military Administration of Ukraine / Anadolu/ABACAPRESS.COM
З вересня 2025 року набирає чинності новий наказ Міносвіти, який зобов'яже дітей-переселенців (ВПО) йти до шкіл за місцем проживання. Це означає, що з нашого ліцею (як і інших міських шкіл) підуть сотні учнів. Школи закриються, вчителі втратять роботу, а діти — зв'язок зі своєю рідною школою і в деяких випадках — країною (далеко не всі, хто перебуває за кордоном, захочуть шукати для дитини нову українську школу онлайн і, скоріше, віддадуть перевагу школі за кордоном).
Від формату онлайн — до навчання в укриттях
У чому суть нової ініціативи Міносвіти? Йдеться про реформу під назвою «Школа офлайн», мета якої, як кажуть в МОН, «повернути 300 тисяч учнів до безпечного очного навчання». Для цього у школах у прифронтових регіонах обіцяють побудувати укриття.
— Більшість з тих, хто зараз в Україні навчається дистанційно чи змішано, — це прифронтові та прикордонні з РФ та РБ території, — повідомляє Sestry пресслужба Міністерства освіти України. — Саме громади з цих областей є ключовим пріоритетом для будівництва укриттів.
Уряд виділив субвенції на укриття у розмірі 2,5 мільярда гривень, дотацію у розмірі 5 мільярдів гривень, а також залучаємо донорські кошти, зокрема від уряду Литви, та інші проєкти з нашими партнерами United 24.
Всі укриття, які ми будуємо, є протирадіаційними, тобто такими, де учні можуть безперервно здійснювати освітній процес, проводити там перерви і уроки. І саме в таких укриттях можна буде відновлювати очне навчання.
Метрошкола в Харкові. У 2024 році 5,8 тисяч дітей пішли до підземних класів. Навчання у звичайних школах у Харкові заборонене. Фото: SERGEY BOBOK / AFP
— За якими критеріями визначається, чи безпечно дітям відвідувати школу офлайн?
— У серпні Кабінет Міністрів України затвердив методику оцінки ризиків у системі освіти — документ, на який очільники областей можуть орієнтуватись, коли приймають рішення про повернення шкіл в офлайн формат.
Розраховуючи рівні ризику безпеки, команда МОН аналізувала освітні дані: геолокацію закладів освіти в межах відповідних громад, кількість учнів та працівників цих закладів, форми навчання тощо. А також додаткові дані: геолокацію вибухів, об'єктів інфраструктури, відстань від лінії фронту, статус кожної громади (окуповані, бойові дії — як активні, так і потенційно можливі), наближеність до державних кордонів України з країною-агресором, Республікою Молдова в межах Придністровського регіону та Республікою Білорусь тощо.
— Якщо школа відповідає критеріям переходу на офлайн і більшість батьків у класі підтримують цей перехід, але деякі проти з міркувань безпеки — чи буде у них можливість продовжити навчання онлайн?
— На вимогу таких батьків у школі можуть відкрити окремі дистанційні класи, але важливо, щоб у такому класі було не менше 20 дітей. Для таких дітей є й інші формати навчання, індивідуальні: сімейна, екстернат чи індивідуальний педагогічний патронаж.
— З вересня 2025 року батьки будуть зобов’язані перевести дітей в школи офлайн за місцем проживання. Тобто у переселенців вже не буде можливості продовжити онлайн навчання у своїй дистанційній школі?
— Діти зможуть продовжити навчання у своїх дистанційних навчальних закладах, якщо у школі за місцем їхнього перебування не буде місць або ж ці школи не відновлять освітній процес в очному форматі через безпекову ситуацію.
Відповідно до оновлень, мінімальна наповнюваність дистанційних класів має бути 20 учнів, а також має бути наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання. В іншому випадку школа за рішенням засновника призупиняє свою діяльність на час воєнного стану. Важливо, що так само за рішенням засновника вона може і відновити процес, якщо з’явиться укриття або зміняться умови.
Модульні бетонні укриття можуть стати альтернативою підвальним бомбосховищам. Встановлювати їх почали в Одесі. Фото: оdessa-life.od.ua
— Які залишаються опції у дітей за кордоном, якщо в класі української школи, де вони навчаються онлайн, не набереться 20 учнів?
— Вони матимуть декілька опцій: навчання на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом.
Українознавчий компонент — це скорочена програма, за якою учні можуть вивчати лише декілька основних предметів, яких немає в іноземних школах. Зокрема, це українська мова, українська література, історія України, географія, основи правознавства, Захист України. Обрати клас з українознавчим компонентом можна на дашборді.
«Якщо система у прифронтових регіонах не стане гнучкішою, ще більше дітей виїдуть за кордон»
Частково ініціатива МОН перевести якнайбільше дітей на офлайн навчання впроваджується вже зараз — саме тому дедалі більше шкіл у прифронтових регіонах переходить на «змішаний формат» навчання.
— Змішаний формат у Запоріжжі — це коли один-два дні на тиждень діти ходять до школи, а решту днів навчаються онлайн, — розповідає Sestry засновниця громадської організації «Хочу вчитись!» Катерина Звєрєва із Запоріжжя. — Діти навчаються виключно в укриттях, адже місто перебуває під постійними обстрілами.
Оскільки ситуація змінюється (наприклад, зараз атаки почастішали), батьки дітей, які ходять до школи офлайн, можуть у будь-який момент перевести дитину на дистанційне навчання — якщо вважають, що так буде безпечніше. Це правильно, бо йде війна — ти не знаєш, що буде завтра, не кажучи вже про наступний навчальний рік.
Будівництво підземної школи в Запоріжжі, 2024. Фото: Запорізька обласна військова адміністрація
Але оскільки наказ МОН, який зобов'язує дітей з вересня 2025 року переходити на офлайн навчання за місцем проживання, вже затверджено, мережа шкіл точно зазнає змін. Діти-переселенці підуть до шкіл у містах, де вони тепер живуть, і дистанційні школи у прифронтових регіонах, де не набереться 20 учнів у класах, будуть закриті чи об'єднані з іншими навчальними закладами. Дітей, які фізично залишаються у прифронтових регіонах, переводитимуть або на змішане навчання до шкіл з укриттями, або на онлайн — до тих шкіл, де наберуться дистанційні класи.
Ініціатива міністерства переводити дітей, які перебувають у відносно безпечних регіонах, на офлайн навчання виглядає логічною. Але мені здається неправильною спроба «натягнути» подібні уніфіковані рішення на всю країну — хоча б тому, що у прифронтових регіонах ситуація інша.
У наказі МОН нічого не сказано про те, чи будуть батьки мати право голосу в таких питаннях, як перехід з онлайн на офлайн і назад — адже це питання безпеки дітей
Сказано лише, що це вирішуватимуть рада оборони та військова адміністрація чи педагогічна рада. Але, ухвалюючи рішення, на що вони орієнтуватимуться — на думку батьків або на вказівки зверху? Боюся, що другий варіант більш ніж ймовірний.
Розмови про те, наскільки дітям важлива соціалізація, зрозумілі, але в таких містах, як, наприклад, Запоріжжя, люди думають насамперед про те, як вижити. Я зараз говорю це як мама восьмикласниці, яка востаннє повноцінно була у школі у четвертому класі. Останні кілька тижнів росіяни атакують Запоріжжя КАБами, тут справжній жах. Як у такій обстановці можна вимагати, щоб школи дотримувалися суворих нормативів? Якщо для прифронтових регіонів не буде розроблено гнучкіших механізмів, боюся, це призведе до того, що ще більше людей поїдуть.
Якщо батькам, які бояться відправляти дитину до школи, буде сказано, що навчання онлайн неможливе, тому що в класі не набралося 20 учнів, вони просто повезуть дитину у безпечніший регіон чи за кордон. А це саме те, чого хоче ворог — спустошити наші міста, перетворити їх на пустелю. Хочеться вірити, що йому це не вдасться. Що нас почують, і думка батьків буде врахована.
Анна Ольхова — юристка, співзасновниця та голова громадської організації «Ефект дитини», викладачка авторського курсу з історії підприємництва в Україні, ініціаторка урбаністичних клубів Urban club від «Ефект дитини» для підліткової молоді в Україні, Польщі та Словаччині.
Чим займається громадська організація «Ефект дитини»?
Наша громадська організація була заснована у 2021 році в Києві. Від самого початку її метою була підтримка розвитку дітей та молоді шляхом формування цінних, але неочевидних компетенцій. Наразі ми активно працюємо над тим, щоб озброїти наших підопічних знаннями з урбаністики, підприємництва та культурної дипломатії. Спочатку ми думали, що проєкти та заходи в рамках програми культурної дипломатії будуть присвячені історії, мистецтву в широкому сенсі, походам до музеїв, філармонії чи опери, але з початком війни наша оптика змінилася. Зараз наш пріоритет — щоб діти та молодь, які приїхали з України до Польщі, були послами та амбасадорами своєї країни. Через ситуацію, що склалася, кожна дитина є маленьким послом України, і ми хочемо допомогти їм виконувати цю роль.
Ви юристка, а не педагогиня чи психологиня. Чому виникла потреба створити громадську організацію?
Моя докторська дисертація була присвячена правам дітей в умовах військових конфліктів, і я працюю над цією темою вже багато років. Ще до війни я працювала з біженцями, мені близька ідея міжнародної співпраці, я знаю, які інструменти можна використовувати в цьому плані. За основу можна використовувати й інші інструменти, їх можна назвати «м'якими». Тому я пішла у цьому напрямку, а початок війни тільки зміцнив мої плани щодо громадської організації.
Анна Ольхова. Фото: пресматеріали
Сотні тисяч дітей приїхали до Польщі разом з матерями. Як ви їх підтримуєте?
Перш за все, ми повинні усвідомити, як, напевно, знає більшість людей, що це не поїздка на відпочинок. Діти та молодь, які опинилися в Польщі, а також в інших країнах, зіткнулися з багатьма проблемами, насамперед з мовним бар'єром, а також з психологічними труднощами. За одну ніч їм довелося залишити свої домівки, школи, колег, друзів і сім'ї. Вони опинилися в новій, чужій для них країні. Вони опинилися в новому, чужому місці. Це спричиняє травму, але діти не знають, як впоратися з цією травмою, як дорослі, яким також дуже важко. Вони замикаються в собі та часто мають труднощі з друзями. Приємно бачити, як через участь у різних ініціативах, організованих нашою громадською організацією, вони відкриваються, стають активними, як вони товаришують між собою та зі своїми польськими колегами.
Що це за проєкти?
Ми тісно співпрацюємо з мерією Любліна і саме тут організували п'ять заходів. Однією з них була «Акція ІнтеГРАція», вихідні української культури. Протягом двох днів, наповнених майстер-класами, ми створювали декорації, витинанки, діти брали участь у міській грі з містами-партнерами, дивилися і створювали моделі українських замків з картонних коробок, а також була виставка плакатів про ці замки. Студенти провели інтерактивний урок, під час якого розповідали різні цікаві факти про Україну, завдяки чому українські діти почувалися більш впевнено та комфортно, а польські діти, які не часто бували в Україні, дізналися щось нове про нашу країну. Діти підбирали цікаву лексику, порівнювали, що схоже, а що звучить по-іншому. Це був дуже конструктивний досвід.
Фото: пресматеріали
А інша акція?
Це було «Побачення з культурою», організоване з нагоди Дня святого Валентина. Таке, можна сказати, українсько-польське побачення, під час якого були майстер-класи зі створення книжкових ілюстрацій, ми говорили про кіно, літературу і теми кохання, які, безсумнівно, присутні з обох сторін. Наші заходи користуються великою популярністю, нещодавно зателефонувала одна жінка, яка почула про захід по радіо, і запитала, чи є ще вільні місця, бо хотіла записати свого онука на кулінарний майстер-клас, де ми варили борщ. Люди залишають нам свої контакти і просять тримати їх в курсі майбутніх заходів. Не можу не згадати чудові заходи, які ми організували в рамках XVI Фестивалю «Україна в центрі Любліна». Поєднуючи культурну дипломатію з урбаністикою, що є не менш важливим напрямком нашої діяльності, ми ініціювали створення фотовиставки під назвою «Місто-Дім». На основі конкурсу були відібрані найкращі фотороботи дітей та молоді, які висвітлили для нас схожість між Любліном та іншими містами України. Таким чином ми хотіли підкреслити, що варто шукати спільні риси між Україною та Польщею, будуючи так звані міжкультурні мости. Зараз ми є співорганізаторами наступного, XVII фестивалю, і ми дуже прагнемо створювати нові, цікаві події для люблінців.
Багато чого відбувається. У Любліні приємно щось організовувати, тут панує дружня, відкрита атмосфера
А інші напрямки? Урбаністика та підприємництво?
В Україні протягом останнього десятиліття розпочалися процеси, завдяки яким міста стали більш відкритими для дітей та молоді, для їхніх потреб, які, зрештою, відрізняються від потреб дорослих мешканців. Ця велика соціальна група дітей була залучена до різноманітних проєктів та партисипативних акцій. Ми як громадська організація також хочемо показати, як дитина може отримати користь від того, що пропонує місто, як може розвиватися міський простір, як він функціонує. А також, що таке влада, як управляється місто, що таке громадський бюджет, і як кожна молода людина може реально впливати на функціонування свого міста. Про це все ще мало знають, тому ми хочемо про це розповідати.
Йдеться про розбудову соціального капіталу?
Звичайно, але також про те, щоб показати дітям архітектуру, сенсибілізувати їх до простору, краси. В межах цього напрямку нашої діяльності ми проводимо освітні програми для дітей, а також тренінги для вчителів. Через нашу діяльність у Польщі ми також хочемо створити умови для того, щоб міста могли скористатися досвідом дітей та молоді, які знають, як функціонують їхні рідні міста в Україні. Їхній голос важливий, оскільки вони можуть долучитися до існуючих ініціатив у Любліні чи інших містах, надаючи їм нового змісту.
Ми шукали формат роботи, який би дозволив створити умови для інтеграції молодих людей з України та Польщі, водночас розширюючи їхні знання та навички. Саме за такою формулою був створений Урбан-клуб — урбаністичний клуб для дітей з Польщі та України, який об'єднує їх трохи більше ніж місяць. Раз на тиждень відбуваються зустрічі клубу зі студентами архітектури та містобудування, а також експертами галузі. На основі нашої власної методології учасники поглиблюють свої знання про урбаністичні процеси, архітектуру чи екологію. Таким чином вони стають активними стейкхолдерами міста та беруть активну участь у його житті. Більше того, працюючи в командах, підлітки з обох країн природним чином ламають культурні стереотипи через взаємодію.
Таким чином, нове покоління вже по-іншому сприйматиме місто як спільний, дружній простір для всіх
Фото: пресматеріали
У напрямку підприємництва для дітей ми були ініціаторами люблінського проєкту «Підприємливі діти» у Луцьку, а вже третій рік поспіль громадська організація «Ефект дитини» виступає організатором вищезгаданого проєкту в Україні. «Підприємливі діти» об'єднав офіси двох міст-партнерів, Любліна та Луцька, а також двох академічних центрів для співпраці на благо дітей: Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні та Волинський національний університет імені Лесі Українки в Україні. Проєкт в Україні був визнаний у 2023 році прикладом доброї практики співпраці між громадськими організаціями, бізнесом та органами місцевого самоврядування.
У нашій громадській організації ми наголошуємо на цінності підприємництва як ключової компетенції для розвитку будь-якої європейської країни
У червні 2024 року стартував проєкт «Ефекту дитини» «PRO Crafted», спрямований на розвиток підприємницьких компетенцій у дітей та молоді в сільській місцевості. Пілотний випуск відбувся у селі Нововоронцовка Херсонської області України, що за 17 кілометрів від лінії фронту. Проєкт допомагає формувати нове покоління, яке може стати основою так званого середнього економічного класу — основи демократичної та економічно розвиненої країни. Я думаю, що в часи повномасштабної війни для України це неймовірно важливо.
Більшість українських фондів, які працюють у Польщі, зареєстровані в Польщі. Спосіб, в який ви працюєте, досить оригінальний.
Дійсно, у нас цікава формула: громадська організація, зареєстрована в Україні, співпрацює з польськими меріями, польськими неурядовими організаціями та культурними установами. Це дає нам інший простір для діяльності та іншу перспективу. Ми ефективно доповнюємо одне одного. Традиційні громадські організації зазвичай роблять досить стандартні масштабні проекти. «Ефект дитини» працює інакше: ми робимо невеликі проєкти, пристосовані до потреб конкретного муніципалітету. Ми намагаємося не вдаватися до шаблонних заходів, тому програма Урбан-клубу в Братиславі відрізняється від програми в Любліні. Ми беремо до уваги місцеві потреби, можливості та клімат. Ми зосереджуємося на індивідуалізмі та взаємній повазі, а нашою метою є просто створення так званих мостів порозуміння.
10 ресторанів Варшави, в яких можна зустріти Новий 2025 рік:
1. Вечірка самотніх під хіти 80-90-х у клубі Jednorożec
Адреса: Czackiego 3/5 Телефон: 533 354 970
Це буде вечірка, яка дозволить не тільки натанцюватись, але також пофліртувати, завести нові знайомства та незабутньо повеселитися. Перед святкуванням гостям треба обрати собі браслет — червоного, зеленого або синього кольору. Червоний — колір кохання, він для тих, хто шукає любові й стосунків. Зелений для тих, хто шукає пригод, і не обов’язково любовних (колір веселощів і розваг). А синій для тих, хто взагалі не шукає знайомств. У програмі — дискотека, музика від діджеїв, чимало сюрпризів та конкурсів. Два музичних майданчики з різною музикою: на першому — передноворічний мікс із хітів переважно 80-х, 90-х і 2000-х років, на другому — мікс польських хітів.
Ціна входу — 50 злотих
2. Грузинські традиції та жива музика в ресторані GAGA
31 грудня з 22:00 до 5 ранку наступного дня тут очікується запальне святкування з грузинськими та європейськими танцями, смачною їжею, конкурсами та подарунками від ресторану. У святковій програмі присутній Санта Клаус. На вибір 2 меню з закусками, хачапурі, шашликом, гарячими стравами. У святковому меню є салат з язиком, пхалі, асорті баклажанів, різні види кубдарі, картопелька із салом та по-домашньому, чкмерулі, чахобілі, люля з індички, долма тощо. До кожного меню додається пляшка шампанського, а також пляшка горілки або вина на вибір.
Вартість святкування 800 злотих з людини, алкоголь входить у вартість.
3. Inspector Lounge: Новий рік в одному з найстильніших закладів Польщі
Адреса: Zielna 37 Телефон: +48793977777
Цей відомий український лаунж-ресторан в центрі Варшаві є найкращим рестораном Польщі за версією VOGUE. І в новорічну ніч для своїх гостей тут підготували дещо особливе. Святкування Нового року розпочнеться о 22:30 і закінчиться о 5 ранку 1 січня. На гостей очікує спеціальна шоу-програма, яскраві декорації, музика і безліч смачних страв. А саме: розмаїття тарталеток, зокрема з ікрою лосося та сиром філадельфія, з червоною рибою та гуакамоле, з телячим ростбіфом і соусом BBQ. Плато сирів, ролли, олів’є з філе качки, тірамісу тощо. Цей ресторан славиться неймовірною атмосферою, бездоганним сервісом та смачною кухнею, тож приємні враження від свята забезпечені.
Тут обіцяють CASINO NIGHT серед блиску та розкоші. Святкування пройде в стилі фільмів про Джеймса Бонда. Готуються вистави, які перенесуть вас у світ секретних агентів. А ресторан перетвориться на елегантне казино з блискучими фішками та гральними картами. У ціну запрошення входять безлімітний відкритий бар, шведський стіл, авторські коктейлі та шоу. Із розваг: новорічні ігри та атракціони, музична програма.
Ціна входу — від 399 до 799 злотих за особу (ціна залежить від розташування столика).
5. Гастрономічно-боулінгова вечірка в італійському ресторані Navona/Arco Club
Адреса: Bitwy Warszawskiej 1920, 19 Телефон: 602 414 045
Святкова нічна вечірка LA DOLCE VITA NIGHTз ді-джеєм, італійськими хітами, напоями, безлімітною їжею та боулінгом. У вартість запрошення включено шведський стіл без обмежень, Live Cooking station з італійськими стравами, фотозону, 16 доріжок боулінгу та доступ до всіх атракціонів клубу ARCO, Open bar. Меню — рулети з форелі, копчений дикий лосось в морській солі з каперсами, цибулею-шалот і огірком, трюфелі з козячого сиру, міні-бургери, тірамісу, канолі, італійське м’ясо та нарізка. На live cooking приготують мідії в соусі із шампанського з чилі та імбиром, фокачу на травах та равіолі з традиційними соусами та пармезаном.
Ще один чудовий грузинський ресторан, де в новорічну ніч до 6.00 ранку будуть грузинські традиційні танці, жива музика і одна з найсмачніших кухонь світу.
Ще один заклад українців, де святкуватимуть Новий рік аж до 6 ранку 1 січня. Canoe Lounge відомий серед молоді Варшави яскравим кабаре-шоу і вважається одним з самих модних закладів столиці. Він просторий, тут декілька залів. Організатори поки що не розкривають всіх таємниць святкової програми. Із їжі пропонують роли та суші, різні брускети, шубу з лососем, олів’є з телячим язиком, тарталетки з хамоном та хурмою, а також тарталетки з паштетом з курячої печінки та малиновим джемом.
Вартість святкування 799 злотих за особу.
8. Floor No.2: ніч Боллівуду і вид на центр Варшави
У президентському готелі обіцяють атмосферу Боллівуду та зустріч Нового року під ритми східної музики. Це екзотичне свято триватиме недовго — з 20.00 вечора до 2 години ночі. У вартість квитка входить вечеря у форматі шведського столу, пакет алкогольних та безалкогольних напоїв, зокрема, келих шампанського опівночі. Це вишукана ресторація з панорамою на центр міста та Палац культури (а отже, буде видно феєрверки), столики розташовані на немалій відстані один до одного — тож це ідеальний варіант для романтичної новорічної вечері. За окрему плату є можливість забронювати номер в готелі після святкування.
В цьому закладі обіцяють Новий рік, сповнений фонтануючої енергії та сучасної музики.
DJ Matush та вокаліст Jacob A подбають про гарний настрій та атмосферу на танцполі. Також пропонуються шведський стіл, пакет алкогольних напоїв преміум, безалкогольні напої та келих шампанського опівночі.
Вартість: 1490 злотих з особи за будь-яким столи, 1650 злотих з особи за столик з краєвидом и 1790 злотих з особи за столик біля вікна.
10. Свято в українському стилі
Якщо ви бажаєте відсвяткувати Новій рік в українських традиціях, з рідними стравами на столі, національним інтер‘єром та запальною музикою, рекомендуємо звернути увагу на ресторани U Sióstr на ul. Złota, 63, а також Domek u Sióstr на ul. Grójecka, 186.
Ці ресторани не працюють у новорічну ніч, але приймають замовлення на організацію святкових корпоративів та банкетів. Є спеціальне банкетне меню зі стравами української кухні, а інтер'єр та атмосфера тут у стилі українського дому: з рушниками, вишитими картинами, ще й офіціанти ходять в національному вбранні. Це чудові місця, щоб зібратися з колегами і друзями, поспівати наші пісні та поласувати справжньою котлетою по-київськи, смачним борщем із салом та пампушками, традиційною м’ясною пательнею, варениками з вишнями тощо.
Традиційно кожен рік на початку січня свято для українців влаштовує також Український дім у Варшаві. Зазвичай це спільна вечеря, присвячена закінченню різдвяних свят. На учасників чекатиме святковий стіл, колядування та виступи українських музичних гуртів. Минулого року гуляння відбувалося у приміщенні Нового театру у Варшаві. Щоб дізнатися, що буде цьогоріч, слідкуйте за соцмережами Українського дому.
<span class="teaser"><img src="https://cdn.prod.website-files.com/64ae8bc0e4312cd55033950d/673b705c5f9716118a6d7841_%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D1%96%D0%BA%202025.avif">«Читайте також: Що подарувати рідним, друзям і колегам на Різдво та Новий Рік?»</span>
Марія Гурська: Нещодавно ви повернулися з Києва. Які найважливіші розмови та враження привезли у Варшаву?
Павел Коваль: У мене є одне враження, яким я хотів би поділитися. Знову кілька машин стали на кордоні. Вони навіть особливо нічого не заблокували. Я кажу про польсько-український кордон. А всі вже кажуть: «Ой, матінко, Польща перекрила кордон». Дозвольте нагадати: польський уряд не підтримує ці протести. Вони розганяються відповідно до закону — і так буде й надалі. Проте Польща — демократична країна і тут завжди хтось буде протестувати. Але я хотів би попросити всіх українських друзів — не робіть висновків про всю Польщу і про всю польську допомогу, про всі польсько-українські відносини на основі кількох вантажівок. Абсурд полягає у тому, що польські вантажівки протестують на кордоні з Україною проти підписання Польщею угоди з південноамериканськими країнами Меркосур.
Все це не має жодного відношення до України. Але в Україні навіть мудрі люди починають приходити до думки, що Польща хоче нашкодити Україні
Можливо, бо Аргентина, Бразилія, Парагвай, Болівія та Уругвай перебувають трохи далі, ніж наш кордон?
Вони просто відчули, що наш кордон — це чутливе місце, і тому щоразу намагаються його блокувати. Але польський уряд веде переговори та використовує інші правові форми, щоб уникнути блокування. Так є і буде, але не можна через кожну пару вантажівок на кордоні оголошувати кінець польсько-українського діалогу, бо це просто абсурд.
Фермери кажуть, що вони повернуться, поновлять блокаду 10 грудня, а для України кожне таке блокування болюче і є ударом по нашій економіці. Як з цим бути?
Блокада у Дорогуську. Березень 2024 року. Фото: MAREK BEREZOWSKI/REPORTER
Польський уряд цього не підтримує і намагається з цим боротися. У рамках закону. Україна — правова держава, як і Польща. Влада не може нашкодити цим протестувальникам. Вона повинна або вести з ними переговори, або використовувати інші законні методи, щоб не дати їм перекрити кордон. Але, чесно кажучи, повністю кордон ніколи й не перекривали, навіть у розпал протестів рік тому, а зараз справа лише в кількох фурах. Розуміння пропорції здається мені надзвичайно важливим у наш час, бо інакше з’являються такі емоції, які вже неможливо потім опанувати.
До президентських виборів у Польщі залишається приблизно пів року. Точна дата не визначена, але, швидше за все, це буде в травні. Найбільші політичні сили визначилися з кандидатами. Громадянська коаліція висунула нинішнього президента Варшави Рафала Тшасковського. Передусім питання — чому Тшасковський, а не Сікорський, нинішній міністр закордонних справ? Що це означає для України?
Тшасковський переміг на праймеріз Громадянської коаліції з рахунком приблизно 75 проти 25. Він довго готувався до цього. Важливу роль тут відіграє пам’ять про вибори 5 років тому. У часи влади ПіС Тшасковський був дуже близький до перемоги над Анджеєм Дудою. У нас тоді було таке переконання, що ці вибори у нас вкрали. Влада і уряд здійснили надзвичайно великий тиск у тій кампанії, це були нечесні вибори. Я думаю, тут зіграли роль усі ці елементи — пам’ять про минулу кампанію, з якою Тшасковський дуже добре впорався, традиція, яка існує в Польщі, що президент Варшави вважається потенційним кандидатом у президенти країни, а також той факт, що він є популярним, — це також відіграє роль, бо Тшасковського просто люблять люди.
Якою є позиція Рафала Тшасковського щодо східної політики, щодо України?
Я не думаю, що йому навіть потрібно щось говорити. Все, що потрібно, це подивитися на дії Варшави.
Варшава за мерства Тшасковського була одним із найбільш відкритих міст для біженців з України. Це було місто, яке підтримувало і підтримує Україну. Це одне з перших міст у світі, яке долучилося, наприклад, до планів відбудови Маріуполя
Я міг би довго говорити про участь Варшави під керівництвом Рафала Тшасковського в допомозі Україні — як у мікромасштабі окремих конкретних міських проєктів, так і в політичному, міжнародному сенсі. Тшасковський відомий на світовому рівні, має досвід роботи заступником міністра закордонних справ, був депутатом Європарламенту і неодноразово висловлювався з приводу російської війни в Україні. Його позиція з цього приводу чітка, і я її повністю підтримую.
Рафал Тшасковський буде кандидатом у президенти Польщі. Фото: ANDRZEJ IWANCZUK/REPORTER
Кандидатом від ПіС став голова Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький. Чи будуть болючі питання польсько-українських відносин розігруватися у президентських кампаніях обох кандидатів?
Не думаю. Після заяви Андрія Сибіги, за яку я хотів би подякувати, ми бачимо, як поступово досягається розуміння того, що питання ексгумацій слід відокремити від питань вшанування пам’яті і визнати, що всі ексгумації будь-яких — польських, українських чи єврейських могил чи то з одного боку кордону, чи з іншого — є питанням прав людини. Наші близькі заслуговують на те, щоб на нормальних умовах сказати: ми хочемо знайти рештки наших рідних, поховати їх, написати їхні ім’я та прізвище, щоб була змога інколи помолитися у цьому місці. Це базове право на гідну пам'ять про близьких. У цьому немає нічого надзвичайного. Раніше питання ексгумації поєднувалося з іншими темами і ставало предметом торгів. Я певен, що родичі кожного загиблого, будь-якої національності мають право пам’ятати про своїх близьких. Я говорю «будь-якої» національності, але, звісно, маю на увазі передусім польську, але також українську. Це питання не буде великим елементом виборчої кампанії, якщо піде в тому руслі, в якому це бачить сьогодні українська сторона.
Якщо ми будемо слідувати прикладу Сибіги, який він показав у своїй промові у Варшаві, ми зможемо знайти хороші рішення і для інших тем
Фіксацією жертв Волинської трагедії з українського боку зараз займається польський професор Ігор Галагіда в Українському Католицькому Університеті. Цікаво, чого українська та польська команди досягнуть разом. Після пресконференції голів МЗС обох країн Сибіга і Сікорський заявили, що працюватимуть над практичними механізмами проведення пошукових і ексгумаційних робіт. Як ви бачите ці механізми під час війни?
У мене є бачення, але я поки що нічого не скажу, бо не маю на це повноважень. Розмови тривають. По-перше, ця діяльність є частково архівною, адже ці місця потрібно точно позначити, більшість вже позначена, і це дослідження можна і потрібно проводити. Війна тут — може бути перешкодою — а, можливо, в якомусь сенсі це хороший контекст, тому що люди розуміють біль, і все це десь перехрещується.
Українці також відчувають біль, коли хтось із їхніх близьких помирає, а вони не знають, де його тіло. Польські й українські експерти зробили велику політику з такої елементарної речі, як те, що через 80 років родичі хочуть знати, де тіло їхнього дядька або діда. Що стоїть на заваді тому, щоб врешті закрити цю справу?
Чи вірно я розумію, що Рада з питань співпраці з Україною братиме активну участь у цьому процесі?
Так і, можливо, навіть я особисто, якщо буде потреба. Історичні питання не є основним нашим завданням, але на них також розширюється наш мандат. Якщо буде потрібна підтримка — ми підтримаємо.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна зацікавлена в отриманні від Польщі будівлі Генконсульства Росії в Познані і вже направила запит польській стороні. Що ви думаєте про можливість ухвалення такого рішення?
Я не до кінця поінформований щодо стану справ цьому питанні. Відкриття офіційного консульства в якомусь місці, передача будівлі — це значна кількість юридичних і формальних аспектів. Питання — які там юридичні умови, наскільки це можливо на даному етапі з формальної або безпекової точки зору. Я скажу вам більше в майбутньому, коли про все дізнаюся. До речі, я б говорив не тільки про Познань, а й, наприклад, про Ряшів, де діє українське консульство, але все ще чекають на консула.
Я відчуваю потребу і запит українських громадян на представництво своїх дипломатів, і у різних містах є запит на консульське дипломатичне представництво України, тому що багато речей, які відбуваються в Польщі, пов’язані з Україною
Наразі прямо навпроти російського посольства у Варшаві діє ресторан «Крим» — як нагадування про російські злочини, а поруч із ним розташовна Алея жертв російської агресії як ще один важливий факт підтримки України польською столицею. Та чи цього достатньо?
Якщо говорити про нагадування, я вважаю, що Польща є країною, яка справді багато робить. Ми демонструємо солідарність з Україною в усіх сферах. І це зрозуміло всім, з ким я маю справу.
Cвітові медіа обговорюють ядерний шантаж з боку Кремля і те, як гарантувати перемогу України в довгостроковій перспективі. Видання The New York Times повідомляє: деякі західні чиновники припускають, що президент США Байден може повернути Україні ядерну зброю. Наразі це просто коментарі, але що ви думаєте про таку можливість?
Це не викликає довіри. Справа проста: українцям потрібно дозволити атакувати з застосуванням найкращих зразків озброєння і згідно з міжнародним правом, тому що на них напали. Все інше є створенням плутанини для послаблення обороноздатності України. Додавання заяв про потребу ядерної зброї для України — це наче спроба погрожування якоюсь ядерною війною, а тут мова не про ядерну війну, а про звичайну просту річ: українці захищаються, і в рамках оборони атакують стратегічні цілі, з яких на них нападають. Все інше — непотрібне реагування на російські провокації.
Видання Le Monde пише, що між європейськими лідерами відновилися конфіденційні консультації щодо можливості введення військ європейських країн на територію України для сприяння припиненню російсько-української війни. Що ви думаєте про таку перспективу?
Путін зараз в такому психічному стані, що не чекає жодних пропозицій з Європи. У нього є видимість успіху після після саміту BRICKs у Казані та деяких нових подій у міжнародних відносинах — наприклад, дзвінок федерального канцлера Шредера. Чекайте. Як зараз звуть федерального канцлера?
Шольц.
Точно! Шольц. Я просто забув, він нагадує мені Шредера. Не знаю чому. Так от, він йому подзвонив. Цей дзвінок був більше в стилі Шредера, на жаль. І, можливо, Путін думає, що для нього дме якийсь новий вітер, і він отримав якусь суперенергію, а тим часом всі на Заході очікують, що буде якийсь перелам. Може, буде, а може, й ні. Сам не знаю.
То яке може бути рішення? Захід його шукає. І Путін також шукає, як перемогти.
Підтримка України. У нас є тільки один вихід — послідовно підтримувати Україну заради спільної безпеки.
1. Zaklątek: інтер‘єр в стилі Гаррі Поттера, смачна мандрагора та чарівні коктейлі
Адреса: ul.Smocza 27
Інтер'єр маленької кав'ярні “Заклинання” оформлений у стилі Хогвартсу — школи чаклунства із серії книг про Гаррі Поттера. У меню — чарівні коктейлі й зілля, які димляться, зокрема, напій кохання. Тістечка у формі коріння мандрагори, чарівного снича (золота літаюча кулька з крильцями), отруйних грибів, драконячих яєць тощо.
На стінах розвішені портрети вчителів Хогвартсу, на вході до туалетної кімнати — зображення Гладкої пані, а всередині — Плаксивої Мірти. Всюди чарівні палички, книги, блокноти, капелюхи, свічки, сови. Якщо ваша дитина чи ви любите історію Гаррі Поттера, вам тут буде цікаво й зрозуміло. Не просто так в цей заклад часто стоять черги, а ввечері тут повно дорослих.
У цьому місці на 260 кв метрів дві зали. Перша — ігрова кімната в стилі Монтессорі для дітей від 6 місяців до 3 років — інтимний простір, обладнаний розумними іграшками та навчальними посібниками. Друга — Minimali для дітей від 3 до 9 років. Тут можна грати у світ дорослих, і для цього є все необхідне: костюми, аксесуари, маленькі будиночки пожежної служби, поліції, лікарні, пошти тощо.
У кафе можна просто розважатися, а можна також навчатися — грі на гітарі, укулеле, фортепіано, малюванню музикою, урокам вокалу, балету, співу тощо. Заняття проводяться для дітей будь-якого віку.
3. Molo Kids Cafe: залишити дитину на пару годин або відсвяткувати день народження
Адреса: ul. Klimczaka 17
Це місце створене для того, щоб батьки відпочили, а їхні дітлахи побігали й пострибали в ігровій зоні.
Кафе пропонує безліч способів проведення часу: від організації Дня народження з аніматорами та цікавою програмою до командних ігор для дітей будь-якого віку. Можна обрати тематику свята, забронювати час і для вас підготують програму та смачний стіл. Також на сайті та в інстаграмі є розклад дитячих занять, концертів і майстеркласів, а ще тут можна залишити дитину на пару годин і в цей час зайнятися власними справами.
А ще напередодні свят тут майже завжди влаштовують фотосесії та готують особливу фотозону.
Адреса: ul. Sokratesa 13D lok. 14/15 (вхід з боку будинку)
Це родинне кафе, що створене для наймолодших мешканців Варшави та їхніх батьків. Багатий вибір хорошої кави, смачних і здорових закусок, сніданків для дітей та дорослих.
Для малюків тут є трирівневий майданчик з м'ячами, гіркою і перешкодами, іграшки та книги. Також тут проводять заняття з музики, сенсопластики, математики, підготовку до школи. Також тут влаштовують дні народження з конкурсами й іграми, аніматорами та почастунком.
5. Cafe Przygoda: безпечна ігрова зона, де навіть крихітки можуть гратися самі
Адреса: ul. Borowiecka 10 lok. U6
Кафе розташоване у Мокотуві, і це ідеальне місце для мам, що мають немовлят і тодлерів. Поки мама відпочиває, старша дитина зайнята в ігровій зоні або перебуває на заняттях, що постійно тут проводяться.
Сухий басейн з кульками, дитяча гірка, зона, де можна лазити та стрибати, кухня, ляльковий будиночок, багато іграшок та книг — все влаштовано продумано й безпечно. А 7 грудня кафе запрошує дітлахів 2-7 років на Свято Миколая з цікавою програмою та приємними подарунками.
Центральну частину кафе займає великий дерев'яний ігровий майданчик. Тут повно таємничих куточків, які ідеально підходять для хованок, лазіння та ковзання. Інтер'єр зроблено в ніжних пастельних тонах і з натуральних матеріалів. Переважають білий, бежевий кольори та дерево.
Енергії місцю додають яскраві іграшки і діти, які бігають, метушаться, бавляться і беруть участь у заняттях. Для найменших на постійній основі проходять уроки англійської мови.
7. Anse Kabanse: можна замовити торт за власним дизайном
Адреса: up. Sowińskiego 25
Ще одне чудове місце для дітей від 6 місяців до 4 років. Меню адаптоване під дитячі смаки, але є також кава, десерти та закуски для дорослих. Тут також влаштовують дні народження та різноманітні заняття для найменших, і бонусом є те, що тут можна замовити торт з дитячим декором. Це може бути улюблений персонаж з мультфільму чи будь-що інше. Актуальний розклад занять є за посиланням. Приміром, 6 грудня 2024 року з 17 до 19 годин для малюків тут пройде свято Миколая з декоруванням пряників, колядуванням, піснями та веселощами.
8. Kofifi: кав‘ярня, іграшковий магазин та розваги
Адреса: Mierosławskiego 19
Багатофункціональний простір, де є кава, смаколики, потяг, таємні антресолі, заняття для дітей, книгарня і магазин з цікавими іграшками. А ще тут готують дуже смачні млинці. Поряд з кафе є парк з великим дитячим майданчиком.
У цьому кафе простір поділений на дві частини — дитячу й дорослу зони. З дорослої можна спостерігати за дітьми, читати там книгу і, звичайно, пити каву. В інтер’єрі нібито втілено дитячі мрії, що дозволяє вільно досліджувати світ, лазити, гойдатися в гамаку, ганятися, гратися в хованки. Доволі просторий простір пахне деревом і свободою. Місце призначене для дітей до 6 років і їхніх батьків.
Це не просто кафе, а ціла фундація, що допомагає дітям та дорослим. Тут підтримують, вчать бути хорошими батьками, допомагають у складних ситуаціях. Тут постійно проходять родинні свята, майстеркласи та навчання з психологами. Тож якщо ви маєте дітей до 9 років і хочете прокачати свій рівень батьківства, то тут допоможуть.
11 (бонусом). PurrPurr: для вже немаленьких, які завжди мріяли про котика
Адреса: Pokorna 2/U4
Якщо ви обожнюєте котиків і спокійно сприймаєте їхню шерсть у каві, вам сюди. Власники кав’ярні PurrPurr завжди хотіли завести домашню тварину. Пару років тому вони дали притулок першому коту, а зараз є власниками п'яти: Гучіо, Маї, Гігі, Кохі та Баобао. На жаль, вхід у зону кафе з котами тільки з 12 років.
Ми тут, щоб слухати та співпрацювати з нашою громадою. Зверніться до наших редакторів, якщо у вас є якісь питання, пропозиції чи цікаві ідеї для статей.
%20(1).avif)
